CC BY
59
iнiцiювати прокурорськ перевiрки незалежними слiдчими Генерально! про-куратури Украши всiх рiшень, винесених на користь рейдерiв укра!нськими судами; створити реестр рейдерських судових ршень та внести на розгляд Вищо! ради юстици персональнi справи суддiв, якi !х винесли.
Лiтература
1. Белжов О. Рейдерство в Укра1'ш - реалп сьогодення // Юридичний журнал. - 2007. -№ 4. - С. 105-109.
2. Вакцина проти рейдерства // Урядовий кур'ер. - 2007. - № 42. - С. 5.
3. Варналш З. Рейдерство в Укра1'ш передумови та шляхи подолання // Стратепчш прь оритети. - 2007. - № 2(3). - С. 29-40.
4. Паламарчук Г. Особливосп рейдерства в Укра1'т та пол1тика його. подолання / Г. Паламарчук, Л. Венгер // Економша Украши. - 2007. - № 9. - С. 24-35.
5. Сметанкова Ю. Что такое рейдерство? // Власть. - 2007. - № 1. - С. 37-42.
УДК 338.45:621:658.589 Acnip. С.Ю. Гвоздю1 - НУ "Львiвська полтехтка "
АНАЛ1З ОСНОВНИХ ЧИННИК1В АКТИВВАЦП ШНОВАЩЙНО Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВА
Визначено ochobhï чинники, яю впливають на ефективнiсть та активiзацiю ïh-новацшно'1' дiяльностi пiдприeмства, а також здшснено аналiз цих чинниюв. Встанов-лено, що для тдвищення ефективностi науково-технологiчного потенцiалу краши потрiбно здiйснити iнформацiйну, теоретичну та практичну тдтримку з боку держа-ви та шоземних iнвесторiв щодо шновацшно активних пiдприeмств та установ, а також створити базу актуальних швестицшних пропозицiй.
Post-graduate S.Yu. Gvozdyu - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Basic factors analysis of enterprise innovative activity activation
This article discusses the main factors which affecting the efficiency and revitalizati-on of innovative enterprises and also analysis these factors. It is set that for the increase of efficiency of scientifically technological potential of country it is needed to carry out informative, theoretical and practical support from the side of the state and foreign investors in relation to innovative active enterprises and establishments, and also to create the base of actual investment suggestions.
На сьогодш до актуальних проблем економжи Украши можна вщнес-ти тдвищення ефективност i конкурентоспроможност шдприемств на осно-в1 ïx постшного оновлення i розвитку галузей виробництва, як здшснюють наукомютку дiяльнiстю. Саме тому i виникае потреба у запровадженш пере-дових технологш. Ця проблема особливо актуалiзуеться в наш час - час гло-бальноï економiчноï кризи. Цей факт iстотно впливае на дiяльнiсть тд-приемств. Вони не спроможш запроваджувати зовсiм новпта теxнологiï, тому здебiльшого використовують ремонт та модершзащю iснуючого устаткуван-ня. Витрати при цьому е набагато меншими, шж у разi застосування певних ноу-хау. Але виникае такий момент, коли витрати на профшактику та ремонт стають дуже великими - такими, що навт цшковита модершзащя вже не виправдовуе кшькост вкладених коштiв.
1 Наук. кер1вник: проф. 1.О. Тивончук, д-р екон. наук - НУ "Льв1вська полтгехшка"
Збшьшення ступеня вщкритост щодо купiвлi-продажу на ринках Укра-1ни, з одного боку, i посилення свiтових iнтеграцiйних процесiв, з iншого, суп-роводжуеться посиленням конкуренци. А це зумовлюе потребу пошуку нових ринкових нiш, де б продавали переважно шновацшну продукщю, оскiльки традицiйнi види ще! продукци здебiльшого неконкурентоспроможнi.
Iнновацiя, нововведення, шновацшна дiяльнiсть та iнновацiйна поль тика - це новi категори, як з'явилися в ходi економiчного розвитку нашо! краши на етапi формування ринкових вщносин. Як слушно зауважила доктор економiчних наук О. Лапко, "в той час, як на Заходi теори iнновацiйного розвитку вивчались, аналiзувались i вдосконалювались, в Укра1ш, як i в уЫх кра-1нах колишнього Радянськог°Союзу, теори шновацш вважалися антикласови-ми. У 80-т роки в iндустрiально-розвинутих крашах свiту теорiю штенсифь каци замшила теорiя iнновацiйних процесiв, як тдгрунтя ново! моделi еконо-мiчного зростання" [3, с. 25].
Об'екти та методи дослвдження. Iнновацiйна спрямованiсть еконо-мiчного розвитку змiнюе його основу, що потребуе високо! концентрацп ма-терiальних i фiнансових ресурсiв, а також шдвищено! уваги до використання штелектуальних ресурсiв [1, с. 23]. Аналiз наукових праць [3-5] шдтверджуе актуальнiсть i важливiсть дослiдження згадано! проблеми i пошуку шляхiв и вирiшення.
Постановка задачi. На сьогоднi немае чiткого пiдходу до визначення сут шновацшно! дiяльностi, наявнi ощнки грунтуються тiльки на вибiркових обстеженнях деяких груп шдприемств. Саме це i е причиною суперечливостi одержаних результат. На пiдставi результатiв дослщження iнновацiйним визнаеться пiдприемство, що впроваджуе шноваци незалежно вiд того, хто був !хшм автором, - шдприемство чи зовнiшнi агенти.
Виклад результа^в дослiдження. Мета дослiдження -характеристика та аналiз основних чинникiв, що сприяють активiзацil шновацшно! дiяль-ност пiдприемства. Проблема економiки iнновацiйного типу привернула ува-гу дослiдникiв на початку 1980-х роюв, коли стало очевидним, що дiючi ме-хашзми "упровадження" результатiв дослiдження i розроблень неефективш, iнновацiйна активнiсть пiдприемств низька, а середнш вiк виробничого ус-таткування невпинно збiльшуеться.
Iнновацiйна дiяльнiсть е сьогоднi однiею з найважливших умов для створення конкурентоспроможних товарiв, а також послуг як основного чин-ника зростання нашо! економжи. При цьому держава повинна здшснювати фiнансування iнновацiйних проектiв, залучати до стимулювання приватних i державних шдприемств для вкладення швестици в шновацшш проекти. Для цього потрiбно створити певш пiльговi умови вже для тих шдприемств, яю в свош дiяльностi впроваджують прогресивнi технологи та здшснюють науко-во-дослiднi дослiдження.
За минулий перюд було вжито низку заходiв щодо регулювання та стимулювання шновацшно! дiяльностi, зокрема створено мехашзми державного фiнансування iнновацiй та шфраструктури шновацшно! дiяльностi. Од-нак найбшьшою проблемою все таки залишаеться недосконалiсть зв,язкiв мiж покупцем i продавцем iнновацiйних товарiв, тобто мiж розробниками й
спoживaчaми нoвoввeдeнь, а тaкoж низька мoтивaцiя для poзpoблeння i впpo-вaджeння шшвацш. Цe зyмoвлюe нeпpoзopiсть пpoцeсy poзpoблeння нoвiт-нiх тeхнoлoгiй.
Здiйснeння шшвацшних зaхoдiв y складних yмoвaх сyчaснoï era^-мiчнoï ситyaцiï oб,eктивнo шв'язате зi значними тpyднoщaми та фшаншвими ризиками. Органи Дepжкoмстaтy Украши здшснювали oцiнювaння чинникiв, щo стримують шшвацшну дiяльнiсть на пpoмислoвих пiдпpиeмствaх. Aнaлiз статистичних даних свiдчить, щo фiнaнсoвi тpyднoщi нaйбiльшe впливають на пpoцeс нayкoвo-тeхнiчнoгo poзвиткy виpoбництвa. Гpyпa чинниюв, шв'яза-них iз низькoю фiнaнсoвoю спpoмoжнiстю, хapaктepнa мaйжe для вшх шд-приемств. Kpiм загальних причин нeстaчi власних кoштiв та нeмoжливoстi за-лyчeння дepжaвних джepeл фiнaнсyвaння, вaжливe знaчeння мае висoкий pi-вeнь кpeдитних стaвoк, щo тагаж впливае на вiдсyтнiсть кoштiв y зaмoвникa.
У свoïй дiяльнoстi шдприемства нe так чaстo зaстoсoвyють швинки. Здeбiльшoгo виникае пoтpeбa в oнoвлeннi iснyючoгo yстaткyвaння. Aджe ду-жe чaстo тeхнoлoгiчнi пpoцeси вигoтoвлeння opo^y^n викopистoвyються тривалий тepмiн, oднaк е i звopoтний бiк цьoгo. У npo^ti свoeï eксплyaтaцiï вoнo тостш^ знoшyeться i пoтpiбнo свoeчaснo oнoвлювaти йoгo. Цe спри-ятимe шдтриманню нaлeжнoï якoстi пpoдyкцiï. Пpoфiлaктичнi зaхoди та pe-мoнт, а шгали мoдepнiзaцiя устаткування дасть змoгy шдприемствам збepiгa-ти пapaмeтpи тeхнoлoгiчнoгo пpoцeсy бeз вiдчyтних змiн.
Пiдпpиeмствa рщга зaстoсoвyють paдикaльнi iннoвaцiï. Цe сaмe мoж-на сказати i ^o ввeдeння в дiю вeликoмaсштaбнoгo ^^ва^й^го пpoeктy. Пepeвaжнo iннoвaцiï мають ^лшшувальний хapaктep. Iннoвaцiйнa дiяль-нiсть спpямoвaнa на вдoскoнaлeння iснyючих тeхнiчних зaсoбiв. Цe здiйснюeться для змeншeння тpyдoмiсткoстi oпepaцiй з вигoтoвлeння пpoдyк-ци та eкoнoмiï мaтepiaлiв. Останне здшснюеться шляхoм мoжливoï oптимiзa-ци peжимiв oбpoблeння мaтepiaлiв. Цe всe сприяе тагаму зaхoдy як знижeння виpoбничих витрат. Здeбiльшoгo тaкi iннoвaцiï мають лoкaльний хapaктep. ïх poзpoбляють пращвники пiдпpиeмств.
Хapaктepнa oзнaкa нинiшньoгo eтaпy poзвиткy eкoнoмiчнo poзвинeних краш - прюрш^ти в гaлyзi тeхнoлoгiй. Ц eтaп стaнoвлeння нoвoгo пiдхoдy дo фopмyвaння й peaлiзaцiï нaцioнaльнoï пoлiтики нayкoвo-тeхнiчнoгo, ^o-мислoвoгo й iннoвaцiйнoгo poзвиткy з мeтoю швидкoгo нapoщyвaння oбсягiв виpoбництвa кoнкypeнтoспpoмoжнoï пpoдyкцiï i на внyтpiшньoмy, i на зoв-нiшнiх ринках [6, с. 152].
Ниш шшвацшну дiяльнiсть у тeхнoлoгiчнiй сфepi здiйснюють ^pe-вaжнo на пpoмислoвих пiдпpиeмствaх, а тaкoж в opгaнiзaцiях мaлoгo бiзнeсy. Пiд час вивчeння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi oснoвнy увагу придшяють дoслi-джeнню пpoмислoвих шдприемств, o^i^ra сaмe пpoмислoвiсть е oснoвним спoживaчeм ствopювaних тeхнoлoгiчних iннoвaцiй. Сepeд важливих шказни-кiв eкoнoмiчнoï дiяльнoстi пiдпpиeмств - ix iннoвaцiйнa актившсть. Загаль-ний спад виpoбництвa нeгaтивнo вплинув на iннoвaцiйнy дiяльнiсть. Зoкpeмa пpoстeжyeться щopiчнe знижeння кiлькoстi та питoмoï ваги пiдпpиeмств, якi впpoвaджyвaли iннoвaцiï в yсix видах eкoнoмiчнoï дiяльнoстi. За даними ста-тистичнoгo спoстepeжeння, 2GG7 р. в Укра"ш нoвoввeдeння здiйснювaли
1472 промислових шдприемств. Частка шновацшно активних шдприемств за останнi роки майже не значно змшилася i становила 14,2 % у 2007 р., 11,2 % - у 2006 р., 11,9 % - у 2005 р. i 13,7 % - у 2004 р.
Даш про кшьюсть шдприемств, як займалися шновацшною дiяльнiс-тю, наведено на рис. [7, с. 332].
Рис. Ктьшсть промислових шдприемств Украти, яК займалися шновацшною
дьяльшстю у 2004-2007рр.
У дослщженнях з обговорювано! проблематики завжди роблять спро-би обгрунтувати зв'язок рiвня шновацшно! активност з галузевою приналеж-нiстю, величиною шдприемств, !хшм територiальним розташуванням, формою власность Результати дослiдження свiдчать, що найвища iнновацiйна активнiсть характерна для шдприемств машинобудування. 1хнш рейтинг за рiвнем iнновацiйно! активностi залишаеться незмшним протягом останнiх рокiв [7, с. 332].
Також одним iз чинниюв, який впливае на активiзацiю шновацшно! дiяльностi е форма власностi шдприемства. I! не можна розглядати вщокрем-лено вiд iнших характеристик шдприемства, таких як специфжа вироблено! продукцп i галузева приналежнiсть. Хоча цей чинник i вивчено недостатньо, але можна впевнено сказати, що на малих пiдприемствах з чисельнiстю мен-ше нiж 150 чоловiк шноваци застосують рiдко. Вони е нерентабельними для шдприемств такого масштабу. Що стосуеться великих шдприемств, то можна стверджувати, що вони, хоча i не дуже активно, але все ж таки використову-ють новинки. Вони мають бiльшi можливост для самофшансування науко-вих розроблень, або закупiвлi ноу-хау iз зовнi. Але найлегше все ж середнiм шдприемствам. Вони гнучкiшi до ринкових умов i мають бiльшi можливостi мiнiмiзувати витрати на дослiдження та регулювати чисельшсть новинок, до-магаючись нормального обсягу завантаження юнуючих потужностей.
Рiзна форма власностi також по-рiзному впливае на активiзацiю шно-вацiйно! дiяльностi. Найпривабливiшими е для вкладення кош^в в iннова-цiйну дiяльнiсть шдприемства шоземно!, а також змiшано! форм власность Але вони менш захищеш в умовах економiчно!, полiтично! та сощально! нес-табiльностi. На вщмшу вiд них, державнi пiдприемства е краще захищеними в данiй ситуаци i спроможнi складати довготермiновi плани на майбутне. Хоча i вважають що держава недостатньо стимулюе шновацш, але все ж вони дають !й дохiд. I держава мае в запаЫ значний обсяг наукових розроблень.
1нновацшно активнi шдприемства Укра!ни осво!ли виробництво 2526 нових видiв продукцi! (2005 р. - 3152). З кожним роком цей показник зменшуеться. Це вщбуваеться з причин, незалежних вiд пiдприемств [7]. Як-
що розглянути шновацшну активнiсть промислових шдприемств Укра1ни за квартали 2007 р., то можна зауважити, що на 4,7 % порiвняно з початком року зросла питома вага шдприемств, що впроваджували шноваци (табл.), але при цьому питома вага реалiзованоl шновацшно! продукци в обсязi промислово! майже не зросла (на 0,8 % в кшщ 2007 р.). Було запроваджено у виробництво новi технолопчш процеси (1419), бшьша частка яких становить маловщходш, ресурсоощаднi процеси (близько 45 %).
Табл. 1нновацшна актившсть промислових шдприемств ^ кратиу 2007р.
Показник \ Перюд I квартал 2007 р. I швр1ччя 2007 р. 9 мшящв 2007 р. 2007 р.
Питома вага шдприемств, що впроваджували шноваци, % 6,8 7,5 7,9 11,5
Питома вага реал1зоваио! шновацшно! продукци в обсяз1 промислово!, % 5,9 6,3 6,1 6,7
Освоено шновацшт види продукци, найменувань 556 997 1426 2526
з них нов1 види техтки 182 413 566 881
Впроваджено нов1 технолопчш процеси, процешв 202 346 499 1419
у т.ч. малов1дходт, ресурсоощадт 68 126 187 634
За напрямами витрат 2007 р. бшьшють промислових шдприемств (68,9 %), що займались шновацшною дiяльнiстю, спрямували кошти на прид-бання машин, обладнання та програмного забезпечення, 19 % - на шшу шновацшну дiяльнiсть, 9,1 % - на дослщження i розроблення, 7,3 % - на внут-рiшнi науково-дослiднi розробки [7, с. 333].
Обсяг реалiзацil шновацшно! продукци залежить вiд iнновацiйних витрат, але щ фiнансовi потоки е, зазвичай, рiзночасовими. Динамiка цього показника протягом останшх п'яти рокiв свщчить про нестабiльний характер коливань. Варто зазначити, що 2007 р. близько половини шновацшно! продукци реалiзовано за межi Укра1ни. Аналiз динамши iнновацiйних витрат протягом останнiх 2003-2007 р. вказуе на те, що 1х величина була максимальною 2003 р. i становила 287,9 млн грн, протягом 2004-2006 рр. поступово зменшувалась i 2007 р. зросла порiвняно з 2006 р. на 1,2 млн грн i становила 240,9 млн грн [7].
1снуе певна диспропорщя мiж обсягами реалiзацil шновацшно! продукци та шновацшними витратами. Ця невiдповiднiсть вказуе на те, що деяк витрати на шноваци не е такими, вони списаш на цей рахунок.
Новi макроекономiчнi умови сприяють шновацшнш дiяльностi шд-приемств, особливо зорiентованих на внутрiшнiй ринок, що стрiмко шдвищи-ло конкурентоспроможнiсть 1хньо1 продукци порiвняно з iмпортною. Пщ-приемства, що працюють на мiжнародний ринок, змогли використати новi можливостi незначною мiрою. У таких умовах виробництва почали здшсню-вати технологiчнi нововведення з метою шдвищення конкурентоспромож-ност свое! продукци на свiтовому ринку. 1стотно пiдвищився 1'хнш iнтерес до в^чизняно! технiки й вони актившше зверталися до вiтчизняних виробникiв.
Територiальний чинник також впливае на рiвень шновацшно! актив-ностi. Цiльовi опитування показують значну роль мiсцевих адмшстрацш у
стимулюванш шновацш. Важливе значення тут мають не лише прямi швести-цй' з мюцевого бюджету, а й створення шституцшно-законодавчих умов, спри-ятливих для шновацшно1 дiяльностi. Кошти з регюнальних джерел зазвичай розподiляють або на основi конкурсу, або внаслiдок прямого ршення мюце-вих органiв влади. Неабияке значення мають також неформальш мехашзми, до того ж, що бшьший обсяг наданих коштiв, то ютоттша 1'хня роль. Окрiм того, сьогодш конкурентне середовище також неоднакове в рiзних регiонах.
Малi шновацшш шдприемства зорiентованi переважно на внутршнш ринок. За результатами дослiдження, менш як 20 % ïx вщ загально! кiлькостi мають закордонних партнерiв. Бiльшiсть малих шдприемств випускають на-укомiстку продукцiю, маючи незначнi витрати на дослщження й розроблен-ня. Лише близько 30 % малих шновацшних шдприемств швестують значнi ресурси в наукову й проектно-конструкторську дiяльнiсть.
Значна кiлькiсть пiдприемств, що здшснювали iнновацiйну дiяльнiсть, указали на висок кредитнi ставки як чинник, що ïï стримуе. Негативний вплив на шновацшну дiяльнiсть зовнiшнix чинникiв посилюеться дiею внутрiшнix вад господарювання. Це недосконалють системи управлiння, вiдставання орга-нiзацiï виробництва вiд розвитку умов та потреб ринкового середовища.
Аналiз чинникiв активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi шдприемств зас-вiдчуе насамперед зорiентованiсть шновацшного процесу на ринок, а також i на таке: варто брати до уваги потреби не лише краши, а й свгговий ринок, потребу випереджального виробництва iнновацiй порiвняно з рiвнем попиту на них i, нарешт^ формування iнфраструктури шновацшно1" дiяльностi.
Висновки. На практицi також основну увагу придшено саме цим аспектам шновацшно1" дiяльностi, що е природним, тому що споживача здебшь-шого цiкавлять не трудношд, що постають перед творцем шновацшного роз-роблення, а практичнi можливост останньо1'.
З метою пiдвищення ефективност науково-теxнологiчного потенцiалу потрiбно здiйснити шформацшну, теоретичну та практичну пiдтримку з боку держави та шоземних iнвесторiв щодо iнновацiйно активних пiдприемств та установ, а також створити базу актуальних швестицшних пропозицiй.
Тому основними завданнями для усшшного розвитку та активiзацiï ш-новацiйноï дiяльностi в Укрш'ш е:
• покращення юнуючо1 законодавчо1 бази;
• надання консультащйних послуг щодо iнновацiйноï дiяльностi;
• забезпечення спiвпрацi щодо створення та впровадження в життя шнова-щйно1 продукцiï мiж трьома учасниками: науково-дослщними установами, промисловими пiдприемствами, а також органами мшцево1 влади;
• сприяння впровадженню в виробничий процес нов1тшх маловiдxодниx та енергоощадних теxнологiчниx процешв.
Л1тература
1. Гриньова В.М. Соцiально-економiчнi проблеми iнновацiйного розвитку пiдприемств : монограф1я / В.М. Гриньова, О.В. Козирева. - Х. : ВД "1НЖЕК", 2006. - 192 с.
2. ¡лляшенко С.М. Управлiння iнновацiйним розвитком : навч. посiбн. - 2-ге вид. [пе-рероб. i доп.]. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга"; - К. : Вид. дiм "Княгиня Ольга", 2005. -324 с.
3. Лапко О. 1нновацшна д1ядьн1сть у систем! державного регулювання : монограф1я. -К. : 1н-т економ. прогнозування НАН Украши, 1999. - 342 с.
4. Санто Б. Сила инновационного саморазвития // Инновации. - 2004. - № 2. - С. 5-15.
5. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 400 с.
6. Федулова Л.1. 1нновацшна економша : пщручник. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 480 с.
7. Статистичний щор1чник УкраТни за 2007 рш.
УДК 658.8 Доц. М.К. Колкник, канд. екон. наук;
acnip. А.М. Ульянова - НУ "Львiвська полтехшка"
УДОСКОНАЛЕННЯ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НЮВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОÏ СТРУКТУРИ У СИСТЕМ1 ÏÏ УПРАВЛ1ННЯ
Запропоновано оцiнювати конкурентоспроможнiсть виробничо-господарсько'1' структури у otcremi píbhíb ïï управлшня: оперативного, тактичного, стратегiчного -вщповщно на основi критерпв конкурентоспроможностi продукцп виробничо-госпо-дарсько'1' структури (ВГС) стосовно конкурент, вщносно'1' ефективностi дiяльностi суб'екпв ВГС, а також вщносно'1' швестицшно'1' привабливостi. Така система критерь ïb оцiнювання конкурентоспроможностi ВГС дае змогу пов'язати стратегiчний i опе-ративний рiвнi управлiння конкурентоспроможнiстю структури.
Ключов1 слова: виробничо-господарська структура, конкурентоспроможнiсть, ощнювання, управлiння.
Assoc. prof. M.K. Kolisnyk; post-graduateA.M. Ulyanova-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Indeces competitiveness improvement of industrially-economic structures
in management system
It is proposed to evaluate competitiveness of industrial-economic structure in the system of its management levels - operational, tactic and strategic. According to these levels the criteria for competitiveness of industrial-economic structure (IES) are comparative product competitiveness, comparative profitability and comparative investment attractiveness. Such system of criteria of evaluation of competitiveness of IES enables to link strategic and operative even managements of structure a competitiveness.
Keywords: industrially-economic structure, competitiveness, evaluation, management.
Постановка проблеми. У сучасних умовах кризи вщбуваеться поси-лення конкуренци. Тому кер1вники виробничо-господарських структур (ВГС) шукають нов1 шляхи шдвищення конкурентоспроможност ВГС, яке немож-ливе без ефективного управлшня нею. Управлшня конкурентоспроможшстю виробничо-господарських структур потр1бне для визначення шляху, вдоско-налення ВГС для досягнення сильнiшоï конкурентноï позици пор1вняно Í3 по-точною на ринку. Ощнювання конкурентоспроможност виробничо-госпо-дарсь^' структури здшснюеться у процес стратепчного аналiзу i сприяе шд-вищенню якост рiшень щодо управлiння ВГС та ïx конкурентоспроможнiстю, зокрема пiд час вибору конкурентних стратегiй для аналiзованоï структури. Тому актуальним постае завдання формування системи показниюв та критерь ïb оцiнювання конкурентоспроможностi виробничо-господарсь^' структури.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Вагомий науковий внесок у дослщження управлiння виробничо-господарськими структурами зробили
