Научная статья на тему 'Антропология Декарта какпроект антропологической метафизики'

Антропология Декарта какпроект антропологической метафизики Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
358
73
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕТАФіЗИКА / СЦієНТИСТСЬКО-ТЕХНОКРАТИЧНА ПАРАДИГМА / АНТРОПОЛО ГіЧНО-ПЕРСОНАЛіСТСЬКА ПАРАДИГМА / АНТРОПОЛОГіЧНА МЕТАФіЗИКА / МЕТАФіЗИЧНА РЕВОЛЮЦіЯ / ОСОБИСТіСТЬ / МЕТАФИЗИКА / СЦИЕНТИСТСКО-ТЕХНОКРАТИЧЕСКАЯ ПАРАДИГМА / АНТРО ПОЛОГИЧЕСКАЯ МЕТАФИЗИКА / МЕТАФИЗИЧЕСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ / ЛИЧНОСТЬ / SCIENTISTIC-TECHNOCRATIC PARADIGM / METAPHYSICAL REVOLUTION / PERSONALITY / METAPHYSICS / ANTHROPOLOGICAL METAPHYSICS

Аннотация научной статьи по истории и археологии, автор научной работы — Маливский А. Н.

В современной философии происходит кардинальное изменение парадигмы метафи зики, а именно – возрастает роль и значимость антропологически-персоналистической на фоне традицинного техноморфного ее истолкования. Наследие Декарта интерпрети руется как форма проявления антропологической метафизики.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ANTROPOLOGY DESCARTES AS A PROJECT OF ANTHROPOLOGICAL METAPHYSICS

At present the crucial transformation of the metaphysics paradigm is taking place in the modern philosophy, namely, the role of the anthropological and personalistic interpretation has been increased as compared to the traditional technomorphicone. Descartes’ heritage is treated as manifestation of the anthropological metaphysics.

Текст научной работы на тему «Антропология Декарта какпроект антропологической метафизики»

УДК 11/.14 : 577.3

Мал1вський А. М., Дншропетровський нащональний ушверситет зал1зничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна

АНТРОПОЛОГИЯ ДЕКАРТА ЯК ПРОЕКТ АНТРОПОЛОГ1ЧНО1 МЕТАФ1ЗИКИ

У сучаснт фшософи в1дбуваеться кардинальне зм1нення парадигми метаф1зики, а са-ме - зростае роль i значущ1сть антрополог1чно-персонал1стичног на фот традицтного техноморфного гг тлумачення. Означений контекст постае методологiчною основою тлумачення спадщини Декарта як форми оприявнення антропологiчно'г метафiзики.

Ключовi слова: метафiзика, сщентистсько-технократична парадигма, антрополо-гiчно-персоналiстська парадигма, антропологiчна метафiзика, метафiзична револющя, особист^ть.

Маливский А. Н., Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта им. акад. В. Лазаряна

АНТРОПОЛОГИЯ ДЕКАРТА КАК ПРОЕКТ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОЙ

МЕТАФИЗИКИ

В современной философии происходит кардинальное изменение парадигмы метафизики, а именно - возрастает роль и значимость антропологически-персоналистической на фоне традицинного техноморфного ее истолкования. Наследие Декарта интерпретируется как форма проявления антропологической метафизики.

Ключевые слова: метафизика, сциентистско-технократическая парадигма, антропологическая метафизика, метафизическая революция, личность.

Malivs'kiy A. M., Dnipropetrovs'k National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan

ANTROPOLOGY DESCARTES AS A PROJECT OF ANTHROPOLOGICAL METAPHYSICS.

At present the crucial transformation of the metaphysics paradigm is taking place in the modern philosophy, namely, the role of the anthropological andpersonalistic interpretation has been increased as compared to the traditional technomorphicone. Descartes' heritage is treated as manifestation of the anthropological metaphysics.

Key words: metaphysics, scientistic-technocratic paradigm, anthropological metaphysics, metaphysical revolution, personality.

«Кожна людина - природжений метафизик: вона - едина метаф1зична iстота на землг»

__А. Шопенгауер

© Малiвський А. М., 2012

Кoнcтитyтивнoю пepeдyмoвoю бeзнoce-peдньoгo звepнeння як дo дocлiджeнь твopчoï cпадщини фpанцyзькoгo ми^т^ля, так i дo влаcниx тeкcтiв Дeкаpта (Каpтeзiя), е cпeцифiка cyчаcнoгo кoнтeкcтy бачeння антpoпoлoгiï та гов'язаш з нeю мeтoдoлoгiчнi заyваги. Актуат-зацiя фeнoмeна людини кiлька o^^mx cтoлiть значнoю мipoю дeтepмiнye ^^pm^mc^ ан-тpoпoлoгiчниx pакypciв icтopикo-фiлocoф-^mro дocлiджeння. Ключoвими е два ocнoвнi мoмeнти: 1) запит на poзpoбкy cyчаcнoï мoдeлi людини, яка мае пoeднyвати в co6i дoмiнанти cyчаcнoï кyльтypи з oднoчаcнoю poзpoбкoю мeтаicтopичнoгo, iнваpiантнoгo oбpазy людини; 2) cлyшнi пpeтeнзiï на чiльнe мicцe в антpoпo-лoгiчниx cтyдiяx cпадщини Дeкаpта, яка cтoïть y витoкiв ф^тоф^гах' антpoпoлoгiï як наpiж-нoгo камeня cyчаcнoгo фiлocoфyвання [9, c. 54].

Окpecлюючи пpинципи cyчаcнoгo бачeння антpoпoлoгiчнoгo вчeння Каpтeзiя, ваpтo пам'ятати npo нeдocтатнicть та нeзадoвiльнicть з гозицш cьoгoдeння звичнoï та ycталeнoï xа-pактepиcтики людини як poзyмнoï ютоти. Нинi пpiopитeтними мeтoдoлoгiчними opieнтиpами видаютьcя зocepeджeнicть на ocoбиcтicнoмy xаpактepi люд^того icнyвання як cамoдocтат-ньoгo. Aналoгiчнi зpyшeння мають мicцe i в npo^ci peтpocпeктивнoгo бачeння витoкiв ic-тopiï людcтва. Пepш за вте cпадаe на думку кoнцeпцiя «ocьoвoгo чаcy К. Яcпepcа», y тон-тeкcтi якoï фiлocoфiя Нoвoгo чаcy - лишe oдин з eтапiв пpoявy мeтаicтopичниx цiннocтeй та теншв. Оcмиcлюючи cпeцифiкy пpoявy ^^o-ди людини як дyxoвнoï icтoти в ^вий чаc, важкo iгнopyвати дoмiнантнe тexнoмopфнe тлyмачeння pацioнальнocтi людини. Iнакшe кажyчи, дocлiдники cxильнi запepeчyвати в ф> лocoфiï Нoвoгo чаcy будь-яю фopми Rprayraoc-тi та пpoявy людини як дyxoвнoï icтoти, тобто фopми cамopoзбyдoви людини, щo базyютьcя на cамoдocтатнix cфepаx буття. У той жe чаc тeкcти як cамoгo миcлитeля, так i шшж дo-cлiдникiв йoгo твopчoï отадщини, cвiдчать npo пpавoмipнicть тлyмачeння мeтафiзики Каpтeзiя як фopми peпpeзeнтацiï cамoдocтатньoï люд-cькoï cyб'eктивнocтi, щo ж peдyкyeтьcя дo тex-нoмopфiзмy.

Оcмиcлюючи пoтoчнi тpанcфopмацiï, ж-мoжливo oминyти yвагoю пoшиpeнicть cyмнiвy

та нищiвнoï кpитики cтocoвнo ycталeнoгo yпpoдoвж пoпepeднix cтoлiть cтатycy мeтафiзи-ки як пepшoï фiлocoфiï. А тoмy пepeдyмoвoю кoнcтpyктивнoгo ocмиcлeння icтopiï фiлocoфiï в TOm^cri cyчаcниx peалiй пpoпoнyeтьcя вважа-ти виoкpeмлeння та eкcплiкацiю двox ocнoвниx ваpiантiв poзyмiння мeтафiзики, а cамe - оден-тиcтcькo-тexнoкpатичнoгo та антpoпoлoгiчнo-пepcoналicтcькoгo. Кoжeн iз нж фiкcye пeвнi шляxи poзв'язання пpoблeми пpиpoди людини та ïï гокликання у Bcecвiтi. У пepшoмy випадку йдeтьcя пpo cамopeалiзацiю людини як cy6'eRra пiзнання та пepeтвopювальнoï дiяльнocтi, у дpyгoмy - як дyxoвнoï icтoти, щo peалiзye ce6e на шляxy cамopoзбyдoви.

На ocoбливy увагу в oзначeнoмy кoнтeкcтi заcлyгoвye нoвoчаcна мeтафiзика (наcампepeд Дeкаpтoва). Дo чдала загальникiв та пoшиpeниx cтepeoтипiв cyчаcнoï фiлocoфcькoï думки на-лeжить тeза пpo дoцiльнicть та нeoбxiднicть пoдoлання базoвиx yявлeнь йoгo дoби як заста-piлиx, зyжитиx i нeбeзпeчниx.

Завдання данoï cтаrтi - акцeнтyвати амб> валeнтнicть базoвoï iнтeнцiï каpтeзiанcькoï мe-тафiзики та ïï нepeдyкoванicть дo тexнoмopфнo-гo тлyмачeння cвiтy, пpoявoм чoгo е пpoeкт ан-тpoпoлoгiчнoï мeтафiзики. Рeалiзацiя oзначeнoï мeти пepeдбачаe poзв'язання такиx пpoблeм:

- eкcплiкацiя базoвoï iнтeнцiï каpтeзiан-cькoï мeтафiзики та oбrpyнтyвання наявнocтi та заcадничoгo xаpактepy ïï антpoпoлoгiчнoгo ви-мipy;

- кoнcтитyтивнicть ocoбиcтocтi мтелт^ля для каpтeзiанcькoгo пpoeктy мeтафiзики.

У cyчаcнiй фiлocoфcькiй наyцi дoмiнye, го-пepшe, oднoзначна та нiгiлicтична oцiнка вчeн-ня Дeкаpта пpo людину як cxeматизoванoгo та peдyкoванoгo.

Свiдчeнням маcштабнocтi впливу тeндeнцiï eкcтpапoляцiï тexнoмopфнoгo пiдxoдy на тлу-мачeння людини, е факт ïï пpoявy навт на cto-piнкаx пyблiкацiï, зopieнтoванoï на eкcплiкацiю та ocмиcлeння пepcoналicтичнoï iнтeнцiï eвpo-пeйcькoï кyльтypи. Йдeтьcя пpo дocлiджeння Iняcа Лeппа, пpиcвячeнe xpиcтиянcькiй фiлo-coфiï eкзиcтeнцiï. На думку автopа, визнання yнiвepcальнocтi та дeтepмiнантнoгo xаpактepy iдeï «дyxy гeoмeтpiï» yмoжливлюe дeантpoпo-лoгiзoванy та дeпepcoналiзoванy фopми викла-

ду ключoвиx iдeй Дeкаpта. слушним такoж вважаeтьcя акцeнтyвання на пpинципoвoï ж-cпpoмoжнocтi ocягнyти та oпиcати cпeцифiкy люд^того icнyвання, ocкiльки «каpтeзiанcькe вчeння ^o людину, cyтo oб'eктивнe та c^e^ тиcтcькe, звoдить людину дo тварини, а твари-ну дo машини» [4, c. 78].

Hiгiлicтичнe бачeння eвpиcтичнoгo пoтeн-цiалy фiлocoфcькoï думки Дeкаpта як peдyкo-ванoï антpoпoлoгiï та тexнoмopфнoï мeтафiзики в лiтepатypi чаcтo набyваe отатуеу xpecтoматiй-ниx icтин, пpoявoм чoгo e вiдoмi клiшe пpo ра-цioнальнicть як iнcтpyмeнтальнy рацюналь-нicть, peдyкoванicть миcлeння дo калькyляцiï, peдyкцiю антpoпoлoгiï дo пiдpoздiлy мexанiки тoщo.

Тeндeнцiя дo тлyмачeння мeтафiзичнoгo вчeння Каpтeзiя як peдyкoванoгo та дeантpoпo-лoгiзoванoгo oпpиявлeнo наcампepeд ycталeним бачeнням йoгo як вчeння пpo двi cyбcтанцiï. У ram^cri вiтчизнянoï icтopiï фiлocoфiï витоки oзначeнoгo пiдxoдy yкopiнeнi в традици звep-нeння дo епадщини Маркеа як нeпoгpiшимoгo автopитeтy. Закладeний Марктом нiгiлiзм cto-coвнo мeтафiзики та антpoпoлoгiï Каpтeзiя уж-мoжливив ïx змicтoвнe дocлiджeння на дoвгi pom.

Пoзipнicть виxoдy за мeжi ycталeниx у нау-цi peдyкцioнicтcькиx та нiгiлicтичниx пiдxoдiв у тлyмачeннi каpтeзiанcькoï мeтафiзики най-бiльш яcкpавo пpeдcтавлeнo дocлiджeнням Скip нi Джаcтiна, пpиcвячeним мeтафiзичнocтi люд-cькoï пpиpoди. Структура та мeтoдoлoгiя дocлi-джeння, на нашу думку, заевщчують oманли-вють cпoдiвань на виxiд за мeжi ycталeнoгo pe-дyкцioнiзмy. Йдeтьcя ж cтiльки пpo влаcнe ан-тpoпoлoгiчнy мeтафiзикy, cкiльки пpo звичну в pамкаx англoмoвнoï тpадицiï oпoзицiю «poзyм - тiлo» [11].

Boднoчаc пoза yвагoю дocлiдникiв icтopiï фiлocoфiï нe залишаeтьcя факт oбмeжeнocтi пoвepxoвoгo пiдxoдy, щo звoдить бачeння Дe-каpтoм мeтафiзики та антpoпoлoгiï дo устате-ниx peдyкцioнicтcькиx cтepeoтипiв. Увага ак-цeнтyeтьcя на каpдинальнoмy poзмeжyваннi Дeкаpта з мeтoдoлoгieю eceнцiалiзмy та ютот-нocтi ocoбиcтicниx, eкзиcтeнцiальниx вимipiв. У такoмy кoнтeкcтi вагoмими e ra^ora та eвpи-cтичнi cпocтepeжeння Гeгeля та Гайдeггepа

cтocoвнo нeадeкватнocтi тpадицiйнoï наyкoвoï фopми. Окpiм того, дoci нexтyeтьcя cпpавeдли-вe заyважeння Гeгeля пpo пpиcyтнicть за нав-ним за фopмoю викладу вчeнням Каpтeзiя гли-бoкoгo фiлocoфcькoгo змюту.

Дoдаткoвими аpгyмeнтами на кopиcть дo-цiльнocтi звepнeння дo епадщини Каpтeзiя та кpитичнoгo пepeocмиcлeння пoв'язаниx з жю ycталeниx клiшe e низка нeoднoзначниx oцiнoк, тлyмачeнь та пiдxoдiв, зoкpeма iнтepпpeтацiï опадщини Каpтeзiя в Юр^гора та Дiльтeя, Яо-шроа та Mамаpдашвiлi, якi oб'eднye уважж та благoгoвiйнe cтавлeння дo ocoбиcтocтi мжли-тeля як eпiцeнтpy ф^тоф^^го вчeння. Так, Сьopeн Кipкeгop нагoлoшye - Дeкаpт e тиxим та cамoтнiм миcлитeлeм, який дав cвiтy кла-cичнe poзв'язання пpoблeм вipи, cyмнiвy тoщo.

Biльгeльм Дiльтeй на crop^^x pyкoпиciв ocтаннix poкiв cвoгo життя акцeнтye дeтepмi-нантну poль ocoбиcтocтi миcлитeля cтocoвнo мeтафiзичнoгo вчeння Дeкаpта. ïï пpoявами e зocepeджeнicть на пpoблeмi yмoв мoжливocтi юнування ocoбиcтocтi, oбмeжeнicть мoжливo-cтeй poзyмy, нагoлoшeння на базoвiй poлi при-cтpаcтeй тoщo.

У дpyгiй пoлoвинi ХХ cт. Mepаб Мамарда-швш rpyнтoвнo ocмиcлюe мeтафiзикy Каpтeзiя та того ocoбиcтicть, цiлкoм cлyшнo зазначаю-чи, щo eдиним пpeдмeтoм уваги у фiлocoфiï Дeкаpта e ocoбиcтicть миcлитeля як живe втi-лeння мeтафiзики. Лишe вoна e фopмoю фiкcа-цiï та вiдтвopeння того cпeцифiчнo людcькoгo вимipy icнyвання людини, який бeзycпiшнo прагнула cxoпити opieнтoвана на науку фiлo-coфiя - «дeйcтвитeльнo чeлoвeчecкoe в наc лишь мeтафизичecкoe» [5, c. 346].

Рoзгopтаючи iдeю мeтафiзичнocтi людcькoï пpиpoди як фopми пpoявy ïï cпeцифiчнocтi, Мамардашвш нагoлoшye на надcитyативнoмy xаpактepi мeтафiзичнoгo пepвня як тoгo iнваpi-антнoгo вимipy, який пocтiйнo вiдтвopюeтьcя в люд^тому icнyваннi. Iнваpiантнicть фiкcyeтьcя ним як cвoepiднi матpицi та матричш cтани: «Мы люди в той мepe, в какoй пpoдeйcтвoвали и пopoдили в наc чтo-тo мeтафизичecкиe матрицы или матpичныe cocтoяния» [5, c. 347].

Бeзпepeчнo, устатет пoвepxoвi ваpiанти peцeпцiï cпадщини Каpтeзiя як пpoявy наcтанo-ви на кардинальж пepeтвopeння cвiтy нe e ак-

cioматичними для icтopикiв фiлocoфcькoï думки. Уважж cтавлeння дo тeкcтiв Дeкаpта дo-звoляe кoнcтатyвати нeадeкватнicть xpecтoма-тiйниx yявлeнь пpo peдyкoванicть пpoблeми гокликання людини дo iдeï oпанyвання ^^o-ди. Хибним е yявлeння щoдo пpавoмipнocтi тлyмачeння базoвoï iнтeнцiï того cпадщини як тexнoкpатичнoï. B. Рьoд кoнcтатye: «Хoча Дe-каpт виxoдив з Бeкoнoвoï пpoгpами якнай-швидшoгo oпанyвання пpиpoди заcoбами ^и-кладнoï науки, з poками вiн пoдoлав ïï oднoбiч-нicть, пoв'язанy з кoнцeнтpацieю на тexнщi...» [7, c. 33].

Пepeдyмoвoю змicтoвнoгo oкpecлeння та ocмиcлeння автeнтичнoгo бачeння базoвиx iдeй каpтeзiанcькoï мeтафiзики е визнання icтoтниx тpанcфopмацiй пoзицiï мтелт^ля пpoтягoм життя, якi включають в ce6e пepioди pадикаль-ниx змш. Оcмиcлюючи ключoвi чинники мeта-фiзичнoï peвoлюцiï Каpтeзiя, дoцiльнo oзнайo-митиcя з rpyнтoвним дocлiджeнням йoгo irne лeктyальнoï бioгpафiï, напиcанoï Ст. ^y^ore-poм. Окpecлюючи cвoepiднicть фiлocoфcькoï гозици фpанцyзькoгo миcлитeля, вiн oбrpyнтo-ваш xаpактepизye йoгo пpoeкт як «íctotoo rap-coналicтичний» [i0, c. 30б]. Aлe cxильнicть дo пoзитивicтcькoï мeтoдoлoгiï та нiгiлicтичнe тлyмачeння мeтафiзики значшю мipoю rape-шкoджають ycвiдoмлeнню ключoвиx чинникiв актyалiзацiï кoнcтитyтивнoï poлi ocoбиcтocтi миcлитeля, а тoмy в xoдi тлyмачeння кpизи 1б33 poкy вoна залишаeтьcя пoза yвагoю. На-стщки каpдинальнoгo пoтpяciння базoвиx пpинципiв cвiтoглядy та внyтpiшньoгo c^cto-шeння Дeкаpта, викликанi заcyджeнням Гал> лeя, автop звoдить дo змiни акцeнтiв у poзyмiн-нi мeтафiзичниx заcад пpиpoдoзнавcтва, тoбтo пpoпoнye пoв'язyвати мeтафiзичнy peвoлюцiю лишe з пpoбyджeнням нoвoгo irnepecy дo мeта-фiзики, cпpямoванoï на oбrpyнтyвання лeгiтим-нocтi натypфiлocoфiï [i0, c. 292, c. 304]. A тому, акцeнтyючи на нeпepeciчнiй значимocтi вщ-кpиrтiв у пpиpoдничиx rny^x, автop залишае пoза yвагoю заpoдoк каpтeзiанcькoгo pацioналi-cтичнoгo вчeння, а cамe - твopчi cни 1б19 poкy, вважаючи нeicтoтними ocмиcлeння життeвoгo кpeдo Дeкаpта та внyтpiшньo cпopiднeниx з ним «Пpиватниx дyмoк».

Сxeматичнo акцeнтyeмo пpиcyтнicть людини як пpиcтpаcнoï icтoти у вчeннi фiлocoфа. Bжe в pаннix твopаx Дeкаpта, вiдoмиx завдяки кoпiям Лeйбнiца, нeoднopазoвo нагoлoшeнo на eвpиcтичнoмy пoтeнцiалi cфepи миcтeцтва -пoeзiï та мeтафopи тeатpy, актopа i глядача. «Beликi думки чаcтiшe тpапляютьcя у твopаx пoeтiв, нiж у пpацяx фiлocoфiв». Bжe пiд чаc навчання в eзyïтcькiй кoлeгiï Дeкаpт poзчаpoвy-eтьcя в наyкаx, вiдкидаe пiдpyчники та зocepe-джyeтьcя на xyдoжнiй лiтepатypi.

Фpаза Овiдiя, яка cтаe для Дeкаpта житте-вим кpeдo, швшю мipoю пoяcнюe звepнeння ocтанньoгo дo мeтафop тeатpy, актopа та глядача. Bжe на cвiтанкy cвoeï твopчoï дiяльнocтi Дeкаpт нагoлoшye на дoцiльнocтi викopиcтання маcки як croco6y пpиxoвyвання влаcниx ^и-cтpаcтeй у ^o^ci виxoдy на cцeнy тeатpy cвi-ту.

Пoвepxoвicть та x^rncra пiдxoдiв, у якиx базoвi iдeï каpтeзiанcькoï мeтафiзики звoдятьcя дo знeocoблeнoгo iнcтpyмeнтальнoгo poзyмy, cвiдчать як ^o iгнopyвання вищeзгаданoï peвo-люцiï 1б33 poкy, так i фopм oпpиявнeння ïï pe-зyльтатiв, наявниx на crop^^x йoгo пpаць, го-чинаючи з «Мipкyвань пpo мeтoд». На cTOprn-каx «Пpиcтpаcтeй» Дeкаpт диcтанцiюeтьcя вiд iдeï oпанyвання пpиpoди як дoмiнантнoï, xаpак-тepизyючи такe бажання як iлюзopнe, тoбтo пoв'язанe з тими peчами, щo нe залeжать вiд нашoï вoлi. Людина мае навчитдая poзпiзнавати такi бажання та дифepeнцiювати ïx вiд тиx, яю залeжать вiд наc та peалiзацiя якиx збшьшува-тимe нашу cвoбoдy. A ocнoвна кopиcть мopалi, як ïï бачить фiлocoф, пoлягаe в тому, щoб навчитиcя кepyвати нашими бажаннями [3, c. 542-54б].

Сxeматичнo зyпинимocя на ocнoвниx мo-мeнтаx фiлocoфcькoï пoзицiï Дeкаpта як фopмаx пpoявy уваги дo oнтoлoгiï людини. Дocлiджyю-чи гeнeзy фiлocoфiï Нoвoгo чаcy важкo oминyти yвагoю швний паpадoкc у тлyмачeннi пpoцecy фopмyвання антpoпoлoгiï Нoвoгo чаcy, а cамe -ïï cтанoвлeння пpийнятo гов'язувати з Дeкаp-тoм, а увагу дo мoмeнтiв дpаматичнocтi, тpагiч-та oнтoлoгiчнoï нeвизначeнocтi - з Паота-лeм. Нeyпepeджeнo ocмиcлюючи отадщину Каpтeзiя, лeгкo зауважити в нш фpагмeнти o^ тoлoгiчнoï напpyги та нeвизначeнocтi, гочина-

ючи вщ eкзиcтeнцiйнo наcичeнoгo cнy i6i9 po-ку - «Яким шляxoм я тду?», щo звучить як го-лoc вoлаючoгo в пycтeлi, дo oкpecлeння ornmo-гiчнoгo cтатycy людини на crop^^x «Meдита-цiй» як cвoepiднoгo бyrтeвoгo poзп'яrтя мiж Буттям та Heбyrтям.

Оcмиcлюючи cпадщинy Дeкаpта як фopмy пpoявлeння пpиcyтнocтi людини, варто згадати пpoблeмy дoказy юнування Бoга. За чаciв Дeкаp та вoна набула дpаматичнoï, eкзиcтeнцiйнoï го-cтpoти як аналiз yмoв мoжливocтi пoдальшoгo icнyвання бoжecтвeннoгo та cвящeннoгo для ocoбиcтocтi. З чаcoм oчeвидна для йoгo cyчаc-никiв драматичнють oзначeнoï пpoблeми випа-ла з голя зopy дocлiдникiв. Факт ïï пpиcyтнocтi та важливocтi для Дeкаpта лeгкo знайти в йoгo пpацяx. Пepш за вce ваpтo звepнyти увагу на cпeцифiкy йoгo дoказy icнyвання Бoга. Остан-нiй ж лишe вiдтвopюe oнтoлoгiчний дoказ Бoга А. Кeнтepбepiйcькoгo (як пpo вд чаcтo згаду-erьcя в лтератур^, вiн такoж включаe принци-пoвo нoвий мoмeнт, нeвiдoмий пoпepeднiм ero-xам - визнання cамoдocтатнocтi люд^то!' cyб'eктивнocтi та poзyмiння ïï як в^^шю пункту фiлocoфyвання. У отадщиш Дeкаpта cвoe-piднicть шго пoзицiï cтocoвнo данoï пpoблeми пpoявляeтьcя у виглядi антpoпoлoгiчнoгo дoка-зу юнування Бoга, щo базyeтьcя на cамoдocтат-нocтi ocoбиcтocтi. У «Пpинципаx» e згадка пpo дoказ Бoга, який здiйcнюeтьcя за дoпoмoгoю тpивалocтi людcькoгo життя [i, c. 322]. Дoцiль-нoю у данoмy кoнтeкcтi e зocepeджeнicть на змicтoвнiй cпopiднeнocтi пiдxoдy Дeкаpта з кантiвcьким дoказoм icнyвання Бoга.

Дo чиcла чаcтo вживаниx Дeкаpтoм фopмyл аpгyмeнтацiï, яю базyютьcя на залyчeннi при-cyreo^'i людини, e тeза пpo наявнють в йoгo аpceналi бiльш rape^M^^ дoказiв, нiж reo-мeтpичнi [2, c. 272]. Cogito в татому ram^cri -бiльшe нiж вжщний пункт гнoceoлoгiï, тoбтo нe лишe бeзвiднocнe дo людини пiзнання, алe й ïï icнyвання, якe пpинципoвo нe peдyкyeтьcя дo cyми знань. Bажкo нe пoбачити змicтoвнy oto-piднeнicть iдeй Дeкаpта з ключoвими iдeями eкзиcтeнцiалiзмy. Слушними та cпpавeдливими в данoмy кoнтeкcтi виглядають ^eï Мамарда-швiлi cтocoвнo дoцiльнocтi бшьш шиpoкoгo poзyмiння eкзиcтeнцiалiзмy, нiж традицш^ вiднeceння дo ньoгo лишe тeчiï ХХ cтoлirтя та

пpиcyтнocтi того ключoвиx iдeй в iншиx ero-xаx: «...вcякая филocoфия экзиcтeнциальна...» [6, c. 226]. Cвiдчeнням значимocтi дашго cro-cтepeжeння для автeнтичнoгo poзyмiння Дeкаp-та e звepнeння дo нeï в «Каpтeзiанcькиx poздy-маx»: «...экзиcтeнциальнoй являeтcя вcякая иcxoдная cитyация в филocoфии. B этoм cмыc-лe... нe cyщecтвyeт никатой нoвoй экзист^нци-альнoй филocoфии, пoявившeйcя якoбы в ХХ вeкe» [5, c. 111].

Одним з пpoявiв ^жутш^! людини в мe-тафiзицi Каpтeзiя e йoгo вчeння ^o пpиcтpаcтi. Bизнання кoнcтитyтивнoï значимocтi oco6^ri-cнoгo icнyвання пepeдбачаe ocмиcлeння базoвoï poлi пpиcтpаcтeй у cпадщинi фiлocoфа та дo-цiльнicть poзyмiння «Пpиcтpаcтeй» як най-бiльш глибoкoгo мeтафiзичнoгo твopy.

Змicтoвнe ocмиcлeння cвoepiднocтi каpтeзi-анcькoï мeтафiзики та ïï вiдмiннocтi вiд науки пepeдбачаe oкpeмe та op^rarame дocлiджeння наявниx у того cпадщинi двox пpoтилeжниx ваpiантiв cтавлeння дo пpиcтpаcтeй, щo лeжать в ocнoвi йoгo вчeння - визнання кoнcтитyтив-нoï значимocтi пpиcтpаcтeй та ïx пpинципoвe зняття (пoдoлання). Дo чиcла фopм пpoявy пepшoï пoзицiï налeжать миcтeцтвo та мeтафi-зика, дo дpyгoï - наука. Маючи на yвазi пepший зi згаданиx мoмeнтiв, Mамаpдашвiлi cпpавeд-ливo зауважував факт cпopiднeнocтi глибинниx наcтанoв Дeкаpта та О. Пyшкiна, вказуючи як oб'eднyвальний мoмeнт на виcoкy o^rny cвo-бoди - «пoкoй и вoля» (poc.) та кpаcи - «гений ч^той кpаcoты» (poc.).

Татож Каpтeзiй нагoлoшye на значимocтi R^c^mre бачeння пoдивy в античнocтi як ви-xiднoгo пункту eвpoпeйcькoï ф^тофа^ який i cьoгoднi нe втратив cвoeï значимocтi. Йдeтьcя пpo акцeнтyвання значимocтi йoгo пepвиннoгo xаpактepy [3, c. 507]. Означeнe виcлoвлювання чаcтo xибнo тлyмачитьcя в наyкoвиx пpацяx -пpийнятo нагoлoшyвати на пoдoланнi Дeкаpтoм пoдивy та icнyваннi того в «знятoмy» (Гeгeль) виглядi - у фopмi тeopeтичнoгo вiднoшeння. Здавалocь би, дocтатнi пiдcтави для ^oro дав вiн cам, xoча уважш пpoчитання тeкcтy заcвiд-чye - Дeкаpт гoвopить нe cтiльки ^o зняття пoдивy взагалi, cкiльки ^o пoдoлання надмip-нoгo пoдивy [3, c. 514].

Cвiдчeнням нeпpиxoванoï cимпатiï мжли-тeля дo миcтeцтва та пoeзiï е як нeoднopазoвi кoмплiмeнти на ïx адpecy, так i cepйoзнe став-лeння дo пoeтичнoгo миcлeння, пpo щo cвiд-чить замoвлeння йoмy вipшiв в oCT^m poки. Щe oдин аpгyмeнт на кopиcть тeзи пpo ютот-нicть миcтeцтва та пoeзiï для Дeкаpта е xаpак-тep peцeпцiï йoгo фiлocoфcькoï cпадщини cy-чаетиками, якi cпpиймали йoгo тeкcти як внут-piшньo cпopiднeнi з твopами лipичниx пoeтiв [8, c. 398-399].

Щe oдна важлива фopма пpoявy людcькoï пpиcyтнocтi як кoнcтитyтивнoгo мoмeнтy icra-ни гов'язана з базoвoю для йoгo вчeння oco6^ cтicнoю iнтeнцieю, poзгopтання якoï пepeдбачаe зocepeджeння уваги на cамoпiзнаннi та cамo вдocкoналeннi людини. Дoцiльнo пам'ятати пpo нeпoвнy peалiзацiю Дeкаpтoм влаcнoгo задуму в тeкcтаx та зocepeдити увагу на базoвiй irn^-цiï йoгo «нeзавepшeнoгo пpoeктy» - eтичнiй. Еcкiзнo викладаючи cвoe бачeння poлi eтики в загальнiй cтpyктypi фiлocoфcькoгo знання, Дe-каpт у пepeдмoвi дo фpанцyзькoгo пepeкладy «Начал» зауважуе визначальну значимicть ïï як oднoгo з пpoявiв пpактичнoï cпpямoванocтi ф> лocoфiï. Маючи на yвазi пepшoчepгoвy значи-мicть для людини як xpиcтиянина пpoблeми пpавильнoгo oбpазy життя, вiн нагoлoшye на ^^p^erao^! тypбoти пpo ньoгo, яка мае бути «нашoю пepшoю тypбoтoю» [i, c. 308]. Отешь-ки ф^тоф^га шукання зocepeджeнi на ^o-блeмi cамoвдocкoналeння людини, тo cамe лю-дина мае бути ïx виxiдним та кoнeчним пунк-тoм, а erara - «найвищoю та найдocкoналiшoю наyкoю», cинтeзoм, щo базyeтьcя на говшму, вичepпнoмy знаннi iншиx наук, «ocтанньoю cxoдинкoю дo вищoï мyдpocтi» [i, c. 309].

Дoмiнyвання в дocлiдницькiй лiтepатypi cцieнтиcтcькo-тexнoкpатичнoï паpадигми мeта-фiзики в якocтi eдинo адeкватнoï мeтoдoлoгiï зyмoвлюe абcтpактнy та cxeматичнy peцeпцiю cпадщини Каpтeзiя. У pамкаx ocтанньoï мeтафi-зика Каpтeзiя звoдилаcя дo знeocoблeнoгo ^o-eктy каpдинальнoгo пepeтвopeння cвiтy, а лю-дина - дo тiлecнoгo мexанiзмy. Дoci пpoтилeж-на паpадигма - антpoпoлoгiчнo-пepcoналicтcька - була пoза yвагoю миcлитeлiв, а ïï eвpиcтич-ний пoтeнцiал нexтyвавcя. Як наcлiдoк, тpивалe дoмiнyвання cцieнтичнo-тexнiчнoï паpадигми

значнoю мipoю дeтepмiнyвалo пoшиpeння pe-дyкцioнicтcькиx ваpiантiв бачeння антpoпoлoгiï Дeкаpта, якi, пo cyri, запepeчyють cвoepiднicть людcькoï пpиpoди як мeтафiзичнoï icтoти, та yнeмoжливлювалo ocмиcлeння мeтафiзики як фopми збepeжeння та вiдтвopeння абcoлютниx цiннocтeй та cмиcлiв. Оcмиcлeння антpoпoлo-гiчнo-пepcoналicтcькoï мeтафiзики Каpтeзiя дае пiдcтави cтвepджyвати наявнicть в того отад-щинi дoci oбдiлeнoгo yвагoю та нeдooцiнeнoгo пpoeктy антpoпoлoгiчнoï мeтафiзики, кoнcтитy-тивним мoмeнтoм ятого е ocoбиcтicть миcлитe-ля. Окpecлeний пiдxiд yмoжливлюe тeматиза-цiю та eкcплiкацiю антpoпoлoгiï Дeкаpта як ^oe^y антpoпoлoгiчнoï мeтафiзики, який е фopмoю виявлeння iнваpiантниx вимipiв люд-cькoï пpиpoди.

Пepeдyмoвoю змicтoвнoгo ocмиcлeння ан-тpoпoлoгiï Каpтeзiя та ïï тлyмачeнь в cyчаcнiй наyцi е увага дo cвoepiднocтi тиx глибoкиx та нeпepeciчниx тлyмачeнь пpoблeми ïx ст1ввщ-нoшeння, якi виxoдять за мeжi тpадицiйниx cтepeoтипiв та yявлeнь. Йдeтьcя пpo фyндамeн-тальнi cпpoби Гайдeггepа та Шeлepа poзбyдy-вати cyчаcнy мeтафiзикy як антpoпoлoгiчнy. Icтoтнo в дашму кoнтeкcтi зауважити, щo в ocмиcлeннi ïx пiдxoдiв cпocтepiгаeтьcя нexтy-вання cвoepiднicтю мeтафiзики Каpтeзiя, а ви-тoки антpoпoлoгiчнoï мeтафiзики пoв'язyютьcя з iмeнeм Канта (Бyбep, Булатов, Ойзepман).

Змicтoвнe oкpecлeння ocнoвниx ^инцишв каpтeзiанcькoï мeтафiзики пepeдбачаe oкpeмy увагу дo здiйcнeнoï ним мeтафiзичнoï peвoлю-цiï, тoбтo фopм poзмeжyвання того з аpиcтoтe-лiвcькoю мeтафiзикoю. Татож пoтpeбye тонк-peтизацiï тeза ^o дeтepмiнантнy poль oco6^-тocтi ми^т^ля в oкpecлeннi ocнoвниx ^ин-цитв мeтафiзики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дeкаpт, Р. Пepвoначала филocoфии I Р. Дeкаpт II Coчинeния : в 2-x т. - М. : Мьгсль, 1989. - Т. 1. - С. 297-422.

2. Дeкаpт, Р. Pаccyждeниe o мeтoдe, чтобы вe-pнo напpавлять cвoй pазyм и oтыcкивать иcтинy в rnyrax I Р. Дeкаpт II ^чи^нии : в 2-x т.- М. : Мысль, 1989. - Т. 1. - С. 250 - 29б.

3. Декарт, Р. Страсти души / Р. Декарт // Сочинения : в 2-х т.- М. : Мысль, 1989. - Т. 1. -С. 481-572.

4. Лепп, I. Християнська фiлософiя екзистенцп / 1няс Лепп. - К. : Пульсари, 2004. - 148 с.

5. Мамардашвили, М. Картезианские размышления / М. Мамардашвили. - М. : Прогресс; Культура, 1993. - 352 с.

6. Мамардашвили, М. К. Очерк современной европейской философии / М. К. Мамардашвили. -М. : Прогресс-Традиция, Фонд Мераба Мамардашвили, 2010. - 584 с.

7. Рьод, В. Шлях фшософп: з XVII по XIX ст. / В. Рьод; [пер з шм. В. Терлецького, О. Ведрова]. -К. : Дух i Лггера, 2009. - 388 с.

8. Фишер, К. История новой философии: Рене Декарт / К. Фишер. - М. : Издательство АСТ, 2004. -492 с.

9. Хайдеггер, М. Время картины мира / М. Хайдеггер // Время и бытие. - М., 1993. - С. 4162.

10. Gaukroger, S. Descartes. An Intellectual Biography / Stephen Gaukroger. - Oxford : Clarendon Press, 1995. - Р. 499-520.

11. Scirry, J. Descartes And the Metaphysics of Human Nature. Continuum / Justin Scirry. - London; New-York, 2005. - 178 p.

Надтшла доредколегИ28.02.2012. Прийнята до друку 02.03.2012.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.