CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-267-271 УДК 579.61:616-078
Маланчук О. I., Гаврилюк В. Г., Скляр Т. В., Соколова I. 6. АНАЛ1З СКЛАДУ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА У ПАЦ16НТ1В З НЕСПЕЦИФ1ЧНО ВИРАЗКОВИМ КОЛ1ТОМ ТА ХВОРОБОЮ КРОНА Дншровський нацiональний унiверситет iм. Олеся Гончара (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконан1 в межах нау-ково-дослщноТ теми: «Перспективш для використан-ня людиною б1олог1чн1 властивост1 м1крооргашзм1в - компонент1в природних I штучних бюценоз1в» (№ державноТ реестрацп 0118и003277), що виконуеться на кафедр1 мтробюлогп, в1русологп та бютехноло-гп Дшпровського нац1онального ун1верситету 1мен1 Олеся Гончара.
Вступ. В останн1й час вирк 1нтерес до м1кробю-ценозу шлунково-кишкового тракту, його впливу на здоров'я людини I на патогенез захворювань р1зно'| етюлогп. Макроорган1зм I його м1крофлора скла-дають едину динам1чно еколог1чну систему та при порушены одного з його компонент вщбуваеть-ся збш в коректному функцюнуванш оргашзму, що ускладнюе переб1г кнуючих захворювань [1,2]. При порушеннях бюлопчноТ р1вноваги м1ж людиною I м1кробною флорою у кишечнику розвиваеться дис-бактер1оз кишечника, п1д яким розум1ють кл1н1ко-ла-бораторний стан орган1зму, що пов'язаний з1 зм1ною к1льк1сного та яшсного складу м1крофлори кишечника, з подальшим розвитком метабол1чних та 1муно-лог1чних порушень з можливим розвитком шлунко-во-кишкових розлад1в [3].
Запальш захворювання кишечника, що вклю-чають неспециф1чно виразковий кол1т та хворобу Крона, е одшею з найважливших проблем не т1льки сучасноТ гастроентерологи, а й представляе соц1аль-ну проблему, оск1льки на ц1 патологи част1ше страж-дають особи молодого I працездатного в1ку. Даш захворювання характеризуються високою ймов1рн1стю розвитку важких ускладнень, що часто призводить до швалщизацп хворих. В даний час в1дм1чаеться тенденц1я до збтьшення захворюваност1 на хрошч-но запальш процеси. Поширешсть неспециф1чно-го виразкового кол1ту становить 70-150 випадшв, а хвороби Крона 50-70 на 100 тис. населення I, на-жаль, число випадшв зростае. На хрошчно запальн1 захворювання кишечника страждають особи р1зних в1кових категор1й, навпъ немовляти, але част1ше Тх рееструють у пац1ент1в молодого в1ку [4,5]. Неспе-циф1чно виразковий кол1т (НВК) - це хрошчно за-пальне захворювання ободовоТ I прямоТ кишок з ураженням слизовоТ оболонки й пщслизового шару кишки, та утворенням виразок. Причини його виник-нення I розвитку е стресов1 стани, порушення 1мун-них реакц1й оргашзму, посилення хвороботворних властивостей кишковоТ флори. Запалення може по-ширюватися по всш слизов1й оболонц1 товстоТ кишки або обмежуватися ураженням окремих ТТ сегмент1в, в1д чого залежить переб1г хвороби. Хвороба Крона (ХК) - це хрошчно запальне захворювання, що вра-жае весь шлунково-кишковий тракт - в1д порожнини рота до анального отвору. На вщмшу в1д неспеци-ф1чно виразкового кол1ту при хвороб! Крона запаль-
ний процес поширюеться на Bei шари стшки кишки [6]. Як неспецифiчно виразковий колп", так i хвороба Крона вражають областi з найвищими концентраци ями кишкових бактерiй, що в значнш мiрi припускае участь симбютичних бактерiй у патогенезi цих захворювань [7]. Етюлопя запальних захворювань кишечника до сих тр невщома, але вважають, що в основ1 Тх патогенезу лежать збоТ в роботi iмунних мехашз-мiв. Порушення бактер!альноТ складовоТ кишкового мтробюценозу призводить до зниження резистент-ност слизових бар'ерiв, до змiн у метаболiзмi коло-ноцитiв, пригнiчення активностей клп"ин кишкового епiтелiю, а саме метабол!чноТ i секреторноТ, та впливу на мкцевий iмунiтет [4,8,9,10].
На пщстав! aнaлiзу даних в!тчизняних i заруб!ж-них дослiдникiв можна заключити, що в патогенез! неспецифiчно виразкового кол!ту та хвороби Крона певна роль выводиться змiнaм мтробних популяц!й i формуванню не адекватноТ !мунноТ в!дпов!д! на ан-тигени резидентних бактерш та Тх впливу на розви-ток ендотоксикозу й переб^ захворювання.
Мета дослiдження. Проaнaлiзувaти осо6ливост! м!кро6ного пейзажу кишечника у оаб р!зноТ стaтi та вту з хрон!чно запальними захворюваннями травноТ системи.
Об'ект i методи дослщження. У даному досли дженнi було проведено анал!з складу м!крофлори шлунково-кишкового тракту 50 пащенлв р!зного вту й стат! з дисб!отичним синдромом при неспециф!чно виразковому кол!т! та хвороб! Крона. Дослщження проводилось на баз! науково-дослщного сектору 1н-ституту гастроентерологи НАМН УкраТни.
Визначення складу мтробюценозу за як!сними та ктьшсними показниками проводили методами м!кроб!олог!чного анал!зу зг!дно з методичними матер!алами «Бактериологическая диагностика дис-бактериоза кишечника». Видову щентифшацш ви-д!лених м!кроорган!зм!в представнимв нормальноТ, умовно-патогенноТ аеробноТ та анаеробноТ м!кро-флори проводили зг!дно наказу №535 вщ 22.04.1985 року про «Унификацию микробиологических (бактериологических) методов исследования».
Для постановки ключного д!агнозу в обстежених пац!ент!в було проведено визначення фекального кальпротектину методом твердофазного !мунофер-ментного анал!зу для диференщацп запальних захворювань i синдрому подразненого кишечника за допомогою тест-системи BUNHLMANN fCAL ELISA Calprotectin.
Облт та обробка результалв зд!йснювалася за допомогою комп'ютерноТ програми Miscrosoft Office Excel 2010.
Результати дослщжень та Тх обговорення. З
метою встановлення зв'язку м!ж розвитком запальних захворювань кишечнику та проявом дисбютич-ного синдрому було проведено пор!вняльний анал!з
Рис. 1. Середш показники вмiсту фекального кальпротектину у nацieнтiв з хрошчно запальними захворюваннями кишечнику.
мтробного пейзажу товсто'' кишки у 50 па^ен^в 1нституту гастроентерологп НАМН Укра-1ни з неспецифiчно виразковим колком (НВК) та хворобою Крона (ХК). Ступшь ураження кишечника при хрошчно запальних захворюваннях визна-чали за вмютом фекального кальпротектину (ФК), який е маркером штестинального за-палення i дозволяе нешвазивно диференцiювати синдром по-дразненого кишечника та хрошчно запальш процеси. В уах пацiентiв показники фекального кальпротектину значно пере-вищували допустимi значення норми (< 50 мкг/г) характерш для синдрому подразненого кишечника та складали в середньому 483,52±37,06 мкг/л, що пщтверджу-вало дiагноз на хронiчно запальнi захворювання шлунково-кишкового тракту (рис. 1). Так, значення фекального кальпротектину у хворих з неспеци-фiчно виразковим колком в середньому складало 503,34±38,90 мкг/л, а у пацiентiв з хворобою Крона - 418,39±88,11 мкг/л, що свщчить про високу актив-нiсть запального процесу та опосередковано вказуе на обсяг ураження. При проведенш порiвняльного аналiзу результатiв тесту на вмкт фекального кальпротектину було встановлено, що показники концен-трацп ФК у жiнок на фош неспецифiчно виразкового колiту та хворобi Крона в середньому були нижчими на 10% та на 51% вщповщно, на вщмшу вщ чоловiкiв. Це вказуе на бтьш значнi ураження клiтин iмунноí системи (нейтрофЫв, макрофагiв) та тканин травного тракту при розвитку хрошчно запальних процеав у чолов^в.
У вах обстежених хворих рiзноí стат та вiку вияв-ленi дисбютичш порушення у складi кишковоí мтро-флори (табл.).
При аналiзi ктьмсних показникiв стввщношен-ня рiзних представнимв мiкробiозенозу кишечника у осiб жшочо' статi встановлено значнi вiдхилення в титрах певних асо^ан^в (рис. 2). Так, на фош не-специфiчно виразкового колiту та хвороби Крону спостер^алась повна або часткова елiмiнацiя одних iз найважливiших симбiонтiв - лактобактерш: у 4455,6% випадмв частота висiву дорiвнювала нулю, а
у 56-44,4% - не перевищувала 104-105 КУО. Також у 25% хворих на НВК та у 44,5% па^енток з хворобою Крона зареестровано зниження титрiв бiфiдобак-терш до 107 на вiдмiнну вщ 109 в нормi. Показники виявлення ентерокомв та ешерихiй з нормальною ферментативною актившстю теж мали вщхилення у 12,5-25% обстежених при хрошчно запальних захворюваннях кишечнику. У той же час титри представ-нимв умовно-патогенно' мiкрофлори в рядi випадкiв значно перевищували референтнi значення. У 55,6% жшок з патолопею хвороба Крона частота виявлення стафтокомв перевищувала допустимi значення (<102) i складала 104-106 КУО, а у пацiенток з неспеци-фiчно виразковим колiтом подiбнi вiдхилення зареестровано у 43,75% па^енток. Також наявшсть висо-
Таблиця.
Пор1вняльний анал1з яшсних та кшьшсних показнишв складу мшрофлори кишечника у пащенлв з хрошчно виразковим колком та
хворобою Крона
Мтрооргашзми Референты показники (норма) Хворi на НВК n=32 Хворi на ХК n=18
Вiдхилення вiд норми Частота вщхилень Вiдхилення вiд норми Частота вщхилень
Бiфiдобактерil 109 <107 - 108 31,25% <107 - 108 38,9%
Лактобактерй' 107-108 100 - 105 100% 100 - 105 100%
Ентерококи 107-108 <105 21,87°% <105 22,3%
Ешерихш НФА 107-108 <103 - 106 28,12°% <103 - 106 16,7%
Ешерихй' гемолiтичнi <104 106-108 34,4°% 106-108 27,8%
Проте!' <104 107 6,25% 107 0%
Умовно-naToreHHi ентеробактерй' <104 105 - 108 34,4% 105 - 108 38,9%
Стафiлококи <102 104-106 47% 104-106 50%
Гриби роду Candida <102 103-106 50% 103-106 33,4%
ких ^TpiB грибiв роду Candida було встановлено для 50% жшок з НВК i 44,5% оаб з хворобою Крона при допустимш нормi не бiльше 102. Збiльшення ступеню колонiзацií умовно-патогенними ентеробактерiями кишечнику виявлено у 22,3-33,4% обстежених паци енток з хронiчно запальними захворюваннями.
Вивчення мтробного пейзажу травно' системи у осiб чоловiчоí стат з хронiчно запальними захворюваннями теж показало наявшсть дисбютичного синдрому у бтьшост пацieнтiв (рис. 3). Змши складу мiкрофлори кишечника у вах обстежених чоловшв
Рис. 2. Частота вдоилень у складi мтробюти кишечника жiнок хворих на неспецифiчно виразковий колiт та хворобу Крона.
Рис. 3. Частота вдоилень у складi мшробюти кишечника чоловiкiв хворих на неспецифiчно виразковий колiт та хворобу Крона.
Рис. 4. Частота вдоилень у складi мшрофлори кишечника пащенлв рiзних вiкових груп з дисбютичним синдромом при хронiчно запальних захворюваннях кишечника.
у бтьшому ступен проявлялись у вщсутносп або значному знижен шлькосп лактобактерм. В результат! проведеного портняльного анал!зу у пащетчв хворих на НВК вщхилення в шльшсних показниках асощатчв мжробюценозу рееструвалися часпше, шж у оаб з хворобою Крона: у бтьшоТ' кшькосп ви-падшв зареестровано зниження симбютичних бакте-р!й (б!фщобактерм на 4,1%, ентерокошв на 8,95% i кишковоТ палички з нормальною ферментативною актившстю на 20,05%) та збтьшення титр!в пред-ставнишв умовно-патогенноТ мжрофлори (стафто-кошв на 5,5%, ентеробактерм на 4,1% та гриб!в роду Candida на 40,1%).
Одержан! дан! свщчать, що при неспециф!чно ви-разковому колт дисбютичш порушення мжрофлори кишечнику були бтьш виражен в чоловшв у пор!в-нянн з жтками. Число випадк!в, коли спостер!гали зменшення к!лькост! таких представник!в нормоф-лори, як б!ф!добактер!й, ентерокок!в та кишковоТ палички з нормальною ферментативною актившстю, перевищувало у чолов!чоТ групи шж у жЫочоТ в середньому на 12,5%. Також виявлення E. coli гемо-лггичноТ., умовно-патогенних енетеробактерм, ста-ф!локок!в та гриб!в роду Candida в титрах б!льш висо-ких за референтн! показники спостер!галось част!ше у чолов!к!в в середньому на 7,8%.
При визначенн складу мтрофлори травного тракту у пащенлв з хворобою Крона вщмтносп у в!дхиленнях в титрах окремих представнишв мжро-б!оти вар!ювали у жток i чолов!к!в, за виключенням лактобактер!й, як! зовс!м не виавались або були ви-явлен! в знижених титрах.
На наступному етат представляло !нтерес проа-нал!зувати змши складу м!крофлори кишечнику при вщповщних патолог!ях у хворих р!зного вту (рис. 4). Серед обстежених пац!ент!в з хрон!чно запальни-ми захворюваннями найбтьше було ос!б молодого вту в!д 20 до 44 рошв (n=29), людей середнього в!ку 45-59 рошв було найменше (n=7), а також хворих старше за 60 рошв - 14 пац!ент!в.
У вах пац!ент!в незалежно вщ Тх в!ку спостер!га-лось значне зниження титр!в лактобактер!й. Число випадшв, коли реестрували зменшення шлькос-т! б!ф!добактер!й в!дносно норми, перевищувало серед оаб 20-44 рошв i складало 41,4%, а наймен-шу шльшсть пац!ент!в з! зниженими показниками б!фщобактерш було виявлено в груп! середнього вжу 45-59 рок!в - 14,3%. Також спостер!галось зниження вмкту ентерокок!в у склад! м!крофлори тов-стоТ кишки у 14,3-27,6% пац!ент!в вс!х в!кових груп. В той же час було виявлено досить високий ступшь колошзацп кишечника умовно-патогенною мжро-флорою у обстежених з хрошчно запальними про-цесами р!зного в!ку.
Так, найвища частота виявлення бактерш роду Proteus - 85,7%, стафтокошв - 64,3%, умовно-пато-генних енетеробактерш - 50% i гемолггичних еше-рих!й - 35,7% випадшв встановлена у ос!б похилого вжу. В !нших групах пац!ент!в показники вщхилень титр!в умовно-патогенних бактер!й коливались з меншою частотою. В уах обстежених р!зного в!ку частота виявлення др!жджопод!бних гриб!в роду Candida була на високому р!вн! та складала 42,8% -44,9% випадшв.
Таким чином, за результатами проведених до-слщжень показано суттев! в!дхилення шльшсних та як!сних показник!в складу мжробюценозу кишечника у хворих р!зноТ стат! й в!ку з хрошчно запальними процесами [11].
Висновки. Встановлено, що мтробний пейзаж кишечника у 50 обстежених хворих з хрошчно запальними процесами вщр!зняеться значними пору-шеннями р!вноваги у б!к зменшення титр!в симб!-онт!в - лактобактерш, б!ф!добактер!й, ентерокок!в, типових ешерихм та зб!льшення к!лькост! представ-нишв умовно-патогенних ентеробактер!й i гриб!в роду Candida. Показано бтьш значний прояв Ытесп-нального запалення кишечника за показниками фекального кальпротектину у чоловшв пор!вняно з жш-ками. У оаб чолов!чоТ стат! хворих на неспециф!чно виразковий кол!т р!вень дисбалансу мжробюценозу кишечника виявися б!льш вираженим, на вщмту в!д пац!ент!в з хворобою Крона. Висока частота захво-рюваносп на хрон!чно запальн! процеси кишечнику з вщповщними дисб!отичними порушеннями рее-струвалась в груп! оаб вжом в!д 20 до 44 рошв. У той же час шльшсш показники колошзацп умовно-пато-генними видам мжрооргашзм!в були вищими у оаб похилого вжу.
Можна заключити, що ураження кишечнику, спричинеш патолопями неспециф!чно виразкового
кол^у та хвороби Крона, в^грають провiдну роль шого вивчення взаемозв'язку мiж ступенем прояву у розвитку дисбактерюзу. Одержанi данi е основою запальних процесiв шлунково-кишкового тракту i
для вивчення залежностi мiж глибиною вираженост ,
м . змiнами мiкробного пейзажу бiотопу та розробки
патогенезу даних захворювань та тривал^ю дисбю-
тичних порушень методiв корекци й терапевтичних заходiв як для вщ-
Перспективи подальших дослщжень. Проведе- новлення мiкробiоценозу, так i для боротьби з хро-
ний мошторинг свiдчить про необхiднiсть подаль- шчними захворюваннями кишечника.
Лiтература
1. Yakovenko EP, Ivanov AN, Kazarina AV, Mamatkhodzhayev RKh, Pokhal'skaya OYu, Grigor'yeva YuV. Narushenie normalnogo sostava kishechnyih bakteriy: klinicheskoe znachenie i voprosyi terapii. Rus. med. zhurn. 2008 Jan 5;10(2):6-11. [in Russiаn].
2. Knyazev OV. Korrektsiya mikrofloryi kishechnika u bolnyih yazvennyim kolitom. Eksperimentalnaya klinicheskaya enterologiya. 2011;4(5):91-6. [in Russiаn].
3. Baranovskiy AYu, Kondrashina EA. Disbakterioz kishechnika. Piter: SPb; 2007. 240 s. [in Russiаn].
4. Belousova EA. Yazvennyiy kolit i bolezn Krona. Tver: OOO «Izdatelstvo «Triada»; 2002. 128 s. [in Russiаn].
5. Stepanov YuM, Scherbynina MB, Kononov IN. Suchasni metodi doslidgenya v gastroentorologii: metod. posib. Dnipropetrovs'k; 2006. 155 s. [in Ukrainian].
6. Parray FQ, Wani ML, Malik AA, Wani SN, Bijli AH, Irshad I, et al. Ulcerative colitis: a challenge to surgeons. Int. J. Prev. Med. 2012 Nov;3(11):749-63.
7. Sartor RB. Microbial influences in inflammatory bowel diseases. Gastroenterology. 2008;134:577-94.
8. Garcia Rodriguez С. Toll-like receptor 4 dependent pathways as sensors of endogenous «danger» signals. New evidences and potential therapeutic targets. Inmunologia. 2007;26(4):210-5.
9. Cummings JH, Macfarlane GT, Macfarlane S. Intestinal bacteria and ulcerative colitis. Curr. Iss. Intest. Microbiol. 2003 Mar;4(1):9-20.
10. Mack DR, Ahrne S, Hyde L, Wei S, Hollingsworth MA. Extracellular MUC3 mucin secretion follows adherence of Lactobacillus strains to intestinal epithelial cells in vitro. Gut. 2003 Jun;52(6):827-33.
11. Brandtzaeg P, Isolauri E, Prescott SL, editors. The interaction of the microorganism and the host: tolerance or allergy. North Carolina. 2009;64:121-37.
АНАЛ1З СКЛАДУ М1КРОБ1ОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА У ПАЦ16НТ1В З НЕСПЕЦИФ1ЧНО ВИРАЗКОВИМ КОЛ1ТОМ ТА ХВОРОБОЮ КРОНА
Маланчук О. I., Гаврилюк В. Г., Скляр Т. В., Соколова I. €.
Резюме. Проведений мошторинг прояву дисбютичного синдрому на фон хрошчно запальних захворювань кишечника серед жшок i чоловшв рiзного вту. Встановлено значш порушення рiвноваги у бт змен-шення титрiв симбюнлв - лактобактерш до 105-0 КУО, бiфiдобактерiй - 108-107, ентерокошв - 105, типових ешерихш - 106-103 та збшьшення кiлькостi представникiв умовно-патогенних ентеробактерш до 108-105 КУО, стафiлококiв - 106-104 i грибiв роду Candida - 106-103. Показано бiльш значний прояв штестшального запалення кишечнику за показниками фекального кальпротектину у чолов^в порiвняно з жiнками. У оаб чоловiчоí стaтi хворих на неспецифiчно виразковий колiт рiвень дисбалансу мтробюценозу кишечника вия-вися бiльш вираженим, на вщмшу вiд пaцiентiв з хворобою Крона. Встановлена висока частота вщхилень у склaдi мiкрофлори при неспецифiчно виразковому колiтi та хворобi Крона в осiб молодого вту, а найменш уразливими виявились особи 45-59 рошв.
Ключовi слова: дисбюз кишечника, неспецифiчно виразковий колiт, хвороба Крона, фекальний кальпро-тектин.
АНАЛИЗ СОСТАВА МИКРОБИОЦЕНОЗА КИШЕЧНИКА У ПАЦИЕНТОВ С НЕСПЕЦИФИЧЕСКИ ЯЗВЕННЫМ КОЛИТОМ И БОЛЕЗНЬЮ КРОНА
Маланчук О. И., Гаврилюк В. Г., Скляр Т. В., Соколова И. Е.
Резюме. Проведен мониторинг проявления дисбиотического синдрома на фоне хронически воспалительных заболеваний среди женщин и мужчин разного возраста. Установлены значительные нарушения равновесия в сторону уменьшения титров симбионтов - лактобактерий до 105-100 КОЕ, бифидобактерий - 108-107, энтерококков - 105, типичных эшерихий - 106-103 и увеличение количества представителей условно-патогенных энтеробактерий до 108-105 КОЕ, стафилококков - 106 -104 и грибов рода Candida - 106-103. Показано более значительное проявление интестинального воспаления кишечника с показателями фекального кальпротек-тина у мужчин по сравнению с женщинами. У лиц мужского пола больных неспецифическим язвенным колитом уровень дисбаланса микробиоценоза кишечника оказался более выраженным в отличие от лиц женского пола. Установлена высокая частота отклонений в составе микрофлоры при неспецифическом язвенном колите и болезни Крона у лиц молодого возраста, а наименее уязвимыми оказались лица 45-59 лет.
Ключевые слова: дисбиоз кишечника, неспецифический язвенный колит, болезнь Крона, фекальный кальпротектин.
ANALYSIS OF THE COMPOSITION OF THE INTESTINAL MICROBIOCENOSIS IN PATIENTS WITH NON-SPECIFIC ULCEROUS CALITIS AND CROHN'S DISEASE
Malanchuk O. I., Gavrilyuk V. G., Sklyar T. V., Sokolova I. E.
Abstract. The manifestations of dysbiotic syndrome were monitored in the setting of chronically inflammatory diseases among women and men of different ages. Significant imbalances were found in the direction of reducing the titers of symbionts - lactobacilli to 105-0 CFU, bifidobacteria - 108-107, enterococci - 105, typical Escherichia -
106-103 and increasing the number of representatives of opportunistic enterobacteria to 108-105 CFU, staphylococci - 106 -104 and fungi of the genus Candida - 106-103.
A more significant manifestation of intestinal inflammation of the intestine in terms of fecal calprotectin in men compared with women was shown. In males of patients with nonspecific ulcerative colitis, the level of imbalance of intestinal microbiocenosis was more pronounced in contrast to females. The number of cases when there was a decrease in the number of the main representatives of normal flora exceeded in the male group than in the female group by an average of 12.5%. Also, the identification of opportunistic pathogenic microflora and fungi of the genus Candida in the titer of higher reference indicators was observed more often in men by an average of 7.8%. However, in Crohn's disease, the frequency of registration of deviations in the titers of individual microbiota varied among women and men.
The high incidence of chronic inflammatory bowel disease with the corresponding dysbiotic disorders was recorded in the group of people aged 20 to 44 years. All patients, regardless of their age, showed a significant decrease in lactobacillus titers. The number of cases when a decrease in the number of bifidobacteria was recorded, enterococci relative to the norm, exceeded among young people and was 41.4% and 27.6%, respectively. At the same time, the quantitative indices of colonization of opportunistic microorganisms of the digestive tract were higher in the elderly. The frequency of detection of yeast-like fungi of the genus Candida was at a high level in all the examined age groups and was 42.8% - 44.9%.
It can be concluded that intestinal lesions caused by pathologies of nonspecific ulcerative colitis and Crohn's disease play a leading role in the development of dysbacteriosis. The data obtained are the basis for studying the relationship between the depth of the pathogenesis of these diseases and the duration of dysbiotic disorders.
Key words: intestinal dysbiosis, nonspecific ulcerative colitis, Crohn's disease, fecal calprotectin.
Рецензент - проф. Дудченко М. О.
Стаття наджшла 17.02.2019 року
