CC BY
31
УДК 336.748.12: [330.342.2] Доц. В.М. БЫик, канд. екон. наук - Львiвська КА;
здобувач Н.Б. Думич - Львiвський НУ м. 1вана Франка
АНТШНФЛЯЩЙНА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ПЕРЕХ1ДНИХ ЕКОНОМ1К
Дослщжено макроекономiчну антшнфляцшну монетарну полiтику у перехщ-них економшах. Проблема подолання шфляцп юнуе в багатьох крашах, а особливо в державах з перехщною економшою. Хоча iнфляцiйний процес мае багато спшьних ознак у крашах з перехщною економшою, але у кожнш з них вiн протiкав по^зно-му. Цей процес багато в чому залежав вiд ринкових реформ, як1 проводилися у пев-нш державi.
Ключов1 слова: монетарна поломка, фiскальна полiтика, антиiнфляцiйна поль тика, таргетування шфляцп, обмiнний курс, шфляцшш очiкування, вiдсоткова ставка, пропозищя грошей, iндекс споживчих цiн, пщтримка цiн.
Постановка проблеми. Дуже важливим шструментом у боротьб1 з ш-флящею е макроеконом1чна пол1тика (фюкальна 1 монетарна), як повинш дь яти узгоджено для досягнення поставлених цшей. Щодо дослщжуваних краiн з перехщною економжою, то вони обрали режим таргетування iнфляцii (Т1), як найдiевiший елемент монетарноi полiтики, для подолання единой наперед встановленоi мети, шфляцп. У цьому дослiдженнi здшснено аналiз макроеко-номiчноi полiтики краш з перехiдною економiкою, а також проанаизовано загальнi закономiрностi цiеi полггики.
Мета дослiдження полягае у розглядi проблеми подолання iнфляцii у перехщних економiках Чехii та Польщi. Такий вибiр обгрунтовуеться близь-кiстю трансформацшних змiн у цих державах, а також високим ступенем роз-витку економш цих краш, що дало змогу "м приеднатися до европейських держав з ринковою економiкою. Краши - новi члени вС використовували найефективнiшi методи подолання iнфляцii i проводили виважену макроеко-номiчну, i зокрема монетарну полiтику. Питання подолання iнфляцii досль джують такi вчеш, як В. Галь, А. Гальчинський, в. Корнiенко, О. Петрик, В. Стельмах, В. Шевчук.
Виклад основного матерiалу. Насамперед варто зазначити, що основою економiчного зростання е не шфлящя, а додаткова грошова емiсiя, як створюе постiйне перевищення попиту над пропозицiею, а отже стимулюе виробництво. Тобто шфлящя не завжди е негативним явищем, оскшьки стимулюе економiчне зростання. Нобелiвськi лауреати Г. Саймона та Д. Канемен вважають, що юнування "природноГ або структурно!" iнфляцii, не пов'язано!" iз грошовою масою, можливе. Б. Кваснюк вказував на те, що стале економiч-не зростання вщбуваеться за рiчних темпiв iнфляцii 40 % i мiсячних - 2,8 % [5, с. 96-103].
Макроекономiчна пол^ика держави значно залежить вщ стабiльностi банкiвськоi системи. Етапами становлення банювсько1' системи Украши мож-на назвати:
• перший етап (1988-1992 рр.) неконтрольованого зростання кшькосп бан-
ювських установ;
• другий етап (1993-1994 рр.) масового попршення фшансового стану комер-
щйних баншв, 1 втрата дов1ри до них з боку ктентав;
Науковий вкиик НЛТУ УкраГни. - 2G1G. - Вип. 2G.1G
• тpeтiй eтап (1995-2001 pp.) yпоpядкyвання дiяльноcтi банкiвcькиx ycтанов, який тpивав до момeнтy пpийняття Закону Укpаïни "^о банки i банкiвcькy дiяльнicть". Tакож пepiод xаpактepизyвавcя початком peecтpацiï баншв з шо-зeмними iнвecтицiями. НБУ почав пpиймати piшeння, яю базувалжя на cвi-товому доcвiдi;
• чeтвepтий eтап (2001-2008 pp.) xаpактepизyвавcя покpащeнням eкономiчноï cитyацiï в кpаïнi, зpоcтанням довipи до банюв;
• п'ятий eтап (2008-2010 pp.) pозпочавcя пiд впливом cвiтовоï фiнанcовоï ^и-зи, яка вpазила i yкpаïнcькi банки та поxитнyла довipy до ник у cycпiльcтва, набуту у попepeднi pоки (оcобливо починаючи з 2001 p.) [4, c. 13-14].
У cyчаcниx yмоваx cамe таpгeтyвання iнфляцiï (TI) для Укpаïни е найeфeктивнiшим peжимом монeтаpноï полiтики, о^^льки:
• на вiдмiнy вiд монeтаpного таpгeтyвання, TI нe потpeбye ч^кого та етабшь-ного зв'язку мiж гpошами та шфлящею;
• на вiдмiнy вiд пpив'язки обмiнного ^pcy, TI потpeбye вiд цeнтpального банку зоcepeдитиcя на доcягнeннi внyтpiшньоï cтабiльноcтi eкономiки та вiдвe-дeннi нeбeзпeк, як ïh загpожyють;
• одтею з ключовиx пepeваг TI е його пpозоpicть i можливють лeгкого pозy-мiння гpомадcькicтю головно1 мeти монeтаpноï полiтики.
TI поеднуе два аcпeкти, якi е дyжe важливими для здiйcнeння уотш-но1' монeтаpноï полiтики:
• TI етимулюе позитивнi змiни у здiйcнeннi монeтаpноï полiтики, як оxоплю-ють зpоcтання нeзалeжноcтi цeнтpальниx баншв, пiдвищeння тдзв^носп та пpогнозованоcтi, pозбyдовy cиcтeми аналiзy i пpогнозyвання для пiдтpимки пpоцecy пpийняття piшeнь;
• надання надшного cepeдньотepмiнового якоpя для iнфляцiйниx очжувань i водночаc доcтатня гнyчкicть полггики для вiдповiдi на коpоткотepмiновi шо-ки бeз pизикy втpати довipи для монeтаpного peжимy.
У НБУ вжe pозpоблeно cиcтeмy eкономiчного анашзу та ^огнозуван-ня для пiдтpимки пepexодy вiд peжимy пpив,язки обмшного кypcy до TI. Зав-дання пiдтpимки cталого довготepмiнового eкономiчного зpоcтання для НБУ полягае у cтвоpeннi та пiдтpимцi cтабiльного макpоeкономiчного cepeдови-ща, що аcоцiюeтьcя iз щновою cтабiльнicтю. Для доcягнeння cтабiльного зpоcтання цiнова cтабiльнicть е ключовою умовою внаcлiдок eкономiчниx i cоцiальниx втpат вiд iнфляцiï.
У кpаïнаx з TI макpоeкономiчна cитyацiя xаpактepизyeтьcя нижчою та cтабiльнiшою iнфляцieю, cтабiльним eкономiчним зpоcтанням i нижчою вpазливicтю до зовнiшнix шокiв. НБУ мае зоcepeдитиcя за допомогою TI нe на етимулюванш поточного зpоcтання, а на cтвоpeннi макpоeкономiчниx за-cад для тдвиш^ння тeмпiв зpоcтання у довготepмiновомy пepiодi [2, c. 119-125]. У бшьшоел випадкiв у pозвинyтиx кpаïнаx, якi викоpиcтовyють TI, вiдxилeння вщ таpгeтy cтановлять мeншe 1 %. У кpаïнаx з пepexiдною era^-мiкою у 41 % випадюв вiдxилeння вiд таpгeтy cтановлять ±1 %, а у Зб % ви-падюв - понад 2 %. Нап^аш^ ж peзyльтати дeмонcтpyють США i Чилi. У кpаïнаx, дe чаcтiшe надаeтьcя гpомадcькоcтi iнфоpмацiя щодо макpоeконо-мiчноï полiтики, таpгeти доcягаютьcя piдшe, тому надто вишка вiдкpитicть також нe бажана [8, c. 1-29].
У крашах, як1 запровадили Т1, зменшили р!вень шфляцп та 1нфляц1йн1 сподiвання. Загалом, держави з Т1 е вщкритими малими економiками, i е ду-же чуттевими до св1тових економ!чних зрушень. Краши, як1 не використову-ють Т1, е здебiльшого великими закритими економшами [9, с. 51-80].
Головними ж передумовами запровадження Т1 е: шституцшна (низь-кий державний борг, незалежний центральний банк), фшансова (банкiвська), економiчна (рiвень доларизацii), техшчна (система передбачень) системи [6, с. 1-45].
Сучасний стан свггово1" економжи визначаеться наслiдками економiч-но" кризи. У перюд фiнансовоi кризи ютотно постраждала свiтова торг1вля. Скоротився обсяг експорту та !мпорту. Украша через швидко зростаючий зовшшнш борг стала залежною в1д доступност1 зовн1шн1х джерел кредиту-вання. Через глобальнi дисбаланси знижуеться iнвестицiйна активнiсть, ско-рочуються обсяги торпвль
Детально варiанти глобального економ!чного устрою розглянуто у звь т1 Св1тового економiчного форуму "Майбутне свггово1" фiнансовоi системи. Короткостроковий прогноз i довгостроков1 сценарii", документi МВФ "Звгг про глобальну фiнансову стабшьшсть. Управлiння майбутнiми фiнансовими викликами" та звт МВФ "Перспективи св1тового економ!чного розвитку. Пiдтримка вiдновлення". Враховуючи змши у св1тов1й економiцi, розр1зня-ють чотири сценарп розвитку св1тово" економши: "фiнансовий регiоналiзм", "вiдновлений захiдноцентризм", "фрагментований протекцiонiзм", "переба-лансований мультилатералiзм". Варто коротко розглянути "хнш вплив на еко-ном1ку Украши.
Суть першого сценарш - "фiнансового регiоналiзму" передбачае, що св^ова економiка складаеться з трьох 6лок1в на чол1 з1 США, вС i Китаем, як1 зд1йснюють торг1влю i фiнансову полггику. За розвитку такого сценарiю Украша втрачае важелi впливу на м!жнародну фiнансову систему, 1стотно об-межуються можливост розвитку конкурентоспроможних виробництв, зокре-ма через низький зовн1шн1й попит.
Другий сценарш - "вщновлений захщноцентризм" передбачае, що краши з розвиненою економжою запроваджують корпоративну реструктури-зацш, в1дновлюють продуктивн1сть i стимулюють м!жнародну торг1влю. Роз-виток такого сценарш негативно вплине на Украшу, оскшьки защкавлешсть iнвесторiв зм1ниться у 61к нових, сх1дних ринкових економiк.
Якщо д1яти буде третiй сценарiй - "фрагментований протекцюшзм", то у свт будуть панувати розмежованiсть, суворий контроль, а м1ж крашами виникатимуть конфлжти, велику загрозу стабiльностi становитимуть внут-р1шн1 заворушення та природн1 катастрофи. Третш сценарiй е найневипдш-шим для Украши, оскшьки Украша як вщносно вщкрита економiка, втратить значш можливост1 для розвитку експортно-орiентованих виробництв, а через невипдш умови фшансування зросте зовн1шня заборгованiсть.
За четвертого сценарш - "перебалансованого мультилатералiзму" буде запроваджено ефективне управлшня ризиками до 2020 р. з метою забезпе-чення зростання; задля досягнення спшьних цшей буде налагоджено м!жна-
Науковий вкиик НЛТУ УкраУни. - 2G1G. - Вип. 2G.1G
pоднy cпiвпpацю; cвiтова eкономiка зpоcтатимe в cepeдньомy на 3,б %; стабильно зpоcтатимyть pинковi eкономiки. У pазi pозвиткy такиx подiй Укpаïна можe вигpати завдяки pозшиpeнню cвiтового попиту, eфeктивнiшомy фун-кцiонyванню pинкiв кашталу та потeнцiйнiй можливоcтi бpати участь у фоp-мyваннi глобальниx cтpатeгiй pозвиткy.
Загалом для pозвинeниx кpаïн очiкyeтьcя повiльнe eкономiчнe зpоc-тання пюля 2010 p., якe бyдe cyпpоводжyватиcя зpоcтанням бeзpобiття. У 2010 p. МВФ ^огнозуе нeзначнe (понад 20 %) зpоcтання цiн на нафту i по-мipнe (близько 2 %) п^ит^ння ваpтоcтi cиpовинниx pecypciв (кpiм e^pre-тичниx). Для У^аши пpогнози МВФ означають, що попит на у^аш^ку пpодyкцiю бyдe обмeжeним, а зpоcтання цiн на pecyp^ cтанe чинником вщ-новлeння виcокоï iнфляцiï.
Свiтова кpиза заcвiдчила виcокий piвeнь залeжноcтi eкономiки У^а-1'ни вiд зовнiшньоeкономiчноï кон,юнктypи. Одним iз завдань монeтаpноï i ва-лютно1' полiтики НБУ е адаптащя до нecпpиятливиx зовнiшнix умов. У пepiод кpизи цeнтpальнi банки ^аш вживають заxодiв щодо вiдновлeння лiквiдноc-тi банкiв чepeз збiльшeння гpошовоï маcи. Алe такi ди в У^аш можуть пpизвecти до з^^дания гpивнi i зpоcтання iнфляцiï [1, c. 3-9].
E^^pra пpогнозyють вiдновлeння зpоcтання ВВП у 2010 p. на-cампepeд, cтоcyeтьcя вiдновлeння eкcпоpтного потeнцiалy, завдяки стимулю-ванню фicкальноï та монeтаpноï полiтики i вiдновлeння позитивноï динамiки на pинкy pобочоï cили. Чepeз значний ВВП-pозpив iнфляцiйний тиcк пepeд-бачаeтьcя низьким. Tакож пepeдбачаeтьcя поcилeння нацiональниx валют та зpоcтання ПП [10, c. 1-3].
Висновки. Отжe, наcампepeд, нeобxiдно cпpияти yxвалeнню закону "Пpо отст^му валютного peгyлювання та валютного кошролю", що допомог-ло б yтвepдити cтатyc нацiональноï валюти як единого зашбу pозpаxyнкy на тepитоpiï У^аши та yдоcконалeнню мexанiзмy peгyлювання потоюв кашта-лу. Tакож нeобxiдно удоотоналити пiдxоди до peгyлювання фiнанcовиx ш-вecтицiй нepeзидeнтiв в Укpаïнy. Нeобxiдною умовою пepexодy до peжимy TI е iнcтитyцiйнe закpiплeння обов,язковоï тicноï cпiвпpацi мiж Уpядом та НБУ з питань доcягнeння цiновоï стабильность Аджe iнфляцiя фоpмyeтьcя пiд впливом попиту i пpопозицiï. НБУ пepeважно впливае на iнфляцiю попиту, а тдвищ^ння цiн в У^шт пepeважно вiдбyваeтьcя за pаxyнок чинниюв пpопозицiï. cамe тому пepeд ypядом cтоять такi завдання:
• пом'якшити шоки шляxом пpовeдeння вiдповiдноï тоpговeльноï, бюджeтноï та cтpyктypноï полiтики;
• тдвищити якicть фicкальноï полiтики, та узгоджувати ïï з монeтаpною для доcягнeння низькоiнфляцiйного cepeдовиша;
• тдвищити eфeктивнicть yпpавлiння адмiнicтpативно peгyльованими цшами та узгоджувати цю полiтикy з шфляцшними щлями [3, c. 103-121].
Лггература
1. Батковський В. ^pcne^ran впливу глобальниx тeндeнцiй pозвиткy eкономiки та ф^а^ово! cиcтeми на Укpаïнy / Батковcький В., Данилeнко А., Доpмачeв В. // Вicник НБУ. -2010. - № 12. - С. 3-9.
2. Гнатчв О.А. Таргетування шфляцп як оптимальний режим монетарно'1' полiтики // Региональна економка. - 2009. - № 2. - С. 119-125.
3. Грищенко А.А.. 1н-т таргетування шфляцп: Зaрубiжний досвiд i перспективи запровадження в Укрaiнi : наукова доповщь / А. А. Грищенко, Т.О. Кричевська, О.1. Петрик. -К. : 1н-т економiки i прогнозування, 2008. - 272 с.
4. Кажан В.А. Етапи становлення банювсько'1' системи Укрaiни // Бизнесинформ. - 2009.
- № 4. - С. 13-14.
5. Паливода К.В. Вплив шфляцп на швестицшну активнють у сучасному суспiльствi // Фшанси Украши. - 2009. - № 12. - С. 96-103.
6. Batini N. Under what conditions can inflation targeting be adopted? The experience of emerging markets / Batini N., Douglas L. // Banco Central de Chile Documentos de Trabajo. - 2009.
- № 406. - Р. 1-45.
7. Gosselin M.A. Central Bank Performance under Inflation Targeting // Bank of Canada review. - 2008. - № 3. - Р. 15-25.
8. Gosselin M.A. Central Bank Performance under Inflation Targeting // Bank of Canada Document de travail. - 2007. - № 18. - Р. 1-29. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bankofcanada.ca.
9. Levin A.T. The Macroeconomic Effects of Inflation Targeting / Levin A.T., Natalucci F.M., Piger J.M. // Federal Reserve Bank of St. Louis Review. - 2004. - № 86(4). - Р. 51-80.
10. Moseley A. Key Macro Themes // Global Economic Research - Economics: Eastern Europe, Middle East and Africa perspectives. - 2010. - № 8 - Р. 1-3.
Билык В.М., Думич Н.Б. Антиинфляционная политика государства в современных условиях переходных экономик
Исследована макроэкономическая антиинфляционная монетарная политика в переходных экономиках. Проблема преодоления инфляции существует во многих странах, а особенно в государствах с переходной экономикой. Хотя инфляционный процесс имеет много общих признаков в странах с переходной экономикой, но в каждой из них он протекал по-разному. Этот процесс во многом зависел от рыночных реформ, которые проводились в определенном государстве.
Ключевые слова: монетарная политика, фискальная политика, антиинфляционная политика, таргетирования инфляции, обменный курс, инфляционные ожидания, процентная ставка, предложение денег, индекс потребительских цен, поддержка цен.
Bilyk W.M., N.B. Dumych Anti-inflationary policy in modern conditions of transition economics
In this article the macroeconomic anti-inflationary monetary policy in the countries with transitive economy is investigated. The problem of inflation timing exists in many countries, especially in the states with transitive economy. Though inflationary process has much in common in the investigated countries, but in each of them it passed differently. This process is a lot of in what depend on market reforms which were carried out in the state.
Keywords: monetary policy, fiscal policy, anti-inflationary policy, inflation targeting. exchange rate, inflationary expectations, interest rate, money supply, consumer price index, price support.
УДК 338.23:336.74 Здобувач Т.А. ПЫняк; здобувач I. С. ВЫ1д1ктова;
доц. Б.1. Кабащ - канд. екон. наук - Льв1вська КА
СУТН1СТЬ ТА ТИПИ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Виконано ретроспективний aнaлiз щодо визначення сутносп поняття "еконо-мiчне зростання" у класичнш i сучаснш лiтерaтурi та здшснено на його основi влас-ну штерпретащю ща категорп, доповнено сутшсне навантаження поняття "еконо-мiчне зростання" через його показники. Виокремлено та охарактеризовано основш типи економiчного зростання.
