CC BY
341
УДК 620.91/.98
АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ІНШИХ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ УКРАЙНИ
Могилко О.В., аспірантка (НТУ «ХПІ»)
В статті обґрунтовано необхідність розвитку альтернативних джерел енергії в Україні для підвищення рівня енергетичної ефективності та енергетичної безпеки країни. Проаналізовано закордонний досвід у розвитку сонячної енергетики. Визначено перспективи розвитку сонячної енергетики та інших альтернативних джерел енергії України. Зроблено висновки та надано рекомендації для вирішення зазначених проблем.
Ключові слова: енергетична безпека країни, альтернативні джерела енергії.
Актуальність проблеми пов'язана із зростаючим інтересом до нетрадиційних, в першу чергу, поновлюваних та екологічно - чистих джерел енергії. Цей інтерес пов’язан із катастрофічним зменшенням запасів традиційних енергетичних ресурсів та погіршенням загальної екологічної ситуації.
Наразі важливим напрямом виходу України з економічної кризи є вирішення проблем енергетичної галузі. За умов постійного подорожчання енергоресурсів, неповного завантаження обладнання та низьких темпах переоснащення виникає потреба у використанні більш енергозберігаючих технологій. Отже, на даному етапі наша країна стикнулася із проблемою енергоефективності. Причиною цього є певні прорахунки в пріоритетах та перспективах розвитку енергетики держави, її залежність від зовнішніх чинників, зростання цін на світовому ринку, обмеженість природних енергетичних ресурсів у земних надрах. За розрахунками експертів, нафти вистачить на 43 роки, газу - на 56 років, урану - на 30 років, вугілля - на 170 років [1]. Іншими чинниками, що сприятимуть подальшим проявам енергетичної кризи є відсутність ефективних практичних дій та державної підтримки заходів енергозбереження у
виробництві та комунальній сфері, не сприйняття в Україні світових тенденцій і пріоритетів розвитку альтернативної енергетики та інфраструктури її забезпечення.
Одним із способів вирішення проблем в енергетичній галізі України є використання
нетрадиційних екологічно-чистих та
відновлювальних джерел енергії, перш за все, енергії сонця. Розвитку енергетики на основі сонячного випромінювання приділяється
найбільше уваги через її екологічну безпеку та практичну невичерпність.
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Вимоги щодо необхідності розробки і реалізації програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії
містяться у Законі «Про альтернативні джерела енергії» [2], Указі ПрезидентаУкраїни «План
заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки України» [3], Постанові КМУ «Про роботу
центральних органів виконавчої влади із забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів» [4]. Дослідженнями вчених-економістів
О.І. Амоші, Й.М. Петровича, І.В. Алексєєва, Г.Р. Копеця [5-7] встановлено, що розвиток промисловості України, в тому числі
енергозаощаджувальних технологій, можливий шляхом переходу до інноваційної моделі розвитку економіки лише через постійне впровадження інноваційних проектів.
Мета роботи. Вивчення сучасного стану і перспектив розвитку альтернативної енергетики у світовому масштабі та Україні зокрема, а також аналіз закордонного досвіду у розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Обґрунтування необхідності розвитку
альтернативної енергетики в Україні для
підвищення рівня енергетичної ефективності, енергетичної безпеки та вирішення екологічних проблем.
Викладення основного матеріалу дослідження. Проаналізувавши, вартість електроенергії за різні роки, можна зазначити, що на відміну від традиційних джерел енергії (газ, нафта, вугілля) вартість 1 кВт/год. сонячної енергії знизилася з $20 у 1975 році до $0,4-0,7 у 2008 році. Тенденції зниження вартості вказують на те, що у 2012 році 1 кВт/год. сонячної енергії становитиме $0,05-0,1. До 2020 року сонячна енергетика стане майже основним видом енергії. Щорічний приріст світового обсягу виробництва сонячної електроенергії у 2020-2030 рр. становитиме 25 % (рис. 1).
Також, проаналізувавши закордонний досвід, визначено, що країни ЄС планують збільшити у першій половині ХХІ ст. частку відновлювальних джерел енергії до 50% у загальних витратах електроенергії [8-12], а в світі інтенсивними темпами розвивається саме сонячна
енергетика. Тому, у зв’язку із стрімкими темпами зростання виробництва сонячної електроенергії, всі високорозвинені країни світу прагнуть мати власні виробництва спеціального технологічного обладнання, надчистих функціональних матеріалів та сировинної бази для їх отримання, оскільки вони носять стратегічний характер. Україна входить у першу п’ятірку держав світу (Україна, США, Японія, Німеччина, Китай), що володіють найпотужнішим науково-виробничим потенціалом для створення і випуску необхідного обладнання та устаткування, здатного вийти на світовий ринок із тривалою експортною перспективою.
В 2005 р. світове виробництво кремнієвих
СгЛУ/рік/млрд. 8/рік 200/700
перетворювачів сонячної енергії досягло 1,8 ГВт, а в 2030 р. Європа планує освоїти виробництво 200 ГВт сонячних модулів із значним зниженням вартості виробленої електроенергії.
Україна має напрацьовані технології випуску сонячних модулів, які здійснюють перетворення сонячної енергії в електричну за допомогою фотоперетворювачів на основі полікристалічного кремнію, і експортує їх в Європу. Українські компанії при належному фінансуванні можуть за 1-2 роки освоїти серійний випуск крупних партій сонячних фотомодулів, суттєво знизити питомі витрати кремнію і вартість електроенергії.
200 GW/ріж/ 700 млрд. S/рік
2 5 % за рік
2000 2005
201 О
2015 2020 2025 2030 Роки
Рисунок 1 - Очікуване зростання світового обсягу виробництва сонячної електроенергії
Наша країна володіє також технологіями промислового виробництва полікремнію -сировини для монокристалічного кремнію, попит на який на світовому ринку практично необмежений, а вартісний показник набли- жається до $100 за 1 кг.
В Україні історично створені сприятливі умови для розвитку сонячної енергетики:
- високий науково-технічний потенціал по розробці та технічному супроводжуванні спеціального технічного обладнання;
- діючі виробництва з випуску понад 10% світових обсягів монокрис-талічного кремнію для фотоелектричних перетворювачів;
- незавантаженість виробничих об’ єднань мікроелектронного виробництва, які здатні виробляти сонячні електростанції на базі існуючої технологічної бази.
Висновки. В результаті отримано:
1) Альтернативні джерела енергії є потенційно економічно ефективними, але в країні відсутній достатній для промислового застосування досвід масштабної промислової експлуатації.
2) Сонячне випромінювання є основним напрямком розвитку світової та української енергетики, який необхідно розвивати.
3) Успішний розвиток сонячної енергетики як у світовому масштабі, так і в Україні, можливий при належній сировинній базі, основу якої складає полікристалічний та монокристалічний кремній, тому необхідне впровадження інновацій у електронне машинобудування.
5) Становлення вітчизняної сонячної енергетики в перспективі є визначальним для енергетичної та економічної незалежності України.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Стронський Л.М. Сонячна енергія - єдина альтернатива негентропійного енергозабезпечення // Матеріали другої науково-практичної конференції «Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам в регіоні»: Зб. наук.статей. - Львів: ЛвЦНЕТЕІ, 2003. - С.83-87.
2. ЗаконУкраїни «Про альтернативні джерела енергії» від 20.03.2003р. №555-ІУ // Відомості Верховної радиУкраїни. 2003р.
3. УказПрезидентаУкраїни «План
заходівщодозабезпечення енергетичної
безпекиУкраїни» від 27.12.2005р. №1863.
4. Постанова КабінетуМіністрівУкраїни «Про роботу центральних органі виконавчої влади
із забезпечення розвитку регіонів» від 03.10.2006р. №1376.
5. Алексєєв І.Г., Оленець А.Г. Стратегічні напрямки інноваційного розвитку підприємств в Україні // Вісн. НУ «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку. -2005. - № 527. - С.232-236.
6. ПетровичЙ.М., МорозЛ.І. Оцінка
інноваційної діяльностіпідприємств у ринкових умовах господарювання // Вісн. НУ
«Львівськаполітехніка». Проблемиекономіки та управління. - 2005. - № 533. - С.3-11.
7. Копець Г.Р. Інноваційні процеси у сфері енергоефективності в Україні // Вісн. НУ «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. - 2005. - №533.- С.36-41.
8. White Paper for a Community Strategy and Action Plan, COM (97) 599 final 26/11/1997.
9. Refocus Weekly, Paris, France, April 27.
10. The Direction on Electricity Production from Renewable Energy Sources, 2001/77/EC.
11. Green Paper, COM (2000), 469 final, 26 July 2000.
12. Green Paper, COM (2005), 265 final, 22 July 2005.
Аннотация. В статье обоснована необходимость развития альтернативных источников энергии в Украине для повышения уровня энергетической эффективности и энергетической безопасности страны. Проанализирован иностранный опыт в развитии солнечной энергетики. Определены перспективы развития солнечной энергетики и других альтернативных источников энергии Украины. Сделаны выводы и даны рекомендации для решения обозначенных проблем.
Ключевые слова: энергетическая безопасность страны, альтернативные источники энергии.
Summary. The need to develop an alternative energy sources in Ukraine to increase energy efficiency and energy security it is explained in the article. The international experience of development of solar energy are analyzed. The prospects and other alternative energy sources in Ukraine are defined. The conclusions and recommendations to address the problems are identified.
Keywords: energy safety of the country, alternative sources to energy.
Рецензент д.е.н., професор НТУ «ХПІ» Міщенко В.Я. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Єлагін Ю.В.
УДК 336.719
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РИНКУ ФАКТОРИНГУ В УКРАЇНІ
ПрохороваЮ.В., к.е.н., викладач, Терновська М. О., студентка (ХНЕУ)
У статті розглянуто особливості та перспективи розвитку ринку факторингових послуг в Україні. Також розкрито поняття факторингу та визначені основні відмінності від звичайного кредитування, було проведено аналіз стану ринку факторингу України та запропонована системі управління дебіторською заборгованістю.
Ключові слова: факторинг, дебіторська заборгованість, ризики, фактор, обсяг факторингу, факторингові операції, фінансові установи.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями. Факторинг отримав розвиток в Україні нещодавно і ще не є достатньо підкріпленим законодавчо-нормативними документами. Через швидкий
розвиток таких відносин гостро виникла необхідність дослідження факторингу. Крім того, середній бізнес в Україні, розвиток якого забезпечується надаванням додаткових оборотних коштів через проведення факторингу, не має
© Прохорова Ю.В., Терновська М.О.
