CC BY
23
© Г. А. Єрошенко
УДК 611. 316. 5:615. 217. 2
Г. А. Єрошенко
АНАЛІЗ ЗНАЧУЩОСТІ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ МОРФОМЕТРИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПІД’ЯЗИКОВИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ПІСЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ
ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Робота є фрагментом науково-дослідної роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Структурна і тривимірна організація екзокринних залоз і органів травного тракта людини в нормі та при патології», номер державної регістрації 011111004878.
Вступ. Кореляційний аналіз дозволяє інтерпретувати морфометричні дані, отримані за допомогою методів описової статистики. Таким чином, вирішується досить складне завдання, з огляду на велику кількість показників і необхідність порівняння метричних значень різних за походженням і будовою структур в слинних залозах - епітеліальних і судинних. В результаті можливо встановити існування зв’язків між показниками між двома або більше вибірками і визначити чи пов’язані зміни одного показника при умові зміни іншого [5, 7].
Стимуляція слиновиділення викликає зміни метричних показників структурних елементів часточок, до яких відносять кінцеві відділи, вставні, посмуговані і внутрішньочасточкові колекторні протоки [2, 3], а також судини гемомікроциркуляторного русла [4, 8]. Отже, для встановлення основних структурних компонентів часточок великих слинних залоз і їх складових, що забезпечують адаптаційні зміни, необхідно визначення значущості коефіцієнтів кореляції.
Метою роботи було визначення значущості кореляційних зв’язків між окремими сильними мор-фометричними показниками під’язикових слинних залоз щурів в нормі і після введення адреналіну і ацетилхоліну.
Об’єкт і методи дослідження. Після проведення кореляційного аналізу за допомогою програми ЕхеІ [6] для встановлення зв’язків між визначеними морфометричними параметрами - зовнішнім діаметром, діаметром просвіту і висотою епітеліоцитів кінцевих відділів і проток, діаметрами капілярів, по-сткапілярів і венул [1]. Визначали наявність залежностей між морфометричними показниками залозистих компонентів між собою і даними морфометрії ланок гемомікроциркуляторного русла за допомогою коефіцієнту Браве-Пирсона (г). Для визначення наявності дійсно існуючого зв’язку між метричними показниками визначали значущість коефіцієнтів кореляції. У випадку, коли t розрахункове більше t критичного можна стверджувати, що визначений зв’язок дійсно існує.
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі сильних зв’язків за значущістю коефіцієнтів кореляції для метричних показників в під’язиковій залозі контрольної групи виявлено, що в кінцевих відділах висота епітеліоцитів значущо корелювала з діаметром капілярів. З боку вставних проток визначались зв’язки зовнішнього діаметру з діаметром просвіту (від’ємні) і діаметром капілярів (позитивні), що свідчить про секреторну активність епітеліоцитів вставних проток під’язикових залоз в стані харчового спокою. Для посмугованих проток виявлена значуща залежність між діаметром просвіту і капілярів (позитивна), яка відображає активність фільтрації рідини через залозистий протоковий епітелій. У внутрішньочасточкових колекторних протоках зовнішній діаметр корелював від’ємно значущо з висотою епітеліоцитів і позитивно - з просвітом капілярів, також позитивна значуща кореляція спостерігалась для показників просвіту проток і капілярів. Отримані дані свідчать про переважання фільтраційних процесів у протоках під’язикової залози в стані харчового спокою (рис. 1).
Стимуляція адреналіном визначила значущість більшості сильних зв’язків коефіцієнтів кореляції між морфометричними показниками протокової системи під’язикових залоз. Для вставних проток значущими були зв’язки зовнішнього діаметру з висотою епітеліоцитів і з діаметром капілярів, у посмугованих - зовнішнього діаметру проток і діаметром просвіту. Для метричних показників внутрішньочасточкових колекторних проток значущими виявились коефіцієнти кореляції зовнішнього діаметру з діаметром просвіту і з діаметром капілярів (від’ємні), а також діаметру просвіту з діаметром капілярів (позитивний). З огляду на дані морфометричного аналізу можна стверджувати, що при стимуляції адреналіном в під’язиковій залозі відбувалось посилення надходження рідини з судинної системи до просвітів проток (рис. 2).
Аналіз значущості коефіцієнтів кореляції в групі тварин, яким вводили ацетилхолін виявив наявність реальних залежностей між морфометричними показниками в посмугованих і внутрішньочасточкових колекторних протоках. В посмугованих протоках діаметр просвіту корелював з діаметром капілярів, а висота протокових епітеліоцитів з діаметром просвіту. Серед корелятивних зв’язків у внутрішньочасточкових проток значущими були коефіцієнти кореляції
□ ^статистичне □ 1-критичне
Рис. 1. Значущість коефіцієнтів кореляції між морфометричними показниками під’язикової залози щурів контрольної групи.
12
10
8
6
4
2
0
-2
11,41
3,01
81
/І
9,4
1,81
6,06
5,48
3,51
1,89 1,77
1,89
1,89
1,89
-0,12
Дз - Дк Дз-Ве вставні протоки
Дз-Дп | Ве - Дв
посмуговані
протоки
Дз-Дп | Дз- Дк | Дп- Дк |
внутрішньочасточкові протоки
□ 1>статистичне □ 1>критичне
Рис. 2. Значущість коефіцієнтів кореляції між морфометричними показниками під’язикової залози щурів після стимуляції адреналіном.
4,6
1,94
ПГ
3,7
1,94 -і
1 ,94
л
-2,7
3,9
3,33
1 ,78 ___
1 ,89
1,89
Дп - Дз
вставні
протоки
Дп - Дк | Дп - Дв | Ве - Дп посмуговані протоки
Ве - Дк І Ве - Дв інутрішньочасточкові протоки
□ 1>статистичне □ 1>критичне
Рис. 3. Значущість коефіцієнтів кореляції між морфометричними показниками під’язикової залози щурів після стимуляції ацетилхоліном.
між висотою епітеліоцитів і діаметрами обмінних (від’ємні) і ємнісних гемомікросудин (позитивні)
(рис. 3). Враховуючи дані морфометричного аналізу через епітелій означених проток відбувалась надходження рідини з розширених венул як трансцелю-лярно, так і юкстацеллюлярним шляхом.
Таким чином, введення адреналіну і ацетилхоліну впливає на морфофункціональний стан епітеліальних комплексів під’язикової залози щурів. Реакція з боку мукоцитів кінцевих відділів є мінімальною на вказані подразники. Лише після введення ацетилхоліну гландулоцити серозних півмісяців активно виводили секреторні гранули, що підвищувало вміст органічних речовин в складі «парасимпатичної» остаточної слини і покращувало її якісний склад. На відміну від кінцевих відділів, з боку протокової системи збільшувались морфометричні показники і проявлялись морфологічні ознаки активізації секреторної активності протокових епітеліоцитів. Спостерігалось значне розширення просвітів вставних проток і розширення внутрішньоклітинних щілин. При введенні адреналіну з боку посмугованих і внутріш-ньочасточкових колекторних проток визначалось збільшення просвітів (до 70 %) і висоти протокових епітеліоцитів. Виведення секреторних продуктів відбувалось за апокриновим типом і в просвітах
Список літератури
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г. - Москва: Медицина, 1990. - 178 с.
2. Єрошенко Г. А. Морфометрична характеристика обмінних ланок кровоносного мікроциркуляторного русла слинних залоз після введення ацетилхоліну / Г. А. Єрошенко // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ, 2003. - № 2. -С.89-91.
3. Єрошенко Г. А. Стимуляція адреналіном МЦР слинних залоз / Г. А. Єрошенко // Вестник проблем биологии и медицины. - Полтава, 2003. -Вип. 2. - С. 27-29.
4. Зміни структури під’язикової залози щурів після введення адреналіну і ацетилхоліну / Л. Б. Пелипенко, Г. А. Єрошенко, С. М. Білаш [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2008. - № 4, Ч. ІІ. - С. 59-64.
5. Кореляційні зв’язки між морфометричними показниками великих слинних залоз щурів в нормі і після стимуляції периферичної нервової системи / Г. А. Єрошенко, Ю. П. Костиленко, М. С. Скрипніков [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2009. - № 3, Ч. І. - С. 64-69.
6. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием ЕхеІ / Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
7. Медик В. А. Статистика в медицине и биологии / Медик В. А., Токмачев М. С., Фишман Б. Б. - М.: Медицина. - 2001. -764 с.
8. Особливості структури секреторних відділів слинних залоз в залежності від їх функціонального стану / Г. А. Єрошенко, В. І. Шепітько, С. М. Білаш [та ін.] // Вісник Вінницького національного університету. - № 11 (2/1), 2007. - С. 589-592.
УДК 611. 316. 5:615. 217. 2
АНАЛІЗ ЗНАЧУЩОСТІ КОРЕЛЯЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ МОРФОМЕТРИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ПІД’ЯЗИКОВИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЩУРІВ ПІСЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ
Єрошенко Г. А.
Резюме. Метою роботи було визначення значущості коефіцієнтів кореляції між окремими морфометричними показниками із сильними зв’язками під’язикових слинних залоз щурів в нормі та після введення адреналіну та ацетілхоліну. Кореляційний аналіз встановив, що кінцеві відділи під’язикової залози не відіграють важливої ролі в стимульованій секреції. В протоковій системі відбуваються активні фільтраційні процеси як в стані харчового спокою, так і при стимуляції.
Ключові слова: під’язикові слинні залози, щурі, морфометричні показники, значущість коефіцієнтів кореляції.
визначався секрет неоднорідної щільності, іноді у вигляді крапель.
Введення ацетилхоліну призводило до появи фрагментів секреторних продуктів в просвітах проток всіх типів, включаючи вставні. У посмугованих і внутрішньочасточкових колекторних протоках визначення апікальних меж клітин викликало труднощі. Між епітеліоцитами посмугованих проток спостерігалося значне розширення міжклітинних щілин.
В гемомікроциркуляторному руслі зміни на введення обох речовин були однотипними - капіляри і посткапіляри звужувались, а в венулах значно збільшувався діаметр просвіту. Навколо останніх визначались морфологічні ознаки гіпергідратації ін-терстицію. У вузлових інтерстиційних відсіках збільшувалась кількість плазмоцитів.
Висновок. Кореляційний аналіз встановив, що кінцеві відділи під’язикової залози не відіграють важливої ролі в стимульованій секреції. В протоковій системі відбуваються активні фільтраційні процеси як в стані харчового спокою, так і при стимуляції.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Надалі планується виявити значущість кореляційних зв’язків для метричних показників під’язикової слинної залози.
УДК 611. 316. 5:615. 217. 2
АНАЛИЗ ЗНАЧИМОСТИ КОРРЕЛЯЦИОННЫХ СВЯЗЕЙ МЕЖДУ МОРФОМЕТРИЧЕСКИМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ ПОДЪЯЗЫЧНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ КРЫС ПОСЛЕ СТИМУЛЯЦИИ
Єрошенко Г. А.
Резюме. Целью работы было определение значимости коэффициентов корреляции между отдельными морфометрическими показателями с сильными связями подъязычных слюнных желез крыс в норме и после введения адреналина и ацетилхолина. Корреляционный анализ установил, что концевые отделы подъязычной железы не играют ведущую роль в стимулируемой секреции. В протоковой системе происходят активные фильтрационные процессы как в состоянии пищевого спокойствия, так и при стимуляции.
Ключевые слова: подъязычные слюнные железы, крыса, морфометрические показатели, значимость коэффициентов корреляции.
UDC 611. 316. 5:615. 217. 2
Analysis Of Meaningfulness Of Cross-Correlation Connections Between Morphometric Indexes Of Sublingual Salivary Glands Of Rats After Stimulation
Yeroshenko G. A.
Summary. The purpose of work was determination of meaningfulness of coefficients of correlation between separate morphometric indexes with the closely-coupled interfaces of sublingual salivary glands of rats in a norm and after introduction of adrenalin and acetylcholinum. A cross-correlation analysis set that the end-pieces of sublingual gland did not play a leading role in the stimulated secretion. In the ductal system there are active lauter processes both in a state of food calmness and at stimulation.
Key words: sublingual salivary glands, rat, morphometric indexes, meaningfulness of coefficients of correlation.
Стаття надійшла 19.09.2012 р.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
