АНАЛіЗ МОЖЛИВОСТі ВИКОРИСТАННЯ SCORM-ФОРМАТУ ЯК СТАНДАРТУ ДЛЯ СИСТЕМ ДИСТАНЦіЙНОГО НАВЧАННЯ Текст научной статьи по специальности «Компьютерные и информационные науки»

-□ □-

В роботi проаналiзована мож-ливiсть використання представ-лення вм^ту систем дистанцшно-го навчання в SCORM-форматi як такого, що може бути використаний за стандарт для вказаних систем. Розглянута архтектура i принцип роботи SCORM та проведено обгрун-тування доказiв щодо використання його як стандарту

Ключовi слова: дистанщйне навчання, SCORM-формат, системи

управлтня навчанням

□-□

В работе приведен анализ возможности использования представления содержания систем дистанционного образования в SCORM-формате в качестве стандарта для таких систем. Рассмотрена архитектура и принцип работы SCORM и приведены доводы по использованию данного формата в качестве стандарта

Ключевые слова: дистанционное образование, SCORM-формат,

системы управления обучением -□ □-

УДК 004.891.3

анал1з можливост1 використання scorm-формату як стандарту для систем дистанц1йного навчання

Л.М. Зам^ховський

Доктор техычних наук, професор, завщувач кафедри* Контактний тел.: (0342) 73-03-66 E-mail: leozam@ukr.net В.П. Якубовський Доцент*

Контактний тел.: 067-902-05-42 E-mail: vippergood@gmail.com *Кафедра комп'ютерних технолопй в системах управлшня та

автоматики

1вано-Франмвський нацюнальний техшчний ушверситет нафти i

газу

вул. Карпатська, 15, м. 1вано-Франмвськ, УкраТна, 76019

1. Вступ

Дистанцшне навчання [1] (ДН) - тип навчання, заснований на освинш взаемодп вщдалених один вiд одного педагогiв та учшв*, реалiзуeться за допомо-гою телекомунiкацiйних технологiй i ресурсiв мережi 1нтернет. Для ДН характернi ва властивi учбовому процесу компоненти системи навчання: мета, цШ, змiст, оргашзацшш форми, засоби навчання, система контролю i оцiнки результатiв.

Проведенi в сферi масового очного навчання до-слiдження показали, що:

- швидюсть, з якою рiзнi студенти можуть прогре-сувати, залежить вiд трьох до семи чинниюв;

* - тд «учнями» далi по тексту будемо вважати в«х тих, хто дистанцшно навчаеться незалежно вiд рiвня 1х освiти.

- в середньому, на протязi години на учня групи припадае приблизно 0.1 питання;

- при приватному навчанш учень може запитати або вщповшти на 120 питань на годину;

- для 98% учшв ефектившсть шдиввдуально! роботи тдвищуеться на 50%.

1ндиввдуальна робота, безсумнiвно, дае крашд ре-зультати. Але в умовах масово! освiти така робота стае дуже коштовною. Використання комп'ютерних та шформацшних технологiй для подачi матерiалу i вщ-повiдних iнструкцiй може виршити цю проблему.

Дистанцiйне навчання, яке реалiзуеться за допо-могою комп'ютерних та iнформацiйних технологiй мае наступш форми занять [2]:

- Чат-заняття - навчальш заняття, що здшсню-ються з використанням чат-технологш. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто в« учасники мають одночасний доступ до чату. У рамках багатьох дис-танцшних навчальних закладiв дiе чат-школа, в якш за допомогою чат-кабшеив органiзуеться дiяльнiсть дистанцiйних педагогiв та учшв.

- Веб-заняття - дистанцшш уроки, конференцп, семiнари, дiловi ^ри, лабораторнi роботи, практику-ми та iншi форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобiв телекомушкацш та iнших можливостей «Всесвиньо! павутини».

- Телеконференцii - проводяться, як правило, на основi списюв розсилки за допомогою електронно! пошти. Для навчальних телеконференцiй характерно досягнення освишх завдань.

В останнi роки розроблено i реалiзовано безлiч стандарив на основi яких створено значну юль-кiсть систем ДН, що реалiзуються через комп'ютернi телекомунiкацii - щ системи дали початок новому роздшу в ДН пiд назвою «Електронне навчання». Сьогоднi електронне навчання, завдяки розвитку шформацшних технологш, стае все б^ьш доступним i ефективним.

Електронш системи навчання дозволяють:

- генерувати системою шструкцп в режимi реального часу вiдповiдно до потреб користувача;

- розробити шструкщю в режимi реального часу вщповщно до iндивiдуальних потреб учнiв;

- вести дiалог мiж користувачем i програмою.

©

Тому розробка системи електронного навчання на базi стандарту SCORM дозволить заощадити ресур-си, час, а також полшшить вiдносини учень-викла-дач, що призведе до полiпшення освiти, - це говорить про те, що робота актуальна зараз i перспективна в майбутньому.

При розробщ електронних систем адаптивного комп'ютерного навчання слщ враховувати вимоги до цих систем з тим, щоб кожен користувач м^ комбь нувати обладнання та програми рiзних виробникiв у вщповщноси зi своши iндивiдуальними потребами. Якщо единий стандарт вiдсутнiй, то користувач повинен обмежуватися приладами i програмами лише одного виробника. Стандартизацп шдлягають як обладнання, так i програмне забезпечення, зокрема, програми, що використовуються в електронному на-вчаннi.

2. Модель SCORM. Вимоги SCORM

Sharable Content Object Reference Model (SCOR-M)[2] - стандарт, розроблений для систем дистан-цiйного навчання. Даний стандарт мштить вимоги до оргашзацп навчального матерiалу та B^'i системи дистанцiйного навчання. SCORM дозволяе за-безпечити сумiснiсть компоненпв i можливiсть ïx багаторазового використання: навчальний матерiал представлений окремими невеликими блоками, яю можуть включатися у рiзнi навчальнi курси та ви-користовуватись системою дистанцiйного навчання незалежно вщ того ким, де i з допомогою яких засобiв вони були створеш. SCORM заснований на стандарт XML.

Потрiбно мати на уваз^ що SCORM поки що оста-точно не затвердився як стандарт i що процедуру незалежного сертифжування для нього ще навiть не розпочато. Тому по вщношенню до SCORM правомiр-но вживаеться термiнологiчний вираз «претендуе на вiдповiднiсть стандарту».

Тим не менш, для ефективноï роботи в системах навчання, що використовують ресурси Internet, до-тримання вимог SCORM необхщне.

Для вiдстеження успixiв i досягнутого рiвня ком-петенцiï учшв, а також для розробки певного маршруту просування учня за матерiалами курсу потрiбно дотримання специфжацш SCORM «Середовище ви-конання програм» та «Послiдовнiсть подачi матерь алу».

Для експортування навчальних матерiалiв («вмь сту») в iншi вiртуальнi середовища навчання, що вiдповiдають вимогам SCORM, необхщно дотриму-ватися формату обмшу даними пiд назвою «упаковка вмшту», описаний у «Моделi iнтеграцiï вмшту» в рамках SCORM.

Для того щоб навчальний матерiал був зручний для пошуку i мiг використовуватися в певних контекстах, потрiбно маркувати його змшт за допомогою однiеï специфжацп «Метаданi» - одного з компонен-тiв «Моделi iнтеграцiï вмiсту».

Згщно з вимогами SCORM, навчальнi програми повинш мiстити три основних компоненти:

1) Мова взаемодп програм (run-time communications) - шшими словами, стандартна мова, на якш

навчальна програма «сшлкуеться» з системою оргашзацп навчання (LMS) або з вiртуальним середо-вищем навчання (VLE). Наявшсть такоï мови важ-ливо перш за все тому, що вона дозволяе запустити i завершити програму навчання перебуваючи в LMS або VLE. Крiм того, ця мова робить можливою передачу даних про оцшки з навчальноï програми в LMS.

2) Файл-машфест / пакет вмшту (Content package). Цей файл мштить повний опис курсу навчання i його складових.

3) Метадаш про курс. Кожен фрагмент курсу - зображення, сторшка HTML або вщеоклш - асощю-еться з певним файлом метаданих, в якому мштяться вказiвки на те, що це за фрагмент i де вш знаходить-ся.

Для створення навчальних об'екив, що вщпо-вщають вимогам SCORM, використовуються рiзнi програмнi засоби.

Програмне забезпечення електронного навчання включае в себе три основних компоненти:

- Навчальш програми (Courseware) - власне програми комп'ютерного навчання;

- 1нструментальш засоби (Authoring software) -програми, що використовуються для розробки на-вчальних програм;

- Системи управлшня навчанням (Learning Management Systems - LMS) i вiртуальнi середовища навчання (Virtual Learning Environments - VLE).

Шд системами керування навчанням маються на увазi системи, яю оргашзують електронне навчання: рееструють учшв, шформують '¿х про те, якi курси '¿м належить пройти, навчають '¿х за програмами цих курсiв, ведуть облж оцiнок i т.д.

Метадаш - даш, що спiввiдносяться один з одним, про ресурси, навчальш матерiали, користу-вачiв, питання, тести та ш., основними функщями яких е опис та структурування шформацп, а також управлiння нею.

Система метаданих - комбшащя полiв, визначень, форматiв, представлення даних, структур, зв'язую-чих елементiв, правил та шструменив управлiння. Частиною системи метаданих може бути також метод передачi шформацп про вищеперераховаш компоненти користувачевь

Упаковка вмiсту - стандартизований опис струк-тури вмiсту, який можна використовувати для обмь ну навчальними матерiалами.

Навчальним об'ектом називаеться медiанезалеж-ний iнформацiйний блок, призначений для багаторазового використання як модуля в рiзних матерiалах електронного навчання. Навчальш об'екти найб^ьш ефективш тодi, коли для '¿х класифжацп використовуються метаданi i коли для збертння iнформацiï використовуеться система типу Language Content Management System - LCMS (система управлшня вмь стом навчання, або система оргашзацп навчальних матерiалiв).

Активи - м^мальш щлшш фрагменти курсу, наприклад, файли з розширеннями JPEG, PDF, AVI i т. д.

Сумшшсть питань i тестiв - використання одних i тих же питань тестування рiзними системами оцшки знань.

Управлшня bmíctom - стандартна процедура обмшу даними мiж компонентами BMicTy i системою yправлiння навчанням.

_3. Роздши SCORM 2004_

SCORM - це збiрка специфжацш i стандартiв, якi були зiбранi в декiлькох "техшчних книгах". Кожна може розглядатися як окрема книга. Майже bcí специ-фiкацii i основш принципи взятi вiд шших оргашза-цiй. Цi технiчнi книги стосуються трьох головних тем: Content Aggregation Model (CAM) (Модель Накопичен-ня Вмкту), Run-time Environment (RTE) (Середовище виконання) та Sequencing and Navigation (SN) (Упоряд-кування та Нав^ащя).

Overview - вступна частина стандарту. Тут мктять-ся загальш положення та iдеi SCORM.

Content Aggregation Model (CAM) - ця частина стандарту описуе структуру учбових блоюв i пакетiв учбо-вого матерiалy. Пакет може мштити курс, урок, модуль i т.п. У пакет входять xml-файл (Manifest), де описана структура пакету, i файли, що складають учбовий блок. Manifest включае:

- Метадаш (властивосп компонентiв навчального матерiалy);

- Органiзацiю навчального матерiалy (в якому порядку розташоваш компоненти);

- Ресурси (посилання на файли, що мштяться в пакетi);

- Sub-Manifest (xml-файл може мштити тд-Manif-est).

Блоки учбового матерiалy, що входять в пакет, мо-жуть бути двох титв: Asset та Sharable Content Object (SCO). Asset - елемент матерiалy, це може бути текст, зображення, звуковий файл, flash-об'ект i т. п. SCO - це набiр з деюлькох Asset. Крiм того, SCO повинен тд-тримувати як мiнiмyм запуск i завершення.

Run-Time Environment (RTE) - ця частина стандарту описуе взаемодж SCO та системи навчання (Learning Management System, LMS) через програмний штерфейс додатку (Application Program Interface, API). Вимоги SCORM RTE дозволяють забезпечити сумшшсть SCO та LMS, щоб кожна система дистанцшного навчання могла взаемодiяти з SCO таким же чином, як i будь-яка шша, що ввдповщае стандарту SCORM. LMS повинна забезпечити доставку необхщних ресурав користува-чевi, запуск SCO, вщстежування i обробку iнформацii про дп учня.

Sequencing and Navigation (SN) - ця частина стандарту описуе, як мае бути оргашзована нав^ащя i надання компоненив навчального матерiалy в за-лежносп вiд дiй учня. Вимоги SCORM SN дозволяють упорядковувати учбовий матерiал вщповвдно до шди-вiдyальних особливостей.

Conformance Requirements - ця частина мктить по-вний перелiк вимог, що перевiряються ADL, на вщпо-вiднiсть стандарту SCORM.

4. Модель Накопичення вмшту (CAM) SCORM

Книга SCORM Content Aggregation Model [3] (CAM) описуе компоненти, що використовуються в

освишх системах, способи ix обмшу та опису для по-шуку i запуску та правила впорядкування компонен-тiв. CAM описуе послщовне зберiгання, маркування, обмiн та вщкриття змiсту.

Книга SCORM CAM також визначае вимоги до створення вмшту (наприклад, курив, уроюв, моду-лiв, i т.д.).Книга мiстить шформащю щодо створення пакетiв, застосування метаданих до компоненпв в одному пакеи i застосуваннi правил впорядкування i навiгацii всерединi певного пакету.

Деяю роздiли CAM взаемопов'язанi з розд^ами книги RTE.

Метаданi SCORM описують рiзнi компоненти Моделi Вмiсту SCORM (Content Aggregations, Activities, SCOs and Assets). Метадаш i форма маркування зб^ьшують можливоси пошуку. У той же час, метадаш SCORM не пов'язаш з книгою RTE, що в майбут-ньому може бути змшено.

бдиний пакет (Content Packages) змшту SCORM може представляти собою курс, урок, модуль, або може просто бути зiбранням зв'язаних одиниць вмь сту Content object. Документ (The manifest) про бдиний пакет вмшту (Content Packages) SCORM опису-еться через Extensible Markup Language (XML) (файл "imsmanifest.xml"). Цей файл, подiбний "пакуваль-ному бланку", описуе змшт пакету i може включати додаткове опис його структури.

5. SCORM Run-Time Environment (RTE)

Книга SCORM RTE [3] описуе вимоги LMS до управлшня оточенням шд час виконання (тобто, процесом запуску, обмшом шформащею). RTE вщ-повщае вимогам SCOs, API i SCORM Run-Time Environment Data Model.

Мета SCORM RTE полягае в тому, щоб забезпечити штероперабельшсть (можлившть створення систем з дов^ьних неоднорщних, розпод^ених компо-нентiв на базi ушфжованих iнтерфейсiв) [4] об'ектiв SCO та LMS систем. Для цього необхщна загальна модель запуску, створення та обмшу шформащею мiж змштом i LMS. Трьома основними компонентами RTE е Launch (запуск), Application Program Interface (API) (програмний штерфейс програми), i Data Model. Розглянемо коротко кожен з них.

Launch (запуск) визначае вщносини мiж LMSs i SCORM контентом так, щоб контент SCORM був сумшний з LMS системами, стандартизованим в SCORM, щоб бути поставленим i показаним учневь У SCORM 2004, LMS системи здатш визначати, який матерiал доставлять першим. Це описано в ra^i SCORM SN, а також у ra^i SCORM RTE.

SCORM Application Program Interface (API) забез-печуе набiр функщональних можливостей, яю при-ймаються як розробниками LMS, так i розробника-ми шструменив створення вмшту, щоб забезпечити зв'язок мiж LMS та SCOs. Щ функщональш можли-востi закiнчують процес запуску, пов'язуючи SCO та LMS, коли це необхщно. Крiм того, API дозволяе вмшту SCORM "встановлювати" i "отримувати" данi вiд LMS у виглядi результатiв оцiнки, i звертатися до будь-яких помилок, яю вщбуваються протягом

роботи.

SCORM Run-Time Environment Data Model описуе словник, який може бути використаний для передачi чи отримання шформащю LMS. Наприклад, при от-риманш контрольноï роботи учня, SCO використовуе SCORM Data Model, вщому як "cmi.score.scaled", щоб повiдомити LMS результати учня. Це все докладно описано в ra^i SCORM RTE.

6. SCORM Впорядкування та Нав^ащя (SN)

SCORM SN [3] описуе, як SCORM документ може бути впорядкований за допомогою набору розпоча-тих учнем або системою навтцшних дш. Способи впорядкування матерiалу зазвичай визначаються шд час його створення. Книга SCORM SN також описуе правила впорядкування докуменив LMS для розробника, користувача i самоï системи та ïx вплив на середовище виконання. Впорядкування докумен-ив вiдбуваеться послщовним способом.

SCORM SN визначае необхщш функцiональнi можливостi i дп, яю повиннi бути здiйсненi, щоб обробляти шформащю про упорядкування шд час виконання. Процес упорядкування навчальноï дь яльностi Грунтуеться на результатах взаемодп учня з одиницями вмiсту i на стратеги упорядкування мате-рiалу. У SCORM, навчальна дiяльнiсть Грунтуеться на вмшп, що доставляеться учневь

SCORM SN книга описуе, як розпочаи учнем або розпочатi системою нав^ацшт дiï можуть бути об-робленi. Кожна дiя з боку учня сшввщноситься з подачею певного об'екта. Процес запуску об'екпв описаний в ra^i SCORM RTE. Порядок запуску об'екив може бути рiзним для рiзниx студенев. SCORM RTE модель описуе, як LMS управляе цим шдивщуаль-ним порядком запуску окремих об'екив i як цей режим впливае на загальну Структуру Дiяльностi.

Багато понять, описаш в ra^i SCORM CAM, мштяться i в SCORM SN. Якщо книга SCORM CAM описуе, як створити правила упорядкування документа в XML, то SCORM SN стосуеться взаемодп мiж створеними правилами i ïx обробки.

7. Обгрунтування вибору SCORM-формату як стандарту для систем ДН

Розробляючи електронну систему навчання по-трiбно дотримуватися деяких правил, стандарив, що б ця система могла бути доступною будь кому, хто хоче навчатись [2]. Протягом довгого часу щ стандарта розроблялись та вдосконалювались, '¿х з'явилась велика юльюсть.

Шдлаштовуватися шд кожен стандарт важко осюльки цей процес вимагае значноï витрати як ча-сових ресурсiв так i виробничих.

Уряд США на чолi з Мшштерством Оборони (DoD) i Департаменту полiтики в галузi науки i теxнологiï Адмiнiстрацiï Президента США (OSTP) у листопадi 1997 оголосили про створення жща-тиви ADL (Advanced Distributed Learning). Метою створення даноï жщативи е розвиток стратеги, що проводиться мшштерством оборони i урядом в об-ласи модернiзацiï навчання i тренiнгiв, а також для

об'еднання вищих навчальних закладiв та комерцш-них тдприемств для створення стандартiв у сферi дистанцiйного навчання.

Тобто, уряд США вже вимагае врегулювання вiдносин мiж викладачем i учнем за допомогою вщ-даленоï взаемодiï через всесвиню павутину. На базi вже шнуючих стандартiв AICC, ARIADNE, IEEE LTSC i IMC була створена «модель обмшу навчаль-ними матер1алами» (SCORM), яка увiбрала з них найкраще.

З розвитком Мережi та розповсюдженням дис-танцiйного навчання робота над SCORM стандартом стала ключовим завданням ADL. SCORM з'еднав i полшшив розробленi ранiше стандарти i специфжа-цiï, створивши чику модель розповсюдження освiт-нього контенту, засновану на LMS.

Web став основним середовищем розповсюдження об'ектiв SCORM, тому немае необхщноси адаптува-ти до нових платформ подальшi програмш розробки. Але сам SCORM продовжуе розвиватися так само, як i середовище його поширення Web. В даний час SCORM використовуе Application Programming Interface (API) для передачi шформацп, а також розроблену модель представлення шформацп, специф^ацп i стандарти мета-дата елеменив, що дають системi можлившть бути штероперабельною, описувати та впорядовуватик освинш контент. Варто зазначити, що техшчш стандарти Web вже дiють регюнально та глобально, а стандартизацiя електронного дистан-цiйного навчання це завдання подальшого розвитку SCORM.

SCORM допомагае визначати техшчш основи мережевого освинього середовища. Це - референс-модель взаемопов'язаних техшчних стандартiв, спе-цифiкацiй та основних принцишв, що вiдповiдае високим вимогам щодо освишх системи. SCORM описуе "Content Aggregation Model" (Модель Нако-пичення Вмшту) i "Run-Time Environment" (Середовище виконання), призначеш для освишх об'ектiв, що мштять адаптованi iнструкцiï, посилання i типи подачi матерiалу (наприклад навчальнi методи), що вщповщають вимогам учня.

SCORM також описуе модель «Sequencing and Navigation» (Впорядкування та Нав^ащя), призначену для динамiчного подання освинього контенту, засно-ваного на потребах учня.

SCORM прагне зв'язати разом рiзнi групи i ште-реси сшльноти споживачiв та розробниюв електрон-ноï освiти, а також поеднати новин теxнологiï та комерцшш та громадськi потреби.

Для таких моделей як SCORM шнуе три критерп оцiнки. По-перше, всi шструкцп та принципи роботи повиннi бути чико сформульованi i легко засто-совнi розробниками освiтнього контенту. По-друге, все повинно бути зрозумшо i застосовано найб^ьш широким колом защкавлених сторiн, розробникiв i користувачiв. По-трете, ця модель повинна взаемодь яти з шшими навчальними системами. Розробники повинш бачити, як '¿х навчальна модель вщобража-еться в референс-модель

Осюльки Web е iдеальним середовищем розповсюдження i використання освишх матерiалiв, тому розробники SCORM зробили його сумшним з мож-ливостями мережi з наступних причин:

1. Web технологи та iнфрастрyктyра швидко роз-ширюють можливостi освiтнiх технологш.

2. Web стандарти освiтнiх технологш ще не iray-ють в широко поширенш формi.

3. Web контент можливо розповсюджyвати та використовyвати в 6удь-якому середовищi (напри-клад, CD-ROM, автономш системи та / або мережевi середовища).

8. Висновки

Незважаючи на певш He3py4HOCTi та недолiки SCORM вщповщае високим вимогам, що висуваються до систем дистанцiйного навчання, а саме:

- доступшсть: здатнiсть визначати мшцезнаход-ження та отримати доступ до навчальних компонен-тiв з точки вщдаленого доступу i поставити ïx бага-тьом iншим точкам вщдаленого доступу;

- адаптованiсть: здатшсть адаптувати навчальну програму вiдповiдно до шдивщуальних потреб i потреб оргашзацш;

- ефективнiсть: здатнiсть зб^ьшувати ефектив-нiсть i продyктивнiсть, скорочуючи час i витрати на доставку шструкцп;

- довговiчнiсть: здатнiсть вщповщати новим тех-нологiям без додаткового та дорогого доопрацюван-ня;

- штероперабильшсть: здатнiсть використовувати навчальнi матерiали незалежно вщ платформи, на якiй вони створеш;

- можливiсть багаторазового використання: здатшсть використовувати матерiали в рiзниx додатках i контекстах.

Викладене вище пiдтверджye можливiсть ефек-тивного використання для систем дистанцшного навчання SCORM-FORMAT, особливо у випадку використання рiзниx середовищ навчання.

Лiтература

1. Birnbaum, A. (1968). Test scores, sufficient statistics, and the information structures of tests. In F. M. Lord and M. Novick (Eds.). Statistical theories of mental test scores. Reading, MA: Addison-Wesley.

2. Анисимов А.М. Работа в системе дистанционного обучения Moodle. [Текст]: Учебное пособие / А.М. Анисимов - Харьков, ХНАГХ, 2008. - 275 стр.

3. SCORM Engine The Technical Manifesto [Електронний ресурс] - Режим доступу: \WWW/ URL: http://scorm.com/scorm-sol-ved/scorm-engine/scorm-engine-technical-manifesto/.

4. Брюхов Д.О. Интероперабельные информационные системы: архитектуры и технологии. [Текст]/ Д.О. Брюхов, В.И. Задо-рожный, Л.А. Калиниченко, М.Ю. Курошев, С.С. Шумилов // СУБД. М., 1995, №4. С. 86-113.

Abstract

Distance learning is a type of learning, based on educational interaction of teachers and students at a distance, which is realized by means of the telecommunication technologies and the Internet.

The article analyzes the storage format of distance course content for the learning control systems - SCORM. Three main sections were considered in the format: Content Aggregation Model, Run-time Environment and Sequencing and Navigation. Each of them is analyzed on the applicability of SCORM-formatfor learning control systems. In addition, this format is analyzed on its applicability in online distance learning systems.

There is a justification of the choice of SCORM-format as the standard for distance learning systems. The main arguments for SCORM-format usage are accessibility, adaptability, efficiency, permanence, interoperability and reusability

Keywords: distance learning, SCORM-format, learning control systems