CC BY
30
роки) 4acoBi горизонти (веретя для обговорення) / наук. керiвник проекту акад. НАН Укра!ни М.З. Згу-ровський // Мiжнародна рада з науки (ICSU); Нащо-нальний техшчний унiверситет Укра!ни «Кишський полiтехнiчний шститут»; 1нститут прикладного системного анатзу НАН Укра'1ни i МОН Украши; Свгговий центр даних з геошформатики та сталого розвитку. — Ки!в : НТУУ «КП1», 2015. — 36 с.
3. Research and development expenditure (% of GDP) [Электронный ресурс] // Databank. worldbank. org. — 2016. — Режим доступа: http://data. world bank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS? view= chart.
4. Лабжанiя Р.Г. Мюце i роль аутсорсингу у сферi послуг i виробнищта / Р.Г.Лабжанiя // Бiзнес 1нформ. — 2013. — №7. — С. 357-361.
5. Fontagn^ L., P. Mohnene and G. Wolff (2014), No Industry, No Future?, Les Notes du Conseil d'Analyse Economique, No. 13, Р. 3.
6. https://green.pcmag.ru/content/chto-takoe-zelen ye- informatsionnye-tekhnologii-green-it.
7. Manufacturing refers to ISIC Rev.4 (NACE Rev.2) Divisions 10-33 (2002: ISIC Rev.3 / NACE Rev.1 divisions 15-37). http://www.doi.org/10.1787/ 8889329041 27.
8. De Backer, K., I. Desnoyers-James and L. Moussiegt (2015), "'Manufacturing or Services - That is (not) the Question': The Role of Manufacturing and Services in OECD Economies", OECD Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 19, OECD Publishing. http://dx.doi.org/10.1787/5js64ks09dmn-en.
9. Muller, E., Zenker, A.: Business services as actors of knowledge transformation: the role of KIBS in regional and national innovation systems, Research Policy, 2010, Vol.30, 1501-1516.
10. Наукова та шновацшна дiяльнiсть Украши, 2015: стат. збiрник // Офщшний сайт Державно! слу-жби статистики.
11. Врятувати майбутне: перший рейтинг шнова-цшних компанш Укра!ни // Офщшний сайт журналу Forbes http://forbes.net.ua/ua/magazine/forbes/1416757-vryatuvati-majbutne-pershij-rejting-innovacijnih-kompani j-ukrayini.
12. Glossary: Knowledge-intensive services (KIS) // Access mode: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-exp lained/index.php/Glossary:Knowledge-intensive_services _ (KIS).
13. Schricke E., Zenker A., Stahlecker Th. Knowledge-intensive (business) services in Europe // Fotolia, 2012. - Р. 12.
14. Science and Engineering Indicators 2016, National Science Board // Access mode https://www.nsf. gov/nsb/sei/infographic1/index.html#knowledge_and_tec h&figure 1.
15. Science and Engineering Indicators 2016, National Science Board // Access mode https://www.nsf. gov/ statistics/2016/nsb20161 /uploads/1/9/chapter- 6.pdf.
16. Schricke E., Zenker A., Stahlecker Th. Knowledge-intensive (business) services in Europe // Fotolia, 2012.
17. Wintjes, R, Hollanders, H. The regional impact of technological change in 2020. Synthesis report // http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/stu dies/pdf/2010_technological_change.pdf.
18. Pylak, K., & Majerek, D. Tracing regional economic evolutions. KIS impact on growth // Procedia Economics and Finance, https://www.researchgate.net/ publication/264892955_Tracing_Regional_Economic_Evo lutions_KIS_Impact_on_Growth.
19. High-technology exports (current US$) [Электронный ресурс] // Databank.worldbank.org. — 2016. — Режим доступа: http:// http://data.worldbank.org/ indicator/TX.VAL.TECH.CD/countries.
20. Експрес-випуск <«Д^льшсть пщприемств сфери нефшансових послуг у IV кварталi 2015 року» // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
21. Експрес-випуск <<Щяльшсть тдприемств сфери нефшансових послуг у I кварталi 2016 року» // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
22. http: //day. kyiv. ua/uk/news/180216-10- ukrayinsk yh-it-kompaniy-uviyshly-do-reytyngu-100-krashchyh-aut sorsyngovyh - firm - svitu.
23. Дiяльнiсть шдприемств сфери послуг, 2014: стат. бюлетень // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.
24. Валовий репональний продукт за 2014 рж: стат. збiрник // Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. — Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.
О. Ю. ¡вченкова
канд. екон. наук,
А. О. Лях
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ I МЕТОД1В РОЗПОД1ЛУ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В В УПРАВЛ1НН1 РЕАЛ1ЗАЩеЮ ПОРТФЕЛЯ 1Т-ПРОЕКТ1В
Постановка проблеми. Сформоваш в даний час полiтико-економiчнi умови в кра!ш формують середо-вище функцюнування IT-компанш, що характеризу-еться жорсткою конкуренцiею i високим ступенем не-визначеностi. У таких умовах ключовими аспектами
«виживання» цих компанш е !х адаптивнiсть до дина-мiчних змiн вимог, що пред'являються замовником при впровадженнi IТ-проектiв, одночасне ведення де-к1лькох (багатьох) рiзних за змiстом проектiв та !х вiд-повiднiсть стратег!! розвитку компанИ.
Успшшсть реалiзащí портфеля залежить вщ ефекгивностi виконання процесiв шщаци, плану-вання, виконання, монiторингу та контролю ГТ-проектiв, що входять до складу портфеля. Однак ана-лiз досвiду практично! дiяльностi IТ-компанiй пока-зуе, що «вузьким» мiсцем реалiзащí портфеля е недо-статня ефектившсть технологiй розподшу трудових ре-суретв з урахуванням проектних особливостей, таких, як !х прибутковiсть, витрати, вплив на конкуренто-спроможнiсть компанп тощо. Ця обставина дозволяе запропонувати щею синтезу методiв визначення прю-ритетносп IТ-проектiв i розподшу трудових ресуретв.
Компанп зацiкавленi у пошуку ршень, що пщви-щують ефективнiсть технологш розподшу трудових ре-сурсiв м1ж 1Т-проектами портфеля, оскшьки вони е визначальним чинником, що впливае на стутнь ус-пiшностi !х дiяльностi, виражена в отриманнi максимального прибутку, пiдвищення конкурентоспромож-ностi.
Аналiз останнiх дослiджень. Фундаментальнi поло-ження теорп управлiння портфелем проектiв викла-денi в роботах вiтчизняних i заруб1жних вчених: В. Аньшина, С. Баркалова, Ст. Буркова, В. Воропаева, I. Мазура, А. Матвеева, Д. Новжова, А. Товба, Г. Ци-песа, В. Шатро, Р. Арчiбальда, В. Кендалла, К. Рол-лшза та iнших. У зазначених роботах неповною мiрою представленi конкретнi схеми виршення задачi розподшу трудових ресуретв з урахуванням трудових, фшан-сових, часових обмежень i високо! невизначеностi.
Ефективний розподш ресурсiв в умовах !х обме-женостi за допомогою оптимiзацiйних методiв детально дослщжено в роботах А. Баркалова, Р. Беллмана, Ст. Буркова, В. Бурковой, Р. Джавахадзе та шших вчених. Проте щ дослщження здебшьшого носять теоре-тичний характер, а !х використання в чистому виглядi ускладнено.
Методика визначення прюритетноси IТ-проектiв була викладена у працях В. Буркова, Р. Джавахадзе, В. Кендалла, С. Лоуренса, К. Роллшза, Т. Саат та ш.
Огляд лггератури показав, що бiльшiсть робгт присвя-чено питанню облiку багатокритерiальностi при фор-муваннi портфеля ГГ-проекпв, а проблема врахування безлiчi критерпв, що характеризують особливостi внутрiшнього та зовншнього середовища процесу ре-алiзацil портфеля залишаеться недостатньо дослщже-ною.
Однак при безсумнiвнiй значущостi наведених робгт сугтевi змiни економiчноl обстановки, необхщ-нiсть прискореного виконання ГТ-проекпв в умовах обмежених фiнансових i часових ресурсiв вимагають актуалiзацil вивчення ряду питань, що стосуються особливостей вироблення системного тдходу, моделей i методiв управлiння проектами.
Метою статтi е аналiз моделей i методiв розподшу трудових ресурсiв в управлшш реалiзацiею портфеля ГТ-проектiв.
Виклад основного матерiалу дослщження. Дiяль-шсть сучасних ГТ-компанiй (компанiй) характеризу-еться виконанням постшно змiнюваного великого набору ушкальних проектiв. У зв'язку з унiкальнiстю ви-никають висок! ризики при !х виконаннi [5]. Тому в набiр включаються тшьки тi ГТ-проекти, яю найбшь-шою мiрою вiдповiдають стратегiчним цшям компанп. Отже, з'являеться необхiднiсть переходу на принци-пово новий рiвень управлшня проектами — портфе-льне управлшня. Управлшня портфелем дозволяе зба-лансувати можливi протирiччя м1ж напрямками дiяль-ностi ГТ-компанп, ресурсами i прюритетами, визначе-ними в програмах стратепчного розвитку.
У разi, якщо ГТ-компашя одночасно розробляе i впроваджуе кшька iнформацiйних систем, то портфель буде включати к1лька незалежних ГТ-проектiв. У рамках кожного ГТ-проекту виконуеться перелж рiзних робiт к1лькох видiв, що мають строго певну послщов-нiсть виконання. Роботи певного виду можуть бути виконаш тальки фахiвцями вщповщно1 класифжацп. Таким чином, у дослщженш розглядаеться портфель незалежних ГГ-проекпв, що складаються з залежних робгт кшькох видiв вiдповiдно з рисунком.
Рисунок. Структура портфеля IТ-проектiв
Задача розподшу трудових ресурав м1ж ГТ-проектами портфеля вiдноситься до складних багато-критерiальних завдань [7]. Для виршення дано1 задачi
необхiдно врахувати характеристики робгт ГТ-проектiв портфеля, квалiфiкацiю виконавцiв (членiв проектно1 команди), прюритетшсть ГТ-проектiв.
На практищ завдання розподшу трудових ресур-сiв м1ж 1Т-проектами портфеля виршуеться за допо-могою рiзних наукових пiдходiв до побудови моделей розподшу ресурав [7]:
1) пщхщ, заснований на системах з розподшеним контролем;
2) пiдхiд, заснований на виршенш задач дискретно! оптимiзащI;
3) пiдхiд, заснований на моделях з повщомленням iнформацiI агентами про необхщнш кiпькостi ресурсiв.
У пщходах, заснованих на системах з розподшеним контролем, розглядаються системи з матричною структурою управлiння, в яких виконавець пщпоряд-кований одночасно кльком керуючим органам. Тому завдання, яю вирiшуються в рамках даного пщходу, полягають у розподiлi обмежених ресурав з урахуван-ням вимог керуючих органiв.
Розглянемо iснуючi оптимiзацiйнi методи розподшу трудових ресурав i проаналiзуемо можливiсть 1х застосування для портфеля незалежних IТ-проектiв з залежними роботами декшькох видiв [3].
До точних метсдав розв'язання задачi розподшу ресуретв вiдносяться методи лiнiйного програмування, яким вiдповiдають графiчний i симплексш методи, метод динамiчного програмування, метод гшок та меж, метод послщовного аналiзу варiантiв, метод будови послщовносп планiв, геометричний метод, метод ди-хотомiчного програмування, метод мережевого програмування, методи вщсжань. Серед наближених ме-тодiв рiшення задачi розподшу ресурсiв використову-ються евристичш методи (наприклад, метод «витрати-ефект»), зокрема, генетичнi методи. Розглянемо методи дискретно! оптимiзацiI, що використовуються в задачi розподшу ресурсiв м1ж 1Т-проектами [2]. У статтi представлено огляд метсдав, що найбшьш часто застосовуються для такого класу задач: методи локально! оптимiзацiI, метод гшок та меж, метод динамiчного програмування, а також розглядаеться використання методу дихотсмчного програмування у складi методiв гшок i меж та динамiчного програмування. У роботi
Пщхщ, заснований на моделях з повщомленням шформацп, застосовуеться в системах, в яких використовуються заявки на необхщну кшьюсть ресурсiв.
Шiдхiд, заснований на виршенш задач дискретно! оптимiзацiI, володiе наступною важливою перевагою порiвняно з iншими — отримання оптимального рь шення з усiх можливих. Однак даний пiдхiд застосуемо до обмеженого класу задач [4].
Пщхщ, заснований на ршенш завдань на мережах, полягае в побудовi графжа робгг 1Т-проекту, зв'язк1в м1ж роботами, технологiчно'I залежностi м1ж роботами. Цей пщхщ зручно застосовувати в задачах розподшу трудових ресуретв одного виду. 1снують рiзнi мережевi модел^ з допомогою яких будуються календари графiки IТ-проектiв. Наведемо в табл. 1 най-бiльш вiдомi з них.
Таблиця 1
представлений новий метод розв'язання задач управ-лшня 1Т-проектами — метод мережевого програмування, описаш практичнi результати ефективного використання даного методу. Шереваги та недолiки опи-саних метсдав, що використовуються при розподМ ре-сурсiв м1ж 1Т-проектами, представлеш в табл. 2.
Методи локально'I оптимiзацi'I е неефективними через неможливють порiвняти отримане рiшення з оп-тимальним.
Метод гшок i меж призначений для виршення задач невеликоI розмiрностi через високу обчислюва-льноI складностi [9]. Шроте в 1Т-компашях найчастiше одночасно впроваджуються кшька (багато) 1Т-проектiв, що характеризуються великим об'емом робгт Тому в дiяльностi IТ-компанiй даний метод, як правило, не застосовуеться.
Метод мережевого програмування узагальнюе метод динамiчного програмування i дае для загального випадку досить ушверсальний алгоритм отримання нижнк (верхнiх) ощнок, що дозволяе ефективно застосовувати метод гшок i меж для знаходження опти-мальних значень [5]. Недолжом даного методу е використання заздалегщь заданих всiх можливих значень
Огляд мережних моделей управлшня проектами
Назва моделi Опис моделi
Найпростiша мережа (SN) Складаеться з списку подiй. Для щё мереж тип елемента — подiI, а параметр — число — вщсутне
Мережа «GANT-дiаграма» Мiстить елементи: поди i роботи, яю характеризуються параметрами — три-валiстю робгт
Мережа LMI (лiнiйна модель) Аналогiчна мереж Гантта, але тривалють роботи може бути задана штер-валом
Мережа CPM Являе собою часто використовувану модель, розрахунок якоI проводиться методом критичного шляху. Модель складаеться з робгт i подiй, мiстить зв'язок «закшчення-початок». Параметр, що задаеться на дуз^ являе де-термiновану тривалють роботи i задаеться додатним числом
Мережа GNM («узагальнена мережа») Використовуеться у бущвельному виробництвi. Мережа складаеться з подш та робгт, мiстить обмеження щодо термiнiв та узагальнеш зв'язки м1ж роботами. В якост параметрiв дуг використовуються як позитивш, так i не-гативнi числа
Мережа GNMR («узагальнена мережу з ресурсно-тим-часовим аналiзом») Мережа ОММ, що мютить додатковi неявнi алгоритмiчнi зв'язки
Мережа PERT Широко використовуеться в науково-дослщних розробках. В1^зняеться вiд СРМ наявнiстю (для деяких робiт мережi) випадковоI тривалосп опе-рацiй
змшних (сукупшсть юнцевого числа дискретних величин). Аналопчний недолiк мае метод динамiчного програмування. Методи динамiчного i мережевого програмування застосуемо до класу задач лiнiйного
В евристичних методах, зокрема, генетичних алгоритмах, точшсть ршення залежить вщ того, насю-льки «яюсно» структурованi дат, отже, може бути отримано неоптимальне рiшення. Але використання генетичного методу може не дати допустимого рь шення на заданому часовому штерваль
Висновки
Дiяльнiсть сучасних ГТ-компанiй (компанiй) характеризуемся виконанням великого набору ушкаль-них проектiв, що постiйно змшюються. У зв'язку з уш-кальшстю виникають висок! ризики при !х виконаннi. Тому в набiр включаються тальки тi ГТ-проекти, яю найбшьшою мiрою вiдповiдають стратегiчним цшям компанп. Отже, з'являеться необхiднiсть переходу на принципово новий рiвень управлiння проектами — портфельне управлшня. Управлшня портфелем дозволяе збалансувати можливi протирiччя м1ж напрямками дiяльностi ГТ-компанп, ресурсами i прiоритетами, ви-значеними в програмах стратепчного розвитку.
програмування, до якого вщноситься розв'язувана задача. Важливо пiдкреслити, що при розподЫ трудових ресуретв ïx число заздалепдь вiдомо. Тому зазначенi недолiки метсдав не е критичними для розглянуто! за-дачi.
Таблиця 2
На даний момент юнуе величезна кшьюсть пщ-ходiв, методiв i моделей, що застосовуються для розподшу трудових ресуретв в управлшш реалiзацiею портфеля ГТ-проектiв. У данiй робота розглянуто най-бшьш застосовуваний шструментарш, визначено переваги та недолiки методiв i моделей.
Список використаних джерел
1. ГОСТ Р 54870-2011 Проектний менеджмент. Вимоги до управлшня портфелем проекпв. — М.: Стандартинформ, 2011. — 9 с.
2. Аньшин В. М. Портфель проектов организации: стратегии, типология, анализ /В. М. Аньшин, И.В. Демкин, В.М. Никонов, И. Н. Царьков // Управление проектами и программами. — 2008. — №1(13). — С. 14-27.
3. Арчибальд Р.Д. Взаимодействие между стратегическим управлением и управлением портфелем проектов на предприятии / Р. Д. Арчибальд // Управление
Огляд Mei^ÏB
Найменування методу Переваги Недолiки
Евристичш методи Дозволяють отримати непо-гаш розклади при порiв-няно невеликому обсязi не-обхiдних обчислень Складно оцiнити близьюсть отриманих евристич-ним методом розкладiв до оптимального; iснують задачi, для яких застосування функцп переваги призводить до поганих результата
Методи локально1 оп-тимiзацil Простота юнуючих алгорит-мiв Вщсутшсть оцшок близькостi одержуваного рь шення до оптимального
Метод гшок i меж Можлива оцшка близькостi одержуваного рiшення до оптимального Ефектившсть методу залежить вщ «якоси» зна-чень нижшх (верхшх) оцшок. При «поганш» оцшкою буде потрiбно повний перебiр, при «хо-рошiй» оцiнку можливо отримати оптимальне рь шення за один прохщ по дереву розгалужень; неможливють застосування в задачi велико! роз-мiрностi зважаючи на великий обчислювально! складностi
Методи динамiчного програмування Ефективний метод розв'я-зання деяких задач дискретно! оптимiзацil, ютотно ско-рочуе перебiр При збiльшеннi числа обмежень задачi експонен-цiально збшьшуеться обсяг необхщно! пам'ятi; придатнiсть до обмеженого класу задач
Метод дихотомiчного програмування Мiстить ушверсальний алгоритм отримання нижнiх (верхшх) оцiнок, що дозволяе ефективно застосову-вати метод гшок i меж Неможливють уявити будь-яку функцiю в дихото-мiчному виглядi
Метод мережевого програмування Отримання точних рiшень або верхшх (нижшх) оцiнок задач дискретно! оптимiза- цГ!; узагальнюе метод динамiч-ного програмування знаходження рiшень для бшьш простих функцiй у складi складно! функцп Подання цшьово! функцп й обмежень задачi у ви-глядi супер-позицп бшьш простих функцiй
Генетичш методи Гнучкий i ефективний ш-струмент наближеного роз-в'язання задачi Ефективнiсть методу залежить вщ «якостi» струк-турування даних
проектами и программами. — 2010. — №4(24) — С. 266273.
4. Баркалов С.А. Математические основы управления проектами: учеб. пособие / С.А. Баркалов, В.И. Воропаев, Г.И. Секлетова и др.; под ред. С.Н. Буркова. — М.: Высш. шк., 2005. — 423 с.
5. Буркова И.В. Метод сетевого программирования в задачах управления проектами: дис. ... д-ра техн. наук: 05.13.10 / И.В. Буркова. - М., 2012. — 181 с.
6. Буслаев А.Р. Нейросетевые технологии оптимизации проектов // Управление проектами и программами / А. Р. Буслаев, А.В. Рыбак. — 2009. — №1(17). — С. 14-19.
7. Матвеев А. А. Модели и методы распределения ресурса при управлении портфелями проектов / А. А. Матвеев // Управление большими системами. — 2005. — №10. — С. 98-106.
8. Проектирование экономических информационных систем: учебное пособие / Г.Н. Смирнова, А.А. Сорокин, Ю.Ф. Тельнов; под ред. Ю.Ф. Тель-нова. — М.: Финансы и статистика, 2005. — 512 с.
9. Томпсон-мл. А. А. Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа / А. А. Томпсон-мл., А. Дж. Стрикленд III; пер. с англ. — 12-е изд. — М.: Вильямс, 2013. — 924 с.
О. О. Каменська
канд. екон. наук,
Н. О. Весела
канд. фыол. наук
Донецький утверситет економгки та права, м. Бахмут
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ЗБАЛАНСОВАН1Й СИСТЕМ1 ПОКАЗНИК1В
Постановка проблеми. Економ^ Укра!ни сьогод-ш вщчувае гострий дефщит квалiфiкованих кадрiв у багатьох галузях. Старшня працюючих оаб та нега-тивний демографiчний процес створюють певш пере-шкоди для нормалiзацu процеав вщтворення робочо! сили. У той же час особливу актуальшсть мають пи-тання мобшьноси, конкурентоспроможносп й рiвня квалiфiкацu ствробгтниюв, вщповщноси !хньо! пiдго-товки зростаючим вимогам сучасного виробництва й роботодавця. Тим больше, що з розвитком ринково! економiки виникають новi квалiфiкацu й новi вимоги до утримання й процесу навчання пращвниюв [1]. З огляду на той факт, що людський каттал становить основу штелектуальних ресурсiв пщприемства, як1сна пiдготовка персоналу — загальна проблема, рiшенням яко! необхiдно займатися комплексно. Знання, умшня й навички персоналу, що вiдповiдають характеру дiя-льностi й стратеги розвитку даного пщприемства, сприяють його економiчнiй активность Гстотний вплив на ршення стратепчних проблем управлiння людським капiталом мае розподш потреб роботодавцiв на ринку пращ. Незважаючи на устхи окремих пщ-приемств у планi реалiзацu в iнновацiях людського фактору, необхщно констатувати: в Укра!ш вiдсутнiй комплексний пiдхiд до рiшення питання забезпечення кадрами пщприемств у кореляцп з основними страте-гiчними напрямками дiяльностi.
Аналiз останн1х дослщжень. Концептуальнi основи теори управлiння людським капiталом закладеш такими закордонними вченими, як Т. Шульц [2], Г. Беккер [3]. Теоретичним i практичним аспектам управлшня людським катталом присвяченi роботи в^чизняних i росiйських вчених: В.М. Гееця [4], О.А. Гришново! [5], О.Л. бськова [6], Р.Г. Капелюшникова [7], М.М. Крит-ського [8], Е.М. Лiбаново! [9], 6.Д. Циреново! [10] та багатьох iнших. Розробка методологи збалансовано! системи показник1в i питання впровадження ще! сис-
теми знайшли вiдображення в роботах закордонних вчених: Ю. Вебера [11], М. Веттера [12], Р. Каплана, Д. Нортона [13], Хервига Р. Фрщага, В. Шмидта [14].
У наущ юнують пiдходи до управлiння окремими елементами людського катталу в умовах шновацш-ного розвитку. Це не дозволяе здшснювати комплекс -не регулювання складових людського капiталу для ефективного освоення й здшснення нововведень згщ-но зi страгегiею розвитку пщприемства.
Метою статп е розробка методичних пщходiв i на-уково-практичних рекомендацш з формування й ефективного управлшня людським катталом у системi не-фiнансово! складово! стратегiчного розвитку пщприем-ства.
Виклад основного матерiалу дослщження. Людський каптал у даний час е одшею з найважливших складових ресурсного потенцiалу п1дприемства. Менеджмент пщприемств сьогодш мае потребу в системi по-казник1в, яю зможуть описувати й передбачувати зрос-тання вартостi й продуктивнiсть пращ пращвниюв у стратепчному аспектi. Кшьюсш показники людського капiталу здеб1льшого спрямоваш на вимiр витрат працi, обсягу можливостей працiвникiв i часу в короткостро-ковiй перспективi. Доповнення даних показниюв як1с-ними характеристиками (рiвень професiйноl пiдготовки працiвника, вщповщтсть займанiй посадi; накопиче-ний досвщ роботи; iнтелектуальний потенцiал працiв-ника; рiвень професiйно! мобiльностi; зацiкавленiсть пращвника в результатах свое! працi згщно зi стратегiею пiдприемства) дозволить керiвникам п1дприемств кон-центрувати сво! зусилля на цiнностях, знаннях i реак-цiях людей вiдповiдно до стратеги.
З метою забезпечення ефективного розвитку люд-ського капиталу пiдприемствам необхiдно використову-вати стратегiчне управлiння персоналом, шструментом якого е збалансована система показниюв (ЗСП). Зба-лансована система показниюв сприяе приведенню не-
