CC BY
14
УДК 630 *5:65.044.5:630 *5[477]:630 *176.322.6 Acnip. А.Г. Лащенко1 -
НАУ, м. Кшв
АНАЛ1З ПРОДУКТИВНОСТ1 ШТУЧНИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПОД1ЛЛЯ УКРА1НИ
Наведено аналiз основних таксацшних показниюв штучних дубових деревоста-шв Вшницько! та Хмельницько! областей на осж^ повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлiспроект" за результатами матерiалiв лiсовпорядкування станом на 01.01.1996 року.
Ключовi слова: Дуб звичайний, продуктившсть, таксацiйнi показники, пови-дiльна база даних.
A. Lashchenko - National Agricultural University of Ukraine, Kyiv The Analysis of productivity of artificial oak stands in Ukraine's Podillia
The main inventory parameters of artificial oak stands in Vinnytsia and Khmelnytskyi region on January 01, 1996 are analyzed on the basis of compartment-vice database from state inventory enterprise "Ukrderzhlisproekt".
Key words: Oak common, productivity, inventory parameters, compartment-vice database.
Роль лк1в у жит людства надзвичайна. Завдяки свош фiзичним та бюлопчним властивостям вони виконують особливо важливе природоохо-ронне значения (захисш, водоохороннi, санiтарно-гiгieнiчнi та iншi функцп). Неоцiнимою в останнi десятирiччя е екологiчна функция лiсу, як природного резерванта кисневих та поглинача вуглецевих сполук у зв'язку i3 попршен-ням стану навколишнього природного середовища [6, 9].
Лки з перевагою дуба звичайного (Quercus robur L.) зростають на пло-щi 2272,8 тис. га, що становить близько 24 % земель лкового фонду Укра'ни вкритих лковою рослиннiстю [5]. 1з заходу на схвд масиви !'х простяглись на 1300 км, вiдповiдно з пiвночi на пiвдень - на 500 км. Поширеш у твденнш частинi широколистяно-лiсовоí, лiсостеповоí та у швшчнш частинi степово! зон дубовi лiси займають найбiльш крутi ерозшнонебезпечш схили долин, ярiв i меж^ч [10], а виходячи з класифшацп дубових лiсiв за !'х водоохорон-но-захисним значенням, запропонованою проф. Тюршим 1.В., яка зга-дуеться А.Б. Жуковим [3], можна стверджувати, що даш лiси у вказаних геог-рафiчних районах вiдносяться бiльшою частиною до 1а-1, рiдше - II класу за-хисностi, що лише ще раз наголошуе про 'х особливу роль. У природних на-садженнях на територií Укра'ни дуб звичайний не зустрiчаеться лише у степу, а не росте вш тльки на солонцях, солончаках та шсках [0].
Подiлля (Подшьська земля) - iсторична область в басейш Пiвденного Бугу та лшобережжя Днiстра, яка розташована на територц сучасних Вш-ницько! та Хмельницько! областей [08]. Зазначимо, що загальна площа згада-них вище адмiнiстративно-територiальних одиниць становить 47,1 тис. км2, площа земель лкового фонду дорiвнюе 648,5 тис. га. Вкрип лковою рослин-нiстю землi представленi на плошд 598,9 тис. га, з яких 371,7 тис. га (або ж 62,1 %) вiдиоситься до лкового фонду постшних лiсокористувачiв, шдпоряд-
1 Наук. кергвник: д-р с.-г. наук, проф. П.1. Лакида
кованих Державному комiтету лiсового господарства Укра'ни (ДКЛГ) [05]. Насадження з перевагою дуба звичайного у вказаних областях зростають на площi 237,0 тис. га, що становить близько 14 % дубових насаджень -1714,4 тис. га (у розрiзi ДКЛГ), з яких 201,7 тис. га - деревостани, можливi для експлуатацп.
Для вирiшення поставлено!' мети, тобто аби проанатзувати показники продуктивностi згадуваних ранiше насаджень, ми використали частину бази даних повидiльного банку даних "Лiсовий фонд Украши" (ВО "Укрдержлк-проект"), яка включала основнi таксацшш показники 12 466 видшш. За пло-щею вибiрка становила 59,8 тис. га та репрезентувала штучш дубовi насадження Вiнницькоí та Хмельницько!' областей дiапазоном вiку ввд 4 до 115 роив. Таксацiйна характеристика штучних дубових насаджень Подалля у розрь зi груп вiку наводиться у табл. 1.
Табл. 1. Середт таксацшт показники штучних дубових насаджень ПодЬлля
за групами ви
Група вшу Площа, га Середт таксацшт показники
вк (А), роюв висота (Н), м дiаметр (Б), см вщносна повнота, (Р) запас (М), куб. м/га
Молодняки 37917,6 24 9,7 9,9 0,73 82
Середньовiковi 20771,7 51 18,7 20,1 0,73 207
Пристигаючi 998,4 89 24,9 31,6 0,72 303
Стиглi 117,9 105 26,7 37,6 0,70 316
Вшова структура, як вщомо, е одним iз найважливiших показниюв ль сового фонду при ощнщ лiсових ресурсiв. Вона дае уявлення про площу лiсiв у межах груп вiку i про запаси деревини, яка може бути використана як у поточному, так i в майбутшх десятирiччях. Особливiстю структури штучних насаджень дуба звичайного Подшля за вшом е надмiрне переважання молод-нятв (63,4 %) i середньовiкових (34,7 %) та надзвичайно мала площа присти-гаючих (1,7 %) та стиглих (0,2 %) насаджень. Вшова структура дубових лiсiв формувалася шд даею багатьох факторiв, проте головним була господарська дiяльнiсть людини, яка при неправильному ц проведенi у минулому, мабуть, i призвела до наявного вшового розподiлу. Кiлькiсть пристигаючих насаджень дае пiдставу стверджувати, що у наступш 2-3 десятирiччя рубки головного користування слiд буде проводити на площi, значно меншiй ввд оптимально!' величини за умови рiвномiрного розподалу лiсiв за вiком. Оскшьки дана умо-ва не виконуеться, щлком природно, що i середнш вiк дубових насаджень Подшля не е рiвним або близьким до половини встановленого для них вжу головно!' рубки (у даному випаду умовному, оскiльки база даних мктить та-кож насадження I групи) - 50-55 рок1в. Вiн дорiвнюе 34 роки, при середньо-му вщ дубняк1в 60 рок1в [5].
Значною мiрою на продуктившсть лiсiв, а особливо на яккть деревини i сортиментiв впливае повнота, яка у бiльшостi випадюв визначаеться ведениям попереднього господарства i повинна розглядатися як результат цього господарства [3]. Розподш штучних насаджень дуба звичайного ре-гюну дослiджень за групами повнот наведено у табл. 2.
Табл. 2. Розподт штучних дубових насаджень Подитя за групами повнот
Показник Групи повнот
0,3-0,4 0,5-0,6 0,7 0,8 0,9-1,0
Площа, га 25,4 2561,2 4,3 38548,1 64,4 16180,2 27,0 2490,7 4,2
% за площею 0,1
Аналiзуючи даш табл. 2, можна помггити, що у лiсовому фондi Подш-ля переважають насадження з повнотою 0,7 i вище. Частка низькоповнотних насаджень незначна, але через И наявшсть зменшуються можливостi повного використання родючосп лiсових земель, що призводить до зниження продук-тивностi лiсу. Крiм того, низькоповнотнi насадження не охоплюються рубками догляду, що призводить до скорочення обсягу лiсокористування. Середня обрахована повнота доршнюе 0,73.
Лки Украши характеризуються високою продуктивнiстю. Середня змша запасу на 1 га становить 3,8 куб. м, дубових деревосташв - 2,9 куб.м/га. Середнш запас деревосташв становить 186 куб.м/га, дубових - 161 куб.м/га [5]. Середнш запас штучних дубових насаджень Подшля за нашими обрахун-ками становить 130 куб.м/га, середня змша запасу доршнюе 3,5 куб.м/га. Динамка запасу та вщносно!' повноти насаджень, ят шдлягали вивченню, наведет на рис. 1.
Групи Ежу - —-повнота —*—запас
Рис. 1. Динамта середтх таксацшних показниюв штучних дубових насаджень Подтля
Аналiзуючи рис. 1, стае чико помина тенденця спаду ввдносно!' повноти з вжом, яка у вшд стиглосп насаджень становить 0,70 (див. також табл. 1). Стверджувати, що така повнота у даному вшд е оптимумом не можна, оскшьки шдтверджень цьому у лiтературi не знайдено, але безсумшвно, при бшьшому значеннi вiдносноí повноти (умова досягнення - правильне господарювання у лках) загальнi запас та продуктивнiсть насаджень були б також бшьшими. Тенденция зростання запасiв з вiком насаджень до вжу стиг-лостi щлком вiдповiдае природi íх росту та розвитку. Середнш запас стиглих штучних дубових насаджень Подшля становить 316 куб.м/га. При однаково-му клас бонiтету, типi умов мiсцезростання та при майже рiвних середнiх
таксацшних показниках (Н, м та Б, см) обрахований запас, але змтаних ду-бових насаджень Подшля вiдповiдаe запасу оптимальних (критерiй опти-мальносп - максимальна продуктивнiсть) штучно створених дубових дере-восташв Украши [7].
До показниюв продуктивностi насаджень часто також вщносять клас бонiтету, який е головним 11 iндикатором. Лки Украши мають високi класи боштету. Середня продуктивнiсть насаджень дуба високостовбурного харак-теризуеться II бонiтетом. Середнш клас бонiтету штучних дубових насаджень Подалля становить 1,3, а розподш 1х за класами наведено у табл. 3.
Табл. 3. Розподт штучних дубових насаджень Подтля за класами боштету
Клас бонiтету Площа, га Середт таксацшт показники
% за площею вк (А), роюв висота (Н), м дiаметр (Б), см вщносна повнота, (Р) запас (М), куб. м/га
Iе 185,5 / 0,3 24 15,2 14,3 0,74 148
Iй 936,7/ 1,6 28 14,8 14,4 0,73 144
1а 9181,1/ 15,4 36 16,0 16,6 0,74 165
I 29362,7/ 49,1 41 15,5 16,4 0,74 158
II 13658,9/ 22,8 32 10,4 11,3 0,73 93
III 4557,1/ 7,6 17 4,6 4,8 0,71 30
IV 1802,8/ 3,0 9 1,8 1,3 0,72 12
V 120,8/ 0,2 12 1,5 1,0 0,71 14
Всього 59805,6 34 13,1 13,8 0,73 130
Аналiзуючи даш табл. 3, стае очевидним, що у лковому фондi Подш-ля переважають високобонiтетнi насадження, площа яких становить 53324,9 га або 89,2 %. Проаналiзована вибiрка (в розрiзi бонiтетiв) вiдповiдае параметрам оптимальних деревосташв [7].
Продуктивнiсть лiсу зумовлюеться та iншими факторами - лкорос-линними умовами, складом деревних порщ, вiдповiднiстю одних iншим. Пе-реважаючими у Лкостепу е дiброви, ят займають понад 50 % плошд лiсiв зо-ни i, як правило, ростуть на арих лкових i чорноземних опiдзолених грунтах. Серед них найбшьшу питому вагу мають свiжi типи, представленi на заходi грабовими дiбровами (близько 70 %) [1]. У дiбровах створенi сприятлиш умо-ви для зростання дубових, букових, смерекових, модринових насаджень. Характеристика штучних дубових насаджень регюну дослвджень за типами лiсу i в розрiзi трофотошв наведена у табл. 4.
Табл. 4. Розподт штучних дубових насаджень Подтля за типами лку
Показник Трофотоп
Субори Сугруди Груди
в т.ч. за типами ль су, % В,ДС iншi с?ГД С3ГД iншi Д?ГД Д3ГД iншi
84,7 15,3 40,4 39,3 20,3 95,0 3,5 1,5
Площа, га 69,3 4651,1 55085,2
% за площею 0,1 7,8 92,1
За даними табл. 4, можна стверджувати, що на Подiллi у результата к-торично1 дiяльностi комплексу фiзико-географiчних умов створеш усi пере-думови для вирощування високопродуктивних насаджень дуба звичайного.
Найбiльш розповсюдженим типом лiсу Подiлля е свiжа грабова дiброва (Д2ГД), яка е оптимумом зростання для ясена, явора, а особливо - граба зви-чайного. Волога грабова дiброва (ДзГД) хоча й визнана оптимумом для на-саджень дуба звичайного [2, 3], але займае всього лише 3,5 % грудiв.
Таким чином, головною лкоутворювальною породою Подшля е дуб звичайний. Але у дiбровах зростають також ясен звичайний, липа дабнолис-та, клени гостролистий i польовий, iльмовi та iншi породи, ят виконують роль "пiдгону" для дуба та сприяють формуванню високояккно! стовбурово! деревини останнього. Розподш штучних насаджень дуба звичайного за часткою у склада наведено на рис. 2.
26,0
19 20,'
■
13,0
■7,5
1
2,7 п 1 1 1 2,1 | о;
1ДЗ 2 ДЗ ЗДЗ 4 ДЗ 5ДЗ б ДЗ 7ДЗ 8 ДЗ 9ДЗ
Час тка дуба у склад1
Рис. 2. Розподгл штучних дубових насаджень Подтля за часткою у складг
У щлому, слщ зазначити, наявний розподiл вщповвдае середньому вь ку дослiджуванних деревосташв i при умовi правильного проведения у по-дальшому рубок прорiджування та прохвдних рубок задовольнятиме щлям господарювання у дубових лiсах.
Проведений аналiз наявних штучних насаджень дуба звичайного По-дiлля дае шдстави стверджувати таке:
1. Дубовi лки Подiлля - головнi лiсоутворювальнi насадження зони дослiджень. Вони вiдiграють важливу роль в народному господарствi областей даного регюну, а також можуть слугувати фактором виршення низки еколопчних проблем.
2. Нерiвномiрнiсть та недостатне поширення вкритих лiсовою рослин-нiстю земель говорить про неповне використання продуктивних сил природи регюну дослвджень (лiсистiсть Подiлля - 12,7 % [05], при оптимальнш -16-17 % [01]).
3. Наявний вшовий розподш створюе передумови обмеженого використання лкових ресурсiв у найближчому майбутньому (зокрема запасiв стиглих деревосташв) та потребуе приведення його до нормального.
4. Лкорослинш умови Подшля створюють усi передумови для виро-щування високопродуктивних насаджень дуба звичайного у даному регiонi.
Лггература
1. Генирук С. А. Лiси Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Гордieнко М.1., Гойчук А.Ф., Гордieнко Н.М. Штучнi лiси в дiбровах. - Житомир: "Полiсся", 1999. - 591 с.
3. Жуков А.Б. Дубравы СССР/ ВНИИЛХ. М. - Л., 1949. - Т.1: Гослесбумиздат. - 351 с.
4. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии/ Генси-рук С.А., Шевченко С.В., Бондарь В.С. и др. - К.: Наук. думка, 1981. - 359 с.
5. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матерiалами чергового державного облшу лвдв Украши станом на 01.01.96)/ Державний комггет люового господарства Украши. - К., 1998. - 101 с.
6. Лакида П.1. Продуктившсть люових насаджень Украши за компонентами надзем-но! фiтомаси: Дис...д-ра с. - г. наук: 06.00.19. - К., 1996. - 304 с.
7. Строчинский А.А., Швиденко А.З., Лакида П.И. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев. - К.: УСХА, 1992. - 144 с.
8. Прохоров А.М. Подолье// Советский энциклопедический словарь. - 4-е изд. -М.: Советская энциклопедия, 1989. - С. 1033.
9. Углерод в экосистемах лесов и болот России/ Под ред. В.А. Алексеева и Р. А. Бердси. - Красноярск: Ин-т леса РО РАН и СЛЭС Лесной Службы США, 1994. - 232 с.
10. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Жси формаци дуба звичайного на теригори Украши та !х еволюцш. - К.: Наук. думка, 1974. - 240 с.
УДК631.48+630*181.342 П.С. Гнатв1, Д.В. Артемовська2
МОРФОЛОГ1ЧНА ТА ГЕОХ1М1ЧНА ТРАНСФОРМАЦ1Я ГРУНТ1В ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Дослщжено комплекс морфолопчних i фiзико-хiмiчних показникiв стану та забруднення грунпв зелено! зони Львова. Показано напрямки та cTyneHi трансфор-мацн 1х ознак пiд впливом урбашзацн територн. Визначено рiвень вмiсту поживних речовин у грунтах i доведено, що сприятливi умови минерального живлення фор-муються в парках, задовiльнi - у скверах i садах.
Ключовi слова: грунт, родючiсть, вологiсть, емю]я, деградаця, озеленення
P.S. Hnativ, D. V. Artemovs 'ka - USUFWT
Morphological and geochemical transformation of soils in ornamental zones of L'viv
Here are represented the results of complex investigation of city physical and chemical features of soils and pollution which were done to show the condition of environment of town green plantation in L'viv. Morphological, physical and chemical specials of typical soils are described here. The levels of consistence of nourishing and polluting chemical elements in the soils are designated. We proved that optimal environmental conditions of mineral nutrition and grow of wooden plants are in park plantation, can be stand - in the squares and can not be stand - on the streets.
Key word: soil, fertility, moisture, emission, degradation, gardening.
Напрямки i тенденцл антропогенно! трансформацц Грунтового покриву як компонента природних i вторинних екосистем розглядаються переважно з огляду на зниження ефективносп сшьського й лкового господарства [8, 11].
1 канд. с.-г. наук - 1нститут екологп Карпат НАН Украши
2 наук. спгвроб. УкрДЛтУ
