CC BY
20
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
4. Бромберг Г. В., Розов Б.С. Об оценке некоторых объектов промышленной собственности// Проблемы промышленной собственности. - 1997, № 12. - С. 29-40.
5. Конов Ю.П. Насколько законна оценка стоимости права на патенты, ноу-хау?// Интеллектуальная собственность. - 1999, № 1. - С. 21-24.
6. Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНИЦ, 1998. - 364 с.
7. Калинин А., Тузинская Т. Как определить предварительную стоимость объектов ИС// Интелектуальная собственность. - 1998, № 4. - С. 2-6.
8. Новосельцев О.В. Метод расчета цены лицезии// Матер. ВОИС: WIPO/LIC/IC-У1/98/4. - Р. 5-9.
УДК 630.92 Acnip. О.В. Сакаль1 - НЛТУ Украти, м. nbsis
АНАЛ1З РОЗВИТКУ ФОРМ ВЛАСНОСТ1 НА Л1СИ У еВРОШ ТА УКРА1Н1
Проведено огляд етатв залучення людиною люових ресурав до господарсько'1' дiяльностi, а також аналiз юторичних аспектiв розвитку форм власносп на лiси у Сврот та Укрш'ш з прадавнiх чаав до початку ХХ ст.
Ключов1 слова: лiс, приватна власнiсть, спшьна власнiсть, державна власнiсть.
Post-graduate O. V. Sakal - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Analyzed of development of patterns of forest ownership in Europe and Ukraine
The article contains the review of stages of bringing by the man of forest resources to economic activity, and analysis of history aspects of development of proprietorship on forests in Europe and Ukraine from old times to beginning of Хх century.
Keywords: forest, private property, common property, government property.
Розвиток в Украш1 земельних вщносин i вщносин, пов'язаних з влас-тстю на люи викликае ттерес не тшьки у науковщв, а й широкого кола гро-мадськосл. У тюному зв'язку з цим процесом постае питання ефективносп використання земель люогосподарського призначення в Украть Для попере-дження негативних наслщюв необгрунтованих управлiнських ршень у про-цесi реформування i розвитку лiсового сектора Украiни сьогодт корисним i актуальним е анаиз iсторичних аспектiв розвитку форм власносп на такi зем-лi як в Украш, так i в Сврот.
Поняття, проблеми сутностi, становлення та розвитку права власносп на люи привертали увагу багатьох дослщниюв земельних вiдносин i економь ки люового сектора. Розвиток земельних вщносин i вiдносин з приводу люо-користування i власностi на люи висвiтлено у працях вiдомих учених, зокре-ма, С. А. Генсiрука, А.М. Третяка, К.Т. Гафтанюка, М.В. Туркевича, 1.М. Си-някевича.
Мета нашого дослщження полягае у визначеннi на основi ретроспективного аналiзу науковоi лггератури всього того, що стосуеться ютори земельних вiдносин i вщносин з приводу лiсокористування i власносп на лiси, сутностi особливостей становлення та розвитку права власносп на люи у Сврот та Укра].'т з прадавтх часiв до початку ХХ ст.
1 Наук. кер1вник: доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
Мета дослщження зумовлюе необхiднiсть вирiшення таких завдань: 1) визначити етапи (перюди) залучення людиною лiсових ресурсiв до госпо-дарсько! дiяльностi; 2) проаналiзувати процес становлення i укрiплення права власностi на люи у Gвропi та УкраАт.
Проблема розподiлу i поеднання в одному чи кшькох суб'ектах фун-кцiй володiння, користування i розпорядження землею (люовою в тому числ^ хвилювала рiзнi формаци суспiльства, адже можна стверджувати, що влас-шсть на землю визначала саму суть сусmльно-полiтично-економiчних вщно-син. П.В. Васильев вщзначае, що у рiзнi епохи i за рiзних обставин будь-яка новоутверджена форма власност не швидко i дуже складно втрачае риси по-переднiх форм, пов'язаних з ними традицшних правових норм i мiсцевих зви-ча!в [1, с. 61]. Тому при аналiзi наявно! власностi на лiси певно! краши необ-хiдно розглядати И у зв'язку з попереднiм устроем. Як зазначае А.М.Третяк, "досвщ ютори Украши i багатьох кра!н свiту св^ить, що реформи, пов,язанi iз приватною власшстю на землю, ставали економiчним важелем, здатним примусити ефективно працювати господарськi механiзми на всiх етапах роз-витку продуктивних сил" [2, с. 3]. Користування люами як i доля лiсового господарства та лiсiв невiддiльнi вiд загального шляху розвитку матерiальноl i духовно! культури, вщ розвитку технiчного рiвня i економiчних форм сус-пiльного виробництва [1, с. 9]. На думку В. Панаскша, питання про виник-нення i розвиток права власност на лiс необхiдно розглядати в контекст еко-номiчних, юридичних i полiтичних чинникiв [3, с. 8].
Польський економiст Р. Фромер видшив три етапи господарського ос-воення деревини людиною, з яким пов'язаний розвиток люового господарства, - так зваш "перiоди еволюци люоспоживання" [1, с. 55]: 1) енергетич-ний перiод, в якому дерево слугувало для безпосереднього задоволення найпростших примiтивних потреб людини, переважно як паливо; 2) енерго-механiчний перюд, в якому зi збiльшенням споживання деревини в будiвниц-твi i для виготовлення засобiв працi поступово зростае значення деревини як конструктивного матерiалу i починаеться процес витюнення деревного пали-ва; 3) механiко-хiмiчний перiод, в якому поступово зменшуеться використан-ня деревини в будiвництвi. Деревина стае, здебiльшого, промисловою сиро-виною для виробництва рiзноманiтних продук^в на основi мехашчно: i хь мiчноl технологи. В паливному баланс протягом цього перiоду деревина поступово втрачае значення. В третьому перiодi Р. Фромер розрiзняв два тд-перiоди, або етапи: етап розвитку переважно мехашчно! обробки i етап швид-кого розширення фiзико-хiмiчноl переробки деревини. Як зазначае П.В. Васильев, щ перюди формуються на основi i пiд впливом суспшьних вiдносин у рiзних крашах мають рiзну iсторичну приуроченiсть. Власнiсть на люи, зок-рема, приватна, утверджуеться здебшьшого у другому етапi, а тдприемниць-ка промислове розроблення лiсiв i промисловi методи !х вщтворення набува-ють розвитку в третьому перюда.
1.М. Синякевич за рiвнем iнтенсивностi вiдтворення i використання ль сiв окремих економiчних регiонiв залежно вiд стану розвитку i трансформацп процесу розвитку продуктивних сил люового сектора видiляе три фази люо-
Нащомальмий лiсотехнiчний умiверситет Укра1'ми
користування [4, с. 55-57]: фазу пасивного люокористування, фазу активного люокористування та фазу штенсивного лiсокористування. Фаза пасивного ль сокористування охоплюе перiод залучення лiсiв до господарськоА дiяльностi людини, обсяги промисловоА заготiвлi деревини е незначними. На фазi активного люокористування обсяги промисловоА заготiвлi деревини значно зроста-ють, порiвняно з фазою пасивного люокористування, вiдтворення лiсiв здш-снюеться цiлеспрямовано, лiсам надаеться багатоцшьове значення. Перехiд вiд фази активного люокористування до iнтенсивного лiсокористування характеризуемся розвитком глибокого перероблення деревини. Головними чинниками росту штенсивност люокористування е, зокрема, пiдвищення продуктивностi лiсiв на селекцiйнiй основi та ефективност використання продуктивностi лiсових земель тощо. На цiй фазi лiсокористування земельш дiлянки, призначенi для лiсовирощування, постшно вкритi лiсом. 1.М. Синя-кевич вщзначае, що в Украiнi почалась фаза iнтенсивного лiсокористування.
М.1. Фалеев видшив три основнi iсторичнi етапи еволюци права влас-ностi на лю: перший етап характеризуеться вщсутшстю правового регулю-вання вiдносин з приводу люово! власностi, на другому еташ виробляються правовi норми, що регулюють таю вщносини, на третьому еташ вщбуваеться модифiкацiя лiсового права зпдно iз завданнями лiсовоi полггики [3, с. 8].
Виникнення i розвиток власностi на лiси у вшх краiнах тiсно пов,язанi з утвердженням i еволюцiею власностi на сшьськогосподарсью землi, зокрема, на ршлю. Утверджуеться лiсова власнiсть шзшше, нiж власне земельна, але и форми часто збiгаються з формами власност на землi сшьськогоспо-дарського користування [1, с. 61; 5, с. 42]. Володшня люами перетворилося на право власност на люи тодi, коли з розвитком товарних вщносин деревина набула о6мшно! вартостi, перетворилася на товар [6, с. 16]. Найбшьш ран-ньою формою власност на землю дослщники вважають общинну власнiсть.
У ранньому Середньовiччi лiс в основному слугував джерелом про-дукцii мисливства i бортництва, яка широко використовувалася як для влас-ного споживання, так i для товарообмiнних операцiй чи сплати податюв [5, с. 42]. Бшьшють дослiдникiв погоджуються, що праву власност на лiси передувало виняткове право на користування люовими корисностями. У цей перюд люи вважалися нiчийними або спшьними.
Розвиток суспiльних вiдносин i промисловост сприяв широкому залу-ченню лiсiв у сферу соцiального i економiчного життя. З часом в повну влас-нiсть феодалiв перейшла переважна бшьшють i мiсцевих общинних лiсiв.
Починаючи з Х1У-ХУ ст. проблеми люоволодшня i доля лiсiв у Свро-пi тiсно пов'язана з аграрними вщносинами. У цей перюд вже сформувалися три форми власност на лiси: общинна, приватна i державна. У перiод утвер-дження приватноi власностi на лiси плошд общинних лiсiв значно скоротили-ся, проте на основi о6щинно! форми власност розвинулось колективне володшня лiсами [1, с. 63-64].
На Рус приватна власнiсть на ршлю в окремих регюнах утвердилась уже в УШ-1Х ст., а власшсть на лiси виникае тiльки у Х1-Х11 ст., а утверджуеться ще шзшше - у ХШ-ХТУ ст. В окремих крашах Захiдноi Свропи лiси
стали об'ектом власносп дещо ранiше, нiж в Укршт, але також через 1-2 сто-лiття пiсля утвердження земельноi власносп [1, с. 61-62; 5, с. 42]. А.М. Тре-тяк заперечуе це твердження, вказуючи, що у Роси (до складу якоi у цей перь од вже входить частина Украши) поступове трансформування володшня землею у земельну власшсть почалося з прийняттям зведених закошв Росшсько!' держави пiд назвою "Соборное уложение" (1648-1649 рр.) [2, с. 15-16].
С. А. ГенЫрук, О.1. Фурдичко, В.С. Бондар зазначають, що конкретних вщомостей про приватну власшсть на люи до кшця XIV ст. не трапляеться. Вони цитують Г.М. Полянську, яка зазначае, що право приватно!" власносп на люи створювалось повшьно, внаслiдок обмежень певних люових користу-вань: воно виникло разом iз обмеженням бортництва i полювання у лiсi, але затвердилося як приватна власшсть зi зростанням ролi деревини [5, с. 43].
1з розвитком мануфактурного способу виробництва регулювання зе-мельних вiдносин було спрямоване не тшьки на змiцнення прав земельно!' власностi, але i на оргашзащю використання земель [2, с. 9]. Таке твердження справедливе i щодо лiсiв. Першi закони про лю у Росiйськiй iмперii - закони Петра I - обмежували право власносп на люи i були спрямованi на захист та розведення особливо щнних порiд деревини - корабельного люу. Але указом 1782 р. Катерина II передала люи, розташоваш на приватних землях, у повне розпорядження помщикам. При цьому не юнувало чiткого розмежування в натурi приватних i казенних лiсiв, внаслiдок цього винищення зазнали як приватш, так i державш лiси. Особливо скоротилася площа тих лiсiв, якi пе-ребували у приватнш власностi [7, с. 7-8].
У Росшськш iмперii у 1826 р. видшяли такi види власносп на люи: ка-зеннi, корабельш, приписанi рiзним промислам i фабрикам люи, лiси военних поселень, орендш, староствинськi (дiлянки державних лiсiв передаш у довiч-не користування), езуггсью, леннi, казенних селян, загальнi (спшьш), в,iзнi (спiльнi лiси, в як мають безоплатно доступ стороннi особи для задоволення власних потреб), сшрш [1, с. 64-66]. Станом на початок ХХ ст. найбшьшими люовласниками у Роси були помщики (70,6 %) та держава (19,2 %) [7, с. 12].
Узагальнено процес становлення i розвитку лiсоземельноi власносп у Сврош та Украiнi вщ прадавнiх часiв до початку ХХ ст. показано у таблищ. Власне, через те, що територiя Украши довгий час входила до складу бага-тьох держав Свропи, деяю iз европейських законодавчих актiв щодо лiсiв та подii соцiально-економiчного життя стосувалися i Укра1'ни.
Табл. Хpонологiя розвитку лшоземелъног влаcноcтi _(складено за [1; 2; 5, с. 406-408; 7])_
Дата Свропа Укра1на
1 2 3
VIII ст. Поява окремих закотв про л1с
VIII-IX ст. Утверджуеться власн1сть рел1г1йних орган1зац1й i феодал1в на р1ллю i пасо-вища; л1си залишаються н1чийними або переходять у общинну власн1сть Утвердження приватно! власнос-т1 на ршлю
1030 р. Угорський король 1штван I Святий ви-дае закон, що регламентуе земельт в1д-носини
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
1 2 3
Х1-Х11 ст. Поява у Чехи лiсiв, що належали рель гшним корпоращям Збiрником закотв "Руська правда" регулюеться охорона щнних лiсiв, мисливських угiдь i тва-рин; встановлюються межовi знаки
ХГУ-ХУ ст. Поява приватних лiсiв у Чехи; видшен-ня державних (т. зв. законних) лiсiв у Сербй. Вже iснують три форми власнос-тi на лiси: общинна, державна, приватна Введено обмежений режим ру-бань у оборонних i охоронних ль сах
ХУ ст. Застосування чиншового права -успадковуваного безстрокового платного права користування земельною донкою
16481649 рр. Зведений закон Росiйськоi дер-жави "Соборное уложение", у якому вщобразилось затверджен-ня права власностi на землю
друга половина XVII ст. Виникнення старшинського зем-леволодшня
XVII-XVIII ст. Становлення лiсового господарства як окремо! галузi
1701 р. Указ Петра I про заборону переведения лiсiв, що знаходяться на ввдстат 30 верств ввд рiчок у рш-лю i сiножатi
1743 р. Розроблено збiрник законiв "Права, за яким судиться мало-росшський народ"
1754 р. Видано "1мператорський i королiвсь-кий патент лiсiв i деревини, який сто-суеться Чеського королiвства"; 1754 р. закон поширюеться на Моравiю, 1756 р. - на Сшезш, 1769 р. - Словач-чину
1782 р. Указ Катерини II "Про поширен-ня права власнишв на лши, що ростуть на !х дачах"
1798 р. Указ Павла I "Про тдпорядку-вання Адмiралтейству всiх ка-зенних лiсiв"
1799 р. Указ "Про губернаторський наг-ляд за збереженням казенних ль сiв, про розмежування помь щицьких лiсiв вiд казенних" Указ "Про попенну плату за ру-бання деревини у казенних ль сах"
1802 р. Розроблено проект Уставу про лши
1832 р. Видано Лiсовий устав Польського ко-
1 2 3
рол1вства
1848 р. Селянам надано право придбан-ня власностi
1852 р. Видано Л1совий закон Чехи (з деякими зм1нами дшсний до 1960 р.) та Л1сову 1нструкц1ю Австр1!
1873 р. Створено Галицьку дирекцiю державних лiсiв; видано лшовпо-рядну iнструкцiю для державних лiсiв
1894 р. Видано Лiсовпорядну iнструк-цш Росii
кшець XIX ст. Поява карти лiсiв "по роду воло-дiнь"
Висиовки. Кожен етап розвитку люового господарства, як i перюди еволюцii лiсоспоживання характеризуються превалюванням однiеi з форм власностi на люи, що зумовлюеться значенням лiсiв у господарськiй дiяль-ностi людини. Власшсть на лiси виникае дещо шзшше, нiж власнiсть на сшьськогосподарсью землi. На формування та функцюнування механiзму ре-гулювання земельних вщносин i вiдносин, пов'язаних з власшстю на лiси, в Украiнi впливало i впливае багато чинникiв, зокрема, нацюнальний менталь тет украiнцiв та поди украшсько!' iсторii, але здебшьшого вiн носить риси, за-галом притаманнi цьому процесу у Сврош.
Лiтература
1. Лесное хозяйство в системе планируемой экономики/ Васильев П.В., Воронин И.В., Громада Э., Драганов И., Керестеши Б., Маршалек Т., Моленда Т., Пауль Ф., Полянская Г.Н., Сираков Х. - Варшава: Гос. науч. изд-во, 1972. - 656 с.
2. Третяк А.М. 1стор1я земельних вщносин i землеустрою в Укрш'ш: Навч. пос. - К.: Аг-рарна наука, 2002. - 280 с.
3. Панаскин В. Собственность и лес// Лесное хозяйство. - 1993, № 1. - С. 8-10.
4. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Пщручник. - Льв1в: 1ЗМН. - 2000. -
402 с.
5. Геисiрук С.А., Фурдичко О.1., Бондар В.С. 1стор1я лю1вництва в УкраЫ. - Льв1в: Св1т, 1995. - 424 с.
6. Гафтанюк К.Т. 1стор1я люового господарства Льв1вщини. - Льв1в: Б1бльос, 2001. -
180 с.
7. Солдатов А.Г., Тюков С.Ю., Туркевич М.В. Люи Украши. - К.: Укра1'нська АСГН, 1960. - 464 с.
УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - Лъвiвcъка КА
СУТЬ ТА СТРУКТУРА ПОДАТКОВОГО МЕХАН1ЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Визначено структуру податкового мехашзму регулювання банк1всько'1 д1яль-ност1, розглянуто та науково обгрунтовано шляхи його подальшого розвитку в кон-тексп дискус1'1 про зб1льшення чи зменшення податкового навантаження на бан-ювську д1яльн1сть.
