CC BY
106
УДК 330.47
АНАЛ1З КОРИСНОСТ1 ШФОРМАЦП ЯК ЕКОНОМ1ЧНОГО БЛАГА
УФ1МЦЕВА О. Ю. *, к. т. н, доцент
Кафедра eK0H0Mi4H0i теори та права, Державний вищий навчальний заклад "Придншровська державна академiя будгвництва та архггектури", вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Украша, тел. +38(0562) 46-98-05, e-mail: [email protected] , ORCID ID: 0000-0002-7049-4435
Анотацiя. Постановка проблеми. В сучаснш економiцi постiндустрiального типу провiдного значення набувають вiдносини, що складаються з приводу виробництва, обробки, збер^ання, передач^ обмiну та споживання iнформацii. При цьому iнформацiя може аналiзуватися як споживче благо, що приносить певну кориснiсть у результатi концевого споживання або у формi iнформацiйного ресурсу, здатного брати участь у процеа виробництва. У цш роботi застосовуеться пiдхiд до iнформацii з точки зору ii споживчих якостей, тобто як економiчного блага. Аналiз наукових дослщжень, що стосуються корисностi шформацшного блага, показуе вiдсутнiсть единого тдходу до даного питання. Пiд час створення узагальнено! моделi прийнято до уваги передумови, якi враховуються в моделях провщних учених. Мета cmammi - рзробити концепцш корисностi шформацшного блага на основi синтезу юнуючих теорiй корисностi iнформацii. Вивести узагальнювальний показник, що характеризуе обмеження у споживанш шформацп. Створити передумови для вартюного оцiнювання iнформацiйного блага. Врахування сучасних тенденцiй науково-технiчного прогресу повинно бути ввдображене у нових мiкроекономiчних показниках, у тому числ1 показниках ефективносп використання iнформацiйних благ. Висновок. Отримаш функцп сукупно! та граничное' корисностi iнформацiйних благ пiдтверджують необхщшсть особливого подходу до даного анал1зу. Обмежену здатнiсть до сприйняття шформацп окремим споживачем виражено через розроблений автором коефщент когнiтивностi. Спадна динамжа цього показника зумовлюе досягнення максимального значення сукупно1 корисностi та можливють вiд'емного значення граничноi корисностi. Однак збшьшення споживання iнформацiйних благ породжуе зростаючу ввддачу, зумовлену накопиченням знань. Це проявляеться у зростаннi середнього коефщента когнiтивностi згiдно з ростом структури знань. Гранична кориснiсть шформацп не будуватиме нульового значення, тобто загальна кориснiсть не набувае максимуму. Динамжа граничноi корисностi iнформацiйного блага вщповщае загальному закону спадно1 граничноi корисностi тiльки починаючи з певного моменту. Граничний анал1з iнформацiйного блага сприяе обгрунтуванню його вартiсноi оцшки, яка е одним з найактуальшших питань в сучаснiй економiчнiй теорп.
Ключов1 слова: тформацтне благо, сукупна користсть, гранична кориснкть, когнтивнкть.
АНАЛИЗ ПОЛЕЗНОСТИ ИНФОРМАЦИИ КАК ЭКОНОМИЧЕСКОГО
БЛАГА
УФИМЦЕВА О. Ю.*, к.т.н., доцент.
Кафедра экономической теории и права, Государственное высшее учебное заведение "Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры", ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38(0562) 46-98-05, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-7049-4435
Аннотация. Постановка проблемы. В современной экономике постиндустриального типа ведущее значение приобретают отношения, складывающиеся по поводу производства, обработки, хранения, передачи, обмена и потребления информации. При этом информация может анализироваться как потребительское благо, которое приносит определенную полезность в результате конечного потребления или в форме информационного ресурса, способного принимать участие в процессе производства. В данной работе используется подход к информации с точки зрения его потребительских качеств, то есть как экономического блага. Анализ научных исследований, касающихся полезности информационного блага, показывает отсутствие единого подхода к данному вопросу. При создании обобщенной модели приняты во внимание предпосылки, которые учитываются в моделях ведущих ученых. Цель статьи - разработать концепцию полезности информационного блага на основе синтеза существующих теорий полезности информации. Вывести обобщающий показатель, характеризующий ограничения в потреблении информации. Создать предпосылки для стоимостной оценки информационного блага. Учет современных тенденций научно-технического
прогресса должен быть отражен в новых микроэкономических показателях, в том числе показателях эффективности использования информационных благ. Вывод. Полученные функции совокупной и предельной полезности информационных благ подтверждают необходимость особого подхода к их анализу. Ограниченная способность к восприятию информации отдельным потребителем выражена через разработанный автором коэффициент когнитивности. Его убывающая динамика обуславливает достижение максимального значения совокупной полезности и возможность отрицательного значения предельной полезности. Однако увеличение потребления информационных благ порождает возрастающую отдачу, обусловленную накоплением знаний. Это проявляется в росте среднего коэффициента когнитивности согласно росту структуры знаний. Причем предельная полезность информации не будет принимать нулевого значения, то есть общая полезность не обретает максимума. Динамика предельной полезности информационного блага отвечает общему закону убывающей предельной полезности только начиная с определенного момента. Предельный анализ информационного блага способствует обоснованию его стоимостной оценки, которая является одним из наиболее актуальных вопросов в современной экономической теории.
Ключевые слова: информационное благо, совокупная полезность, предельная полезность, когнитивность.
THE ANALYSIS OF UTILITY OF INFORMATION AS OF ECONOMIC
GOODS
UFIMTSEVA O.Yu.*, Ph.Dr. (Tech.), Associate Prof.
Department of Economics and Law, State Higher Education Establishment "Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24A, Chernishevskogo str., Dnepropetrovsk 49600, Ukraine, tel. +38(0562) 46-98-05, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-7049-4435
Summary. Problem statement. Relations that form regarding production, processing, storage, transfer, exchange and consumption of information obtain managing values in modern economics of post-industrial type. At that information can be analyzed as consumer amenities that bring definite utility as a result of consumptive use, or as information resource that is able to take part in the process of production. In the given work the approach to information is used from the point of view of its consumer appeals, that is as economic good. The analysis of scientific investigations concerning usefulness of information amenities shows absence of a single approach to the given question. While creating a generalized model, preconditions represented in the models of leading scientists were taken into consideration. Purpose. To develop a concept of utility of information amenities on the basis of synthesis of existing theories of utility of information. To take out generalized criterion characterizing restrictions in consumption of information. To create preconditions for cost estimate of information amenities. Modern tendencies' accounting of technological progress should be reflected in the new microeconomic indicators, as well as in the indicators of information goods using effectiveness. Conclusion. Obtained functions of total and marginal utility of information amenities confirm necessity of special approach to their analysis. The restricted ability of information perception by individual consumer is expressed through coefficient of cognition developed by the author. It's decreasing dynamics preconditions achievement of maximum value of total utility and possibility of negative value of marginal utility. However, increase of consumption of information amenities creates increasing return conditioned upon knowledge gathering. It becomes apparent in increase of average coefficient of cognition according to increase of knowledge structure. At that marginal utility of information will not vanish, that is total utility does not achieve maximum. Dynamics of marginal utility of information amenities complies with general law of diminishing marginal utility starting only from a definite moment. Marginal analysis of information amenities promotes rationale of its cost estimate that is one of the most urgent questions in modern economics.
Keywords: information amenities, total utility, marginal utility, cognition.
Постановка проблеми. Сучасний стан економiчних вщносин характеризуется якюною змшою ролi шформацп в уах сферах господарсько! даяльносп, формуванням поспндус^ального типу нащональних економк, яю характеризуются переходом до шформацщно^нтелектуальних технологий, де шформащя стае провщним фактором
виробництва та нагальним благом [14]. Це дозволяе порушити питання про формування економпки нового типу - шформацшно! економаки, де домануючого значення набувають вщносини з приводу виробництва, обробки, збер^ання, передач^ обмшу та споживання шформацп. 1нформащя стае основою наукового економiчного анашзу, направленого
на дослщження закономрносп функцюнування iнформацiйних потреб, шформацшних благ, iнформацiйних ресурсiв, шформацшних ринюв, iнформацiйних витрат тощо [9]. Аналiзуючи застосування шформацп необхiдно враховувати п дуалiстичну природу в економiчному кругообiгу. З одного боку, можна аналiзувати iнформацiю як благо, що е результатом виробничо'].' дiяльностi та направлене на задоволення потреб споживача. З шшого, шформащю можна вважати виробничим ресурсом, який, разом з шшими факторами, залучаеться у виробничий процес.
Мета статть Враховуючи наявнi протирiччя у пщходах до аналiзу корисностi шформацп як економiчного блага, необхiдно:
- розробити вщповщну концепцiю на основi синтезу iснуючих теорiй корисностi шформацп;
- вивести узагальнювальний показник, що характеризуе обмеження у споживанш шформацп;
- створити передумови для вартюно'1 оцшки iнформацiйного блага.
Виклад матер1алу. Аналiз останнiх наукових дослiджень iз дано'1 проблеми можна подiлити на декшька напрямiв. По-перше, розроблення моделей оцшки продуктивносп iнформацiйного ресурсу ставить за мету обгрунтування ефективносп його використання. У працях О. М. Неверова, А. О. Павлова Т. I. Ставцевса [2; 5; 7] пропонуеться факторна модель, що вщображае вплив шформацшно'].' складово'1' виробництва у зростаннi обсяпв випуску продукци внаслiдок упровадження ^овацш. Вченi О. В. Карташева, Л. А. Иколаева, О. В. Лайчук, В. В. Самойлов [1; 3; 6] оцшювання продуктивносп iнформацiйного ресурсу проводять через оцшювання ризиюв, яких можна уникнути шляхом залучення певних шформацшних продукпв. Також застошвуеться метод експертних оцшок упровадження конкретного iнформацiйноro продукту. По-друге, проводиться аналiз сенсу використання шформацп як блага. Вчеш Дж. Стсглер, Р. Раднер, Дж. Стiглiц, М. Саймон, [8; 12; 13] розробили власш
концепцп аналiзу iнформацiйного блага, порiвняння та синтез яких стане предметом дослщження у цш статпроботг
Аналiз споживання шформацп як блага та залучення шформацшного ресурсу у виробництво повинен проводитися окремо з виявленням можливосп синтезу цих двох пiдходiв. У цiй працi буде застосовано пщхщ до шформацп з точки зору п споживчих якостей, тобто як економiчного блага.
У сучаснш економiчнiй теорп блага, представленi в обмеженш кiлькостi, називаються економiчними. Разом iз тим, оцiнка iнформацiйних благ iз позицii обмеженостi не однозначна. 1снуе думка, що iнформацiйнi блага невичерпш, оскiльки в мiру 1'х споживання вони не зникають [8; 14]. Однак можна припустити, що юнують обмеження у споживаннi шформацшного блага для окремого споживача.
По-перше, в кожного вiдособленого користувача в певний момент часу наявшсть шформацп завжди обмежена. По-друге, проблема обмеженосп шформацшного блага пов'язана також зi здатшстю людського мозку до оброблення шформацп. Залежно вщ сфери застосування та навичок використання, вмшня оцшити перспективу та сама шформащя може спричинити рiзнi економiчнi ефекти у рiзних споживачiв. Оссбливiсть споживання шформавд вимагае вiд споживача вдив^ально!' пiдгстсвленсстi до 11 сприйняття. По-трете, шформацшш блага вже не тддаються засвоенню, а тiльки послаблюють увагу, дратують, заважають засвоенню шшо! iнформацii.
Таким чином, iнформацiйне благо можна розглядати як економiчне благо, що тдлягае загальному закону спадано! гранично! корисностi, вiдповiдно до якого з ростом кшькосп споживаного блага корисшсть додатковоi одиницi знижуеться. При цьому корисшсть шформацп вимiрюеться не тшьки обсягами й застосування, а й зниженням ентропп пiд час п споживання.
Кориснiсть iнформацiйногс блага, аналопчно корисностi блага неiнформацiйногс, - категоря суб'ективна. Те саме благо може принести рiзну кориснiсть рiзним
економiчним агентам iз точки зору задоволення шформацшних потреб. Однак, на вщмшу вщ традицiйно дослiджуваних у неокласичнш теорп благ, ця суб'ективнiсть корисносп пов'язана не тiльки з рiзним ставленням до потреб, але також iз проблемою сприйняття шформацп й структурою накопичених знань шдивща. Наслщки ще'! специфiчностi iнформацiйного блага впливають на його особливу форму функцп корисносп.
Iнформацiйнi потреби, як i нешформацшш, можна подiлити на первиннi, життево важливi, незамiннi та вториннi - взаемозамшш. Такий розподiл досить умовний з погляду окремих суб'екпв i також залежить вiд вщповщно'! структури iндивiдуальних знань, що, у свою чергу, багато в чому визначаеться рiвнем розвитку суспшьства. Визнання обмеженосп шформацщних благ i платносп шформавд дозволяе застосовувати неокласичну методологiю до 11 аналiзу, робить можливим побудову функцп загально'! та гранично'1 корисностi iнформацiйного блага.
Аналiз праць учених щодо корисностi шформацшного блага показуе вiдсутнiсть единого пщходу до даного питання. Iснуючi протирiччя не були подоланi через видшення прiоритетiв або створення узагальнювально'! моделi корисностi iнформацiйного блага.
У першу чергу розглянемо теор^ шформацп Дж. Опглера [8], який вважав шформащю досконалим, тобто
необмеженим благом. У цьому штерпретацп функцiя корисностi шформацп може бути представлена як зростаюча зi спадною вiддачею, але ненегативною граничною корисшстю. У такому випадку функцп загально'! та гранично'1 корисносп iнформацiйного блага матимуть такий вигляд (рис.1).
За такого тдходу не враховуеться проблема взаемодп мiж уже наявною шформацшною структурою та корисшстю ново!' шформацп, тобто проблема можливо! перевантаженосп iнформацiею.
Рис. 1. Кривi, побудоват на основi тформацтно'1 теорИ Дж. Стiглера: а - сукупноХ корисностi; б - гранично'1 корисностi
Також не враховуеться обмежена здатшсть споживача шформацшного блага до розумового сприйняття та оброблення зовшшньо'! шформацп - когштившсть.
Г. Саймон [13] акцентуе увагу на обмеженш здатносп суб'екта до сприйняття шформацп, завдяки чому бiльшi 11 обсяги попршують яюсть прийняття економiчного рiшення. Поки обсяг споживаного шформацшного блага не досяг величини ТЫтах, додатковий прирют збшьшуе загальну корисшсть, хоча й спадними темпами. Тобто корисшсть шформацшного блага може досягати максимального значення, тсля чого додаткова шформащя викликае зниження загально'! корисностi вщ 11 залучення в результатi перевантаженосп споживача шформацшним благом. При цьому гранична корисшсть стае величиною негативною, а вщповщш кривi матимуть такий вигляд (рис. 2).
а - сукупно1 KopucHocmi; б - гранично'1 KopucHocmi
Ще значшшою вщмшшстю буде характеризуватися функщя корисностi iнформацiйних благ, якщо взяти за основу !! побудови шформацшну теорiю Стiглiца -Раднера [12]. Як вихщна гiпотеза дано! теорп виступае така теза: споживання шформацп породжуе нову iнформацiю, що впливае на штерпретащю первинно!. Iнформацiя набувае яюсних змiн та стае найважлившим фактором прийняття рiшень. Таким чином, характерною рисою графiчноi штерпретацп функцп корисностi iнформацiйних благ, побудовано! на основi зазначено! шформацшно! концепцп, е зростаюча вiддача вiд придбання та споживання шформацшних благ (рис. 3).
TUi
Qi
MUi
Qi
Рис. 3. Кривi, побудованi на основi iнформацiйноi теорп Ст^лща-Раднера: а - сукупноi корисностi; б - гранично'1' корисностi
Побудоваш моделi корисносп шформацшних благ значно рiзняться мiж собою залежно вщ того, передумови яко! з iнформацiйних концепцiй були взят за основу. Виникае необхiднiсть побудови синтетично! моделi корисностi
iнформацiйного блага на основi об'еднання проаналiзованих пiдходiв.
Такий пiдхiд може бути не тшьки застосований до шформацп, що використовуеться для прийняття
економiчного ршення, а й поширений на вс iншi iнформацiйнi блага.
Аналiз сукупно! та гранично! корисностi iнформацiйного блага повинен проводитись iз припущенням про залежшсть максимально! сукупно! корисностi
шформацшного блага вiд обсягу отримано! шформацп та структури знань економiчного агента, що дозволяе засвоювати iнформацiю.
В умовах обмеженосп когнiтивних здiбностей людини (вiдповiдно до теорп Г. Саймона) перевищення обсягу шформацп над тим, що узгоджуеться з юнуючою системою знань, зумовлюе скорочення загально! корисностi. Спiввiдношення мiж кiлькiстю спожитого шформацшного блага та максимально можливим обсягом сприйняття шформацп, що вщповщае структурi знань споживача, можна виразити через коефщент когнiтивностi к.
k =
(1)
де: к - коефщент когнiтивностi, Q - кшьюсть iнформацiйного блага, Отах - максимально можливий обсяг сприйняття шформацп.
Якщо к > 1 споживач здатен до споживання додатково! одинищ
шформацшного блага, отримуючи прирют загального рiвня корисностi Ти. Починаючи з моменту, коли к < 1, додатковий обсяг споживання сприймаеться як "шум", шформацшш блага вже не пщлягають засвоенню. 1з цього критичного моменту функщя корисносп шформацп TUi спадае. Ш1тах - максимальна корисшсть шформацшного блага, вона вщповщае значенню к = 1. Отримана крива мае конф^уращю, що вщповщае концепцп М. Саймона.
Однак, враховуючи пiдхiд Стглща -Раднера, збiльшення споживання шформацшних благ породжуе зростаючу вiддачу вщ !! застосування та сприяе накопиченню знань. Це проявляеться у зростанш середнього коефiцiента когнiтивностi к. Утворюються новi кривi корисностi (ТТи\2, ТЫз ... ТШП) з вiдповiдною максимальною кориснiстю. Поеднавши всi оптимуми функцш корисностi згщно з ростом структури знань, отримуемо функщю корисносп
шформацшних благ, що мае зростаючий характер (рис. 4).
Для того щоб з'ясувати характер отримано! зростаючо! функцп корисносп,
а
б
необхщно проаналiзувати динамшу гранично! корисностi шформацшного блага. Виходячи з передумови, що iнформацiйне благо можна розглядати як економiчне благо, вiддача вiд споживання додатково! одиницi шформацп повинна вщповщати загальному закону спадано! гранично! вщдачь Однак цей закон мае не абсолютний, а вiдносний характер, що проявляеться у динамщ граничного продукту при залученш ресурсiв [10]. Першi одиницi залученого ресурсу забезпечують випереджальний рют випуску.
Це тривае до досягнення технологично оптимального спiввiдношення ресурав. Далi рiст випуску починае вщставати вiд росту кiлькостi залученого ресурсу, що вщображае закон спадно! гранично! продуктивность Концепщя Стiглiца - Раднера дае тдстави зробити припущення, що у певних межах буде спостерiгатися зростання гранично! корисносп вiд споживання шформацшного
блага. Доки середне значення коефщента когнiтивностi k не досягне одинищ, гранична кориснiсть буде збiльшуватися, тсля чого обмеженiсть сприйняття iнформацiйного блага та гранична корисшсть будуть зменшуватись. Враховуючи пiдхiд Дж. Стiглера, можна стверджувати, що гранична корисшсть шформацп не набуватиме нульового значення, тобто загальна корисшсть не набувае максимуму.
У цьому проявляеться специфша шформацшного блага, функцп загально! та гранично! корисносп якого вiдрiзняються вiд традицiйно прийнятих у неокласичнш теорп для аналiзу споживання економiчних благ [10]. Графiчну модель агреговано! функцп сукупно! (ATU) та гранично! корисносп (AMU), отриману вщ синтезу трьох пiдходiв: Дж. Опглера, Г. Саймона та Стiглiца - Раднера, наведено на рисунку 4.
TUi TUnmax TUimax
TU3max TU2max
MUi
MUmax
Qi
Рис. 4. Kpuei, no6ydoeaHi на ocHoei об 'еднаноХ iнфоpмацiйноi концепцИ: а - агpегованоi сукупно'1' KopucHocmi; б - агpегованоi гpаничноi KopucHocmi
а
б
Специфiчнiсть шформацшного блага полягае в особливостях його вартюно! ощнки. Гранична корисшсть виступае мiрою цiнностi блага тд час аналiзу рiвноваги споживача на ринку товарiв. При цьому пiдходi цiна блага повинна дорiвнювати граничнш корисностi, як максимальна сума грошей, вщ яко! споживач хотiв би вщмовитися заради одержання додатково! одинищ товару. Таким чином, проведений аналiз може бути використаний для вартюного оцiнювання iнформацiйного блага, що е одним з найактуальшших питань у сучаснш економiчнiй теорп.
Висновок. Аналiз iснуючих наукових дослiджень виявив вщсутшсть единого тдходу до оцiнки ефективносп застосування шформаци. В цiй статт проведено аналiз корисносп шформаци як екожмчного блага на основi синтезу юнуючих концепцiй.
Отримано функци сукупно! та гранично! корисносп споживання шформацшних благ.
Обмежену здатнiсть до сприйняття шформаци окремим споживачем виражено через коефщент когнiтивностi. При цьому враховувалося, що збшьшення споживання iнформацiйних благ породжуе зростаючу вщдачу, зумовлену накопиченням знань. Граничний аналiз iнформацiйного блага сприяе обгрунтуванню його вартюно! ощнки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Карташева О. В. Управление информационными ресурсами : учеб. пособие / О. В. Карташева. - Ярославль : МУБиНТ, 2012. - 92 с.
2. Неверов А. Н. Концепция ноосферной стадии эволюции социально-экономических систем : дис. ... д-ра экон. наук : спец. 08.00.01 / Неверов Александр Николаевич. - Саратов, 2012. - 374 с.
3. Николаева Л. А. Формирование интеллектуально-информационного сектора экономики и оценка его потенциала : монография / Л. А. Николаева, О. В. Лайчук. - Владивосток : Изд-во ВГУЭС, 2007. - 130 с.
4. Школаев С. Б. Теория шформацшно!' економши: змют i основш суперечносп : дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.01 / Школаев £вген Борисович. - Ки!в, 2011. - 176 с.
5. Павлов А. А. Информационные технологии как потенциальный фактор современного экономического роста : монография / А. А. Павлов. - Москва : МАКС Пресс, 2007. - 112 с.
6. Самойлов В. В. Управление в условиях неопределенности: термодинамический подход / В. В. Самойлов // Экономические стратегии. - Режим доступа: http://www.inesnet.ru/rus_author/samojlov-v/.
7. Ставцева Т. И. Информация как субстанциональный элемент современной экономики и категория теоретического анализа : дис. ... д-ра экон. наук : спец. 08.00.01 / Ставцева Татьяна Ивановна. - Орел, 2006. -420 с.
8. Стиглер Дж. Экономическая теория информации / Дж. Стиглер // Вехи экономической мысли : в 3 т. T. 2. Теория фирмы / под. ред. В. М. Гальперина. - Санкт-Петербург, 2000. - С. 507-529.
9. Уфiмцева О. Ю. Розробка методики оцшки ефективносп залучення шформацшних ресурав / О. Ю. Уфiмцева, С. В. Дрожак, Т. £. Штепа // Економiчний проспр : зб. наук. пр. / Придшпровська держ. акад. буд-ва i архггектури. - Дншропетровськ, 2014. - № 85. - С. 104-113.
10. Уфiмцева О. Ю. Мжроекономша. Курс лекцш : тдручник / О. Ю. Уфiмцева. - Дшпропетровськ : ПДАБА, 2012. - 172 с.
11. Porta R. Informality and Development / R. Porta, A. Shleifer // Journal of Economic Perspectives. - 2014. -№ 3. - Р. 109-126.
12. Radner R. A Nonconcavity in the Value of the Information / Royand Radner, Joseph Stiglitz // Bayesian Models in Economic Theory / Marcel Boyer, Richard Kihlstrom. - Amsterdam, 1984. - P. 33 - 52.
13. Simon H. A. Rationality as Process and as Product of Thought / Herbert A. Simon. - Режим доступу: http://www.jstor.org/discover/10.2307/1816653. - Загол. з екрану. - Мова англ.
14. Stewart T. A. Intellectual Capital: The New Wealth of Organizations / Thomas A. Stewart - Режим доступу: http://www.goodreads.com/book/show/615168. Intellectual Capital. - Загол. з екрану. - Мова англ.
REFERENCES
1. Kartasheva O. V Upravlenie informatsionnymi resursami [Informations resources management]. Yaroslavl', IABNT, 2012. 92 p. ( in Russian).
2. Neverov A. N. Kontseptsiya noosfernoy evolyutsii sotsial'no- ekonomicheskih system. Dokt, Diss. [The concept of the noosphere evolution of socio-economic systems. Dock, Diss.].Saratov, 2012. 374 p.(in Russian).
3. Nikolaeva L.A, Laychuk O.V. Formirovanie intelekyual'no - informatsionnogo sektora ekonomiki i otsenka ego potentsiala [Formation of intellectually-information sector of the economy and the assessment of its potential]. Vladivostok, Izdatel'stvo VSUES, 2007. 130 p.(in Russian).
4. Nikolaev E.B. Teoriya informatsiinoi ekonomiky : zmist i osnovni superechnosti.Dokt,Diss. [Theory of the information economy: the content and the main differences.Dock, Diss.]. Kiev, 2011. 176 p. ( in Russian).
5. Pavlov A.A. Informatsionnye tehnologii kakpotentsial'ny faktor potentsial'nogo sovremennogo ekonomicheskogo rosta [Information technology as a potential factor of modern economic growth]. Moscow, MAKS Press, 2007. 112 p.( in Russian).
6. Samoilov V.V. Upravlenie v usloviyah neopredelennosti: termodinamicheskiy podhod [Management under uncertainty: a thermodynamic approach].(in Russian) Available at: http://www.inesnet.ru/rus author/samojlov-v/.
7. Stavtseva T. I. Informatsiya kak substantsional'ny element sovremennoy ekonomiki i kategoriya teoriticheskogo analiza. Dokt, Diss [Information as the substantial element of the modern economy and the category of theoretical analysis. Dokt,Diss.]. Orel, 2006. 420 p. (in Russian).
8. Stigler G. J. Ekonomicheskaya teoriya informatsii. Vekhi economicheskoi mysli.: v 3 tomah. T. 2. Teoria firmy. [The economics of information. Milestones of economic thought: in 3 volume. v. 2.Theory of the firm.]. St. Petersburg, Econom. shkola,2000, pp. 507-529.(in Russian).
9. Ufimtseva O.Y., Drozhak S.V, Shtepa T. E. Rozrobka metodyky otsinky efektyvnosti zaluchennya informatsiinyh resursiv [Development of methods for assesing the effectiveness of attracting informational resources]. Economikhnii prostir: zbirnyk naukovykh prats - Economic space : Collection of scientific papers. Dnepropetrovsk, 2014, no.85, pp. 104-113.(inUkraine)
10. Ufimtseva O. Y. Mikroeconomika. Kurs lektsiy [Microeconomics. Course of lectures]. Dnepropetrovsk, PDABA, 2012. 172 p. (in Russian).
11. Porta R. Informality and Development. Journal of Economic Perspectives. 2014. no. 3, pp.109-126.
12. Radner R. A Nonconcavity in the Value of the Information. Bayersian Models in Economic Theory. Amsterdam, Elsevier, 1984. pp. 33 - 52.
13. Simon H. A. Rationality as Process and as Product of Thought. Available at: http://www.jstor.org/discovei/10.2307/1816653.
14. Stewart T. A. Intellectual Capital: The New Wealth of Organizations. Available at: http://www.goodreads.com/book/show/615168.Intellectual Capital.
Стаття рекомендована до друку: 18.02.2015 р. Рецензент: проф. Ю. В. Орловська. Надшшла до редколегп 16. 02. 2015 р. Прийнята до друку 20.02.2015 р.
