Антиоксидантна корекція вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу
Сутковой Д.А., Макарова Т.А.,
Дмитренко А.Б., Гук А.П.
ДУ «Інститут нейрохірургії
ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»
Київ
Україна
044 4839243
Мета: дослідження стану антиоксидантної (АО) корекції вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу (ГПМК).
Методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 64 пацієнтів з ГПМК за геморагічним типом. Контрольну групу складали умовно-здорові люди (донори) в кількості 15 осіб. Досліджували рівень інтенсивності перебігу вільно-радикального перок-сидного окиснення ліпідів (ПОЛ). Для об’єктивізації стану хворих використана шкала САК за Хантом-Хессом (HUNT & HESS) у комбінації з шкалою ком Глазго та метод бальної оцінки за 50 клінічними неврологічними ознаками. Біохімічне обстеження проводилось до лікування, в період нейрохірургічного лікування та по його завершені. Оцінка реакцій перебігу ПОЛ та антиоксидантного статусу (АО-ста-тусу) проводилась за методиками визначення: рівня малонового діальдегіду (МДА), визначення активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази, визначення інтенсивності індукованої хемілюмінесценції плазми крові. Для медикаментозної антиоксидантної корекції застосовували комплекс вітамінів (С і Е) та препарат «Три-Ві-Плюс». Статистична обробка проведена за критеріями t-Стьюдента та F-Фішера.
Результати. В післяопераційному медикаментозному лікуванні у комплексі з вітамінами С і Е показники СОД і каталази збільшилися на 30 - 40% порівняно з початковими показниками і становили 60 - 70% відносно контрольної групи. Застосування препарату «Три-Ві-плюс» викликало підвищення АО-статусу хворих на 70 - 80% від початкових показників і майже наблизило до рівня контрольної групи.
Висновки. Проведений пацієнтам з ГПМК за геморагічним типом післяопераційний курс медикаментозної терапії застосування звичайного антиоксидантного комплексу вітамінів (С і Е) призвів лише до часткового поліпшення показників ПОЛ та АО-статусу. Застосування препарату «Три-Ві-плюс» суттєво сприяло позитивній корекції АО-статусу хворих та встановленню рівноваги вільно-радикального пероксидного окиснення ліпідів.
Діагностика та лікування хворих з ушкодженнями, переважно, верхнього стовбура плечового сплетення
Третяк І. Б., Чеботарьова Л.Л. Третьякова А.І.
ДУ «Інститут нейрохірургії
ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»
Київ
Україна
044 483-12-53
Проаналізовано результати хірургічного лікування 156 хворих із ушкодженням верхнього стовбура плечового сплетіння. Вік хворих становив від 10 до 63 років, середній вік - 31,3 років. Більшість з потерпілих - (89,1%) складали особи чоловічої статі. Серед причин, що призвели до розладів функції верхнього стовбура найчастіше відмічали травму плечового поясу в результаті закритої травми проксимальних відділів плеча чи ключиці при падінні з мотоцикла чи велосипеда - 119 випадків, прямого удару по ключиці твердим предметом - 17 випадків, також при пораненнях надключичної області - 13 випадків, ускладнення хірургічного лікування, що проводилось в надключичній області - 7 випадків. У 133 (85,6%) випадках хірургічне втручання проводилось у термін, що не перевищував чотирьох місяців з моменту травми.
Серед методик реконструктивних втручань аутопластика проведена в шестидесяти одному випадку ураження структур верхнього стовбура. Позитивних результатів аутопластики верхнього пучка плечового сплетення (відновлення функції м’язів не нижче М4) досягнено в 59 (96,7 %) випадків.
У випадках відриву С5, С6 спінальних нервів з метою відновлення функції верхнього стовбура плечового сплетення в 92 випадках використовували методику невротизації. Найефективнішою виявилась методика невротизації м’язево-шкірного нерва частиною волокон ліктьового, а підпахвового нерва - частиною волокон променевого нерва, яка виконана у одинадцяти випадках. В усіх випадках досягнено ефективного відновлення функції відведення плеча до кута 700 та більше та згинання передпліччя з силою скорочення згиначів передпліччя М4 - М5.
При відриві лише 5 спінального нерва відновлення функції відведення плеча досягається невротизацією надлопаткового нерва гілкою додаткового, а підпахвового - гілкою трьохголового, діафрагмаль-ним, грудоспинним нервом, чи руховими волокнами променевого.
Загалом позитивного результату відновлення функції при ураженні переважно верхнього пучка досягнено в 96% випадків.
АР Крим, м.Партеніт, 7—8 жовтня 2010 року