CC BY
53
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonorifl. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2015. 23(2), 197-202.
doi:10.15421/011528
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 574.474:004.657
Застосування геошформацшних систем в оцшюванш розвитку яружно-балково'1 ерозп степовоУ зони Украши
Н.М. Цветкова1, I.I. Сараненко2, А.О. Дубина1
'Дтпропетровський нацюнальний yuieepcnmem шет Олеся Гончара, Днтропетровськ, Украта 2Херсонський державний ymieepcumem, Херсон, Украта
На теригори степово! зони Украши з допомогою GPS навншора та нiвелiра встановлено координати вершин, конфцуращю меж, висоту, довжину, ширину 400 ярш, балок i байраюв. Визначено вмiст залiза у шарi 0-50 см. Отриманi данi iмпортовано у QuantumGis i нанесено на карту розораносп земель Украши. Осередки скупчення дослiджуваних об'ектiв виявлено у центральнш та сх1дн1й частинах Степу. Аналiз причин показав комплексну даю чинниюв. За р1к спостережень виявлено, що площа кожного яру зросла у середньому на 5 м2, висота - на 7 см, довжина - на 24 см, ширина - на 21 см, концентрация Fe знизилась на 20 мг/кг. Основнi причини - значт опади та нестшкий трав'яний покрив. Площа балок зросла на 1 м2, висота - на 4 см, довжина - на 14 см, ширина - на 9 см, концентращя Fe залишилась без змш. Унаслщок того, що деревт рослини стримують розвиток ерозшних про-цесiв i збагачують Грунти мжроелементами, у байракiв спостерижеться зменшення висоти на 1 см та зростання концентрацii Fe на 24 мг/кг, значення шших показниюв не змшились. У середовищi QuantumGis створено електронт карти щiльностi та поширеностi яр1в, балок i байракiв у степовш зонi Украши. За !х допомогою визначено залежтсть мiж дослiджуваними процесами та природ-ними умовами, межовi кути повороту, площу яружно-балково! ерози. Створено проект бази даних щодо вмсту мiкроелеменгiв та особливостей !х млрацп за байрачним профiлем iз метою подальшого застосування у процеа розроблення необхiдних заходiв боротьби з ерозiею.
Ключов1 слова: яружно-балкова мережа; степова зона Украши; QuantumGis; GPS; координати вершин
Application of geographic information systems in evaluating the development of gully erosion in the steppe zone of Ukraine
N.M. Tsvetkovai, I.I. Saranenko2, A.O. Dubinai
'Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine 2Kherson State University, Kherson, Ukraine
On the territory of the steppe zone of Ukraine using GPS and leveling set the coordinates of the vertices, the configuration of borders, height, length, width 400 of cutbanks, gullies and ravines are established. Content of iron in the layer of 0-50 cm is determined. Obtained data is imported into QuantumGis and plotted on the map of the tilled soil of Ukraine. The centers of the clusters of studied objects are detected in the Central and Eastern parts of the steppe. Analysis of the causes revealed a complex of factors. For the year of observations it was revealed that the area of each ravine grew on average by 5 m2, height by 8 cm, length by 24 cm, width by 21 cm, and concentration of Fe decreased by 20 mg/kg. The main reasons are significant precipitation and sustainable grass cover. Size of the gullies increased by 1 m2, height - by 4 cm, length by 14 cm, width by 9 cm, concentration of Fe remained unchanged. Due to the fact that woody plants hinder the development of erosion and enrich the soil minerals, ravines feature the decrease in height by 1 cm and the concentration of Fe increase at 24 mg/kg, with the values of other indicators unchanged. In the environment of QuantumGis the maps of electronic density and the prevalence of cutbanks, gullies and ravines in the steppe zone of Ukraine were developed. With their help, we determined the dependence
Днтропетровський нацюнальний утверхситет iMeHi Олеся Гончара, пр. rœapiHa, 72, Днтропетровськ, 49010, Украта Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.:+38-067-727-58-20, +38-067-727-57-11.
Херсонський державний утверситет, вул. 40 ротв Жовтня, 27, Херсон, 73000, Украта Kherson State University, 40 rokiv Zhovtnya Str., 27, Kherson, 73000, Ukraine Tel.: +38-050-786-05-93. Е-mail: i.i.saranenko@ukr.net
between the processes and natural conditions under study, the limiting angles of rotation, the area of gully erosion. Database of the project has been created with regard to the content of trace elements and features of their migration across the ravine profile for the purpose of conducting research and further use in the process of developing appropriate measures to combat erosion.
Keywords: gully network; steppe zone of Ukraine; QuantumGis; GPS; coordinates of vertices
Вступ
Яружно-балкова ерозш являе собою складний, активный процес формування рельефу. Яр як найвища ланка ерозшно! мереж розвиваеться протягом столть та виникае у раз1 порушення природних умов формування стоку на схилах р1чкових долин. Будь-який вид господарсько! даяльносп п1двишуе 1нтенсившсть роз-витку яр1в i балок, що руйнують земельш упддя, шженерт об'екти, комуткаци (Zorim, 2003).
Перш1 письмов1 згадки про форми рельефу, що мо-жуть бути вщнесет до яр1в i балок, знайдет у стародавшх лиописах i датоват ще XIV столитям. М.В. Ломоносов (1753) вивчав водну ерозш та видлив молод1 форми рельефу, що утворюються у результат! ро-боти тривалих дощ^в та злив. А.Т. Болотов (1781) вщзначав зростання водоритв, що виникають при повенях i паводках. В.А. Кшр1янов (1857) вид1лив стада розвитку ярш i перетворення 1х на балки. 1.Ф. Леваковський (1890) описав еволюцшний ряд ерозшних форм. Запропоноват схеми лягли в основу минулих i сучасних класифжацш. У кшщ XIX - на початку XX столптя опубликовано найважливгш пращ В.В. Докучаева та його учмв. Саме в них уперше висловлено думку про едтсть процесу утво-рення вс1х ерозшних форм i !х взаемт переходи. Докучаев вважав, що яри - початок розвитку лшшно! форми, яка через балки перетворюеться на юнцеву стадю розвитку - долину р1чки, та видлив два основт чинники, що впливають на утворення яр1в: пухк1сть пдстилаючих порвд та глибина р1чкових долин (Dokuchaev, 1949; Korosov, 2005; Kamzist, 2009). О.Л. Бельгард дослвдив байраки Швденного Сходу Укратни та вид1лив дек1лька вар1анпв, у тому числ швшчний та твденний (BeFgard, 1971). Значний внесок у розвиток уявлень про яри та балки зробили В.1. Масальський (1887), Е.Е. Керн (1894), В .П. Жадашвський (1908), Н.1. Маккаве!в (1955), Т. Чудек (1962), Г.1. Швебс (1974), В.П. Ладов (1981), Р. Мейзе (198б) (Kern, 1884; Masalsky, 1887; Zhdanovsky, 1908; Maccaveev, 1955; Chudek, 1962; Lidov, 1981; Maize, 1986). Перш1 карти яружносп були складет В.В. Докучаевим i А.С. Козменком. У середит XX столптя С.С. Соболев опублткував карту густоти яружно-балково! мереж1. В 1970-1980-ri роки ид кер1вництвом Б.Ф. Косова за единою методикою складено карти яружносп вае1 територй' СРСР. Карта поширення яр1в на територй' СРСР розроблена £.А. Мироновою у 1971 рощ (Mironova, 1971). 1з великих роби к1нця XX - початку XXI столптя видляються пращ М.М. Назарова, I.I. Рисша, Ю.Г. Симонова, Е.Ф. Зоршо!, що мають принципове значення для формування поглядв на походження та розвиток верхшх ланок ерозшно! мереж1 (Strahler, 1958; Kamzist, 2009).
У третьому тисячолтт розвиток шформащйних технологий забезпечуе швидшсть i ефектившсть гене-рацй' вхвдних даних, вщкривае нов! можливосп моделю-вання яружно-балково! ерозй' та легку оцшку вщносно! небезпечносп землекористування (Woodhouse, 2000;
Ranieri, 2002; Rosa, 2002; Smemoe, 2004; An, 2014; Aiello, 2015; Ferreira, 2015; Chandramohan, 2015). Сше тому виниклa необидн^ть дослвдження чинник1в, що с^ия-ють yтвоpeнню яpiв, ствоpeння зpyчниx систем монiтоpингy тa обгpyнтyвaння метод1в боpотьби з яpyж-но-бaлковою epозiею.
Об'ект дослвдження - лaнки яpyжно-бaлковоï мepeжi (apn, бaлки, бaйpaки) степово! зони Укpaïни. Meтa стaттi -ствоpити rapra пошиpeностi яpiв, бaлок i бaйpaкiв степово! зони Укpaïни у сepeдовищi Quantum Gis (Cox, 1998; Fedorov, 2005; Sarzhanov, 2012), masara можливосп Г1С в оцiнювaннi pозвиткy яpyжно-бaлковоï epозiï.
Мaтерiaл i методи дослщжень
Вимipювaння кооpдинaт вepшин i точок для побудови конфiгypaцiï меж яpiв, бaлок i бaйpaкiв щюводили GPS нaвiгaтоpом (А = ±1,0"), висоту - нiвeлipом (А = ±0,1 см), довжину тa ш^ину - pyлeткою (А = ±0,2 см). Вмют зaлiзa визнaчaли методом aтомно-aбсоpбцiйного спeкIpaльного aнaлiзy. Отpимaнi дaнi iмпоpIyвaли у Quantum Gis. Для щюведення aнaлiзy пpичин фоpмyвaння !a пошиpeння яpyжно-бaлковоï epозiï викоpистaно кapтогpaфiчнi мaтepiaли 2004 тa 2007 pокiв (Rudenko, 2007): пpиpоднi зони y^ai™, площa земель пвд яpaми, густота piчковоï мepeжi, pозчлeновaнiсть peльефy, люиспсть тepитоpiï, сepeдня квдьюсть опaдiв, pозоpaнiсть земель. Обчислення пpоводили зa фоpмyлaми (Zorina, 2003):
N = L/S, (1)
де N - щшьшсть яpyжно-бaлковоï мepeжi, км/км2, L -сyмapнa довжинa yсix яpiв i бaлок у водозбipномy бaсeйнi (км), S - площa водозбipного бaсeйнy (км2);
P = A/S, (2)
де Р - щвдьтсть яpiв (од./км2), A - кшьюсть яpyжниx вepшин у водозбipномy бaсeйнi (од.).
Вимipювaння мeжовиx купв повоpотy, обчислення площi тa piзницi у висоп, довжинi, шиpинi, концeнтpaцiï Fe виконyвaли у сepeдовищi Quantum GIS.
Результата та ïx обговорення
Aнaлiз кapтогpaфiчниx мaтepiaлiв i пpиpодниx умов (табл. 1) степово! зони Укpaïни (Bilova, 1999; Berlyant, 2002; Nazarenko, 2006; Gutsulyak, 2008; Klimenko, 2010; Kovalev, 2011) покaзaв, що пошиpeння яpiв, бaлок, бaйpaкiв викликaнe спpиятливими ^^одними yмовaми тa дiяльнiстю людини: пepeвaжaнням лeсовиx тa пiщa-ниx rnpw, нaйбiльш сxильниx до pозмивaння повepxнe-вими стокaми; нaявнiстю чepгyвaння висот; нaxилy повepxнi; низьким покaзником лкистосп (3%); зливо-вим xapaктepом опaдiв у теплий пepiод pокy; 75% pозоpaностi земель пpискоpюють pозвиток лшшно! epозiï тa збвдьшують площу повepxнeвого стоку внaслiдок зpошyвaння.
Таблиця 1
Значення еколопчних чинникв у розвитку яружно-балковоТ ерози
№ Еколопчт чинники Основы елементи Характерний показник Дюча складова
1 Пеолопчт умови Придобруджинський прогин, Причорноморська западина, Украшський шит, Пд Днтровсько-Донецько1 западини, Пд.-Зх. схил Воронезького масиву, Донецька складчаста споруда, Причорноморська група прогин1в, Сюфська плита Середня швидкiсть роз-миву лесових порвд та шсюв - 0,7-3,7 м/с Лесовi породи рiзко втрачають мщнють структурних зв'язк1в через зволоження
2 Пдролопчт умови Дунай, Дншро, П1вденний Буг, Оверський Донець, Днiстер. Формують свш ст1к Орiль, Самара, 1нгулець, 1нгул, Кальмiус, Молочна, Берда Середня густота рiчко-во! мереж - 0,21 км/км2. Типовi рiчки з розчле-нованими долинами Широк! долини з пологими схи-лами. Повздовжт схили склада-ють 1-10 м/км, зменшуються з витоку до гирла
3 Рельеф Причорноморська низовина, Пд. Придншровсько1 височини та низовини, Пд. Подтьсько1 височини, Приазовська низовина, Приазовська височина, Донецька височина Середнй штегральний коефщент розчленова-носп рельефу - 1,25 Чергування височин та низовин: 0-50-100 м над рiвнем моря
4 Рослинтсть Трав'яниста степова рослиннiсть - дерниннi злаки. Деревт породи зустр1чаються у заплавах, уздовж бере-гiв р1чок, заповедниках i тсових насадженнях Показник люистосп складае 3% плошi сте-пово! зони Дерева формують незначт байрачт та заплавт тси
5 Ктматичт умови Кпiмат помрно континентальний. Середня температура ачня - в1д -2 до -9 °C; липня - вщ +20 до +24 °C. Середня кшьюсть опадв - 400 мм. Коефкцент зволоження низький - 0,8 Зливовий характер опадв у теплий перiод року
6 Антропогенний вплив Сшьськогосподарське освоення територи (рiлля, сiножатi, пасовища) Розоранють земель -75% Розвиток лшшно! ерози; збiльшення поверхневого стоку
У процеа роботи (з травня 2013 року) знайдено понад 400 ланок яружно-балково! мереж1. Встановлено коорди-нати вершин i ключових точок для побудови конфцураци яр1в, балок, байраив, вимряно !х висоту, довжину, ширину, обчислено плошу, визначено вмiст залiза у шарi грунту 0-50 см, оцшено розвиток яружно-балково! ерози (табл. 2). За рш спостережень виявлено, шо плоша кожного яру зросла у середньому на 5,1 м2, висота - на 7,5 см, довжина - на 24,0 см, ширина - на 21,3 см, концентращя Бе знизилась на 20 мг/кг. Основнi причини цього - значнi опади та нестшкий трав'яний покрив. Плоша балок зросла на 1,2 м2, !х висота - на 3,5 см, довжина - на 13,8 см, ширина - на 8,5 см, концентращя Бе залишилась без змш. Унаслвдок того, шо деревнi рослини стримують розвиток ерозшних процесiв i збагачують грунти мжроелементами,
За допомогою аналiтичних засобiв Риайиш018 формул 1 та 2 створено карту шдльносп яружно-балково! ме-режi (рис. 2). Осередками високо! шдльносп е Запорiзька та Донецька обласп, де зафшсовано зростання плош* ярiв
у байраив спостерцаеться зменшення висоти на 1,0 см та зростання концентраци Бе на 24 мг/кг, значення шших показник1в не змшились. Дат 1мпортовано у Риайиш018, створено карту поширення яр1в, балок i байраив у степовш зонi Укра!ни (рис. 1). На карп простежуються певт осередки скупчення великих клькостей яр1в. Перший iз них розташований м1ж Дшпропетровськом та Запор1жжям. Таке його розташування можна пояснити розчленовашстю рельефу рiчками, шо впадають у Ка-ховське водосховише та межею м1ж Приднiпровською височиною та Причорноморськоою низовиною, розора-нiстю земель близько 70%. 1нший осередок знаходиться на твтчному сходi степово! зони з горизонтальною розчленовашстю рельефу та наявтстю нахилу поверхнi, густою рiчковою мережею, розоранстю земель 65-70%.
на 6,0 м2. Вся шформащя про координати, назву, плошу, довжину, висоту об'екпв занесена до бази даних шляхом безпосереднього введення з GPS навтатора й у раз1 необхвдносп може бути звщти отримана. Пд час
Таблиця2
Елементи бази даних деяких ланок яружно-балковоТ мереж
Назва ланки яружно-балково1 мереж! Координати ве ршин, Д = ±1,0" Динамжа показниюв за перюд дослщження, х ± Д
широта довгота висота, см довжина, см ширина, см S, м2 Fe, мг/кг
Яр Попаснянський 49,5104977 38,3972168 +8,0 ± 0,2 +20,0 ± 0,5 +20,0 ± 0,5 +4,0 -21,1 ± 1,1
Яр Глибокий 49,3450331 37,4819183 +9,0 ± 0,2 +30,0 ± 0,5 +20,0 ± 0,5 +6,0 -23,1 ± 1,2
Яр Лебедiв 49,5075996 37,0149994 +6,0 ± 0,1 +21,0 ± 0,5 +22,0 ± 0,5 +4,6 -20,1 ± 1,0
Яр Дончиюв 49,5187451 37,0404053 +7,0 ± 0,2 +25,0 ± 0,5 +23,0 ± 0,5 +5,8 -22,1 ± 1,1
Балка Широка 46,9179103 33,5893250 +3,0 ± 0,1 +15,0 ± 0,3 +7,0 ± 0,2 +1,1 -12,1 ± 0,5
Балка Калинова 47,7794821 38,7899780 +5,0 ± 0,1 +18,0 ± 0,3 +10,0 ± 0,2 +1,8 без змш
Балка Михайлвська 49,4000266 35,7014465 +2,0 ± 0,1 +10,0 ± 0,1 +9,0 ± 0,2 +0,9 без змш
Балка Сухомлинова 49,6845125 36,0653687 +4,0 ± 0,1 +12,0 ± 0,1 +8,0 ± 0,2 +0,9 без змш
Байрак Безшенний 49,4866392 36,3805389 без змзн без змш без змзн без змш +15,5 ± 3,1
Балка Байрак 49,6951735 35,8676147 без змш без змш без зм1н без змш +17,8 ± 3,7
Байрак Пор!ховий 49,5312251 36,3894653 -1,0 ± 0,1 без змш без змш без змш +25,7 ± 4,1
Байрак Вшьховий 48,0041656 38,3601379 -1,0 ± 0,1 без змш без змш без змш +28,5 ± 4,9
перюдичносп проведення замiрiв параметрш ярш, балок i та межовi кути повороту. Створено базу даних щодо
байраюв отримаемо ряди даних, що описують !х розвиток вмiсту мжроелеменпв, у тому чист залза у шарi грунту
у часi. Наближене зображення Калиново! балки (рис. 3) е 0-50 см й особливостей !х мирацц за байрачним
результатом нашо! роботи: зафксовано конфцуращю профiлем (Тэтйкоуа 2013) з метою проведення
меж, лшш та координати вершини балки, лтя розвитку дослджень i подальшого використання у процесi розроб-
небезпечних ерозшних процесш; визначено плошу фцури лення необхгдних заходiв боротьби з ерозiею.
5 в!д ВОД до 91,0 Рис. 1. Поширення яр1в, балок 1 байракв у степовш зом1 УкраУми
Рис. 2. Карта щтьносп яружмо-балковоУ мереж1
Рис. 3. Наближене зображення Калиновом балки у QuantumGis
До основних чинниюв, що впливають на розвиток ярш, балок i байрак1в, належать характер щдстилаючих прських порвд, особливосп ктматичних умов, рельеф, густота р1чково! мереж1, рослинний покрив, наявн1сть лгав, будь-яка господарська дяльтсть (Hu, 2007; Conforti, 2013; Routschek, 2014). Визначальний i3 них назвати складно, саме 1х комплексна дя створюе сприятлив1 або несприятлив1 умови для утворення ярш у тш чи шшгй природнш зон1 (Konovalova et al., 2010; Faly and Brygadyrenko, 2014). Поширення яружно-балково! ерози у степовш зот Украгни пов'язане з переважанням лесових порвд, найбшьш схильних до процесш розмивання, 1з по-сушливим лгтом та 1нтенсивними зливами, пд час яких випадае бшьша частина опадв за рш, з вщсуттстю лсових насаджень, як1 б захищали схили ввд ерози, розчленован1стю поверхн1. Антропогенна даяльтсть е виршальною, тому що близько 80% ярш утворюються в межах орних земель (Pakhomov et al., 2009; Kulbachko et al., 2011). Ерозшт процеси впливають на ф1зико-хМчм властивосп грунтш, вмют та мирацш х1мчних елементш (Wyshnytzky, 2015). Зниження вмюту залза в ярах у шар1 грунту 0-50 см становить близько 20 мг/кг (1,0%) щор1чно, а !х площа зросла на 5,1 м2/рш.
Висновки
Створет за допомогою геошформацшних систем карти поширеносп яр1в, балок, байрак1в та щльносп яружно-балково! мереж1 у степовш зон1 Украши точно щдтверджують комплексну дш чинник1в на процеси !х
утворення, дають змогу визначати залежтсть мгж дослвджуваними процесами та природними умовами, оцшювати процеси розвитку яружно-балково! ерози. Створена база даних, що мютить уа 1мпортоват зна-чення, мае функци математично! та статистично! оброб-ки результапв та може бути доповнена. Застосування геошформацшних систем щдвищуе точшсть оцшювання та прогнозування розвитку яр1в, балок i байракш.
Бiблiографiчнi посилання
Aiello, A., Adamo, M., Canora, F., 2015. Remote sensing and GIS to assess soil erosion with Rusle 3d and Usped at river basin scale in southern. Catena 131, 174-185. An, J., Zheng, F., Wang, B., 2014. Using 137Cs technique to investigate the spatial distribution of erosion and deposition regimes for a small catchment in the black soil region, Northeast. Catena 123, 243-251. Bel'gard, O.L., 1971. Stepnoe lesovedenie [Steppe forest science]. Lesnaya promyshlennost', Moscow (in Russian). Berlyant, A.M., 2002. Kartografiya [Cartography]. Aspekt
Press, Moscow (in Russian). Bilova, N.A., Travlyeyev, A.P., 1999. Prirodni lisi ta stepovi grunti [Natural forests and steppe soils]. Dnipropetrovs'k Univ. Press, Dnipropetrovsk (in Ukrainian). Chandramohan, T., Venkatesh, B., Balchand, A.N., 2015. Evaluation of three soil erosion models for small watersheds. Aquatic Procedia 4, 1227-1234. Chudek, Т., 1962. Soucasn strurkova eroze па svfzich vokoli
Bilovce. Prirodoved. Casop, Slezsky 23(3), 355-361. Conforti, M., Buttafuoco, G., Leone, A.P., Aucelli, P., Robus-telli, G., Scarciglia, F., 2013. Studying the relationship be-
tween water-induced soil erosion and soil organic matter using Vis-Nir spectroscopy and geomorphological analysis: A case study in southern. Catena 110, 44-58.
Cox, C., Madramootoo, C., 1998. Application of geographic information systems in watershed management planning in St.-Lucia. Comput. Electron. Agr. 20(3), 229-250.
Dokuchaev, V.V., 1949. Izbrannye trudy [Selected works], Akademiya Nauk SSSR, Mocow (in Russian).
Faly, L.I., Brygadyrenko, V.V., 2014. Patterns in the horizontal structure of litter invertebrate communities in windbreak plantations in the steppe zone of the Ukraine. J. Plant Prot. Res. 54(4), 414-420.
Fedorov, A.I., Panshin, E.I., Goldyrev, L.T., 2005. GIS osnovy prirodopol'zovaniya [Geographic information bases of wildlife]. SGGA, Novosibirsk (in Russian).
Ferreira, V., Panagopoulos, T., Cakula, A., Andrade, R., Arvela, A., 2015. Predicting soil erosion after land use changes for irrigating agriculture in a large reservoir of southern. Agric. Agric. Sci. Procedia 4, 40-49.
Gutsulyak, V.M., 2008. Landshaftoznavstvo: Teoriya i praktika [Landshaft science: Teory and practice], Knigi - XXI, Chernivtsi (in Ukrainian).
Hu, G., Wu, Y., Liu, B., Yu, Z., You, Z., Zhang, Y., 2007. Short-term gully retreat rates over rolling hill areas in black soil of Northeast. Catena 71(2), 321-329.
Kamzist, Z.S., Shevchenko, O.L., 2009. Gidrogeologiya Ukray-ini [Hydrogeology of Ukraine]. Inkos, Kyiv (in Ukrainian).
Kern, E.E., 1884. Ovragi, ih zakreplenie, oblesenie i zapruz-hivanie [Ravines, secure them, reforestation and damming]. SPb (in Russian).
Klimenko, V.G., 2010. Gidrologiya Ukrayini [Hydrology of Ukraine]. KhNU imeni V.N. Karazina, Kharkiv (in Ukrainian).
Konovalova, T.M., Zhukov, O.V., Pakhomov, O.Y., 2010. GIS-podkhod dlya otsenki izmenchivosti elektroprovodnsti pochvy pod vliyaniyem pedoturbatsionnoy aktivnosti slepysha (Spalax microphthalmus) [Gis-approach for variability assessment of soil electric conductivity under pedoturbation activity of mole rat (Spalax microphthalmus)]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 18(1), 58-66.
Korosov, A.V., 2005. The techniques of GIS. Applications in ecology: A tutorial. Petrozavodsk State University, Petrozavodsk (in Russian).
Kosov, B.F., 1970. Rost ovragov na territorii SSSR [The growth of ravines on the territory of the USSR]. Eroziya pochv i ruslovye protsessy. MGU, Moscow (in Russian).
Kovalev, S.N., 2011. Ovrazhno-balochnye sistemy v gorodah [Gullies and ravines systems in the cities]. PrintKoV, Moscow (in Russian).
Kulbachko, Y., Loza, I., Pakhomov, O., Didur, O., 2011. The zoological remediation of technogen faulted soil in the industrial region of the Ukraine Steppe zone. Behnassi, M. et al. (eds.), Sustainable agricultural development. Springer Science + Business Media, Dordrecht, Heidelberg, London, New York, 115-123.
Lidov, V.P., 1981. Protsessy vodnoj erozii v zone dernovo-podzolistyh pochv [Processes of water erosion in the area soddy-podzolic soils]. MGU, Moscow (in Russian).
Maize, R., Laurent, R., 1986. Un preudo-karst dans les argiles (Las Bardenas Navarre-Espagne). Kastologia 7, 50-52.
Makkaveev, N.I., 1995. Ruslo reki i eroziya v ee bassejne [And the river channel and erosion in its basin]. AN SSSR, Moscow (in Russian).
Masal'sky, V.I., 1887. Ovragi chernozemnoj polosy Rossii, ih rasprostranenie, razvitie i deyatel'nost [Ravines in chernozem zone of Russia, their dissemination, diffusion, development and operation]. SPb (in Russian).
Mironova, E.A., 1971. Ovrazhnost' territorii SSSR [Branesti the territory of the USSR]. Geomorfologiya 3, 289 (in Russian).
Nazarenko, I.I., Smaga, I.S., Pol'china, S.M., Cherlinka, V.R., 2006. Zemlerobstvo ta melioratsiya [Agriculture and land reclamation]. Knigi - XXI, Chernivtsi (in Ukrainian).
Pakhomov, O., Kul'bachko, Y., Didur, O., Loza, I., 2009. Mining dump rehabilitation: The potential role of bigeminate-legged millipeds (Diplopoda) and artificial mixed-soil habitats. Optimization of disaster forecasting and prevention measures in the context of human and social dynamics. I. Apostol et al. (Eds.) NATO science for peace and security series. IOS Press, Amsterdam, Berlin, Tokyo, Washington. pp. 163-171.
Ranieri, S.B., Lier, Q., Sparovek, G., Flanagan, D.C., 2002. Erosion database interface (EDI): A computer program for georeferenced application of erosion prediction models. Computers and Geosciences 28(5), 661-668.
Rosa, D., Mayol, F., Moreno, F., Cabrera, F., Diaz-Pereira, E., Antoine, J., 2002. A multilingual soil profile database (SDBm Plus) as an essential part of land resources information systems. Environ. Modell. Softw. 17, 721-730.
Routschek, A., Schmidt, J., Kreienkamp, F., 2014. Impact of climate change on soil erosion - A high-resolution projection on catchment scale until 2100 in Saxony. Catena 121, 99-109.
Rudenko, L.G., 2007. Natsional'nij atlas Ukrayini [National Atlas of Ukraine]. Kartografiya, Kyiv (in Ukrainian).
Sarzhanov, O.A., 2012. Geoinformatsijni sistemy [Geoinfor-mation systems]. SNAU, Sumy (in Ukrainian).
Smemoe, C.M., Nelson, E.J., Zhao, B., 2004. Spatial averaging of land use and soil properties to develop the physically-based green and ampt parameters for HEC-1. Environ. Modell. Softw. 19, 525-535.
Strahler, A., 1953. Gypsometrie analysis of erosional topography. Bull. Geol. Soc. Am. 63, 923-938.
Tejnecky, V., Samonil, P., Matys Grygar, T., Vasat, R., Ash, C., Drahota, P., Sebek, O., Nemecek, K., Drabek, O., 2000. Transformation of iron forms during pedogenesis after tree uprooting in a natural beech-dominated forest. Catena 132, 12-20.
Tsvetkova, N.N., 2013. Osobennosti migratsii organo-mineral'nyh veshestv i mikroelementov v lesnyh biogeotsenozah stepnoy Ukraine [Features of migration of organic and mineral substances and trace elements in forest-steppe ecosystems of Ukraine]. Dnipropetrovsk Univ. Press, Dnipropetrovsk (in Russian).
Woodhouse, S., Lovett, A., Dolman, P., Fuller, R., 2000. Using a GIS to select priority areas for conservation. Comput. Environ. Urban 24(2), 79-93.
Wyshnytzky, C.E., Ouimet, W.B., Mccarthy, J., Dethier, D.P., Shroba, R.R., Bierman, P.R., Rood, D.H., 2015. Meteoric 10Be, clay, and extractable iron depth profiles in the Colorado Front Range: Implications for understanding soil mixing and erosion. Catena 127, 32-45.
Zhdanovsky, V.P., 1908. Opyt issledovaniya ovragov [Research experience ravines]. Voronezh (in Russian).
Zorina, E.F., 2003. Ovrazhnaya eroziya: Zakonomernosti i po-tentsial razvitiya [Gully erosion: Patterns and potential for development]. Geos, Moscow (in Russian).
Hadiumna do редкonегii 21.06.2015
