CC BY
64
Н. В. Коваленко
д-р екон. наук М. М. Мархайчук
м. Алчевськ
АНАЛ1З ПРИВАБЛИВОСТ1 1НВЕСТИЦШНОГО ПРОЕКТУ З УРАХУВАННЯМ БАЛАНСУ 1НТЕРЕС1В СУБ'СКТ!В 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ
Постановка проблеми. Протягом багатьох роыв велика ильисть украшських пiдприeмств вiдчуваe потребу у значних швестищях. У зв'язку з нестабтьнютю ситуаци як в економщ держави, так i в свгговш еко-номiчнiй системi необхiдним е пiдвищення обГрунто-ваностi прийняття швестицшних рiшень та розподiлу обмежених швестицшних ресуршв. За допомогою тра-дицшних методiв оцiнювання ефективностi швестицш-них проекпв можна обрати бiльш привабливий проект. Однак важливим е не тшьки питання вiдбору проекту з найвищими показниками ефективностi, але й анатзу проектiв з точки зору наявносп шансiв на успiшну ре-алiзацiю.
Розглядаючи означену проблему з точки зору тео-р11 шституцюнатзму, слiд вiдзначити, що чим бтьшим е ступiнь субординаци економiчних штерешв суб'eктiв iнвестицiйного процесу, тим масштабшшим буде по-зитивний ефект вщ впровадження проекту. В той час як несинхроншсть, непогодженiсть взаемоди економiчних iнтересiв iнституцiй знижуе ефективнiсть реатзащ! ш-вестицiйних проектiв. Погодженiсть штерешв суб'eктiв рiзних рiвнiв управлiння тдвищуе стiйкiсть проектiв до мiнливих умов зовшшнього та внутрiшнього серед-овища, створюе об'eктивнi умови для надшносп !х впровадження. У зв'язку з чим все бшьшо! актуальностi набувае проведення наукових дослщжень та розробка практичних рекомендацш в областi методологи визна-чення швестицшно! привабливостi проекпв з урахуван-ням балансу штерешв iнституцiй.
Аналiз попереднiх публiкацiй. Проблематищ оць нювання ефективностi та привабливост iнвестицiйних проектiв присвячена значна кшьысть наукових праць вiтчизняних та зарубiжних вчених, зокрема, Беренса В., Бланка I. О., Брейлi Р., Бр^хема Ю., Ковальова В. В., Маерса С., Хавранека П. М., Ерхардта М. та ш. Питання застосування шституцшного пiдходу до дослщження економiчних вiдносин отримали висвiтлення у працях зарубiжних представниыв даного напрямку — Вебле-на Т., Гелбрейта Дж., Коммонса Дж., Коуза Р., Норта Д., та ш, а також у роботах сучасних впчизняних шститу-цiоналiстiв — Дементьева В. В., Львова Д. С., Нурее-ва Р. М., Олейнiка А. Н., Шастiтко А. Е. та ш. Питання аналiзу iнвестицiйних проекпв е глибоко проробленим в теоретичному та практичному аспектах, однак розгля-даеться вченими без урахування штерешв iнституцiй, яи приймають участь в швестицшному процесi. Тому одним iз напрямив подальшого дослiдження означено! проблеми е врахування балансу штерешв шституцш при оцiнюваннi привабливостi проектiв.
Метою статт е вдосконалення методичного ш-струментарiю оцiнювання привабливостi швестицш-ного проекту шляхом урахуванням балансу штерешв суб'екпв iнвестицiйного процесу.
Виклад основного матерiалу. Зазвичай, рiшення про здшснення iнвестицiй у проект приймаеться на 0CH0Bi ряду критерй'в, серед яких видiляють наступнi:
1. Критерй', яи дозволяють оцiнити реальнiсть проекту: нормативш критерй', ресурснi критерй' за видами, науково-техшчш критерй', технологiчнi критерй', вироб-ничi критерй', обсяг та джерела фiнансових ресурсiв.
2. Кльысш критерй', якi дозволяють оцiнити до-цiльнiсть реалiзацii проекту: вiдповiднiсть мети проекту на довгу перспективу цтям розвитку iнвестицiйного се-редовища, ризики та фiнансовi наслiдки, ступiнь стш-костi проекту, ймовiрнiсть проектування сценарш та стану iнвестицiйного середовища.
3. Кльысш критерй' (фiнансово-економiчнi), якi дозволяють вибрати iз тих проектiв, реал1зашя яких доцiльна (критерй' сприйняття): варпсть проекту, чиста поточна варпсть, прибуток, рентабельнiсть, внутрiшня норма прибутку, перюд окупностi, чутли-вiсть прибутку до горизонту (строку) планування, до змш у дшовому середовищi, до помилки в оцшш да-них [0, с. 240-241].
Класичний набiр кiлькiсних критерй'в прийняття швестицшних ршень складаеться з показника чисто'' поточно'' вартост (NPV), внутршньо'' нор-ми рентабельной! (IRR), термiну окупност проекту (РР), облiковоi' норми рентабельной (ARR), iндексу рентабельностi iнвестицiй (PI) та ш. Означенi по-казники характеризуюсь привабливiсть швестицш-ного проекту з точки зору економiчноi' ефективнос-тi кашталовкладень, досягнення яко'' е можливим лише за умови високого рiвня погодженостi iнтересiв суб'ектiв швестицшного процесу, основними з яких е швестоване пiдприемство, iнвестори та держава. Забезпечення достатньо'' погодженостi iнтересiв за-цiкавлених сторiн е основою ефективно'' реалiзацii' проектiв, оскiльки конфлiкт штерешв учасниыв ш-вестицiйного процесу в господарськш практицi часто призводить до зниження показниыв ефективностi та неможливост успiшного завершення проекту. Це обумовлюе необхiднiсть пошуку шляхiв виршення проблеми удосконалення методичного шструмента-рш оцiнювання привабливостi iнвестицiйних проекпв в рамках шституцюнально'' економiчноi' теорп, яка в поточний час е одним iз провiдних напрямкiв сучасно'' укра'нсько'' економiчноi' думки. Предметом шституцюнально'' економiчноi' теорп е дослiдження впливу сошально'' органiзацii' економiки та прита-манних ш iнститутiв на економiчну поведiнку (вибiр економiчних агентiв) [2, с. 102]. Як вщзначае Р. Коуз [3, с. 32], «слщ усвщомити, що коли економiсти досль джують роботу економiки, вони мають справу з впли-вами окремих ошб або органiзацiй на шших, що пра-цюють в тш же системi. ... Якби не було таких впливiв,
не юнувало б економiчних систем, яы шдлягають ви-вченню. Окремi люди та оргашзацп, переслiдуючи сво! власнi штереси, роблять дп, якi полегшують або ускладнюють дИ шших».
Привабливiсть швестицшного проекту мае оць нюватись з урахуванням штерешв рiзних iнституцiй (держави та регюнально! влади, галузi, iнвесторiв, власникiв та працiвникiв пiдприемства та ш.), осыль-ки проект при порiвняно недостатнiй привабливостi (за показниками економiчноí ефективностi) може нести у собi велику погодженiсть штерешв держави, регюнально! влади, власниыв пiдприемства i т. д., а тому в довгостроковш перспективi вш матиме бiльший по-тенцiйний ефект. Короткострокова ефектившсть не мае такого великого значення для нацюнально! еко-номiки в порiвняннi з довгостроковими ефектами гло-бальних проектiв, яы пiдвищують економiчну безпеку держави.
З огляду на це, до класичного набору показниыв оцiнювання привабливостi проекту, наведених вище, доцiльно додати показник ступеня збалансованост iнтересiв суб'ектiв iнвестицiйного процесу, який дозволить пiдвищити обГрунтованють iнвестицiйного рь шення з точки зору врахування не ттьки економiчноí ефективностi проектiв, але й потенцшно! перспективи задоволення нацiональних економiчних штерешв. Слiд вiдзначити, що за порiвняно невелико! економiчноí ефективностi iнвестицiйнi проекти можуть мати бть-ше значення для нацюнально! економiки, якщо вони плануються до реалiзацií на мютоутворювальних пд-приемствах, розвиток яких е важливим для сощально! сфери, а !х закриття призведе до значно бтьших втрат держави. А саме до зменшення надходжень до бюджетав рiзних рiвнiв i фондiв як вщ самих пiдприемств, так i вiд пiдприемств-постачальникiв матерiальних ресурсiв та послуг, до зростання витрат на виплату допомоги з без-робптя звтьненим працiвникам та до тдвищення рiвня безробiття в кршш.
Таким чином, привабливють iнвестицiйних проек-тав пропонуеться оцiнювати за допомогою показниыв економiчноí ефективностi та шституцшно! складово! з подальшим розрахунком iнтегрального показника при-вабливостi проекту.
Бтьшо! точност в порiвняннi з методами експерт-них та рейтингових оцiнок при розрахунку штеграль-ного показника привабливост iнвестицiйного проекту можна досягти, якщо скористатись математичним апаратом теори нечiтких множин. В даному випадку доцшьно застосувати нечiткi описання, осыльки в ходi рiзного роду класифшацш у експертiв виникае невпев-ненють. Наприклад, експерт не може чггко розмежувати поняття «високо!» i «максимально!» ймовiрностi. Або коли треба провести межу мiж середнiм та низьким рiв-нем значення параметра [4, с. 59].
Набiр нечiтких правил формуе особа, яка при-ймае ршення (ОПР) або експерт. Наприклад, сто-совно показника чисто! приведено! вартост (NPV) можна сказати, що його вщ'емне значення е непри-йнятним. Але ще бiльш неприйнятною е ситуацiя, якщо це вщ'емне значення мае велике абсолютне значення. Якщо показник NPV позитивний, але невеликий, то можна охарактеризувати його як се-
редню задоволешсть iнвестора. Бiльший NPV — ви-сока задоволенiсть, ще бшьший — найбiльша задо-волешсть. Аналогiчним чином ОПР формуе нечиш правила стосовно iнших показникiв привабливосп iнвестицiйного проекту та задае нечп"Ы iнтервали класифiкацií параметрiв.
1нтегральний показник привабливоста iнвестицiй-ного проекту пропонуеться розраховувати за наведени-ми нижче етапами, розробленими на основi рекоменда-цiй О. О. Недосекiна [4, с. 51—66].
Етап 1. (Лшгвютичш змшш i нечiткi пiдмножини). Лшгвютична змiнна G «Привабливiсть iнвестицiйного проекту» мае 5 значень:
G1 — нечпха пiдмножина «непривабливий проект»;
G2 — нечiтка пiдмножина «низька привабливють проекту»;
G3 — нечiтка пiдмножина «середня привабливiсть проекту»;
G4 — нечiтка шдмножина «досить привабливий проект»;
G5 — нечпта пiдмножина «дуже привабливий проект».
Носш множини G — показник ступеня привабли-востi проекту g — приймае значення вщ нуля до оди-ницi.
Для довiльного окремого показника оцшки iнвес-тицiйного проекту X задаемо лiнгвiстичну змiнну B. «Рi-вень показника X» на наведенш нижче терм-множинi значень:
B.1 — п^дмножина «дуже низький рiвень показника X»; '
I '
В2 — пiдмножина «низький рiвень показника X»;
В.3 — п^дмножина «середнiй рiвень показника X»;
В.4 — пiдмножина «високий рiвень показника X»;
В.5 — п^дмножина «дуже високий рiвень показника X». '
I
Етап 2 (Показники). Оцшювання привабливостi iнвестицiйного проекту з урахуванням ступеня збалан-сованостi штерешв суб'ектiв iнвестицiйного процесу пропонуеться здшснювати на основi наступних показ-ниыв:
— чиста поточна вартiсть (NPV);
— термiн окупностi проекту (РР);
— облiкова норма рентабельностi (ARR);
— iндекс рентабельностi iнвестицiй (Р1);
— ступiнь збалансованостi iнтересiв суб'еклв iн-вестицiйного процесу (В1).
Етап 3 (Значущють). У вiдповiднiсть кожному по-казнику X ставиться рiвень його значущостi для аналiзу г (Наприклад, за правилом Фiшберна).
Етап 4 (Класифшащя ступеня привабливостi проекту). Класифшащя поточного значення g показника ступеня привабливостi iнвестицiйного проекту як кри-терiй розбиття ще! множини на нечiткi пiдмножини наведена в таблищ 1.
Етап 5 (Класифшащя значень показникiв). Буду-еться класифiкацiя поточних значень показниыв X як критерiй розбиття повно! множини !х значень на нечпта пiдмножини виду В (таблиця 2).
В клгганках таблицi стоять трапецiеподiбнi числа, що характеризують вiдповiднi функци приналежностi. Для цiлей компактного опису трапецiеподiбнi функц!!
Таблиця 1
Класифжащя ступеня привабливосп проекту
1нтервал значень % Класифжащя р1вня параметру Стушнь ощночно! впевненосл (функц1я приналежност1)
0 < g< 0,15 е, 1
0,15 ^ <0,25 с1 ц = 10 х (0,25 -%)
1- К = К
0,25 < g< 0,35 1
0,35 <g <0,45 ц2= 10 х (0,45
с, 1- К = К
0,45 < £ < 0,55 с, 1
0,55 < g <0,65 е3 ц3= 10 х (0,65 -%)
С4 1- К
0,65 < g < 0,75 1
0,75 < g <0,85 ^4= 10 х (0,85 -%)
1- К = К
0,85 < g < 1,0 1
gJ = 0,1 + 0,2(3 -1),
(3)
4
"з — ступ1нь приналежност1 неч1тк1и множин1.
Етап 9 (Лшгвютичне розшзнавання). Класифь куеться отримане значення ступеня привабливост проекту на баз1 даних таблищ 1. Результатом класи-фжацп е лшгвютичний опис ступеня привабливост проекту 1 (додатково) стушнь впевненосл експерта в правильной його класифжаци. I тим самим ви-сновок про стушнь привабливосп проекту набувае не тшьки лшгвютичну форму, але 1 характеристику якост тверджень.
Описаний метод ощнювання привабливосп швес-тицшних проекив було застосовано для пор1вняння ре-альних проект1в щодо програми розвитку прничих ро-
Классиф1кац1я значень показниюв
Таблиця 2
Шифр показника Т-числа для значень лшгвютично! змшно! В
«дуже низький» «низький» «середн1й» «високий» «дуже високий»
(ах; а2; аъ; аА) (аъ; аА; а5; а6) (а5; а6; а7; а8) (а7; а%; а9; а^) (а9; а^ ; ап ; ап)
X2 (\ ; Ь2; Ьъ; ЬА) (Ьъ; Ь5; Ь6) (ь5; ь6; Ь7; Ь8) (Ь7; Ь8; ь9; Ью ) (Ь9; Ью ; ьп; ьп )
Х3 ( С1 ; С2 ; С3 ; С4 ) ( С3; С4 ; С5 ; С6 ) ( С5 ; С6 ; С7 ; С8 ) ( С7 ; С8 ; С9 ; С10 ) ( С9 ; С10 ; С11 ; С12 )
Х4 (d1; d2; d3; d4) (dз; dл; d5; d6) (dъ ; d6; d7; d8) (d7; d8; d9; ^ ) (d9; dl0; dn; dn )
Х5 (е1; е2; е3; е4) (е3; е4; е5; е6) ( е5 ; е6 ; е7 ; е8 ) ( е7 ; е8 ; е9 ; е10 ) ( е9 ; е10 ; е11 ; е12 )
приналежносп ¡и( х) зручно описувати трапещепод1б-ними числами виду:
(1)
а (а1; а2; а3; а4),
де а1 та а4 — абсциси нижньо! основи;
а2 та аз — абсциси верхньо'1 основи трапецп (рис. 1).
Етап 6 (Ощнка р1вня показниюв). Здшснюеться ощнка поточного р1вня показниюв 1 отримаш результа-ти зводяться в таблицю.
Етап 7 (Класифжащя р1вня показниюв). Викону-еться класифжащя поточних значень х за критер1ем таблищ виду 2.
Етап 8 (Ощнка ступеня привабливосп проекту). Виконуються формальш арифметичш дп по ощнщ ступеня привабливост проекту g:
5 N
g=Е gJ Е г яз,
з=1
(2)
де
Рис. 1. Трапещеподгбш функцй приналежност1
бгг по шахтах ДП «Луганськвугшля» на 2012 р., яю було розроблено з метою залучення недержавних швестицш у межах державно-приватного партнерства на умовах концесп:
Проект № 1. 1нвестищйний проект з ведення но-вих очисних вибо!в 4-1 схщн. та 4-о1 захщ. лав пл. к6 ВП «Шахта 1меш Артема» ДП «Луганськвугшля».
Проект № 2. 1нвестищйний проект з ведення нового очисного вибою 5-1 схщн. лави пл. к5 ВП «Шахта 1меш Артема» ДП «Луганськвугшля».
Проект № 3. 1нвестищйний проект з ведення нового очисного вибою 2 схщно! лави пл. к6в ВП «Шахта «Нжанор-Нова» ДП «Луганськвугшля».
Проект № 4. 1нвестищйний проект з ведення нового очисного вибою 6 захщно! лави пл. к6в ВП «Шахта «Нжанор-Нова» ДП «Луганськвугшля».
Перел1чеш- швестищйш проекти характеризуются наступними показниками (табл. 3):
Приймаемо, що вс показники е р1внозначними для анал1зу ( г= 1/5).
Вибраш показники на пщстав1 попереднього екс-пертного анал1зу отримали наступну класифжащю (табл. 4):
Проведемо класифжацж поточних значень х за критер1ями таблищ 4. Результат проведено! класифь кацп для проекту № 1 наведено в таблищ 5. Аналопч-ним чином проведено класифжащю за проектами № 2-4.
Ощнювання ступеня привабливосп швестицшних проекив за формулою (2) дае наступш результати (табл. 6):
2013/№1
53
Таблиця 3
Показники ефективност швестицшного проекту
Шифр X показника • Найменування показника Проект № 1 Проект № 2 Проект № 3 Проект № 4
X, Чиста поточна вартють (NPV), тис. грн. 29768 264634 116640 191625
х2 Термш окупносп проекту (РР), мсяцш 4,9 1,6 2,3 2,8
Хз Облжова норма рентабельносп (ARR) 0,2 0,63 0,43 0,36
X4 1ндекс рентабельностi швестицш (Р1) 3,69 9,84 2,9 4,52
Х5 Ступшь збалансованосп iнтересiв суб'eктiв швестицш-ного процесу (В1) 0,63 0,63 0,22 0,22
Таблиця 4
Класифшащя значень показниив_
Шифр показ-ника Т-числа для значень лшгвютично! змшно! В
«дуже низький» «низький» «середнш» «високий» «дуже високий»
Х1 (-х; -х; -200; -100) (-200; -100; 0; 100) (0; 100; 200; 300) (200; 300; 400; 500) (400; 500; х; х)
Х2 (х; х; 8; 7) (8; 7; 6; 5) (6; 5; 4; 3) (4; 3; 2; 1) (2;1; 0; 0)
Х3 (0; 0,15; 0,25; 0,35) (0,25; 0,35; 0,45; 0,55) (0,45; 0,55; 0,65; 0,75) (0,65; 0,75; 0,85; 1) (0,85; 1; х; х)
Х4 (0; 0; 1; 2) (1; 2; 3; 4) (3; 4; 5; 6) (5; 6; 7; 8) (7; 8; х; х)
Х5 (0; 0,15; 0,25; 0,35) (0,25; 0,35; 0,45; 0,55) (0,45; 0,55; 0,65; 0,75) (0,65; 0,75; 0,85; 1) (0,85; 1; х; х)
Таблиця 5
Результат класифшаци для проекту № 1
Показ- Значення (Я }
ник Х1 А(х/) Я2( хI) А( х1.) Мх1,/) Я5( хI,)
Х1 0 0,70 0,30 0 0
Х2 0 0 1 0 0
Х3 0,50 0,50 0 0 0
X4 0 0 1 0 0
Х5 0 0 0,22 0,78 0
Таблиця 6
Результата оцшювання привабливост iнвестицiйних проектв щодо программ розвитку г1рничих роб1т по шахтах ДП «Луганськвуплля»
№ проекту Ступшь привабливосп Клас привабливосп швестицшного проекту Рiвень оць ночно! впев-неносп
1 0,44 «середня привабли-вють проекту» 0,9
2 0,73 «досить привабливий проект» 1
3 0,44 «середня привабли-вють проекту» 0,9
4 0,45 «середня привабли-вють проекту» 1
Практичний змiст класiв привабливосп швести-цiйних проектiв наведено в таблиц 7.
Висновки. За результатами проведеного досль дження удосконалено методичний шструментарш аналiзу привабливостi iнвестицiйних проекпв шляхом урахування ступеня збалансованосп штерешв суб'екпв iнвестицiйного процесу, доцшьшсть чого обумовлена тим, що вiрогiднiсть усшшно! реалiзацil iнвестицiйного проекту та досягнення запланованих показниыв ефективносп реатзацп е можливими лише за умови погодженосп iнтересiв зацiкавлених сторiн.
Для визначення штегрального показника та ранжування швестицшних проекпв за ступенем привабливосп застосовано м'яы обчислення, яы ба-зуються на математичному апаратi нечпко! логiки, що дозволяе уникнути помилок у разi невпевненостi експертiв.
Слщ вiдзначити, що запропонований метод оць нювання привабливостi iнвестицiйних проектiв е ушверсальним, оскiльки включае основнi традицшш показники ефективностi проектiв, а тому шдходить
Таблиця 7
Зм1ст клаов прмвабливостi iнвестмцiйних проектв
Ступшь привабливосп проекту Пояснення
«непривабливий проект» Проект рекомендуеться ввдхилити, осыльки його ефективна реатзащя е неможливою.
«низька привабливють проекту» Проект можливо прийняти до реа^за-ц11, якщо його впровадження е принци-пово важливим для подальшо! реа^за-ц11 взаемопов'язаних з ним проектiв з високою ефективтстю.
«середня привабли-вють проекту» Проект рекомендуеться прийняти до реаизацп за умови впровадження захо-дiв яю дозволять пвдвищити показники його ефективносп або збтьшити ступшь збалансованосп штереав суб'eктiв швестицшного процесу.
«досить привабливий проект» Проект рекомендуеться прийняти до реатзацц. Достатня потенцшна можли-в1сть успшного впровадження навиь в умовах нестабильного зовтшнього се-редовища.
«дуже привабливий проект» Проект рекомендуеться до реатзаци. Ви-сока в1роддмсть ефективного впровадження навиь за умови високого ризику.
для шдприемств будь-яко! форми власностi та галу-зi. Крiм того, завдяки врахуванню ступеня збалан-сованостi штереав суб'eктiв iнвестицiйного процесу з'являеться можливють аналiзувати привабливiсть проектiв в новому розрiзi, у зв'язку з чим виникають наступнi переваги:
по-перше, на вщмшу в!д iснуючих методов оцшюван-ня привабливостi iнвестицiйних проектiв, даний метод до-зволяе в!дбирати проекти не тльки на основi показник!в економ1чно! ефективностi, але й ступеня збалансованост iнтересiв iнституцiй (держави та регюнально! влади, швес-торiв, власник!в та працiвникiв п!дприемства та ш.), що дозволяе у разi велико! погодженосл iнтересiв держави, власник!в пщприемства та iн. за порiвняно недостатньо! економiчно! ефективностi вiднести проект до привабли-вого, оск^льки вiн перспектившший з точки зору п!дтрим-ки та пiдвищення економiчно! безпеки держави, шж проекти, як! несуть у собi лише короткострокову економiчну ефективнiсть. При застосуваннi iнституцiйного пщходу до оцiнювання проектiв бiльш привабливими виявляються так! проекти, як! мають бiльшi перспективи реалiзацi! на-цюнальних економiчних iнтересiв;
по-друге, б1льш привабливими в рамках запропо-нованого методу е т! проекти, як! плануеться реал1зо-вувати на п!дприемствах, швестицшна д!яльшсть яких мае бтьший стутнь погодженосп з вимогами основних защкавлених сторш, а саме спрямована на нарощуван-ня внутр1шньо! вартост! п!дприемства, забезпечення його сталого довгострокового ! збалансованого роз-витку (!нтереси власник!в п!дприемства), отримання якомога б!льшого макроеконом!чного ефекту, зважа-ючи на те, що «вижимання» податкових надходжень у короткостроковому пер!од! не може бути прюритетним в пор!внянш з довгостроковим розвитком п!дприемств
(штереси держави), отримання прибутк!в у коротко-строковому перюд! за умови прийнятного ступеня ри-зику (!нтереси швестора);
по-трете, запропонований метод оц!нювання при-вабливост! !нвестиц!йних проект!в може бути застосова-ний органами державного управлшня для формування пол!тики розвитку галузей, п!двищення !х ефективнос-т!, оскшьки дозволяе в!д!брати !нвестиц!йн! проекти, як! в!дпов!дають не т!льки вимогам забезпечення ефек-тивност!, але й в!рог!дносп усп!шно! реал!зац1!, а тому ! б1льш швидкого позитивного впливу на розвиток на-ц1онально! економ1ки;
по-четверте, оцшювання ступеня збалансованост1 1нтерес1в суб'екпв 1нвестиц1йного процесу на п1дпри-емств1 при анал1з1 1нвестиц1йно! привабливост1 проекту дае можлив1сть врахувати потенцшш перспективи сталого розвитку п1дприемства, а тому може слугувати базисом для в!дбору проекпв першочергово! значущост1 для забезпечення зростання швестицшно! привабли-вост1 нац1ональних товаровиробник1в та укр1плення !х позиц1й на св1товому ринку.
Список використаних джерел
1. Череп А. В. 1нвестознавство / А. В. Череп. — К. : Кондор, 2006. — 398 с.
2. Постсоветский институционализм / под ред. Р. М. Нуреева, В. В. Дементьева. — Донецк : «Каштан», 2005. — 480 с.
3. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз ; пер. с англ. — М. : Новое издательство, 2007. — 224 с. — (Библиотека Фонда «Либеральная миссия»).
4. Недосекин А. О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций / А. О. Недосекин. — СПб. : Типография «Сезам», 2002. — 181 с.
2013/№1
55
