CC BY
22
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК616-089.5-036.8; 616-001+614.88 ЛЬОВК1Н O.A., ГОМОВСЬКИЙ Б.М., CEPIKOB К.В.
Кафедра медицини невдкладнихстан'в A3 «Запор1зька медична академ'т п'слядипломно! осв'пи МОЗ Укра1ни»
AHAAi3 НАДАННЯ СПЕЩАЛ130ВАНИМИ БРИГАДАМИ
EKCTPEHOI (ШВИДК01) МЕДИЧН01 Д0П0М0ГИ ПОСТРАЖДАЛИМ i3 ТЯЖК0Ю ЧЕРЕПН0-М03К0В0Ю
ТРАВМ0Ю
Резюме. Був проведенийретроспективний анал1з вшзних карт спещал1зованих бригад екстреноЧ (швид-коЧ) медично'1 допомоги м. Запорiжжя щодо надання екстреноI медично'1 допомоги пащентам ш тяжкою черепно-мозковою травмою за перше пiврiччя 2014року. Було проаналЬзовано 86 вшзних карт. Середнш вк постраждалих становив 36,6 ± 8,0 року. 72 % постраждалих — чоловки. Серед постраждалих з тяжкою черепно-мозковою травмою переважали чоловки працездатного вку (39 %). Уа постражда-лi з тяжкою черепно-мозковою травмою вимагали екстреного вiдновлення прохiдностi дихальних шля-хiв та рестраторно'1 тдтримки (частота дихальнихрухiв 8,1 ± 0,5хв-1 та сатуращя 82,1 ± 0,3 %). Рестраторна тдтримка, що проводилася всм постраждалим 1з тяжкою черепно-мозковою травмою, була ефективною (статистично вiрогiдне збльшення частоти дихальних рухiв 1з 8,1 ± 0,5 хв-1 до 14,8 ± 0,1 хв-1 та статистично вiрогiдне збльшення 5рО2з 82,1 ± 0,3 % до 97,0 ± 0,3 %). Рестраторна тдтримка проводилась у режимi нормокапни (про що свiдчать показники Рв(С02 32,4 ± 0,2 мм рт.ст.). Корекщя гемодинамiчних показнишв сприяла досягненню середнього артерiального тиску на рiвнi 103,4 ± 1,8мм рт.ст.
Ключовi слова: тяжка черепно-мозкова травма, догосттальний етап, ттенсивна тератя.
Вступ
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — найбшьш частий i найбшьш тяжкий вид травми, що е основною причиною смерт постраждалих у ввд вщ 20 до 40 роюв [1]. За даними Всесвггньо! оргашзащ! охорони здоров'я, щорiчно у свт отримують череп-но-мозкову травму понад 10 млн оаб. Частота ЧМТ щорiчно становить у рiзних репонах Укра!ни вщ 2,3 до 6 випадюв (у середньому 4—4,2) на 1000 населен-ня [1, 2]. Тяжка черепно-мозкова травма (ТЧМТ) зустрiчаеться бшьше н1ж у 40 % постраждалих. Що-рiчно в Укра!ш вщ ЧМТ помирае 10—11 тис. оаб, тобто рiвень смертност становить 2,4 на 10 тис. У 2012 р. смертшсть вщ зовшшнк причин серед мюь-кого населення дорiвнювала 82,6 на 100 тис., серед сшьського — 111,6 на 100 тис. На сшьську мюцевють припадае 1/3 вах ЧМТ [1, 2]. Найпрший прогноз при ТЧМТ асощюеться iз системною гiпотензiею, зниженням церебрально! перфузи та штракрашаль-ною гiпертензiею [3—6]. Цi фактори можна коригу-вати вже на догосштальному етапi.
Мета: провести аналiз надання екстрено! (швид-ко!) медично! допомоги (Е(Ш)МД) пащентам iз ТЧМТ спецiалiзованими бригадами Е(Ш)МД м. За-пор1жжя.
Матер1ал i методи досодження
Нами був проведений ретроспективний ана-лiз ви!зних карт спецiалiзованих бригад Е(Ш)МД м. Запоргжжя щодо надання екстрено! медично! допомоги пащентам i3 ТЧМТ за перше mврiччя 2014 року. Було проаналiзовано 86 ви!зних карт. Серед-нiй вiк постраждалих становив 36,6 ± 8,0 року. 72 % постраждалих — чолов^.
У табл. 1 показано розподш постраждалих i3 ТЧМТ за вжом, статтю та тяжкiстю стану за шкалою коми Глазго (ШКГ). Даш табл. 1 свщчать, що постраждалих iз рiвнем свiдомостi 10—9 балiв за ШКГ було 30 % ф них 21 % — це чоловжи вiком 31—40 роюв), постраждалих iз рiвнем свщомосп 8—7 балiв за ШКГ було 56 % (з них 30 % — це чоловжи вжом
Адреса для листування з авторами:
Льовын Олег Анатолшович
м. Запор1жжя, вул. Медведева, 18, кафедра медицини невщкладних станiв Запорiзько'i медично! академи пiслядипломно'i освiти E-mail: levkin03@rambler.ru
© Льовын О.А., Голдовський Б.М., Серков К.В., 2014 © «Медицина невщкладних сташв», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
118
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 7(62) • 2014
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
31—40 роюв), постраждалих i3 piBHeM свiдомостi 6—4 балiв за ШКГ було 14 %. Щ данi свiдчать про те, що серед постраждалих i3 ТЧМТ переважали чоловiки молодого працездатного BiKy.
Керована та допомгжна вeнтиляцiя лeгeнiв про-водилася peспipатоpом Medumat Standard А (Hi-меччина) з FiO2 0,4—0,5. Використовувався мош-тоp/дeфiбpилятоp HeartStart MRx (Philips) i3 метою ЕКГ-монiтоpингy та sidestream-капнографп. Визна-чення piвня насичення гeмоглобiнy аpтepiальноi кpовi киснем проводили методом пульсоксиметри (Sp02). Heiнвазивнe визначення piвня аpтepiально-го тиску (АТ) проводили з пщрахунком середнього аpтepiального тиску (САТ). Рiвeнь глжемп визнача-ли глюкометрами.
Екстрена медична допомога постраждалим з ТЧМТ проводилася згщно з Наказом МОЗ Украши № 34 вщ 15.01.2014 «Про затвердження медико-тех-нолопчних докyмeнтiв зi стандартизацп екстрено'1 медично'1 допомоги», «Ушфжованим клiнiчним протоколом екстрено'1 медично'1 допомоги «Череп-но-мозкова травма».
Статистична обробка результапв проведена з ви-користанням пакета Statistica 6.0. Вщмшносп вва-жали статистично значущими при р < 0,05.
Результата та Тх обговорення
1нтенсивна тepапiя ТЧМТ проводилася на осно-вi единое лжувально! тактики, засновано'1 на про-фiлактицi та лiкyваннi вторинно'1 церебральное дис-функци та шемп.
Пщ час надання допомоги та транспортуван-ня всi постpаждалi з ТЧМТ знаходилися у поло-женш Фовлера (iз головою, пщнятою на 30—40°) з обов'язковою iммобiлiзацiею шийного вщщлу хребта комipом Шанца.
У табл. 2 наведет дат змш показниюв мeханiки дихання й газообмшу в пацiентiв iз ТЧМТ на етапах надання допомоги.
Даш табл. 2 свщчать, що постpаждалi з ТЧМТ до надання екстрено'1 медично'1 допомоги мали пору-шення показникiв мехашки дихання та газообмiнy (частота дихальних р^в (ЧДР) була 8,1 ± 0,5 хв-1, сатypацiя — 82,1 ± 0,3 %), що було пов'язано з по-рушенням прохщносп дихальних шляхiв та при-гшченням дихального центру. Тому всiм постраж-далим iз ТЧМТ вiдновлювали та тдтримували пpохiднiсть дихальних шляхiв вже на догостталь-ному eтапi шляхом екстрено'1 штубацп трахее або використання супраглоточних повiтpопpоводiв (i-gel, LMA). Шсля чого постраждалим проводили керовану або допомiжнy вeнтиляцiю лeгeнiв рест-ратором Medumat Standard А (Шмеччина) iз ЧДР 14,8 ± 0,1 хв-1, ХОД 7,9 ± 0,1 л/хв та FiO2 0,4-0,5. Данi табл. 2 свщчать, що peспipатоpна шдтримка була ефективною (статистично вipогiднe збшьшен-ня ЧДР iз 8,1 ± 0,5 хв-1 до 14,8 ± 0,1 хв-1 та статистично вipогiднe збiльшeння Sp02 з 82,1 ± 0,3 % до 97,0 ± 0,3 %). Рeспipатоpна пщтримка проводилась у peжимi нормокапнп (про що свщчать показники PetCO2 32,4 ± 0,2 мм рт.ст.).
1нфузшна тepапiя проводилась iз метою досяг-нення САТ 95-100 мм рт.ст. та пщтримки церебрального перфузшного тиску (ЦПТ) на piвнi 70 мм рт.ст. (ЦПТ = САТ - ВЧТ) [4, 6]. Залежно вщ почат-кового piвня аpтepiального тиску iнфyзiйна тepапiя складалася з малооб'емно'1 шфузп з використанням гшертошчного розчину NaCl (5,8% — 100 мл) у по-еднаннi з ГЕК та вазопресорами або магнeзiальноi терапи (20 мл 25% розчину).
Даш табл. 3 свщчать, що шсля надання екстрено'1 медично'1 допомоги постраждалим iз ТЧМТ показники гемодинам^ вipогiдно змiнювалися, що приводило до досягнення САТ на piвнi 103,4 ± 1,8 мм рт.ст.
Вторинна нeйpопpотeкцiя проводилась церак-соном або L-лiзинy есцинатом у рекомендованому дозуванш вiдповiдно до вiкy.
Таблиця 1. Розподш постраждалих ¡з ТЧМТ за в1ком, статтю та тяжюстю за ШКГ
ШКГ, бали Вт пащенлв, poKiB
30 i менше 31-40 41i бтьше
Чоловши Жшки Чоловжи Жшки Чоловжи Жшки
Ктьмсть пащенлв, абс. (%)
10-9 2 (2) - 12 (14) 6 (7) 6 (7) -
8-7 3 (3,5) 3 (3,5) 19 (22) 7 (8) 12 (14) 4 (5)
6-4 2 (2) - 2 (2) 1 (1,5) 4 (5) 3 (3,5)
Показники Етапи надання допомоги
До ресшраторно! пщтримки Пщ час транспортування
ЧДР, хв-1 8,1 ± 0,5 14,8 ± 0,1*
ХОД, л/хв - 7,9 ± 0,1
Ppeak, см вод.ст. - 18,3 ± 0,2
Sp02, % 82,1 ± 0,3 97,0 ± 0,3*
PetCO2, мм рт.ст. - 32,4 ± 0,2
Примтка: * — в1рогщн1 змНи пор1вняно з попереднм етапом (р < 0,05).
Таблиця 2. Динам1ка змн показниюв механ1ки дихання й газообмшу в постраждалих iз ТЧМТ
№ 7(62) • 2014
www.mif-ua.com
119
Оригинальные исследования / Original Researches_^■
Таблиця 3. Динамка змН показниюв гемодинамки у постраждалих ¡з ТЧМТ
Показники Етапи надання допомоги
До надання допомоги Шсля надання допомоги
АТсист., мм рт.ст. 183,3 ± 2,1 130,3 ± 2,5*
АТ^аст., мм рт.ст. 98,0 ± 1,5 89,0 ± 1,7*
ЧСС, хв-1 85,4 ± 1,5 82,1 ± 2,2
САТ, мм рт.ст. 124,3 ± 1,7 103,4 ± 1,8*
Примтка: * — в1рогщн1 змШи пор1вняно з попередшм етапом (р < 0,05).
Висновки
1. Серед постраждалих Í3 ТЧМТ переважали чо-лов^ працездатного bíky (39 %).
2. yci постраждалi з ТЧМТ вимагали екстреного вщновлення прохiдностi дихальних шлях1в та рест-раторно! пщтримки (Sp02 до надання рестраторно! пщтримки 85,1 ± 0,3 %).
3. У постраждалих Í3 ТЧМТ респiраторна пщ-тримка була ефективною (статистично вiрогiдне збiльшення ЧДР з 8,1 ± 0,5 хв-1 до 14,8 ± 0,1 хв-1 та статистично вiрогiдне збшьшення Sp02 з 82,1 ± 0,3 % до 97,0 ± 0,3 %). Респiраторна пiдтримка проводилась у режимi нормокапнп (про що свiдчать показ-ники PetCO2 32,4 ± 0,2 мм рт.ст.).
4. Корекцiя гемодинамiчних показникiв сприяла досягненню середнього артерiального тиску на рiвнi 103,4 ± 1,8 мм рт.ст.
Список лператури
1. Наказ МОЗ Украгни eid 15.01.2014 № 34 «Про затвер-дження та впровадження медико-технологiчних doxyMeHmie 3i стандартизаци екстреног медичног допомоги».
2. Рощт Г.Г. Гостра крововтрата при травматичних пошко-дженнях / Рощт Г.Г., Крилюк В.О., 1скра Н.1. //Острые и неотложные состояния в практике врача. — 2008. — № 2. — С. 43-45.
3. Mortality Reduction after Implementing a Clinical Practice Guidelines-Based Management Protocol for Severe Traumatic Brain Injury [Arabi Y, Haddad S., Tamim H, Al-Dawood A, Al-Qahtani S., Fe-rayan A.]// Journal Critical care. — 2010. — Vol. 5(2). — P. 190-195.
4. Guidelines for the acute medical management of severe traumatic brain injury in infants, children and adolescent // Pediatric Critical Care Medicine. — 2012. — Vol. 13(1).
5. Samir H. Haddad Critical care management of severe traumatic brain injury in adults / Samir H. Haddad, Yaseen M. Arabi // Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine. — 2012. — Vol. 20 (12).
6. Micelle Haydel Management of mild traumatic brain injury in the emergency department // Emergency Medicine Practice an evidence-based approaches' to Emergency Medicine. — 2012. — Vol. 14(9).
Отримано 19.09.14 ■
Аевкин O.A., Голдовский Б.М., Сериков K.B. Кафедра медицины неотложных состояний ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
АНАЛИЗ ОКАЗАНИЯ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫМИ БРИГАДАМИ ЭКСТРЕННОЙ (СКОРОЙ) МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПОСТРАДАВШИМ С ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ
Резюме. Был проведен ретроспективный анализ выездных карт специализированных бригад экстренной (скорой) помощи г. Запорожья по оказанию экстренной медицинской помощи пациентам с тяжелой черепно-мозговой травмой за первое полугодие 2014 года. Было проанализировано 86 выездных карт. Средний возраст пострадавших составил 36,6 ± 8,0 года. 72 % пострадавших — мужчины. Среди пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой преобладали мужчины трудоспособного возраста (39 %). Все пострадавшие требовали экстренного восстановления проходимости дыхательных путей и респираторной поддержки (частота дыхательных движений 8,1 ± 0,5 мин-1 и сатурация 82,1 ± 0,3 %). У пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой респираторная поддержка была эффективной (статистически достоверное увеличение частоты дыхания с 8,1 ± 0,5 мин-1 до 14,8 ± 0,1 мин-1 и статистически достоверное увеличение Sp02 с 82,1 ± 0,3 % до 97,0 ± 0,3 %). Респираторная поддержка проводилась в режиме нормокапнии (о чем свидетельствуют показатели PetCO2 32,4 ± 0,2 мм рт.ст.). Коррекция гемодинамических показателей способствовала достижению среднего артериального давления на уровне 103,4 ± 1,8 мм рт.ст.
Ключевые слова: тяжелая черепно-мозговая травма, догоспитальный этап, интенсивная терапия.
Lyovkin O.A., GoldovskyiB.M., SerikovK.V. Chair of Emergency Medicine of SI «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Health of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine
ANALYSIS OF CRITICAL CARE MANAGEMENT OF SEVERE TRAUMATIC BRAIN INJURY BY MEDICAL EMERGENCY TEAMS
Summary. A retrospective analysis of records of mobile medical emergency teams in Zaporizhzhia about emergency care to patients with severe traumatic brain injury for the half-year period (2014) was performed. Eighty six records were analyzed. An average age of patients was 36.6 ± 8.0 years old. 72 % of victims were male. Able-bodied male parsons prevailed among the victims with severe traumatic brain injury (39 %). All patients with severe traumatic brain injury required airway management and respiratory support (respiratory rate 8.1 ± 0.5 min-1 saturation 85.1 ± 0.3 %). Respiratory support performed to all the patients with severe traumatic brain injury was effective (statistically significant increase in respiratory rate from 8.1 ± 0.5 min-1 to 14.8 ± 0.1 min-1 and SpO2 from 82.1 ± 0.3 to 97.0 ± 0.3 %). Respiratory support was performed in eucapnia (confirmed by PetCO2 parameter 32.4 ± 0.2 mmHg). Hemodynamic parameters resulted in achievement of average blood pressure level 103.4 ± 1.8 mmHg.
Key words: severe traumatic brain injury, pre-hospital period, critical care.
120 Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586 № 7 (62) • 2014
