CC BY
28
5. ШФОРМАЦНПИ ТЕХНОЛОГИ' ГАЛУЗ!
УДК 004.82 Астр. Я.Р. Василюк; доц. В.М. Теслюк, д-р техн. наук;
астр. А.Я. Зелтський - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ, МЕТОД1В, ПРИНЦИП1В I ЗАСОБ1В ДЛЯ ПОБУДОВИ ОНТОЛОГ1Й ОБЛАСТ1 М1КРОЕЛЕКТРОМЕХАН1ЧНИХ СИСТЕМ
Розглянуто вiдомi моделi, методи та iнструментальнi засоби шженери онтоло-гiй, за допомогою яких створюють та об'еднують pi3Hi онтологи. Дослiджено основнi iнструментальнi засоби онтологш, проведено !х порiвняльний аналiз, представлено можливостi !х використання для побудови онтологш мжроелектромехашчних систем.
Ключовг слова: онтолопя, база даних (БД), шструментальш засоби шженери онтологiй, мжроелектромехашчш системи (МЕМС).
Вступ. 1нформатизащя суспшьства, накопичення великих обсяпв ш-формацп, впровадження обчислювально! техшки в yd сфери життя та вироб-ництва, потреба у нових промислових виробах та системах зумовлюють не-обхщнють опрацювання великих обсяпв даних та виконання низки проекту-вальних робт Щд час проектування (електронних) б1блютек р1зного функць онального призначення виникае серйозна проблема щодо запису та опрацювання великого обсягу шформацп та доступу до не!. Для виршення ще! проб-леми було розроблено складш схеми класифжацп та правила категоризацп шд час утворення та збер1гання метаданих [21]. Такий тдхщ спростив процедуру пошуку потр1бно! шформацп користувачем та шдвищив ефективнють його роботи загалом. Проте, залишаеться актуальною проблема представлен-ня метаданих у адаптованому вигляд1 (зрозумшому) для машинного оброб-лення у процеш автоматизованого проектування [34]. Для досягнення зазна-чено! мети запропоновано використовувати спещальш модел1 онтологш, що дасть змогу тдвищити р1вень автоматизацп програмних засоб1в для анал1зу та синтезу мжроелектромехашчних систем [34].
Анал1з основних принцип1в побудови онтологш. За побудови моде-л1 онтологш област автоматизованого проектування МЕМС будемо Грунту-ватись на таких основних принципах [17]:
1. ЗрозумЫсть (Clarity). Термши (i поняття) онтологш повинш вщобража-ти реалп свггу. 1хне символьне представлення мае створюватись на осно-вi загальноприйнятих правил семютики, i вони повиннi виражати вста-новленi значення реальних об'еклв. Цi значення отримуються iз словни-кiв предметно! областi. Судження формалiзyються на основi формального апарату у виглядi iстинних за значенням аксiом.
2. Розширюванiсть (Extensibility). На початковш фазi ядро будь-яко! онто-логi! формуеться введеними поняттями та аксюмами, якi описують цi поняття. В онтологи повинен бути передбачений мехашзм розширення (об-
меження) залучених словникiв понять без порушення цЫсност системи загалом.
3. Обгрунтовашсть, зв'язшсть (Coherency). Формулювання початкового набору понять онтологл i !хне подальше додавання повинне бути обгрунто-ване i визначене перелiком завдань, яю мають бути вирiшенi. Логiчнi ак-сiоми початкового набору понять не повинш суперечити мiж собою що-до встановлених ними обмежень.
4. Мiнiмальний вплив кодування (minimal encoding bias). В онтологл мае бути реалiзований принцип сумюного використання декiлькох онтоло-гш, який передбачае специфжащю онтологiй на рiвнi представлення, а не на рiвнi символьного кодування. Таку специфжащю, здiйснену на за-гальноприйнятому рiвнi та платформонезалежнш мовi пiд час опису онтологл, може застосовувати будь-який програмний агент чи користувач.
5. Мшмальш онтологiчнi зобов'язання (minimal onto logical commitment). За змютом цей принцип схожий на принципи обгрунтованостi та розширюва-ностi/обмеження. Важливим фактором для будь-яко! онтологii е представлення структури предметно! областi з допомогою множини понять онтологл. Процес вщокремлення концептуальних знань вiд фактичних формуе стратегiю побудови онтологiчних систем, онтолопчних баз даних. Анал1з моделей та основних метод1в представлення онтолог1й.
Традицшно [17] формальну модель онтологii можна вщобразити таким чином 0=<T, R, F> - це три впорядковаш множини, де: T - термши предметно! областi (ПрО), яку описуе онтолопя (О); R - вщношення мiж термiнами задано! предметно! област (ПрО); F - функцл iнтерпретацii, якi заданi на термь нах i/чи вiдношеннях онтологл.
Проте, Аманн та Фундулак [9] запропонували iншу математичну модель представлення, яка складаеться також iз трьох членiв O = (C, S, isa), де: C = {ci, c2,..., cm } - це набiр класiв, у якому кожен клас ci вщповщае певним об'ектам реального свiту (екземплярам класу); S ={s1 , s2,..., sn } - це набiр слотiв, де кожен слот si може вiдноситись до: а) властивосп класу за значен-ням простого типу; б) подвшного зв'язку (представлення вiдношення мiж класами); isa ={isa1, isa2,..., isap } - це набiр успадкованих вщношень мiж класами. Успадкованi вiдношення вщображають семантику пiдмножин (кла-сiв) та визначають частковий порядок класiв, що формуе одну або декiлька деревоподiбних структур.
Для кращого розумiння та представлення окремих екземплярiв (кла-ив) [9] пропонують ввести ще один член-елемент I = {i1, i2,..., iq } до вище-наведено! моделi, де iw е екземпляром певного класу cx е C . Такий екземпляр включае конкретне значення для кожного слоту sy, що асоцiюеться з класом cx чи попереднiм класом. Загальновiдомi методи вiзуалiзацii здебiльшого представляли онтологл у деревоподiбному чи графовому виглядь Вони, нап-риклад, використовувались для вiзуалiзацii системи органiзацii файлiв чи ка-тегоризацii документiв тощо.
Потрiбно розумiти, що методи представлення онтологш потребують в процесi !х практичного застосування певних модифiкацiй вщповщно до спе-цифiки предметно! область Тому припустимо, що такi методи мають пред-
ставляти складовi онтологш, а саме: класи, зв'язки (вщношення), екземпляри, властивостi (чи слоти). Наприклад, пряму рiвнозначнiсть мiж об'ектами файловоï системи, категоризованими документами. Вщповщно до зазначених вимог та на основi рiзних характеристик вiдображення онтологш, а саме тех-нiк взаемодп, функцiональностi чи розмiрноï вiзуалiзацiï, ми пропонуемо ка-тегоризувати методи представлення онтологш таким чином: дворiвневий список; деревоподiбне та вузлове представлення; масштабоване представлення; просторове представлення; фокусне представлення або деформацiя; 3D шформацшна архiтектура.
Метод двор1вневого списку. Бшьшють систем представлення онто-логiй (Protege, OntoEdit, Kaon, OntoRama) при опис онтологiй формуе дере-воподiбну структуру. Таю способи репрезентацп онтологiï вщображають ïx, як набiр вузлiв, що утворюють вертикальну чи горизонтальну структури. Та-ке представлення дае змогу користувачу за потреби деталiзацiï шформацп розширювати чи видаляти певнi вузли i сформоваш ними дерева.
Методики методу деревопод1бного та вузлового представлення по-лягають у представленнi онтологш як набору взаемопов'язаних вузлiв, що ут-ворюють вертикальну чи горизонтальну структури. Таке представлення дае змогу користувачу за потреби деталiзацiï iнформацiï розширювати чи видаляти певш вузли i сформоваш ними дерева. Методики ^eï категорп подшяють-ся на дво- та трирозмiрнi. До перших належать:
1. OntoViz, що е модулем вiзуалiзацiï редактора Protégé, який використовуе бiблiотеку GraphViz для побудови звичайного 2D графа [4].
2. IsaViz, що е середовищем представлення RDF онтологш з допомогою орieнтованиx графiв [4].
До других належать:
1) Cone Tree [25] - це спомб представлення онтологш, який Грунтуеться на 3D графов^ що утворюе за принципом "знизу-вверх" 3D дерево.
2) Reconfigurable Disk Tree [27] е розширеною варiацieю Cone Tree, в якш користувач мае змогу змiнювати висоту конуса кожного пiддерева з метою покращення зрозумiлостi та читабельносп всix вузлiв.
3) Tree Viewer [18] утворюе деревоподiбну структуру у формi реального дерева.
4) OntoSphere [20] пропонуе використовувати вузловий зв'язок мiж трьома рiзними онтолопями для ïx опису та деталiзацiï вiдповiдно до потреб ко-ристувача.
Категс^я методу масштабованого представлення складаеться з методик, яю дають змогу вщобразити вузли початкових рiвнiв ieрарxiï, що вхо-дять до складу "батьювських" вузлiв. До таких методик належать дво- та три-розмiрнi способи представлення. Розглянемо ïx бшьш детально. До двороз-мiрного належать:
1) Grokker [7] - це репрезентацшна система карт знань. Вона графiчно вь дображае iнформацiю, наприклад, як результати роботи пошуковоï системи чи системи пошуку файлiв загалом.
2) Jambalaya [26] - вiзуалiзацiйний модуль Protégé, що використовуе техш-ку представлення 2D SHriMP.
3) CropCircles [31] е методом представлення онтологш, що вщображае iерарxiю клашв, як Ha6ip концентричних кiл. До трирозм1рного вщносять:
1) Information Cube [36] використовуе вкладеш куби для ввдображення ка-тегорiй об'еклв, що формують iерархiю.
2) Information Pyramids [1] вщображають онтологiю та ïï складовi у виглядi шрамщ, якi мають пласку верхiвку та розмiщуються одна на однш. Суть методу просторового представлення полягае в розподЫ кон-
цеппв, а саме вузл1в та ïx похщних вузл1в у допустимих межах екрану. Роз-м1р кожного розподшу залежить вщ властивосп, яку вщображае вузол, його розм1ру, числа вмщених похщних вузл1в тощо. Цей метод подшяють на дво-та трирозм1рш. До першоï категорiï належать:
1) Метод вiзуалiзацiï TreeMaps [2] Грунтуеться на способi 2D з використан-ням прямокутноï областа, що складаеться з прямокутних секцш, для представлення iерарxiй класiв-об'ектiв.
2) SequoiaView [30] вiдображае iерарxiю об'ектiв онтологш, як деревопо-дiбнi структури TreeMap.
3) Теxнiка вiзуалiзацiï Information Slices [3] використовуе нашвкругш диски для бшьш компактного вiдображення великих iерарxiй класiв у 2D прос-торг
До трирозмiрниx вiдносять BeamTrees [35], що об'еднуе метод вiзуалi-зацп Treemaplike та метод 3D вiзуалiзацiï вузлового зв'язку.
Методики вiзуалiзацiï методу фокусного представлення або дефор-
маци базуеться на поняттi деформацiï графу для об'еднання контексту та фокусу. Вузол фокусу е основним (батьювським) вузлом, вщ якого вщходять вузли в послiдовностi зменшення ïx розмiру. Традицiйно такий спосiб представлення описуеться гiперболiчним рiвнянням. Цей метод Грунтуеться на дво- та трирозмiрному представленш онтологiй. До дворозмiрниx вiдносять:
1) 2D hyperbolic tree використовуеться для вщображення онтологiï Бра-зильського товариства з питань сшьськогосподарських дослiджень. П-перболiчне дерево базуеться на гiперболiчнiй трансформацiï. Основа дерева розмщена в серединi област круга, вiд якоï вiдxодять похвдш вузли.
2) OntoRama [12] е Java аплжащею, яка гiперболiчно вiдображае структуру онтологiï.
До трирозмiрниx вiдносять метод вiзуалiзацiï 3D Hyperbolic Tree, якого було створено для вщображення веб-сайпв та застосовувався як браузер файлiв також. У середовищах вiртуальноï реальностi досить поширеним для управлiння документами е поняття "iнформацiйноï метафори", де в пере-лiку документiв ïx розмiщують вщповщно до (зазначеного) кольору та розмь ру закодованих 3D об'ектiв. До категорп методу iнформацiйноï арxiтектури належать лише двi системи, якi дещо вiдрiзняються одна вiд одноï: File System Navigator (FSN) [32], в якш висота вузла вiдображае юльюсть вмще-них файлiв, щодо онтологш - екземпляри; Harmony Information Landscape [13], створений для опрацювання гшертекспв.
Виходячи 3Í специфiки автоматизованого проектування МЕМС, про-понуемо використовувати такi методи представлення, як метод дворiвневого списку та метод деревоподiбного i вузлового представлення, що дасть змогу створити бшьш зрозумЫшу i читабельну для користувача модель онтологiï.
Анал1з 1нструментальних засоб1в побудови онтолог1й. Процес по-будови онтологш е дуже складним та часозатратним. Тому в 90-х роках почали розробляти першi середовища для процесу створення онтологш. Вони за-безпечували iнтерфейси, якi дають змогу проводити концептуалiзацiю, реаль защю, перевiрку розбiжностей та документування. Протягом останшх рокiв кiлькiсть iнструментiв побуди онтологш значно зросла [22].
За побудови онтологш потрiбно зважати i пам'ятати про певну визна-чену послiдовнiсть кроюв, якi пов'язанi з: а) процесом розроблення онтологш; б) життевого циклу онтологш; в) методiв та методик побудови онтологш; г) набору шструментальних засобiв та мов для побудови i тдтримки онтологш. У наш час вщомо багато шструменпв для створення i тдтримки онтологш, яю, о^м загальних функцiй редагування i перегляду онтологш, здшсню-ють тдтримку документування онтологiй, iмпорт та експорт онтологш р!з-них форматiв i мов, тдтримку графiчного редагування, управлшня бiблiоте-ками онтологiй тощо. Тому пропонуемо розглянути та провести пор!вняль-ний аналiз найбiльш поширених шструменпв iнженерiï онтологiй, якi дають змогу тдвищувати якiсть роботи внутрiшнiх систем, скорочувати термiни автоматизованого проектування складних об'ектiв та систем, зменшувати мате-рiальнi та людськi витрати.
Система Ontolingua [14] була першим шструментом iнженерiï онтоло-гiй. Вона складаеться iз сервера та мови представлення знань. Сервер Ontolingua оргашзований у виглядi онтологiй, яю е програмними засобами WEB. Вони е певною побудовою над системою представлень знань Ontolingua. Ок-рiм редактора онтологiй, сервер Ontolingua включае мережевi програмнi засо-би Webster (отримання певних концеппв), сервер OKBC (доступ до онтологш Ontolingua через протокол OKBC) та Chimaera (аналiз, об'еднання, штег-рування онтологш). Ва програмнi засоби, за винятком OKBC, створеш на основ! форм HTML [14]. Система представлення знань реалiзована на Lisp [14]. Сервер Ontolingua також представляе архiв онтологш, вмiщуе велику юль-юсть онтологiй рiзних предметних областей, що уможливлюе створення но-вих онтологш на основi вже створених. Сервер тдтримуе функцiю створення онтологiй юлькома користувачами та розробниками. Система включае гра-фiчний браузер, який дае змогу переглянути iерархiю концептiв та екземпля-рiв. Збереженi на серверi онтологiï можна перевести в рiзнi формати, що дае змогу використовувати ïх iншими програмними засобами та iмпортувати з iн-ших мов у мову Ontolingua.
Protégé [23] - це локальна, доступна Java-програма, яка призначена для побудови (створення, редагування та перегляду) онтологш прикладноï область Першочергове призначення цiеï програми - це допомогти розробни-кам програмного забезпечення у створеннi та тдтримщ наявних моделей предметноï обласп, та включити так! моделi в програмний код. До складу
Protégé входить редактор онтологш, який дае змогу проектувати онтологи, розширюючи iepapxi4Hy структуру абстрактних чи конкретних клашв, чи слопв. Структура онтологiï схожа на iерархiчнy структуру каталогу. Protégé створений на основi фреймовоï моделi представлення знань OKBC (Open Knowledge Base Connectivity) i мютить певну кшьюсть плагiнiв [14], що дае змогу адаптувати його для редагування моделей рiзних форматiв (стандар-тний текстовий, в базi даних JDBC, UML, мов XML, XOL, SHOE, RDF, RDFS, DAML+OIL, OWL).
OntoEdit [33] - це онтологiчний редактор, який дае змогу здшснювати перевiркy, перегляд, кодування та модифiкацiю онтологiй. OntoEdit тдтри-муе такi мови представлення знань: Flogic, включно з машиною виводу, OIL, розширену та внутршню RDFS, яка Грунтуеться на XML. Серiалiзацiю моде-лi онтологiï здшснюе OXML - мова представлення знань OntoEdit (OntoEdit's XML-based Ontology representation Language). Для кодування концептуальних структур (концеппв, iерархiй концептiв, вiдношень. атрибупв) OntoEdit ви-користовуе GUI (Graphical User Interface). OntoEdit - це автономна Java-прог-рама, яку можна локально встановити на будь-якому комп'ютерг
OilEd [6] - автономний графiчний редактор онтологiй, розроблений в межах европейського IST проекту On-To-Knowledge [24]. Цей шструмент розроблений за допомогою мови OIL (зараз адаптований до DAMP+OIL, у перспективi OWL), який поеднуе фреймову структуру та дескриптивну логь ку з сервiсами розмiркyвання. Це дало змогу створити зрозумший та шту-ïтивний стиль штерфейсу для користувача та вивести лопчш сyперечностi мiж класами та прихованими вщношеннями пiдкласiв.
WebOnto, програмний продукт, що розроблений для Tabzebau, [10] е шструментальним засобом iнженерiï онтологш, який призначений для шд-тримки функцш перегляду, створення та редагування онтологш. ЦЫ даного iнстрyментy: простота використання, надання необхщних засобiв для мас-штабування та створення великих онтологш. Для моделювання онтологiй WebOnto використовують мову OCML (Operational Conceptual Modeling Language) [8]. У WebOnto користувач може створювати структури, включно з "наслщуючими" класами. Bd слоти збер^ають закрiпленi за ними значення коректно при переходi (процеш yнаслiдyвання). Цей iнстрyмент перевiряе вс вхiднi данi за допомогою цшсносп коду OCML. WebOnto надiлений багать-ма корисними особливостями: збереження структури дiаграм, вiдокремлений перегляд вiдношень, клаив, правил; спiльнy роботу декiлькох користyвачiв над онтологiею, використання дiаграм, функцш передачi i прийому тощо.
OntoSaurus [15] е Web-браузером для баз знань LOOM [19]. Вш скла-даеться з двох модyлiв: сервера онтологш та Web-браузера для редагування та перегляду онтологш LOOM за допомогою HTML-форм, забезпечуючи для них графiчний штерфейс. OntoSaurus надшений обмеженими засобами редагування онтологш, проте його основна функщя полягае в переглядi онтологiй.
Конструктор онтологiй ODE (Ontological Design Environment) [5] взаемодiе з користувачами на концептуальному рiвнi на вiдмiнy вiд таких шструменпв як OntoSaurus, що спiвпрацюють на символьному рiвнi. ODE
надае змогу користуватися набором таблиць (концеппв, атрибута, вщно-шень) та автоматично генеруе для них код в LOOM, Ontolingua i Flogic [15]. ODE е частиною методики повного життевого циклу побудови онтологш вщ-повщно до Methontology [16]. ODE стало частиною WebODE [5], що штегруе всi сервiси ODE в одну архитектуру, зберiгаe власнi онтологiï в реляцшнш ба-зi даних, забезпечуе додатковi сервiси (машину виводу, побудова аксюм, збiр онтологiй, генерацiя каталопв).
KADS22 [28] - це шструмент пiдтримки розроблення моделей знань вщповщно до методики CommonKADS. Онтологiï е частинами таких моделей знань (шша частина - це моделi виводу). Моделi CommonKADS створю-ються на основi мови CML (Conceptual Modeling Language). KADS22 - це ш-терактивний графiчний iнтерфейс iз такими функцiональними можливостя-ми, як: синтаксичний аналiз файлiв CML, друк, перегляд гiпертексту, пошук, генерацiя словника та HTML.
Зважаючи на специф^ автоматизованого проектування мжроелек-тромеxанiчниx систем та складних МЕМС елементiв, пропонуемо для створення онтологiй м^оелектромехашчних систем - редактор Protégé.
Висновки. Проведено порiвняльний аналiз принципiв, моделей, мето-дiв та iнструментальниx засобiв для побудови онтологiй МЕМС. З результата аналiзу випливае, що тд час роботи з великою кшьюстю неопрацьованоï та некатегоризованоï шформацп виникае необxiднiсть використання онтологш. Разом iз тим, запропоновано в процес автоматизованого проектування онтологiй МЕМС використати основш принципи побудови онтологш, засто-сувати презентацiйний метод подвшного списку або метод вузлового та дере-воподiбного представлення даних, що реалiзованi на основi редактора Protégé. Як результат, процес побудови моделi даних та знань з допомогою запропонованих методiв представлення та шструментальних засобiв онтологш дае змогу побудувати моделi онтологiй МЕМС у коротшi часовi термiни з бшьш зрозумшим представленням об'eктiв та зв'язюв мiж ними порiвняно з концептуальними моделями даних та знань, створеними з використанням традицшних способiв.
Л1тература
1. Andrews K. Information PyramidsTM: A new approach to visualizing large hierarchies / J. Wolte, M. Pichler // In Proceedings of the IEEE Visualization '97, Phoenix, Arizona. - 1997. - P. 52-49.
2. Andrews K. Visual exploration of large hierarchies with information pyramids / K. Andrews // In Proceedings of the Sixth International Conference on Information Visualization (IV'02). IEEE Computer Society Press, London, England. - 2002. - P. 798-793.
3. Andrews K. Information slices: Visualizing and exploring large hierarchies using cascading, semicircular discs / K. Andrews, H. Heidegger // In Proceedings of the IEEE Information Visualization Symposium, Carolina. - 1998. - P. 12-9.
4. Amann B. Integrating ontologies and thesauri to build RDF schemas / B. Amann, I. Fundu-laki // In Proceedings of the Third European Conference on Research and Advanced Technology for Digital Libraries. - 1999. - P. 234-253.
5. Arpirez J.C. WebODE: a scalable workbench for ontological engineering / J.C. Arpirez, O. Corcho, M. Fernandez-Lopez, A. Gomez-Perez // First Intern. Conf. Knowledge Capture (KCAP2001). Victoria. Canada, Oct. - 2001.
HayKOBHH BicHHK I l.l'iy yKpa'i'HH. - 2011. - BHn. 21.12
6. Bechhofer S. OilEd: A Reason-able Ontology Editor for the Semantic Web / S. Bechhofer, I. Horrocks, C. Goble, R. Stevens // Joint German/Austrian conf. on Artificial Intelligence (KI'01). Lecture Notes in Artificial Intelligence LNAI 2174, Springer-Verlag, Berlin. - 2001. - P. 408-396.
7. Bosca A. OntoSphere: more than a 3D ontology visualization tool / A. Bosca, D. Bomino, and P. Pellegrino // In Proceedings of SWAP, the 2nd Italian Semantic Web Workshop, Trento, Italy, December 14-16, CEUR. Workshop Proceedings, ISSN 1613-0073. - 2005. [Electronic resource]. -Mode of access http://www.ceur-ws.org/Vol-166/70.pdf.
8. Ceccaroni L. Ontowedss - An Ontology-based Environment Decision Support System for Management of Wastewater Treatment Plants / L. Ceccaroni // Ph.D. Thesis. Politechnic University of Catalonia. - 2001. - P. 45-9.
9. Ceravolo P. Introduction to Ontology Engineering / P. Ceravolo, E. Damiani // Semantic Knowledge Management: An Ontology-Based Framework, 2009. - P. 73-47.
10. Domingue J. Tadzebao and WebOnto: Discussing, Browsing, and Editing Ontologies on the Web / J. Domingue // Proc. of the Eleventh Workshop on Knowledge Acquisition, Modeling and Management, KAW'98, Banff, Canada. - 1998.
11. Chaudhri V. OKBC: A Programmatic Foundation for Knowledge Base Interoperability / V. Chaudhri, A. Farquhar, R. Fikes P. Karp J. Rice // Fifteenth National Conf. on Artificial Intelligence. AAAIPres/The MIT Press, Madison. - 1998. - P. 607-600.
12. Eklund P.W. OntoRama: Browsing an RDF ontology using a hyperbolic like browser / / P.W. Eklund, N. Roberts, S.P. Andgreen // In Proceedings of the First International Symposium on CyberWorlds (CW2002). Theory and Practices, IEEE press. - 2002. - P. 411-405.
13. Eyl M. The Harmony Information Landscape: Interactive, Three Dimensional Navigation Through an Information Space / M. Eyl // Master's thesis, Graz University of Technology, Austria. - 1995.
14. Farquhar A. The Ontolingua server: A tool for collaborative ontology construction / A. Farquhar, R. Fikes, J. Rice // International Journal of Human-Computer Studies, 46 (6). - 1997. - P. 728-707.
15. Fernandez M. A Building a Chemical Ontology Using Methondology and the Ontology Design Environment / M. Fernandez, A. Gomez-Perez, J. Pazos // IEEE Intelligent Systems, Jan./Feb. - 1999. - P. 46-37.
16. Fernandez M. Methontology: From Ontological Art Towards Ontological Engineering / A. Gomez-Perez, N. Juristo // AAAI-97 Spring Symposium on Ontological Engineering, Stanford University. - 1997. - P. 144-147.
17. Gruber T.R. A translation approach to portable ontology specifications / T.R. Gruber // Knowledge Acquisition. - 1993. - Vol. 5 (2). - P. 200-199.
18. Jeong C. Reconfigurable disc trees for visualizing large hierarchical information space / C. Jeong, A. Pang // In Proceedings of Information Visualization. - 1998. - P. 25-19.
19. Kifer M. Logical Foundations of Object-Oriented and Frame-Based Languages / G. Lausen, J. Wu // Journal of the ACM. - 1995. - Vol. 32. - P. 121-129.
20. Kleiberg E. Botanical visualization of huge hierarchies / Van de Wetering H., Van Wijk J. // In Proceedings of the IEEE Symposium on Information Visualization (InfoVis'2001). IEEE Computer Society Press. - 2001.
21. Maedche A. Tutorial on Ontologies: Representation, Engineering, Learning and Application / Staab S. // ISWC'2002.
22. Motta E. Reusable Components for Knowledge Modeling // Ph.D. Thesis. The Open University, 1997.
23. Musen M. Domain Ontologies in Software Engineering: Use of Protege with the EON Architecture // Methods of Inform. in Medicine. - 1998. - P. 550-540.
24. Project "ON-TO-KNOWLEDGE" Tools for content-driven knowledge management through evolving ontologies (ON-TO-KNOWLEDGE) // IST Project, 2000. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cordis.europa.eu.
25. Protege project. Stanford University. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.protege.stanford.edu.
26. Rivadeneira W. A Study of Search Result Clustering Interfaces: Comparing Textual and Zoomable Interfaces / B.B. Bederson // University of Maryland HCIL Tech. Rep. HCIL. - 2003. -2003. - P. 36.
27. Robertson G.G. Cone Trees: Animated 3D visualizations of hierarchical information / G.G. Robertson, J.D. Mackinlay, S.K. Card // In Proceedings of the CHI '91 Human Factors in Computing Systems. ACM, New York, 1991. - P. 202-189.
5. lH$opMaqiHHi TexHo.orii' ra.y3i
329
28. Schreiber G. The CommonKADS Methodology / H. Akkermans, A. Anjewierden, R. Hoog, N. Shadbolt, W. Van de Velde, B. Wielinga // Knowledge engineering and management. MIT press, Massachusetts. - 1999.
29. Sequoiaview. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.win.tue.nl/sequoiaview/.
30. Shneiderman B. Tree visualization with tree-maps.A2-d space filling approach. ACM Trans. Graph. - Vol. 11, No. 1, September. - 1992. - P. 99-92.
31. Storey M.-A. Jambalaya: Interactive visualization to enhance ontology authoring and knowledge acquisition in Protege / Mussen M., Silva J., Best C., Ernst N., Fergerson, R., Noy N. // In Proceedings of Workshop on Interactive Tools for Knowledge Capture, K-CAP-2001, Victoria, BC, Canada, - 2001. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.thechiselgroup.org/jambalaya.
32. Strasnick S.L. Method and AParatus for Displaying Data Within a Three- Dimensional Information Landscape / Tesler J.D. // US Patent 5,528,735, Silicon Graphics, Inc. - 1996.
33. Sure Y. OntoEdit: Collaborative ontology development for the Semantic Web / M. Erdmann, J. Angele, S. Staab, R. Studer, D. Wenke // In Proc. of the Inter. Semantic Web Conference (ISWC 2002), Sardinia, Italia. - 2002.
34. Tae-Sul S. Sharin CAD models based on the feature ontology of command history / Yon-sook Lee, Sang-Uk Cheon, Lalit Patil // International Journal of CAD/CAM, 1598-1800. - 2005. -Vol. 5. - No 1. - P. 47-39.
35. Van Ham F. Beamtrees: Compact visualization of large hierarchies / J.J. Vanwijk // In Proceedings of the IEEE Conference on Information Visualization. IEEE CS Press, 2002. - P. 100-93.
36. Wang T. Cropcircles: topology sensitive visualization of owl class hierarchies / B. Parsia // In Proceedings of the International Semantic Web Conference (ISWC 06). [Electronic resource]. -Mode of access http://www.mindswap. org/papers/2006/cropcircles-iswc.pdf.
Василюк Я.Р., Теслюк В.М., Зелинский А.Я. Анализ методов, моделей, принципов и средств для построения онтологий области микроелек-тромеханичиских систем
Рассмотрены известные модели, методы и инструментальные средства инженерии онтологий, при помощи которых создаются и объединяются разные онтологии. Исследованы основные инструментальные средства онтологий, проведен их анализ, представлены возможности их использования для построения онтологий микроэлек-тромеханичиских систем.
Ключевые слова: онтология, база данных (БД), инструментальные средства инженерии онтологий, микроэлектромеханичиские системы.
Vasylyuk Ya.R., Teslyuk V.M., ZelinskyyA.Ya. The analysis of models, methods, principles and tools for ontology design of microelectromechanic
systems
Well-known models, methods, principles and tools on ontology engineering are observed, with help of which various ontologies are designed and unified. The main ontology instrumental tools are examined and analyzed. The possibilities of their usage for ontology construction of microelectromechanical systems are presented.
Keywords: ontology, data base (DB), instrumental tools of ontology engineering, microelectromechanical systems.
УДК 681.3 Проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук; доц. Т.€. Рак,
канд. техн. наук - Львiвський ДУ БЖД
ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ 1НФОРМАЦ11 У СТРУКТУРНИХ П1ДРОЗД1ЛАХ МНС УКРА1НИ
Проанал1зовано специфжу шдготовки фах1вщв з шформацшно! безпеки у Льв1вському ДУ БЖД, виявлено потенцшш джерела загроз та р1вш !х небезпек для структурних шдроздтв МНС Укра!ни. Встановлено, що багато дослщнигав у сво!х роботах придшяють значну увагу анатзов! змюту поняття "шформацшна безпека",
