CC BY
57Аналіз стану захворюваності та поширеності хвороб кістково-м’язової системи в Україні та Волинській області
Андрійчук О.Я., Григус І.М.
Волинський національний університет імені Лесі Українки Міжнародний економіко-гуманітарнийуніверситет імені академіка СтепанаДем’янчука
Анотації:
Розглянуто динаміку захворюваності та поширеності хвороб кістково-м'язової системи, сучасні проблеми діагностики, лікування і реабілітації хворих на артроз. Проаналізовано рівень захворюваності, поширеності та первинного виходу на інвалідність, спричинену хворобами кістково-м'язової системи в Україні та Волинській області. Розглянуто останні дослідження сучасних проблем медичної реабілітації із застосуванням фізіотерапевтичних процедур, обґрунтування принципів етапного відновлювального лікування хворих на артроз.
Ключові слова:
хвороби кістково-м'язової системи, захворюваність, поширеність, інвалідність, реабілітація.
Андрийчук О.Я., Григус И.М. Анализ состояния заболеваемости и распространенности болезней костно-мышечной системы в Украине и Волынской области. Рассмотрена динамика заболеваемости и распространенности болезней костно-мышечной системы, современные проблемы диагностики, лечения и реабилитации больных артрозом. Проанализирован уровень заболеваемости, распространенности и первичного выхода на инвалидность, вызванную болезнями костно-мышечной системы в Украине и Волынской области. Рассмотрены последние исследования современных проблем медицинской реабилитации с применением физиотерапевтических процедур, обоснования принципов этапного восстановительного лечения больных артрозом.
болезни костно-мышечной системы, заболеваемость, распространенность, инвалидность, реабилитация.
Andriychuk O.Y., Grygus I.M. Analysis of the state of morbidity and prevalence of illnesses of the skeletal-muscular system in Ukraine and Volhynia area. The dynamics of morbidity and prevalence of illnesses of the skeletal-muscular system, modern problems of diagnostics, treatment and rehabilitation of patients with arthrosis, is considered. The level of morbidity is analysed, prevalence and primary output on disability, caused by illnesses of the skeletal-muscular system in Ukraine and Volhynia area. The last researches of modern problems of medical rehabilitation are considered with the use of physical therapy procedures, ground of principles of a stage restoration treatment of patients with arthrosis.
illnesses of the skeletal-muscular system, morbidity, prevalence, disability, rehabilitation.
Вступ.
За період з 1990 року по 2008 рік в Україні збільшується кількість уперше зареєстрованих захворювань, у тому числі хвороб кістково-м’язової системи. Майже 90 % осіб, яких визнано інвалідами, - це особи працездатного віку [7,8]. Причинами цього можна назвати невчасне діагностування, лікування та неефективну реабілітацію. Разом з тим, є наукові напра-цювання, які доводять ефективність окремих методів діагностики, лікування та реабілітації хворих на артроз [1-6].
Робота виконана за планом НДР Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження. Вивчення динаміки захворюваності та поширеності хвороб кістково-м’язової системи, первинний вихід на інвалідність, розподіл інвалідів по групах і за віком; аналіз сучасних проблем дослідження артрозу.
Завдання дослідження:
1. Порівняти динаміку уперше зареєстрованих випадків захворювань в Україні, у тому числі хвороб кістково-м’язової системи.
2. Проаналізувати динаміку поширеності хвороб кістково-м’язової системи в областях України.
3. Вивчити первинний вихід на інвалідність за основними формами захворювань у Волинській області.
4. Дослідити розподіл первинно визнаних інвалідів, інвалідність яких спричинена хворобами кістково-м’язової системи, по групах та за віком.
5. Опрацювати останні наукові доробки щодо проблем артрозу.
Результати дослідження.
Ми вивчали статистичні бази даних Державного комітету статистики України, Центру медичної статистики. бази даних «Здоров’я для всіх» щодо показників © Андрійчук О.Я., Григус І.М., 2010
здоров’я населення, використання ресурсів охорони здоров’я та діяльності лікувально-профілактичних закладів Волинської області.
Згідно з даними Держкомстату України [8] рівень захворюваності населення в Україні за період з 1990 по 2008 рік зростає, в тому числі хвороби кістково-м’язової системи. Так, якщо за 18 років рівень загальної захворюваності зріс на 0,9 % з 32188 до 32467, то рівень хвороб кістково-м’язової системи зріс аж на 14 % - з 1374 до 1567. В таблиці 1 подано динаміку захворюваності населення України.
Досліджуючи дані Центру медичної статистики [8] щодо динаміки поширеності захворювань кістково-м'язової системи в Україні, випливає невтішна тенденція до зростання. Динаміку поширеності захворювань кістково-м'язової системи подано на рис. 1.
З детального дослідження поширеності захворювань кістково-м'язової системи в областях України випливає, що в 1999 році на І місці за поширеністю займала Волинська область.
У 2008 році Волинська область перемістилась на 5 місце, після Черкаської, Вінницької, Дніпропетровської областей та міста Києва, але така ротація викликана, на жаль, не зменшенням поширеності захворювання у Волинській області, а підвищенням у інших регіонах.
Невчасне, неефективне лікування та реабілітація призводить до тимчасової втрати працездатності та інвалідності. Нас зацікавило питання про первинний вихід на інвалідність за п’ятьма основними формами захворювання у Волинській області та Україні. Згідно з даними Волинського обласного центру медичної статистики у 2006 році хвороби кістково-м'язової системи займали четверте місце після хвороб систем кровообігу, новоутворень, травм та отруєнь. Детальна характеристика первинного виходу на інвалідність подана в табл. 2.
Таблиця 1
Захворюваність населення України
Рік Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, тис.
всього у тому числі, хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини
1990 32188 1374
1991
1992 33214 1529
1993 33833 1543
1994 31455 1439
1995 32547 1416
1996 30169 1431
1997 31158 1476
1998 31974 1600
1999 32959 1548
2000 33471 1571
2001 33192 1593
2002 32233 1598
2003 32585 1572
2004 32573 1609
2005 32912 1600
2006 32240 1597
2007 32807 1569
2008 32467 1567
Таблиця 2
Первинний вихід на інвалідність по основних формах захворювань (на 10 тис. відповідного населення)
^ -5 Захворювання Число первинно визнаних інвалідів на 10 тис. населення Структура первинно визнаних інвалідів (у %)
дорослого працездатного дорослого працездатного
Волинська обл. св К аї кра кУ Волинська обл. св К аї кра кУ Волинська обл. св К аї кра кУ Волинська обл. св К аї кра кУ
1. Хвороби системи кровообігу 11,71 13,5 11,55 12,2 23,0 26,5 18,82 21,3
2. Новоутворення 7,72 8,8 9,21 9,2 15,17 17,2 15,01 16,1
3. Травми, отруєння 7,21 6,3 9,45 8,2 14,16 12,2 15,4 14,3
4 Хвороби кістково-м’язової системи 5,59 5,4 7,13 6,5 10,97 10,6 11,62 11,3
5. Розлади психіки та поведінки 3,36 2,7 4,54 3,6 6,6 5,2 7,39 6,2
Рис. 1. Поширеність захворювань кістково-м’язової системи
Аналізуючи розподіл первинно визнаних інвалідів по групах, інвалідність яких спричинена хворобами кістково-м'язової системи, виявилося, що у Волинській області першу групу інвалідності отримало 1,6 % хворих, другу - 12,8 %, третю - 85,6 %. В Україні розподіл первинно визнаних інвалідів внаслідок хвороб кістково-м'язової системи становить: перша група - 4,2 %, друга група - 21,4 %, третя - 74,4 %. Дані розподілу подано на рис. 2.
Досліджуючи інвалідність, спричинену хворобами кістково-м'язової системи, ми проаналізували вік первинно визнаних інвалідів. Так, чверть інвалідів - це особи у віці до 39 років включно. 67,8 % - жінки у віці від 40 до 55 років, чоловіки від 40 до 60 років, 7,2 % інвалідів - жінки у віці 55 років і старші і чоловіки 60 років і старші. В Україні 22,4 % інвалідів із захворюваннями кістково-м'язової системи - це особи до 39 років включно, 61,9 % інвалідів - жінки у віці
від 40 до 55 років та чоловіки у віці від 40 до 60 років, 15,7 % - жінки-інваліди у віці 55 років та старші і чоловіки-інваліди у віці 60 років та старші. Дані розподілу у Волинській області подано на рис. 3.
Рання реабілітація хворих є одним із важливих елементів, що дозволяє попередити розвиток інвалідності, а отже і період непрацездатності. Провідне місце серед закладів охорони здоров'я належить санаторно-курортним та оздоровчим закладам. Саме в закладах такого типу можливе повноцінне відновлення здоров'я, використання всього комплексу реабілітаційних за-
ходів. Проте, згідно з даними Державного комітету статистики України [7], за період з 1990 по 2009 рік спостерігається динаміка до зменшення санаторно-курортних та оздоровчих закладів (табл. 3).
Ми вважаємо, що виходом із такої ситуації є відкриття відділень реабілітації хворих з хворобами кістково-м'язової системи. Згідно з Пояснювальною запискою до проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку створення відділень реабілітації хворих з патологією опорно-рухового апарату» [6], до основних завдань спеціалізованого відділення нале-
100
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
85,6
74,4
■214-
_4,2_
-4,6-
12,8
□ По Україні
□ По Волинській області
Рис. 2. Розподіл первинно визнаних інвалідів по групах (у %) 7%
|-| Інваліди - особи працездатного віку □ Інваліди - особи непрацездатного віку
Рис. 3. Розподіл первинно визнаних інвалідів за віком (у %) Санаторно-курортні та оздоровчі заклади України
Таблиця 3
Рік Санаторії та пансіонати з лікуванням Санаторії- профілакторії Будинки і пансіонати відпочинку Бази та інші заклади відпочинку
всього у них ліжок, тис. всього у них ліжок, тис. всього у них місць, тис. всього у них місць, тис.
1990 505 154 556 55 332 115 2213 302
1991 513 154 568 55 342 116 2236 318
1992 531 155 571 54 321 106 2135 298
1993 546 157 544 52 308 95 2003 294
1994 539 156 520 47 303 90 1968 268
1995 551 159 517 43 294 83 1862 263
1996 545 155 463 39 286 80 1777 240
1997 536 155 428 33 289 76 1754 236
1998 547 156 416 33 292 77 1913 234
1999 547 155 404 32 303 71 1961 235
2000 549 151 377 31 266 63 2010 238
2001 555 151 357 29 273 61 2015 236
2002 544 151 334 28 290 63 1982 236
2003 536 147 325 27 292 62 2005 236
2004 531 147 311 25 302 62 2033 231
2005 524 145 291 23 321 65 2016 233
2006 520 148 277 23 301 63 1976 232
2007 523 143 269 21 302 64 1934 224
2008 518 142 262 21 302 64 1916 221
2009 513 141 252 21 296 62 1907 216
жать: попередження розвитку інвалідності, скорочення терміну непрацездатності, профілактика ускладнень; розробка нових ефективних методів реабілітації із застосуванням природних чинників; планомірне впровадження в роботу відділення новітніх досягнень медичної науки і практики; вивчення як безпосередніх, так і віддалених результатів реабілітації хворих з захворюваннями опорно-рухового апарату; підвищення рівня теоретичних і практичних знань, систематичне навчання персоналу відділення, вдосконалення його професійної підготовки.
Згідно з Клінічним протоколом, затвердженим наказом МОЗ України від 06.02.2008 № 56, санаторно-курортне лікування артрозу повинно вміщувати: лікувальну фізичну культуру, масаж, витяжіння, бальнеотерапію, грязелікування та теплолікування, апаратну фізіотерапію (лазерне опромінення, ультразвук, електрофорез, магнітотерапію, СМХ-терапію, ДМХ-терапію, діадинамотерапію, ампліпульстерапію). Термін санаторно-курортного лікування 18-24 дні. Показниками якості лікування є зменшення або зникнення проявів основних клінічних симптомів та лабораторних показників запального процесу, поліпшення функції суглобів, покращення якості життя.
Негативна динаміка поширеності захворювань кістково-м’язової системи спровокувала низку досліджень щодо проблем остеоартрозу. Так, М. І. Канут досліджував використання низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії в реабілітації хворих на остеоартроз. Під час досліджень вивчено ефективність терапевтичного комплексу за дії низькочастотного ультразвуку і магнітолазерної терапії у реабілітації хворих на остеоартроз залежно від клінічних проявів захворювання. Оцінено динаміку клініко-функціональних, інструментальних і лабораторних показників під дією загальноприйнятих методів фізіотерапії та розробленого комплексу, який передбачає диференційоване застосування частотно-модульних факторів: низькочастотного ультразвуку, магнітного поля та лазерного випромінювання залежно від стадії захворювання та наявності реактивного синовіту. Встановлено, що розроблений комплекс здійснює виражений знеболювальний і протизапальний ефекти, значною мірою поліпшує локомоторну функцію суглобів, вегетативну регуляцію, периферичну гемоди-наміку, метаболізм ліпідів, про це свідчить позитивна динаміка клініко-лабораторних показників, електрофізіологічних та інструментальних досліджень. Запропонований спосіб лікування має суттєву перевагу порівняно з традиційними методами у хворих на артроз, ускладнений синовітом, а також за виражених змін у суглобах у разі II та III стадій. За результатами віддалених наслідків, зумовлених застосуванням розробленого комплексу виявлено більш стійкий ефект і тривалий період ремісії у порівнянні із загальноприйнятими методами фізіотерапії [4].
Науковець О. А. Грабовська вивчала клініко-патогенетичне обґрунтування застосування магнітоте-рапії та кальцеміну в комплексному лікуванні хворих на артроз. За результатами проведеного комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослі-
дження визначено, що ступінь порушень процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих на артроз залежить від стадії дегенеративно-дистрофічного процесу та корелює зі статтю та віком. Доведено доцільність призначення магнітотерапії хворим на артроз зі змінами мінеральної щільності кісткової тканини. Виявлено особливості механізму дії магнітотерапії та кальцеміну в комплексному лікуванні даних хворих та з'ясовано їхню сприятливу дію на процеси кісткового ремоделювання. Установлено, що застосування комплексного лікування, яке передбачає отримання кальцеміну, позитивно впливає на процеси кісткового ремоделювання, сприяє зростанню щільності кісткової тканини, а за умов лікування з використанням маг-нітотерапії - стабілізації втрат кісткової маси у даних хворих. За результатами клінічних, лабораторних і ос-теоденситометричних досліджень показано ефективність комплексного лікування, що передбачає застосування магнітотерапії та кальцеміну [2]. Дослідник Ю. Г. Ейтутіс вивчав клініку, діагностику та лікування деформуючого артрозу першого плесно-фалангового суглоба. Було виявлено особливості стопи у хворих на деформівний артроз I плесно-фалангового суглоба, що розширює уявлення про етіопатогенез захворювання. Систематизовано й уточнено показання та протипоказання до методів лікування деформуючого артрозу. Розроблено алгоритм хірургічного лікування хворих на деформівний артроз I плесно-фалангового суглоба. Розроблено новий рентгенологічний спосіб визначення рівня максимального тильного згинання в I плесно-фаланговому суглобі [3].
Заслуговує на увагу праця В. О. Вишневсько-го «Патогенетичне обґрунтування принципів етапного відновлюваного лікування хворих на артроз». Проведено модельні досліди на щурах лінії Вістар з артрозом колінного суглоба з та без синовіту, уточнено уявлення про механізми дії низькоінтенсивно-го лазерного випромінювання та електромагнітних хвиль міліметрового діапазону у вигляді монотерапії або у поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами або з остеозом - препаратом з хондро-модульними властивостями. Встановлено, що фізі-офармакологічний лікувальний комплекс посилює терапевтичний ефект. На підставі одержаних даних сформовано лікувально-відновний комплекс для хворих на артроз, що включають лазерне випромінювання, НВЧ-терапію, бальнеотерапію та їхнє поєднання з нестероїдними протизапальними препаратами і препаратом хондромодульної дії. Показано ефективність трьох- або двохетапного відновлювального лікування, що дозволяє досягти стійкого періоду ремісії [5].
Важливе значення для покращання наявного рівня знань з проблем кістково-м'язових захворювань має дослідження Т. В. Богатирьової щодо клініко-патогенетичного обґрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз [1]. Опрацьовано нові диференційовані комплекси реабілітації хворих на артроз із затосуванням пелоїдоте-рапії, різних видів пунктурної мікрофізіотерапії (із застосуваням пелоїду, біоактивних компонентів грязі, лікарських препаратів), рефлексотерапії. Встановлено,
що призначення рефлексотерапії, пунктурної мікрофі-зіотерапії, грязелікування є патогенетично обґрунтованим щодо лікування хворих на артроз, як засвідчено позитивними результатами клініко-інструментальної динаміки, імунологічними дослідженнями та станом активності локального регулятора хондрогенезу, та більш придатні у разі незначних змін у суглобах і хребті. Доведено виражену перевагу комплексного призначення рефлексотерапії та грязелікування, пунк-турної мікрофізіотерапії та пелоїдотерапії у хворих на артроз як за даними безпосередніх, так і віддалених результатів лікування, особливо у разі прогресування захворювання.
Висновки.
Аналіз рівня поширеності захворювань кістково-м'язової системи засвідчив невтішну динаміку за останні 18 років як в Україні загалом, так і у Волинській області зокрема. Структура первинного виходу на інвалідність (хвороби кістково-м'язової системи займають четверте місце серед основних причин інвалідності), а також розподіл первинно визнаних інвалідів по групах і за віком (більше 90 % інвалідів - особи працездатного віку), спровокували низку наукових досліджень і диктують необхідність вдосконалення медичної реабілітації пацієнтів цієї категорії.
Перспективи подальших досліджень. Проте вивчення праць, що стосуються проблем артрозу не розглядають можливостей застосування фотонних матриць. Ми вважаємо, що ця тематика потребує більш детального дослідження та вивчення.
Література:
1. Богатирьова Т В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец.
14.01.33 «Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія» / Т. В. Богатирьова. - О., 2001. - 33 с.
2. Грабовська О. А. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.33 «Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія» / О. А. Грабовська. - О., 2004. - 24 с.
3. Ейтутіс Ю. Г. Клініка, діагностика та лікування деформівного артрозу першого плесно-фалангового суглоба : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 14.01.21 «Травматологія та ортопедія» / Ю. Г. Ейтутіс. - К., 2006. - 23 с.
4. Канут М. І. Використання низькочастотного ультразвуку та магнітолазерної терапії в реабілітації хворих на остеоартроз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец.
14.01.33 «Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія» / М. І. Канут. - О., 2008. - 20 с.
5. Патогенетичне обґрунтування принципів етапного відновлювального лікування хворих на артроз (клініко-експериментальне дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.33 «Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія» / В. О. Вишневський. - О., 2005. - 32 с.
6. Проект наказу МОЗ України від 06.12.2006 «Про затвердження Порядку створення відділень реабілітації хворих з патологією опорно-рухового апарату».
7. http://www.ukrstat.gov.ua.
8. http://medstat.gov.ua.
Надійшла до редакції 10.03.2010р.
Андрійчук Ольга Ярославівна Григус Ігор Михайлович [email protected]
