CC BY
18
Руденко М.А. Пути повышения эффективности деятельности банков в сфере финансовых инвестиций со стороны государства
Предложен ряд мер государственного регулирования, направленных на повышение эффективности деятельности коммерческих банков в сфере финансовых инвестиций. Исследованы положительные и отрицательные стороны текущего состояния регулирования банковских финансовых инвестиций со стороны Национального банка Украины, в частности через экономические нормативы и обязательные резервы. Выявлена возможность усиления активности коммерческих банков в сфере финансовых инвестиций за счет включения Национальным банком в список ценных бумаг, принимаемых в качестве приемлемого обеспечения кредитов рефинансирования, акций украинских предприятий. Также исследовано влияние принятия Налогового кодекса на налогообложение на рынке ценных бумаг, в частности выявлены его плюсы и минусы для развития финансового рынка и деятельности банков на нем.
Ключевые слова: коммерческие банки, рынок ценных бумаг, финансовые инвестиции.
Rudenko МА. Methods to improve the efficiency of financial investment of the banks by the state
The paper proposes several measures of state regulation aimed at improving the efficiency of commercial banks in financial investments. The pros and cons of the current state regulation of banking financial investment by the National Bank of Ukraine, in particular through prudential regulations and legal reserves, are investigated. The possibility of stimulation of financial investment activity of commercial banks by the inclusion the shares of Ukrainian companies by the National Bank to the list of securities accepted as collateral for refinancing loans is revealed. Also the effect of the Tax Code on the taxation on securities market is investigated, in particular, its pros and cons for the development of financial markets and banking activities on it are revealed.
Keywords: commercial banks, securities market, financial investment.
УДК330*[322+101.541](477) Доц. 1.С. Скоропад, канд. екон. наук;
маястрант I.A. Яцик - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АНАЛ1З ШВЕСТИЦШНО1 АКТИВНОСТ1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проаналiзовано швестицшну актившсть Львiвськоi област за перюд 20092011 рр. Розкрито динамжу обсяпв прямих шоземних i каштальних швестицш. Дос-лщжено надходження швестицш з шших краш, обгрунтовано напрями використання Bcix швестицш, яга надходять в область.
Ключовг слова: швестици, прямi шоземш швестици, каштальш швестици.
За фшансовим визначенням, швестици - це вш види актив1в (кошпв), що вкладаються в господарчу д1яльшсть з метою отримання доходу. Еконо-м1чне визначення швестицш можна сформулювати таким чином: швестици -це видатки на створення, розширення, реконструкщю та техшчне переосна-щення основного катталу, а також на пов'язаш з цим змши оборотного кат-талу, оскшьки змши у товарно-матер1альних запасах здебшьшого залежать вщ руху видатюв на основний каттал [4].
Упродовж I твр1ччя 2010 р. у тдприемства та оргашзацп Льв1вщини залучено 35,4 млн дол. США прямих шоземних швестицш, що у 5,2 раза мен-ше, шж за I швр1ччя 2009 р. (рис. 1). У структур! надходження прямих шоземних швестицш частка грошових внесюв становила 92,1 % (32,6 млн дол.),
з них двi третини - у виглядi кутат акцiй. Частка внескiв у виглядi рухомого i нерухомого майна становила 7 % (2,5 млн дол.).
1Шф]ЧЧЯ _ииУр. I квартал ЛИир. 1 П1Вр1чЧЯ .
Рис. 1. Динамжа обсягiв прямых шоземних твестицш, млн дол. США
Обсяг прямих шоземних iнвестицiй Львiвщини з початку швестуван-ня на 1 липня 2010 р. становив 1151,8 млн дол. США. У розрахунку на одного мешканця област припало 454,7 дол. США прямих шоземних швестицш. Упродовж I пiврiччя 2010 р. у тдприемства та оргашзацп Львiвщини залучено 40,3 млн дол. США прямих шоземних швестицш, що у 4,5 раза менше, шж за сiчень-червень 2009 р. Водночас каштал нерезидентiв зменшився на 2 млн дол. США. Загалом, з урахуванням переоцiнки, втрат i курсово! рiзницi за I пiврiччя 2010 р. в економщ областi вiдбулося скорочення сукупного об-сягу iноземного капiталу на 24,8 млн дол. США (або 2,1 %) (рис. 2.) [3].
01.04.2006 01.04.2007 01.04.2008 01.04.2009 01.04.2010 Рис. 2. Прям шоземт твестыци у Львiвську область, млн дол. США
За весь перюд швестування в економжу област залучено 1301,3 млн дол. США, з них у I кварталi 2011 р. залучено 25,5 млн дол. Загалом, з урахуванням переоцшки, втрат i курсово! рiзницi за I квартал 2011 р. вщбувся при-рют сукупного обсягу шоземного капiталу на 53 млн дол. (або на 4,2 %) [2].
Вкладення в економ^ областi у I пiврiччi 2010 р. здiйснили iнвестори з 18 кра!н свiту. З кра!н СС надiйшло 36,6 млн дол. (90,9 % загального обсягу), з кра!н СНД - 3,2 млн дол. (7,8 %), з шших кра!н свiту - 0,5 млн дол. Найбшьше iнвестицiй надшшло вiд партнерiв з Австрп - 24,6 млн дол. (61 % вщ загального обсягу надходжень), Польщi - 4,5 млн дол. (11,2 %), Росп -3 млн дол. (7,3 %), Сполученого Королiвства - 2,7 млн дол. (6,8 %).
З обсягу прямих шоземних швестицш, як надiйшли у шчш-червш 2010 р., найбiльше спрямовано у фшансову дiяльнiсть - 19,3 млн дол. (47,8 % вщ загального обсягу надходження на рiвнi обласп). Спостерiгалися значнi
надходження швестицш у тдприемства торriвлi (19,9 %), в операци з неру-хомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг пiдприемцям (8,4 %). У промисловють областi залучено 6,5 млн дол. швестицш (16,1 %), з них двi третини - у машинобудування (рис. 3).
Промисломсть (16,1 %) Опер ада 1 нерухомим майном (8,4 %)
Торпвля (19,9 %) (Инансова дашьшстъ (47,8%)
Рис. 3. Галузева структура шоземних швестицш, вкладених в економжу облает у ачш-червш 2010 р.
Найбiльшi швестици у I кварталi 2011 р. залучено у фшансову дiяль-нють - 446 млн дол. (34,3 % вщ загальнообласного обсягу iнвестицiй). Значна частина коштiв видшилась у промисловiсть - 365,8 млн дол. (28,1 %), операци з нерухомим майном - 177,2 млн дол. (13,6 %), сшьське господарство -124,7 млн дол. (9,6 %), торпвлю - 73,8 млн дол. (5,7 %), дiяльнiсть транспорту i зв'язку - 69,5 млн дол. (5,3 %) [2].
На 1 липня 2010 р. у фшансових установах акумульовано 373 млн дол. (майже третину) прямих шоземних швестицш, в оргашзащях, що здшсню-ють операци з нерухомим майном, оренду, шжишринг та надання послуг тд-приемцям - 157,8 млн дол., у сшьському господарст - 113 млн дол. На тд-приемствах промисловостi зосереджено 331,2 млн дол. прямих шоземних ш-вестицш, зокрема у машинобудування внесено 89,5 млн дол., виробництво харчових продуклв, напо1в та тютюнових виробiв - 76,1 млн дол., оброблен-ня деревини та виготовлення виробiв з деревини - 51 млн дол.
1нвестици залучено у 1096 тдприемств областi [3]. Лидерами в швес-туваннi пiдприемств Львiвщини е партнери з Польщi - 282,7 млн дол., Австри - 175,5 млн дол., Сполученого Королiвства - 120,1 млн дол., Кшру -118,3 млн дол. На щ кра1ни припало 60,6 % вщ загальнообласного обсягу прямих шоземних швестицш (рис. 4).
Лщерами серед кра1н в iнвестуваннi пiдприемств Львiвщини станом на 1 квiтня 2011 р. е партнери з Польщi - 349,5 млн дол., або 26,9 % вщ за-гального обсягу швестицш, Австри - 206,6 млн дол. (15,9 %), Кшру -153,5 млн дол. (11,8 %), Велико! Британи - 114,8 млн дол. (8,8 %), Шмеччи-ни - 92,1 млн дол. (7,1 %), Дани - 77,6 млн дол. (6,0 %), США - 73,8 млн дол. (5,7 %), Швейцари - 57,8 млн дол. (4,4 %) [2].
У структурi надходження прямих шоземних швестицш частка грошо-вих внесюв становила 91 % (36,7 млн дол.), з них понад половина - у виглядi купiвлi акцш. Частка внескiв у виглядi рухомого i нерухомого майна становила 6,2 % (2,5 млн дол.). За цей перюд з економжи Львiвщини нерезиденти вилучили 2 млн дол. прямих швестицш, з них коштами вилучено - 187,5 тис.
дол., рухомим та нерухомим майном - 21,1 тис. дол., внаслщок переходу прав власносп нерезидента до резиденпв - 1352,6 тис. дол., шших видiв зменшення капiталу - 481,5 тис. дол. [3].
Швейцарш
Дашя Кмеччина С1Л] А Кшр
Спопучеие Корал ¡вство АвстрЫ Пол 1.111а
0,6
1,7
□ 56,1 | 64.8 I 73,4 -1 75,1
□ ча весь псрюл ¡мвестування
□ у тому ЧИСЛ1 у I П1вр1чч1 2010 р.
1,1
2,7
1 118,3 □ 120,1
124.6
□ 177,5
4,5
I 282,7
0.0 50,0 100,0 150,0 200,0 250,0 Рис. 4. Надходження прямых швестицш за основными крашами, млн дол.
Втрати iноземного капггалу у шчш-червт 2010 р. становили 1,4 млн дол. Заборговашсть за кредитами та позиками, отриманими вщ пря-мих швестс^в-нерезиденпв, на 1 липня 2010 р. становила 179,6 млн дол. Найбшьше кредипв надали швестори зi Сполученого Королiвства - 23,8 % вщ загальнообласного обсягу кредипв та позик, отриманих вiд прямих швес-торiв, Кiпру - 14,3 %, Дани - 14 %, Австрп - 11,6 %, Естонп - 10,6 %.
Упродовж I пiврiччя 2010 р. вiд прямих iнвесторiв отримано 22 млн дол. кредипв i позик, а повернено 9,1 млн дол. кошпв. Сукупний капiтал не-резидентiв, зокрема позичковий, на 01.07.2010 р. становив 1,3 млрд дол. Об-сяг швестицш з областi в економiку Польщ^ США та Росшсько1 Федерацп станом на 1 липня 2010 р. становив 710,3 тис. дол. У I пiврiччi 2010 р. на роз-виток економжи Львiвщини за рахунок ушх джерел фiнансування було спря-мовано 2864,6 млн грн капiтальних iнвестицiй.
Переважну частку каттальних iнвестицiй становили швестицп у ма-терiальнi активи (98,7 %), з них швестицп в основний каштал (у капiтальне будiвництво та придбання машин та обладнання) - 82,2 %. Обсяг швестицш в основний каттал становив 2353,5 млн грн. i скоротився на 6,6 %, порiвняно з сiчнем-червнем 2009 р. (у шчш-червт 2009 р. вщбувся спад на 45,7 %) (рис. 5). На кожного мешканця област у сiчнi-червнi 2010 р. в середньому припало 929,2 грн швестицш в основний каттал (у шчш-червт 2009 р. -989 грн). Серед репошв Львiвщини найбiльшi обсяги каттальних швестицш освоеш у Львовi (42,4 % вiд загального обсягу в обласп), Пустомитiвському (10,8 %), Стрийському (6 %) та Жовювському (4,4 %) районах [1].
Протягом званого перiоду найбiльш активну швестицшну дiяльнiсть здiйснювали:
• ТзОВ "Леош ВАЕР1НГ СИСТЕМ УА ГмбХ" (Шмеччина, виробництво ка-бельних мереж);
• УКСП ТзОВ "Галичина" (Дашя, вирощування свиней, кор1в тощо);
• ТзОВ "ОДВ-Електрик" (Шмеччина, виробництво електротехшчного устатку-вання).
Забезпечено максимальне сприяння реалiзацil швестицшних проектiв:
• буд1вництво шахти з видобутку кокавного вугшля у м. Любеля ("СьСьАй Любеля"), обсяг швестицш - 1,0 млрд дол.США;
• будшництво заводу абразивних матер1ал1в шмецькою ф1рмою "Клшгспор" у Сокальському райош;
• виведення на проектну потужтсть заводу сухих буд1вельних сумшей "Хен-кель" у Микола!вському районц залучення 10 млн евро швестицш та ство-рення 120 робочих мгсць;
• комплекс лопстичних об'екпв у прикордонному Мостиському райош;
• шфраструктурш об'екти в рамках тдготовки до Свро-2012:
а) буд1вництво стадюну;
б) реконструкщя дж>чих стадютв [ створення нових спортивних баз;
• реконструкщя та ремонт за европейськими стандартами доргг загального ко-ристування [1 ].
8000,0 7000,0 <>000,0 5000,0 4000,0 3000,0 2000,0 ¡000,0
1 твр1ччя I п|вр!ччя 2010 р.
2009 р. 2010 р. (Програма)
Рис. 5. Динамжа обсягiв катальных швестицш, спрямованих в основний каттал, млн грн
Висновок. Отже, можна зробити висновок, що швестицшна актив-нють у Львiвськiй областi погiршуеться, особливо вiдчутне зниження вщбу-лось у 2009 р. тд час свггово! економiчноl кризи. Одним з основних факторiв шдвищення швестицшно! активностi та загалом швестицшно! дiяльностi е iноземний капiтал. Найбшьшими iноземними iнвесторами для Львiвськоl об-ластi е Польща, Австрiя, Кшр, Сполучене Королiвство, Велика Британiя, Нь меччина, Данiя, США, Швейцарiя. Оскшьки Львiвська область е велика i для 1! нормального функцiонування потрiбно багато коштiв, тому необхiдно i на-далi розширювати спектр прибуття шоземного капiталу.
Л1тература
1. Доввдка про тдсумки роботи територ1ально-господарського комплексу обласп за I швр1ччя 2010 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.loda.gov.ua
2. Доввдка про стан залучення iноземних швестицш в економжу областi у I кварталi 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.loda.gov.ua
3. 1нтернет ресурс Львiвсько! обласно! державно! адмшютраци. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.loda.gov.ua.
4. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть / Т.В. Майорова. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. -
376 с.
Скоропад И.С., Яцик И А. Анализ инвестиционной активности Львовской области
Проанализирована инвестиционная активность Львовской области за период 2009-2011 гг. Раскрыта динамика объемов прямых иностранных и капитальных инвестиций. Исследованы поступления инвестиций из других стран, обоснованы направления использования всех инвестиций, поступающих в область.
Ключевые слова: инвестиции, прямые иностранные инвестиции, капитальные инвестиции.
Skoropad I.S., Yacyk IA. Analysis of investment activity of the Lviv Region
Analysis of investment activity of the Lviv Region for the period 2009-2011. Reveals the dynamics of foreign direct investment and capital. Investigated inflow of investments from other countries, studies on the areas for all investments coming into the region.
Keywords: investment, foreign direct investment, capital investments.
УДК 336.74.001 Астр. О.1. Солтыс1 - Льв1вськый НУ м. 1вана Франка
П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МОНЕТАРНОГО СЕКТОРУ
Проанатзовано основы шдходи до визначення монетарного сектору та його ролi в економщ кра!ни. Встановлено, що подальшого дослщження потребують пи-тання вибору показниюв, яга характеризують ефектившсть функщонування монетарного сектору. Зокрема, практично вщсутш будь-яга узагальнеш шдикатори, яга могли б свщчити про дieвiсть монетарного сектору. О^м цього, недостатньо дослщже-но мехашзми впливу окремих суб'ек™ монетарного сектору на економiчний розви-ток краши.
Ключовг слова: монетарний сектор, фшансовий сектор, спещальш фшансово-кредитш шститути, банк, реальний сектор економжи.
Особливосп оргашзацп ринково! економ1чно! системи зумовлюють об'ективну необхщшсть функщонування шститута монетарного сектору.
Незважаючи на те, що значну увагу вчет придшяють дослщженню окремих компонента монетарного сектору та !х впливу на впчизняну еконо-м1ку [3, 5, 8, 9], актуальним залишаеться питання визначення сутност понят -тя "монетарний сектор" та окреслення його рол1 в економ1чному розвитку кра!ни. На нашу думку, в публжащях не повною м1рою враховуеться систем-ний тдхщ до визначення сутносп монетарного сектору та, виходячи з цього, його специф1чно! рол1 в сощально-економ1чному розвитку держави.
Проблеми функщонування окремих сегмента монетарного сектору розглянуто в р1зних аспектах у наукових працях учених-економюта Д. Юма, А. Смгга, Д. Ржардо, К. Маркса, Дж. Кейнса, М. Савлука, О. Василика, А. Гальчинського, У. Грудзевича, В. 1ванова, О. Кириленка, В. Лагутша, I. Софщенка, М. Столбова, В. Федосова та ш.
1 Наук. кер1вник: доц. I.B. Грабинська, канд. екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
