CC BY
16
операцшному nep^i вiдбувалося поступове зро-стання активносп антиоксидантно1' системи. На 3-5 добу шсляоперацшного пepiоду piBeHb це-pулоплазмiну досягнув нормальних значень, показники аскорбшово1' кислоти i каталази залишалися нижче норми. Незважаючи на по-зитивну динамiку, piвeнь аскоpбiновоï кислоти i актившсть каталази i на 8-10 добу шсля-опе-pацiйного перюду залишилися нижче норми в 1,2 раза (р>0,05). Це вказуе на те, що зниження антиоксидантного захисту вщбувасться за раху-нок як ферментной так i нeфepмeнтноï ланок антиоксидантноï системи.
ВИСНОВКИ
1. Переб^ мeханiчноï жовтяницi ускладню-еться проявами Е1, якi збepiгаються протягом
всього шсляоперацшного перюду i можуть привести до тяжких ускладнень.
2. Виконане xipypri4œ лiкування не лiквiдуe явищ ендотоксикозу, показники якого залиша-ються достовiрно вищими норми до 3-5 доби шсляоперацшного перюду.
3. Е1 у хворих, оперованих з приводу МЖДГ, супроводжуеться значними розладами антиокси-дантно1 системи.
4. Загальноприйнятi принципи ведення шсляоперацшного перюду у хворих на МЖДГ у достатнш мiрi не лшвщують явищ Е1, що по-требуе розробки нових методiв лiкyвання цiеï патологiï.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Молюк Е.Д., Процюк А.В. Деяк1 аспекти про-блеми eндогeнноï' штоксикацп // Клшч. х1рурпя.-1993.-№1.-С.56-58
2. Синенченко Г.И., Кабанов М.Ю., Тихон-чук С.В. Перспективы применения озонированных растворов в комплексном лечении больных с механической желтухой // Вестн. хирургии.-2004.-№5.-С.91-94.
3. Федоров В.Д. Рак прямой кишки.-М.: Медицина, 1987.-317с.
4. OegopoBCKHH H.M. KoppeKqua MeTaôoOTHecKux HapymeHHH npu энgоreннон HHTOKCHKaquH // Becra. HHTeHCHBHOH TepanHH.-1993.-N°1.-C.31-383.
5. OegopoBCKHH H.M. HenpaMaa эïïeктрохнмн-necKaa geTOKCHKaqua.-M.: MeguuHHa, 2004.-142c.
6. Analysis of complications and deaths in aged patient with obstructive jaundice / Ouyang D., Qiu H., Lu X., Long M. // Human Yi Ke Da Xue Bao.-1999.-Vol.24, N2.-P.181-182.
♦
УДК: 617.753 - 007 H.I. Домашенко
АНОМАЛП РЕФРАКЦП: СУЧАСНИИ СТАН ПРОБЛЕМИ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра неврологИ' та офтальмологИ' (зав. - д.мед.н., проф. В.М. Школьник)
Ключовi слова: аномалИ рефракцИ, фактори ризику, яюсть життя, бiоритмологiчний nidxid Key words: anomaly of refraction, risk factors, quality of life, biorhythmologic approach
Резюме. В работе анализируются данные литературы о распространенности, факторах риска и современных методах коррекции аномалий рефракции, в первую очередь у детей. Подчеркивается актуальность дальнейших исследований относительно повышения эффективности лечения нарушений рефракции с учетом биоритмологических особенностей зрительных функций и вегетативной нервной системы, исследования качества жизни и определения прогностических критериев риска развития рефракционных нарушений разной степени на индивидуальном уровне.
Summary. In the article literature data on prevalence, risk factors and present day methods of correction of refraction anomaly primarily in children are analyzed. There is underlined actuality of further investigations in re-
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
ference to increase of treatment efficacy of refraction disorders, taking into account biorhythmologic peculiarities of vision function and vegetative nervous system, investigations of life quality and defining prognostic criteria of risk of development of refraction disorders of different degree at individual level are underlined.
Зоровий ан^затор е одним iз найважливших оргашв чуття людини. Виконання основно! задачi оптично! системи ока - отримання чiткого зображення на ситавщ, залежить вiд вщпо-вщносп параметрiв двох И складових - рефракци (здатностi лiнзи заломлювати промеш i фо-кусувати !х в однш точцi) i фокусно! вщсташ (довжини оптично! осi ока) [1,27]. Забезпечення ч^кост зображення предметiв, розташованих на рiзних вiдстанях вiд ока, реалiзуеться через пристосувальну здатнiсть ока - акомодащю. Кожний з цих параметрiв мае вираженi шдивь дуальш коливання.
У нормi рефракцiя дозволяе одержати про-екцiю зображення предмету на ситавщ (емет-ропiя). На сьогодшшнш день найчастiшим пору-шенням функци органа зору, насамперед у дней i пiдлiткiв, е аномали рефракци (АР) - мiопiя (короткозорють), гiперметропiя (далекозорiсть), астигматизм (поеднання в одному ощ рiзних видiв рефракцш або рiзних ступенiв одного виду рефракци) [28]. При цьому спостерпаеться зни-ження гостроти зору, розлади акомодаци i бiнокулярного зору.
Порушення рефракцii' спостерiгаються серед значно! частини населення рiзних вiкових груп. За даними дослщжень низки авторiв, частота мюпи i гiперметропi! (в тому чи^ з астигматизмом) вардае в дiапазонi 27-58% i 34-66% вщповщно [2] i зумовлюе 41-74% дитячо! очно! патологi!' [13,16,23]. Мюшя становить 6-11% захворювань очей, що призводять до швалщ-ностi, особливо ошб працездатного вiку [10].
У дитячому вщ величина рефракцi! ока не залишаеться постiйною, вона суттево варiюе в рiзнi вiковi перюди [1,27]. Гiперметропiя пере-важае в ус перiоди життя дитини, а iз зростанням ока змiнюеться в напрямку еме-тропiзацi!. У дошкшьному вiцi найбiльш частим видом рефракци е слабка гшерметрошя, а частота мюпи приблизно вiдповiдае частой при-роджено! короткозоростi. З точки зору реф-рактогенезу, основним перюдом формування мiопi! е вiк активного навчання (7-18 рокiв). Вона виникае у 10-30% учшв [28], а до за-кiнчення школи вщсоток короткозорих зростае до 30-40% [17]. За даними офщшно! статистики МОЗ Укра!ни, у дiтей у вщ 0-14 рокiв мiопiя рiзного ступеня становила 19,3% (2003 р.) серед
уах зареестрованих хвороб оргашв зору. У шдлпюв 15-17 роюв ця патологiя становила майже половину вшх випадкiв (44,5%) захворювань ока i його придаткового апарату (546,0 випадка на 10 тис. шдлитав) [7].
Пiд час профшактичних оглядiв на Жито-мирщинi серед дней та пiдлiткiв вiком 14-17 роюв патологiя органа зору виявлена у 23,6% випадкiв [29]. 1з них: АР становили 89,1%, в тому чи^ мiопiя - 55%, гшерметрошя - 27,9%, астигматизм - 17,1%. Бшьшють виявлених амет-ропш мали слабкий ступiнь.
Порушення зору може бути генетично де-термшованим або бути результатом дi! несприят-ливих факторiв середовища. Вiдомо, що iз збiль-шенням навантаження на орган зору, а також з вiком може спостерпатися прогресування захво-рювання. У багатьох випадках причини розвитку АР складно щентифшувати.
У зв'язку з великою лабшьшстю органу зору в дитячому вщ зорова робота супроводжуеться напругою вшх функцiй ока i сама по собi може сприяти виникненню зорових розладiв. Корот-козорiсть формуеться шд впливом комплексу численних чинникiв, складного поеднання ендо-генних i екзогенних дш. При цьому в бшьшосп випадкiв визначальний вплив мають умови зовшшнього середовища. Факторами ризику роз-витку мiопi! вважаються: генетичнi, порушення ппени зору, патологiя вагiтностi i перинатального перiоду, ослаблення оргашзму в резуль-татi рiзних захворювань, неращонального харчу-вання, стресiв, слабюсть сполучно! тканини, що робить !! бiльш розтяжною, нiж у норм^ первинна слабкiсть акомодацi!, що приводить до компенсаторного розтягування очного яблука [1,30-32].
Даш щодо зв'язку розвитку мюпи з початко-вим станом рефракци суперечливь С даш, що дiти з гiперметропiею менше 1,0 дптр до 7 роюв е кандидатами в короткозорi, е даш протилежш: саме еметропiя е найстабшьшшою рефракцiею [28]. Часто простежуеться зв'язок мiопi! з по-передшм астигматизмом, що дозволяе припусти-ти, що мюшя виникае iз гшерметрошчного астигматизму. У дослiдженнях Ваврищук Т.А. показано, що рiвень порушення гостроти зору, мшмуму роздiлення, контрастно! чутливосп, вiдчуття червоного та синього кольорiв спектру
^и шбутш мioпiï oбеpненo пpoпopцiйний вшу шкoляpa [4].
Пpoгpеcyвaння мюпи cьoгoднi тicнo пoв'язaне зi зpocтaючoю кoмп'ютеpизaцieю cycпiльcтвa [3,26]. Bченi-oфтaльмoлoги ввaжaють, щo y людей, якi пpoвoдять бaгaтo чacy пеpед екpaнoм кoмп'ютеpa, з'являютьcя cпецифiчнi пopyшення зopy, зoкpемa: зниження гocтpoти зopy, nopy-шення aкoмoдaцiï, двoïння пpедметiв, швидкa cтoмлювaнicть пpи читaннi. Оcoбливo racnp^ ятливa cитyaцiя з пaтoлoгieю зopy вiдмiчaeтьcя в шкoлax нoвoгo типу (гiмнaзiï, лiцеï, кoледжi), де знaчнo бшьше oбcяг i cклaднicть мaтеpiaлy, щo вивчaeтьcя, a yчбoвий пpoцеc xapaктеpизyeтьcя пiдвищенoю iнтенcивнicтю. Тaк, зa дaними Г.H.Maмaтxyжaевoï (2002), чacтoтa мioпiï в учшв гiмнaзiï cтaнoвилa 5,5% ^ora 2,3-4,2% y зa-гaльнoocвiтнix шкoлax [20].
Haявнicть coмaтичниx зaxвopювaнь, oбтяжен-ня xpoнiчнoю пaтoлoгieю визнaeтьcя як фaктop, щo ocлaбляe opгaнiзм i c^^e пopyшенням зopy. Тaк, y дocлiдженняx [30] вивченo зв'язoк мюпи iз зaгaльним cтaнoм opгaнiзмy i нaявнicтю coмa-тичниx зaxвopювaнь дггей i пiдлiткiв. Пpи цьoмy тайбшьшу acoцiaцiю з мioпieю мae нaявнicть глиcтнoï iнвaзiï i тyбiнтoкcикaцiï; cтaтиcтичнo дoведений зв'язoк мaють тaкoж знижений мaco-вiкoвий iндекc, xpoнiчнi зaxвopювaння лop-opгaнiв, жiнoчa cтaть, чacтi rPBI i бpoнxiти, зaxвopювaння шлyнкoвo-кишкoвoгo тpaктy, печiнки i жoвчoвивiдниx шляxiв, a тaкoж вiк дiтей.
M.B.Bиденинa (1992) знaйшлa y дocлiджениx дггей-мюшв вегетoдиcтoнiю cимпaтoтoнiчнoгo типу, якa xapaктеpизyeтьcя зaпaмopoченням, вoлoгими дoлoнями pyк [6]. Зшиця в мoлoдшoмy вiцi - ш^ше зa вiкoвy нopмy. Це rnmpinye зip пoблизy, i дитита нaближae дo oчей книгу. Пycкoвий меxaнiзм - пopyшення вегетaтивнoï iннеpвaцiï aкoмoдaтивнo - кoнвеpгентнo - зшич-нoï cиcтеми oчей. Пiдвищення пapacимпaтичнoï iннеpвaцiï веде дo cпaзмy aкoмoдaцiï, пpи якoмy, як вiдзнaчив aвтop, зiниця вище вiкoвoï нopми.
У дocлiдженнi [36] пoкaзaнo, щo вaжливим фaктopoм pизикy i пpoгpеcyвaння мюпи e cxильнicть дo apтеpiaльнoï потони, щo взaeмo-пoв'язaнo з пoгipшенням гемoдинaмiки oкa.
Тaким чинoм, yзaгaльнюючи дaнi дocлiджень пpo вплив piзниx фaктopiв нa poзвитoк i пpoгpеcyвaння АР, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo пaтoгенез cпaзмy aкoмoдaцiï i poзвиткy мioпiï cклaдний, в ньoгo вxoдять piзнi кoмпoненти, пoчинaючи вiд cпaдкoвoгo фaктopy i cтaнy opгaнiзмy дитини i зaкiнчyючи меxaнiчними чинникaми, пoв'язaними з дieю нa cкopoчення як
внyтpiшньoгo (цилiapнoгo), тaк i зoвнiшнix oчнo-pyxoвиx м'язiв. У бiльшocтi дiтей пеpшим етaпoм y poзвиткy мioпiï e cпaзм aкoмoдaцiï. Бшьшють дocлiдникiв пoв'язye цей cтaн iз вегетaтивнoю пpиpoдoю oптичнoï ycтaнoвки y дтей, кoнcтa-туючи, щo y 80% вoнa cлaбкoмioпiчнa i лише y 20% - еметpoпiчнa. З нaведениx цифp випливae, щo бшьшють дтей cxильнi дo poзвиткy мюпи чеpез ocoбливocтi cтaнy ïx вегетaтивнoï неpвoвoï cиcтеми. Хapaктеpнa для дтей пiдвищенa arcr™-нicть пapacимпaтичнoï лaнки вегетaтивнoï неpвo-вoï cиcтеми, впливaючи нa poзмipи зiницi, cтвopюe ^и poбoтi пoблизy пiдвищений cтyпiнь фoнoвoгo cкopoчення м'язoвиx вoлoкoн зopoвoгo aпapaтy. Cпaзм мoже бути викликaний як cпaд-кoвoю зyмoвленicтю типу вегетaтивнoï неpвoвoï cиcтеми дитини, тaк i дieю фaктopiв, щo пiдcи-люють пapacимпaтичнy aктивнicть (нaявнicть xpoнiчнoгo зaxвopювaння, гiпoдинaмiя), a6o неcпpиятливими зoвнiшньocеpедoвищними
впливaми (велике, пеpевaжнo зopoве, нaвaн-тaження; yмoви ocвiтлення i зopoвoï po6ora, невipнa poбoчa пoзa пpи пжьм^ читaннi тa iн.).
Mедикo-coцiaльнa зшчущють пpoблеми paнньoï дiaгнocтики i cвoeчacнoгo aдеквaтнoгo лiкyвaння АР визнaчaeтьcя пoдaльшим пpoгpе-cyвaнням зaxвopювaння, poзвиткoм ycклaднень (кocooкocтi, aмблioпiï тoщo) тa iнвaлiдизaцiï, зниженням пpaцездaтнocтi людини, oбмеженням пpoфеciйнoгo вибopy i зaняття cпopтoм, пoявoю низки пcиxoлoгiчниx пpoблем i пoгipшенням якocтi життя [4,5,24].
Baжливим фaктopoм, щo зyмoвив poзвитoк метoдoлoгiï дocлiдження якocтi життя (ЯЖ), cтaлo poзyмiння тoгo, щo ефективний кoнтpoль зa cтaнoм здopoв'я i ефективне лiкyвaння немoжливi лише нa ocнoвi дaниx клiнiчнoгo i лaбopaтopниx дocлiджень [21]. Щц ЯЖ poзy-мiють iнтегpaльнy oцiнкy фiзичнoгo, пcиxiчнoгo i coцiaльнoгo фyнкцioнyвaння xвopoгo, зacнoвaнy нa шго cyб'eктивнoмy cпpийняттi [21,38]. Отже, o^rna ЯЖ дoзвoляe виявити, як xвopoбa i лiкyвaння вiдбивaютьcя нa вж cклaдoвиx ^p-мaльнoгo фyнкцioнyвaння людини, a тому мoже бути зacтocoвaнa для вибopy виду лiкyвaння i oцiнки йoгo ефективнocтi.
Haявнicть зopoвиx poзлaцiв e oднiм з oc-нoвниx фaктopiв, щo знижye ЯЖ людини, ^и-чoмy, зa дaними лiтеpaтypи, ïï знaчyщicть пе-pевищye вплив cимптoмiв низки cеpцевo-cyдинниx тa iншиx зaxвopювaнь [25].
Для вивчення ЯЖ y дaний чac вито-pиcтoвyютьcя cтaндapтизoвaнi зaгaльнi i стещ-aльнi oпитyвaльники. Пеpшi ^готчет для ouirn-ки ЯЖ незaлежнo вiд нoзoлoгiï, тяжкocтi зax-
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
ворювання i виду лшування, наприклад, опитувальник MOS SF36 i його модифшаци (SF22, SF20, SF12) [39]. Одним i3 обмежень цих опитувальникiв е !х призначення для ощнки ЯЖ у пацiентiв старше 14 роюв. Спецiальнi опиту-вальники призначенi для певних параметрiв ЯЖ або певних груп хворих, зокрема дослщження ЯЖ онкологiчних, кардiологiчних, пульмоноло-гiчних хворих.
Сучаснi дослiдження ЯЖ в офтальмологи в основному присвячеш хворим з катарактою, глаукомою i центральною шволюцшною дистро-фiею сггювки, наприклад ADVS, NEIVFQ i VF14 [12,25].
Концепщя дослiдження ЯЖ у дней мае як загальш, так й вщмшш риси порiвняно з дорослими [11,22]. Дгги, особливо в молодшш вiковiй групi, ще не мають чiтко сталого поняття про здоровий стан; якщо у дорослих показ-никами фiзично! i сощально! активностi виступае професiйна дiяльнiсть, то у дней - рiвень прово! активностi, адаптацiя дитини в колективах, взае-мовiдносини з однолiтками [14].
Серед педiатричних опитувальникiв, переве-дених на росшську або укра!'нську мову вщпо-вiдно до загальноприйнятих вимог, на практищ використовуються лише наступш CAQ -призначений для дней з брониальною астмою, адаптованi варiанти батькiвських опитувальникiв CHAQ i CHQ, модифшована шкала Пiрс-Харрiса, PedsQL 4.0 - загальний опитувальник [8,18,22]. Слщ вiдзначити, що в Укра!ш i Роси публiкацiй щодо оцiнки ЯЖ дней з аномалiями рефракцп немае.
Незважаючи на велику кшькють рiзноманiт-них методiв корекцп порушень зору, проблема лшування АР залишаеться актуальною. Врахову-ючи значну розповсюдженiсть АР, насамперед серед дней, схильшсть до прогресування i розвитку ускладнень, велике значення мае своечасне i адекватне лшування цих захворювань до завершення розвитку зорового апарату. Обмежешсть перiоду, коли лшування ефективне, зумовлюе необхiднiсть створення нових методiв дп на зоровий аналiзатор i оптимiзацil вже юнуючих.
Е.С.Аветисовым i Ю.З.Розенблюмом було запропоновано видiлити двi цiлi при корекцп АР у дiтей: «тактичну» - зробити все для полшшен-ня зорових функцп i «стратепчну» - створити умови для правильного розвитку рефракцп [2].
На сьогодшшнш день юнуе консервативне i хiрургiчне лiкування АР. Консервативнi методи -корекщя зору за допомогою окулярiв або контактних лiнз, тренування м'язiв, загально-
змiцнююче лiкування, в тому чи^ повноцiнне харчування, збалансоване по бшку, вггамшах i мшроелементах, медикаментозна терапiя [2, 27, 28]. Сучасн методи рефракцшно! лазерно! хiрур-rii - ФРК (фоторефракцiйна кератоектомiя) i ЛАЗИК (лазерний in situ кератомшьоз) - е ефек-тивними методами лшування АР, в тому чи^ високого ступеня, але мають ряд обмежень, зокрема вш пащента [28].
Останнiми роками у профшактищ i лiкуваннi порушень рефракцп, в тому чи^ ускладнених амблюшею, широко застосовуються рiзнi методи, спрямован на полiпшення зорових функцш, в тому числi електро- i магнiтостимуляцiя, уль-тразвукове i лазерне опромшення цилiарного тiла, кольоро-iмпульсна терашя, голкотерапiя, пневмомасаж та iн. [33,34]. Результатом лазерно! бюстимуляцп е вщновлення функцiй тканини цилiарного тiла, починаючи з клiтинного рiвня, що призводить до полшшення кровообiгу. Дiя лазерного випромшювання приводить до зняття спазму акомодаци i, як наслiдок цього, до зменшення сили коригувальних лшз. Магш-тотерапiя (як лiкувальний чинник використо-вуеться реверсивне магнiтне поле, що бiжить) в поеднаннi з лшарською терапiею дае можливiсть позбавитися запальних процешв i набряклостi.
Зiр людини в рiвнiй мiрi залежить як вiд роботи зорового апарату, так i вiд роботи мозку (дшянки, що вiдповiдае за зорове сприйняття), причому робота того i iншого мае бути чiтко взаемозв'язана i спрямована на досягнення одного i того ж результату. Для досягнення ще! мети однiм з ефективних методiв корекцi! зору е метод вщеокомп'ютерно! корекцi! з викорис-танням апаратного комплексу «АмблюкорТМ-01», виробництва Петербурзького центру дослщжен-ня «1н Впро», в основi якого лежить iдея навчання мозку активнiше використовувати сво! власнi механiзми для полшшення зору [34,35]. Фiзiологiчною основою лшувального ефекту е вiдносна нормалiзацiя рецептивних властивостей нейронiв зорово! кори, зокрема, при мюшчних формах аметропi! дана технолопя спрямована на зниження рiвня !х збудливостi.
У рядi дослщжень показана ефективнiсть використання декiлькох консервативних методiв лiкування АР, зокрема мюпп i спазму акомодацi!: електростимуляцi!, лазерстимуляцп, лiкування на апаратi «Амблюкор» [34].
Враховуючи варiабельнiсть патогенетичних механiзмiв порушень рефракцп, !х взаемозв'язок iз загальним станом оргашзму та iншими факторами, на сучасному етат терат! i профшак-тики дано! патологи доцшьною е розробка
шдивщуального шдходу до призначення лшу-вальних процедур, а також створення умов для максимально можливого пiдвищeння ефектив-ностi застосовуваних лiкувальних заходiв. Ос-таннiми роками в мeдицинi, в тому чи^ в офтальмологи, добре зарекомендував себе бю-pитмологiчний шдхщ до проведення тера-певтичних заходiв у час максимального функцю-нування оргашв та систем оpганiзму [9,15,19,37]. Отримаш результати автори пояснюють узгод-жeнiстю окремих бiологiчних pитмiв один з одним, що сприяе ix взаемному пiдсилeнню, а також бiльшою чутливiстю оpганiзму до зов-шшнього впливу на висотi iндивiдуального бю-ритму, завдяки пiдвищeнню активностi бiоxiмiч-них, обмiнниx пpоцeсiв, а також процешв збудження у вiдповiдниx вщдшах нepвовоï системи.
Бiоpитмологiчний пiдxiд був використаний у дослщженнях вiтчизняниx автоpiв [9,15]. Вив-чeнi добовi бюритми зоpовоï системи у дiтeй з амблюшею; доведено змiщeння максимуму ïï функцiонування на вeчipнiй час, а при змша-ному астигматизмi - поступове попршання з ранку до вечора; доведена доцшьнють проведення плеоптичного лiкування на висотi бюрит-мiв зорового аналiзатоpа, що в 1,5 раза ефектившше, нiж без урахування бюршмв. Запропоновано лiкування амбшопи з ура-
хуванням бiоpитмiв, що дозволило шдвищити eфeктивнiсть лiкування до 94% [15].
Таким чином, аналiз лнератури показав актуальнiсть проблеми тдвищення eфeктивностi лiкування пацiентiв, переважно дней, з piзними видами порушень рефракци з урахуванням бiоpитмологiчниx особливостей зорових функцш та вeгeтативноï нepвовоï системи. Актуальною залишаеться задача дослiджeння якост життя дiтeй з аномалiями рефракци для з'ясування взаемозв'язюв цього суб'ективного показника з об'ективними ознаками захворювання i контролю ефективносп piзниx мeтодiв лiкування. Для з'ясування етюпатогенетичних мexанiзмiв рефрак-цiйниx порушень i обгрунтування прогностичних критерив оцiнки фактоpiв ризику розвитку ускладнень i прогресуючого пepeбiгу захво-рювань на iндивiдуальному piвнi важливо досл> дити взаемозв'язки мiж клiнiко-анамнeстичними даними, станом вегетативно].' нервово].' системи та зорових функцш при piзниx порушеннях рефракци в ноpмi i при патологи. Це дозволить оцшити вiдносний ризик розвитку аномалш рефракци piзного ступеня, видiлити найбiльш iнфоpмативнi фактори для своечасноï дiаг-ностики i профшактики ускладнень, що сприяти-ме скороченню термшв проведення терапи, полiпшeнню показниюв зорових функцiй, покра-щенню якост життя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аветисов Э.С. Близорукость.- М.: Медицина, 1999.- 284с.
2. Аветисов Э.С. Современные аспекты коррекции рефракционных нарушений // Вестн. офтальмологии.- 2004.- №1.- С.19-22.
3. Белоусов И.В. Состояние здоровья и органа зрения у первоклассников в условиях компьютеризации // Материалы наук.-практ. конф.- Харьков, 1995.- С.15.
4. Ваврищук Т.А. В1ков1 особливосл гостроти зору у школяр1в з еметротчною та м1оп1чною реф-ракщею // II конф. дитячих офтальмолопв Украши "Сучасш технологи д1агностики та л1кування очно^ патологи у датей".- К.: КВ1Ц, 2003.- С.333.
5. Варивончик Д.В. Популяц1йний ризик слшоти як показник для оргашзацп профшактично1 та мeдико-соцiальноï допомоги дитячому населенню // М1жнар. наук.-практ. конф. л1кар1в-офтальмолопв Украши "Запобиання сл1пот1 у дгтей в Укpаïнi в рамках виконання програми ВООЗ "3ip-2020" з практичним сем1наром "Жива х1рург1я".- К., 2005.- С.54-57.
6. Виденина И.В. Роль вегетативо-нервной системы в развитии отдельных форм миопии у детей дошкольного и школьного возраста // Офтальмол. журн. - 1992. - № 5-6. - С.262-264.
7. Гайдай И. Заболеваемость и распространенность болезней органов зрения в Украине // Главный врач.- 2004.- №6.- С.28-30.
8. Гордеев В.И., Александрович Ю.С. Методы исследования развития ребенка: качество жизни (QOL) - новый инструмент оценки развития детей. -СПб.: Речь, 2001. - 200 с.
9. Дроздов О.Г. Стан акомодацшно-конвергент-но-зшично! системи i лшування Н розлащв при мюпи слабкого ступеня у дггей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Одеса, 1992.- 16с.
10. IX з'!зд офтальмолопв Укра!ни (17-19 вересня 1996р.) // Офтальмол. журн. - 1997. - № 3. - С. 220224.
11. Изучение качества жизни детей - важнейшая задача современной педиатрии / Баранов А.А., Аль-бицкий В.Ю., Вашуллина С.А., Винярская И.В. // Рос. педиатр. журн.- 2005.- №6.- С.30-34.
12. Илларионова А.Р. Исследование качества жизни у больных глаукомой // Вестн. офтальмологии.-2003.- № 3.- С. 11-15.
13. Каеткина Е.А. Влияние гиперметропии на состояние зрительных функций у детей раннего возраста // Офтальмол. журн.- 1993.- №5-6.- С.289-293.
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
14. Качество жизни детей и подростков с психическими расстройствами: проблема оценки / Под-корытов B.C., Шестопалова Л.Ф., Скрынник О.В., Козявкина Н.В. // Сощальна пед1атр1я. Роздш: «Ме-дико-сощальт аспекти реабштаци дтгей з оргашчним ураженням нервово!' системи». - К., 2001. - Вип. 1. -С. 421-424.
15. Клопоцька Н.Г. Ефектившсть л1кування р1з-них вид1в амблюпи у вщповщносп з добовими бюлопчними ритмами зорового анал1затора: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.18.- Дншропетровськ, 2002.- 18с.
16. Конева Л.В., Мармылев А.Л. Распространенность заболеваний органа зрения у детей Севера и Север-Запада России // Актуальные проблемы детской офтальмологии /Под ред. Е.Е.Сомова.- СПб., 1995.- С.9-12.
17. Лапочкин В.И. Приобретенная близорукость: диагностика, клиника, лечение: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук.- М., 1998.- 36с.
18. Лукьянова Е.М. Оценка качества жизни в педиатрии // Качественная клинич. практика. - 2002. -№ 4. - С. 34 - 42.
19. Маевский А.А. Циркадианная фототерапия бронхиальной астмы // Клинич. медицина.- 1995.-Т.73, №1.- С.43-44.
20. Маматхужаева Г.Н. Распространенность аномалий рефракции среди школьников // Вестн. офтальмологии.- 2002.- №1.- С.47-49.
21. Новик А.А., Ионова Т.И., Кайнд П. Концепция исследования качества жизни в медицине.- СПб.: ЭЛБИ, 1999. - 139с.
22. Новик А.А., Ионова Т.И., Никитина Т.П. Концепция исследования качества жизни в педиатрии // Педиатрия. - 2002. - № 6. - С. 83-88.
23. Основные причины детской слепоты и слабо-видения / Сомов Е.Е., Азарова Г.А., Кузнецова М.Л., Меденцева М.А. // Актуальные проблемы детской офтальмологии / Под ред. Е.Е.Сомова.- СПб., 1995.-С.12-16.
24. Пасечшкова Н.В., Риков С.О. Ешдемюлопя розлад1в зорових функцш серед дитячого населення // М1жнар. наук.-практ. конф. л1кар1в-офтальмолопв Ук-ра!ни "Запобтання слшоп у дггей в Укра!т в рамках виконання програми ВООЗ "З1р-2020" з практичним семшаром "Жива х1рурпя".- К., 2005.- С.353-362.
25. Подходы к оценке качества жизни офтальмологических больных / Либман Е.С., Гальперин М.Р., Гришина Е.Е., Сенкевич Н.Ю. // Клинич. офтальмология. - 2002. - Т.3, №.3.- С. 119-121.
26. Полька Н.С. Ппешчне обгрунтування принци-шв i критерив безпечного застосування комп'ютерно!
техшки у навчант молодших школяр1в: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.02.01.- К., 2001. - 35 с.
27. Розенблюм Ю.З. Оптометрия: Подбор очков.-М.: Медицина, 1991.- 192с.
28. Розенблюм Ю.З. Функционально-возрастной подход к компенсации аметропий // Вестн. офтальмологии.- 2004.- №1.- С.51-52.
29. Рудзинский Л.М., Белоус В.И. Результаты офтальмологического обследования учащихся города Житомира, проживающих в условиях малых доз ионизирующего облучения // Тез. докл. региональной науч.-практ. конф. офтальмологов Житомирской, Киевской, Ровенской областей. - Житомир, 1995. - С. 23-24.
30. Сердюченко В.И., Драгомирецкая Е.И., Носто-пырева И.И. Соматический статус и физическое развитие детей и подростков как факторы риска развития миопии // Офтальмол. журн. - 2002.- №2.- С.4-7.
31. Тарутта Е.П., Иомдина Е.Н., Ахмеджано-ва Е.В. Прогрессирующая миопия у детей: лечить или не лечить? // Вестн. офтальмологии.-2005.- №2.-С.5-7.
32. Тарутта Е.П., Кушнаревич Н.Ю., Иомди-на Е.Н. Прогнозирование осложненного течения миопии у детей // Вестн. офтальмологии.- 2004.- №3.-С.19-22.
33. Ченцова О.Б., Голованова Т.П. Организация помощи детям с аномалиями рефракции в условиях школьного обучения // Вестн. офтальмологии.- 2005.-№2.- С.3-5.
34. Ченцова О.Б., Шаталов О.А. Сравнительный анализ эффективности нескольких способов консервативного лечения спазма аккомодации и миопии у детей // Вестн. офтальмологии.- 2002.- №6.- С.10-12.
35. Эффективность применения аппаратного комплекса Амблиокор в лечении амблиопии у детей /Пархоменко Г.Я., Деряпа И.В., Гладкая Н.А. и др. // II конф. дитячих офтальмолопв Укра1ни. - Судак: АР Крим, 2003.- С.127-129.
36. Ястребцева Т.А., Чупров А.Д., Плотникова Ю.А. Показатели общей, церебральной и регионарной гемодинамики у школьников 13-15 лет с миопией // Вестн. офтальмологии.- 2002.- №6.- С. 12-14.
37. Closing the circadian 1оор: CLOCK-induced transcription of its own inhibitor рег and tim / Darlington T.K., Wager-Smith M.F., Stakins D. et al. // Science.-1998.- Vol.43.- P.1599-1603.
38. The WHOQOL Gro^. What is quality of life? // World Health Forum.- 1996.- N17.- P.354-356.
39. Ware J.E., Sherbourne C.D. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). Conceptual framework and item selection // Med. Care.- 1992.- N30.- P.473-483.
♦
