CC BY
29
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7039
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.1/.09:614.4::612.6
A • • U Ml ••• ^
Анал13 порушень репродукц1ино1 функцп кобил за латентного
переб1гу ринопневмони
М.1. Кривда kryvdaznaeu@gmail. com
Житомирський нацюналъний агроекологiчний утверситет, Старий бульвар, 7, м. Житомир, 10002, Украша
Отримання здорового молодняку часто е головною запорукою ефективного ведення тваринництва, зокрема в конярст-вi. Сучаст ктт господарства зустрiчаються з такими порушеннями репродуктивной функцп, як самовыьне переривання жеребностi, народження слабкого молодняку, а також нерезультативн оаметння та вiдсутнiсть охоти у кобил (перегули). Це характерно, в першу чергу, для господарств стацюнарно неблагополучних щодо герпесвiрусних тфекцт рiзних титв.
Метою проведеноI до^дног роботи став аналiз виявлених патологт репродукцп та визначення етюлогп гх прояву шляхом аналiзу гематологiчних показниюв кобил для до^дного юнного господарства, стацюнарно неблагополучного щодо вiрусу ринопневмонп коней та лептострозу. Аналiз гематологiчних показниюв дозволив провести паралелi мiж вiдхилення-ми цитологiчних та бiохiмiчних показниюв кровi кобил вiд норми та проявом патологт репродукцп з врахуванням серологi-чних даних тф^вання збудниками ринопневмонп та лептострозу. Отриманн в ходi вивчення данш дозволили тдтверди-ти герпесвiрусну етюлогт абортiв та народження слабкого молодняку; необхiднiсть неспецифiчно'í стимуляцп кобил, направленоI на тдвищення загальноI резистенцп без застосування iмуностимуляторiв, та ращональтсть подальших дета-льних до^джень мiкробiологiчно'í контамтацп статевих шляхiв кобил, у яких рееструвались нерезультативн оаметння та перегули.
Ключовi слова: кобили, порушення репродукцп, гематологiчнi показники, герпесвiрус коней першого типу (ринопневмо-тя).
Получение здорового молодняка часто является основой эффективного ведения скотоводства, в частности коневодства. Современные конные хозяйства встречаются с такими нарушениями репродуктивной функции, как самопроизвольное прерывание жеребости, рождение слабого молодняка, а также нерезультативные осеменения и отсутствие охоты у кобыл (перегулы). Это характерно, в первую очередь, для хозяйств, стационарно неблагополучных по отношению к герпес-вирусным инфекциям разных типов.
Целью проведенной исследовательской работы стал анализ обнаруженных патологий репродукции и определение этиологии их проявлений методом анализа гематологических показателей кобыл для исследовательского хозяйства, стационарно неблагополучного по отношению к ринопневмонии и лептоспирозу. Анализ гематологических показателей позволил провести параллели между отклонениями цитологических и биохимических показателей крови кобыл от нормы и проявли-нием патологий репродукции с учётом серологических данных инфицирования возбудителями ринопневмонии и лептоспиро-
Citation:
Kryvda, M. (2016). Analize of the disorders in reproductive function of mares with latent form of the herpesvirus tipe—1. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 167-170.
Анализ нарушений функции репродукции у кобыл при латентном
течении ринопневмонии
М.И. Кривда [email protected]
Житомирский национальный агроэкологический университет, Старый бульвар, 7, г. Житомир, 10002, Украина
за. Данные, полученные в ходе исследований, позволили подтвердить герпесвирусную этиологию абортов и рождения слабого молодняка; необходимость неспецифической стимуляции кобыл, направлений на повышение общей резистенции без использования иммуностимуляторов, и рациональность дальнейших детальных исследований микробиологической контаминации половых путей кобыд, у которых регистрировались нерезультативные осеменения и перегулы.
Ключевые слова: кобылы, нарушение репродукции, гематологические показатели, герпесвирус лошадей первого типа (ринопневмония).
Analize of the disorders in reproductive function of mares with latent form
of the herpesvirus tipe-1
M. Kryvda [email protected]
Zhytomyr national agroecological university, Staryj Boulevard, 7, Zhytomyr, 10002, Ukraine
We are living in time of economic regulation in all spheres. If you want to be in stream you need be economic effective. The main key to effective management in stock-breeding and also in horse-breeding is getting healthy cattle. But this is possible not in all case. Nowadays horse farms meet with such reproductive disorders as abortions, birth of weak foals and ineffective inseminations, sexual without (deregulation). Fast of all it's real especially for house-farms which are permanently unfortunate about herpesvirus infections of different types. That's why we made monitoring of gynecological disorders in such horse farm to test the part of them happened in it. In parallel were tested hematological indexes of healthy mares and those who had reproductive disorders. Analyze of reproductive pathology and establish its etiology in testing of hematological indexes of farm mares, permanently troubled about horses herpesvirus type one and type two and leptospirosis, became the aim of the research. Analysis of hematological indexes allowed making parallels between declination of cytological and biochemical blood indexes of the mares and reproductive pathologies taking into consideration serological results to herpesvirus and leptospirosis. Testing results allow us to make some conclusions. So was proved rhinopneumonia's etiology in abortion and birth of weak foals, what were happened in the experimental horse farm. Most of the tested mares need non-specific stimulation of immune system (overall resistance), but without using immunostimulations. Because of this medicaments animal's immunitet become exhaustion. We could not make concrete consequences about cause of occurrence ineffective insemination and deregulation mares. That's why it is rational to study microbial contamination of the genital tract of mares with ineffective insemination and deregulation in further. It's known that genital tract's excessive bacterial contamination often can be a reason of gynecological disorders. Bacterial disbiosis often can be consequences of untimely birth (foalbirth) and in same time it lowering the possibilities for conception. This case needs more attention because of common persistence of hors herpesvirus and bacterial contaminators. They make favourable conditions to progressive for each other in way of decrease of immune protection of horse body. Looking in this our research is topicality, actual nowadays.
Key words: mare abuse reproduction, hematologic indexes, herpesvirus tipe-1 of horses.
Вступ
Зaxвoрювaнicть твaрин тa прoяв пaтoлoгiчниx cra-шв y ниx 4acTO шв'язують iз cпeцифiчними фaктoрa-ми, прoвoдячи дiaгнocтикy, cпирaючиcь та мoжли-вють виявлeння швшго збyдникa (збуднишв). He дивлячжь та прoвiдний зaкoрдoнний дocвiд, aнaлiз пaтoлoгiï як мyльтифaктoрнoгo npo^cy вiдбyвaeтьcя рщто те лишe та тeрeнax нaшoï дeржaви, aлe й СНГ, зaгaлoм (Makarov, 2005). Рoзвитoк мoнoфaктoрнoгo зaxвoрювaння чига mдпoрядкoвyeтьcя пocтyлaтaм трiaди Р. Koxa, фoрмyючи причиннo-нacлiдкoвий зв'язoк «з6удник - гocпoдaр (твaринa) - зaxвoрювaн-ня»». В тaкoмy рaзi диоть динaмiчнi, лшшш зв'язки, яш бaзyютьcя та, пeрeвaжнo, ecтaфeтнiй пeрeдaчi збуднига (Lashkevich et al., 2002; Dzhupina, 2002). В той caмий чac, для вeликиx твaринницькиx кoмплeк-ав ocoбливo нeбeзпeчними зaлишaютьcя yмoвнo-татогенш (yбiквiнтaрнi) збудники, щo здaтнi виклига-ти зaxвoрювaння (чacтo з бeзcимптoмним пeрeбiгoм) лишe при пoeднaннi ряду як eкзoгeнниx, тaк i eндo-гeнниx фaктoрiв (Makarov, 2005, 2008). %му при внявлeннi пaтoлoгiй, зoкрeмa i рeпрoдyктивнoï ми, нeoбxiдний кoмплeкcний пiдxiд, щo включaтимe aнaлiз eтioлoгiчнoгo фaктoрy як cпeцифiчнoï, тaк i yбiквiнтaрнoï прирoди.
В yмoвax cyбклiнiчнoгo пeрeбiгy, як вiрycниx, тaк i бaктeрiaльниx iнфeкцiй (cпрнчинeнi yмoвнo-пaтoгeнними aгeнтaми), прoгрecyючa пaтoлoгiя чacтo зaлишaeгьcя нeдiaгнocтoвaнoю чeрeз вiдcyтнicть кль нiчниx прoявiв, a6o cyмicний пeрeбiг дeкiлькox iнфe-кцiй, чи пoeднaння cyбклiнiчниx iнфeкцiй з iнвaзiями. Слад зaзнaчити, щo нaвiть приxoвaнa пeрcиcтeнцiя yмoвнo-пaтoгeнниx aгeнтiв в ceчocтaтeвiй cиcтeмi знижуе шaнcи нa рeзyльтaтивнe ociмeнiння тa нece пoтeнцiйнy зaгрoзy пeрeривaнню жeрeбнocтi (Kira, 2001; Bajramova, 2001; Begas et al., 2012).
Метою до^дження бyлo вивчeння прoявiв тa ви-знaчeння прнчиннocтi пaтoлoгiй рeпрoдyкцiï в шнш-му зaвoдi.
Мaтерiaл i методи дослiджень
Прoвeдeнo aнaлiз внявлeнниx пaтoлoгiй рeпрoдyк-цiï (пeрeривaння жeрeбнocтi, нaрoджeння cлaбкoгo мoлoднякy, нeрeзyльтaтивнi ociмeнiння, вiдcyтнicть oxoти). Для з'яcyвaння причини прoявy нeбaжaниx eфeктiв в ^o^ci вiдтвoрeння, здiйcнeнo кoмплeкcний aнaлiз зa рядoм фaктoрiв: мoнiтoринг ceрoпoзитивнo-cтi кoбил щoдo гeрпecвiрycy гатей (ГВК) пeршoгo тa дрyгoгo тишв в рeaкцiï дифyзнoï прeципiтaцiï в гел^ a тaкoж лeптocпiрoзy в рeaкцiï мiкрoaглютинaцiï; ви-
вчення гематологiчних показник1в. Для контролю в ходi проведення дослвдження сформовано 3 групи тварин: першу складали кобили серонегативнi щодо ГВК двох титв та лептоспiрозу; другу - конематки серонегативш щодо лептострозу та серопозитивнi щодо ГВК двох титв; третю - серопозитивнi щодо ГВК та лептострозу. У вах кобил контрольних груп за вс роки спостереження не було зафжсовано пато-логiй репродуктивно! сфери.
Результати та Ух обговорення
Монiторинг гiнекологiчних патологiй протягом трьох рок1в показав, що в господарствi спостерта-ються поодинош прояви абортiв (2,5%), народження слабкого молодняку (4,3%), але наймасовине виявля-ються прециденти нерезультативних оаменшь (17,3%) та випадки вiдсутностi охоти у кобил (17,3%). При цьому клшчний огляд кобил не виявляв ввдхи-лень вiд норми.
Результати серолопчного аналiзу вiдiбраних зраз-шв сироватки кровi засввдчують, що переважна бшь-шiсть кобил з проявами гiнекологiчних патологiй були серопозитивними щодо лептоспрозу (68%) та ГВК-1 (84%) i ГВК-2 (62%), але клiнiчних симптомiв прояву цих iнфекцiй не спостер^алось. Лише 4,4% вiд
дослвджених тварин були серонегативними до Bcix дослвджуваних збудникiв. Така cумicна персистенщя, за даними cвiтових вчених, створюе замкнене коло, коли cубклiнiчне носшство герпеcвiруciв створюе передумови для зниження загально! резистенцп мак-роорганiзму та сприяе захворюваноcтi не лише на лептостроз, але й виникненню неcпецифiчних пато-логiй та нестандартних перебшв при приеднаннi не-cпецифiчних збуднишв. Але i бактерiальнi агенти сприяють активацп ГВК.
Аналiз цитологiчних показнишв виявив ряд зако-номiрноcтей, зокрема низький рiвень гематокриту у тварин з пнеколопчними патологiями на ряду з вмятом еритроцитiв та лейкоцилв, переважно, в межах норми (табл. 1). Серед кобил, що абортували, вiдмiча-еться тенденцiя до доcтовiрного зниження в кровi шлькосл лейкоцитiв (5,0 - 6,5 Г/л). Так показники можуть бути наслвдком багатьох чинник1в, зокрема вiруcних захворювань, збудники яких проявляють тропнicть до лiмфоlдних клiтин. Також у цих тварин вiдмiчено низький вмicт загального бiлку в cироватцi кровi (52,5 - 56,8 г/л) та нормоцитарна гшохромна (за кольоровим показником) анемiя, що сввдчить про наявнicть дрiбних форм клiтин кровi (переважно ери-троцитiв). Це пiдтверджуетьcя також низьким вмicтом гемоглобiну (гшохромна анемiя).
Таблиця 1.
Цитолопчм та б1о\1м1чн1 показники кров1 кобил господарства
№ п/п Виявлена пато-лопя Дослщжеш показники
Гемато-крит, %/л Еритроцити, Т/л Лейкоцити, Г/л Гемоглобш, г/л Ктрний показник Заг. бшок, г/л
1. Слабонародж приплвд 35,6'-2*-3** ± 4 6,4>,2** ± 1,2 7,8 ± 2,3 931,2** ± 20 0,43***,2* ± 0,04 60,1 ± 3,6
2. Аборт 35,4',2,3* ± 3,5 6,6 ± 1 5,52*,3** ±0,7 102,112* ± 13,4 0,47 ± 0,04 561**,3* ± 2,8
3. Не прийшли в охоту 38,1',2** ±6 7,0± 1 7,2 ± 1,4 104,11,2* ±19,5 0,45 ± 0,08 61,1 ± 7,3
4. Прохолостiлi конематки 39,1'* ± 6 7,0 ± 1 7,03** ±1 1061,2** ±22,7 0,46 ± 0,08 61,9 ± 8
5. Контроль, група 1 44,8 ± 3,6 7,7 ± 0,7 7,7 ± 1,8 130 ± 16,5 0,51 ± 0,05 64,0 ± 5,6
6. Контроль, група 2 44,2 ± 3 7,7 ± 0,8 7,7 ± 1 131,2 ±15,7 0,51 ± 0,04 61,9 ± 6
7. Контроль, група 3 41,4 ± 1,3 6,6 ± 0,5 8,2 ± 1,8 101,6 ± 8,6 0,46 ± 0,04 65,4 ± 4,6
Норма 42 - 59 6 - 10,0 6,8 - 8,5 100 - 160 0,8 - 1,05 60 - 80
1, 2, 3 - нумеращя контрол1в. * - р < 0,01; ** - р < 0,05.
Про недостатнш вмiст гемоглобiну в одому ерит-роцитi свiдчить i низький кольоровий показник. Слвд зазначити, що цей похвдний показник у жодно! з дос-лiджених тварин не досягав норми, навггь у тих, у яких вмют гемоглобiну в кровi був на високому рiвнi. Така ситуацiя може стати наслвдком нестачi вiтамiнiв групи В, а також фолiевоl кислоти наприкiнцi холодно! пори року, анемп в термшальш строки жеребностi та в перюд пiсля вижереблення.
В контрольнш групi № 3, тварини яко! е серопозитивними щодо ГВК-1 та ГВК-2, а також лептоспiро-зу, але без зафшсованих в роки спостереження пнеко-логiчних патологш, мали, переважно, показники ниж-
4i, порiвнюючи з двома iншими контрольними група-ми (табл. 1). Виняток склали лише два показника: шльшсть лейкоцитiв в кровi та вмют загального бвдку в cироватцi кровi дослвджених кобил. Це явище е щлком закономiрним i засввдчуе стабвдьтсть функць онування iмунноl системи: як клггинного iмунiтету, так i гуморального. Знижений рiвень еритроцитiв та гемоглобшу, низький колiрний показник е наслвдком функцюнування iмунноl системи. вироблення значно! кiлькоcтi iнтерлейкiнiв та iнтерферону, яш, як вiдомо, пригнiчують еритропоез та метаболiзм зал1за. Низьк1 показники квдькосп еритроцитiв, вмicту гемоглобiну
TaKo® cBignaTb npo nocTynoBe BucHa®eHHa opraHi3My Ko6ug.
B xogi aHagi3y gocgig®eHHx reMarogoriHHHx noKa3-HHKiB 6ygo BHHB^eHo pag TBapHH, y aKHx cnocTepiragu nopymeHHa пpoцecy yTBopeHHa KpoB'aHoro 3rycTKy -HH3bKHH piBeHb peTpa^ii. TaKi Ko6ugu noTpe6ywTb nocugeHoi yBarn Ta npoBegeHHa Kypcy geTOKcHKa^HHoi Tepanii, 3a pe3ygbTaTaMH aKoi 6yge gaHa BignoBigb npo Mo®gHBicTb Ta go^gbHicrb ix nogagbmoro BHKopucTaH-Ha.
BlICIIOBK'll
npu cniBcTaBgeHHi KgimnHoro orgagy Ko6ug, i'x re-MaTogorinHHx, 6ioxiMiHHHx i cepogoriHHHx noKa3HHKiB, a TaKo® gaHHx ^ogo npoaBy rrneKogoriHHHx narogorin 6yga goBegeHa npHHHHHicrb 36ygHHKa pHHonHeBMoHii y npнцннgeнтax nepepHBaHHa ®epe6Hocri b rocnogapcTBi Ta Hapog®eHHa cga6Koro MogogHaKy.
AHagi3 noKa3HHKiB TBapHH cepono3HTHBHHx ^ogo rBK-1 Ta genTocnipo3y 3acBig^HB HeogMiHHy noTpe6y 3aragbHoi cTHMyga^i TBapHH, age He 3a gonoMorow iMyHocTHMygaTopiB, ^o 6ygyTb gogaTKoBo BHcHa®yBa-th noTeH^ag opraHi3My, a 3a6e3neneHHaM 36agaHcoBa-hoI' rogiBgi, BiTaMiHoTepanii Ta peTpocneKTHBHoro koht-pogw cepogorinHoro cTaTycy ^ogo pHHonHeBMoHii Ta Horo Kope^i!.
3 rpynaMH TBapHH 3a gaTeHTHoro nepe6iry pHHonHe-bmohu, aKi He npuxogaTb b oxoTy Ta neperygroroTb, Heo6xigHa geTagbHa po6oTa Ta gogaTKoBe gocgig®eHHa. y Ko6ug цнx rpyn go^gbHo nepeBipHTH MiKpo6iogorin-HHH cTaTyc cTaTeBHx mgaxiB Ha npegMeT BHaBgeHHa
areHTiB, 3gaTHHx npoBoKyBaTH po3bhtok 6aKTepiagbHoro
BariHo3y, ^o Mo®e cTaTH npuHHHoro Hepe3ygbTaTHBHHx
ociMeHiHb Ta neperygiB.
Bi6^iorpa$iHMi iIOCII. lainm
Makarov, V.V. (2005). Faktornye bolezni i prichinnost' v infekcionnoj patologi. Veterinarnaja patologija. 3, 412 (in Russian).
Lashkevich, V.A. Koroleva, G.A., Lukashev, A.N. (2002). Sovremennye dokazatel'stva infekcionnoj jetiologii boleznej i postulaty Koha. Zhurn. mikrobiol. 6, 117-121 (in Russian).
Dzhupina, S.I. (2002). Jepizooticheskij process i ego kontrol' pri faktornyh infekcionnyh boleznjah. M. (in Russian).
Makarov, V.V. (2008). Sapronozy, faktornye i opportunisticheskie infekcii (k istorii jetiologicheskih vozzrenij v otechestvennoj jepidemiologii i jepizootologii). Veterinarnaja patologija. 1, 7-17 (in Russian).
Kira, E.F. (2001). Bakterial'nyj vaginoz. SPb.: Neva-Ljuks (in Russian).
Begas, V.L., Galatjuk, O.Je., Radzyhovs'kyj, M.L., An-tonjuk, A.A. (2012). Epizootychnyj monitoryng ta profilaktyka zaraznyh hvorob konej. Naukovyj visnyk veterynarnoi' medycyny. 9 (92), 33-36. (in Ukrainian).
Bajramova, G.R. (2001). Bakterial'nyj vaginoz. Ginekologija. 3, 2, 52-54 (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 17.09.2016
