Научная статья на тему 'Androgenic deficiency and its impact on women`s health status'

Androgenic deficiency and its impact on women`s health status Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
53
5
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ANDROGEN DEFICIENCY / FEMALE REPRODUCTIVE ORGANS

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Demianenko Lv, Semeniuk Lm

The review analyzes the current state of the problem of androgen deficiency in the female body. The features of androgens synthesis, metabolism, and impact on woman`s reproductive organs and the state of the organism as a whole are discussed. The methods of examining the homeostasis of androgens, their advantages and disadvantages are shown. The state of the problem of hypo-androgenic conditions in women of the perimenopausal and postmenopausal age, as well as the possibility of correcting the androgen deficiency in these categories of women is highlighted. In general, the features of the physiology of estrogens and progesterone have been well studied by modern science, at the same time, new fundamental research and clinical trials are needed to study the role of androgens in order to comprehensive study the role of these hormones in women of different ages. Thus, to date, not all aspects of the correction of sexual dysfunction of the female population of different age groups have been resolved. To study the role of androgens in restoring the hormonal balance of the female body, new fundamental research is needed

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Androgenic deficiency and its impact on women`s health status»

УДК 616.154:577.6]-008.64+618.179-055.2 https://doi.org/10.24026/1818-1384.4(64).2018.149974

АНДРОГЕНОВИЙ ДЕФ1ЦИТ I ЙОГО ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я Ж1НОК

Л.В. Дем'яненко, Л.М. Семенюк

Украгнський науково-практичний центр ендокринног хирурги, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв.

ВСТУП

Здоров'я населення в умовах сьогодення зумовлено бiологiчними особливостями метаболiзму статевих гормонiв, як предикторiв формування патолопчних процесiв у органiзмi людини. Для кра'н £вропи останнiми роками стало актуальним постаршня населення, що е результатом демографiчних змiн в народжуваносп, смертностi i частково мiграцN'. В соцiальному аспектi це означае, що вщбуваеться постiйне скорочення економiчно ефективно''' частини населення; частка людей у вщ 15-24 рокiв - 15%, а 25-59 р. - 46,7%. За шкалою ООН старим населення вважаеться тод^ коли частка людей у вщ понад 65 ротв становить бтьше 7%. В УкраМ вона загалом досягнула 15,9%, а серед стьських жителiв - 19,8%. Тому населення кра'ни оцшюють як дуже i дуже старе. Одыею з найбiльш визначних особливостей старшня у нашiй краМ наразi е помiтна гендерна асиметрiя у складi лiтнього населення: майже двi третини осiб, якi досягли першого порогу старостi, представленi в УкраМ лiтнiми жiнками [1].

Статева диспропорщя у складi лiтнього контингенту с^мко зростае: серед осiб, якi досягли порогу довгол^тя (80 рокiв) чисельнкть жiнок у 2,5 рази перевищуе чисельнiсть чоловiкiв, а ближче до досягнення 100^чноТ вшовоТ вiдмiтки жшок-довгожительок в УкраМ вже майже вчетверо бтьше, аыж чоловiкiв [1]. Тому зрозумтим е зростаючий штерес до особливостей гормонального забезпечення жшок рiзного вiку. Багато дослiдникiв сьогодення пов'язують якiсть життя жiнок тзнього репродуктивного вiку i старших iз андрогеновим статусом 'хнього органiзму.

Андрогени в жшочому органiзмi вiдповiдають за багато процеав. Фiзiологiчний рiвень тестостерону в кровi здорових жiнок в абсолютних цифрах перевищуе в 10 разiв вмiст естрогенiв [2, 3]. Вкову змiну гормонального статусу жшок звичайно пов'язують зi зниженням рiвня естрогенiв. Однак оварiальне старiння супроводжуеться зниженням i андрогенiв, тобто менопауза - це втрата фiзiологiчно необхщного рiвня i естрогенiв, i андрогеыв, що призводить до розвитку симптомiв менопаузи, таких як вазомоторнi порушення, зниження лiбiдо i настрою та ш. На початку перименопаузи пщвищення рiвня гонадотропiнiв призводить до стимуляцп синтезу тестостерону (Т) клiтинами теки i стромальними клiтинами яечника, в той же час продукцiя наднирковими залозами андрогеыв, як субстрату для периферичного синтезу Т, втьна форма Т також пщвищуються за рахунок зниження синтезу естрогенiв i, вщповщно, зниження синтезу секс-стеро'д-зв'язувального глобулiну (ССЗГ). Зi збiльшенням вiку менопаузи рееструеться зниження рiвня Т [4].

Синерпчна взаемодiя тестостерона з естрадiолом вкрай необхщна для забезпечення повноцiнних фiзiологiчних ефектiв в центральнiй нервовiй системi (ЦНС), кiстковiй тканинi, тканинах молочних залоз, яечнитв та iн. тому будь-як порушення синтезу та метаболiзму тестостерона можуть мати негативнi наслщки для багатьох складових жiночого здоров'я (репродуктивно''', сечово''', тстково-м'язово''', сексуально''' сфер) i для якостi життя в цтому [5]. Вiдомий факт, що i в чоловiкiв, i в жiнок е рецептори до вах статевих стеро'^в: естрадiолу, тестостерону i прогестерону, тому можна зробити

Дем'яненко Леся Володимирiвна, к. мед. н., старший науковий спiвробiтник вщд^ репродуктивно! медицини та xipyprii; 01021, м. Ки!в, Кловський y3Bi3, 13-А; E-mail: demyanenko.lesia@yandex.ua. Семенюк Людмила Микола!вна, д. мед. н., доцент, зашдувач вiддiлy репродуктивно! медицини та xipyprii; E-mail: semenLukliudmyla1@gmail.com. https://orcid.org/0000-0002-7354-7061

висновок, що для забезпечення нормальних фiзiологiчних функцiй жiночому органiзму потрiбнi всi статевi гормони в будь-якому вщк Про це свiдчать результати сучасних дослщжень, якi показали роль статевих гормоыв у рiзних фiзiологiчних процесах в клiтинi (в регуляци транскрипцп i внутрiшньоклiтиннiй передачi сигналу, зв'язуванн цинку, кальцiю i ДНК, забезпеченн нормальних функцiй мiтохондрiй, спрямованих не ттьки на синтез енергп, а й на iнактивацiю вiльних радикалiв кисню). У цих процесах беруть участь естрогени (актива^я естрогенових рецепторiв призводить до модулювання експреси 600 генiв), прогестерон (активацiя прогестеронових рецепторiв призводить до моделювання експреси 1800 гешв), i тестостерон (актива^я андрогенових рецепторiв призводить до змш експреси 250 генiв) [6].

На сьогодн вiдомо, що з вком у чоловiкiв, як i у жшок, спостерiгаeться зменшення розмiрiв атчастоТ зони кори надниркових залоз. Разом з тим, знижуеться Тх реак^я на стимуляцiю адренокортикотропним гормоном (АКТГ). В дослщжены Рагсег Э. та ш. вiдмiчено, що у жшок в постменопаузi синтез дегiдроепiандростерону (ДГЕА) наднирковими залозами був знижений пкля стимуляцп АКТГ в порiвняннi з жшками в перiод за 2 роки до настання менопаузи [7].

Питання регуляци гiпофiзом синтезу андрогеыв наднирковими залозами активно вивчаеться дослщниками [8, 9]. Основним регулюючим фактором е АКТГ, осктьки його введення супроводжуеться пщвищенням як рiвня кортизолу, так i ДГЕА. Однак в рядi випадкiв схожа кореляцiя не спостеркалась. Дослiдження спiввiдносних рiвнiв лютеТызувального гормону (ЛГ) та ДГЕА-с у двох групах (перша група 30 жшок з оварiектомiею в вщ вщ 30 до 67 ротв i друга група з вковою менопаузою вiд 43 до 70 ротв) виявили помiрну пряму залежнкть ЛГ i ДГЕА-с у пацкнток рiзного репродуктивного вiку пiсля оваркктомп. При бiльш високих рiвнях ЛГ у жшок пкля оварiектомiТ пщвищувався i рiвень ДГЕА-с, у той час як у пацкнток в постменопаузi такоТ залежностi виявлено не було [9].

Важливiсть андрогенiв для оргаызму людини пояснюеться знаходженням андрогенових рецепторiв у клiтинах бiльшостi тканин: молочноТ залози, серця, кровоносних судин, шлунково-кишкового тракту (ШКТ), легень, ЦНС i периферичних нервах, штр^ кiстково-м'язовому апаратi, кiстковому мозку, матф, яечниках, зовнiшнiх статевих органах,

жировш тканинi [10]. Тому дефiцит андрогеыв у жiнок може проявлятися не лише сексуальними порушеннями (зниженням лiбiдо, порушенням сексуального задоволення та оргазму), а й шшими патологiчними симптомами, включаючи змiни настрою (дратiвливiсть, тривожнкть, депресiя), погане самопочуття, фiзична слабость, втрата кктковоТ i м'язовоТ тканин (остеопороз i саркопенiя), ожирiння, змши когнiтивних функцiй, хвороба Альцгеймера), порушення пам'ятi, хронiчний бiль, порушенням сечовипускання, репродуктивними порушеннями [11].

Доведено, що в головному мозку ароматиза^я тестостерону в естрадюл зумовлюе нейропротекторний вплив останнього: у чолов^в старше 60 ротв концентрацiя естрадюлу перевищуе в 3 рази концентра^ю його у жiнок того ж вку, саме тому когнiтивнi функцп представникiв сильноТ статi починають страждати тзыше [12].

Вiдомi ефекти андрогеыв щодо стану м'язiв та слизових оболонок тазового дна i промежини у жшок: рiвень естрогенiв у кровi впливае на експресiю андрогенових рецепторiв у пiхвi жiнки: у жшок, як отримують препарати естрогеыв, щiльнiсть андрогенових рецепторiв виявляеться нижчою, ыж у тих, хто не отримуе ц препарати. При цьому показано, що щтьнкть андрогенових рецепторiв у менопаузi суттево зменшуеться. Вщповщно зменшення щiльностi андрогенових рецепторiв в поеднанн зi зниженням рiвня андрогеыв у кровi жiнок в менопаузi може бути причиною зменшення андрогенчутливосп тканин пiхви [13].

Неможливо встановити дефщит андрогенiв у жiнок без лабораторного дослщження головних андрогенiв. В бтьшосп опублiкованих дослiджень щодо динамки змш андрогенного статусуужшок мова йде про визначення рiвня загального тестостерону, тодi як бiологiчну активнiсть в тканинах-мшенях забезпечуе вiльна форма Т. Визначення загального Т в кровi не можна використовувати як маркер андрогенового статусу, адже 65% його зв'язано з СЗГ, а 35% - з альбумшом, що зв'язуе аа^ гормони [2, 3]. Тестостерон, зв'язаний з бтками, втрачае свою бюлопчну активнкть, i тiльки втьна форма Т, що становить 1-2% вщ всього Т, забезпечуе бюлопчы ефекти в тканинах. Крiм того, рiвень тестостерону плазми може не вщповщати у жiнок його справжнм концентрацп в клiтинах оргашв-мшеней, враховуючи механiзми його внутрiшнього синтезу з надниркових i яечникових прогормоыв

[14]. Наявн методи iMyHHoro аналiзу Т завищують його piBeHb i можуть бути використанi тiльки при дiагностицi гiперандрогенiй. Робоча група експертГв Мiжнародного товариства ендокринологiв дiйшла висновку про недоцтьнкть використання концентрацп циркулюючого загального Т у жiнок як критерГю ïx андрогенного гомеостазу [15]. Однак, вирГшення методолопчно!' проблеми коректного вимГрювання концентрацп' тестостерону у жшок (як i у чоловГкГв) може бути пов'язане з бтьш широким впровадженням в клшГчну практику найточнГшого методу визначення стерощних гормонГв у кровГ -хроматографГчно!' мас-спектрометрп. Може бути використаний i метод ГмуноаналГзу з попередньою хроматографГею для визначення концентрацп вГльного Т в слинк Висока аналГтична чутливГсть цього методу визначення вГльного T в слинГ (6,2 пмоль/л або 1,8 пг/мл) забезпечуе можливГсть первинного скринГнгу андрогенного статусу у жшок з пщвищеним ризиком розвитку дефщиту Т [16].

Не дивлячись на те, що дотепер не кнуе «золотого стандарту» для виявлення андрогенового дефщиту в клшГчнм практищ, дослГдження в цьому напрямку проводяться. Свропейська ендокринологГчна сптьнота вважае, що цГ заходи, якГ були б основанГ на вимГрюваних параметрах андрогенГв i конкретних клшГчних ефектах жшочо!' андрогеново!' недостатностГ, необхщы для формулювання прийнятного з клшГчно!' точки зору визначення, що вщповщае синдрому дефГциту андрогенГв у жшок [17].

Консенсусом Ендокринного товариства з клшГчно!' практики (Endocrine Society Clinical Practice) 2002 року по жшочому андрогенному дефГциту в ПринстонГ (США) був запропонований термш «жшоча андрогенна недостатнкть», який визначався як група клшГчних проявГв при нормальному рГвнГ естрогенГв i зниженому рГвнГ тестостерону. Вщповщно до цього консенсусу, попршене самопочуття i дистрофГчнГ настро!', перманентна слабость i змГни сексуально!' функцп', в тому чистГ зниження лГбщо i вГдсутнГсть оргазму, вважались типовими ознаками синдрому андрогенного дефГциту. З цього моменту було виконано дектька подвшних слГпих плацебо-контрольованих дослщжень застосування тестостерону у жГнок, що показали його ефективнкть i безпеку при призначеннГ в фГзГологГчних дозах [18].

В 2005 роцГ [19] опублГкованГ результати великого популяцГйного перехресного дослГдження по

визначенню рiвня андрогеыв у жiнок в залежностi вщ BiKy, менопаузи i OBapieKTOMiï. Píbhí андрогенiв визначались у 595 практично здорових жшок bíkom вiд 18 до 75 ротв. Результати дослiджень показали, що для визначення рiвня тестостерону метод радЫмунного аналiзy найбiльш чутливий в порiвняннi з iншими методами. В данм популяцп рiвнi тестостерону, ДГЕА i андростендюну рiзко знижувалися з вком (р <0,001) i бтьшою мiрою це зниження визначалось в раных роках менопаузи, нiж в тзых [20].

На сьогоднiшнiй день проведено дектька дослщжень, в яких пщтверджено зв'язок мiж зниженням рiвня андрогенiв i зниженням лiбiдо. Turna B. et al. [21] виявили значн вщмшносп мiж рiвнем загального i втьного тестостерону, ДГЕА-с i величинами шдексу жшочо!' сексуально!' функцп' у жiнок зi зниженим лiбiдо i у осiб з контрольно!' групи як в менопаузу так i в постменопаyзi (р <0,05). В шшому дослiдженнi за участ 32 жiнок пременопаузального перiодy дослщники вiдмiтили, що у жiнок зi скаргами на порушення статево!' функцП' нижчi рiвнi ДГЕА i тестостерону, ыж у жiнок того ж вку, якi не мали скарг на втрату лiбiдо [22].

Devis S.R. та ш. [19] пщ час дослiдження 1423 жiнок вком вiд 18 до 75 рокiв не знайшли зв'язку мiж сексуальною фyнкцieю i низьким рiвнем загального чи втьного тестостерону або андростендюну незалежно вщ вку. Але при цьому знайдена пряма позитивна корелящя мiж низьким рiвнем ДГЕА i зниженням сексуально!' функцп. Так, низький рiвень сексуально!' функцп у жшок вком понад 45 ротв був пов'язаний з високим коефщентом ймовiрностi рiвня ДГЕА-с в сироватц кровi нижче норми. В вковм грyпi жiнок вщ 18 до 44 рокiв зi зниженим рiвнем сексуального бажання i збудження виявився зв'язок з рiвнем ДГЕА-с нижче норми. При цьому не можна виключити вплив тестостерону на статеву функщю, осктьки ДГЕА i його сульфат е попередниками внутршньо^тинного синтезу андрогенiв екстрагонадними тканинами-мшенями.

Вiдповiдно до гiпотези, що двобiчна оварiектомiя призводить до зниження i тестостерону, було проведено дектька дослщжень, в результат яких зроблено висновок, що гiстеректомiя, виконана одночасно з двобiчною оварiектомiею, мае значно бтьший негативний вплив на стан статево!' функцП' жiнки, нiж гiстеректомiя без оварiектомiï' [23]. При одночасному дослщжены (WISHeS) за yчастi 2467 проживаючих в £вроп жiнок виявлено значно

бтьший вщсоток жiнок 3i зниженим piBHeM статевого потягу внаслiдок xipypri4Horo втручання, нiж у жiнок з природною менопаузою [24].

Як випливае з представлених даних, жiнки з андрогеновою нeдостатнiстю потребують вщповщноТ гормонально!' терапП'. Тpадицiйна замiсна гормональна тератя (ЗГТ) не може бути застосована за фа патологи, оскiльки естрогени збтьшують синтез ССЗГ, якi зв'язують i так нeдостатнiй piвeнь Т, а зниження ЛГ призводить до ще бтьшого зниження синтезу Т яечниками. Наприклад, прийом 2 мг мiкpонiзованого естрадюлу призведе до зниження концентрацП' вiльного Т на 40%, що обумовлено шпбуванням секрецП' ЛГ. Одночасно в 2,5 рази збтьшуеться вмкт ССЗГ, що призводить до зменшення бiодостyпностi вiльного Т. Аналопчну дiю мають i комбiнованi оральн контрацептиви [25]. Вiковe зниження piвня eстpадiолy вiдобpажаеться на всiх складових сексуально!' функцП', з настанням менопаузи дисфунк^я погipшyеться i ЗГТ естрогенами пом'якшуе, але не нiвeлюе ïï прояви. Важлива роль андpогeнiв у забезпеченн сексуального здоров'я жiнки як в репродуктивний перюд, так i в перюд пери- та постменопаузи. До середини репродуктивного вку piвнi загального Т i ДГЕА починають знижуватись, а з настанням менопаузи знижуються ще бiльшe [26]. Менопаузальне ожиpiння i ризик розвитку шсулшорезистентносп i цукрового дiабeтy 2 типу пов'язан з дeфiцитом не ттьки eстpогeнiв, але i тестостерону, i додатково з дефщитом/недостатнктю вiтамiнy Д [2].

Особливо!' уваги потребуе стан сечостатевоТ системи, яка е гормонзалежною, тому очевидно, що асоцiйованi з вком симптоми патологiчних пpоцeсiв нижнiх сечових шляхiв з великою ймовipнiстю можуть розглядатися як «уролопчна маска» дефщиту статевих гоpмонiв [27]. Вiдповiдно до класично!' теорп нeйpофiзiологiï, iннepвацiя сечового мiхypа здiйснюеться безпосередньо ЦНС i периферичною (симпатичною i парасимпатичною) нервовою системою [28]. Результати дослiджeнь показують, що статeвi гормони здатнi модулювати функцП' нейрорецепторного апарату сечового мiхypа як у чоловiкiв (андрогени) так i у жшок (естрадюл, прогестерон, андрогени). При цьому у жшок ефекти естрадюлу опосередковуються альфа-адренорецепторами, а прогестерону - бета-адренорецепторами. Андрогени можуть мати вплив на слизову оболонку тхви як через eстpогeновi

рецептори шляхом ароматизацп в естрогени, так i безпосередньо через андpогeновi рецептори, ефективно полегшуючи симптоми уровагшальноТ атрофп [29].

Вщповщно до даних лп"ератури [14, 31], наслiдки дефщиту статевих гормоыв для обох статей проявляються зниженням кровопостачання в органах тазу за рахунок шдукцп тазового атеросклерозу, що призводить до ппоксп i шемП" оргашв сечостатевоТ системи; зменшення дiамeтpy артерш сечового мiхypа, зменшення кiлькостi дpiбних судин i потоншення Ух стшок (зменшення щiльностi мiкpоциpкyляцiï). Кpiм того, подiбнi змiни вiдбyваються також у венозних сплетшнях малого тазу, що призводить до розвитку хроычноТ венозноТ нeдостатностi. Нeщодавнi дослiджeння показують, що ноктypiя частiшe зyстpiчаеться у жшок з iзольованим дeфiцитом андpогeнiв або зi змiшаною формою гормональних порушень (одночасний дeфiцит eстpогeнiв i андрогеыв) [14].

Патогенетичне лiкyвання андрогенового дефщиту активно вивчаеться багатьма науковцями св^у. Низкою експериментальних дослщжень показано ефективысть застосування андрогенових пpeпаpатiв - ДГЕА i тестостерону у постменопаузальних па^енток з сексуальними порушеннями i урогенггальними розладами [30]. Кpiм того, на думку Маiа Н. [31], тератя тестостероном може бути ефективною для профтактики пролапсу гeнiталiй у жшок в постмeнопаyзi за рахунок збтьшення м'язовоТ маси i сили м^в тазового дна i сповiльнeння деградацП' колагена в зв'язковому апаpатi оргаыв малого таза. Також багато автоpiв розглядають вагiнальнi форми ДГЕА i тестостерону (маз^ креми), що мають ряд переваг, а саме - висока концентра^я тестостерона, отриманого тазовою дтянкою при введены через слизову оболонку тхви, та вщсутысть виразного системного впливу [32].

Вiдомi кл^чы дослiджeння [33, 34] дозволили зробити висновок, що естрогенна замкна тератя замiсть очiкyваного покращення стану урогеытального тракту згубно впливала на стани, пов'язан з ypогeнiтальною атpофiею. Андрогени, з шшого боку, мають анаболiчний вплив на м'язовi тканини, рецептори до андрогеыв виpажeнi в м'язах тазового дна та нижых вщдшах сeчовивiдних шляхiв як у тварин, так i у людини. Недавне дослщження показало змши в мeтаболiзмi колагену i еластину в тканинах статевих оргаыв при Ух випадшнк Цi змiни

стосуються не лише синтезу структурних бшмв, а також i балансу Aiœ основних протеолiтичних ферметчв, таких як металопротеУнази, якi попршують синтез бiлку. Тестостерон е потужним шпбп"ором металопротеТназ в тканинах матки [34]. Ефект тестостерону на синтез бтку в скелетнш мускулатурi разом з пригыченням синтезу металопротеТназ може мати позитивний вплив на зменшення деградацП' колагену в тазових м'язах, таким чином зменшуючи ризик розвитку пролапсу генггалш i нетримання сечi. У груп пацiенток було виявлено сильну зворотну корелящю мiж сповiльненим розпадом колагену в урогеытальному трактi i рiвнями загального i вiльного тестостерону кров^ що може бути наслщком iнгiбування металопротеТназ цим гормоном [35].

Pessina M.A. [36] виявили, що кровопостачання тхви у щурiв значно полтшуеться пiсля введення естрадiолу, в той час як пщ дiею тестостерону вiдбуваеться значне вiдновлення i мiелiнiзацiя атрофiчних нервових волокон, чого не вщбуваеться у вiдповiдь на введення естрадюлу.

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок про переваги тхвового шляху введення тестостерону, одыею з яких е забезпечення високоУ концентрацП' тестостерону в тканинах тазовоУ дтянки. Частина цього тестостерону може дiяти через рецептори до андрогенiв, стимулюючи синтез бiлка, що призводить до збтьшення маси м'язiв тазового дна. Тестостерон також мае протизапальний ефект, осктьки пригычуе дiю протеолiтичних ферметчв, пов'язаних з деградацiею колагену. Осктьки цей фермент залучений до мехаызму розвитку пролапсу генп"алш, пiхвове використання тестостерону може бути ефективним засобом профтактики розвитку цього стану [37].

Wierman M.E. вказуе на те, що Свропейська ендокринологiчна спiльнота рекомендуе широко призначати андрогени в формi гелю пащенткам пiсля оварiектомi'l' незалежно вщ того, отримують вони естрогени чи нк Nachtigal L. та ш. рекомендують трансдермальний гель в дозi 300 мг/добу, який викликае у пащенток покращення сексуального стану i покращуе оргазм незалежно вщ рiвня у них жiночих статевих гормоыв [38].

Somboonporn W. [39] вивчено велику ктьккть публiкацiй по ключному застосуванню гелю Т у пащенток (35 дослiджень з загальною кiлькiстю пацiенток 47680). Тривалiсть терапП' становила вiд 6 до 24 мкящв. Наданi публкацП мають доказову

базу для застосування Т як компоненту замкноУ гормонально!' терапП' у пащенток в менопаузi з позитивним ефектом щодо сексуально!' функцП', але не слщ забувати, що комбшована терапiя пов'язана з пiдвищеним ризиком порушення росту волосся, акне i зменшенням рiвня лшопроте'щв високоУ щтьносп (ЛПВЩ). Дослiдники [39, 41] вважають, що побiчнi дП' пов'язанi з дозами i формами препара^в Т. Так, аналiз результатiв чотирьохрiчного використання гелю тестостерону в дозi 300 мкг у 1094 жшок зi зниженням лiбiдо на тлi хiрургiчноï' менопаузи продемонстрував не тiльки ефективнкть такоУ терапП', а й вщсутнкть негативного впливу на гематологiчнi показники кров^ лiпiдний склад кровi, ниркову i печшкову функцП', згортувальну систему кровк Так дослiдження Stahlman J. [40] показало, що фармакокшетика i фармакодинамка трансдермальних форм Т коротко!' дП' дозволяють пiдтримувати фiзiологiчно необхщний рiвень Т в кровi пащенток i, тому добре керованi в кл^чнш практицi.

В 2009 рощ вщбулась спiльна конференцiя двох оргашзацш: International Consultation on Urological Diseases (ICUD) i International Society for Sexual Medicine (ISSM), в ходi якоУ експерти розглянули ва вiдомi на той момент данi про вплив гормональних змш, пов'язаних зi старiнням чи викликаних ендокринними порушеннями, на сексуальну функцiю жiнок, i докази ризику чи корисп гормонального лкування на основi сучасних критерП'в GRADE. Експерти дiйшли висновку, що гормони е одним з компонент в перелку факторiв, що впливають на статеву функщю жiнок, i потребують подальшого дослiдження . В 2011 рощ Мiжнародне товариство з вивчення менопаузи (IMC) опублкувало сво!' рекомендацп, в яких пропонуе призначення андрогеыв жiнкам пiсля двобiчноï' оварiектомiï', при гiпопiту'l'таризмi i при зниженому сексуальному бажанн (гель тестостерону), а при недостатносп надниркових залоз - препара^в ДГЕА [41, 42].

Singh A. i ствавтори [43] провели дослщження з метою оцiнки динамки профтю тестостерону на тлi застосування рiзних доз гелю тестостерону у жшок в постменопаузк Базальний рiвень загального тестостерону виявився нижчим за 33 нг/мл у вах 26 жшок, включених в дослщження. Доза гелю тестостерону становила 4,4, 8,8 i 13,2 мг на добу протягом 7 дыв з наступною 7-денною перервою у розподтених групах. Обстежено 13 жшок, як не отримували естрогенову тератю (1-ша група),

i 13 жшок, як отримували естрогени протягом трьох мкящв i довше (2-га група). Рiвнi естрадюлу, ФСГ, ЛГ i СЗГ в кpовi доа^рно не змiнилися при призначенн будь-яко!' дози тестостерону, який однаково добре переносився жшками. Ефект гелю тестостерону виявився дозонезалежним, без негативного впливу на естрогеновий профть. Попередня естрогенотератя не мала впливу на фармакокшетику гелю тестостерону при коротких курсах. Безперечною перевагою гелю тестостерону е його локальний косметичний ефект: при нашкрному нанесены на живгг вщбуваеться функцюнальне покращення стану шкри i м'язiв, що супроводжуеться пщвищенням тонусу м'язiв («ефект мiолiфтингy»).

Виходячи з того, що застосування андрогешв призводить до покращення показникв сексуального здоров'я у жшок в постменопауз^ можна припустити, що вони можуть мати позитивний вплив i на стан жшок з низьким piвнeм тестостерону i зниженням статево!' функцП' до менопаузи [43, 44]. Однак в поpiвняннi з великою базою дослщжень в постмeнопаyзi, в лiтepатypi е незначна кiлькiсть дослщжень жшок пременопаузального перюду. Провели дослщження 261 жiнки вiком 35-46 рокв, якi вiдмiчали зниження сексуально!' активносп в поpiвняннi з бiльш раным вiком i з зареестрованими низькими показниками сироваткового втьного Т (<3,8 пг/мл). Учасниц були pозподiлeнi на групи, як отримували протягом 16 тижыв одну з трьох доз тестостерону (4,4, 8,8 i 13,2 мг), що наносився трансдермально, або плацебо. До 16-го тижня у 95% жшок, як отримували середню дозу тестостерону, piвнi втьного тестостерону були нижчими вщ верхньо!' мeжi норми, в той час як вс вiдмiчaли покращення сексуально!' функцп.

В 2006 роц опyблiковaнe ще одне дослщження Miller K. [45], присвячене оцшщ ефективносп i безпечносп застосування гелю тестостерону при лкуваны андрогенного дeфiцитy у жiнок з ппопггуТтаризмом. Дослiджeння проводилось протягом 12 мкящв i було paндомiзовaним, подвшним слiпим i плацебо-контрольованим, в ньому жшки отримували гель тестостерону в дозi 300 мкг/добу i плацебо. По закшчены курсу терапй piвeнь вiльного тестостерону ноpмaлiзyвaвся у вах жiнок. В гpyпi тестостерону збтьшилась мiнepaльнa щiльнiсть кстково!' тканини, чого не виявлено в грут, що отримувала плацебо, кpiм того, в грут, що отримувала тестостерон, вipогiдно покращились

показники настрою та сексуально!' функцп, а також якiсть життя в цтому, в поpiвняннi з групою плацебо.

Chudakov B. [46] 10 жшкам в пpeмeнопayзi зi зниженим лiбiдо 2 рази на тиждень протягом мiсяця призначали гель тестостерону за 4-8 годин до статевого акту. Протягом другого мкяця вони використовували плацебо. Такий пpомiжок часу було вибрано тому, що при кожному застосуванн тестостерону пк його концентрацп в кpовi вщзначався приблизно через такий пpомiжок часу. Оцшка eфeктивностi терапй' проводилась по шкaлi сексуально!' дисфункцп Arizona Sexual Experiences Scale для жшок та по опитувальнику для клшщиспв Sexual Functions Questionnaire (SFQ-V12) пкля 1-го i 2-го мкяця лкування. Ва 10 пацкнток вiдмiтили покращення сексуально!' збудливост в 1-й мiсяць у поpiвняннi з 2-м мiсяцeм, коли вони отримували плацебо [46].

Останым часом збтьшилась ктьккть pобiт з вивчення впливу тестостерону на тканини молочно!' залози (МЗ) як орган-мшень. З'явилися роботи, що демонструють не ттьки позитивний вплив aндpогeнiв на молочы залози, а й зниження частоти раку молочно!' залози на ^i андрогенотерапп. В дослiджeннях in vitro тестостерон викликав апоптоз ракових ^тин МЗ. Somboonporn W. та ш. [47] продемонстрували блокування стимулюючих ефекпв eстpогeнiв при РМЗ дегщроетандростероном. В iншiй yнiкaльнiй клiнiчнiй модeлi (пaцiентки з тpaнссeксyaлiзмом - генетичы жiнки, що отримують вeликi дози тестостерону з метою фенотитчно!' змши стaтi на чоловiчy) поpiвнювaлись пстолопчы препарати тканин МЗ 29 female-to-male тpaнссeксyaлiв, якi отримували тривалу тератю сyпpaфiзiологiчними дозами тестостерону i пщлягали мастектомй', i препарати тканин молочно!' залози здорових жшок, що пщлягали хipypгiчнiй редукци з косметичною метою. Ыяких вiдмiнностeй в гiстологiчнiй будов^ естрогенових i прогестинових рецепторах в^^чено не було [48]. Dimitrakakis C. i ствавтори вiдмiтили зниження ризику РМЗ в австралшськш когоpтi жшок на ^i комбiновaно!' терапй' естрогенами i тестостероном [49].

Починаючи з моменту дозволу в £врот трансдермально!' терапй' тестостероном ппоактивних pозлaдiв сексуального бажання у жшок з хipypгiчною менопаузою, дектька paндомiзовaних плацебо-контрольованих дослщжень були спрямоваы на оцiнкy ефекту фiзiологiчних доз

Т на тканину МЗ. Hofling M. i ствавтори дшшли висновку, що тератя фiзiологiчними дозами тестостерону у поеднанн з естроген-гестагеновою терапкю протягом 6 мiсяцiв не впливае на маммографiчну щiльнiсть тканини МЗ [50]. В шшому рандомiзованому плацебо-контрольованому

дослщжены вивчалась пролiферацiя епiтелiю МЗ у жшок, як отримували замкну гормональну тератю в поеднаннi з трансдермальним введенням Т [51]. При цьому не пщвищувалась пролiферацiя ^тин МЗ i було вiдмiчено, що Т може протидiяти пролiферацiï клп"ин. Зважаючи на вплив андрогенiв на стан МЗ, при виборi препара^в традицшноУ ЗГТ необхiдно враховувати потенщал деяких гестагенiв викликати антиандрогенну д^.

В 2014 роцi ендокринна сптьнота висловила свою думку щодо терапП' андрогенами у жшок [52], вщповщно до якоТ продовжуе рекомендувати не ставити дiагноз синдрому андрогенового дефщиту здоровим жшкам та не рекомендуе рутинне використання Т за наступними показаннями: безплщдя, сексуальна дисфункщя (крiм гiпоактивних сексуальних розладiв), лiкування когытивних, серцево-судинних та метаболiчних розладiв. Також не рекомендують використання Т чи ДГЕА для лкування жшок з низьким рiвнем андрогеыв внаслiдок ппоттуТтаризму, недостатностi надниркових залоз, хiрургiчноï менопаузи, фармаколопчного впливу глюкокортикощв та шшими станами, пов'язаними з низьким рiвнем андрогенiв, оскiльки немае достатньоТ ктькосп даних, що пiдтверджують ефективнiсть i вщсутнкть вiддалених ризикiв. Доказово пщтверджена короткострокова ефективнiсть i безпечнiсть фiзiологiчних доз терапП' Т у жшок з сексуальною дисфункцкю. Жiнкам, як приймають лiкування андрогенами, рекомендовано контролювати наявнiсть ознак i симптомiв надлишку андрогенiв. Видiленi обласп для майбутнiх дослiджень: перевизначити нормальн дiапазони андрогенiв в рiзних вкових групах, що допоможе виявити вплив рiзних концентрацiй андрогенiв на фiзiологiю i психологiю жiнок i дозволить визначити показання до терапевтичного призначення андрогеыв.

Вщповщно до кл^чних практичних рекомендацш АсощацП ендокринологiв, переглянутих у 2015 рощ, щодо лкування андрогенами у жшок не рекомендують лкування препаратами Т, створеними для чолов^в, якщо жшщ плануеться розпочати тератю Т, треба проконтролювати

початковий piBeHb Т, а також використовувати схвален для використання у жiнок не пероральн форми препарату (пластир, гель, крем), Пропонуеться контролювати концентрацiю Т кровi через 3-6 тижнiв пкля початку терапП' i далi кожн 6 мiс з метою виключення передозування, рекомендують припинення терапП' у жшок, як не вiдповiдають на лкування протягом 6 мiсяцiв. А при продовженн терапП Т бтьше 24 мiсяцiв немае даних про ефективнкть i безпечнiсть його застосування у жшок [52].

Таким чином, на сьогодышнш день не виршеы ва аспекти корекцП' сексуально''' дисфункцп жiночого населення рiзних вiкових груп. Для вивчення ролi андрогенiв при вщновлены гормонального балансу жiночого оргаызму необхiднi новi фундаментальнi дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Naselennia Ukrainy. Imperatyvy demohrafichnoho starinnia [The population of Ukraine. Imperatives of demographic aging]. Kyiv: ADEF-Ukraina. 2014. 1070 p. [Ukrainian].

2. Kalinchenko SYu, Tyuzikov IA, Tishova YuA, Vorslov LO. [Testosterone Functions in Women. Part 1: General and Age-Specific Endocrine and Other Physiological Functions of Testosterone in Women]. Doktor.ru. Ginekologiya Endokrinologiya. 2015; (14):52-57. [Russian].

3. ShestakovaIG,BrilYuA. [Female androgens: searching a golden median]. Status praesens. Ginekologiya, Akusherstvo, Besplodnyy Brak. 2014: (4):55-61. [Russian].

4. Bachmann GA, Leiblum SR. The impact of hormones on menopausal sexuality: a literature review. Menopause. 2004 Jan-Feb; 11(1):120-30.

5. Kalinchenko SYu, Apetov SS, Grekov EA, Tishova YuA. [Influence of female androgenic insufficiency and its correction on the disturbance of urination in women in post menopause]. Lechashchiy Vrach. 2012; (3):20-24. [Russian].

6. Torshin IYu, Gromova OA, Suhih GT, Galitskaya SA. Molekulyarnyie mekhanizmy didrogesterona (Dyufaston®). Polnogenomnoe issledovanie transkriptsionnykh effektov retseptorov progesterona, androgenov i estrogenov. [Molecular mechanisms of dydrogesterone (Dyufaston®). Full genome study of transcriptional effects of progesterone receptors, androgen and estrogen]. Consilium Medicum. 2009; 11(5): 9-16. [Russian].

7. Parker CR Jr, Slayden SM, Azziz R, Crabbe SL, Hines GA, Boots LR, BaeS. Effects of aging on adrenal function in the human: responsiveness and sensitivity of adrenal androgens and Cortisol to adrenocorticotropin in premenopausal and postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 2000 Jan; 85(1):48-54.

8. Goncharov NP, Kolesnikova GS. Kortikosteroidy: metabolizm, mekhanizm deystviya i klinicheskoe primeneniye [Corticosteroids: metabolism, mechanism of action, and clinical application]. Moskow: Adamant. 2002. 176 p. [Russian].

9. Melikhova OA, Smetnik VP. [Androgen production in post-menopausal period and after oophorectomy]. Meditsinskiy Sovet. 2011; 5-6:66-78. [Russian].

10. Bosdou JK, Venetis CA, Kolibianakis EM, Toulis KA, Goulis DG, Zepiridis L, Tarlatzis BC. The use of androgens or androgen-modulating agents in poor responders undergoing in vitro fertilization: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2012 Mar-Apr;18(2):127-45.

11.Davey DA. Androgens in women before and after the menopause and post bilateral oophorectomy: clinical effects and indications for testosterone therapy. Womens Health (Lond). 2012 Jul; 8(4):437-46.

12.Gillies GE, McArthur S. Estrogen actions in the brain and the basis for differential action in men and women: a case for sex-specific medicines. Pharmacol Rev. 2010 Jun; 62(2):155-98.

13.Berman J, Almeida F, Jolin J, et al. Correlation of androgen receptors, aromatase, and 5-alpha reductase in the human vagina with menopausal status. Fertil Steril. 2003 Apr; 79(4):925-31.

14.Davison SL, Bell R, Donath S, et al. Androgen levels in adult females: Changes with age, menopause, and oophorectomy. J Clin Endocrinol Metab. 2005 Jul; 90(7):3847-53.

15.Rosner W, Auchus RJ, Azziz R, et al. Position statement: Utility, limitations, and pitfalls in measuring testosterone: an Endocrine Society position statement. J Clin Endocrinol Metab. 2007 Feb; 92(2):405-13.

16. Vicente FB, Smith FA, Sierra R, Wang S. Measurement of serum testosterone using high-performance liquid chromatography/tandem mass spectrometry. Clin Chem Lab Med. 2006; 44(1):70-5.

17. Wierman ME, Basson R, Davis SR. Androgen Therapy in Women: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2006 Oct; 91(10):3697-710.

18. Buster JE, Kingsberg SA, Aguirre О, Brown C, Breaux

JG, Buch A, Rodenberg CA, Wekselman K, Casson P. Testosterone patch for low sexual desire in surgically menopausal women: A randomized trial. Obstet Gynecol. 2005 May; 105(5 Pt 1):944-52.

19.Davison SL, Bell R, Donath S, Montalto JG, Davis SR. Androgen levels in adult females: changes with age, menopause, and oophorectomy. J Clin Endocrinol Metab. 2005 Jul; 90(7):3847-53.

20.Davison SL, Bell R, Montalto JG, Sikaris K, Donath S, Stanczyk FZ, Davis SR. Measurement of total testosterone in women: comparison of a direct radioimmunoassay versus radioimmunoassay after organic solvent extraction and celite column partition chromatography. Fertil Steril. 2005 Dec; 84(6):1698-704.

21. Turna B, Apaydin E, Semerci B, Altay B, Cikili N, Nazli O. Women with low libido: correlation of decreased androgen levels with female sexual function index. Int J Impot Res. 2005 Mar-Apr; 17(2):148-53.

22.Guay A, Jacobson J, Munarriz R, Traish A, Talakoub L, Quirk F, Goldstein I, Spark R. Serum androgen levels in healthy premenopausal women with and without sexual dysfunction: Part B. Reduced serum androgen levels in healthy premenopausal women with complaints of sexual dysfunction. Int J Impot Res. 2004 Apr;16(2):121-9.

23.Dennerstein L, Koochaki P, Barton I, Graziottin A. Hypoactive sexual desire disorder in menopausal women: a survey of Western European women. J Sex Med. 2006 Mar;3(2):212-22.

24.Graziottin A. Prevalence and evaluation of sexual health problems — HSDD in Europe. J Sex Med. 2007 Mar; 4 Suppl 3:211-9.

25.Panay N, Al-Azzawi F, Bouchard C, et al. Testosterone treatment of HSDD in naturally menopausal women: the ADORE study. Climacteric. 2010 Apr; 13(2):121-31.

26.Nappi R. Androgens and postmenopausal sexuality. Proceedings 8th European congress of menopause, London, UK, May 16-20, 2009, p. S10.

27.Kalinchenko SY, Tyuzikov IA, Grekov EA, Apetov SS, VorslovLO, Tishova Y.A. [Androgens and lower urinary tract symptoms: only male gender or unsolved problems of both sexes?] Eksperimentalnaya I Klinicheskaya Urologiya. 2013; (4):40-48. [Russian].

28.Hanno P, Malkowicz SB, Wein AJ, editors. Clinical Manual of Urology. Aliayev YuG, transl. M: GEOTAR-Media. 2006. 543 p. [Russian]. ISBN 5-89481-213-5.

29.Ho MH, Bhatia NN, Bhasin S. Anabolic effects of androgens on muscles of female pelvic floor and lower urinary tract. Curr Opin Obstet Gynec. Curr

Opin Obstet Gynecol. 2004 Oct; 16(5):405-9.

30. Panjari M, Davis SR. Vaginal DHEA to treat menopause related atrophy: a review of the evidence. Maturitas. 2011 Sep; 70(1):22-5.

31.Maia H, Casoy J, Valente J. Testosterone replacement therapy in climacteric: benefits beyond sexuality. Gynecol Endocrinol. 2009 Jan; 25(1):12-20.

32.Kokot-Kierepa M, Bartuzi A, Kulik-Rechberger B, Rechberger T. [Local estrogen therapy--clinical implications--2012 update]. Ginekol Pol. 2012 0ct;83(10):772-7. [Article in Polish].

33.Sylvestre C, Buckett' W. Is there a role for androgens in premenopausal women? In: Tularidi T, Gelfand M, editors. Androgens and reproductive aging. London: Taylor & Francis; 2006. p. 93-97.

34.Edwall L, Carlstrom K, Jonasson AF. Markers of' collagen synthesis and degradation in urogenital tissue from women with and without stress urinary incontinence. Neurourol Urodyn. 2007; 26(3):410-5.

35.Edwall L, Carlstrom K, Jonasson AF. Endocrine status and markers of collagen synthesis and degradation in serum and urogenital tissue from women with and without stress urinary incontinence. Neurourol Urodyn. 2007; 26(3):410-5.

36. Pessina MA, Hoyt RF Jr, Goldstein I, Traish AM. Differential effects of estradiol, progesterone, and testosterone on vaginal structural integrity. Endocrinology. 2006 Jan; 147(1):61-9.

37. Braunstein GD, Sundwall DA, Katz M, Shifren JL, Buster JE, Simon JA, Bachman G, Aguirre OA, Lucas JD, Rodenberg C, Buch A, Watts NB. Safety and efficacy of a testosterone patch for the treatment of hypoactive sexual desire disorder in surgically menopausal women: randomized placebo-controlled trial. Arch Intern Med. 2005 Jul 25; 165(14):1582-9.

38.Nachtigall L, Casson P, Lucas J, Schofield V, Melson C, Simon JA. Safety and tolerability of testosterone patch therapy up to 4 years in surgically menopausal women receiving oral or transdermal estrogen. Gynecol Endocrinol. 2011 Jan; 27(1):39-48.

39.Somboonporn W, Bell RJ, Davis SR. Testosterone for peri and postmenopausal women. Cochrane Database of Systematic Reviews 2010; Issue 4: Art. No: CD004509. DOI: 10.1002/14651858. CD004509. pub2.

40.Stahlman J, Britto M, Fitzpatrick S, McWhirter C, Testino SA, Brennan JJ, Zumbrunnen TL. Effect of application site, clothing barrier, and application site washing on testosterone transfer with a 1.62% testosterone gel. Curr Med Res Opin. 2012 Feb; 28(2):281-90.

41.Sturdee DW, Pines A; International Menopause Society Writing Group, Archer DF, Baber RJ, Barlow D, Birkhäuser MH, Brincat M, Cardozo L, de Villiers TJ, Gambacciani M, Gompel AA, Henderson VW, Kluft C, Lobo RA, MacLennan AH, Marsden J, Nappi RE, Panay N, Pickar JH, Robinson D, Simon J, Sitruk-Ware RL, Stevenson JC. Updated IMS recommendations on postmenopausal hormone therapy and preventive strategies for midlife health. Climacteric. 2011 Jun; 14(3):302-20.

42.Glaser R, Dimitrakakis C. Testosterone therapy in women: Myths and misconceptions. Maturitas. 2013 Mar; 74(3):230-4.

43.Singh AB, Lee ML, Sinha-Hikim I, Kushnir M, Meikle W, Rockwood A, Afework S, Bhasin S. Pharmacokinetics of a testosterone gel in healthy postmenopausal women. J Clin Endocrinol Metab. 2006 Jan; 91(1):136-44.

44. Khaidarova FA, Nigmatova SS. [Testosterone and quality of women's life]. Mezhdunarodnyy Endokrinologicheskiy Zhurnal. 2012; (2):137-142. [Russian].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

45.Miller KK, Biller BM, Beauregard C, Lipman JG, Jones J, Schoenfeld D, Sherman JC, Swearingen B, Loeffler J, Klibanski A. Effects of testosterone replacement in androgen-deficient women with hypopituitarism: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. J Clin Endocrinol Metab. 2006 May; 91(5):1683-90.

46.Chudakov B, Ben Zion IZ, Belmaker RH. Transdermal testosterone gel prn application for hypoactive sexual desire disorder in premenopausal women: a controlled pilot study of the effects on the arizona sexual experiences scale for females and sexual function questionnaire. J Sex Med. 2007 Jan;4(1):204-208.

47.Somboonporn W, Davis SR. Postmenopausal testosterone therapy and breast cancer risk. Maturitas. 2004 Dec 10; 49(4):267-75.

48.Burgess HE, Shousha S. An immunohistochemical study of the long-term effects of androgen administration on female-to-male transsexual breast: A comparison with normal female breast and male breast showing gynaecomastia. J Pathol. 1993 May; 170(1):37-43.

49.Dimitrakakis C, Jones RA, Liu A, Bondy CA. Breast cancer incidence in postmenopausal women using testosterone in addition to usual hormone therapy. Menopause. 2004 Sep-Oct; 11(5):531-5.

50. Hofling M, Carlström K, Svane G, Azavedo E,

Kloosterboer H, Von Schoultz B. Different effects 'of tibolone and continuous combined estrogen plus progestogen hormone therapy on sex hormone binding globulin and free testosterone levels an association with mammographic density. Gynecol Endocrinol. 2005 Feb; 20(2):110-5.

51.Hofling M, Hirschberg AL, Skoog L,Tani E, Hägerström T, von Schoultz B. Testosterone inhibits estrogen/ progestogen-induced breast cell proliferation in postmenopausal women. Menopause. 2007 Mar-Apr; 14(2):183-90.

52.Wierman ME, Arlt W, Basson R, Davis SR, Miller KK, Murad MH, Rosner W, Santoro N. Androgen therapy in women: a reappraisal: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2014 Oct; 99(10):3489-510.

Автори пов!домляють про eidcymHicmb конфлкту '¡нтерейв при написанн cmammi

РЕЗЮМЕ

Андрогеновий дефщит i його вплив на стан

здоров'я жшок

Л.В. Дем'яненко, Л.М. Семенюк

В оглядi проведено aнaлiз сучасного стану проблеми недостатносп андрогеыв в жшочому оргаызмк Обговорено питання особливостей синтезу та мeтaболiзмy андрогеыв, вплив цих гормошв на репродуктивн органи жшки та на стан оргаызму в цтому. Показано методи дослщження гомеостазу андрогеыв в оргаызм^ Ух переваги та недолки. Висвгглено стан проблеми ппоандрогенних стаыв у жшок перименопаузального i постменопаузального вку, а також можливi методи корекцп андрогенового дeфiцитy у цих категорш жiнок. В цiломy особливосп фiзiологiï eстpогeнiв i прогестерону достатньо добре вивчеы, в той час як для вивчення pолi андрогеыв нeобхiднi новi фyндaмeнтaльнi дослiджeння i кл^чы випробування з метою всeбiчного вивчення

ролi цих гормонГв в opraHi3Mi жiнок pi3Horo BiKy. Таким чином, на сьогодышнш день не вирГшен Bci аспекти корекцп сексуально! дисфункцп жiнoчoгo населення рГзних вГкових груп. Для вивчення ролГ андрогенГв при вГдновленнГ гормонального балансу жшочого органГзму необхГднГ новГ фундаментальнГ дослщження.

Ключовi слова: андрогеновий дефГцит, урогенГтальнГ розлади.

SUMMARY

Androgenic deficiency and its impact on women's health status

Demianenko LV, Semeniuk LM

The review analyzes the current state of the problem of androgen deficiency in the female body. The features of androgens synthesis, metabolism, and impact on woman's reproductive organs and the state of the organism as a whole are discussed. The methods of examining the homeostasis of androgens, their advantages and disadvantages are shown. The state of the problem of hypo-androgenic conditions in women of the perimenopausal and postmenopausal age, as well as the possibility of correcting the androgen deficiency in these categories of women is highlighted. In general, the features of the physiology of estrogens and progesterone have been well studied by modern science, at the same time, new fundamental research and clinical trials are needed to study the role of androgens in order to comprehensive study the role of these hormones in women of different ages. Thus, to date, not all aspects of the correction of sexual dysfunction of the female population of different age groups have been resolved. To study the role of androgens in restoring the hormonal balance of the female body, new fundamental research is needed.

Key words: androgen deficiency, female reproductive organs

Даmа надходження до редакцп 18.07.2018 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.