CC BY
121
УДК 330.131.7:656.2
АСПЕКТИ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ У СП1ЛЬНОМУ Б1ЗНЕС1
Карачарова К.А., здобувач (УкрДАЗТ)
Зм1см статт1 присвячений розробцI рекомендацш що до органгзацИ стльного бизнесу з урахуванням мотивгв й ¡нтересгв вах учасниюв в умовах в1тчизняно'1 економжи. Розроблеш напрямки пгдвищення ефективностг функцюнування спшьних тдприемств на основI урахування в бизнес-планах вибраних моделей управлгння та розподшу управлтських в1дносин. Видшеш проблеми зниження ризиюв у роботI спшьних тдприемств та шляхи Iх подолання.
Ключовi слова: сптьний б1знес, сптьне тдприемство, б1знес-план, твестици, управлтське ршення, модель управлшня, мета.
Постановка проблеми та и зв'язок з науковими та практичними завданнями. У
рiзних кранах свпу створили сприятливий ктмат для шоземних швестицш й оргашзацп стльного тдприемництва. Законодавства держав визнають право будь-яких оаб ^зичних й юридичних) незалежно ввд 1хнього громадянства й нацюнально! приналежностi здiйснювати пiдприeмницьку дiяльнiсть i створювати спiльнi пвдприемства на 1'хшй територи, В останнi роки, що характеризуеться зростаючим дефiцитом власних швестицш, створеш бiльш сприятливi умови для шоземних партнерiв. В щх умовах важливо не помилитися в прийнятп управл1нських рiшень при створенш й функцiонуваннi спiльного пiдприемства.
Вщ того, як побудована система управлшня спiльним пiдприемством, як ураховуються особливосп ввдчизняно! економiки у значнiй мiрi залежить загальний результат дiяльностi пвдприемства й забезпечення iнтересiв кожного його учасника.
Анал1з до^джень i публтацш. Вознесенськая Н.К., Бублик В.А., Соколов А.И., Станковская И.К. [2], РайзбергБ.А., Лозовский ЛШ., Стародубцева Е.Б. [4], Кайзер Г., Коколь Л. [5], Клейнер Г. [6,7] та ш. видiляли у своих работах загальш проблеми створення та функцiонування стльних пiдприемств в умовах розвитку нацюнальних економiк. Створювали моделi функцiонування, звертали увагу на необхiднiсть урахування управлшських рiшень при розробцi бiзнес-планiв.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Не важаючи на важлив^спь та та юрисасть наукових долдяень, що виявляються в публюащях, пшання встановлення розгодшу управлiнських рiшень при розробцi бiзнес-планiв та взаемоввдносин м1ж спiвробiтниками стльних пвдприемств потребують подальшо1 детально1 розробки.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Впчизняна литература з питань створення сильного бiзнесу, причин виникнення ускладнень у взаемодо в закордонними партнерами, податковому й
митному реrулюваннi кньо! дальносп, оцшки можливих ризик1в суттево обмежена. Для своечасного розкриття проблем i розбiжносгей, яю можуть привести до наростання проти^ч мiж партнерами й негативно ввдбитися на дiяльносгi спiльних пщириемств, необхщно мати ясне пояснення про ва елементи механiзму 1х створення. У статл поданi подсумки розробки рекомендацш i виявлення напрямк1в пiдвищення ефективносп управлiнських рiшень у спiльному бiзнесi.
Д. Добкин, Д. Берт, М. Спунер i К. Крупськи, узагальнивши досвщ функцiонування спiльних щдприемств у световому господарствi, надляють 1х основною рисою: визначення частки володння в загальному капiгалi кожного учасника стльного тдприемства [3, р. 168].
Загальна мета спiльного володiння власнiстю партнерами складаеться в одержаннi й посиленш взаемодоповнюючо! ди активiв двох або дешлькох пiдприемств, сукупний результат якого набагато перевищуе суму результатiв окремих дш цих пiдприемств. Крiм единих цшей спiльного пвдприемства кожний учасник може мати власш цiльовi настанови й мотиви. Вони далеко не завжди збетаються, а часом вступають у протирiччя один з одним. Одна з причин, що гальмуе розвиток стльного тдприемництва, - слабке управлшня у середин стльного тдприемства. Це приводить до провалу намiчених цшей i навпъ розпаду оргашзацп. Дослвдження показують, що вiд 25 до 50% стльних тдприемств розпадються протягом 6-лiтнього строку.
Спiльнi пвдприемства внутрiшньо незалежнi, постiйно розвиваються, в них збертаться спiльнi управлiння й контроль. Але партнери все-таки зберетають свою незалежтсть i це ускладнюе 1хню роботу.
Мета роботи - вибiр модел1 управл1ння спiльним пвдприемством з урахуванням особливостей розвитку впчизняно! економiки та подiлу повноважень сторш . На основi вибора моделi обираються управлiнськi рiшення, як1 будуть сприяти вдосконалюванню механiзма функцiонування сшльного пвдприемства.
© Карачарова К. А.
ЕЯсиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 32, 2010
Основний Mamepim cmammi. Дощльно привести визначення спiльного щдприемства, дане А.В. Бублшом: «Спльне щдприемство - це об'еднання швестицш (як правило у формi юридично! особи), що належать двом або бшьше особам ^зичним або юридичним), одне i3 яких е шоземним, а також шоземнш державi, зроблене на тернтори приймаючо! держави для здшснення тдприемницько! дальностт» [2, с.66]. Вiдмiнною рисою стльних пiдприемств е те, що при оргашзацп даного виду пвдприемств розглядаються й ураховуються мотиви й штереси всiх сторiн. Спiльне тдприемство означае об'еднання з однаково подшюваними загальними цiнностями й спiльними щлями. Розробка спiльного плану дiй е ключ до усшху створення щдприемства.
В економiчнiй лiтературi видiляються чотири моделi управлiння спiльним пвдприемством [1, с.408]:
- модель автономй;
- партнерська модель;
- модель подшу функцiй;
- модель повного консенсусу.
В модель автономй' рис. 1 материнсьш щдприемства, що створюють
Рисунок 1. Модель автономй
спшьний бiзнес, вирiшують загальнi стратегiчнi питання по поттищ ведення справ i процесу пiдприeмництва спiльно, а рiшення на рiвнi оперативного управлiння приймаються менеджерами спшьного пвдприемства. Кращим образом ця модель реалiзована, якщо на пости менеджерiв призначаються фахiвцi, що не працювали в однiй iз сторш ранiше. Модель автономй не вимагае великих витрат часу на дискуси по прийняттю рiшень i зменшуе небезпеку виникнення конфлiктiв. Недолiком е втрата прямих можливостей надання впливу з боку материнських щдприемств.
Партнерська модель рис.2 управлшня спiльним пiдприемством забезпечуе рiшення загально - стратегiчних питань обома партнерами по
Рисунок 2. Партнерська модель спшьному бiзнесу. Оперативне управлшня переходить у руки одного з них, який здшснюе управлiння спшьним пiдприемством як дочiрнiм. Тому що в цьому випадку вiдбуваеться прямий вплив одного з партнерiв, тут пот^бт значнi витрати на координацшт заходи.
Модель подiлу функцiй рис 3 припускае, що принциповi питання виршуються обома сторонами, а в сферi оперативного управлiння функци даться м1ж партнерами. Це може бути, наприклад, подiл комерцiйних i техшчних функцiй. Перевага ще! моделi в пм, що певнi функци може взяти на себе та сторона, що найбшьш компетентна у вщповщних питаннях. Як недолiк можна назвати шдвищену потребу узгодження дiй i наявнiсть небезпеки виникнення конфлiктiв м1ж партнерами.
Рисунок 3. Модель подшу функцш Вщповвдно до моделi повного консенсусу рис. 4 питання як загально
В1сник економши транспорту i промисловост1 № 32, 2010
стратепчш, так i по окремих видах дiяльностi (оперативне управлшня) повиннi зважуватися на основi консенсусу при учасп обох партнерiв. Хоча як перевага дано! моделi називаеться великий потенщал обопiльного спiвробiтництва, тут висока ймовiрнiсть виникнення тривалих i конфлiктних процесiв прийняття рiшень.
При виборi моделi управлiння спiльним пвдприемством необхвдно враховувати те, що управлшня такого роду тдприемств формуеться пвд впливом рiзного роду факторiв. З одного боку, це вимоги, висунуп ростом масштабiв виробництва, посиленням його диверсифшованосп й ускладненням випуску продукци, що, збльшуеться в результатi, iнтернацiоналiзацil територiальноl роз'еднаностi виробництва. З шшого боку носить на собi ввдбиток iсторичних особливостей формування й розвитку конкретних пвдприемств. Тут безпосередньо позначаеться перевага в рiзних кра1нах, у тому чи^ й в Укра1ш, традицiйно сформованих типiв пвдприемств, розходження в законодавствi краíн-партнерiв спiльного пвдприемства, що регулюе господарську дiяльнiсть спшьних пвдприемств й iн. Хоча кожний iз цих факторiв мае свое самостшне значення, саме 1хне сполучення визначае особливостi управлiння конкретного спшьного пiдприемства. Тому, хоча керуванню спшьними пвдприемствами властивi й загальнi риси, важливе значення мають облiк i вивчення специфiчних особливостей
оргашзацшно! структури, що складалися в конкретних юторичних умовах створення й функцiонування спшьного пвдприемства.
Система управлiнських ввдносин спшьного пвдприемства е одше! з пвдсистем механiзму функцiонування спiльним пiдприемством. Управлшсьш вiдносини пронизують всю систему ввдносин пiдприемства (економiчну, фiнансову, соцiальну), зв'язуючи 1х у едине цiле. Управлшсьш ввдносини як пвдсистему спiльного пвдприемства можна розглядати на дек1лькох рiвнях (Таблиця 1). На верхньому рiвнi вiдбуваеться зiткнення й урегулювання взаемних штересш учаснишв-партнерiв спiльного бiзнесу. Договiр про спiльне пвдприемство визначае мету, сферу дiяльностi, ступiнь незалежносп й строки дiяльностi створеного спшьного пвдприемства. Цей договiр розробляеться партнерами виходячи з 1хньо! схильностi до кооперування й ринкових позицiй на основi договору про намiри. Осшльки договiр про спiльну дiяльнiсть ввдображае пересiчнi намiри партнерiв, вiн виконуе дво!сту функцш. По-перше, вiн визначае характер сшвробггаицтва партнерiв. Звичайно, щира сутнiсть кооперування визначаеться в процеа подальшого поводження сторiн. Проте складання такого документа корисно в план викладу цiлей створення пвдприемства й основних принцишв дозволу потенцiйних конфлжпв. По-друге, цей договiр по суп являе собою затверджений устав нового пвдприемства
Рiвнi управлiнських вiдносин спшьного тдприемства
Таблиця 1
Р1вш управл1нських в1дносин Функц1ональн1 дй'
верхн1й |лвеш> п1дписання договору про спшьне п1дприемство; прийняття бiзнес-плану пвдприемства; визначення загально! мети функцiонування; вироблення загально! концепци розвитку пвдприемства й ш.
середн1й р1вень маркетинговi досл1дження й рiшення, спрямоваш на взаемозв'язок виробництва - й збуту продукцil (або тiльки покупок i продаж1в товарiв i послуг); фiнансово-кредитнi вiдносини; вiдносини iз приводу звиносл й обов'язкових платеж1в; ввдносини по найманню й звiльненню персоналу; контроль над вам процесом д1яльносп спшьного пвдприемства й ш.
нижн1й р1вень використання наймано! робочо! сили; оплати пращ найманих робiтникiв; надання соцiальних гарантш; стимулювання працiвникiв; мiжособистi вiдносини й ш.
Сам змют договору досить специфiчний вiдповiдно до кожного шдиввдуального випадку створення спшьного пвдприемства, однак основноi складово! частини договору традицшно присутнi:
- мета й обсяг угод i продукци (точний опис предмета договору);
- визначення прав й обов'язшв сторш; установлення часток учасникiв;
- умови переваги шоземного капiталу; установлення права голосу;
- розподш позицiй у керiвництвi;
- визначеннячастки експорту;
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 32, 2010
-мшмальш продуктивнi показники; -визначення регiонiв збуту; спосiб контролю якосп продукцп;
-правила оцiнки розмiщення кошпв; -правила розподiлу й перерахування прибутку;
-правила комерцшно1 таемницi;
- методи врегулювання при виникненнi форс-мажорних обставин;
-вибiр арбитражу; умови захисту патенту; -методи здшснення платеж1в; -урегулювання при виникненнi конфлжпв iнтересiв;
-правила врегулювання при лжидацд пвдприемства;
- урегулювання подальшого використання ноу хау пiсля лжидаци шдприемства.
Для створення бiзнес-плану треба попередньо провести роботу з наступних напрямшв:
-пошук пвдприемницько1 вде1; -оцiнка ресурав, необхвдних для реaлiзaцil дано! щцприемницько! вде1;
-оцiнкa економiчних ресурсiв, якими володiе зaцiкaвленa сторона;
-вибiр форми залучення вiцсутнiх економiчних ресурсiв,
- порiвняння рiзних форм залучення ресурав й ухвалення рiшення про створення стльного пвдприемства [4, с.98]..
Структура бiзнес-плaну, склад роздiлiв, ступiнь детaлiзaцil вироблених розрахунк1в визначаються укладачами бiзнес-плану залежно вiд оргашзацшно-правово1 форми створюваного пвдприемства, виду шдприемницько1 дiяльностi, мaсштaбiв здiйснювaного проекту, нaявностi конкурентiв, перспектив розвитку спiльного пвдприемства й очшуваних результaтiв функцiонувaння спiльного бiзнесу.
Проект бiзнес-плaну може бути розроблений одшею зi сторiн - iнiцiaтором проекту або рiзними потенцiйними учасниками, У бiзнес-плaнi повиннi бути предстaвленi оцшки пaрaметрiв майбутнього проекту:
-характеристика гaлузi, и значення для народного господарства, темпи й перспективи розвитку;
-створення нових робочих мiсць; -масштаби ринк1в збуту пропоновано1 до виробництва продукци;
-aнaлiз конкурентiв;
-рiвень цiн на продукцш й можливi тенденци 1хньо1 змши;
-рiвень витрат виробництва, можливiсть використання тсцевих поставок сировини й компоненпв;
-обсяг i структура власного й позикового капталу;
- прогнозування рiзних ситуaцiй для визначення ступеня ризику функцюнування пвдприемства.
Практично у вах випадках створення й розвитку стльного бiзнесу його учасники мають власш мотиви й iнтереси. Повнiстю усунути негативний вплив кожного з учаснишв на процес функцiонувaння спiльного пвдприемства неможливо. Але за допомогою бiзнес-плану можливо зведення даного негатива до мшмуму. В iдеaлi такий проект бiзнес-плaну буде сприяти одержанню максимально високих результaтiв функцiонувaння спiльного шдприемства в юнуючих ринкових умовах.
Однак на практищ навряд чи можливе складання такого, де повнiстю були б погоджеш всi iндивiдуaльнi штереси учaсникiв спiльного пiцприемствa.Нaприклaц, учасник стльного пвдприемства, що розробляе проект бiзнес-плану, може бути защкавлений у здшсненш поставок сировини й компонентiв на створюване пвдприемство. Для цього в проекп бiзнес-плaну вiн закладае висои плaновi цiни на поставки сировини й компоненпв, керуючись свогми шдиввдуальними iнтересaми, як сaмостiйний суб'ект пвдприемницько1 дiяльностi. Так1 плaновi умови знижують плановий ефект функцiонувaння спiльного пвдприемства. Але плaновi показники по поставках сировини не носять обов'язковий характер до юридичного оформлення договорiв поставок, яш плануеться укласти мiж створюваним спшьним пiдприемством i його потенцшним учасником, що розробляе проект бiзнес-плaну. Дaнi плaновi показники можуть бути змшеш в ходi обговорення проекпв бiзнес-плaну учасниками на переговорах по створенню пiдприемствa.
Деяк1 плaновi показники, встановлюваш учасником, що займаеться розробкою проекту бiзнес-плану, можуть носити обов'язковий характер, вони не можуть бути змшеш в ходi ведення переговорiв по створенню стльного пвдприемства. Таш обов'язковi плaновi показники можуть установлюватися у випадку створення спiльного шдприемства шляхом продажу шоземному iнвесторовi частки у вже дiючому пiцприемствi на умовах швестицшного конкурсу. У цьому випадку переможець iнвестицiйного конкурсу буде зобов'язаний виконувати певну iнвестицiйну програму. Наприклад, якщо iнiцiaтором створення стльного шдприемства й оргашзатором iнвестицiйного конкурсу виступае держава (його суб'ект, мунщипальне утворення), вона може бути защкавлене в створеннi певно1 кiлькостi робочих мюць на створюваному пiцприемствi з метою пвдвищення зaйнятостi населення. У цьому випадку плaновi показники, виражеш в кiлькостi робочих мiсць, можуть бути обов'язковими умовами.
Вкник економши транспорту 1 промисловост1 № 32, 2010
Уже на даному етат дiяльностi спiльного щдприемства ввдбуваеться узгодження економiчних ÍHTepecÍB майбутнiх учасник1в щдприемства. Таким чином, пiдвищити ефективнiсть ршень на даному eTani управлiння можливо, якщо при склaдaннi бiзнeс-плану, учасник стльного пвдприемства, що розробляе проект, буде враховувати не пльки власн iнтeрeси, але й iнтeрeси свого партнера.
Висновки даного досл^ження. Наукова новизна роботи - розробка практичних рекомендацш що до створення стльного бiзнeсу. Визначено, що рiвeнь впливу рiзних факторв на як1сть бiзнeс плaнiв спiльних пiдприемств залежить ввд урахування iнтeрeсiв всiх учасник1в та нацюнальних iнтeрeсiв.
Висновки:
- розподш общeстрaтeгiчних та оперативних функцiй управлшня залежить ввд обрано! модeлi управлшня спiльним пiдприемством;
- при складанш проекту бiзнeс-плaну треба узгоджувати eкономiчнi iнтeрeси всiх мaйбутнiх учасник1в стльного пiдприемствa;
- в бiзнeс-плaну треба включати обов'язковi плaновi показники обумовлен нaцiонaльними iнтeрeсaми.
Отримaнi результати можуть бути використaнi у подальших наукових дослвдженнях, а саме при формуванн комплексного пiдходу до створення стльного шдприемства.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вознесенськая Н.К. Совместные предприятия как форма международного экономического сотрудничества [Текст] / Н.К. Вознесенская. - М.: 1989.
2. Бублик В.А., Соколов А.И., Станковская И.К. Совместное предпринимательство в России: Организационно-правовые аспекты [Текст] / В.А., Бублик, А.И. Соколов, И.К. Станковская ; под ред. А.Н. Тихонова. -М.:1993.
3. . Dobkin J., Bert J., Spuner M, Kroupsky K. And inters. Joint Ventures. -Washington, 1986.
4. РайзбергБ.А., Лозовский ЛШ., Стародубцева Е.Б. Современный экономичский словарь [Текст] / Б. А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский., Е.Б. Стародубцева - М.: 2006.
5. Кайзер Г., Коколь Л.. Мале и средние предприятия в Германии [Текст] /. Г. Кайзер, Л. Коколь - Економическая политика и политическая економия - М.: 2000.
6. Клейнер Г. Системная парадигма и теория предпринимательство. [Текст] / Г.Клейнер - Вопросы экономики. 2002, №10.
7. Клейнер Г. Особенности процесов формирования и эволюции социально-економических институтутов в Росии. [Текст] / Г Клейнер -: ЦЭМ1 РАН, М:.2002.
Аннотация. Содержание статьи посвящено разработке рекомендаций по организации совместного бизнеса с учетом мотивов и интересов всех участников в условиях отечественной экономики. Разработаны направления повышения эффективности функционирования совместных предприятий на основе учета в бизнес-планах выбранных моделей управления и распределения управленческих отношений. Выделены проблемы снижения рисков в работе совместных предприятий и пути их преодоления. Полученные результаты могут быть использованы в дальнейших научных исследованиях, а именно при формировании комплексного подхода к созданию совместного предприятия.
Ключевые слова: совместный бизнес, совместное предприятие, бизнес-план, инвестиции, управленческие решения, модель управления, цель.
Summary. The contents of the article are denoted to develop recommendations in organization of jointed business using all motives and interests of all participants in conditions of the domestic economy. The directions, of increasing the jointed enterprise's efficiency based on the account in business plans of the selected models in management and sharing the management relations, are designed. Problems, like risk reduction in jointed enterprises' work and ways to overcome them, are marked out. The results can be used in further scientific studies, like forming the complex approach to creating a jointed enterprise.
Keywords: joint business, joint venture, business plan, investments, administrative decisions, case frame, purpose.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Колесников О.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Боровик Ю.Т.
BiciiiiK економши транспорту i промисловост № 32, 2010
