CC BY
13
3. ТЕХНОЛОГИ! ТА УСТАТКУВАННЯ Л1СОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ
УДК 674.05.055Проф. В.В. Шостак, д-р техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; викл. А.В. Ляшеник, канд. техн. наук - Коломийський nолiтехнiчний коледж; астр. Р.Р. Климаш - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВПЛИВУ К1ЛЬКОСТ1 ВЕНТИЛЯТОР1В, ЯК1 ОДНОЧАСНО ПРАЦЮЮТЬ, НА РОБОТУ ДЕЦЕНТРАЛВОВАНО1 АСП1РАЦШНО1 СИСТЕМИ ДЛЯ ДЕРЕВООБРОБНИХ ВЕРСТАТ1В
Зроблено аналiз одночасно'1 роботи вентиляторiв у децентралiзованiй астра-цiйнiй cиcтемi. Наведено i пpоaнaлiзовaно випадок "передуву" одного вентилятора шшим. Пpоaнaлiзовaно вплив кiлькоcтi одночасно увiмкнених вентилятоpiв на 1хню пpодуктивнicть та наведено розв'язок подiбноi зaдaчi гpaфiчним способом. Наведено деякi рекомендацп щодо проектування децентpaлiзовaноi астращйно'1 системи.
Ключов1 слова: очисна cтaнцiя, децентpaлiзовaнa астрацшна система, про-дуктивнicть, cпiльнa робота, вентилятор.
Prof. V.V. Shostak - NUFWT of Ukraine, L'viv; teacher A.V. Liashenyk -Kolomiyskiy polytechnic college; post-graduate R.R. Klymash -
NUFWT of Ukraine, L'viv
An analysis of influence of amount simultaneously workings ventilators for the work of decentralizing aspiration system for woodworking
machine-tools
The analysis of simultaneous work of ventilators is done in the decentralizing aspiration system. The case of "pereduvu" of one ventilator by other is resulted and analysed. Influence of amount simultaneously workings ventilators is analysed on their productivity and the decision of similar task is resulted by a graphic method. Some recommendations are resulted in relation to planning of the decentralizing aspiration system.
Keywords: station clearing, decentralizing aspiration system, productivity, general work, ventilator.
На сьогодш найперспектившшою конструкщею серед асшрацшного обладнання е децентрал1зована асшрацшна система з автономними вентиляторами (ДАСзАВ) [1]. Така конструкщя передбачае встановлення автоном-них вентилятор1в, що працюють паралельно на одну мережу. Працюючи, вони долають не лише шдив1дуальний ошр влacноi мереж1 - повггропроводу, але одночасно й ошр cпiльноi дшянки - повiтpоочиcноi установки (ПОУ).
У ДАСзАВ передбачено сшльну роботу р1зних за аеродинам1чними характеристиками вентилятор1в. Пщ час проектування таких систем слщ бра-ти до уваги деяк випадки ненормативно!" роботи, як можуть з'являтися. Це може бути "передув" одного вентилятора шшим i змша продуктивност окре-мого вентилятора залежно вщ кшькосп одночасно вв1мкнених агрегат1в. Випадок "передуву" одного вентилятора шшим пояснюеться такими м1ркуван-
нями [2]. При режимах роботи вентиляторiв, що вiдповiдають дiлянцi АБ (рис. 1), обидва вентилятори мають позитивну продуктившсть i, вiдповiдно, подають повпря разом у спiльну мережу (камеру). Якщо режим роботи вщ-повщае робочiй точцi Б, то вентилятор 2 (рис. 1) подае повггря в об'ем, що вщповщае вiдрiзку ё, а вентилятор 1 повпря не подае. За режиму роботи на вiдрiзку БВ вентилятор 2 мае позитивну подачу, а вентилятор 1 - вщ'емну, повпря в ньому рухаеться в протилежному напрямг Вентилятор 2 подае повпря не лише в спшьну камеру, але й у вентилятор 1, долаючи його ошр, внаслщок чого у спшьну мережу подаеться менше повпря, шж подавав би повпря вентилятор 2, працюючи сам.
а
Длянка АБ
<Г
О
Длянка БВ
Рис. 1. Сумарна характеристика двохрiзних за продуктившстю вентиляторiв
1 i 2, як працюють паралельно
1нший випадок ненормативно! роботи системи виникае тод^ коли зi збiльшенням кiлькостi одночасно ввiмкнених вентиляторiв зменшуеться про-дуктивнiсть кожного з них. Тому, на стади розрахунку ДАСзАВ, нормативи кiлькостi пов^я потрiбно збiльшувати. За такого збшьшення слiд брати до уваги, що в умовах реального виробництва коефщент одночасност роботи об-ладнання рщко перевищуе 0,7. Враховуючи досвiд використання таких систем, прийнято збiльшувати розрахункову продуктившсть на 10 %. Ефектившшим е алгоритм розрахунку, для якого треба розраховувати асшрацшну систему в ре-жимi включення всiх вентиляторiв, а для зменшення продуктивностi, при ро-ботi не вше! кшькосп обладнання, - використовувати частотне регулювання.
Якщо пiд час роботи на спшьну мережу один вентилятор вщключити, то другий подаватиме витрату повпря, бшьшу, нiж вiн подавав при одночас-нiй роботi. Цей чинник варто враховувати, оскшьки в такому випадку можли-ве зменшення витрати повпря вщ верстата, через зменшення продуктивност вентилятора в мережi. Тому ми спробували кiлькiсно оцiнити взаемовплив вплив одночасно включених вентиляторiв на роботу кожного з них зокрема.
До основних вихщних даних тд час проектування аспiрацiйних систем вщносять нормативнi витрати повiтря, що являють собою мiнiмальну кiлькiсть повпря, яку потрiбно вiдсмоктувати вiд певного верстата [3]. За
умови зменшення об,емiв аспiрацiйного повiтря вiд верстата збшьшуеться кiлькiсть пилу в робочш зонi навколо рiзального iнструменту, а зростання -рекомендованих вище значень вимагае надлишково! кiлькостi електроенерги.
Для анашзу впливу кiлькостi одночасно ввiмкнених вентиляторiв на продуктившсть асшраци вщ окремого верстата розглянемо роботу ДАСзАВ, що обслуговуе три рейсмусових верстати в СР-12. Норматив витрати вщ верстата становить Qн=2750 м3/год. На рис. 2 представлено шдивщуальну схему пiдведення асшраци до кожного з наведених верста^в. Запилене повггря вiд верстатiв аспiруеться вентиляторами до фшьтрувально! станцп, де здшсню-еться його очищення (рис. 3). Будемо вважати, що гiдравлiчний опiр мережi а, б, в для вЫх гiлок е однаковим.
Рис. 2. Схема тдведення астрацшноЧ системи до верстата СР-12
Рис. 3. Схема тдведення повтря до очисно'1 станци: 1 - пиловий вентилятор;
2 - noeimponpoeid; 3 - фыътрувалъна станция
Розв'язок ще1 задачi виконаемо графiчним способом. Для цього побу-дуемо сумарну аеродинамiчну характеристику трьох вентиляторiв. На одному графжу (рис. 4) вiдобразимо аеродинамiчнi характеристики кожного з трьох вентиляторiв (рис. 1). При паралельнш роботi двох вентиляторiв ïx сумарну аеродинамiчну характеристику можна отримати, додавши абсциси характеристик вентиляторiв. Унаслiдок отримаемо криву 2 (рис. 4). Аналопчно побудуемо характеристику трьох паралельно ввiмкнениx вентиляторiв (крива 3, рис. 4). Аеродинамiчну характеристику спiльноï дiлянки зображено кривою 4 (рис. 4). Продуктившсть кожного вентилятора при ïx паралельнiй ро-ботi будемо визначати, провiвши через точку перетину сумарноï характеристики (т. А або т. В) пряму, паралельну до ос абсцис.
Якщо паралельно працюе три вентилятори (крива 3), через точку В, пе-ретин сумарноï характеристики вентиляторiв з характеристикою мереж1, прове-демо пряму, паралельну до ос ОХ. Вона перетне криву 1 у точщ В1. Ця точка
вщповщае значенню продуктивностi Q=2340 м /год. Таким чином у випадку, коли працюють вс три вентилятори, продуктившсть кожного з них становити-ме 2340 м /год. Аналопчно через точку. А проводимо пряму паралельну ос ОХ. Вона перетинае криву 1 в точцi. А1. Ця точка вiдповiдае значенню продук-тивностi Q=2820 м /год. Це i буде вiдповiдати продуктивностi кожного вентилятора в режим^ коли два працюе, а один - ш. Перетином криво! 1 i характеристики мереж буде точка С, якш вiдповiдае продуктивнiсть Q=3350 м /год., тобто продуктивнiсть вентилятора, коли iншi два не працюватимуть.
6000 С1т&год
Рис. 4. Графiчнийрозв'язок задачi паралельно'1 роботи трьох вентиляторiв
На стади розрахунку асшрацшно! системи вентилятор шдбирають, ви-ходячи з розрахунку гiдравлiчного опору iндивiдуально! мережi та нормативно! продуктивностi. Розрахована продуктившсть стосуеться роботи лише конкретно ще! мережь
З розв'язку ще! задачi видно, що зi збшьшенням кiлькостi увiмкнених вентиляторiв, зростае гiдравлiчний опiр спiльно! мережi, i внаслщок цього зменшуеться iндивiдуальна продуктивнiсть кожного. Коли працюе разом три вентилятори, то продуктившсть кожного буде становити Q3пap=2340 м3/год., коли працюе два Q2пap=2820 м3/год., а якщо лише один - Q1=3350 м3/год.
Таким чином, за умови роботи трьох паралельно увiмкнених вентиля-тоpiв фактичш значення пpодуктивностi кожного з них становить 2340 м /год. i е на 18 % меншими за ноpмативнi, що призведе до недостатньо! аспipацi! по-вiтpя вщ веpстатiв, а отже, до попршення умов пpацi pобiтникiв. За умови роботи одного вентилятора реальна продуктившсть доpiвнюе Q1=3350 м3/год. i буде на 21 % вищою, що приведе до перевитрат електроенергй.
Для виpiшення цiе! задачi можемо запропонувати такi piшення.
1. Збшьшення проектно! пpодуктивностi кожного вентилятора. Таке ршення може бути ефективним для невисоких обсяпв виробництва на дере-вообробних пiдпpиемствах, оскiльки передбачае значну перевитрату електроенергй на асшращю.
2. Оскшьки на сьогоднi, з розвитком деревообробно! пpомисловостi, обсяги виробництва навпъ на малих пiдпpиемствах е високими i супроводжу-ються дво- та тризмшною роботою веpстатiв, то найоптимальшшим буде рь шення, що полягае у змт пpодуктивностi вентилятора частотним регулю-ванням обеpтiв лопатей.
Другий cnoci6, на нашу думку, е доцшьшшим.
Л1тература
1. Шостак В.В., Климаш Р.Р. Перспективна конструкщя астрацщно! системи пов1тро-очищення на деревообробних пщприемствах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2007, вип. 17.6. - С. 82-87.
2. Вахвахов ГГ. Работа вентиляторов в сети. - М.: Стройиздат, 1975. - 102 с.
3. Козориз Г.Ф. Исследование цеховой универсальной пневмотранспортной системы с плавно регулируемой производительностью для деревообраба-тывающих производств/ Дис.... канд. техн. наук: 05.06.02. - Льв1в: ЛЛТИ, 1973._
УДК 630.624 Проф. М.П. Мартинщв, д-р техн. наук; тж. Т.З. Матюхта;
доц. Г.А. Матвеева, канд. пед. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИБ1Р РОЗМ1Р1В Л1СОС1К П1ДЧАС РОЗРОБЛЕННЯ
Г1РСЬКИХ Л1С1В
Отримано формули для визначення довжини та ширини лicоciки залежно вщ рельефу мicцевоcтi та типу деревостану. Виконано гpaфiчний aнaлiз отриманих за-лежностей. Наведено рекомендаци для вибору pозмipiв лicоciк, якi забезпечать при-родне вiдновлення деpевоcтaнiв та попередять можливу еpозiю rpунтiв на вирубках.
Prof. M.P. Martyntsiv; eng. T.Z. Matyukhina; assoc. prof. G.A. Matvyeyeva - NUFWT of Ukraine, L'viv
Size choice of cutting areas at development of mountain forests
Formulas for determination of length and width of cutting area are got depending on relief of locality and forest stand type. The graphic analysis of the got dependences is executed. It is resulted recommendation for the choice of sizes of cutting areas which will provide natural renewal of forest stands and will warn possible soil erosion on cutting area.
Ефективне вщновлення люових масив1в, шсля проведення промисло-вих рубань, можна забезпечити, вибравши правильш способи рубань, розмь ри люосж та технолопю "х освоення.
Найбшьш ефективш способи рубань для р1зних тишв лшв запропону-вали вчеш-люоводи акад. С.А. Генсирук, проф. М.М. Горшенш, проф. Я.О. Сабан, проф. Г.Т. Криницький [1-4]. Вщповщно до чинними "Правилами рубань..." площд люосж обмежеш залежно вщ породного складу, а в яли-цево-букових люах заборонено проведення суцшьних рубань [5].
Перш1 спроби обгрунтувати розм1ри люосж, залежно вщ крутизни схилу, зроблено в роботах [6, 7]. На думку автор1в вказаних робгг, таю розмь ри забезпечать збереження вологи на вирубуваннях, що дасть змогу ефектив-но вщновлюватися молодим люовим насадженням i збереже вггровалос-тшюсть залишених деревосташв. Однак вщом1 залежност не враховують породи дерев та повноти деревостану. У представленш робот наведено резуль-тати бшьш широких дослщжень для вибору розм1р1в люосж.
На люовщновлення i ерозда грунту значний вплив мають кшматичш та рельефш умови. Тому для вибору довжини люосши, що розмщена поперек схилу, за основу взято допустиму швидюсть вггру (рис. 1)
