CC BY
46
УДК 621.31
О. Ю. ТЮПИШЕВА, аспірант Національний авіаційний університет, м. Київ
О. Г ЧУРЮМОВА, стажист-дослідник
Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків
АНАЛІЗ РИНКОВОГО ПОПИТУ НА СПЕЦІАЛІСТІВ ПАЛИВНО -ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
В стать проведен анализ потребности в специалистах топливно-энергетического комплекса, определены тенденции развития предприятий энергетической и нефтегазовой области, состояние подготовки специалистов в профильных вузах, перспективы трудоустройства выпускников. Предоставлены рекомендации относительно усовершенствования подготовки и повышения квалификации специалистов на базе корпоративных университетов.
В статті проведено аналіз потреби у спеціалістах паливно-енергетичного комплексу, визначено тенденції розвитку підприємств енергетичної та нафтогазової галузі, стан підготовки фахівців у профільних вузах, перспективи працевлаштування випускників. Надано рекомендації щодо удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців на базі корпоративних університетів.
Вступ
Актуальність проблеми. Однією з важливих проблем сучасного ринку праці в Україні є структурні диспропорції у наявності та потребі людських ресурсів за певним фахом або професійно-кваліфікаційними характеристиками. Кризовий період 1990-2000 років призвів до різкого зменшення чисельності працівників інженерно-технічного профілю внаслідок стагнації та банкрутства великих промислових підприємств, а також цей період характеризувався певними змінами у підготовці спеціалістів технічного та інженерно-технічного фаху [1, 2, 3]. Щоб вижити в ринкових умовах, технічні вузи почали відкривати нові спеціальності та спеціалізації, скорочуючи обсяги прийому на непопулярні в той час технічні напрямки. Отже, наслідком цієї ситуації явився в цьому десятиріччі певний дефіцит фахівців технічного профілю, зокрема висококваліфікованих робітників, досвідчених майстрів і операторів, конструкторів, технологів, тощо. Крім того, у кризовий період якість вищої технічної освіти значно погіршилася, як внаслідок вступу до вузів абітурієнтів зі слабим рівнем підготовки з математики, фізики, хімії, так і з приводу загальної тяжкої фінансової ситуації у вищій школі, відтоку перспективних кадрів за кордон, відсутністю реальних баз практики, низькою привабливістю промислових підприємств для працевлаштування випускників технікумів та вузів технічного профілю. У період економічного зростання, коли виявилася негайна потреба у кваліфікованих кадрах, багато з промислових підприємств замислилися над створенням відповідної стратегії розвитку персоналу, його навчання та відтворення людських ресурсів. Проте, систему моніторингу підготовки кадрів вузами й іншими освітніми закладами та виявлення потреб підприємств у кадрах з певними професійно-кваліфікаційними характеристиками не було створено. Зв’язки між вузами та підприємствами поновлюються і вони не завжди реально функціонуючи на практиці, тому не має гнучких та ефективних механізмів змін у підготовці кадрів вищими учбовими закладами відповідно до потреб підприємств та ринкових вимог. Служби зайнятості також не завжди своєчасно володіють правдивою інформацією щодо кількості незайнятих фахівців у тій чи іншій галузі та кадрових потребах підприємств.
Основна частина
У зв’язку з цим необхідно на прикладі паливно-енергетичного комплексу (ПЕК)
розглянути ситуацію щодо потреби підприємств у працівниках даного профілю й можливості їх працевлаштування, а також провести аналіз щодо стану підготовки таких фахівців спеціалізованими вузами.
Мета дослідження. Метою дослідження у даній статті є аналіз потреби у працівниках ПЕК та вивчення стану підготовки таких фахівців та їх підвищення кваліфікації спеціалізованими вузами.
Основні результати. Планування людських ресурсів промислового комплексу або галузі потрібно здійснювати разом з розробкою відповідної стратегії розвитку цього промислового комплексу або галузі [4, 5]. Для визначення перспектив доцільно провести ретроспективний аналіз основних показників діяльності та за допомогою залучення провідних експертів визначити ймовірні майбутні сценарії для розвитку промислового комплексу або галузі [6].
Об’єктом дослідження в даній роботі виступають підприємства ПЕК, для яких за даними служб зайнятості відома кількість незайнятих працівників, потреба підприємств у відповідних працівниках та показники обсягів працевлаштованих осіб.
Проведемо аналіз основних показників діяльності підприємств ПЕК (табл. 1) [7].
Як видно з показників цієї таблиці, спостерігалися циклічні тенденції щодо виробництва та експорту електроенергії, видобутку нафти та газу, газопостачання.
Таблиця 1
Показники роботи підприємств ПЕК за 2002-2009 р.р.
Рік Виробництво електроенергії, млн. кВт-год Експорт електро- енергії, млн.кВтг Видобуток нафти та газу Споживання електроенергії, млн кВт-год Г азопос-тачання, млрд м3
нафта з газ. конденсатом, тис. тонн газ, 3 млн м
2002 18919,1 2812,9 3737,4 18600,1 169897,9 178,6
2003 17499,6 4274,4 3975,1 19465 174702 187,0
2004 18108,8 4 182,5 4180,1 20111,9 176026,9 194,8
2005 17944,3 8358,1 4358,6 20567,7 176871,1 133,6
2006 18498,3 10436,9 4515,5 20847,8 181 883,8 128,5
2007 19141,0 9200,4 4427,7 20604,3 186 126,3 115,2
2008 19168,8 7868,2 4245,1 21013,8 185 150,7 119,6
2009 17290,7 4000,3 3952,0 21181,8 169 008,8 95,2
Про циклічний характер тенденцій основних показників діяльності підприємств ПЕК свідчать щорічні темпи зростання, які мають різні значення і знаки. Додатні значення щорічних темпів зростання демонструють збільшення значення показника у поточному періоді в порівнянні з минулим, а від’ємні значення темпів зростання свідчать про зменшення (табл. 2).
Крім щорічних змін показників, доцільно розраховувати зміни за певний часовий період у декілька років. Так, на кінець 2009 р. суттєво зменшилися обсяги виробництва електроенергії та газопостачання в порівнянні з 2002 роком, але показники експорту електроенергії, видобутку нафти і газу зросли.
Також, незважаючи на кризові явища останніх років в ПЕК, енергетичній та нафтогазовій галузях, слід враховувати, що це галузі стратегічні, що відповідають за національну енергетичну безпеку і перед ними стоять важливі амбіціозні національні програми та завдання, такі як забезпечення істотної ролі країни в транзиті газу та модернізації газотранспортної системи, поступове пристосування до європейських цін на газ, розвиток власних природних сховищ газу, впровадження систем енергозбереження і використання альтернативних джерел енергії.
Таблиця 2
Щорічні темпи зростання показників роботи ПЕК, %
Період Виробництво електроенергії, млн кВттод Експорт електроенергії, млн кВттод Видобуток нафти та газу Спожи- вання електро- енергії, млн кВттод Газопостачання, млрд м3
нафта з газ. конденсатом, тис. тонн газ, 3 млн м
2002- 2003 -7,5 51,96 6,36 4,65 2,83 4,7
2003- 2004 3,48 -2,15 5,16 3,32 0,76 4,17
2004- 2005 -0,91 99,84 4,27 2,27 0,48 -31,42
2005- 2006 3,09 24,87 3,6 1,36 2,83 -3,82
2006- 2007 3,47 -11,85 -1,94 -1,17 2,33 -10,35
2007- 2008 0,15 -14,48 -4,12 1,99 -0,52 3,82
2008- 2009 -9,8 -49,16 -6,9 0,8 -8,72 -20,4
Виходячи з цих положень та необхідності впровадження масштабних національних програм у ПЕК та нафтогазовій промисловості, слід визначити зростання потреби у висококваліфікованих спеціалістах цієї галузі.
Але, доцільно провести вивчення статистичних показників, представлених у табл. 3 [8]. Ці дані відбивають потребу підприємств у працівниках і визначаються на основі звернення підприємств до служб зайнятості.
Таблиця 3
Динаміка потреби підприємств у працівниках за 2002-2009 p.p. (тис. осіб)
Рік Всього, по всіх видах економ. діяльності Промис- ловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Питома вага потреби у працівниках промисловості, % Питома вага потреби у працівниках з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води у сукупній потребі працівників промисловості, %
2002 123,9 49,6 2,8 40,03 5,65
2003 138,8 53,9 3,7 38,83 6,86
2004 166,5 63,1 4,7 37,9 7,45
2005 186,6 65,8 5,3 35,26 8,05
2006 170,5 55,8 6,1 32,73 10,93
2007 169,7 57,4 6,5 33,82 11,32
2008 91,1 23,5 4,5 25,8 19,15
2009 65,8 14,7 1,8 22,34 12,24
З даних аналізу табл. 3 видно, що у 2009 році внаслідок кризи майже у два рази зменшилася потреба підприємств у працівниках всіх видів економічної діяльності. Що стосується динаміки потреби підприємств у працівниках зі сфери промисловості, то у 2009 р. потреба в них скоротилася майже утричі в порівнянні з 2002 р. Потреба підприємств у працівниках з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води складала у 2002 році 2,8 тис. осіб, а у 2009 році цей показник знизився всього на 35 %. Також, з даних розрахунків видно, що у 2002 році питома вага потреби у працівниках з виробництва електроенергії, газу та води у сукупній потребі працівників промисловості складало 5,65 %, а у 2009 році цей показник збільшився більш, ніж у два рази.
На рис. 1 представлена динаміка потреби працівників з виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води.
З приведеного графіку видно, що останні два роки спостерігалося стійке зменшення потреби працівників з виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води
Рис. 1. Динаміка потреби працівників з виробництва та перерозподілу
електроенергії, газу та води
У табл. 4 представлена динаміка працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю осіб у 2002-2009 p.p. [8].
Таблиця 4
Динаміка працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю осіб у 2002-2009 p.p., тис. осіб
Рік Всього, по всіх видах економ. діяльнос ті Промис- ловість Виробницт во та розподілення електрон-ергії, газу та води Питома вага працевлаштов аних працівників промисловост і, % Питома вага працевлаштованих працівників з виробництва та розподілу електроенергії, газу та води у сукупній чисельності працевлаштованих працівників промисловості, %
2002 831,8 286,3 27,9 34,42 9,75
2003 877,3 295,9 28,8 33,73 9,73
2004 984,2 309,8 31,3 31,48 10,1
2005 1049,8 312,2 31,7 29,74 10,15
2006 1070,8 302,9 33,5 28,29 11,06
2007 1098,6 322,8 34,2 29,38 10,59
2008 1084 298,8 33,2 27,56 11,11
2009 702,7 182,8 25,5 26,01 13,95
З даних таблиці видно, що у 2009 році внаслідок несприятливої для підприємств кон’юнктури було працевлаштовано значно менше осіб з сфери промисловості, ніж у попередніх роках.
Проте, вивчаючи динаміку показників працевлаштування осіб у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та постачання, слід визначити, що зменшення цього показникам за період 2002-2009 p.p. було незначним (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка працевлаштованих працівників з виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води
Для проведення аналізу ринкового попиту на спеціалістів у конкретній галузі чи промисловому комплексі слід визначити розмір заробітних плат працівників, умови праці і засоби заохочення працівників до роботи на підприємствах.
В умовах вільного вибору місця праці висококваліфіковані робітники обирають підприємства з більш привабливими для них умовами, такими як розмір заробітної плати, кар’єрне зростання, соціальний пакет, бонуси. Підприємства, які не можуть забезпечити відповідних умов для висококваліфікованих робітників, мають загрози відтоку цінних кадрів і недостатнього кадрового забезпечення у відповідності до технічних та технологічних норм виробничих процесів, специфічних для підприємства.
Як видно з рис. 3 [8], середня заробітна плата у промисловості зростала, особливо в останні п’ять років, значними темпами. Проте розмір середньої заробітної плати у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та води не суттєво відрізнялася від середньої заробітної плати по промисловості. На рис. 3 чітко видно значну різницю у розмірах середньої заробітної плати у сфері добування паливно-енергетичних корисних копалин та розмірах середньої заробітної плати у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та води.
Розглянемо структуру попиту на робочу силу у сфері виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води (табл. 5) [8].
У 2009 р. ринкова потреба у робітниках різного рівня професійної підготовки і кваліфікації у сфері виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води склала 1 тис. осіб, що на 3,7 тис. осіб менше, ніж у 2007 році. Скорочення попиту на цю категорію робітників за період 2007-2009 роки склало 78 %. Потреба у службовцях для сфери виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води складала 15,38 тис. осіб у 2007 році, а у 2009 році відбулося її зменшення до рівня 11,11 тис. осіб, тобто на 28 %. Потреба у некваліфікованих робітниках у 2007 році для сфери виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води складала 0,8 тис. осіб, а у 2009 році - 0,6 тис. осіб, тобто зменшення склало 25 %.
Таблиця 5
Структура попиту на робочу силу у сфері виробництва та перерозподілу _____________ електроенергії, газу та води, тис. осіб ________________________
РІК Всього, тис. осіб Робітники Службовці Робітники, що не потребують проф. підготовки
тис. осіб % тис. осіб % тис. осіб %
2007 6,5 4,7 72,31 1,0 15,38 0,8 12,31
2008 4,5 3,2 71,11 0,5 11,11 0,8 17,78
2009 1,8 1,0 55,56 0,2 11,11 0,6 33,33
З розрахунків, приведених у табл. 5 видно, що протягом 2007-2009 років суттєво змінилася структура ринкової потреби на робочу силу у сфері виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води. Так, у 2007 році питома частка робітників з різним рівнем професійної підготовки і кваліфікації складала 72,31 %, то у 2009 році цей показник скоротився до 55,56 %. Питома частка ринкового попиту на службовців не суттєво зменшилася з 15,38 % у 2007 році до 11,11 % у 2009 році. Проте, майже у три рази зросла потреба у некваліфікованих робітниках, так питома вага попиту на некваліфіковану робочу силу у сфері виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води становила у 2007 році 12,31 %, а у 2009 році - 33,33 %.
З проведеного аналізу видно, що не завжди теоретичні очікування експертів співпадають з реальними подіями у окремих галузях промисловості. Так при скороченні загальної потреби у працівниках у сфері виробництва та перерозподілу електроенергії, газу та води суттєво змінилася структура ринкового попиту на різні категорії персоналу, в період кризи найменш скоротилася потреба у некваліфікованих робітниках, що мають відносно невелику середню заробітну плату і виконують досить важку фізичну працю.
X а І_
ооии л
3000 "
2500 " -І
2000 " А СПП - "1
юии а ппп - г1 /-
іиии _ г1 ,1
500 " п- <3= о М м Г1
0 -1 ю а> а> со а> а> а> а> со о о о о о о о о сд о о о о со о о 2004 2005 2006 1^- 0 0 2 со 0 0 2 а> 0 0 2
♦ Промисловість добування паливно-енергетичних корисних копалин Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
Рис. 3. Динаміка зростання середньомісячної заробітньої плати працівників промисловості, добування паливно-енергетичних корисних копалин, виробництва та розподілу електроенергії, газу та води, грн.
Проводячи аналіз ринкового попиту на спеціалістів у сфері ПЕК, слід торкнутися такого питання, як підготовка майбутніх кадрів для енергетичної та нафтогазової галузей.
На жаль, не створена система моніторингу на державному рівні, яка би відстежувала ситуацію на підприємствах енергетичної та нафтогазової галузей та вносила корективи щодо обсягів підготовки випускників профільних вузів для зазначених вище галузей.
Розглянемо ситуацію щодо випуску та направлення випускників нафтогазових спеціальностей одного з провідних профільних вузів - Івано-Франковського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ). Цей вуз був спеціально створений для профільної підготовки кадрів енергетичної та нафтогазової галузей. У вузі навчається понад 10 тис. студентів, з них приблизно 70 % - на денній формі. На базі університету був створений у 1994 році навчально-науково-виробничий комплекс, до складу якого увійшло 30 навчальних закладів, з них 22 - заклади I-II рівня акредитації. Університет створив нові факультети, приймає активну участь у міжнародних програмах та проектах, проводить профорієнтаційну роботу, зміцнює зв’язки з профільними підприємствами.
Проте, незважаючи на високий рівень підготовки фахівців, існують й певні проблеми з їх направленням на роботу та подальшим працевлаштуванням.
У таблиці 6 [9] приведено випуск та направлення випускників нафтогазових спеціальностей ІФНТУНГ за період 2003-2009 p.p. З даних таблиці видно, що у 2003 році рівень профільного працевлаштування випускників з базових спеціальностей вузу (геологія нафти і газу, геофізика, обладнання нафтових і газових промислів, буріння, газонафтопроводи та газосховища) складав понад 80 %, проте у 2009 році по деяким напрямках було цілеспрямовано працевлаштовано лише третину випускників.
Таблиця 6
Випуск та направлення випускників нафтогазових спеціальностей ІФНТУНГ
Назва спеціальності 200З 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Вип. Напр. Вип. Напр. Вип. Напр. Вип. Напр. Вип. Напр. Вип. Напр. Вип. Напр.
Г еологія нафти і газу 28 2З З2 26 35 28 45 31 37 23 45 32 43 15
Г еофізика З1 ЗО 20 16 25 23 47 36 44 34 45 29 29 17
Автомобілі та автомобільне господарство З2 7 З9 7 28 7 28 5 31 12 23 3 25 4
Обладнання нафтових і газових промислів 46 З9 ЗЗ 2З 44 27 54 24 51 35 67 32 38 16
Видобування нафти і газу 77 68 71 5З 97 70 119 74 112 68 110 69 116 54
Буріння 47 4З 42 З0 44 41 71 49 74 56 72 47 59 32
Газонафтопро води та газонафтосхов ища 102 78 89 69 106 90 112 72 107 79 127 72 164 60
Разом З6З 288 З26 224 379 286 476 291 456 307 489 284 474 198
У табл. 7 [9] приведено відомості щодо направлення на підприємства нафтогазового комплексу випускників ІФНТУНГ.
Таблиця 7
Відомості про направлення на підприємства нафтогазового комплексу випускників
ІФНТУНГ
Назва підприємства Направлено, осіб
200З 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Всього
ВАТ „Укрнафта” 57 65 80 84 83 95 42 506
ДК „Укргазвидобування” 52 28 45 54 36 46 52 313
ДК „Укртрансгаз” 27 25 37 33 19 34 27 202
Геологічні підприємства 62 54 52 56 49 51 26 350
Інші нафтогазові підприємства 163 140 141 136 184 134 130 1028
Всього 361 312 355 363 371 360 277 2399
З даних табл. 7 видно, що за період 2003-2009 p.p. 21 % випускників було направлено на ВАТ «Укрнафта», 13 % випускників - у ДК «Укргазвидобування», 8,4 % - у ДК «Укртрансгаз», 14,6 % - на геологічні підприємства, 42,8 % - на інші нафтогазові підприємства.
З динаміки, приведеної у табл. 7 видно, що у 2009 році значно скоротилися показники направлення випускників у ВАТ „Укрнафта”, на геологічні та нафтогазові підприємства.
Тобто, при підготовці студентів профільних спеціальностей вузи повинні знати можливі обсяги замовлень підприємств і привабливість їх з точки зору умов праці для майбутніх випускників. Також, самі підприємства повинні більш активно залучатися до процесів підготовки та забезпечення кадрів, оптимізувати структури своїх підрозділів, надаючи можливість для нових перспективних кадрів.
На базі ІФНТУНГ існує був створений інститут післядипломної освіти, де мають можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію працівники підприємств енергетичної та нафтогазової галузей. До складу інституту післядипломної освіти входять навчальні та методичні сектори, лабораторія, тренажерний буровий центр.
У табл. 8 [9] представлено обсяги перепідготовки слухачів в інституті післядипломної
освіти.
Таблиця 8
Обсяги перепідготовки слухачів в інституті післядипломної освіти ІФНТУНГ у 2003-2009 pp.
№ Назва спеціальності Обсяги, осіб
2003 2005 2006 2007 2008 2009 Всього 2003- 2009
1 Газонафтопроводи і газонафтосховища 71 113 93 97 80 67 521
2 Видобування нафти і газу 52 29 40 52 57 32 262
3 Буріння 21 16 13 17 34 38 139
4 Облік і аудит 40 27 44 37 32 52 232
5 Менеджмент організацій 11 26 25 39 51 56 208
6 Програмне забезпечення автоматизованих систем 11 10 15 6 6 10 58
7 Обладнання нафтових і газових промислів 6 8 9 12 13 13 61
8 Економіка підприємства 47 53 51 52 43 48 294
Продовження табл. 8
9 Екологія та охорона навколишнього середовища 4 1 9 4 - 9 27
10 Електротехнічні системи електроспоживання 2 З 9 4 8 9 З5
11 Геологія нафти і газу З 2 6 5 1З 6 З5
12 Системи управління і автоматики - - - - З - З
1З Метрологія та вимірювальна техніка 1 7 З 5 6 8 ЗО
14 Г еофізика - - 5 6 6 4 21
15 Г еодезія - - - 2 - 9 11
16 Всього 269 295 З22 ЗЗ8 З52 З61 19З7
Як видно з даних цієї таблиці, по окремих напрямках (системи управління і автоматики, геофізика та геодезія) не має постійного процесу перепідготовки спеціалістів, по інших (газонафтопроводи і газонафтосховища, видобування нафти і газу, буріння) обсяги слухачів значно коливаються.
За період 2003-2009 p.p. у інституті післядипломної освіти пройшли перепідготовку спеціалісти з таких профільних напрямків: газопроводи і газонафтосховища - 521 особа
(26,9 % від загальної кількості); видобування нафти і газу - 262 особи (13,52 %); буріння -139 осіб (7,2 %); обладнання нафтових і газових промислів - 61 особа (3,1 %); електротехнічні системи електроспоживання - 35 осіб (1,8 %); геологія нафти і газу - 35 осіб (1,8 %); геофізика і геодезія - 32 особи (1,6 %).
У таблиці 9 [4] приведено динаміку обсягів підвищення кваліфікації спеціалістів у інституті післядипломної освіти, які були направлені підприємствами нафтогазової галузі. З даних таблиці видно, що за період 2003-2009 роки підвищило кваліфікацію 3119 особи, з них - 2742 особи (87,91 %) з підприємств нафтогазової галузі. Втім, слід надати увагу тому явищу, що в 2009 році обсяги підвищення кваліфікації скоротилися в порівнянні з 2003 роком, а частка профільних слухачів зменшилася до 59,9 %.
Таблиця 9
Обсяги підвищення кваліфікації слухачів інституту післядипломної освіти
у 2003-2009 p.p.
Обсяги, осіб
200З 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Всього 200З-2009
Всього 571 486 505 459 З75 З91 ЗЗ2 З119
В тому числі для нафтогазової галузі України 558 424 470 41З З47 ЗЗ1 199 2742
Питома вага обсягів підвищення кваліфікації для потреб Пабл.Па-зової галузі України у загальних обсягах підвищення кваліфікації, % 97,7 87,2 9З,1 90,0 92,5 84,7 59,9 87,91
У табл. 10 [9] представлено Обсяги підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів окремих структурних підрозділів НАК «Нафто газ України» та інших підприємств нафтогазової галузі України в інституті післядипломної освіти ІФНТУНГ у 2003-2009 рр.
Таблиця 10
Обсяги підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів окремих структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України» та інших підприємств нафтогазової _________галузі України в інституті післядипломної освіти ІФНТУНГ у 2003-2009 p.p.
Обсяги, осіб
200З 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Всього 2003- 2009
Всього 558 424 470 413 347 331 199 2742
В тому числі:
ДК „Укргазвидобування” 165 154 96 56 67 57 60 655
ДК „Укртрансгаз” 222 216 296 283 229 235 104 1585
ВАТ „Укрнафта” 108 13 63 48 21 12 4 269
ДАТ „Чорноморнафтогаз” 40 1 1 - - - - 42
ДК „Газ України” 2 - - - - - - 2
„Укргазенергосервіс” - 11 - - - - - 11
ДП „Укртехдіагностіка” - 3 - - - - - 3
НАК „Нафтогаз України” (аппарат управління) 21 26 14 5 1 - 6 73
„У кргазспецбудмонтаж” - - - 4 5 - 8 17
ТзОВ „Трубопровідна інтеграційна компанія” - - - 2 3 - - 5
Магістральні нафтопроводи „Дружба” - - - 13 - - - 13
ТзОВ „НВП Софія” - - - 2 - - - 2
ВАТ „Укртранснафта” - - - - 17 16 - 33
Інститут „Шельф” - - - - 3 - - 3
ТзОВ „Укрзахіднафтогазсервіс” - - - - 1 - - 1
ВАТ „ВНІПІТРАНСГАЗ” - - - - - - 15 15
ДП „Прикарпатзахідтранс” - - - - - - 2 2
З даних таблиці 10 видно, що з деяких підприємствах нафтогазового комплексу направлення керівних працівників і спеціалістів в інститут післядипломної підготовки ІФНТУНГ було не постійним. Значно скоротилися також обсяги направлення керівних працівників і спеціалістів з таких підприємств, як ДК “Укргазвидобування”; ДК «Укртрансгаз»; ВАТ «Укрнафта». За період 2003-2009 роки в інституті післядипломної підготовки ІФНТУНГ було здійснено підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів окремих структурних підрозділів таких підприємств нафтогазового комплексу: 655 осіб (23,9 %) для ДК «Укргазвидобування»; 1585 осіб (57,8 %) для ДК «Укртрансгаз»; 269 осіб (9,8 %) для ВАТ «Укртатнафта» і решта для інших підприємств галузі. Слід также звернути увагу, на значне скорочення у 2009 році в порівнянні з 2003 роком (більш ніж у два рази) обсягів підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів окремих структурних підрозділів НАК «Нафтогаз України» та інших підприємств нафтогазової галузі України в інституті післядипломної освіти ІФНТУНГ. Це свідчить як про нарастання тенденцій до корпоративної освіти на самих підприємствах, так і зростанню популярності різних тренінгових центрів, що також забезпечують ці послуги, але на зовсім іншому рівні.
Висновки
Ринок праці в Україні потребує серйозного вивчення з точки зору наявності трудових ресурсів з певними професійно-кваліфікаційними характеристиками, так і визначення потреби у підготовці цих спеціалістів відповідно до вимог та потреб підприємств різних галузей. Повинна бути створена державна система моніторингу, яка би давала можливість вивчати замовлення та потреби підприємств та надавати відповідні рекомендації вузам щодо обсягів підготовки тих чи інших спеціалістів. Необхідно наладжувати тісні зв’язки між вузами та підприємствами, що в подальшому буде сприяти створенню корпоративних університетів як найбільш ефективного сучасного механізму підготовки та розвитку конкурентоспроможних фахівців.
Список літератури
1. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. Аспект зффективности. [Текст] / А. В. Калина - К.: МАУП, 1997. - 162 с.
2. Лубчук И. Персонал дорогой и сердитый [Текст] / И. Лубчук // Эксперт. - N° 1-2. - 2007. -С. 17-23.
3. Лысенко Ю. Г. Стратегическое управление персоналом. [Текст]/Ю. Г. Лысенко. -Донецк: Юго-Восток, 2002. - 242 с.
4. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами.[Текст]/М. Армстронг; пер. с англ. под ред. С. К. Мордовина. - СПб.: Питер, 2009. - 848 с.
5. Егоршин А. П. Основы управления персоналом [Текст]: учеб. пособие для вузов /А. П. Егоршин. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 352 с.
6. Десслер Г. Управление персоналом [Текст] / Г. Десслер; пер. с англ. - М.: БИНОМ, 1997. - 432 с.
7. http://www.energy-efficient.kiev.ua
8. www.ukrstat.gov.ua
9. Звіт ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за 2003-2009 рр. [Текст]: ІФНТУНГ, - Івано-Франківськ, 2010. - 70 с.
ANALYSIS OF MARKET DEMAND ON THE SPECIALISTS OF FUEL AND ENERGY COMPLEX
O. V TJUPISHEVA, Graduate student O. G. CHURJUMOVA, probationer-researcher
In articles the analysis of requirement for experts of a fuel and energy complex is carried out, tendencies of development of the enterprises of power and oil and gas area, a condition of preparation of experts in profile high schools, prospects of employment of graduates are defined. It is given the recommendation concerning improvement of preparation and improvement of professional skill of experts on the basis of corporate universities.
Поступила в редакцию 21. 01 2011 г.
