Научная статья на тему 'Аналіз впливу господарського менталітету на Економічний розвиток країни: кореляційно-регресійний підхід'

Аналіз впливу господарського менталітету на Економічний розвиток країни: кореляційно-регресійний підхід Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
458
108
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
господарський менталітет / соціально-економічна політика / інноваційний розвиток / міжнародні індекси ефективності економіки / кореляційна залежність / хозяйственный менталитет / социально-экономическая политика / инновационное развитие / международные индексы эффективности экономики / корреляционная зависимость / economic mentality / social and economic policy / innovation development / international indices of economic efficiency / correlation

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Галушка Зоя Іванівна, Лусте Олена Олегівна

В статье определена роль хозяйственного менталитета как важного фактора социально-экономических трансформаций, проанализирована методика анализа ментальных различий, проведен корреляционно-регрессионный анализ зависимости ментальных характеристик общества и показателей экономического развития страны, намечены перспективы дальнейших исследований этой проблематики.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

AN ANALYSIS OF INFLUENCE OF ECONOMIC MENTALITY IS ON ECONOMIC DEVELOPMENT OF COUNTRY: CROSS-CORRELATION REGRESSIVE APPROACH

The article defines the role of economic mentality as an important factor of social and economic transformation, analyses methods for analyzing mental differences, carried correlation-regression analysis based on mental characteristics and indicators of social economic development, outlines the prospects for further research this issue.

Текст научной работы на тему «Аналіз впливу господарського менталітету на Економічний розвиток країни: кореляційно-регресійний підхід»

Н. Версаль, канд. экон. наук, доц.

КНУ имени Тараса Шевченко, Киев

МЕЖДУНАРОДНЫЙ РЫНОК ГОСУДАРСТВЕННЫХ ЦЕННЫХ БУМАГ: СПЕЦИФИКА ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ

Раскрыта специфика функционирования международного рынка государственных ценных бумаг в течение 1993 - 2012 гг.: основными его игроками являются развитые страны (страны Западной Европы, Канада, США) с усилением роли развивающихся стран; негативное влияние долговых кризисов не только на развитие международного рынка государственных ценных бумаг, но и международного рынка капиталов в целом; долговые кризисы не являются спонтанным явлением, и, как правило, возникают в результате неадекватного росту ВВП наращивания государственного долга.

Ключевые слова: международный рынок капиталов, международный рынок государственных ценных бумаг, государственные ценные бумаги, долговой кризис.

N. Versal, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

INTERNATIONAL GOVERNMENT SECURITIES: SPECIFIC FUNCTIONING

It's disclosed the features of the international government securities market during 1993 - 2012: main players are the developed countries (Western Europe, Canada, USA) with the increasing role of developing countries; debt crises have the negative impact as on the development of the international government securities market, but also on the international capital market as a whole; debt crises are not a spontaneous phenomenon, and usually occur as a result of inadequate growth in GDP increasing government debt.

Keywords: international capital market, international government securities market, government securities, debt crisis.

УДК 330.341

JELО 110

З. Галушка, д-р екон. наук, проф., О. Лусте, асп.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ: КОРЕЛЯЦІЙНО-РЕГРЕСІЙНИЙ ПІДХІД

У статті визначено роль господарського менталітету як важливого чинника соціально-економічних трансформацій, проаналізовано методику аналізу ментальних відмінностей, проведено кореляційно-регресійний аналіз залежності ментальних характеристик суспільства та показників економічного розвитку країни, окреслено перспективи подальших досліджень цієї проблематики.

Ключові слова: господарський менталітет, соціально-економічна політика, інноваційний розвиток, міжнародні ін-

декси ефективності економіки, кореляційна залежність.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Господарський менталітет є довготерміновою детермінантою економічної поведінки людини, чинником суспільного прогресу або регресу, залежно від того, які характеристики є домінуючими в ментальній структурі нації. Він виявляє вплив на соціально-економічні трансформації на мікро-, мезо- та макрорі-внях, що проявляється у формуванні мотивів та моделей поведінки працівників, визначає рівень їхньої економічної активності; дозволяє сформувати різні підходи до управління, стилів керівництва, функціонування і розвитку організаційної структури підприємства; під впливом господарського менталітету відбуваються процеси соціалізації економіки країни, він сприяє економічній інтеграції країни, формуванню її конкурентного потенціалу, визначає рівень її економічної свободи. На наш погляд, це актуалізує необхідність діагностики ментальних характеристик населення кожної конкретної країни, виявлення домінуючих у суспільстві стереотипів і цінностей. Тільки у результаті таких досліджень отримується інформація про реально існуючі неформальні правила, яка у подальшому може бути використана для розробки стратегічних і тактичних кроків соціально-економічної політики держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираються автори. Вплив специфічної ролі культурно мотивованих норм у ринковому середовищі досліджували Г. Хофстеде, Ш. Шварц, Р. Льюїс, Ч. Хампден-Тернер, Ф. Тромпенаарс, Г. Тріандіс. У вітчизняній та російській науці вченими Г. Комих, Т. Гайдай, О. Бондаренко, А. Гриценком, Г. Пилипенко, Р. Нурєєвим,

Ю. Латовим, Т. Вуколовою, А. Шастітко активно вивчалися проблеми господарського менталітету та основних факторів його формування.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Слід зауважити, що дотепер недостатньо розробленою є методологія оцінки впливу господарського менталітету на соціально-економічний розвиток держави.

Метою статті є вивчення взаємозалежності показників економічного розвитку держави та основних складових господарського менталітету суспільства шляхом удосконалення методології її оцінки.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На наш погляд, для оцінки впливу господарського менталітету на характер соціально-економічних перетворень у суспільстві найбільш вдалою є концепція Г. Хофстеде. Основою цієї методології є аналіз ментальних характеристик різних етнічних груп з використанням формалізованих методів. Г. Хофстеде виділив 4 основні показники, за допомогою яких можуть бути охарактеризовані та описані пануючі ціннісні системи представників різних країн і етнічних груп, що дає можливість встановити положення будь-якої країни на загальносвітовій ментальній карті [10]: дистанція влади (Power Distance - PDI); індивідуалізм (Individualism -IDV); мужність (Masculinity - MAS); прагнення уникнути невизначеності (Uncertainty Avoidance - UAI); довгострокова орієнтація (Long-Term Orientation - LTO).

Всі показники Г.Хофстеде зазвичай варіюються в інтервалі від 0 до 100 балів, хоча можливі і більш екстремальні значення [7]. "Дистанція влади" визначає ступінь нерівності в розподілі влади між людьми, який

© Галушка З., Лусте О., 2013

для населення країни є прийнятним. Показник у своєму крайньому високому значенні припускає можливість установлення авторитарного управління економікою, розвиток корупційних схем. Украй низькі показники сприяють абсолютній децентралізації економіки, анархії виробництва, глибоким кризам. Відтак, кожну зі світових культур можна оцінити як культуру з більшою або меншою дистанцією влади [5].

"Індивідуалізм - колективізм" вказує на те, як саме люди даної країни переважно діють: як індивіди чи як члени певної групи. При цьому індивідуалізм є системою цінностей, в якій домінує особистість окремої людини; в ній люди мають право критикувати співробітників і керівництво; кар'єрне зростання пов'язане лише з якостями та досягненнями цієї особистості. На противагу індивідуалізму, колективізм виступає як система цінностей, в якій окрема людина є перш за все частиною групи, а вже потім - особистістю [6].

Характеристики "мужність - жіночність" асоціюються з прагненням суспільства мінімізувати чи макси-мізувати соціальний розподіл ролей між чоловіками і жінками. За допомогою цього критерію Г. Хофстеде пропонує розкривати прихильність людей даної культури до таких цінностей, як наполегливість, самовпевненість, рекорди, героїзм, що притаманні переважно чоловікам. "Жіночність" відповідає прагненням людей налагодити рівні відносини, їхні схильності до компромісів, скромності, турботі про ближніх, якості життя тощо. У країнах з високим рівнем мужності перевага віддається незалежному індивідуальному типу ухваленню рішень, а не груповому. Крім того, в цих країнах існує сильна мотивація досягнення цілей, робота вимагає більшої напруги і посідає важливе місце в житті людей. У суспільствах, де переважає жіночність, соціальні ролі чоловіків і жінок у більшості випадків співпадають. У керівникові цінують уміння організувати безконфліктну командну роботу, досягти консенсусу, розробити справедливу мотивацію тощо [10].

Критерій уникнення невизначеності - це ступінь соціальної нестабільності, який у даній культурі сприймається як норма. Значення індексу уникнення невизначеності обумовлює вибір стратегії участі працівників у змінах. Чим нижчим є цей індекс, тим більше шансів, що буде обрана демократична стратегія організаційних змін і активне залучення працівників в організаційні зміни. Люди в країнах із слабким уникненням невизначеності ставляться до усього більш безтурботно в порівнянні з країнами з високим рівнем уникнення невизначеності [1].

Показник довготривалої орієнтації виявляється у погляді в майбутнє та в наполегливості щодо досягнення цілей. Короткотривала орієнтація характеризується поглядом у минуле та сучасне, виявляється через повагу до традицій та виконання соціальних зобов'язань. Отже, за довготривалої орієнтації виявляються цінності, спрямовані в майбутнє - ощадливість, накопичення, завзятість, натомість за короткотривалої орієнтації проявляються цінності, спрямовані в сьогодення або минуле - пошана традицій і виконання боргу перед суспільством [8; 2; 9].

Для оцінки впливу господарського менталітету на соціально-економічний розвиток скористаємось влас-ною методикою, яка передбачає дослідження взаємозв'язку між показниками менталітету за Г. Хофстеде та міжнародними показниками розвитку економічної сис-

теми. Оцінка ефективності розвитку національних економік буде проводитись за такими показниками:

1. ВНП на душу населення (Gross National Income - GNI per capita) - головний показник ефективності розвитку національних економік, прийнятий найважливішим критерієм Світового банку для економічного аналізу та формування власної економічної політики.

2. Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom - IEF) - розраховується американським незалежним стратегічним дослідницьким центром "Фонд спадщини" (The Heritage Foundation) та ділової газетою The Wall Street Journal. Експерти Фонду визначають економічну свободу як відсутність урядового втручання або перешкоджання виробництву, розподілу та споживанню товарів і послуг, за винятком необхідних громадянам захисту та підтримки свободи як такої. Щоб оцінити рівень свободи економік, експерти Фонду виставляють державам оцінки за 100-бальною системою в розрізі 10 основних компонентів. При цьому показник 100 відповідає максимальній свободі, а 0 свідчить про повну її відсутність [4]. Рівень Індексу економічної свободи складається з наступних компонентів: свобода бізнесу, свобода торгівлі, податкова (фіскальна) свобода, державні витрати, грошова (монетарна) свобода, свобода інвестицій, фінансова свобода, захист прав власності, свобода від корупції, свобода праці.

3. Глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index - GII) - розраховується з 2007 р. експертами Бізнес - школи INSEAD на базі 132 країн. Автор концепції GII професор С. Дутта наголошує на ключовій ролі інноваційного потенціалу та інноваційної політики країн в контексті забезпечення їхньої конкурентоспроможності в глобальному середовищі, як провідної рушійної сили сучасних змін, двигуна розвитку та добробуту. Методика розрахунку індексу обумовлює виокремлення двох груп показників:

- індекс умов (факторів) інноваційного розвитку (Innovation Input Index), що складається з п'яти субіндек-сів: інститути, людський потенціал, ІКТ та загальна інфраструктура, розвинутість ринків, розвинутість бізнесу;

- індекс результатів інноваційного розвитку (Innovation Output Index), який містить субіндекси: результати наукових досліджень, творчі досягнення та добробут. Названі субіндекси включають в себе 19 узагальнюючих показників та більш ніж 60 індикаторів, які висвітлюють різні аспекти інноваційного розвитку та отримані з чисельних джерел, у тому числі, з баз даних Світового банку, Світового Економічного Форуму, Міжнародної Спілки Телекомунікацій тощо [3].

Авторами сформульовано гіпотезу про наявність залежності та щільного зв'язку між показниками ефективності національних економік - ВНП на душу населення, Індексом економічної свободи, Глобальним індексом інновацій та вимірами господарського менталітету за Г. Хофстеде. Країни, обрані для дослідження, були згруповані відповідно до чинного інституціонального режиму наступним чином: постсоціалістичні країни (Чехія, Словаччина, Росія, Угорщина, Польща, Румунія); англосаксонські країни (США, Канада, Австралія, Великобританія); північноєвропейські (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія); південно-європейські (Іспанія, Італія, Португалія); західноєвропейські (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія).

Вихідні дані для проведення дослідження представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Значення міжнародних показників ефективності національних економік та ментальних характеристик за методикою Г. Хофстеде

Ознака групування Назва країни Міжнародні показники ефективності національних економік Ментальні характеристики країн за методикою Г. Хофстеде

GNI IEF GII PDI IDV MAS UAI LTO

Пост-соціалістичні країни Чехія 24,71 7O,9 48,4 57 58 57 74 13

Словаччина 24,77 68,7 42,2 1O4 52 11O 51 38

Росія 22,72 51,1 37,2 93 39 Зб 95 49

Угорщина 2O,71 67,3 46,9 46 8O 88 82 5O

Польща 21,17 66,O 4O,1 68 6O 64 93 32

Румунія 1б,31 65,1 4O,3 9O 3O 42 9O 48

Англо-саксонські країни США 5O,61 76,O 6O,3 4O 91 62 46 29

Канада 42,53 79,4 57,6 39 8O 52 48 23

Австралія 43,3O 82,6 53,1 Зб 9O 61 51 31

Великобританія 36,88 74,8 61,2 35 89 бб 35 25

Північна Європа Швеція 44,15 72,9 61,4 31 71 5 29 2O

Данія 43,34 76,1 58,3 18 74 16 23 46

Норвегія 66,96 7O,5 55,6 31 69 8 5O 44

Фінляндія 38,63 74,O 59,5 33 63 26 59 41

Південна Європа Іспанія 32,32 68,O 49,4 57 51 42 86 19

Італія 32,87 6O,6 47,8 5O 76 7O 75 34

Португалія 24,77 63,1 45,1 63 27 31 1O4 3O

Західна Європа Німеччина 41,89 72,8 55,8 35 67 бб 65 31

Австрія 44,1O 71,8 51,9 11 55 79 7O 31

Швейцарія 61,1O 81 ,O 66,6 34 68 7O 58 4O

Франція 36,72 64,1 52,8 68 71 43 86 39

Бельгія 4O,17 69,2 52,5 65 75 54 94 38

Україна 7,29 46,3 35,8 78 30 54 93 40

Джерело: складено самостійно на основі [1O; 11; 12; 13].

Кореляційно-регресійний аналіз дозволив виявити залежність між показниками ефективності національних економік та вимірами господарського менталітету за Г. Хофстеде. Встановлено, що значний зв'язок прослід-ковується між показниками ВНП на душу населення, Індексом економічної свободи, Глобальним індексом інновацій та показниками індивідуалізму, дистанції по відношенню до влади та показником уникнення невизначеності. Інші два виміри господарського менталітету -мужності та довготермінової орієнтації не чинять істотного впливу на досліджувані економічні показники країн.

Залежність ВНП на душу населення, індексів індивідуалізму та дистанції влади представлена на рис. 1.

Коефіцієнт кореляції між показниками ВНП на душу населення та індексом індивідуалізму Р = 0,62, що означає наявність сильного прямого зв'язку між досліджуваними величинами. Коефіцієнт кореляції між показниками ВНП на душу населення та індексом дистанції влади Р = - 0,71, і при зростанні показника дистанції влади спостерігається одночасне зменшення значень ВНП на душу населення.

Рис. 1. Діаграма розсіювання величин ВНП на душу населення, індексів індивідуалізму, дистанції влади та графіки рівнянь регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Залежність ВНП на душу населення та індексу уникнення невизначеності представлена на рис. 2.

Рис. 2. Діаграма розсіювання величин ВНП на душу населення, індексу уникнення невизначеності та графік рівняння регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Коефіцієнт кореляції Р = - 0,62, що означає наявність сильного зворотного зв'язку між показниками ВНП на душу населення та індексу уникнення невизначеності. При зростанні показника уникнення неви-

значеності спостерігається зменшення величини ВНП на душу населення.

Залежність Індексу економічної свободи, індивідуалізму та дистанції влади представлена на рис.3.

Рис. 3. Діаграма розсіювання Індексів економічної свободи, індивідуалізму, дистанції влади та графіки рівнянь регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Коефіцієнт кореляції між показниками Індексу економічної свободи та індексом індивідуалізму Р = 0,68, що означає наявність сильного зв'язку між цими величинами.

Коефіцієнт кореляції між Індексом економічної свободи та показником дистанції влади Р= - 0,66, це доводить наявність сильного зворотного зв'язку між дослі-

джуваними величинами. При зростанні показника дистанції влади спостерігається зниження значень Індексу економічної свободи в країнах.

Залежність Індексу економічної свободи та індексу уникнення невизначеності представлена на рис. 4.

Рис. 4. Діаграма розсіювання Індексу економічної свободи, індексу уникнення невизначеності та графік рівняння регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Коефіцієнт кореляції Р = - 0,69, що означає наявність сильного зворотного зв'язку між Індексом економічної свободи та індексом уникнення невизначеності. При зростанні показника уникнення невизначеності

спостерігається зменшення значень Індексу економічної свободи в країнах.

Залежність Глобального інноваційного індексу, індексів індивідуалізму та дистанції влади представлена на рис. 5.

Рис. 5. Діаграма розсіювання Індексів глобальної інноваційності, індивідуалізму, дистанції влади та графіки рівнянь регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Коефіцієнт кореляції між значеннями Глобального інноваційного індексу та індексом індивідуалізму Р = 0,7, що означає наявність значного зв'язку: при зростанні показника індивідуалізму спостерігається збільшення значень Глобального інноваційного індексу.

Коефіцієнт кореляції між значеннями Глобального інноваційного індексу та індексом дистанції влади Р = - 0,79; при зростанні показника дистанції влади спостерігається зменшення значень Глобального інноваційного індексу.

Залежність Глобального інноваційного індексу та індексу уникнення невизначеності представлена на рис. 6.

50

40

ЗО

20

10

♦ ■ -

і ♦

♦ / . ♦ ♦

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

у = -0,2626х +69,071

40 (ЗО 80

Індекс уникнення невизначеності

Рис. 6. Діаграма розсіювання Глобального інноваційного індексу, уникнення невизначеності та графік рівняння регресії

* Джерело: складено самостійно автором.

Коефіцієнт кореляції Р = - 0,73, що означає наявність значного зворотного зв'язку між значеннями Глобального інноваційного індексу та показником уникнення невизначеності: при зростанні показника уникнення невизначеності спостерігається зменшення значень Глобального інноваційного індексу.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Запропонована гіпотеза одержала економіко-математичне підтвердження і можна зробити висновки про те, що складові господарського менталітету чинять суттєвий вплив на рівень економічного розвитку держави. Зокрема, індекси уникнення невизначеності та дистанції влади, в цілому, мають негативні кореляції з показниками економічного розвитку, зокрема, ВНП на душу населення, Індексом економічної свободи, Глобальним інноваційним індексом, а показник індивідуалізму має пряму кореляційну залежність з усіма трьома досліджуваними

показниками ефективності національних економік. Отже, сприяння розвитку в структурі господарського менталітету цінностей індивідуалізму, поширення децентралізованих механізмів управління в організаціях, активне залучення працівників до організаційних змін та стимулювання розвитку демократичних цінностей чинить позитивний вплив на соціально-економічний розвиток суспільства.

Перспективи подальших досліджень господарського менталітету полягають в інтегрованому підході до аналізу основних його складових, стимулюванні розвитку та використанні ментальних характеристик суспільства для вирішення пріоритетних завдань соціально-економічної політики держави.

Список використаної літератури:

1. Галан Н.І. Інноваційна динаміка глобальної економіки / Н.І. Галан // Економічний простір. - 2008. - №9. - С.69-76.

2. Данилова Е., Тарарухина М. Российская производственная культура в параметрах Г.Хофстеда / Е. Данилова, М.Тарарухина // Мониторинг общественного мнения. - 2003. - №3(65). - С.53-64.

3. Тараненко І.В., Інноваційний імператив сталого розвитку глобалі-зованого суспільства / І.В. Тараненко // Економічний вісник Донбасу. -2011. - № 3 (25). - С.51-56.

4. Колеснікова-Стейнруд О.В., Дудка Л.Д. Рівень індексу економічної свободи в Україні і аналіз його складових / О.В. Колеснікова-Стейнруд О.В., Л.Д. Дудка // Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - № 15 (169). - 2011. - С. 225-239.

5. Корженко В., Писаренко Ж. Вплив національної культури на формування моделі управління: методики крос-культурного менеджменту / В. Корженко, Ж. Писаренко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 1 (35). - С.16-26.

6. Латов Ю., Латова Н. Открытия и парадоксы этнометрического анализа российской хозяйственной культуры по методике Г. Хофстеда / Ю. Латов, Н. Латова // Мир России. - 2007. - №4. - С.43-72.

7. Лебедева Н.М. Ценности культуры, экономические установки и отношение к инновациям в России / Н.М. Лебедева // Психология. Журнал Высшей школы экономики. - 2008. - Т. 5, № 2. - С. 68-88.

8. Ляшенко Л.І. Господарська етика як фактор формування цивілі-заційного розвитку / Л.І. Ляшенко // Проблемы материальной культуры. Серия: Экономические науки. - 2007. - №2. - С.25-28.

9. Шатровский А.Г. Социально-экономический механизм формирования ментальности, или ключ к разгадке славянской души / А.Г. Шатровский // Социальная экономика. - 2009. - №2. - С.160-166.

10. The Hofstede Centre. National cultural dimensions. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://geert-hofstede.com/national-culture.html.

11. Index of Economic Freedom.Country Rankings. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.herltage.org/lndex/ranklng.

12. The Global Innovation Index 2013. The Local Dynamics of Innovation. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.globallnnovatlonlndex.org/ content.aspx?page=gii-full-report-2013#pdfopener.

13. World Bank, International Comparison Program database. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/lndlcator/ NY.GNP.PCAP.PP.CD/countries?order=wbapi_data_value_2012.+wbapi_data_ value+wbapi_data_value-last&sort=desc

Надійшла до редакції 09.09.13

З. Галушка, д-р экон. наук, проф.,

Е. Лусте, асп.

Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы

АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ ХОЗЯЙСТВЕННОГО МЕНТАЛИТЕТА НА ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ СТРАНЫ:

КОРРЕЛЯЦИОННО-РЕГРЕССИОННЫЙ ПОДХОД

В статье определена роль хозяйственного менталитета как важного фактора социально-экономических трансформаций, проанализирована методика анализа ментальных различий, проведен корреляционно-регрессионный анализ зависимости ментальных характеристик общества и показателей экономического развития страны, намечены перспективы дальнейших исследований этой проблематики.

Ключевые слова: хозяйственный менталитет, социально-экономическая политика, инновационное развитие, международные индексы эффективности экономики, корреляционная зависимость.

Z. Halushka, Doctor of Science (Economics), Professor,

O. Luste, PhD Student

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi

AN ANALYSIS OF INFLUENCE OF ECONOMIC MENTALITY IS ON ECONOMIC DEVELOPMENT OF COUNTRY:

CROSS-CORRELATION REGRESSIVE APPROACH

The article defines the role of economic mentality as an important factor of social and economic transformation, analyses methods for analyzing mental differences, carried correlation-regression analysis based on mental characteristics and indicators of social economic development, outlines the prospects for further research this issue.

Keywords: economic mentality, social and economic policy, innovation development, international indices of economic efficiency, correlation.

УДК 631:338.43 JELО 110

К. Гродзієвська, асп. ДУ "Інститут економіки та прогнозування" НАН України, Київ

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ЗАГРОЗ НЕСПРИЯТЛИВОЇ ЦІНОВОЇ ДИНАМІКИ ГЛОБАЛЬНОГО АГРАРНОГО РИНКУ

Дана стаття розглядає основні загрози для сільськогосподарських виробників, що спричинюються несприятливою ціновою динамікою на глобальному аграрному ринку. Автор досліджує причини загроз та шляхи їх вирішення, можливі заходи з їх обчислення та мінімізації для сільгоспвиробника та цінової кон'юнктури аграрного ринку взагалі.

Ключові слова: загроза; ризик; аграрний ринок; ціна; сільськогосподарські виробники.

Одним з найбільш вразливих напрямів господарської діяльності є сільське господарство. Розвиток підприємництва і конкуренції, існування випадків підвищеної конфліктності, багатоваріантність розгортання подій, невизначеності вимагають вивчення передумов виникнення економічних загроз, методів їх оцінки та регулювання на всіх рівнях управління та впливу на ефективність господарювання. Особливо це стосується підприємств аграрної галузі, де виробництво здійснюється під впливом природно-кліматичних, біологічних та екологічних умов, сезонності технологічних процесів, диспаритету цін, недофінансування і нееквівалентності відносин з іншими галузями та залежності від державної політики стосовно підтримки сільського господарства.

Дослідженням категорії ризиків і загроз несприятливої цінової динаміки у нашій та зарубіжній літературі займалися такі вчені як: Гришова І.Ю., Гуменна О.В., Ґудзь О.Є., Кобилянська О.М., Кравець І.В., Николюк О.М.,

Одінцова Т.М., Прокопенко К.О., Попрозман Н.В., Саранчук А.О., Шубравська О. В. та ін.

Метою статті є дослідження причин та наслідків загроз несприятливої цінової динаміки глобального аграрного ринку для виробників сільськогосподарської продукції.

Вважається, що слово "ризик" проникло в інші мови з іспанської або португальської. Так давні мореплавці називали підводні скелі, що загрожували загибеллю їхнім кораблям. Вчені не одностайно трактують категорії "ризик" і пропонують свої визначення. За Попрозманом Н.В. як економічна категорія, ризик являє собою подію, яка може відбутися або не відбутися. У разі появи ризику можливі різні результати: негативний (програш, збиток, втрати тощо); нульовий, тобто затрати дорівнюють доходу; позитивний (виграш, прибуток, дохід) [8, с. 81].

Гуменна О.В. ризик у сільському господарстві визначає як невід'ємний елемент процесу функціонування агропідприємства на ринку [2, с. 63].

© Гродзієвська К., 2013

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.