CC BY
11
УДК 656.13 DOI: 10.30977/BUL.2219-5548.2019.84.0.67
АНАЛ1З ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧНИХ ФАКТОР1В ДЛЯ ФОРМУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ Г1С - «АВТОМОБ1ЛЬНА ДОРОГА»
Ряпухш В.М.1, Захарова Е.В.1, 1Харк1вський нацюнальний автомоб1льно-дорожн1й ун1верситет
Анотаця. У зв 'язку iз суттевими змiнами температурного режиму й пов 'язаного з ним водно-теплового режиму конструкцт нежорсткого дорожнього одягу, як призвели до невiдпо-вiдностi iснуючого районування Украгни фактичному режиму роботи нежорсткого дорожнього одягу, виникае потреба у корегуванш або розробленш нового клгматичного районування Украгни за умовами роботи асфальтобетотв та корегування бази даних Г1С-АД для розрахун-ку нежорсткого дорожнього одягу за критерiями мiцностi, оцтки i прогнозування стану автомобтьних дори.
Ключовi слова: клгмат, Г1С, температурний режим, метадат, бази даних, покриття, температура.
Вступ
У бущвельнш галузi важливу роль вщг-рае ушфшащя конструкцш та тишзащя прое-ктних ршень, залежно вщ конкретних умов бущвництва. Завдяки вивченню ктматичних параметрiв, таких як температура повиря, водяш пари, кшьюсть опадiв, тиск, сонячна актившсть i т.д., можна визначити вплив клiмату на об'екти бущвництва у рiзних районах та доцшьшсть тих або iнших проек-тних рiшень, що враховують особливосп клiмату. Найбiльш зручною системою враху-вання велико! кiлькостi параметрiв, що характеризуют об'ект дослiдження й оточуюче його навколишне середовище, е Г1С - геош-формацiйнi системи, як традицiйно застосо-вуються для управлшня лiнiйно-протяжними об'ектами, в тому чи^ й автомобiльними дорогами [1-3].
Зазвичай клiматичнi данi передаються в Г1С у виглядi точкових об'екпв (з координатами мiсця спостереження), яким заданi у виглядi атрибупв вимiрянi значення. При формуваннi бази атрибутивних даних чи ме-таданих Г1С - «Автомобшьна дорога» температурний режим е частиною географiчних даних, бо прив'язуеться до певних просторо-вих (географiчних) координат, а також температурний режим конкретного району (реп-ону) е невщ'емною частиною бази метаданих при проектуванш елеменлв автомобiльних дорiг (САПР - RADON) чи пiд час експлуа-тацп дорiг (СУСП).
Анал1з публжацш
Вивчення та аналiз науково-практичних публiкацiй з питання змш клiмату тдтвер-джуе досить суттевi змiни температурного
режиму за регюнами Украши. На сьогодш дослiдження клiмату Украши та його змш тд впливом природних та антропогенних факторiв викладено в монографiях ряду дос-лiдникiв - В.М. Лшшського, В.А. Дячука, В.М. Бабiченко, М.1. Кульбiда, М.Б. Барабаш, Л.О. Слютратова та iнших. У сво!х досл> дженнях М.1. Кульбiда, М.Б. Барабаш та ш. [7] запропонували базовий сценарiй температурного режиму за фiзико-географiчним ра-йонуванням Украши на перiод 1976-2007 рр.
Таблиця 1 - Базовий сценарш режиму температури повиря (°С) за перюд 1976-2007 рр.
Природш зони I II III IV V VI VII VIII IX Х XI XII Рк
Зона м1ша-них лгав -4,2 -3,7 1,2 8,5 14,6 17,6 19,2 18,3 13,3 7,6 1,6 -2,7 7,7
Зона широ-колистяних лгав -4,1 -3,3 1,3 7,9 13,8 16,6 18,1 17,5 13,0 7,8 1,8 -2,4 7,4
.Шсостепова зона -5,1 -4,5 0,7 8,9 15,2 18,4 20,1 19,1 13,9 7,5 1,0 -3,4 7,7
Степова зона -3,3 -3,0 2,1 9,9 15,9 19,7 21,9 20,9 15,8 9,2 2,8 -1,7 9,3
Укра!на -4,2 -3,6 1,3 8,8 14,9 18,1 19,8 19,0 14,0 8,0 8,1 -2,6 8,0
Мета 1 постановка завдання
Через суттевi змiни температурного режиму дорожшх конструкцiй виникла невщ-повiднiсть iснуючого клiматичного районування територп Украши фактичному режиму роботи нежорсткого дорожнього одягу та, як наслщок, невiдповiднiсть проектних значень деформативних i мiцнiсних характеристик матерiалiв шарiв покриття та основи фактич-ним умовам роботи конструкци. Виникае потреба у корегуванш або розробленнi нового ктматичного районування Украши за умовами роботи асфальтобетотв, корегуван-
ня бази даних Г1С-АД для розрахунку нежо-рсткого дорожнього одягу за критерiями м> цностi, оцшки i прогнозування стану автомо-бшьних дорiг.
Аналiз природно-клiматичних фактор1в
Пщготовка даних щодо клiматологiчних характеристик за репонами Укра!ни здшс-нювалась за даними з електронного сайту rp5.ua за перюд 2005-2017 рр. [10], а також даними «Ктматичного Кадастру Укра!ни» (Електронний ресурс) [8], монографи «Кл> мат Укра!ни» [6] i ряду науково-практичних публiкацiй. Обробка ктматичних показникiв виконувалась статистичними методами. За даними табл. 1 [4, 6, 7] та нашими вихщними даними було проведено порiвняння змши
Таблиця 2 - Змша середньорiчноl темп
температур за перюди 1961-1990 рр.; 19762007 рр. i 2005-2017 рр.
Стан середньо! i екстремально! абсолютно! (максимально! i мшмально!) температу-ри повiтря вiдображаe особливост сучасного клiмату. Проведенi оцiнка i аналiз ктматоло-гiчних даних за метеостанщями Укра!ни за перiоди 1961-1990 рр.; 1976-2007 рр. i 20052017 рр. Результати вибiрки (абсолютш мак-симальнi та мiнiмальнi температури повiтря по обласних центрах) представлеш у табл. 3, 4. Кшьюсна оцiнка тенденцiй змiни екстремально! температури пов^ря за перiоди 1981-2017 рр. та 1961-1990 рр. наведена в табл. 3. За цими даними наведено карту роз-подшу абсолютних максимальних (рис. 1) та абсолютних мiнiмальних температур (рис. 2) по територи Укра!ни.
ури за ландшафтними зонами Укра!ни
№ Ландшафтш зони Середньорiчна температура, °С Приркт температури, °С
з/п Укра!ни база 1990 база 2007 2005-2017 1990-2017 2007-2017
1 Зона змшаних лiсiв 6,3 7,7 9,7 3,4 2,0
2 Зона широколистяних лiсiв 6,5 7,4 9,4 2,9 2,0
3 Зона лкостепова 6,7 7,7 9,5 2,8 1,8
4 Зона степова 8,5 9,3 11,1 2,6 1,8
Таблиця 3 - Порiвняння середнього максимуму та мшмуму температури повиря (°С) у рiзнi перiоди
Перь од I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рк
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Середнш максимум температури пов^я
Ки!в
19912017 -0,7 0,6 5,9 14,4 20,6 23,8 26,3 25,4 19,1 12,6 5,0 -0,2 12,7
19611990 -2,6 -1,1 4,3 13,6 20,5 23,5 24,5 24,0 19,1 12,3 4,8 0,1 11,9
Рн к Я 1,9 1,7 1,6 0,8 0,1 0,3 1,8 1,4 0,0 0,3 0,2 -0,3 0,8
Л^в
19912017 0,1 1,8 6,4 13,9 19,4 22,5 24,4 23,8 18,2 12,8 6,4 0,7 12,5
19611990 -1,4 0,4 5,4 12,9 18,9 21,3 22,7 22,4 18,3 12,8 5,7 0,6 11,7
.2 « § Рч И Я 1,5 1,4 1,0 1,0 0,5 1,2 1,7 1,4 -0,1 0,0 0,7 0,1 0,8
Полтава
19912017 -1,6 -0,5 5,1 14,6 21,0 24,7 27,4 26,6 19,9 12,5 4,5 -0,8 12,8
19611990 -3,6 -2,2 3,4 13,7 20,9 24,2 25,6 25,3 19,7 12,1 4,3 -0,6 11,9
Рiз-ниця 2,0 1,7 1,7 0,9 0,1 0,5 1,8 1,3 0,2 0,4 0,2 -0,2 0,9
Закiнчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Луганськ
19912017 -0,6 0,6 6,6 16,1 22,5 27,0 29,6 29,0 22,2 14,4 5,9 0,3 14,5
19611990 -2,2 -0,9 5,1 16,0 22,9 26,5 28,4 27,7 21,9 13,5 5,8 0,7 13,8
Рiз-ниця 1,6 1,5 1,5 0,1 -0,4 0,5 1,2 1,3 0,3 0,9 0,1 -0,4 0,7
Херсон
19912017 1,4 2,9 8,2 16,1 22,4 26,8 30,0 29,4 23,0 16,4 8,2 2,8 15,6
19611990 0,4 1,6 6,8 15,7 21,9 26,0 28,1 27,8 22,6 15,2 8,0 3,1 14,8
Рiз-ниця 1,0 1,3 1,4 0,4 0,5 0,8 1,9 1,6 0,4 1,2 0,2 -0,3 0,8
Середнiй мiнiмум температури повiтря
Ки1в
19912017 -5,5 -5,3 -1,2 5,4 10,6 14,2 16,5 15,5 10,2 4,9 -0,1 -4,7 5,0
19611990 -8,2 -6,8 -2,1 4,8 10,7 13,8 15,1 14,4 10,0 4,8 0,0 -4,6 4,3
А Л 65 £ « И 2,7 1,5 0,9 0,6 -0,1 0,4 1,4 1,1 0,2 0,1 -0,1 -0,1 0,7
Львiв
19912017 -5,9 -5,1 -1,5 3,7 8,4 11,4 13,6 13,0 8,4 4,1 0,0 -4,9 3,8
19611990 -7,7 -6,1 -2,3 3,5 8,3 11,3 12,5 12,0 8,7 4,1 -0,1 -4,8 3,3
Рiз-ниця 1,8 1,0 0,8 0,2 0,1 0,1 1,1 1,0 -0,3 0,0 -0,1 -0,1 0,5
Полтава
19912017 -6,4 -6,4 -1,7 5,0 10,1 14,1 16,3 15,3 10,1 4,6 -0,7 -5,6 4,6
19611990 -9,5 -8,2 -3,1 4,4 10,1 13,5 15,1 14,2 9,6 3,8 -0,9 -5,5 3,6
Рiз-ниця 3,1 1,8 1,4 0,6 0,0 0,6 1,2 1,1 0,5 0,8 0,2 -0,1 1,0
Луганськ
19912017 -6,5 -6,7 -1,6 4,4 9,3 13,8 16,1 14,6 9,3 4,3 -0,8 -5,5 4,2
19611990 -9,3 -8,1 -2,8 4,6 9,8 13,5 15,2 13,9 8,9 3,3 -0,6 -4,9 3,6
Рiз-ниця 2,8 1,4 1,2 -0,2 -0,5 0,3 0,9 0,7 0,4 1,0 -0,2 -0,6 0,6
Херсон
19912017 -4,6 -4,1 -0,1 5,0 10,2 14,8 17,2 16,4 11,3 6,2 1,4 -2,9 5,9
19611990 -5,9 -4,6 -1,0 5,1 10,4 14,2 16,0 15,1 10,9 5,3 1,4 -2,5 5,4
кй -ин -еу 1,3 0,5 0,9 -0,1 -0,2 0,6 1,2 1,3 0,4 0,9 0,0 -0,4 0,5
Рис. 1. Абсолютний максимум температури пов1тря (°С) за 2005-2017 рр.
Рис. 2. Абсолютний мшмум температури
пов1тря (°С) за 2005-2017 рр.
Насамперед слщ вщзначити, що за остан-не десятир1ччя ХХ ст. [ перше десятир1ччя ХХ1 ст. були перекрш! показники найвищо! та найнижчо! середньо! мюячно! температури повиря за 100-р1чний перюд. Упродовж 1991-2010 рр. середня мюячна температура повггря тдвищилася, пор1вняно 1з кл1мато-лопчною стандартною нормою (19611990 рр.) по всш територп Украши як у зи-мов1, так 1 в лига мюящ [9].
Важливо виявити динамшу сучасних змш температури повиря на тл1 вшового ходу температури за весь перюд спостережень (1881-2010 рр.), де чпко простежуються 11 тривал1 тдвищення та зниження. Умовно можна видшити два перюди: 1881-1946 рр. та 1947-2010 рр. [5, 9]. Пор1вняння цих перь од1в показало, що у зимов1 мюящ температура повиря за 1947-2010 рр. е вищою, тж за 1881-1946 рр., а в лит - вона майже одна-кова за щ ж перюди. У зимов1 мюящ стшка тенденщя до тдвищення температури повп-ря, яка спостершаеться не лише в останш роки (1991-2010 рр.), а упродовж тривалого часу, вплинула на перюд 1947-2010 рр.
У лига мюящ температура повиря не ха-рактеризувалась таким довготривалим штен-сивним тдвищенням, тому в 1947-2010 рр. 11
показники не перевищили аналопчт за 1881-1946 рр. [5-7, 9]. За результатами ана-л1зу кл1матолопчно! шформацп нами було встановлено, що у перюд 2005-2017 рр. про-довжувалися змши температури повиря по всш територп Украши. Але щ змши не р1в-ном1рт по територп Украши, а мають сво1 регюнальт особливосл.
В зон мшаних лю1в середньор1чна температура за перюд 2005-2017 рр. мае стабь льну тенденщю до збшьшення. Очшувана температура 1з забезпечешстю 0,95 зросла до 9,4-9,7 °С, середньор1чна температура - на р1вш 9,2 °С. За розглянутий перюд 20052017 рр. середня температура збшьшилась на 0,4-0,5 °С. В пор1внянш з базовою температурою на 2007 рк, середня температура збь льшилась на 1,5 °С, очшувана 1з забезпечен-ням 0,92 температура збшьшилась на 2,0 °С.
В зон широколистяних лю1в середньор1ч-на температура за перюд 2005-2017 рр. та-кож мае стабшьну тенденщю до збшьшення. Однак штенсивтсть приросту температури менше, тж на бшьш твтчнш зот. За перюд 2005-2017 рр. середня температура збшьшилась на 0,3-0,4(0,5) °С. Очшувана температура 1з забезпечешстю 0,95 зросла до 8,9-9,4 °С, середньор1чна температура на р1вш 8,99,0 °С. В пор1внянш з базовою температурою на 2007 рш, середня температури збшьшилась на 1,3-1,5 °С, очшувана 1з забезпечен-ням 0,92 температура збшьшилась на 2,0 °С.
В зот люостепнш середньор1чна температура за перюд 2005-2017 рр. мае тенденцш до збшьшення. Очшувана температура 1з забезпечетстю 0,95 зросла до 9,0-9,5 °С, сере-дньор1чна температура на р1вш 9,2 °С. У по-р1внянш з базовою температурою на 2007 рш, середня температура збшьшилась на 1,3-1,4°С, очшувана 1з забезпеченням 0,92 температура збшьшилась на 1,8 °С.
У зон стетв середньор1чна температура мае найбшьше значення, до 11-12 °С. За перюд 2005-2017 рр. мае найменшу тенденщю до збшьшення - 0,2-0,3 °С. Очшувана температура 1з забезпечешстю 0,95 зросла до 10,5-11 °С, середньор1чна температура на р1вш 10,1 °С. У пор1внянш з базовою температурою на 2007 рк, середня температура збшьшилась на 0,8 °С, очшувана 1з забезпеченням 0,92 температура збшьшилась на 1,7 °С.
У твшчно-степовш шдзош штенсившсть змши температури трохи бшьше, тж у тв-деннш (на 0,1 °С).
Для кшьюсно! оцiнки тенденцiй змши екстремально! температури повiтря проведено порiвняння И значень за перюди 1981-
За рiк середнiй максимум температури пов^я найбiльше пiдвищився (на 0,9 °С) у захiдних районах, у центральних областях, на швноч^ швдш дещо менше (на 0,6 °С). Середнiй мiнiмум температури також шдви-щився: на заходi на 0,5-0,7 °С, на сходi - на 0,4-0,5 °С.
Абсолютний максимум температури за перюд 2005-2017 рр. змшився у незначнiй мiрi. В бшьшосп регiонiв Укра!ни абсолютна максимальна температура навггь зменши-лась. У порiвняннi з базовою температурою на 1990 рш, у степовiй i на сходi люостепово! зони максимальна температура збшьшилась в середньому на 0,6 °С, в iнших регюнах спостерiгаeться навiть зменшення абсолют-
2010 рр. та 1961-1990 рр. з перюдом 20052017 рр. для рiзних регiонiв Укра!ни для кожного мюяця.
но! максимально! температури в середньому на 1,3 °С. У пiвденних та пiвденно-схiдних областях в 1998, 2000-2002 рр. максимальна температура пов^ря була високою (3940 °С), але абсолютний максимум не був пе-ревищений.
За перюд 1961-1990 рр. на Лiвобережжi та Придшпров'! абсолютний максимум ста-новив 40-42 °С. На 2017 рш максимум зни-зився до 37-39°С. На схiд вiд лiнi! Чорнобиль
- Ки!в - Бiла Церква - Умань - Первомайськ
- Одеса абсолютний максимум становив 39-40 °С, на 2017 рк - 38-40 °С, а на захщ -34-37 °С. Найбiльше знизився абсолютний максимум температури у захщних областях до 33-37 °С.
Таблиця 4 - Тренди змши максимальних i мiнiмальних температур за рiзнi перiоди
2 -6 з Тренди змши температури за перюди, °С
Мюто Д?тах199 Д/тах2017- Д^ах2017- Д^т1990 Д^т2017- Д^ш2017
0-1980 1980 1990 -1980 1980 -1990
1 Луганськ -1 -1,9 -0,9 2 8,5 6,5
2 Донецьк -1 -1,2 -0,2 0 4,7 4,7
3 Дншро 2 2,1 0,1 2 11,8 9,8
4 Херсон 1 1,5 0,5 2 8,2 6,2
5 Омферополь 0 -4
6 Одеса 1 1,4 0,4 -1 5,8 6,8
7 Полтава 0 0,7 0,7 0 7,5 7,5
8 Харюв 0 1,5 1,5 2 8,3 6,3
9 Суми 0 0,7 0,7 -3 2,5 5,5
10 Черкаси 0 0,9 0,9 -2 7,6 9,6
11 Чершпв -2 -1,2 0,8 -2 2,4 4,4
12 Ки!в -3 -1,1 1,9 -4 5,3 9,3
13 Кропивницький 1 1,3 0,3 -4 2,4 6,4
14 Микола!в 0 0,3 0,3 0 4,1 4,1
15 Житомир -1 -3,2 -2,2 0 6,1 6,1
16 Вшниця 1 -0,2 -1,2 0 7,2 7,2
17 Чершвщ 0 -1,2 -1,2 0 4 4
18 Хмельницький -2 -3,6 -1,6 -1 3,4 4,4
19 Рiвне -1 -1,9 -0,9 -1 2,6 3,6
20 Луцьк -1 -1,8 -0,8 -2 4,7 6,7
21 Тернопшь -1 -2,4 -1,4 -1 -0,2 0,8
22 Львiв 0 -1,6 -1,6 -3 1,9 4,9
23 Iвано-Франкiвськ 0 -3,5 -3,5 2 1,6 -0,4
24 Ужгород -5 -1,9 3,1 -2 6,5 8,5
25 Запорiжжя 0 -0,1 -0,1 -1 3,1 4,1
У центральних { швшчно-схщних районах абсолютний максимум також дор1внював 39-41 °С, на 2017 рк знизився до 38-40 °С.
Абсолютний мш1мум температури пов1т-ря за десятир1ччя 1991-2010 рр. не зазнав суттевих змш, у деяких регюнах, переважно на сход1, в жовтш та грудш 1997 р. зафшсо-вано найнижчий абсолютний мш1мум температури пов^ря за весь перюд спостережень. За останш роки (2000-2010 рр.) значення абсолютного мшмуму температури пов1тря, яю спостер1галися рашше, не зафшсовано. Найбшьш1 змши мш1мальних температур спостер1гаються в останне двадцятир1ччя (2000-2017 рр.). Абсолютний мшмум температури зменшився у люостеповш { степо-вш зонах на 6-9 °С, на заход1 - на 4-6 °С.
Значних змш зазнав температурний режим в окрем1 сезони року за перюд 20052017 рр. У теплий перюд року (червень-серпень) температура тдвищилася по вс1х регюнах { зонах Укра!ни. В зош мшаних л1-с1в середня температура зросла на 0,8 °С, в зош широколистяних лю1в - на 1,15 °С. Най-бшьший тдйом температури зафшсовано у люостеповш { степовш зонах - до 1,6 °С. У холодний перюд року по всш Укра!ш спо-стер1гаеться зменшення вщ'емних температур на 1,8-2,0 °С.
Таким чином, можна зробити висновок, що шдйом середньор1чно! температури по всш Укра!ш вщбуваеться, основному, за ра-хунок потеплшня у холодну пору року.
Висновки
За останне десятир1ччя (1991-2000 рр.)
XX ст. 1 перш1 десятир1ччя (2001-2017 рр.)
XXI ст. температура пов1тря (середня мюяч-на, середня максимальна та середня мшма-льна) вносить корективи у ктматолопчну стандартну норму.
Усереднеш прогностичш сезонш значення температури пов1тря, що розраховаш для те-ритори Укра!ни до 2017 р., показали, що:
- очшуеться тдвищення приземно! температури пов1тря у вс сезони року, з найб> льшими швидкостями зростання температур у зимовий сезон;
- з високою ймов1рнютю можна ствер-джувати, що тдвищення р1чно! температури пов1тря вщбуватиметься за рахунок зменшення повторюваност низьких температур у зимовий сезон по всш територи Укра!ни;
- зафшсоваш змши температури можуть привести до згладжування р1чного ходу та
зменшення його ампл^уди (переважно за рахунок збшьшення зимових MimMyMÍB);
- за емпiричними даними температура по-вiтря у XXI ст. може бути вище за сучасну в зимовi мiсяцi у зош мiшаних i широколистяних люв, лiсостепy в середньому мiсячномy виршенш на 1,5 °C ±0,2 °C, у степу - на 1,2 °C ±0,2 °C, у веснянi мiсяцi пiдвищення може вiдбyватися повшьшше i складати по зонах ид 0,6 °C до 0,9 °C.
Приведенi данi сучасного клiматy Украши та !х аналiз вказують на те, що в останш роки ХХ ст. та на початку ХХ1 ст. тенденщя до тдвищення температури пов^ря посилилась.
Встановлеш тенденци змiни температурного режиму Укра!ни у ХХ1 сторiччi вима-гають переглянути базу клiматичних даних (метаданих) Г1С - «Автомобшьна дорога» в частит вихвдно! iнформацi! при конструю-ваннi й розрахунках iнженерних споруд (шд-програми САПР-АД, RADON) i при мотто-рингу стану та мщносп дорожшх одягiв (СУСП).
Лггература
1. Геоiнформацiйна система автомобшьних дорiг.
Вимоги до складу, змюту та застосування: СОУ 42.1-37641918-063:2016. - [Чинний вщ 2016-03-01]. - К.: Укравтодор, 2016. - (Стандарт оргашзацп Укра!ни).
2. Лабенко Д.П. Геошформацшш системи: тд-ручник / Лабенко Д.П., Тiмонiн В.О. - Х.: ХНАДУ, 2012. - 260 с.
3. Скворцов А.В. Геоинформационные системы в дорожном хозяйстве: (СЭД) T.VI / Скворцов А.В., Поспелов П.И., Бойков В.Н., Кры-син С.П. // Справочная энциклопедия дорожника.- М.: Информавтодор, 2006. - 372 с.
4. Клiмат Укра!ни / за ред. В.М. Лшшського,
B.А. Дячука, В.М. Бабiченко. - К.: Вид-во Ра-евського, 2003. - 343 с.
5. Бабiченко В.М. Змши температури повиря на
територп Укра!ни наприкiнцi ХХ та на початку ХХ1 столитя / В.М. Бабiченко, Н.В. Нкола-ева, Л.М. Гущина // Укр. геогр. журн. - 2007. -№ 4. - С. 3-12.
6. Бабiченко В.М. Настання весняного сезону в
Украш (перехщ середньо! добово! температури повггря через 0°С) в умовах сучасного кль мату/ В.М. Бабiченко, Н.В. Нколаева,
C.Ф. Рyдiшина, Л.М. Гущина // Укр. геогр. журн. - 2009. - № 1. - С. 25-35.
7. Кульбща М.1. Прогноз змш клiматy Украши на
початку ХХ1 столiття / М.1. Кyльбiда, М.Б. Ба-рабаш, Л.О. Слктратова // Наyковi записки Вшницького педагогiчного yнiверситетy iменi Михайла Коцюбинського. Серiя: Географiя. -2011. - №. 23. - С. 10-17.
8. Барабаш М.Б. Сценарп режиму температури
пов^я в першi три десятирiччя ХХ1 ст. за фь зико-географiчними зонами Украши / М.Б. Барабаш, Л.О. Ткач // Водне господарст-во Украши. - 2005. - № 3. - С. 47-54.
9. Осадчий В.1. Температура повггря на територп Украши в сучасних умовах кимату / В.1. Осадчий, В.М. Бабiченко // Украшський географь чний журнал.- 2013.- № 4.- С.32-40.
10. Строительная климатология / Научно-исследовательский институт строительной физики (НИИСФ) Госстроя СССР. - М.: Строй-издат, 1990. - 86 с. - (Справочное пособие к СНиП).
References
1. Geoinformatsiyna sistema avtomobilnih dorig. Vimogi do skladu, zmistu ta za-stosuvannya: SOU 42.1-37641918-063:2016. - [Chinniy vid 2016-03-01]. - K.: Ukravtodor, 2016. - (Standart organizatsiyi Ukrayini).
2. Labenko D.P. Geoinformatsiyni sistemi. / Labenko
D.P., Timonin V.O. // Pidruchnik. - H.: HNADU, 2012. - 260 s.
3. Skvortsov A.V. Geoinformatsionnyie si-stemyi v dorozhnom hozyaystve: (SED) T.VI / Skvortsov A.V., Pospelov P.I., Boykov V.N., Kryisin S.P.//Spravochnaya entsiklopediya do-rozhnika.-M.: Informavtodor, 2006. - 372 s.
4. Klimat Ukrayini / Za red. V.M.Lipinsko-go, V.A.Dyachuka, V.M.Babichenko. - K.: Vid-vo Raevskogo, 2003. - 343 s.
5. Babichenko V.M. Zmini temperaturi po-vitrya na teritoriyi Ukrayini naprikintsi XX ta na pochatku XXI stolittya / V.M. Babichenko, N.V. Nikolae-va, L.M. Guschina // Ukr. geogr. zhurn. - 2007. -№ 4. - S. 3-12.
6. Babichenko V.M. Nastannya vesnyanogo sezonu v
Ukrayini (perehid serednoyi dobovoyi temperaturi povitrya cherez 0°C) v umovah su-chasnogo klimatu/ V.M. Babichenko, N.V. Nikolaeva, C.F. Rudishina, L.M. Guschina // Ukr. geogr. zhurn. -2009. - №1. - S. 25-35.
7. Kulbida M.I. Prognoz zmin klimatu Ukrayini na pochatku XXI stolittya / M.I. Kul-bida, M.B. Ba-rabash, L.O. Elistratova // Nau-kovi zapiski Vin-nitskogo pedagogIchnogo uni-versitetu imeni Mihayla Kotsyubinskogo. Seriya: GeografIya. -2011. - № 23. - S. 10-17.
8. Barabash M.B. Stsenariyi rezhimu tempe-raturi povitrya v pershi tri desyatirichchya XXI st. za fiziko-geografichnimi zonami Ukrayini / M.B. Barabash, L.O. Tkach // Vodne gospodars-tvo Ukrayini. - 2005. - № 3. - S. 47-54.
9. Osadchiy V.I. Temperatura povitrya na teritoriyi Ukrayini v suchasnih umovah klimatu / V.I. Osadchiy, V.M. Babichenko // Ukrayinskiy geo-grafichniy zhurnal.- 2013.- № 4.- S.32-40.
10. Stroitelnaya klimatologiya / Nauchno-issledovatelskiy institut stroitelnoy fiziki (NIISF) Gosstroya SSSR. - M.: Stroyizdat, 1990. - 86 s. -(Spravochnoe po-sobie k SNiP).
Ряпухш Вггалш Миколайович, професор кафе-дри проектування дорщ геодезп i землеустрою, к.т.н., Харювський нащональний автомобшьно-дорожнiй унiверситет, вул. Ярослава Мудрого, 25, Харюв, 61000, Украша, +380678137757, rvitaliy1939@gmail.com
Захарова Елша Володимирiвна, аспiрант кафе-дри проектування дорщ геодезii i землеустрою, Харювський нацiональний автомобшьно-дорожнiй унiверситет, вул. Ярослава Мудрого, 25, Харюв, 61000, Украша, +380683830023, linazaharova21@gmail.com
Analysis of nature and climate factors to form the GIS-Automobile Roads database V. Riapukhin, Ye. Zakharova
Abstract. The zoning of the territory of Ukraine under the conditions of asphalt concrete work which are taken into account when designing and operating non-rigid road clothing, was developed more than 40 years ago. Therefore, the GIS database on this issue does not fully correspond to the actual climatic conditions of the regions of Ukraine. The basis for zoning is to take into account the maximum summer and winter temperatures, the number of transitions through 0°C, as well as the annual amount of precipitation. The data of field observations of climatologi-cal characteristics at hydrometeorological and other stations characterize the distribution of the fields of some phenomena such as temperature, precipitation, velocity and wind direction, and others. These data are usually transmitted to GIS in the form of point objects (with coordinates of the observation point), which are given as attributes measured values. In terms of formation of an attribute data base or GIS metadata - "Automobile Road", the temperature regime is the part of geographic data, since it is tied to certain spatial (geographical) coordinates. On the other hand, the temperature regime of a particular region is an integral part of the metadata base when designing road sections (CAD-RADON) or road maintenance (SUSP). Substantial changes in the temperature regime and the associated water-thermal mode of the non-rigid road clothing design led to the non-compliance of the existing zoning with the actual operating mode of non-rigid road clothing and, as a result, the discrepancy between the design values of the deformation and strength characteristics of the coating material and the basis for the actual working conditions of the structure. At the moment, there was a need for adjusting or developing a new climatic zoning of Ukraine under the conditions of asphalt concrete work to adjust the GIS-AR database for calculating non-rigid road clothing according to the criteria of strength, estimation and forecasting of the state of highways. The analysis of the temperature regime of twenty five regions of Ukraine was carried out. The collection, systematization, statistical processing and systematic analysis of clima-tological parameters in these areas were carried out.
The problem of the discrepancy between the existing geographic and climatic data base GIS - "Automobile Road" to the conditions of the current climate of Ukraine is determined. Recommendations on the need to review the boundaries of climatic regions of Ukraine are developed. In the course of the study, the methods for processing statistical data were used.
Key words: climate, GIS, temperature regime, metadata, databases, coverage, temperature.
Анализ природно-климатических факторов для формирования базы данных ГИС -«Автомобильная дорога» Ряпухш В.М., Захарова Е.В., ХНАДУ
Аннотация. В связи с существенными изменениями температурного режима и связанного с
ним водно-теплового режима конструкций нежесткой дорожной одежды, которые привели к несоответствию существующего районирования Украины фактическому режиму работы нежесткой дорожной одежды возникла потребность корректировки или разработки нового климатического районирования Украины по условиям работы асфальтобетонов и редактирование базы данных ГИС-АД для расчета нежесткой дорожной одежды по критериям прочности, оценки и прогнозирования состояния автомобильных дорог.
Ключевые слова: климат, ГИС, температурный режим, метаданные, базы данных, покрытие, температура.
