CC BY
12L
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНИИ РОЗД1Л
УДК 616.36:616.31:612.31:616.98
А. П. Левицький1, д.бюл. н., Двулт I. П.2, к. мед. н., Г. З. Борис2
1 Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! х1рургИ Нацюнально! академи
медичних наук Украши» 2Львшський нацюнальний медичний ушверситет 1м. Данила Галицького
АНТИДИСБ1ОТИЧНА ПРОФ1ЛАКТИКА УРАЖЕНЬ СЛИННИХ ЗАЛОЗ У ЩУР1В З НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ
Експериментальний НАСГ викликае значне зростання в слинних залозах щурiв активностi уреази, можливо, за рахунок зниження антимiкробноi функцП печтки. В той же час слиннi залози доволi резистентнi до прозапальних факторiв. Антидисбiотичнi засоби (ле-квiн i лiзоцим) суттево знижують активнкть уреази в слинних залозах i нормал1зують Их антиоксидантний статус. Висловлена думка про здаттсть слинних за-лоз здтснювати екскре^ю уреази з бактерт. Ключовi слова: слинт залози, НАСГ, уреаза, л1зоцим, антидисбiотичнi засоби.
А. П. Левицкий1, И. П. Двулит2, Г. З. Борис2
'Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины» 2Львовский национальный медицинский университет им. Данилы Галицкого
АНТИДИСБИОТИЧЕСКАЯ ПРОФИЛАКТИКА НАРУШЕНИЙ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ У КРЫС С НЕАЛКОГОЛЬНЫМ СТЕАТОГЕПАТИТОМ
Экспериментальный НАСГ вызывает значительное возрастание в слюнных железах крыс активности уреазы, возможно, за счет снижения антимикробной функции печени. В то же время, слюнные железы довольно устойчивы к провоспалительным факторам. Антидисбиотические средства (леквин и лизоцим) существенно снижают активность уреазы в слюнных железах и нормализуют их антиоксидантный статус. Высказана мысль о способности слюнных желез осуществлять экскрецию уреазы из бактерий. Ключевые слова: слюнные железы, НАСГ, уреаза, лизоцим, антидисбиотические средства.
A. P. Levitsky1, I. P. Dvulit2, G. Z. Boris2
1 State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine» 2Lviv National Medical University named after Danylo Galytskij
ANTIDYSBIOTIC PROPHYLAXIS OF SALIVARY GLANDS DYSFUNCTION ON RATS WITH NON-ALCOHOLIC STEATOHEPATITIS
ABSTRACT
The aim. To reveal the state of rat salivary glands at NASH and determine possibility of prophylaxis of the salivary glands lesions by antidysbiotic means.. The materials and methods. NASH was restored in rats by keeping to high fatty diet with the experimental intestinal dysbiosis. The part of rats with NASH sot the antidysbiotic means (lekvin in lysozyme). The activities of urease, lysozyme, elastase, catalase and the content of MDA were estimated in salivary glands. The findings. Increased the activity of urease and decreased the activity of lysozyme and catalase were foxed at NASH. The antidysbiotic means decreased the activity of urease and increased the activity of lysozyme. The conclusion. The salivary glands is resistant to inflammation factors. The salivary glands may to the excretion of urease and, may be bacteries. Key words: salivary glands, NASH, urease, lysozyme, antidysbiotic means.
Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) за останш роки набув значного поширення у зв'язку з суттевим збшьшенням споживання жи-piB, особливо, термiчно оброблених [1-3]. Важ-ливу роль в патогенезi НАСГ вдаграе i наявшсть кишечного дисбюзу, який виникае внаслщок ряду причин, одшею з яких е i широке застосуван-ня антибютиюв [4-6].
В наших попередшх роботах було показано розвиток пародонтиту у щуpiв з НАСГ i можли-вють його профшактики за допомогою антидис-бютичних гепатопpотектоpiв [7, 8].
Мета дано1 роботи. Визначення стану сли-них залоз у щуpiв з експериментальним НАСГ i дослщження можливосп профшактики !х ура-ження за допомогою антидисбютичних засобiв.
Матер1али i методи досл1дження. Експе-рименти було проведено на 40 бших щурах лши Вютар (самищ, 3 мюящ, середня жива маса 150±10 г), яких було розподшено на 4 piвнi гру-пи. 1-а група - контроль (штактш щурО; 2-а, 3-я,
© Левицкий А. П., Двулт I. П., Борис Г. З.,2018.
4-а групи щурiв, у яких вщтворювали неалкого-льний стеатогепатит (НАСГ) [9] шляхом викори-стання високожирового рацiону i вiдтворення кишкового дисбiозу [10]. Щури 3-о! групи отри-мували з кормом антидисбютичний засiб «Лек-вш» (лецитин + кверцетин + iнулiн + цитрат Са) [11] в дозi 300 мг/кг щоденно на протязi 20 дшв. Щури 4-о! групи отримували з кормом на протя-зi 20 днiв препарат лiзоцима «Qerizyma» вироб-ництва фiрми «Caglifíco clerici S. p. A», Iталiя на 10 %-ному розчинi желатину (доза лiзоцима ста-новила 30 мг/кг за добу).
Евтаназда тварин здшснювали на 21-й день дослiду шд тiопенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотально! кровотечi iз серця. Видели привушну i пiдщелепну залози, в гомогенап яких визначали активнiсть уреази [12], лiзоцима [13], еластази [14], каталази [14] та вмiст малонового
дiальдегiда (МДА) [15]. За сшввщношенням ак-тивностi каталази i вмюту МДА розраховували антиоксидантно-прооксидантний iндекс АП1 [14], а за спiввiдношенням вщносних активностей уреази i лiзоцима розраховували ступiнь дисбiозу [16].
Результати дослав пiддавали стандартнiй статобробцi [17].
Результати дослщження та 1х обговорен-ня. В таблицi 1 представлено результати визна-чення бiохiмiчних показниюв привушно! залози щурiв. Перш за все треба вказати, що у щурiв в привушнiй залозi практично вщсутнш фермент лiзоцим, який е в невеликiй кiлькостi в шдщеле-пнiй залозi, а найбiльший вмют цього фермента виявляеться в малих слнних залозах, розташова-них в слизовш оболонцi порожнини рота [20].
Таблиця 1
Вплив антидисбютичних засоб1в на бiохiмiчнi показники привушних залоз
щурiв з НАСГ
Групи
Показники 1 2 3 4
контроль НАСГ НАСГ + леквш НАСГ + л1зоцим
Уреаза, 0,62±0,10 1,73±0,13 1,38±0,15 1,33±0,13
мк-кат/кг р<0,01 р<0,01; р1>0,05 р<0,01; р1>0,05
Еластаза, мкат/кг 0,09±0,01 0,12±0,01 0,12±0,01 0,11±0,01
р>0,05 р>0,05; р1=1,0 р>0,05; р1>0,05
МДА, 95,7±6,0 112,4±6,5 95,6±4,4 96,8±5,5
ммоль/кг р>0,05 р>0,8; р1<0,05 р>0,6; р1>0,05
Каталаза, мкат/кг 4,77±0,25 3,83±0,09 4,76±0,14 4,68±0,19
р<0,05 р>0,9; р1<0,01 р>0,3; р1<0,05
АП1 0,50±0,02 0,34±0,03 0,50±0,04 0,48±0,03
р<0,01 р=1,0; р1<0,05 р>0,3; р1<0,05
Примiтка : р - в пор1внянш з гр. 1; р! - в пор1внянш з гр. 2.
Як видно з даних таблицi 1, у щурiв з НАСГ майже втричi зростае активнiсть уреази, що свщ-чить про суттеве збiльшення бактерiального об-сiменiння залози. Препарат леквш знижуе актив-нiсть уреази на 20 %, а лiзоцим - на 23 %. Акти- I внють еластази (маркер запалення [18]) зростае у щурiв з НАСГ на 33 % (однак р>0,05), i обидва антидисбiотичних засоба практично не вплива-ють на цей показник в привушнш залозi. Вмют МДА, який е показником процешв пероксидаци лiпiдiв [15], зростае у щурiв з НАСГ на 17,5 % (р>0,05), а пiд дiею антидисбiотичних засобiв повертаеться до показника контролю. Актившсть антиоксидантного фермента каталази в привуш-нiй залозi щурiв з НАСГ знижуеться на 20 % (р<0,05), але обидва засоби И повнютю вщнов-люють. Аналопчш змiни вiдбуваються i з iндек-сом АП1.
В таблицi 2 представлено результати визна- ; чення бiохiмiчних показникiв шдщелепно! зало-
зи. Слщ вiдмiтити дуже високу актившсть про-теолiтичного фермента еластази (майже в 30 ра-зiв бшьше, нiж в привушнiй залозi). З представ-лених даних видно, що у щурiв з НАСГ рiвень еластази в пiдщелепнiй залозi практично не реа-гуе на наявнють НАСГ i на введення антидисбютичних засобiв.
У щурiв з НАСГ достовiрно зростае вмiст МДА (на 15,5 %). Введення «Леквшу» знижуе вмют МДА на 10 % (р<0,05), а введення лiзоци-му - на 6 % (р<0,05). Навпаки, актившсть каталази в шдщелепнш залозi знижуеться на 24 % у щурiв з НАСГ i достовiрно зростае лише шсля введення «Леквiну».
У щурiв з НАСГ значно (в 2,6 разiв) зростае в шдщелепнш залозi актившсть уреази, що свщ-чить про зростання бактерiального обсiменiння. Обидва засоби суттево знижують активнiсть уреази, практично до рiвня контролю. Навпаки, актившсть лiзоцима (показник неспецифiчного
ÎMyHÎTeTy) знижуеться у щурiв з НАСГ майже у 8 pa3iB, що свщчить про суттеве зниження рiвня неспецифiчного iмyнiтета. Введення «Ше^ну»
пiдвищyе активнiсть лiзоцима в 3 рази, а введення лiзоцима практично повнютю вiдновлюе актившсть цього фермента.
Таблиця 2
Вплив антидисбютичних 3aco6iB на 6ioxiMi4Hi показники пщщелепних залоз щурiв з НАСГ
Групи
Показники 1 2 3 4
контроль НАСГ НАСГ + леквш НАСГ + лiзоцим
Уреаза, 0,10±0,04 0,26±0,02 0,14±0,02 0,13±0,03
мк-кат/кг р<0,01 р>0,05; р1<0,01 р>0,05; р1<0,01
.Шзоцим, 54±18 7±5 20±1 46±14
од/кг р<0,05 р<0,05; р1<0,05 р>0,3; р1<0,05
Еластаза, мкат/кг 2,57±0,14 2,52±0,10 2,55±0,16 2,55±0,09
р>0,7 р>0,5; р1>0,5 р>0,5; р1>0,5
МДА, 16,8±0,2 19,4±0,3 17,4±0,4 18,2±0,5
ммоль/кг р<0,01 р>0,05; р1<0,05 р<0,05; р1<0,05
Каталаза, мкат/кг 6,17±0,07 4,71±0,15 6,01±0,05 5,94±0,09
р<0,05 р>0,05; р1<0,01 р<0,01; р1>0,05
АП1 3,85±0,11 2,43±0,10 3,45±0,12 3,20±0,10
р<0,01 р<0,05; р1<0,05 р<0,05; р1<0,05
Стушнь дисбюзу 1,00±0,15 20,0±2,10 3,78±0,39 1,53±0,18
р<0,001 р<0,01; р1<0,001 р<0,05; р1<0,001
npuMimKa : див. табл. 1.
Розрахований за показниками активносп уреази i лiзоцима стyпiнь дисбюзу в пiдщелепнiй залозi щyрiв з НАСГ зростае у 20 разiв, введення леквшу знижуе його в 5 разiв, а введення лiзоци-му - в 7 разiв.
Отриманi нами данi дають шдстави вважати, що великi слиннi залози щyрiв доволi резистент-нi до патогенно! ди печiнкових факторiв, про що свщчить вщсутшсть активаци бiохiмiчного маркера запалення - еластази i в привушнш i в шдщелепнш залозах.
В той же час вщомо, що у щyрiв з НАСГ значно (в 8-9 разiв) зростае активнiсть уреази в сироватщ кровi, що свщчить про значне зниження рiвня антимшробно! функци печiнки [19].
В наших дослщах встановлено майже трира-зове збiльшення активностi уреази в слинних залозах щyрiв з НАСГ, що може свщчити про зда-тнiсть слинних залоз здшснювати екскрецiю уреази (або уреазупродукуючих бактерiй) зi слиною, подiбно тому, як це роблять нирки [20].
Рашше нами було показано, що антидисбю-тичнi засоби суттево покращують антимiкробнy фyнкцiю печiнки та знижують рiвень уреази в сироватщ кровi [22]. Як наслiдок цього, повинна знижуватись i екскрецiя уреази слинними зало-зами, що ми i спостершали в наших дослщах.
Висновки. 1. НАСГ викликае значне збшь-шення рiвня уреази в слинних залозах щyрiв, що може свщчити про !х здатнiсть здшснювати екс-крецiю уреази (або бактерш, що поступають до слинних залоз гематогенним шляхом).
2. Слинш залози щурiв проявляють резисте-нтнють до патогенних факторiв печшкового по-ходження.
3. Антидисбiотичнi засоби («Леквш» i «Л> зоцим») знижують рiвень уреази в слинних залозах i нормалiзують !х антиоксидантну актившсть, можливо, за рахунок гепатопротекторно! ди цих засобiв.
Список лтератури
1. Кардиометаболические факторы риска на разных клинико-морфологических стадиях неалкогольной жировой болезни печени у больных абдоминальным ожирением / К. А. Комшилова, Е. А. Трошина, С. А. Бутрова [и др.] // Ожирение и метаболизм. - 2012. - № 3(32). - С. 20-25.
2. Fasting time and lipid parameters: association with hepatic steatosis - data from a random population sample / M. Gruchot, T. Graeter, S. Oeztuerk [et al.] // Lipids Health. Dis. -2014. - V. 13, № 18. - P. 1-18.
3. Комшилова К. А. Ожирение и неалкогольная жировая болезнь печени: метаболические риски и их коррекция / К. А. Комшилова, Е. А. Трошина // Ожирение и метаболизм.
- 2015. - № 2(43). - С. 35-39.
4. Velichko V. I. Development of dysbiosis in tissues of rats fed with a high fat food / V. I. Velichko, V. V. Tkachuk, A. P. Levitsky // Journal of Health Sciences. - 2014. - V. 4, № 12.
- Р. 84-92.
5. Пародонтопротекторные действия пищевых жиров с высоким содержанием пальмитиновой кислоты / И. В. Хо-даков, А. П. Левицкий, В. В. Ткачук [и др.] // Бюллетень XIV чтений им. В. В. Подвысоцкого. - 2015. - С. 222-223.
6. High-salt in addition to high-fat diet may enhance inflammation and fibrosis in liver steatosis induced by oxidative stress and dyslipidemia in mice / Y. Uetake, H. Ikeda, R. Irie [et al.] // Lipids Health. Dis. - 2015. - V. 14, № 6. - P. 1-8.
7. Фурдычко А. И. Пародонтопротекторное действие антидисбиотического гепатопротектора при эксперимен-
тальном стеатогепатите / А. И. Фурдычко, С. А. Демьяненко, А. П. Левицкий // Вгсник стоматологи. - 2015. - № 4(93).
- С. 15-18.
8. Фурдычко А. И. Влияние антидисбиотических средств на состояние пародонта у крыс с экспериментальным неалкогольным стеатогепатитом / А. И. Фурдычко, М. И. Скидан, А. П. Левицкий // Вгсник стоматологи. - 2016. -№ 1(94). - С. 5-10.
9. Мукозопротекторное действие на кишечник крыс антидисбиотического средства леквин при неалкогольном стеатогепатите / А. П. Левицкий, А. В. Бочаров, О. А. Макаренко [и др.] // Фгготерашя. Часопис. - 2016. - № 1. - С. 3033.
10. Экспериментальные методы воспроизведения гингивита: методические рекомендации / А. П. Левицкий,
0. В. Деньга, О. А. Макаренко [и др.]. - Одесса: КП ОГТ, 2013. - 15 с.
11. Патент на корисну модель № 108596. Антидисбю-тичний зааб «Леквш» / А. П. Левицький, О. А. Макаренко,
1. О. Селiванська [та ш.]. - № u 201512750 вщ 23.12.2015; Опубл. 25.07.2016. Бюл. № 14.
12. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. А. Селиванская [и др.]. - К.: ГФЦ, 2007. - 23 с.
13. Левицкий А. П. Лизоцим вместо антибиотиков / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2005. - 74 с.
14. Левицкий А. П. Методы экспериментальной стоматологии // А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, С. А. Демьяненко. - Симферополь: Тарпан, 2018. - 78 с.
15. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты. В кн.: Современные методы в биохимии / И. Д. Стальная, Т. Г. Га-ришвили. - М.: Медицина, 1977. - С. 66-68.
16. Патент на корисну модель, Украша 43140, МПК (2009) G01N 33/48. Споиб оцшки ступеня дисбюзу (дисбак-терюзу) оргашв i тканин / Левицький А. П., Деньга О. В., Селiванська I. О. [та ш.]. - Опубл. 10.08.2009, Бюл. № 15.
17. Трухачева Н. В. Математическая статистика в медико-биологических исследованиях с применением пакета Statistica / Н. В. Трухачева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. -379 с.
18. Левицкий А. П. Методы определения активности эластазы и ее ингибиторов: методические рекомендации / А. П. Левицкий, А. В. Стефанов. - К.: ГФЦ, 2002. - 15 с.
19. Левицкий А. П. Антимикробная функция печени /
A. П. Левицкий, С. А. Демьяненко, Ю. В. Цисельский. -Одесса: КП ОГТ, 2011. - 141 с.
20. Meiland R. A symptomatic bacterium in women with diabetes mellitus. Effect on renal function after 6 years of follow-up / R. Meiland, S. E. Geerlings, R. P. Stolk // Arch. Intern. Med. - 2006. - V. 166, № 20. - P. 2222-2227.
21. Кишечный дисбиоз - этиологическая и патогенетическая основа синдрома бактериурии / С. В. Халиуллина,
B. А. Анохин, О. К. Поздеев [и др.] // Казанский медицинский журнал. - 2003. - T. 84, № 1. - С. 51-53.
22. Левицкий А. П. Гепато-оральный синдром / А. П. Левицкий, С. А. Демьяненко. - Симферополь: Тарпан, 2012.
- 136 с.
REFERENCES
1. Komshilova K. A., Troshina E. A., Butrova S. A. i dr.
Cardiometabolic factors of risk on different clinico-morphological studice of non-alcoholic fatty hepac on patients of abdominal obesity. Ozhirenie i metabolizm. 2012; 3(32): 20-25.
2. Gruchot M., Graeter T., Oeztuerk S. et al. Fasting time and lipid parameters: association with hepatic steatosis -data from a random population sample. Lipids Health. Dis. 2014; 13(18): 1-18.
3. Komshilova K. A., Troshina E. A. Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: metabolic risks and their correction. Ozhirenie i metabolizm. 2015; 2(43): 35-39.
4. Velichko V. I, Tkachuk V. V., Levitsky A. P. Development of dysbiosis in tissues of rats fed with a high fat food. Journal of Health Sciences. 2014;4(12):84-92
5. Khodakov I. V., Levitsky A. P., Tkachuk V. V. i dr. Parodontoprotectiv action of food fats with high content of palmitic acid. Byulleten' XIV chteniy im. V. V. Podvysotskogo. Odessa, 2015: 222-223.
6. Uetake Y., Ikeda H., Irie R. et al. High-salt in addition to high-fat diet may enhance inflammation and fibrosis in liver steatosis induced by oxidative stress and dyslipidemia in mice. Lipids Health. Dis. 2015; 14(6): 1-8.
7. Furdychko A. I., Demyanenko S. A., Levitsky A. P. The periodontoprotective effect of antidysbiotic hepatoprotector at the experimental steatohepatitis. Visnyk stomatologii. 2015; 4(93): 15-18.
8. Furdychko A. I., Skidan M. I., Levitsky A. P. Influence of antidysbiotic means facilities on the state ofparadontium for rats with experimental non-alcoholic steatohepatitis. Visnyk stomatologii. 2016; 1(94): 5-10.
9. Levitsky A. P., Bocharov A. V., Makarenko O. A. i dr. The mucosoprotective action of phytopreparation lequin on the rat intestine with non-alcoholic steatohepatitis. Fitoterapija. Chasopys. 2016; 1: 30-33.
10. Levitsky A. P., Denga O. V., Makarenko O. A. i dr. Eksperimentalnye metody vosproizvedeniia gignivita: metodicheskie rekomendatsii [The experimental methods of gingivite reproduction: method guidelines]. Odessa, KP OGT, 2013: 15.
11. Levitsky A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A.
ta in. Antidysbiotic preparation "Lekvin". Patent of Ukraine 108536. IPC (2016.01) А61К 36/00, А61Р 3/00. Date of filling: 23.12.2015. Publ.: 25.07.2016. Bul. № 14.
12. Levitsky A. P., Makarenko O. A., Selivanskaya I. A.
i dr. Fermentativnyy metod opredeleniya disbioza polosti rta dlya skrininga pro- i prebiotikov: metodicheskie rekomendatsii [Enzymatic methods for determination of oral dysbiosis for screening pro- and prebiotics: method guidelines]. Kiev, GFC, 2007: 23.
13. Levitsky A. P. Lizotsym vmesto antibiotikov [Lysozyme instead of antibiotics]. Оdеssа, KP OGT, 2005: 74.
14. Levitsky A. P., Makarenko O. A., Demyanenko S. A. Metody experimentalnoi stomatologii [Methods of experimental stomatology]. Simferopol, Tarpan, 2018: 78.
15. Stalnaya I. D., Garishvili T. G. Metod opredeleniya malonovogo dialdegida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty [The method of revelation of malonic dialdehyde with thiobarbituric acid]. Moskva, Meditsina, 1977: 66-68.
16. Levitsky A. P., Denga O. V., Selivanskaya I. A. ta in. The method of estimation of the degree of dysbiosis (dysbacteriosis) of organs and tissues. Patent of Ukraine 43140. IPC (2009) G01N 33/48. Application number u 200815092. Date of filling: 26.12.2008. Publ.: 10.08.2009. Bul. № 15.
17. Truhacheva N. V. Matematicheskaja statistika v mediko-biologicheskih issledovanijah s primeneniem paketa Statistica [Mathematical Statistics in biomedical research using application package Statistica]. Moskva, GJeOTAR-Media, 2012: 379.
18. Levitsky A. P., Stefanov A. V. Metody opredeleniya aktivnosti elastazy i eye ingibitorov: metodicheskie rekomendatsii [The methods of the determination of the activity of elastase and its inhibitors: method guidelines]. Kiev, GFK, 2002:15.
19. Levitsky A. P., Demyanenko S. A., Tsiselskiy Yu. V.
Antimikrobnaya funktsiya pecheni [The antimicrobic function of liver] .Odessa, KP OGT, 2011:141.
20. Meiland R., Geerlings S. E., Stolk R. P. A sympto-
"BicHUK cmoMamonozii", № 4, 2018
matic bacteriuria in women with diabetes mellitus. Effect on renal function after 6 years of follow-up. Arch. Intern. Med. 2006; 166(20): 2222-2227.
21. Khaliullina S. V., Anokhin V. A., Pozdeev O. K. i
dr. Gut dysbiosis - etiologic and pathogenetic basis of bacteriuria syndrome. Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. 2003; 84(1): 51-53.
22. Levitsky A. P., Demyanenko S. A. Gepato-oralny
sindrom [Hepato-oral syndrome]. Simferopol, Tarpan, 2012: 140.
Hagmm^a 19.11.18
