CC BY
14УДК 581.55+58.02
АНТРОПОГЕНН1 ЗМ1НИ РОСЛИННОСТ1 ЗАПЛАВИ Р1ЧКИ СЕЙМ
Козир М. С.
1нститут еволюцтног екологп НАН Украши, Ктв, geobot2@ukr.net
У статт описано антропогенш змгни лучно! рослинностi у 3amaBÍ рiчки Сейм на територп Укра!ни. Охарактеризовано !х особливосл, специфжу та мaсштaбнiсть у дослiджувaному регюш. Зазначаеться, якi фiтоценози нaйбiльше зазнають впливу вiд дiяльностi людини i показано наслщки змiн. Подано рекомендаци по рaцiонaльному природокористуванню i мшштци негативних наслщкш господарсько! дiяльностi на заплавних луках р. Сейм.
Ключовi слова: динамжа рослинносп, заплава р. Сейм, лучна рослиннiсть, рослинний покрив, iррaцюнaльне господарювання.
ВСТУП
Дослщження змш рослинносп е одним з головних завдань сучасно! геоботашки. Очевидно, що встановлення динам1чних процешв та !х напрямюв дае можливють отримувати прогнози змш рослинного покриву в майбутньому, що потр1бно зробити для його збереження та рацюнального використання. Особливо це актуально в наш час, коли експлуатащя природних екосистем зростае з кожним роком. Внаслщок цього вони знаходяться на межi деградацп. Це питання актуальне i для лучних ф1тосистем (особливо заплавних), як основного джерела корм1в для сшьського господарства та мюця рекреацп. Луки виконують низку важливих функцш. Насамперед це тдтримання водного балансу та р1вня грунтових вод регюну, фшьтращя талих вод, перешкоджання ерозшним процесам, вплив на мшроктмат тощо. Вс перераховаш функци також притаманш заплавним лукам р. Сейм, яю займають близько 85 % територи заплави з понад 1000 км2 лише в Украш (Сумська та Чершпвська обл.). Регюн дослщжень розташований не в шдустр1альнш частиш кра!ни, що значно! м1рою, вщбиваеться на особливостях i р1зновидах динам1чних процешв. На луках р. Сейм вони загалом подшяються на природш, антропогенно-природш та антропогенш [1, 15]. Власне, останш е найпоширешшими та мають визначальний характер. В залежност вщ процесу вони уповшьнюють або прискорюють природш змши рослинностт Серед них представлен пасквальш, фешсищальш, рекреацшш, сшацюгенш, шрогенш, арацюгенш. [10]. Ця робота присвячена висв1тленню питань антропогенно! динамши в заплав1 р. Сейм.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Матер1алами для дослщження слугували 820 власних геоботашчних опишв, як були зроблеш 2005-2007 рр. Вони виконувались на трансектах за стандартними методиками геоботашчних дослщжень [18]. Розм1р описових дшянок становив 25м-100 м2. Для вивчення питань динамши проводився анал1з геоботашчних опишв, як були переведет в електронну таблицю зроблену з використанням програми Open office 3.0. Також використовувався метод з'ясування сукцесшних зв'язюв в еколого-ценотичних рядах. Номенклатура таксошв подано за «Vascular plants of Ukraine» [19].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Як вже тдкреслювалося, антропогенш сукцесп вiдiгрaють важливу роль у динaмiцi лучно! рослинносп заплави р. Сейм i на даному етат е провiдними. Однак !х вивченню зокрема, як i проблемi динaмiки рослинного покриву взагал^ присвячено лише кiлькa робiт [7-10, 14]. Тому ми хочемо докладшше висв^лити питання антропогенних сукцесiй, !х перебiг, рiзновиди, iнтенсивнiсть тощо. В майбутньому це дасть можливють провести мониторинг лукiв i встановити як вони змшюються, якi чинники стали провщними, а також визначити стутнь !х збереженостi, багатства i рiзномaнiтностi.
2014 Ekosistemy, ikh Optimizatziya i Okhrana (Optimization and Protection of Ecosystems), 10: 46-51.
ISSN 2078-967X Published by V. I. Vernadskiy Taurida National University, Simferopol.
Bei антропогенш змши в 3araaBi р. Сейм ми подшяемо на катастрофiчнi (катаклiзми) i послiдовнi (сукцеси) [15]. До перших належать арацюгенш та niporeHHi, якi в pi3Hi перiоди iснування нашо! краши мали масштабнi або локальнi значення. Друп подiляeмо на алогеннi гологенетичнi (икацюгенш) та алогеннi гейтогенетичнi (пасквальнi, фешсищальш, рекреацiйнi).
Арацiогеннi змiни (розорювання заплави) призводять до скорочення площ, переважно зайнятих фiтоценозами Galietalia veri, Arrhenatheretalia elatioris класу Molinio-Arrhenatheretea в середнш течи та, значною мiрою, нижнш течи. Однак в основному це вiдмiчено в межах сiл або ix найближчих околицях. Як правило, пiд рiллю вибираються помiрно зволожеш багатi на органiчнi i мшеральш речовини рiвниннi та пiдвищенi дшянки iз лучними або дерново-лучними сутщаними грунтами в центральнiй частинi заплави. Нами також спостерпалися розоранi дшянки на високих берегах понад самим руслом i на пологих схилах терас. В минулому вони були зайнят переважно угрупованнями справжшх та остепнених лукiв. Серед них найбшьш xарактернi асощацл Koelerio-Agrostietum vinealis (Sipaylova et al. 1985) Shelyag et al. 1987, Festuco valesiacae-Agrostietum vinealis Shelyag, Sipaylova, V. Solomakha & Mirkin in Shelyag et al. 1985, Poetum angustifoliae Shelyag, Solomakha & Sipaylova 1986, Bromopsidetum inermis Shvergunova et al. 1984, Festucetum pratensis Soo 1938, Agrostio-gigantea-Festucetum pratensis Sipaylova, V. Sl. et Shelyag 1987, Agrostidetum albae Michalko et Petranova 1967, Festuco pratensis-Deschampsietum caespitosae Turubanova 1986, Poetum pratensis Ravarut, Cazac et Turenschi 1956, Festucetum rubrae (Domin 1923) Valek 1956 em. Pukaru et al. 1956, Anthoxantho-Agrostietum tenuis Sillinger 1933. Розорювання мае негативш наслщки не лише для рослинносп (збщнюе ii природне флористичне i ценотичне багатство та рiзноманiтнiсть, сприяе проникненню вцщв рудерально].' та сегетально].' рослинностi (з клаав Artemisietea vulgaris, Stellarietea mediae) у природт екосистеми), але i сприяе ерози берегiв та зменшенню родючого шару грунту внаслiдок вимивання та вивггрювання. Розоранi площi, що не обробляються 2-3 роки поступово заростають угрупованнями Artemisietea vulgaris, а в подальшому за 5-10 роюв на них почнуть вiдновлюватися вихщш лучнi ценози. Нажаль, нам не вдалося знайти лггературш данi, що вказували б про приуроченiсть розораних дiлянок до якоюь конкретно].' частини заплави на шших рiчкаx. Також не вщомо, якi лучнi ценози найбшьше страждають вiд тако].' дiяльностi людини. За нашими власними спостереженнями на кшькох рiчкаx полiсся i лiсостепу (рр. Остер, Iрпiнь, Сзуч, Удай, 1ченька) розорюють рiзнi частини заплави. Це залежить вiд зволоження, заплавного режиму, а також чи були в минулому проведет днопоглиблювальш роботи. Так через всю заплаву спостериалися не численш розоранi дшянки на р. Остер, р. Сзуч. В центральнш та прирусловш на р. 1ртнь, р. Удай. В притераснш на р. 1ченька. Тут вони, в основному, займають площi на яких в минулому були асощацп Festuco valesiacae-Agrostietum vinealis, Poetum angustifoliae, Bromopsidetum inermis, Festucetum pratensis, Festuco pratensis-Deschampsietum caespitosae, Poetum pratensis.
Ирогенш змши вщбуваються внаслщок випалювання сшокоив та пасовищ i охоплюють угруповання майже всix лучних синтаксонiв (див. [10]). Зазвичай у заплавi р. Сейм вони проводяться на значнiй площi i мають на мет знищення вiдмерлиx рештюв, чим сприяють покращенню структури травостгав та iнтенсивному вiдновленню угруповань основних кормових трав клаав Molinio-Arrhenatheretea (союзи Festucion pratensis, Alopecurion pratensis), Festuco-Puccinellietea (союз Agrostio stoloniferae-Beckmannion eruciformis), Artemisietea vulgaris (союз Convolvulo-Agropirion repentis). Дшянки де зростають низькояюсш в кормовому значенш та малопродуктивш i розрщжеш травостоi на даний час випалюють рiдко, але площi таких луюв не перевищують кiлькоx вщсотюв. Ми вважаемо, що зi зменшенням кiлькостi сiльського населення вiдсоток дшянок, що перестануть палитися, зросте незначно. Регламентоване випалювання запобиае проникненню i подальшому зростанню участi у лучних фггоценозах рудеральних видiв класiв Artemisietea vulgaris, Stellarietea media. Зокрема не витримують впливу вогню таю бур'яни як Cirsium arvense (L.) Scop., Onopordum acanthium L., Raphanus raphanistrum L., Consolida regalis S. F. Gray, Solidago virgaurea L., Phalacroloma annuum (L.) Dumort., Artemisia absintium L., A. vulgaris L., шянщ дерев i чагарниюв тощо. Часте чи шзне випалювання призводить до замщення угруповань справжнix та вологих лукiв порядкiв Arrhenethalia elatioris, Molinietalia на остепнено-лучш ценози Galietalia veri (Molinio-Arrhenatheretea) та угруповання клаав Artemisietea vulgaris, Koelerio-Corynephoretea [8, 10]. Остепнеш луки формуються при щорiчниx не своечасних
палах, яК сприяють швидкому випаровуванню вологи i3 грунту i поступовiй ксерофгтизацп цих травосто!в. Це ж стосуеться лучних фiтоценозiв на пiсках. Частi пожежi сприяють формуванню монодомiнантних угруповань пiрофiтiв, яю утворюють також i ценози i3 класу Artemisietea vulgaris. Також вогонь впливае i на змiну мшробюлопчно! активностi грунту, знищуе деяких ф™фапв та паразитичнi гриби. Завдяки йому не вщбуваеться залiснення лук та створюються достатньо чiткi межi мiж лiсом i луками. Пожеж впливають i на формування травостою, в якому найбшьш представленi види, що здатнi переживати вплив високо! температури завдяки глибокому заляганню вегетативних оргашв у грунтi та iншим пристосуванням. В лiтературних джерелах вказуеться, що пали вщбуваються в заплавах багатьох рiчок [2, 3, 13, 16]. Однак у рiзних регiонах це здшснюють починаючи iз зимового i закiнчуючи лiтнiм сезоном та з перюдичшстю раз на 1-4 роки [3, 16]. Луки р. Сейм тдпалюються щорiчно переважно навеснi по всш територи заплави (окрiм зовшм незначних дiлянок iз низькоякiсними травами). Про масштабшсть випалювання в шших регiонах iнформацiя вiдсутня, але iз власних спостережень ми можемо стверджувати, що на деяких рiчках шдпалюють лише найцiннiшi пасовищнi на сшоюсш дiлянки (р. Остер, р. 1ртнь, р. Сзуч, р. Удай) в населених пунктах та !х найближчих околицях. Решта площ, якi можуть займати до 30-50 % заплави залишаеться iз сухостоем бур'янiв, переважно, Phalacroloma annuum, Verbascum thapsus L., Oenothera rubricaulis Klebahn, O. biennis L. тощо.
Рекреацiйнi сукцесп найчаспше вiдмiченi на прируслових дiлянках заплави р. Сейм i навколо заплавних водойм, якi е постiйним мюцем вiдпочинку (купання, риболовля, пiкнiки, загоряння, масовi заходи в дитячих таборах тощо). В значнш мiрi це пов'язано з мережею автодор^, Ки!в-Москва, Буринь-Суми, Буринь-Путивль, Конотоп-Буринь, Конотоп-Кролевець, Путивль-Кролевець, якi часто пролягають в межах заплави та надзаплавно! тераси i сприяють штенсифшаци рекреацл. Це призводить до значних за площею витоптувань, механiчного пошкодження рослин та знищення травостою i дернини внаслщок прокладання польових дорiг, стежок. Крiм того, через такi процеси вщбуваеться ущiльнення грунту, утворення колш вiд колiс, що також негативно впливае на рослиннють та li структуру. Так, вiдбуваеться спрощення фiтоценозiв, зменшення у !х складi кшькосп видiв, трансформацiя 3-4 ярусних травосто!в у 1-2 яруснi, проникнення в угруповання видiв синантропно! (класу Plantaginetea majoris) та дещо менше рудерально! (Artemisietea vulgaris) рослинностi. 1ншими факторами рекреаци е вирубування кущiв i пiдросту дерев, виймання на береги заплавних водойм мулу i водних видiв рослин, збирання раритетних (зокрема занесених до ЧКУ Gladiolus tenuis Bieb., Iris sibirica L.), лшарських та харчових рослин, розкладання вогнищ, викидання побутового смiття та спрацьованих автодеталей [17]. Ще одним негативним чинником е облаштування стихiйних автостоянок вщпочиваючих та далекобiйникiв i придорожшх кафе. Вцiлому, для регiону дослщжень рекреацiйнi змiни проходять у напрямку замщення угруповань лучно! рослинностi (бшьшосп !! синтаксонiв) фiтоценозами синантропно! з класу Plantaginetea majoris. Першими з таких ценозiв випадають дiагностичнi види асощацш та союзiв, а згодом - види, що дiагностують порядки i класи та мають бшьш широку екологiчну амплiтуду. Це призводить до проходження сукцесш в напрямку формування синантропно! рослинносп i збшьшення проективного покриття видiв здатних витримувати ущшьнення грунту та посилене витоптування.
Загальна тенденцiя рекреацiйних змiн найпоширешших лучних угруповань класiв Molinio-Arrhenatheretea i Phragmito-Magno-Caricetea характеризуемся переходом таких фiтоценозiв в угруповання класу Plantaginetea majoris, подiбно пасовищним дигресiям. Однак на вщмшу вiд пасовищних сукцесш рекреацшш характернi лише 5-10 % площi заплави i вiд них потерпають мальовничi дiлянки iз цшним рiзноманiтним рослинним покривом. За нашими спостереженнями у заплавi р. Сейм (та деяких шших рiчок) при значних змшах структури субстрату ф^оценози Molinietalia внаслiдок дигресi! замiщуються угрупованнями Polygonetum avicularis Gams 1927 em Jehlik in Hejnу et al. 1979. Середш рекреацiйнi навантаження призводять до формування фiтоценозiв Lolio-Plantaginetum majoris (Linkola 1921) Beger 1930, а незначш - Potentillietum anserinae Rapaic 1927 em Passarge 1964. Саме останш угруповання i поширенi найчаспше на територi! дослiджень. Фiтоценози Arrhenathertalia аналопчно замiщуються угрупованнями Polygonetum avicularis, Poetum annuae Gams 1927 i Lolio-Plantaginetum majoris. Загальною рисою розташування трансформованих "лучних" фiтоценозiв е !х витягнутi на великi вiдстанi вузью
смужки вздовж польових дорк-, стежок, озер, яю не займають значних площ. Проте саме через зростання витоптування щ дiлянки швидше здатш доходити до стади збою. Лтературш джерела також вказують, що ^ím описаних вище варiантiв рекреацiйних змш можливе також формування псамофiтних i галоф^них угрупувань, якi в наших природно-географiчних умовах зазвичай не характерш [3, 16].
Фенiсицiальнi сукцесп (внаслщок викошування) найпоширенiший варiант сукцесiй у заплави Викошуються найпродуктивнiшi та яюсш у харчовому вiдношеннi фiтоценози клашв Molinio-Arrhenatheretea, Phragmito-Magno-Caricetea, Artemisietea vulgaris та Festuco-Puccinellietea [5, 6, 10]. Чинники, яю негативно впливають на рослиншсть це недотримання термiнiв косшня, багаторазове скошування, не правильна висота викошування травостою, вщсутнють сiнокосозмiн тощо. Нерацiональне викошування призводить до збщнення флористичного складу угруповань (особливо, де е види з ЧКУ Gladiolus tenuis, Iris sibirica, Orchis palustris Jacq. ), змши домшаш!в травостою, зменшення його урожайностi, завдання шкоди раритетним фiтоценозам [10-12]. Травостiй угруповань, як входять до порядкiв Arrhenatheretalia elatioris i Molinietalia викошуеться в бшьшосп випадкiв один-два рази за вегетацшний перiод [10]. Сiно заготовлюють в перiод з кiнця травня i до кiнця липня, але найчаспше з друго! половини червня по першу декаду липня. Не своечасне i часте викошування сприяе випаровуванню вологи з грунту та подальшш мезоксероф^изацп та ксерофггизаци упдь i веде до затримки розвитку бшьшосп лучних трав, якi згодом зменшують свою участь або зовшм випадають з травостою. Це призводить до формування маловидових монодомiнантних угруповань. Зокрема, фггоценози порядку Arrhenatheretalia elatioris поступово трансформуються у монодомшантш угруповання з переважанням у травосто! Poa pratensis, а порядку Molinietalia - в угруповання зi значною участю Alopecurus pratensis. Ценози Phragmito-Magno-Caricetea (перезволожеш екотопи) викошуються найчаспше у третш декадi липня. При цьому, зазвичай, формуються монодомшантш зарост Glyceria maxima (при викошуванш травостою ценозiв Nasturtio-Glycerietalia) i Carex acuta (при викошуванш угруповань союзу Magno-Caricion elatae). Заготаля сiна в заплавi Сейму здшснюеться на понад 70 % площi i поеднуеться з випасанням по отав^ що прискорюе процес деградаци угiдь внаслiдок стравлення пiдросту травостою, витоптування, порушення дернини (особливо в посушливi роки). Це призводить до незначного зниження продуктивностi, але вщчутного зменшення бiорiзноманiтностi. Загалом не регламентована загоивля сiна в заплавi р. Сейм призводить до ксероф^изаци i утворення монодомiнантних угруповань. В лiтературi також згадуеться про галофiтизацiю ценозiв внаслiдок викошування, яку на територи дослiджень не вiдмiчено, але таке явище можливе в майбутньому [2, 3, 16].
Сшацюгенш змiни (внаслщок осушення екотопу) е досить поширеними у регюш i давнiми за часом, але займають невелик площь Головними антропогенними чинниками цих змш е осушення деяких заболочених та перезволожених д^нок, каналiзацiя русел дрiбних приток р. Сейм тощо. Випасання, викошування та рекреащя також сприяе осушенню, хоч i зi значно меншою штенсившстю. Загалом пiд час цих сукцесш вiдбуваеться поступове замщення фiтоценозiв болотистих лук класу Phragmito-Magno-Caricetea на справжш луки класу Molinio-Arrhenatheretea. Замщення вцщв у фiтоценозах йде у напрямку ксерофггизаци, а саме: пгрофгги ^ гiгромезофiти ^ мезоф^и ^ мезоксерофiти ^ ксеромезоф^и^- ксероф^и, але лише за умов, як сприятимуть осушенню. Це чистота наявно! дренажно! системи, кiлькарiчна суха i жарка погода. Порiвняння з наявними лтературними даними свiдчить, що осушення вщбуваеться скрiзь за схожою схемою, а у твденних регiонах до ксероф^изацп додаеться ще й галоф^изащя [3, 16]. При осушеннi масивiв iз засоленими грунтами галофiтна рослиншсть замщуеться на лучну [2].
Осушеня екотошв сприяе зниженню рiвня грунтових вод, покращенню аераци осушеного шару грунту, прискоренню процешв розкладання органiчних решток та збагачення субстрату мшеральними елементами i гумусом, збшьшення числа мiкроорганiзмiв та комах, як збагачують субстрат киснем та поживними речовинами. Це створюе сприятливi умови для розвитку мезоф^них трав та дерев. Таким чином тсля осушення бол^ та болотистих лук вщбуваеться поступове замiщення !х фiтоценозiв, серед яких переважають гщро- та пгроф^ш види (порядок Phragmitetalia communis та Nasturcio-Glycerietalia класу Phragmito-Magno-Caricetea)
угрупованнями мезофтв (мезоксерофтв) в основному злаками та формування лук Molinio-Arrhenatheretea.
Пасквальш змши (внаслiдок випасання) е одними i3 найсильнiших за ступенем впливу i поширенiстю в заплавi р. Сейм. Поблизу рiзних населених пунктiв вони неоднаково навантажують лучнi фiтоценози, тому останш знаходяться на рiзних стад1ях сукцесiï. Ми вважаемо, що через обмежешсть числа сторiнок даноï публшаци i велику кiлькiсть матерiалу з цього питання його доцiльно розглянути окремо в однiй з наших наступних робiт.
ВИСНОВКИ
Отже, шд час дослiдження питань динамiки у заплавi р. Сейм нами було встановлено, що антропогенш змiни найпоширенiшi та мають надзвичайно вагомий, часто негативний, вплив на формування рослинного покриву регюну дослщжень.
Основними напрямками антропогенних змiн е замiщення угруповань клашв Phragmito-Magno-Caricetea i Molinio-Arrhenatheretea на фггоценози Artemisietea vulgaris та Plantaginetea majoris.
Антропогенна дiяльнiсть призводить до скорочення площ фiтоценозiв раритетних асощацш, сприяе зникненню рiдкiсних вцщв занесених до ЧКУ, спрощення структури травостоïв i проникнення в них синантропних, рудеральних та iнших видiв. Також наслiдками не рацiонального господарювання е формування монодомiнантних маловидових угруповань, зникнення типових для регiону видiв, порушення дернини, вiтровi та водш ерозiï, знищення родючого шару грунту та поступова ксероф^изащя i галоф^изащя рослинностi через порушення водного балансу.
Необхщно зменшити навантаження на лучш екосистеми заплави р. Сейм. Для цього ми пропонуемо викошувати луки не бшьше разу за вегетацшний сезон, обмежити рекреацiю, особливо на територiях природно-заповiдних об'ектiв, заборонити випасання по отавц провести вiдчуження орних земель, з подальшим 1'х переходом в природно-заповщний фонд. Найбiльше це стосуеться дшянок, якi знаходяться в межах 25 метровоï водозахисноï зони.
Крiм того, потрiбно розробити ефективний менеджмент-план iз рацiонального використання природних ресурсiв i реалiзувати заходи зi збереження та вiдтворення бiотичного рiзноманiття i оптимiзацiï рослинного покриву для чого доцшьно розширити мережу природно-заповщного фонду.
Список лiтератури
1. Балашов Л. С. Кормовиробництво. Луки Чернiгiвщини / Л. С. Балашов, М. А. Даниленко, Л. М. Сипайлова. -Чершгш: Черн1г1вськ1 обереги, 2006. - 280 с.
2. Гомля Л. М. Рослиншсть долини р1чки Хорол / Л. М. Гомля // Укр. фггоцен. зб. - Сер. А, вип. 1 (22). - К.: Фггосоцюцентр, 2005. - 187 с.
3. Дунайський бюсферний заповедник. Рослинний св1т / [Д. В. Дубина, Ю. Р. Шеляг-Сосонко, О. I. Жмуд та гл.]. - К.: Фггосоцюцентр, 2003. - 459 с.
4. Козир М. С. Раритетш види заплави лижньоï течи р. Сейм (Черн^шсвка обл.) / М. С. Козир // Бюлопя: в1д молекули до бюсфери: I м1жнар. конф., 21-23 листопада 2006 р.: тез. доп. - Харюв, 2006. - С. 42.
5. Козир М. С. До питання про синтаксономш класу Molinio-Arrenatheretea R. Tx. 1937 лiсостеповоï частини р. Сейм / М. С. Козир // Молодь та поступ бюлоги: III м1жнар. конф. 23-27 квгшя 2007 р.: зб. тез. - Львш, 2007. - С 123-124.
6. Козир М. С. Синтаксономш клаав Agropyretea repentis Oberd., Th. Mull. et Gors in Oberd. et al. 1967, Plantaginetea majoris R. Tx. et Prsg. In R. Tx. 1950, та Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 лiсостеповоï частини заплави р. Сейм / М. С. Козир // Актуальн1 проблеми ботанжи та екологи: М1жнар. конф., 17-20 вересня 2007 р.: тез. доп. - К., 2007. - С 146-147.
7. Козир М. С. Динамка рослинного покриву заплавних лукв р. Сейм / М. С. Козир // Актуальн1 проблеми ботанжи та екологи: М1жнар. конф. мол. учених, Кам'ялець-Подiльський, 13-18 серпня 2008 р.: тез. доп. - К., 2008. -С. 157-158.
8. Козир М. С. Антропогенно-природт змши лучлоï рослинност1 заплави р. Сейм / М. С. Козир // Актуальн1 проблеми доследження довкшля: III Репон. конф. студента та мол. вчених (22-23 травня 2010 р., м. Суми): матер. -Суми: СумДПУ ш. А. С. Макаренка, 2010 - С. 27-30.
9. Козир М. С. Природт автогенн! сукцеси в заплав1 р. Сейм / М. С. Козир // Актуальн1 проблеми ботанжи та екологiï: М1жнар. конфер. мол. учених (21-25 вересня 2010 р. м. Ялта - С1мферополь): матер. - С1мферополь: ВД «Ар1ал», 2010- С. 230-231.
10. Козир М. С. Рослиншсть заплавних лук pÍ4EH Сейм (синтаксономiя, динамжа, охорона): автореферат. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / М. С. Козир; 1н-т ботан. НАН Украши - К., 2013. - 18 с.
11. Козир М. С. Раритетш угруповання заплавнх лук рiчки Сейм / М. С. Козир // Проблемы и перспективы исследований растительного мира: Мат. межд. науч.-практ. конф. молодых ученых (13-16 мая 2014 г., г. Ялта). -Ялта, 2014. - С. 104.
12. Козир М. С. Еколого-ценотична характеристика Iris sibirica L. в заплавi р. Сейм / М. С. Козир, Д. М. Якушенко, Д. С. Подорожний // 1нтродукцш рослин. - 2008. - № 4. - С. 51-58.
13. Куземко А. А. Рослиншсть долини рiчки Рось: синтаксономая, антропогенна динамжа, охорона: автореферат. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / А. А. Куземко; 1н-т ботан. НАН Украши. - К., 2003. - 20 с.
14. Куземко А. А. Синтаксономiчнi змши лучно! рослинносп заплави рiчки Сейм на територп Украши / А. А. Куземко, М. С. Козир // Укр. ботан. журн. - 2011. - Т. 68, № 2. - С. 216-226.
15. Миркин Б. М. Современная наука о растительности / Б. М. Миркин, Л. Г. Наумова, А. И. Соломещ. - М.: Логос, 2001. - 264 с.
16. Чинкина Т. Б. Синтаксономия и антропогенная динамика растительности устьевой области Днепра: диссертация на соискание ученой степени канд. биол. наук / Т. Б. Чинкина; Херсонский гос. ун-т. - Херсон, 2003. - 244 с.
17. Червона книга Укра!ни. Рослинний свгг / [за ред. Я. П. Дщуха]. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с.
18. Юнатов А. А. Типы и содержание геоботанических исследований. Выбор пробных площадей и заложение экологических профилей. Полевая геоботанжа. Т. 3 / А. А. Юнатов. - М.-Л.: Наука, 1964. - С. 9-36.
19. Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk. - Kiev: M. G. Kholodny Institute of Botany, 1999. - 345 p.
Козырь Н. С. Антропогенные изменения растительности поймы р. Сейм // Экосистемы, их оптимизация и охрана. Симферополь: ТНУ, 2014. Вып. 10. С. 46-51.
В статье описано антропогенные изменения луговой растительности поймы р. Сейм в Украине. Дана характеристика их особенностей и специфика, а также масштабы на исследованной территории. Отмечается какие фитоценозы наиболее подвержены влиянию от деятельности человека и показано последствия изменений. Приведены рекомендации по рациональному природопользованию и минимизации негативных последствий хозяйнической деятельности на пойменных лугах р. Сейм.
Ключевые слова: динамика растительности, пойма р. Сейм, луговая растительность, растительный покрив, иррациональное хозяйствование.
Kozyr M. S. Anthropogenic changes in floodplain vegetation of the riv. Seim // Optimization and Protection of Ecosystems. Simferopol: TNU, 2014. Iss. 10. P. 46-51.
The article describes the anthropogenic changes of grassland vegetation floodplain of Seim river in Ukraine. The characteristic of their identity and specificity, and also the their scale on the studied territory was given. Notes which are the most affected plant communities from human activity and shows the effects of changes. The recommendations of the Environmental Management and minimize the negative effects of agricultural activities on the river floodplains of Seim river was given.
Key words: dynamics of vegetation, floodplain of Seim rivert, meadow vegetation, vegetation cover, irrational housekeeping.
Поступила в редакцию 23.01.2014 г.
