CC BY
17
Оскiльки дослщження товщини фанери проводились для рiзних номь
нальних товщин, то порiвняльна характеристика результатiв експериментальних
дослiджень наведена як для абсолютних, так i для вiдносних показниюв: загаль-
ного штервалу розсповання НП1ах-НП1Ш (рис. 5); коефщента вар1аци V (рис. 6). 2 1,5
X
□5
я со
.2 о
м
г с.
я
Сч
U
1,0
0,5
£ 0
Нн=9 мм Нн—12 мм Нн=15мм Нн=18мм
Рис. 5. Величина загального ттервалу розсЮвання фанери для рЬних значень номтальног товщини Нн
3,0
й %
я а
Н X
v
•е-
О) £
2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0
Нн=9 мм Нн=12 мм Нн=15 мм Нн=18мм
Рис. 6. Коеф^ент варiацli (V) длярiзних значень номшальног товщини Нн
Висновки. У процесi оброблення експериментальних даних товщини фанери ми для вшх випадюв прийняли статистичну гiпотезу про вiдповiднiсть ем-пiричного розподшу нормальному (гаусовому) теоретичному закону. Таким чином, випадкову величину Н у будь-який момент часу ми можемо визначити, як:
Н = Н + 5(Н)-(НВВ), де (НВВ) - нормально розподшена випадкова величина iз середнiм значенням ^=0 i середньоквадратичним вдаиленням о=1, яке вибирають з таблиць чи отримують за допомогою генератора псевдовипадкових чисел.
УДК674.815-41 Доц. Р.О. Козак, канд. техн. наук;
ст. викл. Р.Г. Салабай - НЛТУ Украгни, м. Льв1в
АНАЛ1З ЗАПАС1В ЗЛАКОВО1 СОЛОМИ В УКРА1Н1 ЯК СИРОВИНИ ДЛЯ КОМПОЗИЦ1ЙНИХ МАТЕР1АЛ1В
Проаналiзовано запаси злаково'1 соломи як альтернативно! сировини для вироб-ництва композитних матерiалiв. Встановлено, що для виробництва композитних ма-
110
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.6
терiалiв солома е одним з найперспективнiших видiв сировини i надалi частково за-мiнити деревину.
Assoc. prof. R.O. Kozak; senior lecturer R.G. Salabay -NUFWTof Ukraine, L'viv
Analysis of reserves of cereal straw in Ukraine as of raw material
for composite materials
The reserves of cereal straw as of alternative raw material for the production of composite materials are analyzed. It is set that for the production of composition materials a straw is one of the most perspective types of raw material and in future can if not fully, then to a great extent to replace wood.
Сировиною деревинних композитних MaTepianÍB е деревина люових насаджень. Люовирошування характеризуеться великою тривашстю вироб-ничого циклу: вирощування стиглих березових, грабових, осикових насаджень тривае 40-50 роюв; соснових, ялинових i ялицевих - 70-90 роюв; дубо-вих, букових - 100-120 роюв [1].
При сумарному запас деревини в люах Украши близько 1,8 млрд м , щоpiчний обсяг зaготiвлi лжвщно! деревини вщ уЫх видiв рубань становить близько 15 млн м . При цьому потpiбно зазначити, що близько 50 % лшв мае режим обмеженого люокористування i 14,3 %, з тенденщею до збшьшення, займають заповщш люи [2]. Тобто запаси деревини юльюсно е обмеженими i дефщит !х буде зростати.
Щодо породного складу, то у виробнищш деревинних композитних мaтеpiaлiв використовують здебшьшого малощнт породи деревини, яю ма-ють обмежене використання у виробнищв столярних, меблевих та конструк-цiйних виpобiв.
Серед понад 30 видiв деревних порщ в Укра!ш домiнують сосна (Pinus silvestris), дуб (Quercus robur), бук (Fagus silvatica), ялина (Picea abies), береза (Betula pendula), вшьха (Alnus glutinosa), ясен (Fraxinus excelsior), граб (Carpi-nus betulus), ялиця (Abies alba). Хвойш насадження займають 42 % загально! плошi, зокрема сосна - 33 %. Твеpдi листянi породи становлять 43 %, зокрема
дуб i бук - 32 % (рис. 1). Отже, породи деревини, яю е потенцшною сировиною у виробнищв композитних мaтеpiaлiв, займають незначну частку в загальному обсязi.
Зважаючи на стpiмке зрос-тання виробництв композитних ма-теpiaлiв в Укра!ш, зaбезпеченiсть шдприемств сировиною залишаеться надзвичайно актуальним питанням.
Укра!на впродовж тисячолiть мала розвинене сшьське господар-ство, ця тенденщя збережеться i в майбутньому. Тому солома зерно-вих культур може бути потенцшною
Рис. 1. Розподт площi лшв Украти за пашвними деревними породами [2]
сировиною, як для композитних матерiалiв, так i для целюлозно-паперово! промисловостi та дасть змогу практично зняти питання дефщиту л^ноцелю-лозно! сировини.
За останш 30 рокiв багато дослiдникiв вивчають проблеми викорис-тання соломи як альтернативно! л^ноцелюлозно! сировини для деревинних композитних матерiалiв, особливо для деревинних плит. Можливост практичного застосування соломи у виробнищв композитних матерiалiв величез-нi й мають таю переваги перед деревинною сировиною:
• щор1чне вщтворення соломи;
• вища економ1чтсть процесу виготовлення твфабрикату;
• оргатзащя виробництва, що не потребуе значних каттальних вкладень.
Донедавна солома була малопривабливою сировиною i розглядалася як вiдходи зерновирощування. Пiсля обмолоту в кращому випадку !! скирту-вали i використовували для тдстеляння або як малоцiнний корм для тварин, у пршому - спалювали або приорювали. Запаси !! не облжовувалися i не прогнозувалися. Тому запаси злаково! соломи як сировини для виробництва композитних матерiалiв потребують поглибленого аналiзу.
В Укра!нi вирощують рiзнi злаковi зерновi культури, солома бшьшосл яких може бути потенцшною сировиною для виробництва композитних мате-рiалiв (рис. 2). Площi пошву, валовий збiр i урожайнiсть основних злакових зернових культур наведено в табл. 1.
П пшеница ■ жито и ячмшь к кукурудза Новее ■ шип
Рис. 2. Структура виробництва зернових i зернобобових культур в УкраШ
у % до загального обсягу [3]
_Табл. 1. Виробництво основних зернових культур [3]_
Зернова культура Валовий зб1р за роками, млн т
2004 2005 2006 2007 2008
Пшениця 17,520 18,630 13,900 13,938 25,883
Жито 1,590 1,053 0,583 0,563 1,051
Ячмшь 11,080 8,940 11,300 5,981 12,611
Овес 0,949 0,790 0,690 0,544 0,944
Просо 0,334 0,141 0,124 0,084 0,221
Гречка 0,355 0,275 0,229 0,217 0,241
Рис 0,080 0,093 0,099 0,108 0,101
Достатньо точш дат про обсяги соломи, яю утворюються кожного року, можна отримати за сшввщношенням мiж зерновою i незерновою части-
112
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий iticiiiik- НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6
ною рослин та валовим збором зерна. Якщо обсяги зiбраного зерна вiдомi з статистичних даних Мшютерства аграрно! пол^ики Украши (табл. 1), то сшввщношення зерна до соломи змшюеться у значних межах i залежить вщ виду зернових, !х сорту, умов зростання та заго^вль Згiдно з лггературними джерелами [4, 5], для злакових зернових в середньому сшввщношення маси зерна до соломи становить 1:1,5. Отже, обсяги соломи зернових злаюв в Ук-ра1ш становили: у 2004 р. - 47,86 млн т; 2005 р. - 44,80 млн т; 2006 р. -40,41 млн т; 2007 р. - 32,15 млн т; у 2008 р. - 61,58 млн т i це в основному пшенична та ячмшна солома (рис. 3).
пшениця жито ячмжь овес просо гречка рис
Рис. 3. Обсяги соломи зернових за nepiod 2004-2008poKie
Порiвнявши дат запаЫв соломи в 2008 р. з обсягами mppi4HOi заго^в-лi деревини встановлено, що обсяги соломи бшьше шж в 6,5 раза перевищу-ють обсяги заготовлено! деревини. А з огляду на те, що солома використову-ватиметься тшьки у виробнищш композитних матерiалiв (заводи Украши за рж випускають приблизно 1,6 млн м3 стружкових плит та близько 27 млн м2 волокнистих плит i використовують для цього приблизно 3,1 млн м3 деревини, що становить майже 21 % вщ всього обсягу заго^вл^, ii обсяги цiлком дос-татнi, щоб взагалi вiдмовитися вщ застосування деревини.
Проаналiзувавши запаси соломи злакових в Укра!ш, з впевнешстю можна сказати, що для виробництва композитних матерiалiв солома е одним з найперспектившших видiв сировини i надалi може як не повшстю, то знач-ною мiрою замшити деревину.
Л1тература
1. Маценко Г. Все про лю. Яю вони дерева Украши // Магистраль. - 1997. - № 42-43. -
С. 42.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/ publish.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Попов П.Д., Новиков М.Н. Расчет баланса соломы в хозяйстве // Методические рекомендации ВНИПТИОУ. - Владимир, 1987. - 10 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.sibniit.tomsknet.ru/files/articles/straw_ application.pdf. _
