CC BY
31
■ Орипнальы досл1дження
Originаl Researches
УДК 616-001-071.2-083.98-053.2 ГУР'еВ С.О., ШКАТУЛА Ю.В., САЦИК С.П.
Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф
МОЗ Укра!ни, м. Ки!в
Сумський державний ун/верситет
АНАД|3 МОЖДИВОСТ ЗАСТОСУВАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОЦНКИ У Д|ТЕЙ ¡3 ПОДЮРГАННИМИ ТА ПОДЮИСТЕМНИМИ ПОШКОДЖЕННЯМИ НА ДОГОСПiТАДbНОМУ ЕТАПi НАДАННЯ ЕКСТРЕНО1 МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ
Резюме. Автори проанал/зували загальнов/дом/ стандартизован/ системи оц/нки тяжкост/ пошкоджень та стану постраждалих з травмами! д!йшли висновку, що механ!чне коп/ювання та застосування европейських стандарт/в та алгоритм/в неможливе, що зумовлено як р/зним р/внем забезпечення, так / недосконалою нормативно-правовою базою системи надання екстрено! медично! допомоги. 1снуе потреба розробки стан-дартизованих систем оц/нки тяжкост/ пошкоджень та стану постраждало!дитини на догосп/тальному етап/. Ключов! слова: д/ти, пол/системн/ та пол/органн/ пошкодження, догосп/тальний етап, стандартизован/ системи оц/нки.
1. Постановка проблеми
Велике р!зноманптя устяких варiантiв полюрганних та полюистемних пошкоджень, характерний феномен «взаемного обтяження», постшний дефщит часу для при-йняття ршень призводять до складнощiв у визначенш домiнуючого пошкодження, черговостi лiкувальних за-ходiв за ступенем !х екстреносл та вимагають ранжиру-вання тяжкост ушкоджень [6]. При цьому кожне з пошкоджень ускладнюе тяжисть загально! патолопчно! ситуацй i разом iз цим кожне конкретне пошкодження у випадку поеднано! травми перебтае тяжче, нiж при !зо-льованш [1, 2].
Об'ективiзацiя стану дтей iз полiорганними та полюис-темними пошкодженнями — важливе завдання вичизня-но! травматологи. З метою ушфшацй процесу диагностики та прогнозування було створено низку стандартизованих систем оцiнки, що Грунтуються на визначеннi бального показника характеру пошкоджень та реакцй оргашзму на травму, однак сьогоднi на практиц використовують калька найбтьш простих та iнформативних [3—5].
2. Програмно-методолопчне забезпечення досл1дження
Нами було вивчено 350 випадюв полюистемно! та по-люрганно! травми у дтей, яким було надано екстрену ме-дичну допомогу на догоспiтальному етапi. З огляду на пев-ний описовий характер даного дослщження ми вважали за доцтьне провести формально-логiчний аналiз результатiв застосування стандартизованих систем оцшки тяжкостi
пошкодження та стану постраждалого на догоспiтальному етапi надання медично! допомоги. Визначено можливосл та практичну реалiзацiю стандартизованих систем оцiнки для об'ективно! стандартизации клЫчно! картини пошкодження у дтей з метою встановлення реально! ефектив-ностi та адекватносп процесу стандартизации.
3. Результати досл1дження та Тх обговорення
У вск шкалах основне мюце належить експертнт оцшщ, тому вони не позбавлеш елеменлв суб'ектив!зму. Оц1нка експертав бтьш-менш одностайна при визначенш абсолютно смертельних ушкоджень, таких як декаштац1я, розрив аорти, розтрощення печ!нки або таза тощо. Вщ-носно мало помилок також при складанш перелщу легких пошкоджень. Вам зрозумто, що перелом исток кист! не може !стотно впливати на загальний стан пащента.
Але при визначенш тяжкост! критичних ! небезпечних для життя ушкоджень е багато розб!жностей ! помилок, особливо у тих випадках, коли ушкодження описуються в загальному, не уточненому виглдщ. Наприклад, диагноз «множинний перелом ребер» може вщповщати як пошко-дженням середньо! тяжкост! (перелом ребер без плевраль-них ускладнень), так ! критичним (двостороннш перелом ребер !з флотащею грудно! клики).
Зупинимося тльки на тих, що вщом! досить широкому колу травматолопв, а також на тих, як! в даний час загаль-ноприйняп в м!жнародних травматолопчних сшвтовари-ствах ! свгговт науковт лггератур! [7, 8].
У щлому стандартизован1 системи оц1нки можна роздь лити на три класи.
I. Ранговi шкали оценки у р1зних длянках
ISS (Injury severity score) — шкала ощнки тяжкосг1 травми, що була запропонована S.P. Baker у 1974 р., базу-еться на оц1нц1 пошкоджень голови, ши!, грудно! кл1тки, живота, юнщвок. Тяжисть травми визначаеться за результатами бально! оц1нки та обсягу пошкоджень вщ 0 до 5 ба-л1в. Дана система ощнки не задовольнила практичних ви-мог унаслщок слабких прогностичних можливостей, хоча знайшла широке застосування для ощнки пошкоджень у клЫщ i е одн1ею з найбтьш використовуваних.
Шкала PTS Hannover. Система оцшки базуеться на результата пщрахунку суми бальних показниюв пошкоджень черепа та головного мозку, грудно! клики, живота, таза, к1нц1вок. Безумовною перевагою дано! системи оцшки е те, що вона враховуе вшову ознаку постраждалого для скелетного компонента пошкодження.
За результатами оцшки здшснюеться квал1ф1кац]я травм на так!:
— легка;
— середньо'! тяжкосп;
— тяжка без загрози для життя;
— дуже тяжка з прогнозом летальносп — 10, 25, 50 та 75 % вщповщно.
Анал1з застосування шкали PTS Hannover виявив зна-чн1 недолки, зокрема неврахування стану орган1зму та не-безпечн1сть прогнозу, особливо при масовш травм1.
Найбтьш поширеною у свт системою бально! ощн-ки тяжкост1 ушкоджень е Американська скорочена шкала ушкоджень — AIS (Abreviated Index Severity). Вона була вперше розроблена у 1971 р. великим колективом шже-нер]в, л1кар1в, анатомо-ф1зюлопв i дослщниив авар1й за завданням i за ф1нансово! пщтримки Американсько! асощаци з розвитку автоматизованих систем у медицин! (АААМ — American Association of Automotive Medicine). Вщтода вона постшно вдосконалюеться i ускладнюеться. Кожнi 5—10 рокiв видаеться нова редакщя AIS. Значному поширенню AIS сприяли !! простота i доступшсть будь-якому лiкаревi, а також те, що вона лягла в основу Шкали тяжкосп ушкоджень (ISS) для визначення ступеня тяжкосп полiтравми.
За шкалою AIS ва пошкодження ранжирують у зрос-таючому порядку в балах (кодах) вщ 1 до 6. Бал 1 вщповщае легким пошкодженням, що потребують амбулаторного ль кування, бал 2 — травмам середньо! тяжкосп, бал 3 — тяжким травмам без загрози для життя, бал 4 — тяжким травмам iз загрозою для життя, бал 5 — критичним травмам iз сумшвним виживанням, бал 6 — безумовно смертельним травмам. Ранжирування проводять по певних делянках людського пла: голова; шия; обличчя; груди; жив!т; юн-цiвки; зовнiшнi покриви (поранення та опiки).
Для створення едино! комп'ютерно! бази даних по-страждалих !з пошкодженнями в масштабах лкарш, а в багатьох кра!нах i в загальнонацiональному масштабi з 1985 р. кодування проводять по 6-значнш системi (дескриптору), у якому бал тяжкостi за AIS сто!ть на остан-ньому мiсцi шсля крапки. Коди дескриптора означають:
1-ша цифра — длянка тiла; 2-га — aHaTOMi4Ha структура; 3-тя — 4-та — бiльш точна (конкретна) aHaroMi4Ha структура; 5-6-та — рiвень пошкодження в межах конкретно! длянки тiла або анатомiчно! структури; цифра пiсля крапки — оцшка за AIS.
Наприклад, перелом бтьше нiж 3 ребер на однш сто-ронi з гемопневмотораксом матиме код 45.0240.4, де 4 — груди (длянка тла), 5 — скелет (анатсмчна структура), 02 — перелом закритий, 40 — пошкодження внугршшх оргашв — гемопневмоторакс, 4 — тяжке пошкодження, небезпечне для життя.
Шкала AIS добре зарекомендувала себе для оцшки тяжкосп окремих пошкоджень, проте у випадках по-лиравми просте пщсумовування балiв тяжкостi не вщ-повiдало результатам травми i було непридатне для про-гнозування. Слiд також сказати, що тяжи пошкодження (4—5 балiв) спостеркаються, як правило, у складi по-лiтравми, а у виглядi iзольованих травм зустрiчаються вкрай р!дко. У зв'язку з цим S. Baker i спiвавт. (1974 р.) запропонували замiнити лiнiйну залежнiсть на квадра-тичну, що бтьше в!дпов!дало оцiнцi тяжкостi полправ-ми. Ця система була названа шкалою тяжкосп травми — ISS (Injury Severity Score). ISS — це сума квадрапв (код 3) найбтьш тяжких пошкоджень 6 дтянок тла: голова або шия; обличчя; груди; живи i тазовi органи; кiнцiвки або тазовий пояс; зовшшш пошкодження (ширш покриви i м'якi тканини).
TISS (Trauma injury severity score) — шкала оцшки травматичних пошкоджень.
II. Шкали оценки тяжкосп загального стану
Враховуючи те, що стандартизован системи ощнки тяжкосп постраждалих не повшстю задовольняють на-уковцiв та лiкарiв, було розроблено та впроваджено в кль шчну практику системи, що заснованi на ощнщ ступеня та характеру реакцй органiзму постраждалого на пошко-дження.
У 1967 рощ було запроваджено (J.R. Kirkpatrick) iндекс травми (Trauma index — IT), заснований на ощнщ стану функцюнування систем кровообиу, зовшшнього дихан-ня та центрально! нервово! системи. Дана система оцш-ки стану постраждалого приваблюе науковц!в та лiкарiв простотою, але шкала IT не мае достатнгх прогностичних можливостей.
У зв'язку зi складним етюпатогенетичним перебiгом травматичного процесу в постраждалих iз полiтравмою наприкiнцi 70-х та початку 80-х роив ХХ стсрччя були створеш системи оцiнки стану постраждалих з урахуван-ням патолопчних реакцiй органiзму. Серед цих систем варто вщзначити шкалу оцiнки тяжкосп травми (Trauma Score — TS), запропоновану Champion та сшвавт. у 1981 р. (табл. 1, 2).
За сумарним результатом бально! оцшки визначаеться загальний стан оргашзму постраждалого — вщ задовтьно-го (16 балiв) до агонального (0—2 бали).
Дана шкала мае певне прогностичне значення щодо ризику виникнення летального результату.
Однак, як показала практика, застосування дано! шкали потребуе певного часу, тому авторами було запропоно-
вано переглянути шкалу тяжкостi травми (Revised Trauma Score — RTS), що за спрощеною схемою визначае показ-ники артерiального систолiчного тиску, частоти дихання та оцiнки за GCS, i сумарним бальним результатом вщ 0—8.
Тому були створенi системи оцiнки, що враховують не тльки функцiональнi змiни, а й певш показники го-меостазу: насамперед це шкала SAPS (Simplitied Acute Physiology Score) та шкала APACHE (Acute Physiology and Chronic Health Evolution), у наш час застосовуеться другий перегляд шкали APACHE II.
Реальна практика довела, що застосування даних шкал ефективне в умовах вщдтень iнтенсивно'i терапи, що за-безпечеш в!дпов!дним лабораторним обладнанням та ви-сококвалiфiкованим персоналом.
SAPS (Simplified acute physiology score) — спрощена шкала оцшки ф!зюлопчних розладав.
APACHE (Acute Physiology and Chronic Health Evaluations) — шкала оцшки гострих ф!зюлопчних роз-ладав i хрошчних порушень стану. Вона мае 3 р!зновиди — APACHE I, II, III, що розр!зняються за ыльюстю досль джуваних параметрiв. APACHE I у даний час практично
Таблиця 1. Шкала травм (Trauma score)
Показник Оцшка
в балах
Частота дихання:
— 10-24 за 1 хв 4
— 25-35 за 1 хв 3
— > 36 за 1 хв 2
— 1-9 за 1 хв 1
— вщсутне 0
Глибина дихання:
— норма 1
— знижена 0
Кровонаповнення ran^piB:
— норма (< 2 с) 2
— знижене (> 2 с) 1
— вщсутне 0
Систолiчний тиск (мм рт.ст.):
— > 90 4
— 70-90 3
— 50-69 2
— < 50 1
Кшькють балiв за шкалою коми Глазго:
— 14-15 5
— 11-13 4
— 8-10 3
— 5-7 2
Загальна сума балiв за шкалою TS
Задовтьний 16
Середньо! тяжкост 15-11
Тяжкий 10-8
Вкрай тяжкий 7-3
Агональний 2-0
не використовують. АРАСНЕ II — це дослщження 12 па-раметрiв, АРАСНЕ III — 16. Система APACHE виявилася зручною для оцшки тяжкосп стану хворих, як! знаходяться в реашмацшних вщдтеннях, i прогнозу, за винятком опь кових хворих.
Щдсумкову бальну оцшку за шкалою АРАСНЕ II отримують, складаючи суму бал!в екстрено! ощнки ф!зю-лопчних функцш (ЕОФФ), бал вшу, якщо пащент старше 45 роив, i бал, що вщповщае тяжким супутшм захворю-ванням.
PSI (Physiology stability index) — шдекс ф!зюлопчно! стабтьносп.
TISS (Therapeutic intervention scoring system) — система оцшки агресивносл терапевтичних втручань.
GCS (Glasgo coma score) — шкала коми Глазго, що була запропонована у 1974 р.
Для дтей юнуе !! модифкацш (табл. 3). Дана шкала Грунтуеться на бальнш оцшщ трьох функцш:
— розплющування очей;
— в!дпов!дь на запитання;
— моторна актившсть.
За результатами сумарно! бально! ощнки встановлю-еться стан ЦНС в!д ясно! свщомоста (15 бал!в) до смерт мозку (3 бали), але дана система дозволяе оцшювати лише функцюнування ЦНС, та й то в досить обмеженому обсяз1
Кр!м того, широке використання в мрурпчних клшь ках знайшла стандартизована система оцшки CRAMS (Circulation, Respiratory, Abdomen, Motor response, Speech) (табл. 4). Як можна побачити з назви, дана шкала оцшюе стан функцш:
— кровообиу;
— зовшшнього дихання;
— органгв черевно! порожнини;
— руху;
— ор!ентування у мющ та час!.
Ця система ощнки дозволяе певною м!рою визначити прогноз перебиу травматичного процесу, але не дозволяе ефективно контролювати стан постраждалого в динамщ.
PRISM (Pediatric risk of mortality) — ризик летального результату у дней.
MOSF (Multiple Organ System Failure) — система оцшки полюрганно! недостатносп.
MPM (Mortality prediction model) — система оцшки ймов!рносп летального результату.
Слщ визначити, що щ стандартизован! системи оцшки мають недолки. З одного боку, не враховують реакц!! ор-гашзму на пошкодження, з шшого — не враховують характеру та обсягу пошкодження, що робить складним прогноз перебиу травматичного процесу.
III. Комбноваш стандартизованi системи оцнки
Ус! недолжи стандартизованих систем ощнки, об'ективш та суб'ективш труднош! !х використання при-
Таблиця 2. Життездатшсть за шкалою TS
TS 16 15 14 13 12 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
% 99 98 96 93 87 76 60 42 26 15 8 4 2 1 0 0
звели до створення комбiнованих стандартизованих систем оцшки, яи б могли врахувати як тяжисть пошкоджен-ня, так i стан органiзму постраждалих. З таких систем слд визначити шкали Lindzau, що, як вважають Г.О. Мажаев та 1.Р. Малиш (1988), е найбтьш вдалою. Особлив^ь стандартизовано! системи оцiнки Lindzau полягае в мож-ливостi застосовувати !! на догоспiтальному етапi надання медично! допомоги.
Серед численних шкал ощнки тяжкосп травми найбтьш уживаною е шкала TRISS (Injury Severity Score ± Revised Trauma Score = Trauma Injury Severity Score), з урахуванням в1кових ознак постраждалих, але дана система не отримала достатнього застосування у клЫчнш прак-тицi внаслщок недостатньо! вiрогiдностi прогнозу.
У колишньому Радянському Союз також були спроби розробити власну систему оц1нки тяжкостi пошкоджень
при полиравм^ з яких варто коротко розглянути шкалу ВПХ-П, що була запропонована Втськово-медичною академiею т. С.М. Крова. Дана система базуеться на оцшщ тяжкосп найбiльш поширених варiантiв пошко-джень, тобто було зроблено спробу стандартизувати не цифрову оцiнку, а самi пошкодження, також була зробле-на спроба прогнозувати не тiльки летальшсть, а й швалщи-зацiю постраждалих.
Найбтьш втомою е система бально! оцiнки тяжкостi травми, розроблена на кафедрi вiйськово-польово! мрургй Санкт-петербурзько! вшськово-медично! академй проф. 6.К. Гуманенком, i система бально! оц1нки шокогенностi травми, розроблена в Санкт-Петербурзькому НД1 швид-ко! допомоги iменi I.I. Джанелщзе (Ю.М. ци61н i спiвавт.), яка лягла в основу прогнозування безпосереднього результату поеднаних травм.
Таблиця 3. Модифкована шкала коми Глазго для немовлят i д1тей (GCS)
Бали Дитина раннього BiKy Старша дитина
Розплющування очей
4 Спонтанне Спонтанне
3 На мову За командою
2 На бть На бть
1 Вiдсутнiсть вiдповiдi Вщсутнють вiдповiдi
Вербальн реакцГГ
5 Дитина посмкаеться, поведiнка адекватна Орieнтована
4 Збуджена, плаче Пригнiчена
3 Плаче, кричить у вщповщь на больовi подразнення Незв'язна мова, недоречнi в данм ситуацii слова
2 Стогне, хрипить На питання не вщповщае, у контакт не вступае
1 Вщсутня вiдповiдь Вiдсутня вiдповiдь
Моторш реакцГГ
6 Спонтаннi За командою
5 Вiдсмикуe руку на дотик Локалiзуе бiль
4 Реагуе на бiль Реагуе на бть
3 Флекая (декортикацiя) Флекая (декортикацiя)
2 Екстензiя (децеребрацiя) Екстензiя (децеребрацiя)
1 Вiдсутнiсть вщповщ Вщсутнють вщповщ
Область оцiнки Показник Оцшка у балах
С (circulation) Визначення симптому бто! плями (надавлювання на ыгтьове ложе): — через 2 с (АД > 100 мм рт.ст.) — > 2 с (АД = 85-99 мм рт.ст.) — каптяри не заповнюються (АД < 85 мм рт.ст.) 2 1 0
R (respiration) — Частота дихання до 35 за 1 хв — Частота дихання бтьше ыж 35 за 1 хв — дихання вщсутне 2 1 0
A (abdomen) — Передня черевна спнка не напружена — Передня черевна спнка напружена — Передня черевна спнка напружена + флота^я ребер, проникаюче поранення трудно! кл^ки 2 1 0
M (motor) — Моторна активнють не порушена — Моторна активнють ттьки на бть — Рухи вщсуты 2 1 0
S (speech) — Мовлення не порушене — Мовлення порушене — Мовлення вщсутне 2 1 0
Таблиця 4. Шкала CRAMS
Система оцiнки тяжкостi травми за 6.К. Гуманенком включае оцiнку тяжкостi ушкоджень (поранень) i оцш-ку тяжкосп стану. Загальну тяжюсть травми визначають за максимальним балом одного з двох складових '11 пара-метрiв. Всього запропоновано 4 таблицi для розрахунюв. Оцiнку тяжкостi кожного ушкодження в конкретного потерптого проводить у межах 7 длянок людського тла у випадках вогнепальних поранень (голова, шия, груди, живiт, таз, хребет, юнщвки) i 6 — при мехашчнш травмi (виключена шия). У першому випадку таблиця назива-еться ВПХ-П (ВП), у другому — ВПХ-П (МТ), де ВПХ — кафедра вшськово-польово! мрургй, П — пошкодження, ОР — вогнепальне поранення, МТ — механiчна травма. МЫмальний бал — 0,05, максимальний (найтяжче ушкодження) — 19,0.
Тяжюсть стану розраховують за двома шкалами: ВПХ-СН та ВПХ-ГС, де ВПХ — кафедра вшськово-польово! хирурги, СН — стан надходження, ГС — госштальний стан. За шкалою ВПХ-СН тяжк!сть стану встановлюють за 12 клiнiчними показниками: кольору шюрних покривiв, характеру зовн1шнього дихання, величинi зiниць, часто-п пульсу, САО i так далi. До цих показниюв за шкалою ВПХ-ГС додають деяк лабораторнi показники (юльюсть еритроцит1в i лейкоцит1в кровi, загальний бток, азот сечо-вини, наявшсть еритроцитiв та бтка в сеч^, тому всього аналiзують 16 показниюв.
Кожному показнику присвоюють певний бал — вщ 1 до 9. Ва бали п!дсумовують i виводять загальний бал тяж-костi стану. За максимальним балом визначають тяжюсть травми, сшввщносячи !! iз звичними для лiкаря градащя-ми. Наприклад, тяжким пошкодженням в!дпов!датиме интервал 1-12,0 бала за ВПХ-П (МТ), 21-31 — за ВПХ-СН, 33-40 — за ВПХ-ГС.
При бальнш ощнщ шокогенносл травми за Ю.Н. Цибшим зi спiвавт. (1978) (табл. 5) не видляють дтянки людського тла, а визначають тяжюсть рiзних пошкоджень у балах вiд 0,1 до 10 максимально, групу-ючи рiзнi пошкодження за тяжюстю (табл. 5). Отри-
маний бал тяжкосп або суму балiв вводять у формулу з показниками САБ, частоти пульсу i вiку. Результат розрахунку з плюсом означае сприятливий результат, з мшусом — несприятливий. 1ндексом +Т позначають очiкувану тривалiсть перебiгу шоку у постраждалих, як вижили, шдексом —Т — очiкувану тривалiсть життя за-гиблих у годинах.
Бальна оцiнка за Ю.М. Цибiним не мае ушверсаль-ного характеру, оскльки в нiй зовшм не вiдображена тяжкiсть ЧМТ, яка спостерйаеться бтьше нiж у поло-вини постраждалих iз поеднаною травмою.
Серйозним недолшом вказаних шкал е те, що вони не враховують вiк потерпiлого i хронiчнi захворювання, хоча в останш редакц!! (перегляди) ц параметри внесенi.
Узагальнюючи коротку характеристику стандар-тизованих систем оцшки тяжкостi пошкодження та стану постраждалого, слiд визначити два основних положення:
— по-перше, не юнуе загальновизначених достатньо ефективних систем оцiнки та методологш 1х застосування;
— по-друге, кожна система дiе лише в конкретнш системi охорони здоров'я, що обумовлюе рiзну ефектив-нiсть у системах надання екстрено!' медично! допомоги.
Вщмгтимо, що стандартизованi системи оцiнки е не самоцтлю, а засобом ушфшаци та стандартизаци надання екстрено! медично! допомоги, що значно оптимь зуе лiкувально-дiагностичний процес та тдвищуе ефек-тивнiсть надання екстрено! медично! допомоги.
Резюмуючи аналiз даних джерел науково! шформа-ци, слiд вщзначити, що у в!дкритих та доступних ви-вченню джерелах науково! шформаци достатньо повно висвiтленi загальнi питання застосування стандарти-зованих систем оцшки тяжкосп пошкоджень та стану постраждалих iз полюистемними пошкодженнями та загальш принципи стандартизаци медично! допомоги, доведена ефектившсть стандартизаци та ушфшаци як системи оцшки, так i процесу надання медично! допо-моги.
Найменування пошкоджень Бали
Травма живота з ушкодженням двох та бтьше паренхiматозних оргаыв 10,0
Числены двобiчнi переломи ребер з ушкодженням чи без ушкодження легень. Травма живота з пошкодженням одного паренхiматозного органа 6,0
Вщкритий перелом стегново! кютки. Вщрив стегна 5,0
Забiй головного мозку. Перелом основи чи склепЫня черепа. Травма грудно! клiтки з пошкодженням леген 4,0
Травма живота з пошкодженням внутршых органiв. Вiдкритий перелом обох кюток гомiлки. Вiдрив гомтки. Закритий перелом стегново! кiстки 2,0
Розлога рана, гематома 1,5
Числены однобiчнi переломи ребер без ушкодження легень. Вщрив передплiччя 1,0
Перелом хребта з ушкодженням чи без ушкодження спинного мозку. Вщкритий перелом кюток передплiччя, стопи. Вщрив чи розтрощення стопи 0,5
1зольован переломи кюток таза. Закритий перелом одые! кютки гомтки, одного ребра, кюток передплiччя, стопи, кисп, ключиц^ лопатки, груднини. Розчавлення чи вщрив кист 0,1
Таблиця 5. Бальна оцнка шокогенност травм за Ю.М. Циб'шим
Але данi щодо наукових засад адаптаци' вказаних систем та принципiв до реально дшчо! вiтчизняноï системи екстрено! медично! допомоги майже вiдсутнi, хоча коректне науково-методолопчне обГрунтування на пiдставi клiнiко-епiдемiологiчних дослiджень адаптаци' стандарт до реальноiснуючих систем е одшею з основних складових ïx ефективность
Висновки
1. Основнi стандартизованi системи оцшки тяжко-стi пошкодження та стану постраждалого не можуть використовуватися при наданш невiдкладноï допомоги на догосштальному етапi дiтям за таких причин:
— необидно обчислювати 12—16 параметрiв, у тому числ1 данi лабораторного обстеження), що практично неможливо внаслiдок обмеженостi часу;
— у дшчих ССО не враховано анатомо^зюлопчш особливостi дитячого органiзму (функцюнування систем кровообiгу, зовнiшнього дихання та центрально!' нервово! системи тощо) за вiком дитини;
— не враховано патофiзiологiчнi та клiнiчнi особли-востi перебiгу травматичного процесу в дггей;
— меxанiчне копiювання закордонних стандартiв та алгоритмiв неможливе, що зумовлено як рiзним рiвнем забезпечення, так i недосконалою нормативно-правовою базою у системi надання екстрено1 медично!' допомоги.
2. Враховуючи вищезазначене, можна зробити ви-сновок, що юнуе нагальна потреба у розробцi стандар-тизованих систем оцiнки тяжкостi пошкоджень та стану постраждало! дитини на догосштальному етат. Це повинш бути простi, швидк1 для обрахунку, шформа-тивно значимi та в!ропдш показники з максимальною прогностичною можливютю.
Список л1тератури
1. Гайдук С.В., Сосюкин А.Е., Бояринцев В.В. и др. Новые технологии в прогнозировании летальных исходов,
Гурьев С.Е., Шкатула Ю.В., Сацик С.П. Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф МЗ Украины, г. Киев Сумской государственный университет
АНАЛИЗ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СТАНДАРТИЗОВАННЫХ СИСТЕМ ОЦЕНКИ У ДЕТЕЙ
С ПОЛИОРГАННЫМИ И ПОЛИСИСТЕМНЫМИ ПОВРЕЖДЕНИЯМИ НА ДОГОСПИТАЛЬНОМ ЭТАПЕ ОКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ
Резюме. Авторы проанализировали общеизвестные стандартизованные системы оценки тяжести повреждений и тяжести пострадавших с травмами и сделали вывод, что механическое копирование и использование европейских стандартов и алгоритмов невозможно, что обусловлено как различным уровнем обеспечения, так и несовершенной нормативно-правовой базой системы оказания экстренной медицинской помощи. Существует необходимость разработки стандартизованных систем оценки тяжести и состояния пострадавшего ребенка на догоспитальном этапе.
Ключевые слова: дети, полисистемные и полиорганные повреждения, догоспитальный этап, стандартизованные системы оценки.
развития осложнений и ранней диагностике синдрома полиорганной дисфункции при тяжелых травмах // Вестник Российской военно-медицинской академии. — 2008. — № 1(21). — С. 76-82.
2. Денисенко В.Н., Бурлика В.В., Король С.al., Бонда-ренко В.В. Оценка тяжести и прогноз травматического шока у пострадавших с сочетанной травмой // Проблеми втськово1 охорони здоров'я.— Ки1в: Янтар, 2002. — С. 8-15.
3. Мазуренко О.В., Рощин Г.Г., Барамья Н.М., Новиков Ф.М. Використання шкал для оцшки ступеня тяжкостi постраждалих з травмою // Проблеми втськово1 охорони здоров'я: Збiрник наукових праць УМА. — Випуск 2. — Кшв, 2002. — С. 64.
4. Миронов П.И., Цыденжапов Е.Ц. Шкалы оценки тяжести состояния у детей // Анестезиология и реаниматология. — 2009. — № 1. — С. 4-8.
5. Рощт Г.Г., Крилюк В.О., Близнюк М.Д. Оцнка тяж-костi та принципи сортування постраждалих при тяжкш поеднант травмi // Збiрник наукових праць XV зЪду ортопедiв-травматологiв Украти. — Дш-пропетровськ, 2010. — С. 320.
6. Шаршов Ф.Г., Спиридонова Е.А., Румянцев С.А., Про-метной Д.В., Чернозубенко А.В., Росторгуев Э.В. Возрастные и этиологические особенности тяжелой травмы у детей // Анестезиология и реаниматология. — 2010. — № 1. — С. 44-47.
7. Orliaguet G., Meyer P., Blanot S., Schmautz E., Charron B., Riou B., Carli P. Validity of applying TRISS analysis to paediatric blunt trauma patients managed in a French paediatric level I trauma centre // Intensive Care Med. — 2001 Apr. — 27(4). — 743-50.
8. Goel A., Kumar S., Bagga M.K. Epidemiological and Trauma Injury and Severity Score (TRISS) analysis of trauma patients at a tertiary care centre in India // Natl. Med. J. India. — 2004 Jul-Aug. — 17(4). — 186-9.
Отримано 07.07.12 □
GuryevS.O., Shkatula Yu.V, SatsykS.P. Ukrainian Scientific and Practical Center of Emergency Medicine and Disaster Medicine of Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv Sumy State University, Sumy, Ukraine
ANALYSIS OF POSSIBILITIES OF USE OF STANDARDIZED SYSTEM OF ASSESSMENT IN
CHILDREN WITH POLYORGANIC AND POLYSYSTEMIC INJURIES AT PREHOSPITAL STAGE OF DELIVERY OF HEALTH CARE
Summary. The authors have analyzed well-known standardized systems of severity assessment of victims with traumas, and they arrived at a conclusion that automatic copying and application of European standards and algorithms is impossible, what is caused both by different levels of maintenance and imperfect regulatory framework in the system of emergency care provision. The authors have developed and introduced own standardized system of severity assessment of injured child at prehospital stage.
Key words: children, polysystemic and polyorganic injuries, pre-hospital stage, standardized systems of assessment.
