CC BY
19АНАЛ1З ВЗАСМОЗВ'ЯЗКУ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б
Коваленко Н.В.
ncuxiamp, Мунщипальне некомерцшне тдприемство, "Обласна ncuxiampu4Ha лкарня № 4" Одесько'1' обласно'1' ради, Бшгород-Дтстровський, Укра'та Осуховська О.С., доктор медичних наук, старший науковий спiвробiтник, завiдyвач eiddrny психiатрii станiв залежностi Державноi установи "Науково-до^дний тститут психiатрii Мiнiстерства охорони здоров'я Укра'ти"
Хаустова О.В. доктор медичних наук, професор, кафедра медично'1' психологИ, психосоматично'1' медицини та психотерапп, Нацюнальний медичний утверситет т. О.О. Богомольця
Ки'1'в, Укра'1'на
ANALYSIS OF THE RELATIONSHIP BETWEEN QUALITY OF LIFE AND SOCIO-DEMOGRAPHIC INDICATORS INTERNALLY DISPLACED PERSONS
Kovalenko N.,
psychiatrist, Municipal non-profit enterprise "Regional Psychiatric Hospital No. 4 " of the Odessa regional council», Bilgorod-Dniestrovsky, Ukraine Osukhovska O., doctor of Medical Sciences, senior researcher employee, head of the Department ofpsychiatry dependency states, Government agency "Research Institute of Psychiatry of the Ministry of health of Ukraine" Khaustova O. doctor of Medical Sciences, professor, Department of Medical Psychology, Psychosomatic Medicine and Psychotherapy Bogomolets National Medical University
Kiev, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В данш статп викладеш результата системного дослщження внутршньо перемщених oci6 (ВПО) в результат збройного конфлжту на Cxoaî Украни, яке включало соцiально-демографiчний, клшжо-анам-нестичний, клшжо-психопатолопчний, патопсихолопчний та статистичний методи. В свою чергу, психо-дiагностичний метод мютив опитувальник оцшки якосп життя SF-36. Статистичний аналiз виконаний i3 застосуванням лопчного аналiзу феномешв психiчних функцш та розладiв, причинно-наслвдкових зв'язк1в мiж анамнестичними, фiзiологiчними, сощальними ознаками респондентiв та результатами клшжо-психо-патологiчних i патопсихологiчних дослвджень. Отримаш данi дозволять бiльш обгрунтовано та диферен-цiйовано оптимiзувати принципи надання спецiалiзованоï псих1атрично1 допомоги ВПО.
ABSTRACT
This article presents the results of a systematic study of Internally Displaced Persons (IDPs) as a result of the armed conflict in eastern Ukraine, which included socio-demographic, clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, pathopsychological and statistical methods. In turn, the psychodiagnostic method contained the SF-36 quality of life assessment questionnaire. Statistical analysis is performed using logical analysis of the phenomena of mental functions and disorders, causal relationships between anamnestic, physiological, social characteristics of respondents and the results of clinical, psychopathological and pathopsychological studies. The obtained data will make it possible to optimize the principles of providing specialized psychiatric care to IDPs in a more reasonable and differentiated way.
Ключовi слова: внутршньо перемщеш особи, збройний конфлжг, як1сть життя, розлади психiки, розлади поведiнки, посттравматичний стресовий розлад, розлади адаптаци, депресивш розлади, тривожнi розлади, панiчнi розлади, вживання алкоголю.
Keywords: internally displaced persons, armed conflict, quality of life, mental disorders, behavioral disorders, post-traumatic stress disorder, adaptation disorders, depressive disorders, anxiety disorders, panic disorders, alcohol consumption.
Протягом останшх рошв з 2014 р. Схвд Укра!ни залишаеться мiсцем тривалого збройного конфль кту, в наслщок якого постало вельми важливi питания сощальних, економiчних та медичних наслщ-к1в для населення в зош конфлiкту та вимушено! мь грацп. За даними Мiнiстерства сощально! полiтики Укра!ни станом на 3 вересня 2018 року загальна ш-льк1сть зареестрованих внутрiшньо перемiщених оаб (ВПО) з Криму та Донбасу склала 1 519 132 особи [1], що становить майже 24% постшного населення Донецько! та Лугансько! областей (на початок 2018 року). Основною причиною масово! мь грацп жителiв Сходу кра!ни стала значна небез-пека, яка загрожувала !хньому життю та здоров'ю у зв'язку з активними вшськовими дiями [2]. Трива-ючий збройний конфлжт на сходi Украши призвiв до появи дуже важливо! проблеми, пов'язано! з жит-тево важливим стресорним впливом на населення ^ як наслвдок, вимушеною мiграцiею i погiршенням псих1чного здоров'я украíнцiв [3, 4]. Розлади психь чного здоров'я у вимушених мiгрантiв рiзноманiтнi i зачiпають практично всi регiстри психiки. Вщсут-нiсть позитивно! мотиваци до пере!зду, фiзична не-можливiсть подальшого перебування на батьшв-щинi, травматизащя психики у зв'язку з причинами та iсторiею мирацп, а також труднощi адаптаци на новому шсщ визначають формування специфiч-ного досвщу вимушених переселенцiв. На тлi асте-ни формуються рiзнi прикордоннi нервово-псих1чш розлади, як1 в рядi випадшв набувають затяжний i хронiчний переби-. Найбiльш поширеними з них е психогенна депре^, тривога та соматоформш розлади [5]. Тому, розробка оптимального алгоритму ранньо! дiагностики та вивчення психофiзiологiч-ного стану респонденпв, як1 зазнали насильниць-кого перемщення, вкрай важлива для своечасного надання квалiфiковаио! реабштацшно! та психо-лого-психiатричноl допомоги [6, 7, 8].
Мета. Зробити системний аналiз взаемозв'язку якосп життя та соцiально-демографiчних характеристик у внутршньо перемiщених осiб.
Матерiали та методи. Для досягнення мети роботи за умови шформовано! згоди iз дотриман-ням принципiв бюетики та деонтологи за перiод
2015-2016 рр. було проведено комплексне обсте-ження 145 ВПО у вщ ввд 18 до 80 рошв, як1 були змушенi покинути мюця свого постiйного прожи-вання у зв'язку зi збройним конфлiктом на Сходi Укра!ни i тимчасово проживали в санаторiях Оде-сько! обласп. ВПО були перемiщенi силами волон-терських оргаиiзацiй, а контингент складали най-бiльш незахищенi шари населення - особи з шваль дшстю, люди похилого вiку та особи, як здiйснювали догляд за ними. З цього контингенту в подальшому i був набраний матерiал дослщження. Скринiнг включав клiнiко-анамнестичний, клшжо-психопатолопчний та патопсихологiчний методи дослiджения. Клшжо-психопатолопчний метод був реалiзоваиий у виглядi напiвструктурованого психопатологiчного iнтерв'ю, основною метою якого була комплексна оцшка псих1чного статусу пацiента. Розлади психiки дiагностувалися ввдпо-ввдно до критерпв МКХ-10 роздiлу V «Психiчнi розлади». За результатами скриншгу було вщбрано 130 респондентiв, з яких 15 ВПО були вилучеш з подальшого дослвдження. До критерив виключення з дослщження ввдносилися: вiк молодше 18 рошв; ввдсутшсть добровшьно! усввдомлено! згоди на об-стеження та виражене iнтелектуально-мнестичне зниження.
Розподiлення обстежених осiб на 3 групи на-ступне: 1) група хворих з соматичною патолопею (ГХСП), в яку увiйшло 43 ВПО (33%) - контингент з дiагностованими рашше хронiчними соматич-ними захворюваннями або з iнвалiднiстю за сома-тичним захворюванням; 2) група хворих з психiч-ною патолопею (ГХПП), в яку увiйшло 43 ВПО (33%) - респондента з швалщшстю за псих1чним захворюванням; 3) група умовно здорових (ГУЗ), яку склали 44 ВПО (34%) - люди, яш не мали тяжких хрошчних захворювань чи швалщносл. В ГХСП увiйшло 43 ВПО (33%), яш отримали шваль дшсть за соматичним захворюванням. Розподiл за профшем iнвалiдностi наступний: неврологiчний -23 (53,5%); офтальмолопчний - 11 (25,6%); пуль-монологiчний - 3 (7%); ендокринолопчний - 3 (7%); кардюлопчний - 2 (4,6%); травматолопчний - 1 (2,3%) (рис.1).
26%
РОЗПОДШ ВПО З ГХСП ЗА ПРОФШЕМ ШВАЛЩНОСТ
(N=43)
7%
5%
2%
53%
i невpолопчнии i офтальмолопчниИ i пудьмонодопчниИ * ендокpинодогiчниИ < кapдiодогiчниИ i тpaвмaтодогiчниИ
Рис. 1 Розподш ВПО з ГХСП за пpофiлем iнвалiдностi (n=43)
В ГХПП увшшло 43 ВПО (33%), що мали pa-нiше дiaгностовaний тяжкиИ xpонiчниИ псиxiчниИ pозлaд або швалвдшсть за псиxiчним зaxвоpювaн-ням. Розподiл за клiнiчною пaтологieю: шизофpенiя - 21 (49%); легка pозyмовa вiдстaлiсть - 15 (35%); оpгaнiчнi pозлaди особистостi - 7 (16%) фис. 2).
За вiковими групами ВПО pозподiлилися piв-номipно y дiaпaзонi ввд 21 до 80 pокiв; 1 особа (2,3%) бyлa молодша за 20 pокiв i 1 - стapше за 81.
МаИже половину ВПО склали особи з сеpед-ньою спецiaльною освггою - 49,2% (з пpaктично однаковою к1льк1стю у ГХСП, ГХПП та ГУЗ); дос-лiджyвaнi з вищою освiтою - 26,9%; з сеpедньою -17,7%; з початковою i неповною сеpедньою освь тою загалом - 5,4%; а наИменшу питому вагу склали особи з неповною вищою освггою - 0,8%.
^упу умовно здоpовиx складали 44 ВПО (34%), яш не мали paнiше дiaгностовaниx тяжкиx xpонiчниx зaxвоpювaнь чи швалТдносл.
Сеpед 130 обстежениx внyтpiшньо пеpемiще-ниx оаб пеpевaжaли жшки з питомою вагою 69,2% вгд yсix pеспондентiв. В ГХСП i ГХПП жшки скла-
За типом заИнятосл 100% pеспондентiв з ГХСП i ГХПП становили iнвaлiди. У ГУЗ 54,5% оаб були ^^w^pa^; 31,8% - безpобiтними; доля заИнятт складала 4,6%.
За сiмеИним станом: 27,7% були pозлyченi або неодоужеш, а 14,6% - вдТвщ (дана кaтегоpiя ВПО складае пул pеспондентiв з шдвищеним pизиком фоpмyвaння pозлaдiв псиxiки та поведiнки); 24,6% - одоуженц 5,4% - пpоживaли в цивТдьному шлюбц 60,5% - неодоужеш з ГХПП.
дали по 58,1%, а в ГУЗ - 90,9%.
РОЗПОДШ ВПО З ГХПП ЗА КЛШШНОЮ ПАТОЛОГИЮ
(N=43)
и шизофрешя м легка розумова вщсталкть
i оргашчш розлади особистостi
Рис. 2 Розподш ВПО з ГХПП за клтчною патологieю (n=43)
Б^льшсть ВПО в перюд вимушеного перемь щення проживали з диъми - 26,9%; наодинцi -24,6% або з батьками - 20,8%; 13,9% проживали з чоловшом/дружиною; 9,2% - з чоловшэм/дружи-ною та дггьми; по 2,3% обрали ввдповщь «З чоловь ком/дружиною, дггьми i батьками» та «1нше». З ГХСП 44,2% проживали на одинщ, а 48,8% ГЗПП -з батьками.
З обстежених осiб 80% скаржилися на самопо-чуття: 93% з ГХСП; 72,1% - ГХПП i 75% - ГУЗ. Переважна бiлъшiстъ (65,4%) ВПО постшно прий-мали лши: 67,4% хворих з ГХСП; 69,8% - ГХПП i 59,1% - ГУЗ. Свщком або учасником психотравму-ючих подiй були 93,8% респонденпв без достовiр-но! рiзницi мiж групами. Половина обстежених пе-ребували у вимушеному перемiщеннi бiлъше 1 року; бшьше третини (36,1%) - вщ 6 мiсяцiв до 1 року; 8,5% - ввд 3 до 6 мюящв i 5,4% вщ 1 до 3 мь сяцiв.
Для дiагностики порушень у псих1чнш та по-ведiнковiй сферах застосовували опитувальник оць нки якосп життя SF-36 [7, 8]. З початку 80-х рошв минулого столитя в зарубiжнiй медичнiй лпера-турi з'явилися вiдомостi про використання в оцшщ резулътатiв лiкування показника «якосп життя» (Quality of Life, QOL). У 1982 Bush J.W. i Kaplan R.M. запропонували термш "health-related quality of life" або HRQOL (пов'язана зi здоров'ям як1сть життя) [9], щоб видiлити актуалънi поняття медич-ного характеру з широкого i загального поняття якостi життя. За визначенням Bсемiрно! оргашзацп охорони здоров'я: «Яшсть життя - це сприйняття людиною свое! позицп у житп, у тому числi, фiзи-чного, психiчного та соцiалъного благополуччя, за-лежно ввд якостi середовища, в якому вона живе, а також ступеня задоволення конкретним рiвнем життя та iншими складовими психолопчного комфорту» [10]. Як1сть життя - це штегральна характеристика фiзичного, психологiчного, емоцiйного i сощального функцiонування хворого, заснована на його суб'ективному сприйняттi. Дослiдження цього показника допомагае отримати iнформацiю, необ-хвдну для глибшого розумiння впливу клшчних проявiв соматичного захворювання на загальний (в тому числi психологiчний) стан хворих, а також дае можливють оцшити ефективнiстъ застосовано! те-раш!.
Опитувальник SF-36 (Medical Outcomes Study 36-item short form health survey) - це неспецифiчний опитувальник якосп життя, який був розроблений в 1992 рощ американськими лiкарями John E. Ware i Cathy D. Sherbourne [11] i е одним з найбтш по-ширених методiв вимiрювання якостi життя, пов'я-зано! зi здоров'ям. SF-36 використовуеться в клшь чнiй практицi та наукових дослщженнях для оцiнки загального здоров'я населения у вщ вiд 14 рошв i старше, незалежно ввд наявного захворювання, ста-тевих, вшзвих особливостей та специфiки того чи
шшого лiкувания. Опитувальник вiдображае зага-льне благополуччя i ступiнъ задоволеносп тими сторонами життедiялъностi людини, на як впливае стан здоров'я. Вш дозволяе оцiнити суб'ективну за-доволенють хворого сво!м фiзичним i психiчним станом, соцiалъним функцiонуваниям, а також вь дображае самооцiнку ступеня виразносп больового синдрому.
36 пунктiв опитувальника згруповаш у 8 шкал: фiзичне функцюнування (PF), рольова дiялънiстъ (RP), тшесний бiлъ (BP), загальне здоров'я (GH), життездатшсть (VT), соцiалъне функцiонувания (SF), емоцшний стан (RE) i псих1чне здоров'я (MH) i фiзичний компонент здоров'я (PH). Показники ко-жно! шкали вар1юють в1д 0 до 100, де 100 предста-вляе повне здоров'я, а ва шкали формують два показники: душевне i фiзичне благополуччя.
Результати представляються у виглядi оцiнок у балах за 8 шкалами, складених таким чином, що бiлъш висока оцшка вказуе на бiлъш високий рiвень якостi життя.
Статистичний метод дослщження виконаний iз застосуванням логiчного аналiзу феноменiв псих1ч-них функцiй та розладiв, причинно-наслiдкових зв'язк1в м1ж анамнестичними, фiзiологiчними, соцi-альними ознаками респонденпв та результатами клiнiко-психопатологiчних i пастопсихолопчних дослiдженъ; причинно-наслiдкових зв'язк1в м1ж до-слiджуваними ознаками iз обчислення коефщента рангово! кореляцil Spearman - rs (для визначення тi-сноти зв'язку м1ж к1льк1сними i як1сними ознаками, за умови можливосп ранжирування цих ознак за ступенем убування або зростання) та коефiцiента парно! кореляцп Pearson - r (для визначення лшш-ного взаемозв'язку мiж шльшсними i як1сними ознаками, за умови можливосп ранжирування цих ознак за ступенем убування або зростання).
Результати. Нами виявлеш достовiрнi кореля-цiйнi зв'язки мiж показниками якостi життя (SF-36) та соцiально-демографiчними характеристиками. Показники «Фiзичне функцiонувания» та «Рольове функцiонуваиия, обумовлене фiзичним станом» в ГХСП корелювали зi статтю та тривалiстю вимушеного перемщення, були достовiрно вищими у ж1-нок (вiдповiдно r=0.391, p=0,005, r=0.428, p=0.002) та зменшувались при збiлъшеннi тривалостi перемi-щення (вiдповiдно r=-0.467, p=0.001, r=-0.361, p=0.009). В ГХПП цi ж показники були достовiрно нижчi у респонденпв, яш скаржились на свiй на фь зичний стан (вiдповiдно r=-0.353, p=0.01, r=0.369, p=0.007). В ГУЗ - зменшувалися з вiком (ввдпо-в1дно r=-0.780, p<0.01, r=-0.707, p<0.01), при наяв-ностi скарг на фiзичний стан (вiдповiдно r=-0.373, p=0.006, r=-0.329, p=0.015) та при прийомi лiкарсъ-ких препаратiв (вiдповiдно rs =-0.271, p=0.038), що наведено в таблищ 1.
Таблиця 1
Взаемозв'язок якост життя за шкалами опитувальника SF-36 та соцiально-демографiчних показник1в _ВПО в ГУЗ (n=44), коефiцieнт рангово! кореляцií Spearman_
Сощально-де-
мографiчнi по- PF RF RE VT MH SF BP GH PH
казники
Вк -,861** -,757 -,260* -,275* -470** -,615** -,635** -584**
p<0.01 p<0.01 0.044 0.035 0.001 p<0.01 p<0.01 p<0.01
Зайнятiсть -,831** -,657** -,408** -496** -,587** -,542**
p<0.01 p<0.01 0.003 p<0.01 p<0.01 p<0.01
Задоволення ро- ,783*
ботою 0.033
Проживання са- ,285* ,332* -,402** ,277*
мостiйно чи ш 0.030 0.014 0.003 0.034
Скарги -,440** -,380** -,352** -,398** -,405** -,504** -,548** -,486** -,400**
0.001 0.005 0.01 0.004 0.003 p<0.01 p<0.01 p<0.01 0.004
Прийом препа- ,309* ,271* -,456** -,522** -,455** -459** -,280* -,271* -,287*
рапв 0.021 0.038 0.001 p<0.01 0.001 0.001 0.033 0.038 0.029
Учасник/ сводок психотравмую-чо1' ситуацп 0.306* 0.022 -,291* 0.027 -,288* 0.029 -,257* 0.046
Тривалють пере-мiщення -,290* 0.028 -,306* 0.022
*. Кореляця значуща на piBHi 0,05. **. Корелящя значуща на рiвнi 0,01.
Ц зв'язки можуть ввдображати певну виснаже-нiсть нервово-психiчноí дiяльностi iндивiдуумiв в умовах тривалого впливу психотравмуючо! ситуа-цií, порушень адаптацií, загострення iснуючих хро-нiчних захворювань, ввдсутшсть повноцшно1' сощ-ально-економiчноí пiдтримки респонденпв тощо.
Показник «Рольове функцiонування, обумов-лене емоцiйним станом» в ГХСП та ГУЗ був ниж-чим в оаб, як1 мали скарги на фiзичний стан (вщпо-вщно r=-0.350, p=0.011, r=-0.337, p=0.013) та прий-мали лiкарськi препарати (вщповвдно rs =-0.267, p=0.042, r=-0.449, p=0.001). Окремо в ГУЗ цей показник зменшувався з вiком (r=-0.291, p=0.028). В ГХПП показники «Рольове функцiонування, обу-мовлене емоцiйним станом», та «Життева актив-нiсть» зменшувались з вiком (вiдповiдно r=-0.428, p=0.002, r=-0.413, p=0.003) i при прийомi лшарсь-ких препаратiв (вiдповiдно r =-0.510, p<0.01, r=-0.518, p<0.01); окремо показник «Життева актив-шсть» зменшувався за наявностi скарг на фiзичний стан (r=-0.379, p=0.006), що можливо асоцшеться iз зростаючою тривалютю психiчного захворювання, особистiсним сплощенням на rai адаптацiйних роз-ладiв з постшним впливом психотравмуючо! ситуацп, викликано! фактом перемiщення, збвднення та попршення умов iснування.
Показники «Життева актившсть» та «Псих1чне здоров'я» в ГХСП та ГУЗ зменшувалися в оаб, як скаржилися на свш фiзичний стан (вiдповiдно r=-0.325, p=0.017, r=-0.300, p=0.025 та r=-0.383, p=0.005, r=-0.398, p=0.004) та приймали лiкарськi препарати (вiдповiдно r=-0.305, p=0.024, r=-0.395, p=0.004 та r=-0.496, p<0.01, r=-0.443, p=0.001). Окремо ш показники зменшувались в ГХСП при впливi психотравмуючо! ситуацп (вiдповiдно r=-0.432, p=0.002, r=-0.385, p=0.005), а в ГУЗ показник «Психiчне здоров'я» зменшувався при зб№шеш
тривалостi перемщення (rs=-0.290, p=0.028). В ГХПП показник «Психiчне здоров'я» зменшувався з вшом (r=-0.290, p=0.03), в осiб, яш мали скарги на свiй фiзичний стан (r=-0.387, p=0.005) та приймали лшарсьш препарати (r=-0.507, p<0.01), що може сввдчити про зниження стресостшкосп та висна-ження адаптацiйних резервiв респондентiв.
Показник «Соцiальне функцiонування» в ГХСП був вищш у жшок (r=0.282, p=0.033), а в ГХПП - у чоловшв (r=-0.472, p=0.001); зменшувався з вiком у ГХСП та ГУЗ (вщповщно r=-0.308, p=0.022, r=-0.452, p=0.001), у оаб, яш скаржились на свiй фiзичний стан з ГХСП, ГХПП та ГУЗ (ввд-повадно r=-0.363, p=0.008, r=-0.404, p=0.004, r=-0.465, p=0.001), приймали лiкарськi препарати з ГУЗ (r=-0.401, p=0.003) та при впливi психотравму-ючо! ситуацií в ГХСП та ГУЗ (вщповщно r=-0.317, p=0.019, r=-0.280, p=0.033).
Показник «Iнтенсивнiсть болю» в ГХПП був достовiрно нижчим у чоловiкiв (r=0.270, p=0.04) та оаб, яш мали скарги на свш фiзичний стан (r=-0.304, p=0.024); в ГХСП та ГУЗ - у осiб, як1 приймали лжарсьш препарати (вiдповiдно r=-0.266, p=0.042, rs=-0.280, p=0.033). Окремо в ГУЗ цей показник зменшувався з вшом (r=-0.615, p<0.01), а в ГХСП - в оаб, яш були учасниками/свщками пси-хотравмуючо1' ситуацií (r=-0.352, p=0.01).
Показник «Загальний стан здоров'я» в ГХСП, ГХПП та ГУЗ був достовiрно нижчим у ВПО, яш мали скарги на свш фiзичний стан (ввдповщно r=-0.304, p=0.024, r=-0.395, p=0.004, r=-0.426, p=0.002); в ГХСП та ГУЗ - респонденпв, як1 приймали лша-рськ1 препарати (вiдповiдно r=-0.456, p=0.001, r=-0.331, p=0.014) та були учасниками/свщками пси-хотравмуючо1' ситуацп (вiдповiдно r=-0.258, p=0.047, r=-0.257, p=0.046), що мале мiсце в насль док порушень адаптацií переселенцiв; в ГХПП та
ГУЗ - зменшувався з вшзм (вщповщно г=-0.279, p=0.035, г=-0.620, p<0.01); окремо в ГУЗ - достовь рно вищiм у респондеипв задоволених своею робо-тою (ге=0.783, p=0.033), що шдкреслюе важливiсть надежного рiвня соцiально-економiчноl пiдтримки ВПО.
Показник <^зичне здоров'я» в ГХСП, ГХПП та ГУЗ зменшувався з вжом (ввдповвдно г=-0.387, p=0.005, rs=-0.343, p=0.012, г=-0.567, p<0.01). Окремо в ГУЗ показник <^зичне здоров'я» був дос-товiрно нижчiм у респондентiв, що мали скарги на свiй фiзичний стан (г=-0.357, p=0.009) та приймали лiкарськi препарати (г=-0.345, p=0.011), що приро-дньо вiдбивае фiзiологiчнi процеси, пов'язанi зi ста-рiниям оргашзму, наявнiстю хронiчних хвороб та/або швалщносп.
Висновки. Таким чином, проведене досль дження взаемозв'язку якостi життя за опитувальни-ком оцiнки якостi життя SF-36 та сощально-демо-графiчних характеристик ВПО дозволяе зробити висновок, що на та комплексу психiчних реакцш та станiв, пов'язаних iз дiею психотравмуючих фа-кторiв (загроза життю та здоров'ю, вимушене пере-мщення, соцiо-культурна та побутова необлашто-ванють та пристосувания до нових умов життедь яльностi, питания проблем з працевлаштуванням та задовiльних умов роботи, попршення стану здоров'я через загострення iснуючих та появу нових хвороб та розладiв, невизначешсть майбутньо! можли-востi повернения на батьшвщину тощо), як1 стали каталiзатором формуваиия психопатологiчних про-цесiв, домiнуючими психiчними розладами у респондента е депресивнi та тривожиi, а також злов-живания алкогольними напоями, пашчний синдром. Як1сть життя за уйма шкалами опитувальника SF-36 достовiрно зменшувалась зi зростаииям вжу, зростаииям кiлькостi скарг на фiзичний стан, з фактом учасп в психотравмуючiй ситуацп, наявнiстю незадоволення iснуючою роботою, збiльшениям тривалостi перемщения. Отримаиi данi дозволять бiльш обгрунтоваио та диференцiйовано оптимiзу-вати принципи надания спецiадiзоваио! психiатри-чно! та сощально-психолопчно! допомоги ВПО.
Лiтература
1. Мшютерство сощально! полiтики Укра!ни. ЦШ: https://www.msp.gov.ua/news/15829.html
2. Global Report on Internal Displacement (GRID 2018), 16 may 2018 // The Internal Displacement monitoring Centre (IDmC). URl: http ://www. internal-displacement.org/global-report/grid2018/downloads/2018-GRID.pdf - c. 2933.
3. A review of the health problems of the internally displaced persons in Africa / [E. T. Owoaje, O. C. Uchendu, T. O. Ajayi, E. O. Cadmus] // The Nigerian Postgraduate Medical Journal. 2016. Vol. 23, № 4. P. 161—171.
4. Post-traumatic stress disorder in internally displaced people of Colombia: an ecological study / [M. Lagos-Gallego, J. C. Gutierrez-Segura, G. J. Lagos-Grisales, A. J. Rodriguez-Morales] // Travel Medicine and Infectious Disease. 2017. Vol. 15. P. 41—45.
5. XaycTOBa O.O., KoBMeHKO H.B. AKTya^bHi npo6^eMH ®HTTa i nopymeHHH ncnxinHoro 3gopoB'a BHyTpimHbo nepeMi^eHnx oci6 // ApxiB ncnxiaTpii' -2015 - T.21 - 2 (81) - C.42-46.
6. XaycTOBa O.O., KoBMeHKO H.B. AKTya^bHi npo6^eMH ®HTTa i nopymeHHH ncnxinHoro 3gopoB'a BHyTpimHbo nepeMi^eHnx oci6 // ApxiB ncnxiaTpii' -2015 - T.21 - 2 (81) - C.42-46.
7. XaycTOBa O.O., KoBa^eHKO H.B. AhmÍ3 ncn-xonaTO^oriHHHx 0C06^HB0CTeH po3^agiB ncnxiKH Ta noBegiHKH y BHMymeHHx nepece^eH^B // ApxiB ncnxiaTpii - 2016 - T.22 - 1 (84) - C. 17-21.
8. KoBa^eHKO H.B., OcyxoBCbKa O.C., XaycTOBa O.O. CTpyKTypoBaHnn ^eHOMeHonorinHnn aHa-m3 po3^agiB ncnxiKn Ta noBegrnKH y BHyTpimHbo ne-peMi^eHnx oci6: Scientific trends: modern challenges. Volume 1: collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachni-kov. Sherman Oaks, California: GS Publishing Ser-vices,2021. 202 p. ISBN 978-1-7364133-2-6.
9. Kaplan, R. M., & Bush, J. W. (1982). Health-related quality of life measurement for evaluation research and policy analysis. Health Psychology, 1(1), 61-80. https://doi.org/10.1037/0278-6133.1.1.61
10. Programme on mental health. WHOQOL. User Manual. // World Health Organization. - 1998.
11. Ware J.E. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection / J.E. Ware, C.D. Sherbourne. // Medical Care. - 1992. - №30. - C. 473-83.
