Аналіз розповсюдженості атопічних хвороб серед дитячого населення Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616-021.5-074-036-053.2 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1.124951

В. О. Дитятковскький, АНАЛ1З РОЗПОВСЮДЖЕНОСТ1

А.А. КулШа, АТОП1ЧНИХ ХВОРОБ

КМ. Бовсуновсъка СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»

кафедра nediampii 1 та медично'1 генетики

(зав. - д. мед. н., проф. О.С. Абатуров)

вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of Pediatrics 1 and Medical Genetics

V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

e-mail: [email protected]

Ключовi слова: дiти, атопiчнi хвороби, атопiчний марш, персоналiзацiя, шлунково-кишковий тракт Key words: children, atopic diseases, atopic march, personalization, digestive tract

Реферат. Анализ распространённости атопических болезней среди детского населения. Дитятковский В.А., Кулиева А.А, Бовсуновская Е.П. В статье представлен анализ распространённости атопических болезней, диагностированных у детей. Проанализирована связь между развитием атопических болезней и возрастом ребенка, спектром причинных аллергенов, наличием заболеваний пищеварительного тракта. Даны рекомендации по персонализации диагностики и лечения детей, имеющих проявления аллергии на фоне заболеваний пищеварительного тракта.

Abstract. Analysis of atopic diseases incidence among the children population. Dytiatkovskyi V.O., Kuliyeva A.A., Bovsunovs'ka K.P. The paper provides analysis of atopic diseases incidence diagnosed in children. There have been analyzed the associations between genesis of atopic diseases and child's age, spectrum of cause-significant allergens, presence of digestive tract comorbidities. There have been given the recommendations for personalizing diagnostics and treatment of children having allergy manifestations on the background of the digestive tract diseases.

Атошчш хвороби (АХ) - атотчний дерматит (АД), цiлорiчний алерпчний ришт або сезонний алерпчний ринокон'юнктив^ (ЦАР, САРК) i бронхiальна астма (БА) - дiагностуються при-близно у 20% iH4m^yyMiB свггово! людсько! популяци. Протягом останшх 20 роюв в Сврош вируе друга en^eMi4rn хвиля алерпчних за-хворювань, переважно асоцшованих з наявшстю у хворих харчово! алерги [5, 9]. У патофiзiо-лопчнш основi атопп лежить схильшсть до гшерпродукцп антитш iмyноглобyлiнового класу E у вщповщь на повторну дда екзогенного три-гера [14]. Вiковi метаморфози АЗ вщ АД у дiтей раннього вшу до САРК, ЦАР i БА у дтей бiльш старшого вшу, зпдно з концепщею Jonathan M. Spergel i Amy S. Paller, являе собою единий процес - атотчний марш (АМ) [6, 8]. У пащенпв з атотею може розвинутися як типова посл> довнiсть АМ: АД - ЦАР/САРК - БА, так й mini варiанти, при яких АД може трансформуватися в БА минаючи ланку ЦАР/САРК. На формування АМ впливають як генетичш фактори, так i фактори зовнiшнього середовища, чутливють до яких мае iндивiдyальний характер [1, 2, 13]. Для прогнозування шдивщуального перебту атопи i персошфшовано! терапи АХ необхiдно визна-

чення рiвня патологiчного внеску факторiв, що впливають на формування АМ.

Мета роботи - вивчення розповсюдженосп АХ у дтей та факторiв, що впливають на ризик !х виникнення.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Нами було проаналiзовано юторп хвороб 790 дтей, хворих на АЗ, яю були госпiталiзованi до мiського алерголопчнго центру КЗ «ДМДКЛ № 5»ДОР м. Днiпро впродовж 2016 календарного року. Розподш груп за вшом був неодно-рiдним: 0-3 роки - 6,20%, 3-6 роюв - 22,91%, 711 роюв - 36,08%, 12-18 рокiв - 34,81%. Середнш вiк госпiталiзованих дггей був 9,5 рокiв (медiана - 9,0), наймолодший пацiент мав вш 10 мiсяцiв, найстарший - 17 роюв. Отриманi данi опрацьо-ванi математично та статистично за допомогою традицшних методiв варiацiйноl статистики та лщензшного пакету програм Statistica v6.1 ® (Statsoft Inc., США).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Проаналiзyвавши алергологiчнi дiагнози, ми отримали данi про сполучешсть декiлькох алергологiчних нозологiй у бшьшосп хворих - це пояснюе факт вщносно велико! кiлькостi

18/ Том XXIII/1

113

окремих АЗ серед розповсюдженосп дтей м. Днiпро за 2016 рк (рис.1): САРК - 48,73% ви-падкiв, ЦАР - 46,33%, АД - 9,24%, гостра та

рецидивуюча кропив'янка (ГК, РК) - 12,41%, набряк Квшке (НКв) - 6,46%, бронхiальна астма (БА) - 28,23% випадюв.

□ АД □ САРК

□ ЦАР □Кропив'янка (гостра, рецидивуюча)

□ Набряк Квiнке (iнсектний): □ БА

Рис. 1. Розповсюджешсть атоп1чних хвороб у д1тей

Серед усiх пащенпв сенсибiлiзацiя до при-чинних алергешв була пiдтверджена в 74,56%. Тому найчастшими нозологiчними одиницями в дггей м. Днiпро в 2016 рощ були полшоз (пил-кова алерпя) у формi САРК. Розповсюдженiсть причинних факторiв АХ у дiтей характери-зувалась полiсенсибiлiзацieю одного пацieнта до деюлькох типiв алергенiв i мала таю пропорци: 74,56% - пилкова сенсибiлiзацiя, далi в порядку

зниження - побутова до домашнього пилку (КДП) - 56,71%, ешдермальних алергешв юшки та собаки - 31,27%, грибкових алергешв -17,22%, лшарських препарата - 7,72%, алергешв комах - 5,95%, харчових продукпв - 2,15%. Ви-щенаведеш цифри демонструють переважання полюенсибшзаци над моносенсибiлiзацieю хворих на АХ (табл. 1).

Таблиця 1

Розповсюджешсть сенсибШзацн д1тей до причинних алергешв (%)

Пилкова

Побутова (КДП) Етдермальна (собака/ юшка) Грибкова Харчова Медикамен-тозна

1нсектна

74,56

56,71

31,27

17,22

2,15

7,72

5,95

Розповсюджешсть коморбщностей з боку травного тракту (ТТ) мала таю пропорци: за-гальна захворювашсть дтей на нозологи ТТ ста-новила 24,30%, функцiональнi розлади бшарно! системи (ФРБС) - 22,78%, реактивний панкреатит (РП) - 12,03%, iншi - 1,65% (рис. 2).

Сезонний алерпчний ринокон'юнктив1т (САРК)

САРК сполучався в одного й того ж пащента з iншими АХ у таких пропорщях: з ЦАР - у 37,92% випадюв, з АД - у 7,53%, з ГК, РК - у 0,78%, з НКв у 1,30% та з БА - у 22,86% випадюв (табл. 2).

Рис. 2. Розповсюджешсть коморбщних станiв з боку травного тракту в д^ей

Нами були виявлеш сполучення пилкового САРК також з коморбщностями з боку ТТ. Вони зус^чалися у виглядi зокрема ФРБС - у 17,92% випадках, РП у 9,61%.

Розповсюджешсть сенсибшзаци дiтей з пил-ковим САРК продемонструвала абсолютне пере-важання пилку рослин як причинного фактора над ушма iншими типами алергешв - 98,96% випадкiв iз загально! кiлькостi з пiдтвердженим

дiагнозом САРК. Сполучена сенсибiлiзацiя ви-ражалася в поеднанш пилково! сенсибшзацп з побутовою (до клiщiв домашнього пилку -КДП) у 35,06%, етдермальною (алергени собаки та юшки) - 20,52%, харчовою - 6,75%, медикаментозною - 3,64%, грибковою - 2,34% випадюв та в 0,26% випадюв з алергiею на антигени комах (табл. 3).

Таблиця 2

Розповсюджешсть коморбщних сташв у дггей, хворих на сезонний алерпчний ринокон'юнктивгт (%)

Алерголопчт коморб1дносп Коморбвдносп з боку травного тракту

ЦАР АД БА ФРБС РП

37,92 7,53 22,86 17,92 9,61

Цшор1чнй алерпчий ришт (ЦАР)

Другою за частотою нозолопею був ЦАР -366 або 46,33% вщ загально! групи хворих. Вш найчаспше зустрiчався у вшових групах 12-18 рокiв - 37,70% та 7-11 роюв - 35,25%, рщше - у дiтей раннього вшу: 25,14% у груш 3-6 роюв та 1,91% у груш вщ 0 до 3 роюв. Середнiй вш

захворюваностi на ЦАР становив 10 роюв. Етiологiчний спектр ЦАР був схожим на САРК: 54,10% випадюв - пилкова сенсибшзащя, 42,62% - КДП, 25,14% - до ешдермальних алергешв юшки та собаки, 6,83% - медикаментозна, 6,56% - харчова, 3,83% - грибкова та 1 - 0,27% (табл. 4).

Таблиця 3

Розповсюджешсть сенсибШзаци в дгтей, хворих на сезонний алерпчний ринокон'юнктивгт (%)

Пилкова Побутова (КДП) Харчова Медикаментозна 1нсектна Етдермальна Грибкова

98,96 35,06 6,75 3,64 0,26 20,52 2,34

18/ Том XXIII/1

115

Таблиця 4

Розповсюджешсть сенсибш1зацн в дггей, хворих на цшор1чний алерпчний рин1т (%)

Побутова (КДП) Харчова Медикаментозна 1нсектна Етдермальна

Пилкова

Грибкова

54,10

42,62

6,56

6,83

0,27

25,14

3,83

Мала мюце картина сполучення ЦАР з ш-шими алергологiчними нозолопями: найчастiше з САРК - 146 випадюв та з БА - у 129 випадках; трете мюце за частотою було зафшсовано у сполученш з АД - 33 випадки; низький рiвень

сполученосп у Ц1АР був з ГК або РК - 5 та НКв - 3 випадки. Сполучення з ТТ-патолопею при ЦАР спостерпалося в 71 випадку з ФРБС, у 36 випадках - з РП (табл. 5).

Таблиця 5

Розповсюджешсть коморбщних сташв у д1тей, хворих на цшор1чний алерг1чний рин1т (%)

Алерголопчт коморбадносп Коморб1дност1 з боку травного тракту

САРК АД БА ФРБС РП

39,89 9,02 35,25 19,40 9,84

Атошчний дерматит (АД)

АД - це найчастша нозологiчна стартова форма атотчного маршу (АМ). У дослiджуванiй грут хворих його частота становила 73 випадки, або 9,24% вщ загально! кiлькостi. Етiологiчний спектр був представлений полюенсибшзащею з нетиповими для АД пропорщями причинних

алергенiв: сенсибiлiзацiя до харчових алергенiв становила 6,85%, тодi як до пилкових - 52,05%, побутовi алергени - КДП та ешдермальш кiшки i собаки - становили 31,51% та 20,55% вщповщно, медикаментозш - 5,48%, iнсектнi - 1,37% (табл.6).

Таблиця 6

Розповсюджешсть сенсибш1зацн в дгтей, хворих на атошчний дерматит (%)

Побутова (КДП) Харчова Медикаментозна 1нсектна Етдермальна

Пилкова

Грибкова

52,05

31,51

6,85

5,48

1,37

20,55

0,00

Вшовий розподш виглядав таким чином: най-частше в 2016 роцi дiти хворши на АД у вiковiй груш 7-11 роюв - 38,36%, у груш 12-18 роюв -28,77%, 3-6 роюв - 26,03%, 0-3 роки - 6,85%. Се-реднш вш становив 8,9 року. Найчастше АД

сполучався з ЦАР - 45,21% випадюв, САРК -39,73% випадюв, БА - 32,88% випадюв. Сполучення АД з ТТ-патолопею виглядало таким чином: найчастше - ФРБС - 41,10%, РП - 19,18% (табл. 7).

Таблиця 7

Розповсюджешсть коморбщних сташв у дгтей, хворих на атошчний дерматит (%)

Алерголопчт коморбвдносп Коморбвдносп з боку травного тракту

САРК ЦАР БА ФРБС РП

39,73 45,21 32,88 41,10 19,18

Бронх1альна астма

Фшальним кроком АМ е БА, отже метою дитячих алерголопв i педiатрiв е недопущення прогресування АМ у дiтей до ще! стадп. У нашому дослiдженнi за 2016 рш на базi мюького алергологiчного центру КЗ «ДМДКЛ № 5»ДОР» цей дiагноз був зафшсований 223 рази. З них 52,91% припали на вш 12-18 роюв, 32,29% - на вiк 7-11 роюв, 13,45% - на вш 3-6 рокiв, у вiцi

0-3 роки цей дiагноз був виставлений у 1,35% випадюв. Середнiй вш пацiентiв з БА - 11,5 ро-кiв. БА мае 4 форми - ступеш за тяжюстю: ш-термiтyючy (1Ф), помiрнy персистуючу (ПП), середньотяжку персистуючу (СТП) та тяжку персистуючу (ТП). Найчастiше в дослщжуваних дiтей зyстрiчалися БА IIII - 49,54% та БА 1Ф -42,66% вщповщно, значно рщше БА СТП -6,42% та БА ТП - 1,38% (рис. 4.).

1,38%

□ 1Ф ПИП ПСТП □ ТП

Рис. 4. Структура форм - ступешв тяжкостi БА в д^ей м. Днiпро за 2016 р.

Зпдно з мiжнародним стандартом Global Initiative for Asthma (GINA), БА подiляеться на контрольовану (К), частково контрольовану (ЧК) та неконтрольовану (НК). У нашому дослщженш

розподiл мiж цими формами був таким: бшь-шiсть становила БА К - 71,84% та БА НК -24,27%, БА ЧК становила 3,88% (рис. 5).

3,88%

□ К

□ ЧК

□ НК

Рис. 5. Структура форм БА в д^ей м. Дншро за 2016 р. за ступенем контролю

Етюлопчний спектр складався з пилково! сен-сибшзацп - 55,16%, побутово!-КДП - 37,22%, епiдермальноl (алергени кiшки та собаки) -19,28%, медикаментозное' - 7,62%, харчово! -4,48%, грибково! - 2,24% (табл. 8).

Найчастше БА сполучалася з ЦАР - 57,85%, САРК - 39,46% та АД - 10,76%. Сполучення з ТТ-патолопею у випадках БА: найчастшим було з ФРБС - 18,83% та РП - 8,52% (табл. 9).

18/ Том XXIII/1

117

Таблиця 8

Розповсюджешсть сенсибш1зацн в дгтей, хворих на бронх1альну астму (%)

Пилкова Побутова (КДП) Харчова Медикаментозна 1нсектна Егадермальна Грибкова

55,16 37,22 4,48 7,62 0,00 19,28 2,24

Вищенаведенi данi дають зрозумiти, що най-частiшою нозолопчною формою АХ та АМ у дггей вiком вiд 0 до 18 роюв у м. Дшпро за 2016 рiк були САРК та ЦАР, на третьому мющ за частотою зафшсована БА як окрема нозолопя у всiх формах тяжкост та контрольованостi. АД, як перший стутнь АМ, зареестрований майже в кожного десятого хворого, що свщчить про важливу роль ще1 нозологп серед АХ у дггей. Не у всiх випадках встановлених АХ була дiагно-стована сенсибшзащя - 25,44% мали алергiчну симптоматику без лабораторно тдтверджено!

гiперчутливостi до причинних алергенiв будь-яко! природи. Головними етiологiчними чин-никами алергп в дiтей загалом були пилков^ клiщовi та епiдермальнi алергени свшських тварин (кiшки та собаки). Харчовi алергени за частотою вiдiгравали другорядну роль, що пов'язано з вшовою специфiчнiстю для груп 0-3 та 3-7 роюв. Найнижчими були показники сенси-бшзацп до грибкових та шсектних алергенiв, що вказуе на частоту контакту з цими речовинами порiвняно з пилковими, клщовими ешдермаль-ними свшських тварин вщповщно.

Таблиця 9

Розповсюджешсть коморбщних стан1в у д1тей, хворих на бронх1альну астму (%)

Алерголог1чн1 коморб1дност1 Коморбвдност1 з боку травного тракту

САРК ЦАР АД ФРБС РП

39,46 57,85 10,76 18,83 8,52

Розподш захворюваностi за вiком свiдчить про початок АМ у ранньому дитячому та до-шкшьному вiцi, а пiк нозологiчних форм АМ припадае на препубертатний вш 7-11 рокiв, зали-шаючись на шковому рiвнi i в пубертатному вщ - 36,08% i 34,81% вщповщно. Це вказуе на вщ-носну незалежнiсть клiнiчних проявiв АХ у дтей вiд змiни рiвня статевих гормонiв у сироватцi кровь

Дуже красномовною е статистика комор-бщносп з боку ТТ: майже кожна п'ята дитина з АХ, як тих, що входять до АМ, мала ФРБС, а кожна десята - РП, що демонструе патогене-течний зв'язок механiзмiв алерпчного запалення в iмуннiй системi з порушеннями процесу травлення в ТТ.

Дуже цiкавим е той факт, що в загальнш когорт дослiджених випадкiв не було стовщсот-ково! сенсибшзацп в дiтей зi встановленими алергологiчними дiагнозами - це свщчить про обмеженiсть забезпеченостi засобами дiагнос-тики дитячо1 алергологiчноl служби.

Друга закономiрнiсть - нижчий рiвень за-хворюваностi в дiтей вшом вiд 0 до 3 роюв, нiж у

дiтей дошкiльного, перед- та пубертатного вшу. Це тдтверджуе нашу думку про завершення АМ у бшьшосп дiтей по досягненню пубертатного вшу - 11-12 роюв - з формуванням кiнцевоl но-зологil у виглядi БА. Тому, на наш погляд, основний час для терапевтично1 штервенцп АМ, з урахуванням фармакокiнетичних обмежень застосування лшв у дiтей групи до 3 роюв жит-тя, е вш вiд 3 до 12 роюв - саме в цей час вщ-буваеться стрибок рiвня сенсибшзацп внаслiдок розширення життевого простору та експозицп до ширшого спектру алергешв; i саме в цей час треба проводити найбiльш iнтенсивне лшування для отримання контролю над перебпом АМ та зупинення його на якомога раншх нозологiчних формах.

Отриманi нами результати дозволяють вид> лити групи патогенетично пов'язаних мiж собою нозологш АХ та АМ. Так, максимальна захворю-ванiсть на САРК та ЦАР припала на вiковi групи 7-11 та 12-18 роюв. Нетиповим у 2016 рощ вия-вився вшовий спектр захворюваностi на АД: д^и раннього дитячого вiку, коли АМ найчастше стартуе АД, склали абсолютну меншють з усiх

rpyn, ^o, Ha Hamy gyMKy, noB'a3aHo 3i 3BepHeH-HaM цнх xBopnx go nepBHHHoro aM6ynaTopHoro piBHa HagaHHa MeguHHoi gonoMoru, TaKo^, 3a icHyronHM noMH^KoBHM CTepeoTHnoM 6aTbKiB, go guTanux gepMaTonoriB, a He guTanux anepronoriB.

3Ba^aronH Ha pi3Hy nuTOMy Bary giarHo3iB AX y pi3HHx BiKoBHx rpynax, cepegHiM BiK xBopux giTeM cyTTeBo He Bigpi3HaBca Mm cnopigHeHHMH

Ho3onoriaMH - CAPK Ta ЦAР.

BigcoTKoBe cniBBigHomeHHa $opM Ta^Kocri Ta KomponboBaHocri EA CBignuTb npo nepeBa^aHHa HeTa^Koi KomponboBaHoi acTMH b CTpyKTypi 3axBoproBaHocTi giTeM m. flmnpo 3a 2016 piK - цe gae 3Mory CTBepg^yBaTH npo e^eKTHBHy giaraoc-THKy EA Ta e^eKTHBHuM KoMnnaeHc Mm guTanuMH anepronoraMH Ta xbophmh giTbMH i ix 6aTbKaMH.

m^cyMOK

HaMnacTimuMH Ho3onorinHHMH ^opMaMH AX y giTeM m. flmnpo b 2016 p. 6ynu Ho3onorii AM -CAPK, UAP, EA, Afl. HaMnaCTimHMH KoMop6ig-hhm cTaHaMH npu AX 6ynu 3a$iKcoBam Ho3onorii 3 6oKy mKT - OPEC Ta Pn. HaMHacrime AX 6ynu BHKnuKaHi ceHcu6ini3amero go aepoanepremB -nunKoBHx, Kflll, enigepManbHHx co6aKH Ta KimKH. XapnoBa anepria aK $opMa ceHcu6ini3a^i nocigana nepme мicцe 3a nacTOToro TinbKH y rpyni giTeM paHHboro BiKy - Big 0 go 3 poKiB. flna e^eKTHBHoro Komponro Hag nepe6iroM AM y giTeM noTpi6m nepcoHani3oBaHi giaraocraKa Ta niKyBaHHa 3 ypaxyBaHHaM BiKy, cneKTpy ceHcu6ini3a^i Ta KoMop6igHHx cTaHiB 3 6oKy TT.

CmHCQK ^ITEPATyPH

1. Atopic dermatitis as a systemic disease / R. Darlenski, E. Kazandjieva, R. Fluhr, J. Hristakieva // Clin. Dermatol. - 2014. - N 32. - P. 409-413. -doi: 10.1016/j.clindermatol.2013.11.007

2. Bantz S. The Atopic March: Progression from Atopic Dermatitis to Allergic Rhinitis and Asthma / S. Bantz, Z. Zhu, T. Zheng // J. Clin. Cell. Immunol. -2014. - N 5. doi: 10.4172/2155-9899.1000202

3. Childhood eczema and asthma incidence and persistence: a cohort study from childhood to middle age / J. Burgess, S. Dharmage, G. Byrnes [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2008. - Vol. 122. - P. 280-285.

4. Clinical course and prognosis of cow's milk allergy are dependent on milk-specific IgE status / K. Saarinen, A. Pelkonen, M. Makela [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2005. - Vol. 116. - P. 869-875. doi: 10.1016/j.jaci.2005.06.018

5. EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-analysis / B. Nwaru, L. Hickstein, S. Panesar [et al.] // Allergy. - 2014.

- Vol. 69. - P. 62-75.

6. Early allergic sensitizations and their relevance to atopic diseases in children aged 6 years: results of the GINI study / I. Brockow, A. Zutavern, U. Hoffmann [et al.] // J. Investig. Allergol. Clin Immunol. - 2009. - N 19.

- P. 180. PMID: 19610260

7. Is there a march from early food sensitization to later childhood allergic airway disease? Results from two prospective birth cohort studies / S.A. Alduraywish,

M. Standi, C.J. Lodge [et al.] // Pediatr. Allergy Immunol.

- 2017. - N 28. - P. 30-37. doi: 10.1111/pai.12651

8. Ker J. The atopic march: what's the evidence? Ann Allergy Asthma Immunol / J. Ker, T. Hartert // Ann. Allergy Asthma Immunol. - 2009. - Vol. 103. - P. 282-289. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S1081-1206(10)60526-1

9. Prescott S. Food allergy: Riding the second wave of the allergy epidemic / S. Prescott, K.J. Allen // Pediatric Allergy and Immunology. - 2011. - N 22. - P. 155-160. doi: 10.1111/j.1399-3038.2011.01145.x

10. Prospective association between food sensitization and food allergy: results of the LISA birth cohort study / E. Schnabel, S. Sausenthaler, B. Schaaf [et al]. // Clinical & Experimental Allergy. - 2010. - N 40. -P. 450-457. doi: 10.1111/j.1365-2222.2009.03400.x

11. Spergel J. Atopic dermatitis and the atopic march / J. Spergel, A. Paller // J. Allergy Clin. Immunol. - 2003.

- Vol. 112. - P. 118-127. doi: 10.1016/j.jaci.2003.09.033

12. Spergel J. From atopic dermatitis to asthma: the atopic march / J. Spergel // Ann. Allergy Asthma Immunol. - 2010. - Vol. 105. - P. 99-106.

13. The Atopic March: Progression from Atopic Dermatitis to Allergic Rhinitis and Asthma / T. Zheng, J. Yu, M.H. Oh, Z. Zhu // Allergy Asthma Immunol Res. - 2011. - Vol. 3, N 2. - P. 67-73. https: //doi.org/10.4168/aair.2011.3.2.67

14. The Role of Sensitization to Allergen in Asthma Prediction and Prevention / M. Moustaki, I. Loukou, S. Tsabouri [et al.] // Front Pediatr. - 2017. - Vol. 5. -P. 166.

REFERENCES

1. Darlenski R, Kazandjieva J, Hristakieva E, Fluhr JW. Atopic dermatitis as a systemic disease. Clin Dermatol. 2014 May-Jun;32(3):409-13. doi: 10.1016/j.clindermatol.2013.11.007

2. Bantz SK, Zhu Z, Zheng T. The Atopic March: Progression from Atopic Dermatitis to Allergic Rhinitis

and Asthma. J Clin Cell Immunol. 2014 Apr;5(2). doi: 10.4172/2155-9899.1000202

3. Burgess JA, Dharmage SC, Byrnes GB, Ma-theson MC, Gurrin LC, Wharton CL, Johns DP, Abram-son MJ, Hopper JL, Walters EH. Childhood eczema and asthma incidence and persistence: a cohort study from

18/ TOM XXIII/1

119

childhood to middle age. J Allergy Clin Immunol. 2008;122:280-5.

4. Saarinen KM, Pelkonen AS, Makela MJ, Savila-hti E. Clinical course and prognosis of cow's milk allergy are dependent on milk-specific IgE status. J Allergy Clin Immunol. 2005;116:869-75. doi: 10.1016/j.jaci.2005.06.018

5. Nwaru BI, Hickstein L, Panesar SS, Muraro A, Werfel T, Cardona V, Dubois AEJ, Halken S, Hoffmann-Sommergruber K, Poulsen LK, Roberts G, Van Ree R, Vlieg-Boerstra BJ & Sheikh A. EAACI Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines Group. The epidemiology of food allergy in Europe: a systematic review and meta-ana-lysis. Allergy. 2014;69:62-75.

6. Brockow I, Zutavern A, Hoffmann U et al. Early allergic sensitizations and their relevance to atopic diseases in children aged 6 years: results of the GINI study. J Investig Allergol Clin Immunol. 2009;19:180. PMID: 19610260

7. Alduraywish SA, Standl M, Lodge CJ, Abram-son MJ, Allen KJ, Erbas B, von Berg A, Heinrich J, Lowe AJ, Dharmage SC. Is there a march from early food sensitization to later childhood allergic airway disease? Results from two prospective birth cohort studies. Pediatr Allergy Immunol. 2017;28:30-37. doi: 10.1111/pai.12651

8. Ker J, Hartert TV. The atopic march: what's the evidence? Ann Allergy Asthma Immunol 2009;103:282-9. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S1081-1206(10)60526-1

9. Prescott S, Allen KJ. Food allergy: Riding the second wave of the allergy epidemic. Pediatric Allergy and Immunology. 2011;22:155-60. doi: 10.1111/j.1399-3038.2011.01145.x

10. Schnabel E, Sausenthale, S, Schaaf B, Schäfer T, Lehmann I, Behrendt H, Herbarth O, Borte M, Krämer U, Von Berg A, Wichmann H-E, Heinrich J and for the LISA Study Group. Prospective association between food sensitization and food allergy: results of the LISA birth cohort study. Clinical & Experimental Allergy. 2010;40:450-7. doi:10.1111/j.1365-2222.2009.03400.x

11. Spergel JM, Paller AS. Atopic dermatitis and the atopic march.J Allergy Clin Immunol. 2003 Dec; 112(6):118-27. doi: 10.1016/j.jaci.2003.09.033

12. Spergel JM. From atopic dermatitis to asthma: the atopic march. Ann Allergy Asthma Immunol. 2010 Aug;105(2):99-106:107-9:117.

13. Zheng T, Yu J, Oh MH, Zhu Z. The Atopic March: Progression from Atopic Dermatitis to Allergic Rhinitis and Asthma. Allergy Asthma Immunol Res, 2011;3(2):67-73. https: //doi.org/10.4168/aair.2011.3.2.67

14. Moustaki M, Loukou I, Tsabouri S, Douros K. The Role of Sensitization to Allergen in Asthma Prediction and Prevention. Front Pediatr. 2017;5:166. doi: 10.3389/fped.2017.00166

CraTra Haginmga go pega^ii' 26.10.2017

♦