CC BY
11
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 113-120.
doi: 10.15421/111812
Evgen S. Koziy Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 113-120.
Arsenic, beryllium, fluorine and mercury in the coal of the layer C8B of the «Dniprovska» mine of Pavlogradsko-Petropavlovskiy geological and industrial district
E.S. Koziy
State Higher Educational Institution «National Mining University», Dnipro, Ukraine, e-mail: koziyes@nmu.org.ua
Abstract. Toxic elements are one of the main sources of environmental pollution Received 23.01.2018 that negatively effects on human health. Research in this direction is conducted to
Received in revised form 09.02.2018 reduce the degree of negative effects and additional pollution of the environment. Accepted 27.02.2018 Increasing requirements for environmental protection and influence accounting of
coal-mining enterprises on the ecological situation stipulates the need for new scientifically grounded methods for forecasting the content of toxic elements in rock mass, mining waste and coal enrichment which is mined by mines. In the article, the results of investigations of toxic elements in coal layer C8B of «Dniprovska» mine field are considered. The research aims to establish regularities in the distribution of toxic elements in the coal layer C8B of mine field of «Dniprovska» of Pavlogradsko-Petropavlovskiy geological and industrial region of Donbass. As a result of the performed studies, the content variations and average concentrations of toxic elements in the coal of the layer were established, maps of the isoconcentrate of toxic elements and maps of the regional constituent of their contents by the area were constructed. The constructed maps are the factual basis for the long-term forecast of the concentrations of toxic elements in the rock mass that extract by the mine. Linear regression equations are calculated between the concentrations of toxic and potentially toxic elements and the main technological parameters. These equations can be used for short-term and medium-term forecasting and controlling the contents of toxic elements in the extracted rock mass. In its turn, long-, medium- and short-term forecasts of toxic elements concentrations in extracted rock mass should serve as the basis for technological solutions aimed at reducing their content in coal mining products, products and waste coal. Analysis of the result of statistical processing of geochemical information and geological and structural characteristics of the layer C8B of mine field of «Dniprovska» mine allowed us to establish, that association of mercury and arsenic is due to their genetic connection with the sulfide mineralization of fractured zones of tectonic nature. It is proved that beryllium is the only element, mainly associated with the organic constituent of coals. The main scientific importance of the results of the performed studies is the establishment of genetic causes that have a significant effect on the distribution of toxic elements in coal layer of C8B.
Keywords: toxic elements, thickness of a coal layer, ash content, content of total sulfur, map of isoconcentrate, map of the regional constituent of content, linear regression equation
Миш'як, берилш, фтор i ртуть у вуriллi пласта С8в шахти «Дншровська» Павлоградсько-Петропавлiвського геолого-промислового району
е. с. Козш
Державний вищий навчальний заклад «Нацюналъний ггрничий утверситет», Дшпро, Украгна, e-mail: koziyes@nmu.org.ua
Анотащя. Мета роботи - встановлення законом1рностей в розподш токсичних елеменлв у Byr^i пласта С8в поля шахти «Дншровська» Павлоградсько-Петропавлiвського геолого-промислового району Захщного Донбасу. Дослщження в цьому напрямку проводяться з метою зниження ступеня негативних наслщюв i додаткового забруднення навколишнього середо-вища. В результата виконаних дослщжень установлено варiацil вмюту i середш концентращ! токсичних елеменлв у B^^i пласта с8в, побудовано карти iзоконцентрат токсичних елемеплв i карти регюнально1 складово1 1х вмюту по площi шахтного поля. Розраховано лшшш рiвняння регресil мiж концентращями токсичних елемеплв i основними технолопчними параметрами вугшля. Аналiзyючи результати статистично1 обробки геохiмiчноl шформаци i геолого-структурно1 характеристики пласта с8в поля шахти «Дншровська» можна зробити висновок, що берилш - единий елемент, переважно пов'язаний з оргашчною складовою вугшля. Геохiмiчна асощащя ртул i миш'яку зумовлена 1х генетичним зв'язком iз сульфщною мiнералiзацiею трь щинуватих зон тектошчноТ природи. Основне наукове значення результата виконаних дослщжень полягае у встановленш генетичних причин, як чинять ютотний вплив на особливосл розподшу токсичних елемеплв у B^^i пласта с8в.
Ключовi слова: токсичт елементи, потужтсть вугтьного пласта, eMicm золи, вмкт арки загальног, карта i30K0HqeHmpam, карта регюнально! складовог вмкту, лтйне piernmrn регресп
Вступ. Павлоградсько-Петропавлiвський гео-лого-промисловий район Захщного Донбасу ад-мшстративно належить до Павлоградського району Дншропетровсько! области Вивчення особливостей розподшу токсичних i потенцшно токсичних елементiв у вугiллi пластiв цього району пов'язане iз зростанням вимог до охорони навколишнього середовища, якi зумовлюють потребу в нових науково обгрунтованих методах прогнозу вмюту токсичних елеменпв у гiрськiй масi, яку видобувають шахти, та вiдходах видо-бутку i вуглезбагачення. Для об'ективно! ощнки впливу вугшьнодобувно! промисловостi i пщп-риемств теплоенергетики на екологiчну ситуа-цiю i планування найбiльш ефективних заходiв, направлених на 11 полшшення, необхiдно мати у своему розпорядженш вiдомостi про характер розподiлу i рiвень концентрацп токсичних еле-менив у вугiллi та вмiсних породах. Особлива актуальнють ще! проблеми визначаеться Законом Укра!ни «Про надра», постановами Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни № 22 вщ 30.09.1995 р. та № 688 вщ 28.06.1997 р., а також нормативними документами ДКЗ (К1ег, 1982). Останнi досягнення. Рашше В. В. 1шковим ст-льно з А. I. Чорнобук, Д. Я. Михальчонок, В. В. Дворецьким (^коу, 2001) дослiдили особ-ливостi розподiлу деяких токсичних i потенцiйно токсичних елементiв (ТiПТЕ) у продуктах i вiд-ходах збагачення ряду вуглезбагачувальних фабрик Донбасу. I. I. Курмельов вивчав геохiмiю ву-глевмiсних порiд Чистяково-Снiжнянського гео-лого-промислового району Донбасу (Кигте1еу, 2013). А. Г. Дворников займався вивченням рту-тоносност вугiлля Донецького басейну фуогшкоу, 1987). Також токсичним елементам присвячено багато праць А. Ф. Горового i Н. А. Горово! (Ногоуоу, 2001-2002). В. В. 1шков ст-льно з С. С. Козш (Koziy, 2017; Ishkoу, 2017) до-слiдили особливостi розподiлу ТШТЕ у вугiллi пластiв деяких шахт Павлоградсько-Петропав-лiвського геолого-промислового району Захщ-ного Донбасу. У той же час, розгляд i аналiз розподшу токсичних елеменпв у вугiллi пласта с8в шахти «Дншровська» Павлоградсько-Петропав-лiвського геолого-промислового району ранiше не виконувався.
Мета дослщження: встановити закономiрностi в розподш токсичних елементiв у вугiллi пласта с8в поля шахти «Дншровська». Методика дослщжень. Розгляд розподiлу токсичних елеменив у геологiчних об'ектах рiзного характеру i масштабу необхiдний для встанов-
лення закошв !х м^рацп, концентрацп i розсда-вання. Особливють виконаних дослiджень поля-гала в неможливосп безпосереднього спостере-ження цих процешв. У цьому випадку розгляд динамши процесiв традицiйно виконуеться шляхом порiвняння статистичних даних та аналiзу картограграфiчних матерiалiв щодо розподшу х> мiчних елементiв у розглянутих об'ектах. Поим отримаш результати осмислюються з урахуван-ням фiзико-хiмiчних i геологiчних особливостей.
Отже, отримання шформацп про розподiл хiмiчних елементiв у геолопчних об'ектах - це перший етап дослщження, що йде вщ узагаль-нення фактичного матерiалу через його теорети-чне осмислення до перевiрки виявлених законо-мiрностей дослщним шляхом.
Проби вiдбирали в прських виробках (пла-стовi проби, вщбраш борозновим способом (GOST, 1975) iз дублiкатiв керна особисто ав-тори за участю спiвробiтникiв геологiчних служб вугледобувних пщприемств i виробничих геоло-горозвiдувальних органiзацiй в перiод з 1981 по 2013 рш. Обсяг контрольного випробування склав 5 % вщ загального обсягу проб. Ус аналь тичнi роботи виконувалися в центральних серти-фiкованих лабораторiях виробничих геологороз-вiдувальних органiзацiй. Вмiст Hg визначався атомно-абсорбцiйним аналiзом, As (GOST, 1993), iншi - кiлькiсним емюшним спектральним аналiзом (GOST, 1991). На внутршнш лаборато-рний контроль направлено 6 % дублша^в проб. Зовшшньому лабораторному контролю пiддано 10 % дублша^в проб. Якiсть результатiв аналiзiв (правильнiсть i вiдтворюванiсть) оцiнювалася як значимють середньо! систематично! похибки, що перевiряеться за допомогою критерiю Стьюде-нта, i значимiсть середньо! випадково! похибки, яка перевiряеться за допомогою критерда Ф> шера. Оскiльки вказаш вище похибки за рiвня значимосп 0,95 не значимi, якiсть аналiзiв ви-знано задовiльною.
На початковому етат обробки первинно! геохiмiчно! шформацп за допомогою програм Excel 2016 i Statistica 6.0 розраховувалися зна-чення основних описових статистичних показни-юв (вибiркового середнього арифметичного, його стандартно! похибки, медiани, ексцесу, моди, стандартного вщхилення, дисперсi! виб> рки, мшмального i максимального значення вмь сту, коефiцiента варiацi!, асиметрi! вибiрки), ви-конувалась побудова частотних пстограм вмiсту i встановлення закону розподшу токсичних еле-ментiв.
1з метою виявлення складу геохiмiчних асощацш розраховано коефiцieнти кореляцп (r) мiж вмiстами токсичних елементiв. У едину гео-xiMi4Hy асоцiацiю об'еднувалися елементи, в яких зв'язок мiж вмютом описуеться коефщен-том кореляцп, що перевищуе 0,5, з рiвнем значимости не менше 95 %.
Для оцшювання зв'язку токсичних елемен-тiв з органiчною або мшеральною частиною ву-гiлля використовували коефщенти спорщнено-стi з органiчною речовиною Fo, що показуе вщ-ношення вмiстy елементiв у вyгiллi з малою (<1,6) i високою щшьнютю (> 1,7), коефiцiенти наведено! концентрацп F^, що показують вщно-шення вмiстy елементiв у фракцi! i(Ci) до вмiстy у вихiдномy вугшл^ коефiцiенти кореляцi! вм> сту дослщжуваних елементiв i зольностi вyгiлля i коефiцiенти наведеного вилучення елемента у фракцп рiзно! щiльностi.
Для побудови вах карт застосовували про-граму Surfer 11. У ходi побудови карт, графЫв i розрахунку коефщенпв кореляцi! всi значення концентрацiй токсичних елеменпв нормувались за формулою:
Хнорм (Xi - Xmin) / (Xmax - XminX
де X - результат одиничного визначення концентрацп елемента;
Xnax - результат максимального визначення концентрацп елемента;
Xmn - результат мшмального визначення концентрацп елемента.
Нормування здшснювалося для приве-дення вибiрок до одного масштабу. Закономiрностi змiни вмiсту миш'яку. Вмiст миш'яку по пласту С8в змiнюeться в межах вiд 12,04 до 57,82 г/т, вш не пов'язаний iз глибиною, потужнiстю та вмютом золи вугшьного пласта. Середне значення по пласту складае 24,58 г/т. Можна видшити чотири зони пщвищеного вм> сту миш'яку. Найбшьше значення пов'язане iз свердловиною № Н32395 у швшчнш частинi шахтного поля (рис. 1 а ), iз вмютом миш'яку 57,82 г/т, вона пов'язана з розломом швшчно-захщ-ного простягання. На швшчний захщ вщ не! роз-ташована свердловина № 3326, iз вмютом миш'яку 53,42 г/т. На захщ вщ вище згаданих сверд-ловин розташована свердловина № 12409, As -48,31 г/т. На твденному заходi дiлянки розташована свердловина № Н32354, As - 47,57 г/т. Мь нiмальне значення вмюту миш'яку вугiльного пласта с8в вiдмiчене у свердловинi № НЗ2489, ро-зташовано! мiж вище наведеними свердлови-нами поряд iз свердловиною № 12409 i становить 12,04 г/т. Карта змши регiонально! складово! концентрацi! миш'яку (рис.1 б) показуе просто-рове збiльшення його вмюту в бш падiння вугь льного пласта в швшчно-схщному напрямi. Миш'як мае тiсний зв'язок iз ртуттю (г = 0,74) i вмютом у вугiллi сiрки загально! (г = 0,86). Ш-нiйнi рiвняння регресi!:
As = 0,1063 + 0,7759 х Hg;
As = 0,0708 + 0,9736 х Sзаг
Рис. 1 а. Карта 1зоконцентрат нормованого втсту As у вугшт пласта с8в
20 +0 60 80 100 1 20 140 180
Рис. 1 б. Карта змши регюнально! складово! нормовано! концентрапп Ав у вугшш пласта С8В
Закономiрностi змiни вмiсту берилто. Концен-трацiя берилiю варiюe в межах вщ 0,31 до 4,3 г/т. Середне значення вмiсту берилда по пласту складае 3,65 г/т. Можна видшити три свердло-вини, яю вирiзняються величиною i значенням. Найбшьше значення вмiсту берилiю - в тв-денно-схiднiй частинi шахтного поля (рис. 2 а) i приурочене до свердловини № НЗ2656 (Ве - 4,3 г/т). Також свердловини iз значним вмiстом бе-рилiю розташованi на пiвднi (№12463, Ве - 4,29 г/т) та на пiвночi шахтного поля (№ Н32346, Ве -4,29 г/т).
Найменше значення вмюту берилiю пов'язане iз свердловиною № 12455 (Ве - 0,31 г/т), що в центральнiй частиш дiлянки. В регю-нальному плаш (рис. 2 б) збiльшення концентра-цп берилiю у вугiллi пласта с8в вiдбуваеться в пiвденно-захiдному напрямку. Спостертаеться тiсна зворотна статистична залежнють мiж вмю-том Ве i золою (г = - 0,96) та фтором (г = - 0,84). Шншш рiвняння регреси:
Ве = 0,9783 - 0,9301 х Ай;
Ве = 1,0215 - 0,7658 х F.
i i i i i i
i i i i i i i 20 4-0 60 80 100 120 140 160
Рис. 2 а. - Карта 1зоконцентрат нормованого вмюту Ве у вугшш пласта с8в
20 40 50 80 100 120 140
Рис. 2 б. - Карта змши регюнально! складово! нормовано! концентрацй Ве у вупшп пласта С8В
Закономiрностi змiни вмiсту фтору. Вмiст фтору змшюеться в межах вiд 90,8 до 181,74 г/т. Середне значення по пласту складае 112,72 г/т. У цшому можна видшити п'ять найбшьших зон т-двищеного вмюту фтору (рис. 3 а). Перша i най-бiльша зона пов'язана iз свердловиною № 12455 (Б - 181,74 г/т), яка розташована на пiвночi дшя-нки i пов'язана з розривним порушенням тв-денно-захiдного простягання. Поряд iз нею на т-внiчний захiд розташована свердловина № Н32338 (Б - 150,69 г/т), приурочена до розрив-ного порушенням швденно-схщного простягання. На швшчний-захщ вiд згаданих свердло-вин розташована свердловина № НЗ2526 (Б -
171,78 г/т). На сходi дiлянки розташованi сверд-ловини № НЗ2890 (Б - 154,59 г/т) i № Н32653 (Б - 147,95 г/т). Мшмальне значення вмюту фтору вугшьного пласта с8в вiдмiчене в свердловинi № 12508 (90,8 г/т), що на пiвночi шахтного поля мiж свердловинами № НЗ2526 i № Н32338. На рисунку 3 б показано просторове збшьшення концентрацй фтору у вугiллi пласта с8в в швшчно-схщ-ному напрямку. Встановлено тюний прямий зв'я-зок мiж вмютом берилiю i золою вугiльного пласта (г = 0,88), а також тюний зворотний зв'язок iз фтором (г = -0,84). Шншш рiвняння регреси:
Б = 0,0999 + 0,9285 х Ай;
Б = 1,0144 - 0,9241 х Ве.
Рис. 3 а. Карта 1зоконцентрат нормованого втсту Б у вугшт пласта с8в
40 6 0 80 100 120 140
Рис. 3 б. Карта змши регюнально! складово! нормовано! концентраци Р у вупшп пласта С8В
Закономiрностi змiни вмiсту ртутi. Вмiст ртуп коливаеться в iнтервалi вiд 0,097 до 0,276 г/т. Се-редне значення по пласту складае 0,135 г/т. Мо-жна видшити чотири зони тдвищеного вмiсту ртутi. Найбшьша локацiя виявлена у свердловинi № 3326 у швшчно-захщнш частинi шахтного поля (рис. 4 а) з умютом ртуп 0,276 г/т, вона пов'язана з розломом швшчно-захщного простя-гання. На пiвденний захiд i пiвденний схiд вiд не! розташоваш свердловини № 12409 i № Н32395 вщповщно iз значеннями вмюту ртутi 0,204 i 0,241 г/т. Свердловина № Н32395 приурочена до локального розлому, який входить у систему ро-зломiв швшчно-захщного простягання. На тв-
денному заходi дiлянки розташована свердловина № Н32354, ^ - 0,237 г/т. Мшмальне значення вмюту ртуп вугiльного пласта с8в установ-лене в свердловинi № 8276, що пiвнiчнiше свердловини № Н32354, 0,097 г/т. Збшьшення концентраци ртутi у вугiллi пласта с8в вiдбуваеться в швденно-схщному напрямку (рис. 4 б). Установлено тюний прямий зв'язок мiж умiстом ртутi i сiрки загально! у вугiллi пласта (г = 0,86) та з кон-центращею миш'яку (г = 0,74). Лшшш рiвняння регреси:
Не = 0,0217 + 0,9311 х 8заг.;
Не = 0,0222 + 0,7072 х ДБ.
Рис. 4 а. Карта 1зоконцентрат нормованого втсту Не у вугшт пласта с8в
Рис. 4 б. Карта змши репонально! складово! нормовано! концентращ! Hg у вуллл! пласта С8в
Висновки. На основi отриманих резyльтатiв ста-тистично! обробки rеохiмiчно! шформацп та ана-лiзy побудованих карт iзоконцентрат токсичних елемента i карт реriонально! складово! !х вмiстy можна зробити таю висновки:
1. Берилш - единий елемент з yсiх TinTE, переважно пов'язаних з оргашчною складовою вугшля пласта. Кyмyляцiя його основно! частини вщбувалася в процесi торфонакопичення.
2. Тюний кореляцiйний зв'язок асоцiацi! Hg i As з 8заг. i аналiз просторового розташування аномалiй цих елеменнв iз геолого-структурними особливостями шахтопласта свiдчить про нако-пичення цих елеменнв на постседиментацш-ному етат формування вугленосних вiдкладiв i !х генетичного зв'язку з розривними структурами. Причому якщо великi розривш порушення вiдirравали в основному роль шдвщних i транзи-тних канатв, то дрiбнi порушення i особливо зони трщинуватосп, що оперяють !х, викону-вали контролюючу фyнкцiю.
3. Тюний прямий кореляцшний зв'язок F iз зольнiстю вyriлля й аналiз побудованих карт свь дчить про його переважне накопичення у процес формування палеоторф'яника у складi шарува-тих алюмосилiкатiв.
Основне наукове значення отриманих результата полягае у встановленш геохiмiчних асоща-цiй токсичних елеменнв i генетичних причин !х мiнливостi у вyriллi пласта, а також у виявленш полirенноrо i полiхронноrо характеру !х накопичення.
Практичне значення отриманих результата полягае в побyдовi карт iзоконцентрат токсичних елементiв у вyriллi пласта i розрахунку рiвнянь
perpecii m™ ix yMiCTOM i ochobhhmh TexHononn-hhmh napaMeTpaMH Byrinna.
перспектнвн noganbrnoro ehbhchh» tokchhhhx eneMeHTiB y Byrinni floH6acy nonararoTb y gocni-g^eHHi po3noBcrog^eHHa цнх eneMeHTiB y Byrinni mmHx nnacTiB, y TOMy nncni 3 iHmHMH cryneHaMH Byrne^iKa^l Ta MeTaMop$i3My, 3 MeToro BCTaHOB-neHHa 0C06nHB0CTeM lx HaKonnneHHa i po3po6-neHHa cnoco6iB Ta MeTogiB aK lx nporHO3y, TaK i nporHO3y TexHonorinHHx napaMeTpiB Byrinna, MiH-nHBOcri Tpi^HHyBaTOCTi i noTy^Hocri ByrinbHHx nnacTiB.
bi6niorpa^ihhi nociinahhh
Dvornikov, A.G., 1987. Rtutonosnost ugley Donetskogo basseyna [Mercury content of coal of Donetsk basin]. Moscow. Nedra. 180 (in Russian). GOST 10478-93., 1993. Toplivo tverdoe. Metodyi opre-deleniya myishyaka [Solid fuel. Methods for determination of arsenic]. Moscow, Standartinform Publ. 13 (in Russian). GOST 28974-91., 1991. Ugli buryie, kamennyie i antrats-ityi. Metodyi opredeleniya berilliya, bora, mar-gantsa, bariya, hroma, nikelya, kobalta, svintsa, galliya, vanadiya, medi, tsinka, molibdena, itt-riya i lantana [Brown coals, hard coals and anthracites. Methods for determination of beryllium, boron, manganese, barium, chromium, nickel, cobalt, lead, gallium, vanadium, copper, zinc, molybdenum, yttrium and lanthanum]. Moscow, Standartinform Publ. 8 (in Russian). GOST 9815-75., 1975. Ugli buryie, kamennyie, antratsit i goryuchie slantsyi. Metod otbora plastovyih prob [Brown coal, hard coal, anthracite and combustible shales. Method for sampling of seam samples]. Moscow, Standartinform Publ. 6 (in Russian).
Horovoy, A.F., Horovaya, N.A., 2001. Geohimiya tverdyih promyishlennyih othodov predpriyatiy Donbassa [Geochemistry of Solid Industrial Waste of Enterprises of Donbass]. Mineralogical Journal. 4, 136-142 (in Russian).
Horovoy, A.F., Horovaya, N.A., 2002. Toksichnyie ele-mentyi v uglyah shahtnyih poley uglenosnyih rayonov Severnogo Donbassa [Toxic elements in coals of mine fields of coal-bearing district of North Donbass]. Scientific Works of DonNTU. 54. 123-126 (in Russian).
Ishkov, V.V., 1999. Problemy heokhimiyi «malykh» i toksychnykh elementiv u vuhilli Ukrayiny [Geochemistry problems of «small» and toxic elements in coal of Ukraine]. Scientific Visnyk NMAU. 1. 128-132 (in Ukrainian).
Ishkov, V.V., Chernobuk, A.I., Dvoretskiy, V.V., 2001. O raspredelenii berilliya, ftora, vanadiya, svintsa i hroma v produktah i othodah obogascheniya Krasnolimanskoy TSOF [About distribution of beryllium, fluor, vanadium, plumbum and chrome in products and wastes of enrichment of the Krasnolimanskaya CCF]. Scientific Visnyk NMAU. 5. 84-86 (in Russian).
Ishkov, V.V., Chernobuk, A.I., Mihalchonok D.Ya., 2001. O raspredelenii berilliya, ftora, vanadiya, svintsa i hroma v produktah i othodah obo-gascheniya Dobropolskoy TSOF [About distribution of beryllium, fluor, vanadium, plumbum and chrome in products and wastes of enrichment of the Dobropolskaya CCF]. Scientific Visnyk NMAU. 4. 89-90 (in Russian).
Ishkov, V.V., Koziy, E.S, 2017. Pro rozpodil toksychnykh i potentsiyno toksychnykh elementiv u vuhilli plasta s10v shakhty «Dniprovs'ka» Pavlohrads'ko-Petropavlivs'koho heoloho-promyslovoho ray-onu Donbasu [About distribution of toxic and potentially toxic elements in coal layer c10B of mine «Dniprovska» of Pavlogradsko-Petropav-
lovskiy geological and industrial district]. Collection of Scientific Works Geo-Technical Mechanics. 133. 213-227 (in Ukrainian).
Kler, V.R. (Ed.)., 1982. Instruktsiya po izucheniyu toksichnyih komponentov pri razvedke ugolnyih i slantsevyih me-storozhdeniy [Instruction for the study of toxic components in the exploration of coal and shale deposits]. Moscow: Institute of the lithosphere AS USSR. 84 (in Russian).
Koziy, E.S, 2017. Osoblyvosti rozpodilu toksychnykh i potentsiyno toksychnykh elementiv u vuhilli plasa s10v shakhty Stashkova Pavlohrads'ko-Pet-ropavlivs'koho heoloho-promyslovoho rayonu [Peculiarities of distribution of toxic and potentially toxic elements in the coal of the layer C10B in the Stashkov mine of Pavlograd-Petropav-lovsk geological and industrial district]. Collection of Scientific Works Geo-Technical Mechanics. 132. 157-172 (in Ukrainian).
Koziy, E.S., Ishkov, V.V., 2017. Rozpodil toksychnykh elementiv po plastu ssv shakhty Zakhidno-Don-bas'ka Pavlohrads'ko-Petropavlivs'koho he-oloho-promyslovoho rayonu [Distribution of toxic elements in coal layers of csB of mine «Zakhidno-Donbasska» of Pavlogradsko-Petro-pavlovskiy geological and industrial district]. Forum of Mining Engineers: International Scientific and Technical Conference. 265-275 (in Ukrainian).
Kurmelev, I.I., 2013. Tektonicheskaya narushennot i geo-himichekaya harakteristika porod Chistyakovo -Snezhnyanskogo geologo-promyishlennogo ray-ona Donbassa [Tectonic disturbances and geo-chemical characteristics of the breed Chistya-kov-Snezhnyanskiy geological industrial district of Donbass]. Scientific Bulletin of NMU. 136. 18-22 (in Ukrainian).
