CC BY
42
Орипнальш дослiдження
Original Researches
УДК 616.98: 579.834.114 (477.84)
DOI: 10.22141/2312-413x.4.13.2016.91455
НИКИТЮК С.О.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситетiMeHi 1.Я. Горбачевського» м. Тернопль, Укра1на
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ЛАЙМ-БОРЕЛ1ОЗ У Д1ТЕЙ ТЕРНОП1ЛЬСЬКО1 ОБЛАСТ1
Резюме. З метою скритнгу було опитано 200 dimeü у соматичних eiddineHunx КУТОР «Тернопльська обласна дитяча клтчна лтарня» протягом липня — серпня 2016р. на наявшсть в auaMueei укусу клща. Урeзульmаmi було вiдiбрано та опитано 32 дитини, як в минулому перенесли укус клща, з викорис-танням модифтованог мiжнародноi анкети-опитувальника за перюд 1з ачня 2008по серпень 2016року. Вивчено кыьккть звернень у стацонар, вiдмов вiд госпimалiзацii, поширешсть тфтування дитячого на-селення борелозом на основi анал1зу анкет дтей, як перебували в сmацiонарi i3 соматичною паmологieю. Тривалють до^дження анамнестично становила перюд з ачня 2008 по серпень 2016року. Результати до^дження показують, що кыькють укуав суттево зросла впродовж 2015 та 2016 рокв. Найбиьш вразлива вкова група — 7—12роюв, на нег припадае близько 47 % укуав клща. Отже, треба посилити просвтницьку та профшактичну роботу серед учтв 1—5 клаав.
Kro40Bi слова: хвороба Лайма; Borelia burgdorferi; дiагносmика; анкетування; дти; клщова еритема; Лайм-борелюз
Вступ
Хвороба Лайма (системний клщовий борелюз, Лайм-борелюз, хрошчна мируюча еритема, клщова еритема) — природно-осередкова трансмюив-на хвороба, що спричиняеться борелiями (Borrelia burgdorferi), передаеться клщами та проявляеться м^уючою кiльцеподiбною еритемою, гарячкою, ураженням центрально! та периферично! нервово! системи, серця й великих суглобiв [1]. Випадки захво-рювання рееструються на великш територи бврази в люовш i люостеповш зонах [2, 3]. Захщний репон Укра!ни, у тому чи^ й Тернопшьська область, е ен-демiчним осередком Лайм-борелюзу [3]. Основним резервуаром борелш у природi е iксодовi клщь Територи шсодових клщових борелiозiв виявлено в 57 на-селених пунктах 14 райошв нашо! област та в м. Тер-нополi [4]. Сприйнятливiсть людини до борелш дуже висока, майже абсолютна. Для первинних уражень типова весняно-лггня сезоннють, що обумовлюеться перiодом активност клiщiв [5].
Клiнiчнi прояви найчастше пов'язанi з ураженням шыри, суглобiв, нервово! системи i серця [6]. 1н-кубацiйний перiод тривае 7—10 днiв (може коливатися вщ 3 до 10 днiв). Кшшчно! симптоматики достатньо для дiагностики мируючо! еритеми, що, як правило, е першою ознакою хвороби, але не для дiагностики позашкiрних проявiв хвороби Лайма [1]. У ранньому перiодi захворювання видiляють еритемну та безери-темну форми, що ускладнюе постановку дiагнозу [5]. У рiзних джерелах шформаци наявнi рiзнi клiнiчнi критерп, тому можливiсть неправильно! дiагности-ки дуже висока. Пащент може мати ускладнення в результатi неправильного встановлення дiагнозу або пiзньо! дiагностики [6—8].
Метою роботи було вивчення поширеност шфь кування борелiями дiтей Терношльсько! областi та особливостей епiдемiологi! борелюзу. Обстеження е частиною спiльного укра!нсько-польського проекту «Дослщження епiдемiологi!, патогенезу, кшшки та профiлактики борелюзу». Проведено аношмне опи-
© «Актуальна шфектолопя», 2016 © «Actual Infectology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Никитюк С.О., ДВНЗ «Терноптьський державний медичний унiверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського», Майдан Волi, 1, м. Тернопть, 46000, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Svitlana Nykytiuk, State Institution of Higher Education «I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University», Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: [email protected]
тyвaння 200 дiтей, якi знaxодилися на лшуванш в Тер-нопiльськiй обласнш дитячiй клiнiчнiй лiкaрнi з рГз-ною соматичною пaтологieю.
Мaтepiaли та мегади
Використано yнiфiкованy aнкетy-опитyвaльник, розроблену разом iз нayковцями Польщi.
У межax дослiдження проаналГзовано 32 випадки укушв клiщiв за перiод iз сiчня 2008 по серпень 2016 року Шд спостереженням були 32 rn^em^ якi зна-xодилися на стащонарному лiкyвaннi в ортопедично-му, xiрyргiчномy, педiaтричномy вiддiленняx КУТОР «Тернопгльська обласна дитяча клiнiчнa лГкарня». ïx вiк становив вiд 1 до 16 роыв, у середньому — 10,02 ± 4,29 року. За результатами опитувальника, да-вчаток було 44 %, жлопчиыв — 56 %. На основi дaниx анкет було проведено анатз поiнформовaностi бать-кiв щодо борелiозy як зaxворювaння, першо1 допомо-ги та подальшо1 тактики ведення xвориx.
Результати та oбгoвopeння
За мiсцем проживання серед обстеженж дiтей 62,5 % становили жителi села, 37,5 % — жителi мiстa.
Результати дослiдження показують, що кiлькiсть yкyсiв сyттeво зросла впродовж 2015 та 2016 року, xочa до вибiрки попали спостереження, починаючи з 2008 р. Це пiдтверджye, що проблема e актуальною для жите-лiв регiонy, оскльки ми спостерiгaeмо загрозливу, не-гативну динамГку впродовж останнього перiодy.
Найбгльш вразлива вiковa група — 7—12 роыв, на яку припaдae близько 47 % укушв клiщiв (рис. 1). Ця група дггей належить до раннього школьного вiкy. Отже, потрiбно посилити просвiтницькy та профглак-тичну роботу серед yчнiв 1-5-x клaсiв.
АналГз сезонностi (мiсяцi) yкyсiв клiщiв (%) (табл. 2) свгдчить, що травень, червень, липень e найбтьш гарячими мюяцями, тобто в цей перiод спосте-рiгaeться спaлax yкyсiв. На травень припадало 6 % уку-сiв, червень — 38 %, липень — 31 %, серпень — 3 %, вересень — 6 %.
Укуси клiщiв вгдмГчалися: на прибудинковш те-риторй' — 16 %, у парковш зонi — 13 %, на садово-городнш дiлянцi — 13 %, вулищ та в лiсi — по 6 %, у стьськш мюцевосп вони становили 9 %. За кратню-тю yкyсiв клiщiв вони розподтеш так: одноразовий укус — у 59 % випадыв, дворазовий — у 13 %, багато-разовий — 3,5 %. За часом видалення клiщiв: у першi 3 години — 37,5 % випадыв, до 12 годин — 40,6 %, до 24 годин — 18,7 % дггей. До лiкaрiв звертaeться лише частина пaцieнтiв — 15,6 %, вгдмовляються вгд госшта-лiзaцiï та лiкyвaння 84,3 %.
Частота звернень, коли дти зазнають укушв, мiсце укушв на тш дозволяють задати формат для ефективно!' iнформaцiйноï кампанй', що може суттево знизити рь вень ураження вгд укушв кладами та негативш наслгд-ки тaкиx укушв.
Поява мГгруючо!' еритеми, зпдно з анкетою-опи-тувальником, спостерiгaeться в 19 % випадыв у мющ укусу ктща та в 3 % випадыв у видаленж дiлянкax вгд
мюця укусу. У 22 % дггей на шырГ було калька ерите-мaтозниx висипань, що з'явилися через ылька тижшв шсля укусу ктща.
Так, перюд найвищого ризику бути укушеним кль щем припaдae на травень — липень, що збiгaeться Гз завершенням навчального року та бгльшою ктьыстю часу, яку дни проводять на свГжому повпрь Саме на квггень та травень потрГбно запланувати профтактич-ш зaxоди в школax: проводити шформацшш зустрГчГ, розмщувати зовшшню рекламу, плакати та стшгазети, посилити просвггаицьку роботу в медГа.
Даш про найбгльш поширену мюцевють, де зазнають укусу (лю — 56 %, паркова зона — 13 %, садово-го-родна дглянка — 13 %, шшГ мюця — 18 %), локалГзащю укушв кшщГв (нижш ынщвки — 44 %, голова — 22 %, живи — 22 %, верxнi ынщвки — 16 %, шия — 16 %, ту-луб (спереду) — 13 %, тулуб (ззаду) — 9 %), а також про перюд виявлення укусу (через 3-12 годин шсля укусу — 41 %, 12-24 години — 19 %) свгдчать про необxiд-нють скоригувати змют шформацшно-профтактично1 роботи.
Окремо1 уваги заслуговують даш щодо проведення дослгджень на наявнють збудника борелюзу в ктщГ шсля виявлення укусу, а також появи ознак шфкуван-ня, зокрема мпруючо1 еритеми.
Так, мГгруюча еритема як можливий симптом борелюзу вгдмГчалася у 22 % випадыв укусу (у мющ укусу — у 19 %, у видаленж вгд мюця укусу дiлянкax — у 2 % випадыв), однак не зафГксовано жодного факту виявлення збудника борелюзу або антитгл до нього. Така невгдповгднють може свгдчити про низький рГвень якост роботи лaборaторниx пщроздшв, ïx недостать мaтерiaльно-теxнiчне забезпечення або квалГфГкацш пращвниыв.
МГгруюча еритема як основна [2] ктшчна ознака xвороби з'являeться через 3-32 дш у виглядГ червоно!' плями або папули на мющ укусу ктща. На думку авто-рГв [1, 2], розмГри еритеми можуть бути рГзними, проте тяжысть зaxворювaння з ним не зв'язана. У дослгджу-ванш груш пaцieнтiв лише один пaцieнт отримував ль кування.
Культури борелш вгд xвороï людини видгляються тяжко, i даний метод не мae дГагностичного значення. Для виявлення антитгл до борелш застосовують реак-цш непрямо!' Гмунофлуоресценцй', Гмуноферментний аналГз, Гмуноблотинг i реакщю з ензимзв'язаними ан-титглами (ELISA). Серолопчш реакцй' мають цглий ряд недолтв. У локалГзованш стадй' шфекцй' антитгла, як правило, не проявляються. Тому для шдтвердження дГагнозу необxiдно використовувати Гмуноблот.
Виcнoвки
Урaxовyючи тяжысть наслщыв зaxворювaнос-т на борелюз, слгд невгдкладно вжити зaxодiв для покращання його дГагностики в системГ оxорони здоров'я.
Зокрема, у межax профглактично1 роботи дГтям та батькам мae бути наданий чпкий алгоритм дГй у типо-вж ситyaцiяx (прогулянка лГсом або парком, перебу-
54
Актуальна iнфeктологiя, р-ISSN 2312-413X, e-ISSN 2312-4148
№ 4(13) • 2016
Середнш BiK 10,02 ± 4,29 року
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
47
34
19
_ i 1 H_
1-6 poKiB 7-12 роюв 13-16 роюв
50 40 30 20 10 0
6
31
3
_,
66
Л? ¿г ¿г ¿г ^ лвх лвх Лел Л<гл г&
^ ^ ^ of ^ ^
Г
Рисунок 1. Розподл за в1ком (%) Таблиця 1
Рисунок 2. Анал'з сезонност укус1в кл1щ1в (%)
Поява та л^вання м^руючоТ еритеми в пащен~пв n = 32 %
Чи вiдмiчали появу Так, у мющ укусу кл1ща 6 19
м^руючоТ еритеми? Так, у в1ддалених в1д мюця укусу кл1ща д1лянках 1 3
Hi 25 78
Таблиця 2
Пащенти, у яких з'явилася еритема n = 7 %
Чи отримали л^ування? Так 1 14
Hi 3 43
Не знаю 4 57
Таблиця 3
Пащенти, у яких з'явилася еритема n = 7 %
Чи було проведено дослщження на наявнiсть збудника борелiозу чи антитш до нього? Так, результат був позитивним 0 0
Так, результат був негативним 3 43
Доотдження не проводилося 4 57
Рисунок 3
Методи лабораторноГ дiагностики Лайм-борелiозу
lмунологiчнi методи
1муноферментний аналiз — антитiла
1мунний блот (вестерн-блот)— антигени борелiй
Дослiдження самого клща
Борелiя в темному
полi — мiкроскопiя
1ншл хвороби — полiмеразна ланцюгова реак^я
Anaplasma phagocytophilum, Bartonella spp., Babesia microti
Рисунок 4
вання на присадибнiй чи дачнiй дшянщ), що включа-тиме в себе шформацш:
1) про застосування в1дпов1дного одягу, а також спецiальних засобiв (креми, спре! тощо);
2) необхщнють промiжних i пiдсумкових оглядiв на наявнють укусу впродовж прогулянок, адже ризик отримати шф^вання зростае з часом, упродовж якого кшщ прикршлений до органiзму жертви;
3) необхщнють звернення до травмпункту при ураженш клiщем, способи правильного самостiйного видалення клiща, якщо звернутися по допомогу в медпункт немае можливость
4) необхщнють лабораторних дослiджень кшща на наявнiсть збудника борелiозу та шших iнфекцiй (адже такi дослщження, як показують данi, не проводяться в 78 % випадкiв!);
5) необхщнють спостереження за мiсцем укусу та можливою появою симптомiв борелюзу впродовж 2 тижшв шсля дня укусу;
6) необхщнють використання iмуноблоту для тд-твердження дiагнозу.
Конфл^ iHTepeciB. Автор заявляе про в1дсутнють конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список AiTepaTypM
1. 1нфекцшт хвороби у загальнш практищ та амейнш ме-дицит / За ред. М.А. Андрейчина. — Тернопыь: ТДМУ, Укрмед-книга, 2007. — 500 с.
2. Федонюк Л.Я. Епiдемiологiчна характеристика, осо-6nueocmi ^тчного перебiгу та дiагностики системного клщового борелюзу в Тернопыьськш обласmi / Л.Я. Федонюк, Т.П. Чабан, О.6. Авсюкевич // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, Ч. 2(43). — С. 198-202.
3. Шкыьна М.1. Лайм-борелоз у пращвнитв лкових госпо-дарств Тернотльсько'{ областi/М.1. Шкыьна// 1нфекцшт хвороби. — 2016. — Т. 83, № 1. — С. 36-40.
4. Хвороба Лайма на Тернотльщит / Н.А. Васильева, О.Л. Iвахiв, В.О. Качор та ш. // 1нфекцшт хвороби. — 2011. — № 2. — С. 50-53.
5. Крамарев С.А. Болезнь Лайма/ С.А. Крамарев// Здоров 'я Украни. — 2011. — Темат. номер. — С. 58-59.
6. Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. — Симферополь: Вперед, 2009. — 689 с.
7. Incidence and hospitalisation rates of Lyme borreliosis, France, 2004 to 2012/ A. Vandenesch, C. Turbelin, E. Couturier, C. Arena, B. Jaulhac та w. // EuroSurveillance: Europe's journal of infectious disease epidemiology, prevention and control. — 2014. — Vol. 34, № 19. — P. 20883. — Article: DOI: http://dx.doi.org/10.2807/1560-7917.ES2014.19.34.2088.
8. Deutsche Borreliose-Gesellschaft e.V. Diagnosis and Treatment of Lyme borreliosis (Lyme disease) // Guidelines of the German Borreliosis Society Revised 2nd edition, December 2010, 1st edition finalized, April 2008. — 31p.
Отримано 24.11.2016 ■
Никитюк С.А.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина
АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ЛАЙМ-БОРРЕЛИОЗОМ У ДЕТЕЙ ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ
Резюме. С целью скрининга было опрошено 200 детей в соматических отделениях КУТОС «Тернопольская областная детская клиническая больница» в течение июля — августа 2016 г. на наличие в анамнезе укуса клеща. В результате было отобрано и опрошено 32 ребенка, которые в прошлом перенесли укус клеща, с использованием модифицированной международной анкеты-опросника за период с января 2008 по август 2016 года. Изучены количество обращений в стационар, отказов от госпитализации, распространенность инфицирования детского населения боррелиозом на основе анализа анкет детей, которые находились в стационаре с со-
матической патологией. Продолжительность исследования анамнестически составила период с января 2008 по август 2016 года. Результаты исследования показывают, что количество укусов существенно возросло в течение 2015 и 2016 годов. Наиболее уязвимая возрастная группа — 7—12 лет, на нее приходится около 47 % укусов клеща. Следовательно, необходимо усилить просветительскую и профилактическую работу среди учащихся 1—5 классов.
Ключевые слова: болезнь Лайма; Borelia burgdorferi; диагностика; анкетирование; дети; клещевая эритема; Лайм-боррелиоз
Nykytyuk S.O.
State Institution of Higher Education «I. Horbachevskyy Ternopil State Medical University», Ternopil, Ukraine ANALYSIS OF CASES OF LYME BORRELIOSIS IN CHILDREN IN TERNOPIL REGION
Abstract. Two hundred children were interviewed for the purpose of screening for a history of tick bite in somatic departments at Ternopil Regional Pediatric Hospital during July-August, 2016. As a result 32 children who have experienced tick bites were selected and interviewed using the modified forms of international questionnaire. The numbers of applications for the hospital medical care, refusal from hospitalization, prevalence of borreliosis were studied in the pediatric population by analyzing the medical records of
children who were at hospital with somatic pathology for the period from January 2008 to August 2016. The study found the increased number of tick bites for 2015 and 2016. The age group of 7—12 years was found to be the most vulnerable, which accounts for 47 % of tick bites. Consequently, we must strengthen teaching and prevention activity among the students of the 1st to 5th forms. Keywords: Lyme disease; Borelia burgdorferi; diagnostics; surveys; children; tick erythema; Lyme borreliosis
56 Актуальна Ыфектолопя, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148 № 4(13) • 2016
