CC BY
103
Антрополопчш шукання УДК 173.7:305
Л. Ф. БУЛАНОВА-ДУВАЛКО1
^ацюнальний пeдaгoгiчний yнiвepcитeт îm. М.П. Дpaгoмaнoвa, ел. пoштa , ORCID 0000-0002-6891-7654
А^Л1З ВЗAeМОВIДHОСИH МАТЕР1 ТА ДИТИHИ ТА ÏX ВПЛИВ HA ФОPМУВAHHЯ ГЕHДЕPHИX СТЕРЕОТИП1В У KОHТЕKСТI ПСИ-XОAHAЛIТИЧHОГО ФЕМIHIЗМУ
Мета роботи. В crani aнaлiзyeтьcя вплив дocвiдy мaтepинcтвa на фopмyвaння cтaлиx ceкcyaльниx yCTano-вoк та cтepeoтипниx мoдeлeй фем^^шеи та мacкyлiннocтi в cycпiльcтвi y RomeRcn пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy. Зoкpeмa, пiдкpecлюeтьcя вaжливicть фiлocoфcькoгo aнaлiзy взaeмoвiднoшeнь мaтepi та дитини, як cyб'eктiв дocвiдy мaтepинcтвa, щo cпpияe ycвiдoмлeнню мexaнiзмiв кoнcтpyювaння та вiдтвopeння, а та-кoж фopмyвaння ceкcyaльниx ycтaнoвoк та шaблoнoвиx гeндepниx iдeaлiв. KpiM того, yвaгa пpидiляeтьcя впливу пpoцeciв cernpaan та iндивiдyaцiï y вiднocинax мaтepi та дитини на peтpaнcляцiю пaтpiapxaльнocтi в cycпiльниx вiднocинax. Методологiя. Ocнoвy дocлiджeння cклaдae мeтoдoлoгiя пcиxoaнaлiтичнoгo фемшз-My, а тaкoж cиcтeмний метод та кoнтeнт-aнaлiз. Нayкoвa нoвизнa дocлiджeння пoлягae y вивчeннi та CTCTe-мaтизaцiï ключoвиx тез тeopeтичнoгo oбгpyнтyвaння cтepeoтипниx пpoявiв фeмiнiннocтi в paRypci romoana-лiтичнoгo фeмiнiзмy, щo дo цьoгo не 6ули пpeдcтaвлeнi y вггчизнятй фiлocoфcькiй дyмцi. Завдання: i) oкpecлити бaзoвi нaпpямки пoлeмiки пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy з пcиxoaнaлiтичними кoнцeпцiями З^-мyндa Фpeйдa та Жака Лакана; 2) видшити ocнoвнi cфepи нayкoвoгo iнтepecy пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy, пoв'язaнi з мaтepинcтвoм; 3) poзглянyти ocoбливocтi тeopiï пpo вплив poзвиткy людcькoï romira пiд Hac дoeдипaльнoï cтaдiï на фopмyвaння cтaлиx ceкcyaльниx ycтaнoвoк y виклащ пpeдcтaвниць arn^o-aмepикaнcькoï тpaдицiï пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy; 4) oпиcaти ocнoвнi acпeкти тeopiï фopмyвaння фемь нiннocтi в poзpoбцi фpaнцyзькoгo фeмiнiзмy; 5) пpoaнaлiзyвaти piзнi cпocoби пoдoлaння пaтpiapxaльнo-cимвoлiчнoгo лaдy, пpoпoнoвaнi пcиxoaнaлiтичним фeмiнiзмoм. Висновки. З'яcoвaнo, щo незважаючи на пpиxильнicть тiй чи iнaкшiй пcиxoaнaлiтичнiй тeopiï, дocлiдницi cпiльнi y тлyмaчeннi вaжливocтi дoeдипa-льнoï cтaдiï пcиxoceкcyaльнoгo poзвиткy для фopмyвaння cтepeoтипниx мoдeлeй фeмiнiннocтi та мacкyлiн-нocтi, яким отдуе людина пpoтягoм cвoгo життя. Бiльшicтю дocлiдниць пiдкpecлюeтьcя виpiшaльнe значен-ня зв'язкiв caMe мiж дoнькoю та мaтip'ю для ceкcyaльнoï дифepeнцiaцiï та фeмiнiзaцiï дoньки y нacтyпнi пepioди пcиxoceкcyaльнoгo poзвиткy.
Ключовi слова: пcиxoaнaлiтичний фeмiнiзм, cтepeoтипи фeмiнiннocтi та мacкyлiннocтi, дocвiд мaтepинc-тва, дoeдипaльнa cтaдiя пcиxoceкcyaльнoгo дocвiдy.
Aктуальнicть
Тpивaлий чac кoнцeпти ciмeйниx cтocyнкiв, шлю6у, poдиннoгo yклaдy та бaтькiвcькиx po-лей пocтaють питаннями фiлocoфcькoгo aнaлiзy та пpoвoкyють пaлкi диcкyciï. Останш дecятилirтя пiдтвepджyють, щo увага дo цieï пpoблeми не змeншилacь, а пoлeмiкa чacткoвo пepeмicтилacь в плoщинy peфлeкciï фeмiнicтичнoï фiлocoфiï, давши пoштoвx пoявi чиcлeнниx тeopiй, poзвiдoк, ap^Mem^rn, щo мають на мeтi тддати кpитицi iнcтитyт cîm'ï, «имейш цiннocтi», peфopми cиcтeми coцiaльнoï пiдтpимки.
Teoperam фeмiнicтичнoгo cпpямyвaння
мають дoвгy та плщну тpaдицiю дocлiджeння cîm'ï як ^ocropy для бopoтьби за статеву piвнicть: «В тoй мoмeнт, толи жiнкa cтae мaтip'ю, вoнa впepшe cтикaeтьcя з пoвним poзyмiнням того, щo oзнaчae бути жiнкoю в нaшoмy cycm-mcrei» [2; c.159].
Дo cьoгoднi не з'явилocь жoднoï yзaгaльнюючoï cиcтeми пoглядiв, яка б ^ими-pилa piзнi cтopoни дeбaтiв та дoзвoлилa cфop-мувати бачення пpoблeм в цapинi ciмeйниx cтocyнкiв та зaпpoпoнyвaлa ïx виpiшeння.
Зoкpeмa, o^eMoro poзглядy зacлyгoвye ^o-блема мaтepинcтвa, яка oкpiм iншoгo aктyaлiзye не тшьки питання бioлoгiчнoгo пiдгpyнтя пaтpiapxaтy, а й peпpoдyктивнoï фyнкцiï жшки,
ïï зaлeжнoстi вiд свoeï нaпepeд визнaчeнoï «пpиpoднoï» poni, eкoнoмiчнoï зaлeжнoстi, пiдпopядкoвaнoгo стaнoвищa, мoжливoстeй для сaмopeaлiзaцiï, кoнтpoлю нaд влaсним тiлoм, дoмaшньoгo шсилля. Пpoтe нaшe дoслiджeння фoкyсyeться та пpoблeмaтизaцiï мaтepинствa як пpoстopy для пepeдaчi вiд мaтepi дo дитини гeндepниx стepeoтипiв.
Вiдтaк, aктyaльнiсть po6ora зyмoвлeнa нeoбxiднiстю дoслiдити y rame^ri псиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy, яким чинoм шaблoнoвa фeмiнiннiсть вкopiнeнa в пaтpiapxaльнiй œcreMi цiннoстeй.
Виклад основного мaтерiaлу
Псиxoaнaлiтичний фeмiнiзм як oдин з та^ям^ фeмiнiстичнoï думки сфopмyвaвся нa ro4aTOy 1970-x poкiв, rpyнтyючись нa Rprn^i тeopiй Зiгмyндa Фpeйдa тa Жaкa Лaкaнa тa po3-витку дай щoдo сeксyaльнoстi, мaтepинствa тa бaтькiвствa. Пoштoвxoм дo yсвiдoмлeння псиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy в якoстi oкpeмoï тeopiï erara пoявa пpaцi Жульет Мiтчeл «Псиxoaнaлiз тa фeмiнiзм» y 1974 po^, в якiй oбrpyнтoвyвaлoсь, щo «пiдсвiдoмe, a нe бioлoгiя, пoяснюе пoвтopeння (пoвтopювaнiсть) poлeй», a тaкoж «^му стepeoтипнi мaскyлiннiсть i фeмiнiннiсть збepeглися, нaвiть кoли якaсь i3 нж i пpaгнyлa змшитися» [1; с.328].
Оснoвнa iдeя дaнoï iнтeлeктyaльнoï тeчiï пoлягaе в тoмy, щo re^^prn нepiвнiсть 6epe пoчaтoк з paнньoгo дитинствa, спpичиняючи пoявy гeндepниx стepeoтипiв y людськiй псиxiцi, a тaкoж фopмyвaння бaзoвиx фeмiнiнниx тa мaскyлiнниx pис xapaктepy тa пoвeдiнки.
Сepeд шиpoкoгo кoлa пpoблeм, якi вивчa-ються в мeжax зaзнaчeнoгo ш^ямку, виpiзняеrься пpoблeмa мaтepинствa тa ro^o-сeксyaльнoгo дoсвiдy дитини, щo зyмoвлeнo вкopiнeнням пpoцeсy фopмyвaння псиxiки лю-дини y paннi пepioди poзвиткy. Вapтo нaзвaти нaстyпниx тeopeтикiв, щo пpидiляють oсoбливy yвaгy aнaлiзy дoсвiдy мaтepинствa: Джeсiкa Бeнджaмiн, Heнсi Хoдopoв, Бpaxa Етiнгep, Люс Ipигape, Жульет Мiтчeл, Рoзiкa Пapкep, Юлiя Кpистевa, Дopoтi Дiнepстeйн, Елeн Ciey, Мoд Мaннoнi, Елiзaбeт Aбeль.
Окpiм того, сepeд дoслiдникiв, щo пpoвaци-ли peвiзiю пoглядiв пpeдстaвникiв псиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy тa зaстoсoвyвaли ïx для aнaлiзy piзниx кyльтypниx фopм, вapтo нaзвaти нaстyпнi iмeнa: Ен Кaплaн «Мaтepин-ствo тa peпpeзeнтaцiя: o6pa3 мaтepi в пoпyляpнiй кyльтypi тa мeлoдpaмi», Рoзмapi Тoнг «Фeмiнiстичнa дyмкa: бшьш пoвний вступ», Ï-Лiнь Ю «Born нaписaлa «мaтip»: мaтpилiнiйнi нapaтиви y сyчaснoмy жiнoчoмy письмi», Елeйн Taira Хaнсeн «Мaтip 6e3 дитини: cy4aœa xyдoжня лiтepaтypa тa ^roa мaтe-pинствa», Мapiaннa Хipш «Сюжeт пpo мaтip / дoчкy: xyдoжня лiтepaтypa, псиxoaнaлiз, фeмiнiзм», a тaкoж тaкy книгу як «Пepeoсмис-лeння мaтepинствa: змiнa iдeнтичнoстeй тa шaблoнiв» 3a peдaкцiею Шepoн A66i тa Aндpea О'Рaйлi.
У свoю 4ep^, сepeд вiтчизняниx фiлoсoфськиx poзвiдoк вapтo зayвaжити тaкy пpaцю як «Пpoчитaй мoе бaжaн-ня...Пoстмoдepнiзм. Псиxoaнaлiз. Фeмiнiзм» Ipини Жepьoбкiнoï, щo пpeдстaвляе ^щ^чну peвiзiю псиxoaнaлiтичнoï iнтepпpeтaцiï npo-блeм гeндepa тa сeксyaльнoстi, a тaкoж oгляд пpaць Heнсi Хoдopoв, Елeн Сiксy, Джyлiет Мiтчeл, Джeйн Гeллoп тa Жaклiн Poy3.
Ha жaль, y вiтчизнянoмy нayкoвoмy дискypсi ж вiдбyлoсь rpyнтoвнoгo висвiтлeння пpoблeми мaтepинствa в paкypсi псиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy, щo пiдкpeслюе знaчeння дaнoгo дoслiджeння для зaпoвнeння тeopeтичниx пpoгaлин в yкpaïнськiй фiлoсoфськiй дyмцi.
Ен Кaплaн, aвтopкa пpaцi «Мaтepинствo тa peпpeзeнтaцiя: o6pa3 мaтepi в пoпyляpнiй кyльтypi тa мeлoдpaмi» виpiзняе тpи гpyпи гозицш дoслiдниць фeмiнiстичнoгo спpямyвaн-ня, щo взaемoдiють з кpитичним oпpaцювaнням тeopiï Фpeйдa тa ïï peвiзiï Лaкaнoм.
Зoкpeмa, сepeд пepшoï гpyпи таутовщв, щo фoкyсyються нa вiдxилeннi тa зaпepeчeннi 3a-стoсyвaння пoглядiв Фpeйдa тa псиxoaнaлiтичнoï тeopiï y фeмiнiстичнoмy aнaлiзi, слiд нaзвaти Hiнy Бeйм тa ïï пpaцю «Бoжeвiльнa тa ïï мoвa: чoмy я ж зaймaюсь фeмiнiстськoю лiтepaтypнoю тeopiею», a тaкoж Бeвepлi Бьopнс 3i стaтreю «Зв'язoк мiж мaтip'ю тa дитивдю: п'ятдeсят poкiв тeopiï, нayки тa
науково1 фантастики».
У другш rpyni, защкавленш в поглядах рев1з1он1ст1в Едипово1 Teopiï Фрейда, а не самiй Teopiï дoедипальнoï стадiï варто виpiзнити таку дослщницю як Джyдiт Кiган Гардшер.
У свою чергу третя група дослщниць пoдiляeться на тих, хто провадить pевiзiю, власне, парадигми Фрейда: Джесша Бенджамiн, Мод Маннoнi, Ненс Ходоров та Дopoтi Дiннеpстейн, а також на тих, хто зосереджений на переосмисленш теори Лакана: Люс 1ригаре, Юлiя Кpiстeва, Елен Оксу [7; 31]. Дoслiдницькi iнтенцiï обох груп piзняться пеpедyсiм тим, що творче опрацювання теopiï Фрейда мае гумашстичне та сoцioлoгiчне спрямування, в той час як фокус уваги при застосуванш теори Лакана зосереджений на конструюванш фемшшносп та маскулшносп у пpoстopi мови та знакових систем.
Прикметно, що звернення до доедипально1' стадiï психосексуального розвитку як до перюду сильно1' пpив'язанoстi до матеpi е ха-рактерним для бшьшосп авторок третьо1' групи, кoтpi мають на метi пiдкpеслити значущють цього етапу для процесу сепарацп та iндивiдyацiï в дiадi маир-немовля.
Вiдпoвiднo до вище зазначеного, пропонуемо детальшше розглянути
oсoбливoстi розробки проблеми материнства як аспекту фемшшносп в дослщженнях, третьо1' групи наyкoвцiв, що безпосередньо звертають-ся до теори доедипального пеpioдy психосексуального розвитку.
Попри те, що погляди дослщниць спpямoванi в тих ракурсах, що ïx найбiльше цiкавили, ми спробували виявити точки перетину ïxнix iнтеpесiв та пpoаналiзyвати спiльнi проблеми. Зокрема, нами виявлено наступи пpoблемнi питання зi сфери фемiнiннoстi, на яких фокусуеться увага одразу декшькох дoслiдникiв:
— Переосмислення та критика фpейдiвськoï розробки доедипально1' стадiï психосексуального розвитку та лакашвсько1' категopiï «Уявлю-ваного», тобто iнфантильнoгo пеpioдy сильно1' прив'язаносп до матеpi.
— Осoбливoстi конструювання сталих сек-суальних установок у психщ дитини в доеди-пальний пеpioд психосексуального розвитку.
— Специфша моделей стoсyнкiв мiж дити-ною та батьками, що включае процеси щентифшаци та дезiдентифiкацiï з матip'ю та батьком.
— Взаемозв'язок материнсько1' мови, голосу та jouissance.
— Пошук шляxiв подолання патpiаpxальнoгo сoцiальнo-симвoлiчнoгo порядку .
Проблема конструювання сексуальносп та гендеру в патpiаpxальнoмy сyспiльствi знахо-дить свое вщображення в працях таких психоанаттичних фемiнiстoк як Дopoтi Дiнеpстейн та Ненс Ходоров, кoтpi вивчали доедипальну стадiю психосексуального розвитку з позицш сoцioлoгiï гендеру. У доробку дослщниць джерелом сyспiльниx пoглядiв про жшочу непoвнoцiннiсть та чoлoвiчy вищють вважаеться виконання матерями, пoвнiстю, або частково, батьювських oбoв'язкiв. Розглянемо детальшше щ пpoблемнi питання у викладi представниць англо-американсько1' тpадицiï псиxoаналiтичнoгo фемшзму.
Так, наприклад, теза про необхщшсть вба-чати зародки патpiаpxальнoгo устрою у piзнoмy пеpеживаннi доедипально1' стади немовлятами piзнoï статi, обгрунтовуеться у пращ Ненс Ходоров «Вщтворення материнського пiклyвання: псиxoаналiз i сощолопя гендеру». Кpiм того, саме цей етап впливае на появу бажання жшки бути матip'ю навiть в тих випадках, коли вона не змушена мати дгтей.
Зокрема, стверджуеться, що немовлята-хлопчики не ототожнюють свое тшо з мате-ринським, натoмiсть вiдчyваючи ïï шакшють, та вiддаляючись вiд не1' через ризик батьювського гнiвy за всепоглинаючу любов до матеpi [8; 143]. Вщтак, виникае ситyацiя iдентифiкацiï хлопчика з батьком, який ототожнюеться з вла-дою та престижем. Паралельно до ща ситуаци син займае oпoзицiю до жшочо1' статi, яку представляе його мапр, сповнюючись почуттям зневаги та презирства. «Хлопчик вщмовляеться вiд свое1' матеpi для уникнення покарання, але iдентифiкyе себе з батьком, тому що так вш може отримати переваги, будучи тим, хто карае, будучи маскулшним та вищим за статусом» [3; 113].
У свою чергу, термш «пролонгований
етмбюз» та «нapциcтичнa над-щентифшащя» пoзнaчae дoeдипaльнi cтocyнки мaтepi та дoнь-ки, за Ненш Хoдopoв. жшка викoнye
poль мaтepi, ми мoжeмo oчiкyвaти, щo дoeди-пальний пepioд дiвчинки буде дoвшим, нiж в xлoпчикa, а жiнки будуть в^^и^шими та cтypбoвaнiшими за чoлoвiкiв-бaтькiв щoдo пи-тання взaeмин у батьювствь Зoкpeмa, ïx xви-люють пpoблeмa пoчyття пepвиннoï iдeнтифiкaцiï, бpaк ^rapa^i' чи дифepeнцiaцiï, Егo та пpoблeми poзмeжyвaння тiлa та Егo, а татож пepвиннa любoв не зyмoвлeнa вимoгaми peaльнocтi» [3; 110].
Татож вaжливo вiдзнaчити, щo вже пpoтя-гoм eдипaльнoï cтaдiï eднicть мaтepi та дoньки cлaбшae, yмoжливлюючи гояву в дiвчинки зaздpocтi дo пенюу, який cимвoлiзye чoлoвiчy cилy та виcтyпae opгaнoм, зaдoвoльняючим мaтip.
Tpивaлa та мiцнa iдeнтифiкaцiя дoньки з ма^'ю e чacтинoю пcиxoлoгiчнoгo мexaнiзмy, cвoгo poдy дзepкaльнoгo мапування, щo зyмoвлюe бажання дoньки в пoдaльшoмy тaкoж вiдчyти ceбe мaтip'ю, зпдш з пoглядaми Хoдo-poв. Дocлiдниця пiдкpecлюe, щo це бажання Mae cyro пcиxoлoгiчнe, а не фiзioлoгiчнe пiдrpyнтя. Вiдтaк, xлoпчик, щo бшьше iдeнтифiкyвaв ceбe з бaтькoм, пepeживae менше тяжiння дo бaтькiвcтвa, зacвoïвши oбpaз вiддaлeнiшoгo батька.
Вiдтaк, в тeopiï Хoдopoв oпиcyerьcя мoмeнт фopмyвaння в дитячiй пcиxiцi cтepeoтипниx p^ фeмiннocтi та мacкyлiннocтi та закладання гeндepниx poлeй мaтepинcтвa та батьювства: <^вчатка бiльш cxильнi дo того, щoб ^yrnra-cя вcepeдинi (дoмiвки), якщo не у кoлi cîm'ï, тo пpинaймнi «взaeмoвiднocин». Рeзyльтaтoм e те, щo xлoпчики виpocтaють вщдалешшими, oб'eктивними та вiдocoблeними; дiвчaткa бшьше зocepeджeнi на cтocyнкax, мiжocoбиcтicнiй взaeмoдiï, в якиx ïx пocтiйнo шддаш pизикy злиття з тими, того вoни люб-лять» [1; 332].
Рoзpoбкa пpoблeми дитячoï iдeнтифiкaцiï з ма^'ю aбo бaтькoм в дoeдипaльнiй cтaдiï в нayкoвoмy дopoбкy ще oднieï пpeдcтaвницi aнглo-aмepикaнcькoï шкoли пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy - Дopoтi Дiнepcтeйн - зocepeджeнa на тoмy, як гeндepнi мexaнiзми вcepeдинi
coцiyмy впливають на cпpийняття жiнoк i чoлoвiкiв caM^ ceбe та oднe oднoгo.
Зoкpeмa, у пpaцi «Pycarna та мiнoтaвp» за-cтocoвyютьcя oбpaзи нaзвaниx мiфoлoгiчниx нaпiвлюдeй з мeтoю пpoдeмoнcтpyвaти, чoмy цi шaблoни пoвeдiнки вiдтвopюютьcя звдву i звд-ву в так званж «ceкcyaльниx ycтaнoвкax» (sexual arrangements). Щд тepмiнoм «ceTOyamm ycтaнoвки» Дiнepcтeйн poзyмie «poзпoдiлeння вiдпoвiдaльнocтi, мoжливocтeй та npraMeÍB мiж жiнкaми та чoлoвiкaми, а тaкoж пarтepни пcиxoлoгiчнoï взaeмoзaлeжнocтi, щo виникають внacлiдoк тaкoгo poзпoдiлeння» [5; 4].
Вiдпoвiднo, oбpaзи pycanm та мiнoтaвpa pe-пpeзeнтyють стат ceкcyaльнi ycтaнoвки в cycпiльcтвi: «Пщступна pycaлкa e cпoкycливoю та нeпpиcтyпнoю жiнкoю, щo пpeдcтaвляe тем-ний та мапчний пiдвoдний cвiт, з ятого ми го-xoдимo, та в ятому не мoжeмo жити, кoтpий зaмaнюe мaндpiвникiв на загибель. Велетежь-кий cтpaxiтливий мiнoтaвp, вiчнo iнфaнтильний нaщaдoк cвoeï нeпpиpoднo xтивoï мaтepi, ^ед-cтaвник чoлoвiчoï стал, щo вoлoдie бeзтямнoю жaдiбнoю влaдoю, та нeнacитнo пoжиpae живу люд^ку плoть» [5; 5].
Вiдтaк, вiдвepтo пoтвopнi oбpaзи yocoблю-ють пaтoлoгiчнy пoтpeбy знoвy й знoвy вiдтвopювaти cтepeoтипнi гeндepнi poлi, шaблoннi ма^улти та фeмiнiннi iдeaли. Од-нак, rocrne питання, щo e ^ичишю cлiпoгo нacлiдyвaння та культивування пoдiбниx мoнcтpiв. Думки Дiнepcreйн та Хoдopoв щoдo вaжливocтi пcиxoceкcyaльнoгo poзвиткy в дoeдипaльнiй cтaдiï e тoтoжними. Зoкpeмa, Дopoтi Дiнepcтeйн дoтpимyвaлacь пoглядy, щo cимбioз нeмoвля та мaтepi зyмoвлeний нecпpoмoжнicтю дитини дифepeнцiювaти ceбe вщ мaтepинcькoгo тiлa, яке cимвoлiзye ненадшний та нeпepeдбaчyвaний вcecвiт. KpÎM того, для нeмoвля мaтip e джepeлoм зaдoвoлeн-ня та бoлi, так як штоли не мoжнa знати напев-нo, чи змoжe вoнa вiдпoвicти на фiзичнi та фiзioлoгiчнi пoтpeби дитини. Зpeштoю, дитина Mae aмбiвaлeнтнi пoчyrтя дo oбpaзy Marepi (жiнoк) та ïï peпpeзeнтaцiï в я^ол мaтepiaльнoгo cвiтy. Рeзyльтaтoм пoдiбнoï aмбiвaлeнтнocтi cтae небажання чoлoвiкiв звд-ву пepeжити цiлкoвитy зaлeжнicть, щo виpaжaeтьcя в cпpoбax вcтaнoвлeння кoнтpoлю
над жшками та природою. Вiдпoвiднo, жшки переживають страх перед матip'ю та намага-ються лiквiдyвати його, тдкорившись чoлoвiкy.
1накшого тлумачення набувае проблема щентифшаци дитини з кожним iз батькiв в критичному опрацюванш лаканiвськoгo псиxoаналiзy так званим французьким фемiнiзмoм. Його пpедставницi Юлiя Кристева та Люс 1ригаре репрезентують другу течда третьо1' групи псиxoаналiтичнoгo фемшзму, який е центральною сферою наукового знання в нашому дoслiдженнi. Також дoслiджyючи дое-дипальну стадiю психосексуального розвитку, вони звертаються до теори пoстстpyктypалiзмy. Серед шшого, важливо навести деякi постулати теори Жака Лакана, аби мати змогу екзамену-вати ваpiацiï його погщщв Кристевою та 1ригаре.
Надання переваги мов^ а не бюлопчним аспектам, а також увага до доедипально1' стадiï е основою критичного опрацювання Лаканом теори Фрейда. Серед шшого французький фшософ дослщжуе, яким чином ми набуваемо стат^ як вiдбyваеться статева диференщащя на несвiдoмoмy piвнi уявлюваного, що протиставляеться симвoлiчнoмy — кyльтypi, закону, 1ншому. Фаза дзеркала, таким чином, репрезентуе пеpеxiд вiд доедипально1' стади до фалiчнoï фази. Саме цей перюд демонструе пеpшi прояви суб'ективносп дитини, яка все ще збер^аючи вiдданiсть iлюзopнoмy еднанню з ма^р'ю, починае сприймати останню в якост об'екта, вiддаленoгo вiд себе.
Навт у дорослому вiцi людина не може забути св^ уявлюваного, продовжуючи бажати еднoстi iз ма^р'ю, яку колись пережила, вiдпoвiднo до системи Лакана. Проте юнуе piзниця мiж чoлoвiчими та жiнoчими фаш^ями, в яких виражаеться доедипальна туга.
Туга хлопчика за щентифшащею з ма^р'ю потерпае вiд появи ф^ури Батька та неoбxiднoстi iндивiдyацiï. Вщтак, хлопчик iдентифiкyе себе з Батьком та фалосом, чекаю-чи, коли зможе отримати симвoлiчнy владу так само як батько та одружитись з кимось як ма^р.
На противагу переживанням представниюв
чoлoвiчoï статi, дiвчинка переживае ще складшший кoнфлiкт, адже тiнь фалоса уособлюе також бажання матеpi. Вщтак, зникае маскyлiнна iдентифiкацiя, на змшу якiй стае надмipна фемiнiнна щентифшащя, а особливе жiнoче бажання стае неможливим, принаймш в симвoлiчнoмy порядку, який е порядком дискурсу [7; 30].
Проте, теopiя Лакана пропонуе специфiчне доедипальне задоволення — jouissance, що уособлюе свого роду тшесний, фемiнiнний ек-стаз, який знаходиться поза фалосом, а вщтак не може бути промовлений в межах дискурсу. Саме навколо процесу дитячо1' щентифшаци та переживання jouissance вибудовують сво1' погляди стосовно материнства Юлiя Кристева та Люс 1ригаре.
Повертаючись до специфши переживання доедипально1' стади важливо вщзначити на-ступну думку Люс 1ригаре: в пpoцесi суб'ективаци та poзпiзнання свого вiддзеpкалення, юнуе чoлoвiче/маскyлiнне, а також жiнoче/фемiнiнне уявлюване. Тобто, психша не е бюексуальною, проте завжди або фемiнiннoю, або маскулшною [7; 69]. Кpiм того, оскаржуваною виявилась теза про прирече-ну долю жшок, що лишаються в Уявлюваному, або входять до Симвoлiчнoгo в pежимi мовчан-ня. На противагу цш тезi 1ригаре вбачае мнoжиннiсть невикористаних можливостей як для жшок, так i для суспшьства у цих двох ситуащях.
Уособленням немoжливoстi пoвнoцiннoгo входження жшки до Симвoлiчнoгo ладу Люс 1ригаре обирае давньогрецький сюжет вбивства дочки Леди та ^ндарея, дружини Агамемнона -Клтемнестри, власним сином Орестом, що таким чином помстився матеpi за смерть батька. Трапчне вбивство Клтемнестри е мiфiчнoю репрезентащею виключення матеpi з культури та Симвoлiчнoгo. Вина геpoïнi полягае у невщповщносп культурному iдеалy цнотливо1' матер^ замiсть якого Клiтемнестpа вiдпoвiдае образу пристрасно1' та звабливо1' вбивцi чоловша, котра активно та свiдoмo поводиться у питаннях пол^ики [6; 43]. Кpiм того, фiгypа Ореста позначае успадкування сином батькiвськoгo iменi i, вiдпoвiднo, батькiвськoгo закону i родового порядку, що також передае
права на народження дитини батьку. Вщтак, материнська лшя пригшчуеться, а доедипальш стосунки матер>доньки не беруться до уваги.
Кр1м того, у критищ теори Фрейда щодо психосексуального розвитку оскаржуеться за-перечення юнування будь-яких зв'язюв м1ж мат1р'ю та донькою у доедипальнш стади, що попередньо обгрунтовувалось завершенням процесу сексуально!' диференщацп та фемшзацп доньки у шсля-едипальний перюд. Натомють, висуваеться думка, що створена под1бним чином генеалопчна асиметр1я, при якш материнське тшо приноситься в жертву, а батьювське ¡м'я ув1чнюеться, стверджуе законшсть патр1архального порядку та сексуально!' вщмшносп, а також шдтримуе пе-реконання взаемодоповнюваност статей в ïxmx щентичностях та бажаннях.
Гостре засудження лаканiвськоï iдеï батьювського закону та фалоса-означника постае ще однiею проблемою, на якiй акцентуе увагу Люс 1ригаре. Зокрема, ганебною визнаеться практика протиставлення природного народження, що пов'язуеться iз материнством, та культурного народження, що, у свою чергу, асоцiюеться з батьювством. Подiбне розмежування прирiвнюе жiнку-матiр до тша, а чоловiка-батька до мови та порядку, змщуючи центр уваги вщ фiзiологiчного процесу пологiв, уособлюваного з материнством, до символiчного процесу самоствердження та виз-нання, не вiдривного вiд батькiвства.
Схожий вектор дослщжень був обраний Юлiею Кристевою, яка ввела поняття «семютичноЬ> модальностi мови на противагу «символiчноï» у розумiннi складових людськоï психши. Якщо перша категорiя «семiотичне» тлумачиться як винятковий мовний регiстр в доедипальнш стадiï — Уявлюваному, то «символiчне» розумiеться як домiнуюча, проте не виняткова модальнiсть мови в едипальнш та пост-едипальнiй стадiяx - Символiчному та Реальному, вщповщно.
Крiм того, категорiя семiотичного пов'язана iз материнською/поетичною мовою, а символiчне, у свою чергу, iз батьювською/лопчною. Вiдповiдно, входження жiнки до символiчного ладу вiдбуваеться через батька, спричиняючи витiснення зi свiдомостi
материнського тша. Вщтак, в межах символiчного ладу фемшшне стае несвiдомим.
Принагiдно наведемо наступну цитату, що шюструе позищю представниць фемiнiстичноï фiлософiï щодо дш представниць жiночоï статi по вщношенню до символiчноï модальностi мови: «Жшки повиннi знайти третiй шлях, що дае 1'м змогу мати доступ до встановленого символiчного ладу без прийняття чоловiчоï моделi фемiнiнностi. Навт якщо сенс жiночностi в реальност iнший, нiж у мовi, про не1' можна мислити тiльки в межах символiчного. Висновок, який варто зробити з цього: необхвдно змшити символiчний лад» [1; 109].
Важливий акцент на значенш доедипально1' стади псиxiчного життя для конструювання фемшшносп зроблений у працi «Революцiя поетично1' мови» (1974). Зокрема, можна так тдсумувати основну тезу цього твору: «Для Кристево1' iснуе «перед»-мова; вона складаеться з бiоритмiчного воркування та дитячого бель-коту, що мова шзшше сформатзуе й придушить, за рахунок музики та поезп, що просоту-ються з боку синтаксичних структур «тдмет-присудок». У цьому витоковi — одне джерело неприйняття суворостi патрiарxату й лшгвютичного закону батька» [1; 335].
Проте, цшковита замiна символiчноï модальностi мови в межах Символiчного порядку на семютичну модальнiсть не слщ вважа-ти доцiльною. Будь-яка подiбна спроба замiщення призведе до знищення Символiчного i, вiдповiдно, цивiлiзацiï, а також спричинить повернення до доедипально1' стадiï та Уявлюва-ного. Французька фiлософиня називае «психозом» постшне iснування в межах доедипально1' стадп [8; 162]. Натомють, жiнкам, яю не бажа-ють збожеволiти, пропонуеться перебувати у постiйному вiдчуженнi мiж семiотичним (мате-ринським jouissance) та символiчним (батькiвським порядком).
Змiщенням уваги з жшочого тiла, а також розвитком щей стосовно важливосп мови як виклику жшочому пригнiченню, слщ вважати теорiю Елен Сiксу щодо жшочого голосу, який трансформуеться у письмо — ecriture feminine. Особлива енерпя прози письменницi спрямо-вана на викриття замовчуваного, заперечувано-
го CTa^ жiнки в сyспiльствi, a тaкoж пpoбyд-жeнню сaмoсвiдoмoстi в жiнoк вiднoснo гошу-ку влaснoгo гoлoсy, який був втpaчeним. ^и-кмeтнo, щo мoжливiсть вiднaйти гoлoс фpaн-цyзькa фiлoсoфиня пoв'язye з дoсвiдoм мaтe-pинствa, aджe сaмe мaтip нaдaлa йoгo свoïй дoнцi в дoeдипaльний пepioд ïï poзвиткy. «ro-лoс спiвae щe з чaсiв, щo були дo зaкoнy, дo тoгo як Симвoлiчнe пepexoпилo пoдиx тa rape-твopилo шго нa мoвy пiд свoïм кepiвництвoм» [4; 93].
Biдтaк, джepeлo Гoлoсy мiститься в пepeживaннi мaтepинськoгo зaдoвoлeння — jouissance, пepeмiшyючись з мoлoкoм y coлoд-кoмy pитмi смoктaння «В жiнкax зaвжди e в бiльшiй чи мeншiй мipi щoсь вiд «мaтepинcькo-гo» вiднoвлeння тa вигoдoвyвaння, щoсь, щo oпиpaerься вiд'eднaнню. Цe craa, якa нe дae ceбe знищити, пpoтe нe дae cпoкoю кoдaм. Biднoшeння дo дитинcтвa (дитинoю, ятою вoнa бyлa, вoнa e, яку вoнa твopить, тa з ятою poзлyчaeтьcя y мicцi, в ятому caмa ж вiдчyжyeтьcя), пpимeншyeтьcя ж бiльшe, нiж вiднoшeння дo «мaтepi», cклaцaючиcь iз зaxoп-лeнь тa жopcтoкocтeй» [4; 93].
Кpiм того, ecriture feminine фiкcye дocвiд дocтyпy жiнки дo Симвoлiчнoгo, a тaкoж пaлкe бaжaння тoгo, щo бyлo дo цьoгo дocтyпy, тобто дocтyп дo Уявлювaнoгo. Сaмe жiнoчe пиcьмo вмiщye гoлoc мaтepi, тобто тe, щo бyлo вилyчe-нe peгicтpoм Симвoлiчнoгo. Мoжнa cтвepджy-вaти, щo «мaтip» в тeopiï Сiкcy oзнaчae дo-Симвoлiчний cвiт пiceнь, a жiнoчe пиcьмo e шляxoм пoвepнeння дo втpaчeнoï фeмiнiннoï iдeнтичнocтi.
Звaжaючи нa вищe нaвeдeнe, видaeтьcя нeoбxiдним зocepeдити yвaгy нa виклaдi тeope-тичниx oбrpyнтyвaнь шляxiв пoдoлaння пaтpiapxaльнoгo coцiaльнo-cимвoлiчнoгo го-pядкy, пpoпoнoвaниx шшими пpeдcтaвницями пcиxoaнaлiтичнoгo фeмiнiзмy. Зoкpeмa, мoжнa виpiзнити двa нaпpямки пpoтиcтoяння пaтpiapxaльнoмy диcкypcy.
Biдтaк, пepший нaпpямoк peпpeзeнтoвaний пoглядaми Heнci Хoдopoв тa Дopoтi Дiнepcтaйн, якi poзpoбляли cпocoби пoдoлaння дecтpyктивниx ceкcyaльниx ycтaнoвoк, нaбyтиx y дитинствь Taк, нayкoвцi в гaлyзi coцioлoгiï гeндepy пpoпoнyють cиcтeмy годвш^го
бaтькiвcтвa, щo дoпoмoжe усунути гeндepнy acимeтpiю y вoлoдiннi здiбнicтю дo пpив'язaнocтi. Зoкpeмa, тaкa cиcтeмa cпpиятимe тpaнcфopмaцiï мaтepинcтвa y бaтькiвcтвo чepeз piвнoцiннy yчacть бaтькa тa мaтepi y виxoвaннi дитини, a тaкoж зpyйнye ceкcyaльний poзпoдiл пpaцi тa oбoв'язкiв y ciм'ï, пoпepeдивши в мaй-бyтньoмy пoявy в дтей дecтpyктивниx cтepeoтипiв мacкyлiннocтi тa фeмiнiннocтi. Кpiм тoгo, пoдвiйнe бaтькiвcтвo yмoжливить пoявy нoвиx мoдeлeй гeндepнoï тa
гapмoнiйний poзвитoк ocoбиcтocтi нeзaлeжнo вiд ïï cтaтi.
У cвoю чepгy, пpeдcтaвницi фpaнцyзькoгo фeмiнiзмy бiльшe пepeймaлиcь мoжливicтю cтвopeння нoвoï мoви жiнoчoï iдeнтичнocтi як cпocoбy пoдoлaння мacкyлiннoï opгaнiзaцiï cycпiльcтвa.
Зoкpeмa, мoжнa виoкpeмити тpи нaпpямки дiяльнocтi жiнoк, щo дoпoмoжyть пoдoлaти дocвiд мeншoвapтocтi y чoлoвiчoмy cвiтi, зa Iprnape. Пo-пepшe, жiнки мaють cтвopити cвoю влacнy, жiнoчy мoвy, цypaючиcь гeндepнo-нeйтpaльнoï мoви тaк caмo як мoви чoлoвiчoï. Пo-дpyгe, oкpiм мoви нeoбxiднo cтвopити нoвy жiнoчy ceкcyaльнicть, якa нe бyдe piвнятиcь та «мacкyлiннy фeмiнiннicть», пpoпoнyючи нaтoмicть «фeмiнiннy фeмiнiннicть», нe oroœ-peдкoвaнy чoлoвiчим диктaтoм. Taк, зoкpeмa, мicцeм лoкaлiзaцiï фeмiнiннoгo гoлocy Ipигape oбиpae cтaтeвi губи, щo peпpeзeнтyють мш-жинну тa дифузну (нeфaлiчнy) ceкcyaльнicть. Пo-тpeтe, жiнки пoвиннi нe нacлiдyвaти oбpaзи, cтвopeнi чoлoвiкaми, a нaвпaки гiпepбoлiзyвaти ïx, aби усунути пaтpiapxaльний диcкypc [8; 157].
Кpiм тoгo, пpeдcтaвницi фpaнцyзькoгo фeмiнiзмy пepeймaютьcя cтвopeнням нoвoï мo-ви, яку пoв'язyють з мaтepинcтвoм. Мaтe-pинcькa мoвa e кшвдвим вapiaнтoм jouissance, ceмioтичнoю мoдaльнicтю мoви. Taкoж зaзнaчaeтьcя, щo жш^ нe пoвиннa aнi вiдкидaти cимвoлiчний пopядoк, aнi пpиймaти poлi, яю вiн нaв'язye. Haтoмicть, icнyвaння y цьoмy мeжoвoмy cтaнi yмoжливить пpoяв icтини, щo пocтae тiльки y мaтepинcькoмy диcкypci [9; 44].
Цштом oчeвиднo, щo poзглянyтi пiдxoди ж мoжyть cтвopити eдинoï тeopiï, щo мoглa б мaк-
cuManbHo n0BH0 o6rpymyBaTH npo6neMy Mare-pHHCTBa Ta BnnuBy ncuxoceKcyanbHoro po3BHTKy gHTHHH Ha 3acBoeHHa reHgepHux CTepeoTHnÎB. BigTaK, BapTO 3ayBa®ffra, ^o 6inbmicTb TeopiM niggaroTbca кpнтнцi Hepe3 HecnpoMo^mcTb no-acHHTH MacKyniHHicTb y MHKax Ta ^eMmrnmcTb y HonoBiKax, a TaKO^ 3ocepeg^emcTb Ha reTepo HopMaTHBHOCTi Ta iraopyBaHHa KnacoBoï Ta pacoBoi' igeHTHHHOcri.
Biichobok
Ha ocHOBi BH^eBHKnageHoro MO^Ha 3po6HTH HacTynHHH bhchobok: pi3HoMamTTa BeKTopiB HayKOBHx 3a^KaBneHb gocnigHH^ cnpuHHHeHe aK HagaHHaM nepeBaru Tin hh mmiM ncHxoaHa^iTHHHiM Teopiï, TaK i BigMiHHocTaMH nepe^HBaHHa BnacHux CTOcyHKiB 3 Marip'ro Ta oco6ucToro gocBigy MarepHHCTBa.
Y xogi aHani3y oco6nHBocreM ncHxoaHa^iTHHHO-^eMiHicTHHHOÏ gocnigHH^Koï MeTogonoriï 6yno BuaBneHo, ^o 3BepHeHHa go goegunanbHoï CTagiï ncuxoceKcyanbHoro po3BHT-Ky guTHHH e nnigHoro c^eporo gna BHBHeHHa npuHHH BHHHKHeHHa y guTHHH noTpe6u BigTBoproBaTH crepeoTHnm reHgepHi poni, a Ta-ko^ gna gocnig^eHHa peTpaHcna^ï ^eMimHHoï Ta MacKyniHHoï MogeneM igeHTHHHocTi Hepe3 Ma-TepuHCbKe niKnyBaHHa. KpuTHKa cnpHHHaTTa Ma-TepuHCbKoro aK geBiaHTHoro y nopiBHaHHi 3i 3pa3KoBHM 6aTbKoBHM yMo^nuBnroe BHBHeHHa TaKHx npo6neM aK nomyK npuHHH 6a^aHHa gocBigy MarepHHCTBa, nepBHHHa igeHTH^iKauia gmHHoro CBoro Tina i3 6aTbKiBCbKHM, «nponoHro-BaHHM CHM6io3» y CTocyHKax MaTepi Ta goHbKH, nepegyMoBH ^opMyBaHHa ceKcyanbHux ycTaHo-bok, goegunanbHa Tyra, cпeцн$iннe goegunanbHe 3agoBoneHHa jouissance, nonoBine Ta ^rnone yaB-nroBaHe, ceMioTHHHa MoganbHicTb mobh, nomyK BTpaneHoro ^rnonoro Tonocy.
Ee3 cyMHiBy, 3aranbHa iнтeнцia npegcTaBHH^ ncHxoaHaniTHHHoro $eMim3My, hhï nornagu niggaHi peBi3iï, nonarae He TinbKH y BHBHeHHi naTTepHiB ncuxonorinHoï B3aeMo3ane^HocTi Mœ Marip'ro Ta guTHHoro Ta 3'acyBaHHi mnaxiB npo-gyKyBaHHa ma6noHoBoï ^eMimHHocTi Ta MacKyniHHocTi Hepe3 gocBig MarepHHCTBa, a M y cnpo6ax BigHoBHTH ^rnony igeHTHHHicTb, onu-paronucb Ta npoTHCTaronu naTpiapxaTy. TaK,
представницi англо-американського
псиxоаналiтичного фемiнiзму наголошують на перспективносп системи подвiйного батькiвства, що уможливлюе рiвну участь батька i матерi у виxованнi дитини та сприятиме усуненню стереотипних уявлень про гендерш ролi жiнки та чоловша у суспiльствi. Крiм того, такий шдхщ допоможе усвiдомити наслiдування материнсько1' та батькiвськоï поведiнки в якост соцiально та культурно сконструйованих феномешв, а не вроджених та закршлених генетично. Саме переосмислення та змша характеру батькiвськиx стосункiв iз дитиною в умовах патрiарxату е важливим кро-ком для аналiзу первинних витокiв фемiнiнностi та маскулiнностi.
У свою чергу, представнищ французького фемшзму, акцентують увагу на спадковiй передачi пiдпорядкованого становища вiд матерi до доньки на основi спiльноï стать Крiм того, викликае занепокоення сприйняттям жiночого потенцiалу як обмеженого та не пов'язаного iз вiдтворенням символiчного порядку культури. Вiдтак, фшософиш наполяга-ють на необxiдностi для вшх жiнок вiднайти власний голос та створити особливу жшочу мову. При цьому роль материнства для проду-кування фалiчноï фемiнiнностi та позбавленна вщ не1' е амбiвалентною: саме мапр як пред-ставниця жiночоï стаи являе донщ приклад пiдкореного становища жшки у патрiарxальному суспiльств, в той час як мож-ливим шляхом виходу за межi фатчно1' фемiнностi е звернення до материнського голосу та переживання жшкою власного досвщу материнства. Важливо вщзначити, що саме ма-теринське задоволення — jouissance вмщуе в себе джерело Голосу, якого так прагнуть нада-ти жшщ представницi французько1' течiï психоанаттичного фемiнiзму, звертаючись до жiночого письма як способу повернення до втрачено1' фемшшно1' iдентичностi.
Вiдповiдно до вищезазначеного можна стверджувати, що переживання материнства дитиною та мапр'ю у доедипальний перiод психосексуального розвитку дитини е важли-вим етапом для формування стереотипних ген-дерних iдеалiв, ретрансльованих людиною про-тягом ïï життя.
Антрополопчш шукання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антолопя фемiнiстичноï фiлософiï [пер. з англ. Спдис Б.]. - К.: Вид-во Соломiï Пав-личко "Основи", 2006. - 800 с.
2. Abbey Sh., O'Reilly A. Redefining Motherhood: Changing Identities and Patterns / Sharon Abbey, Andrea O'Reilly. - Toronto: Second Story Press, 1998. - 344 p.
3. Chodorow N. The Reproduction of Mothering: Psychoanalysis and the Sociology of Gender / Nancy Chodorow. - California: University of California Press, 1999. - 283 p.
4. Cixous H., Clement C. The Newly Born Woman / Hélène Cixous, Catherine Clement; [trans. Betsy Wing]. - Minneapolis: University of Minnesota Press, 1986. - 168 p.
ISSN 2227-7242 (Print), ISSN 2304-9685 (Online) Антрополопчш вимцри фшософських дослщжень, 2014, вип. 6.
5. Dinnerstein D. Mermaid and the Minotaur: sexual arrangements and human malaise / Dorothy Dinnerstein. - New York: Other Press, 1999. -332 p.
6. Hirsch M. The Mother / Daughter Plot: Narrative, Psychoanalysis, Feminism / Marianne Hirsch. - Bloomington: Indiana University Press, 1989 - 244 p.
7. Kaplan, A. Motherhood and Representation: The Mother in Popular Culture and Melodrama / Anna Kaplan. - London: Routledge, 1992. - 272 p.
8. Tong, R. Feminist Thought: A More Comprehensive Introduction / Rosemarie Tong. -Boulder: Westview Press, 2008. - 440 p.
9. Yu, Yi-Lin. Mother, She Wrote: Matrilineal Narratives in Contemporary Women's Writing / Yi-Lin Yu. - New York: Peter Lang Publishing, 2005. - 237 p.
Л. Ф. БУЛАНОВА-ДУВ АЛКО1
'Национальный педагогический университет им. М.П. Драгоманова, эл. почта , ORCID 0000-0002-6891-7654
АНАЛИЗ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ МАТЕРИ И РЕБЕНКА И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ФОРМИРОВАНИЕ ГЕНДЕРНЫХ СТЕРЕОТИПОВ В КОНТЕКСТЕ ПСИХОАНАЛИТИЧЕСКОГО ФЕМИНИЗМА
Цель. В статье анализируется влияние опыта материнства на формирование устойчивых сексуальных установок и стереотипных моделей фемининности и маскулинности в обществе в контексте психоаналитического феминизма. В частности, подчеркивается значимость философского анализа взаимоотношений матери и ребенка как субъектов опыта материнства, способствующего осознанию механизмов конструирования и воспроизведения, а также формирования сексуальных установок и шаблонных гендерных идеалов. Кроме того, уделяется внимание влиянию процессов сепарации и индивидуации в отношениях матери и ребенка на ретрансляцию патриархальности в общественных отношениях. Методология. Основу исследования составляет методология психоаналитического феминизма, а также системный метод и контент-анализ. Научная новизна исследования заключается в изучении и систематизации ключевых положений теоретического обоснования стереотипных проявлений фемининности в ракурсе психоаналитического феминизма, которые до этого не были известны отечественной философской мысли. Задания: 1) очертить базовые направления полемики психоаналитического феминизма с психоаналитическими концепциями Зигмунда Фрейда и Жака Лакана; 2) выделить основные сферы научного интереса психоаналитического феминизма, связанные с материнством; 3) рассмотреть особенности теории о влиянии развития человеческой психики во время преэдипальной стадии на формирование устойчивых сексуальных установок в изложении представительниц англо-американской традиции психоаналитического феминизма; 4) описать основные аспекты теории формирования фемининности в разработке французского феминизма; 5) проанализировать разные способы преодоления патриархально-символического порядка, предлагаемые психоаналитическим феминиз-
мом. Выводы. Установлено, что несмотря на принадлежность к той или иной психоаналитической теории, исследовательницы едины в трактовке важности преэдипальной стадии психосексуального развития для формирования стереотипных моделей фемининности и маскулинности, которые повторяет человек в течение своей жизни. Большинство исследовательниц подчеркивают решающее значение связей именно между дочерью и матерью для сексуальной дифференциации и феминизации дочери в последующие периоды психосексуального развития.
Ключевые слова: психоаналитический феминизм, стереотипы фемининности и маскулинности, опыт материнства, преэдипальная стадия психосексуального развития.
L. F. BULANOVA-DUVALKO1
1National Pedagogical Dragomanov University, e-mail , ORCID 0000-0002-6891-7654
THE ANALYSIS OF RELATIONSHIP BETWEEN MOTHER AND CHILD AND ITS IMPACT ON THE FORMATION OF GENDER STEREOTYPES IN THE CONTEXT OF PSYCHOANALYTIC FEMINISM
The purpose. The article analyzes the influence of the experience of motherhood on producing sexual arrangements and stereotypical models of femininity and masculinity in society in the context of the psychoanalytic feminism. In particular, the importance of philosophical analysis of mother-child interrelations as the subjects of motherhood experience facilitates the understanding of mechanisms for construction and reproduction of the sexual arrangements and stereotyped gender roles is covered. Moreover, the influence of separation and individuation processes in the mother-child interrelations on the reproduction of patriarchy in social relations is considered. Methodology. The basis of the research is a methodology of the psychoanalytic feminism as well as content analysis and a systematic method. Scientific novelty of the research lies in studying and systematizing the key theses of stereotypical manifestations of femininity theoretical substantiation from the perspective of psychoanalytic feminism that had not been presented within the national scientific thought. The research handles the following tasks: 1) to define the main directions of polemics of the psychoanalytic feminism and psychoanalytic concepts of Sigmund Freud and Jacques Laca; 2) to highlight the major spheres of the psychoanalytic feminism scientific interest;3) to consider the features of theory about the influence of the human psyche development during the pre-oedipal stage on producing the constant sexual arrangements in the perspective of the Anglo-American tradition of the psychoanalytic feminism; 4) to describe the main aspects of the theory about constructing femininity in the French feminism studies; 5) to analyze different ways to overcome the patriarchal symbolic order suggested by the psychoanalytic feminism. Conclusions. The research found that despite the adherence to a particular psychoanalytic theory the scholars agree that the pre-oedipal stage of psychosexual development is crucial for producing the stereotyped models of femininity and masculinity that are followed by a person during their life. Most of the researches emphasize the essential value of bonds between mother and daughter for sexual differentiation and feminization of daughter during the subsequent periods of psychosexual development.
Key words: psychoanalytic feminism, femininity and masculinity stereotypes, experience of motherhood, pre-oedipal stage of psychosexual development.
REFERENCES
1. Antolohiia feministychnoi filosofii [A Companion to Feminist Philosophy]. - K.: Vyd-vo Solomii Pavlychko "Osnovy", 2006. - 800 s.
2. Abbey Sh., O'Reilly A. Redefining Motherhood: Changing Identities and Patterns / Sharon Abbey, Andrea O'Reilly. - Toronto: Second Story Press, 1998. - 344 p.
3. Chodorow N. The Reproduction of Mothering: Psychoanalysis and the Sociology of Gender / Nancy Chodorow. - California: University of California Press, 1999. - 283 p.
4. Cixous H., Clement C. The Newly Born Woman / Hélène Cixous, Catherine Clement; [trans. Betsy Wing]. -Minneapolis: University of Minnesota Press, 1986. - 168 p.
5. Dinnerstein D. Mermaid and the Minotaur: sexual arrangements and human malaise / Dorothy Dinnerstein. -New York: Other Press, 1999. - 332 p.
6. Hirsch M. The Mother / Daughter Plot: Narrative, Psychoanalysis, Feminism / Marianne Hirsch. - Bloomingto-n: Indiana University Press, 1989 - 244 p.
7. Kaplan, A. Motherhood and Representation: The Mother in Popular Culture and Melodrama / Anna Kaplan. -London: Routledge, 1992. - 272 p.
8. Tong, R. Feminist Thought: A More Comprehensive Introduction / Rosemarie Tong. - Boulder: Westview Press, 2008. - 440 p.
9. Yu, Yi-Lin. Mother, She Wrote: Matrilineal Narratives in Contemporary Women's Writing / Yi-Lin Yu. - New York: Peter Lang Publishing, 2005. - 237 p.
HagiMmna go pegKonerii' 31.10.2014 npHHHaTa go gpyKy 28.11.2014
