CC BY
30
СВІТОВА ЕКОНОМІКА ТА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
удк 334.758
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕй
найбільших у світі
ТРАНСКОРДОННИХ УГОД ЗЛИТТІВ
ТА поглинань
ХАУСТОВА Вікторія Євгенівна
кандидат економічних наук, доцент
КУРОЧКІНА Ірина Геннадіївна
кандидат економічних наук
Процеси консолідації капіталу шляхом злиттів та поглинань компаній (далі - ЗіП) притаманні економікам всіх країн світу. На сьогоднішній день ступінь активності на ринку ЗіП є важливим індикатором стану економіки країни в цілому, оскільки її загальна конкурентоспроможність визначається тим, наскільки успішно та динамічно суб'єкти господарювання країни проникають на суміжні ринки і наскільки ефективно відбувається консолідація галузей її економіки.
Сучасною стратегією централізації й концентрації капіталу є міжнародні процеси транскордонних злиттів та поглинань. Головними передумовами розвитку цього явища вважаються швидкі технологічні зміни, фінансова дерегу-ляція та глобальна конкуренція. Враховуючи те, що основними покупцями виступають компанії розвинутих країн, до передумов слід віднести також досягнення граничної концентрації в межах їх національних ринків.
Необхідно зазначити, що незважаючи на те, що операції злиттів та поглинань на сьогодні мають вже більш ніж столітню історію розвитку, лише в останні десятиріччя почали окремо виділяти процеси транскордонних угод ЗіП, які є невід'ємною ознакою глобалізації та лібералізації світовій економіки, а також провідною стратегією зовнішнього зросту для сучасних компаній.
Основоположниками наукових досліджень процесів ЗіП вважаються П. Гохан, Д. Депамфіліс, Ф. Рід, П. Моросіні, У. Стеджер, Г. Дінз, Ф. Крюгер, С. Зайзель.
серед досліджень сучасних вітчизняних економістів щодо даної проблематики слід відмітити роботи: В. Андрій-чука, О. Білоруса, В. Будкіна, В. Геєця, Б. Губського, М. Дудченка, О. Єтокової, Г. Климка, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, С. Мочерного, В. Новицького, Б. Панасюка, Ю. Пахомова, А. Поручника, В. Рокочої, Л. Руденко, М. Рубцова, А. Румянцева, Є. Савельєва, В. Сіденка, Н. Татаренко, А. Філіпенка,
і. Школи та інших.
Метою цієї роботи є аналіз основних тенденцій розвитку процесів транскордонних злиттів та поглинань, а також аналіз особливостей сучасних найбільших транскордонних угод ЗіП в світі.
Світовий ринок ЗіП розпочав набувати рис організованої структури наприкінці ХіХ століття. Найбільший внесок у якісний і кількісний розвиток вніс національний ринок США, в рамках якого вперше було випробувано велику кількість інтеграційних механізмів і процедур здійснення угод.
Розвиток ринку ЗіП завжди носив хвилеподібний характер. У роботі [1] О. Г. Білорус, пов'язує циклічні хвилі ЗіП з процесами глобалізації, головними причинами яких стали політика економічної лібералізації та застосування нових технологій. Автор [1] вважає, що економічна глобалізація проходила за етапами: з 1870 р. по 1914 р., з 1950 р. до 1980 р. та з 1980 р. до сьогодні. В історичному розвитку циклічні хвилі ЗіП проходили в межах цих етапів.
Автори [2] визначають такі п'ять найбільш виражених хвиль у розвитку цих процесів:
■ хвиля злиттів 1887 - 1904 рр.;
■ злиття компаній у 1916 - 1929 рр.;
■ хвиля конгломератних злиттів в 60 - 70-х рр. ХХ-го століття;
■ хвиля злиттів в 80 -х рр. ХХ-го століття;
■ злиття в другій половині 90-х рр. ХХ-го століття.
В останні роки ринок злиттів та поглинань розвивається досить великими темпами. Причому збільшується як загальна кількість угод злиттів та поглинань, так і їх обсяги. Більшість досліджень відомих світових консалтингових агенцій відзначає, що хвиля злиттів та поглинань в другій половині 90-х рр. ХХ-го століття є найбільш вагомою та активною. Таким чином, сьогодні можна говорити про новий цикл укрупнення капіталу, який сформувався в останні десятиліття. Основою ж цього процесу стали міжнародні процеси злиттів та поглинань корпоративного капіталу, здійснюваного за допомогою прямих іноземних інвестицій.
Згідно з дослідженнями А. Т. Kearney, рекордну кількість угод злиттів та поглинань у світі було укладено в 2007 р. -більше 25 тисяч. За даними Mergermarket, за період з 2002 -2005 рр. спостерігалося щорічне світове зростання кількості угод злиттів та поглинань в середньому на 27,5%. У 2006 р. було укладено на 1500 операцій менше (падіння на 15%) у порівнянні з 2005 р., проте обсяг операцій у вартісному вираженні збільшився. Згідно з оцінками експертів агенції Thomson Financial світовий ринок ЗіП в 2007 р. складав у вартісному вираженні 4,4 трлн дол. (за даними дослідницької компанії Dealogic і проекту mergers.ru -4,7 трлн дол.) і виріс у порівнянні з 2006 р. більш ніж на 30% [3].
Необхідно зазначити, що, незважаючи на бурхливий розвиток процесів ЗіП, і сьогодні рівень розкриття інформації на ринку злиттів і поглинань знаходиться на низькому рівні, що проявляється у відсутності єдиної статистки по ринку, внаслідок чого оцінки його обсягів різняться майже в 1,5-2 рази. Подібні відмінності у статистиці виникають у зв'язку з використанням різних методологій і залежать від використовуваної інформації, а саме, починаючи з якого об'єму угод вони включаються в статистику; чи враховуються лише завершені або також і оголошені угоди; чи враховуються угоди між компаніями, які є юридично іноземними, але де-факто є внутрідержавними холдинговими структурами тощо. Тому при проведенні будь-яких досліджень та співставлень кількісних характеристик процесів ЗіП необхідно чітко визначати статистичну базу.
З даних, наведених в табл. 1, випливає, що максимальна кількість угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. була зафіксована у 2007 р. (22,86% від загальної кількості зареєстрованих угод ЗіП). Слід також зауважити, що максимальний обсяг зареєстрованих угод ЗіП також припадає на 2007 р. (24,18% від загального обсягу зареєстрованих угод ЗіП).
Стосовно подальшої кількісної активності відзначимо, що максимальна кількість найбільших в світі угод, окрім 2007 р., була зафіксована у 2008 р. - 73 угоди ЗіП, у 2000 р. - 54 угоди ЗіП та у 2006 р. - 54 угоди ЗіП.
Максимальні обсяги найбільших світових угод ЗіП окрім 2007 р. були отримані у 2000 р. - 656,8 млрд дол., у 2008 р. - 530,0 млрд дол. та у 2006 р.- 387,3 млрд дол.
Також, виходячи з табл. 1 можна зробити висновок про те, що починаючи з 2000 р. кількість та вартість угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. незмірно знижується до 2004 р. включно (вартісна активність - до 2003 р. включно). Потім до 2007 р. відмічається зростання вартості та кількості найбільших в світі угод ЗіП. Протягом же 2008-2009 рр., у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, спостерігається зниження всіх показників.
Проаналізуємо питому вагу угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр. в загальній кількості та обсязі угод ЗіП (табл. 2).
Виходячи з табл. 2, можна зробити висновок про те, що питома вага кількісного вираження угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. в загальній кількості є незначною. Що стосується питомої ваги обсягів угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол., слід підкреслити, що вона складає в середньому майже 60%. Тобто її частка в загальному обсязі угод ЗіП є переважною.
Дане дослідження проводилося на підставі статистки, представленої у щорічних звітах United Nations Conference on Trade and Development (далі - UNCTAD) - World investment Report (далі - WiR) [4]. Крім цього, в даному досліджені використовується статистика лише стосовно транскордонних (або трансграничних) угод ЗіП.
Проаналізуємо світовий ринок угод ЗіП з позиції найбільших зареєстрованих угод злиттів та поглинань за країнами та галузями в останнє десятиріччя, а саме починаючи з 2000 р., тобто останню хвилю інтеграційних процесів в світі.
Згідно з даними, наведеними у щорічних звітах World investment Report [3], за період 2000-2009 рр. було зареєстровано 420 угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол., на загальну вартість 3 406,9 млрд дол. (табл. 1).
На рис. 1. наведено динаміку середньої вартості найбільших в світі угод ЗіП за період 2000-2009 рр.
Як видно з рис. 1, середня вартість найбільших в світі угод ЗіП за період 2000-2009 рр. коливалася з 12,163 млрд дол. в 2000 р. до 7,786 млрд дол. в 2009 р. з різким зниженням в 2002 р. до показника 5,632 млрд дол. Таким чином, у 2000-2001 р. переважали більш крупні угоди ЗіП, ніж у 2002-2009 рр. Проте відмічається зростання середньої вартості угод ЗіП за останній період.
Проаналізуємо кількісні та вартісні показники найбільших в світі угод вартістю понад 3 млрд дол. за країнами в динаміці за період 2000-2009 рр.
У табл. 3 наведено кількість угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за країнами в динаміці за період 20002009 рр.
Виходячи з табл. 3 можна зробити висновок, що за період 2000-2009 рр. найбільшою кількісною активністю стосовно угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. відрізнялись такі країни: США (77 угоди ЗіП), Великобританія (68 угоди ЗіП), Німеччина (38 угод ЗіП) та Франція (38 угод ЗіП).
Загальний внесок країн в кількісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр. наведено на рис. 2.
Проаналізуємо обсяги угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за країнами світу в динаміці за період 20002009 рр. (табл. 4)
Виходячи з табл. 4 можна зробити висновок про те, що, також як і у випадку з попередньою хвилею, незважаючи на те, що за кількісним показником лідируючи позиції займали США, перше місце за вартісним показником угод ЗіП отримала Великобританія - 749,7 млрд дол., у той час коли
Таблиця 1
Світові угоди ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
Показник Рік Загалом
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Загальна кількість угод ЗіП, шт. 54 31 19 13 13 39 54 96 73 28 420
Загальна вартість, млрд дол. 656,8 237,0 107,0 76,4 84,7 285,9 387,3 823,8 530,0 218,0 3 406,9
Таблиця 2
Питома вага угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр. у загальній кількості та обсязі угод ЗіП
Рік Кількість Вартість
Загальна, шт. Понад 3 млрд дол., шт. % Загальна, млрд дол. Понад 3 млрд дол. %
2000 6 280 54 0,86 905,2 656,8 72,56
2001 4 368 21 0,48 429,4 237,0 55,20
2002 3 114 19 0,61 248,4 107,0 43,07
2003 3 004 13 0,43 182,9 76,4 41,78
2004 3 683 13 0,35 227,2 84,7 37,28
2005 5 004 39 0,78 462,3 285,9 61,85
2006 5 747 54 0,94 625,3 387,3 61,94
2007 7 018 96 1,37 1022,7 823,8 80,55
2008 6 425 73 1,14 706,5 530,0 75,01
2009 4 239 28 0,66 249,7 218,0 87,29
Середня вартість угоди ЗіП, млрд дол.
Рис. 1. Динаміка середньої вартості найбільших у світі угод ЗіП за період 2000-2009 рр.
в США було зареєстровано угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр. на суму 507,5 млрд дол., що на 242,2 млрд дол. (або на 32,3%) менше ніж у Великобританії.
На рис. 3 наведено внесок країн у вартісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 20002009 рр.
Проаналізуємо кількісні та вартісні показники найбільших в світі угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за галузями економіки за період 2000-2009 рр.
У табл. 5 наведено динаміку кількості угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за галузями світової економіки за період 2000-2009 рр.
Виходячи з табл. 5 можна зробити висновок про те, що найбільш привабливою галуззю за період 2000-2009 рр. з позиції кількісної активності угод ЗіП вартістю понад
3 млрд дол. була інвестиційна діяльність - 85 угод ЗіП. Крім цього, слід відзначити такі галузі, як зв'язок та обладнання для зв'язку (40 угода ЗіП) та банки й інші кредитні інститути (36 угод ЗіП).
На рис. 4 наведено загальний внесок галузей в кількісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
У табл. 6 наведено обсяги угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за галузями в динаміці за період 2000-2009 рр. Загальний внесок галузей в вартісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр. відображено на рис. 5.
З даних табл. 6 та рис. 5 випливає, що найбільш привабливою галуззю з позиції вартісного показника угод ЗіП понад 3 млрд дол. також є інвестиційна діяльність - угод ЗіП зареєстровано на суму 653,4 млрд дол. Слід відзначити
Таблиця 3
Кількість угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за країнами в динаміці за період 2000-2009 рр., шт.
Країна Рік Загалом по країнах
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Австралія 3 1 1 4 2 11
Австрія 1 1
Аргентина 1 1
Бельгія 1 1 1 1 2 1 7
Бермудські о-ви 1 1 1 3
Бразилія 1 1 1 3
Великобританія 12 9 6 3 1 8 7 10 8 4 68
Гонконг 1 1 2
Данія 2 1 1 4
Джерсі 2 2
Єгипет 1 1 2
Ізраїль 1 1 1 3
Індія 2 2
Індонезія 1 1
Ірландія 1 1 2
Іспанія 3 1 2 2 3 2 1 1 15
Італія 1 1 3 1 5 3 1 15
Канада 4 2 1 1 1 1 7 2 2 21
Катар 1 1 2
Китай 1 1 1 3
Кувейт 1 1
Люксембург 1 1 1 1 2 2 1 9
Мексика 1 1 2
Нідерланди 5 2 3 2 1 4 17
Німеччина 3 2 4 1 1 4 5 9 7 2 38
Нова Зеландія 1 1
Норвегія 1 1
ОАЕ 1 2 2 5
О-в Гернсі 1 1
Південна Африка 1 1
Південна Корея 1 1 2
Російська Федерація 1 1 1 3
Саудівська Аравія 1 1 2
Сінгапур 2 1 1 2 3 9
США 7 3 2 4 3 6 10 27 11 4 77
Туреччина 1 1
Фінляндія 2 1 1 2 6
Франція 8 2 2 1 2 6 7 7 3 38
Швейцарія 2 1 2 3 2 2 1 13
Швеція 1 1 4 1 1 8
Японія 2 1 2 2 6 1 14
Multi-National 1 2 3
Загальна кількість 54 31 19 13 13 39 54 96 73 28 420
США
Рис. 2. Загальний внесок країн у кількісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
Таблиця 4
Обсяги угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за країнами в динаміці за період 2000-2009 рр., млрд дол.
Країна Рік Загалом по країнах
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Австралія 20,3 6,9 4,9 14,8 75,3 122,2
Австрія 4,7 4,7
Аргентина 3,1 3,1
Бельгія 3,5 12,5 4,0 4,8 35,5 3,2 63,5
Бермудські о-ви 4,4 9,3 3,1 16,8
Бразилія 7,8 17,2 4,1 29,1
Великобританія 315,0 60,7 32,4 23,9 3,9 37,5 28,4 192,2 28,6 27,1 749,7
Гонконг 6,6 3,8 10,4
Данія 6,1 5,8 5,2 17,1
Джерсі 9,9 9,9
Єгипет 12,8 14,9 27,7
Ізраїль 3,4 7,4 6,5 17,3
Індія 17,6 17,6
Індонезія 3,1 3,1
Ірландія 3,3 3,4 6,7
Іспанія 21,0 3,2 19,7 10,4 58,3 32,1 4,1 7,9 156,7
Італія 4,9 4,0 26,5 4,6 47,7 17,3 13,5 118,5
Канада 18,5 9,3 5,3 11,1 3,8 8,7 28,0 32,3 12,2 129,2
Катар 3,8 9,6 13,4
Китай 4,1 3,5 15,0 22,6
Кувейт 3,4 3,4
Люксембург 5,3 4,3 5,8 4,7 11,2 9,2 3,0 43,5
Мексика 3,7 14,2 17,9
Нідерланди 30,0 6,9 82,9 36,6 7,6 17,6 181,6
Німеччина 16,9 36,7 25,1 7,7 4,5 25,7 30,7 66,3 52,1 14,4 280,1
Закінчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Нова Зеландія 3,8 3,8
Норвегія 4,2 4,2
ОАЕ 6,9 7,5 8,3 22,7
О-в Гернсі 3,1 3,1
Південна Африка 3,9 3,9
Південна Корея 4,9 3,9 8,8
Російська Федерація 7,6 6,3 4,1 18,0
Саудівська Аравія 3,6 11,6 15,2
Сінгапур 14,2 3,7 4,4 11,2 12,3 45,8
США 51,8 24,0 15,7 17,5 23,2 26,0 61,8 224,2 35,2 28,1 507,5
Туреччина 6,6 6,6
Фінляндія 9,3 3,3 3,1 28,6 44,3
Франція 121,0 14,9 14,0 3,4 22,1 41,8 53,4 69,0 21,3 360,9
Швейцарія 35,9 10,5 9,1 31,4 11,0 8,0 46,7 152,6
Швеція 4,8 6,5 20,2 4,0 6,1 41,6
Японія 9,3 9,8 8,4 18,1 32,2 5,8 83,6
Multi-National 5,2 13,3 18,5
Загальна кількість 656,8 237,0 107,0 76,4 84,7 285,9 387,3 823,8 530,0 218,0 3 406,9
Інші країни 19%
Великобританія 22%
Австралія
Канада
Швейцарія
США
15%
Франція
11%
Німеччина
Рис. 3. Загальний внесок країн у вартісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
і такі галузі, як зв'язок та обладнання для зв'язку (538,0 млрд дол.), банки й інші кредитні інститути (293,1 млрд дол.) та виробництво газу, нафти та продуктів нафтоперероблення (233,9 млрд дол.).
Таким чином, проведене дослідження показало, що за результатами аналізу останньої хвилі злиттів та поглинань, максимальна кількість та обсяги угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. була зафіксована у 2007 р. Причому,
якщо питома вага угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за кількістю була незначною, то за обсягами угод склала майже 60%. Тобто в загальному обсязі ЗіП переважають саме крупні угоди, вартістю понад 3 млрд грн, незважаючи на їх невелику кількість. В останню хвилю операцій ЗіП найбільшою кількісною активністю стосовно крупних угод відрізнялись такі країни, як США, Великобританія, Німеччина та Франція. У той же час, незважаючи на те, що за кількісним
Таблиця 5
Кількість угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за галузями світової економіки за період 2000-2009 рр., шт.
Країна Рік Загалом по країнах
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Банки та кредитні інститути 4 3 2 3 4 4 7 7 2 36
Бізнес-послуги 4 1 2 5 6 3 1 6 28
Виробництво газу, нафти та продуктів нафтопереробки 1 3 3 1 1 4 1 6 6 2 28
Виробництво транспортних засобів 1 1 1 1 4 8
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 3 1 2 3 2 3 3 3 20
Гірнича промисловість 2 2 2 6
Готелі і казино 1 1
Електричне та електронне обладнання 1 2 3
Електричні послуги 4 4 1 1 1 6 6 6 29
Електро-, газо- і водопостачання 1 1 2 4
Зв'язок та обладнання для зв'язку 17 7 3 5 3 5 40
Інвестиційна діяльність 2 5 2 1 3 5 11 32 20 4 85
Інше 1 2 3
Комп'ютери та програмне забезпечення 2 1 1 4 1 9
Машинобудування 1 1 2
Металургія та виробництво металевих виробів 1 1 1 2 4 4 1 14
Страхування 4 2 1 1 2 2 12
Текстильне виробництво, виробництво одягу 1 1
Телекомунікації 3 1 2 2 3 11
Товари для особистого використання 1 1 2
Торгівля 1 1 1 1 1 5
Транспорт 1 1 1 1 4
Фармацевтична промисловість 2 1 1 1 2 2 6 4 4 23
Фінансові компанії 3 2 5 7 2 19
Хімічне виробництво 1 1 1 3 3 4 3 16
Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість 1 3 1 1 3 2 11
Загальна кількість 54 31 19 13 13 39 54 96 73 28 420
показником лідируючи позиції займала США, перше місце інвестиційна діяльність, зв'язок і обладнання для зв'язку та
за вартісним показником угод ЗіП отримала Великобрита- банківська сфера.
нія. Найбільш привабливими галузями для ЗіП останньої хвилі з позиції як кількісної, так і вартісної активності була
Інвестиційна
діяльність
20%
Металургія та вирбництво металевих виробів
Бізнес-послуги
Фармацевтичн
промисловість
Зв'язок та обладнаня
для зв'язку 10%
Банки та кредитні інститути
Виробництво газу, нафти та продуктів нафтоперероблення
Виробництво харчових продуктів напоїв та тютюнових с
виробів Електричні
5% пос7%уги
Рис. 4. Загальний внесок галузей у кількісну активність угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
Таблиця 6
Обсяг угод ЗіП вартістю понад 3 млрд дол. за галузями світової економіки за період 2000-2009 рр., млрд дол.
Країна Рік Загалом по країнах
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Банки та кредитні інститути 39,7 25,5 19,1 30,2 30,4 20,2 58,1 51,3 18,6 293,1
Бізнес-послуги 27,0 5,8 11,6 32,8 29,0 24,7 4,5 39,3 174,7
Виробництво газу, нафти та продуктів нафтопереробки 27,2 14,9 12,9 7,6 3,4 84,6 3,5 34,8 33,9 11,1 233,9
Виробництво транспортних засобів 9,3 5,5 4,2 14,1 20,1 53,2
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 35,7 10,5 10,2 12,1 11,8 10,8 27,9 13,0 132,0
Гірнича промисловість 11,7 40,8 39,4 91,9
Готелі і казино 5,7 5,7
Електричне та електронне обладнання 4,0 7,4 11,4
Електричні послуги 19,3 30,2 7,7 3,7 4,9 46,4 43,8 41,9 197,9
Електро-, газо- і водопостачання 40,4 3,7 7,0 51,1
Зв'язок та обладнання для зв'язку 338,9 74,2 20,2 25,6 49,9 29,2 538,0
Інвестиційна діяльність 9,5 31,1 7,2 4,4 11,5 32,7 50,9 347,4 124,1 34,6 653,4
Інше 6,9 10,0 16,9
Комп'ютери та програмне забезпечення 12,6 4,8 3,5 67,1 4,9 92,9
Машинобудування 4,4 8,6 13,0
Металургія та виробництво металевих виробів 4,8 11,5 5,3 8,6 57,4 23,6 5,5 116,7
Страхування 36,5 23,7 11,1 7,1 17,8 23,2 119,4
Текстильне виробництво, виробництво одягу 4,2 4,2
Телекомунікації 20,0 4,3 15,0 9,7 23,1 72,1
Закінчення табл. 6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Товари для особистого використання 4,5 5,5 10,0
Торгівля 3,6 4,4 4,6 4,4 3,1 20,1
Транспорт 6,7 3,0 3,5 5,6 18,8
Фармацевтична промисловість 10,6 6,6 3,3 3,4 8,7 13,6 57,1 20,7 57,4 181,4
Фінансові компанії 21,7 15,9 41,7 40,8 9,8 129,9
Хімічне виробництво 3,9 3,7 9,6 16,6 25,1 43,0 28,2 130,1
Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість 4,9 11,9 6,9 3,7 11,1 6,5 45,0
Загальна кількість 656,8 237,0 107,0 76,4 84,7 285,9 387,3 823,8 530,0 218,0 3 406,9
Інвестиційна
діяльність
Металургія та вирбництво металевих виробів
Страхування
Хімічне виробництво
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів
Бізнес-послуги
5%
Фармацевтична промисловість Електричні послуги
Зв'язок та обладнаня для зв'язку 16%
5%
Банки та кредитні інститути
Виробництво газу, нафти та продуктів нафтоперероблення
Рис. 5. Загальний внесок галузей у вартісну активність угод ЗіП понад 3 млрд дол. за період 2000-2009 рр.
Література
1. Білорус О. Г., Власов В. І . Глобальні трансформації торгівлі: Монографія / О. Г. Білорус, В. І. Власов. - К.: ННЦ ІАЕ, 2008.
2. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Курочкіна І. Г. Злиття та поглинання компаній як фактор підвищення їх конкурентоспроможності / Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики: Монографія / Під ред. д-ра екон. наук, проф. Пономарен-
ка В. С., д-ра екон. наук, проф. Кизима М. О., д-ра екон. наук, проф. Тищенка О. М. - Х.: ФОП Лібуркіна Л. М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 36 - 50.
3. Хаустова В. Е. Слияния и поглощения компаний в экономиках стран мира / Соціально-економічний розвиток України ті її регіонів: Монографія. - Х.: Вд «ІнЖЕК». - 2008. - С. 200 - 222.
4. http://stats.unctad.org
