CC BY
15
УДК 332.145
АHАЛiЗ i ОщИКА ТЕИДЕИщЙ С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧН0Г0 РОЗВИТКУ КРА1Н СВРОПЕЙСЬКОГО союзу та IX РЕГ10Н1В
® 2016 ярошенко I. в.
УДК 332.145
Ярошенко I. В.
Аналiз i оцiнка тенденцiй соцiально-економiчного розвитку краж Свропейського Союзу та ix perioHiB
Сучасний розвиток Украни та iiрегттв на фонi триваючих евроштеграцйних процеав потребуе детального вивчення досв1ду формування европей-сько1 регональноi полтики, позитивних прикладю i тенденцш, що сприяли економiчному зростанню територй i покращенню добробуту населення краш £С з метою ix використання Ыд час формування власно1 нацюнальноiрегональноi полтики у крат. Регональна полтика ЕС, що мае назву по-лтики «згуртування», як складова европейсько: структурноiполтики спрямована на виршення проблем розвитку територш, насамперед депресив-них, старопромислових, слаборозвинених, зменшення наявних диспропорцш со^ального й економiчного розвиткурегттв та запобгання виникненню мiжрегiональниx дисбаланав у Евросоюз. Дотдження нерiвномiрностi розвитку територш крани е важливою частиною державноi полтики. Ви-явлення основних характерних рис асиметрИ дозволяе не т'шьки виявити наявну ситуацю щодо диспропорц^йно^ регональних потени/алт сталого розвитку, але й о^нити дП уряду, спрямоват на :хусунення. Для Украни, яка мае на мет'> ¡нтегруватися до Европейського сп'штовариства, детальне дотдження досв'ду й аналiз проритетнихзасад регональноiполiтики кра1н ЕСе вкрай доцмьним для формування та реал'ваиЯвласноiрегональноi полiтики з урахуванням кращих европейських принцитв оргаюзацИ управлЫня регональним i мщевим розвитком i розбудови мсцевого самовряду-вання. Особливо инним може виявитися використання кращих практик регональноi полiтики кршн-члетв ЕС Центральноi та Сюдно!' Европи, як демонструють стабмьм позитива змiни в соиiально-економiчному розвитку.
Ключовi слова: соиiально-економiчний розвиток, Европейський Союз, регони, регональна полтика, диспропорцИ, нерiвномiрностi, со^ально-економiчнi показники, тендениИ Рис.: 5. Табл.: 1. Ббл.: 19.
Ярошенко 1гор Васильевич - кандидат економiчниx наук, зав'дувач, вiддiл проблем розвитку регюнально1 економки, Науково-дотдний иентр нду-стрiальниx проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд7зд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: iyaroshenko@i.ua
УДК 332.145
Ярошенко И. В. Анализ и оценка тенденций социально-экономического развития стран Европейского Союза и их регионов
Современное развитие Украины и ее регионов на фоне продолжающихся евроинтеграционных процессов требует детального изучения опыта формирования европейской региональной политики, позитивных примеров и тенденций, которые способствовали экономическому росту территорий и улучшению благосостояния населения стран ЕС с целью их использования при формировании собственной национальной региональной политики в стране. Региональная политика £С, которая имеет название политики «объединения», как составляющая европейской структурной политики направлена на решение проблем развития территорий, прежде всего депрессивных, старопромышленных, слаборазвитых, уменьшение существующих диспропорций социального и экономического развития регионов и предотвращение возникновения межрегиональных дисбалансов в Евросоюзе. Исследования неравномерности развития территорий страны являются важной частью государственной политики. Выявление основных характерных черт асимметрии позволяет не только выявить существующую ситуацию диспропорций региональных потенциалов устойчивого развития, но и оценить действия правительства, направленные на их устранение. Для Украины, которая ставить цель интегрироваться в Европейское сообщество, детальное исследование опыта, а также анализ приоритетных принципов региональной политики стран ЕС очень целесообразны для формирования и реализации собственной региональной политики с учетом лучших европейских принципов организации управления региональным и местным развитием и реформирования местного самоуправления. Особенно ценным может оказаться использование лучших практик региональной политики стран-членов ЕС Центральной и Восточной Европы, которые демонстрируют стабильные позитивные изменения в социально-экономическом развитии.
UDC 332.145
Yaroshenko I. V. The Analysis and Evaluation of Trends in the Socio-Economic Development of European Union Countries and their Regions
The modern development of Ukraine and its regions on the background of the ongoing European integration process requires a detailed study of the experience of forming the European regional policy, positive examples and trends that have contributed to economic growth of the territories and improvement of population welfare of EU countries with a view to their use in forming the own national policy in the country The EU regional policy, which is called the "unification" policy, as part of the European structural policy is aimed at solving development problems of the territories, primarily, depressive, old industrial, underdeveloped ones reducing the existing imbalances in social and economic development of the regions and preventing the emergence of inter-regional imbalances in the European Union. Studies of the uneven development of a country's territories are an important part of its government policy. Identification of the main features of the asymmetry makes it possible not only to reveal the current situation with imbalances in the regional potential for sustainable development but also to assess the government's actions aimed at their elimination. For Ukraine, which sets a goal to integrate into the European community, a detailed study of the experience and analysis of the priority principles of EU countries' regional policy are very feasible in the formation and implementation of its own regional policy with regard to the best European principles of organization of managing the regional and local development and local government reform. Using the best practices of the regional policy of EU countries in Central and Eastern Europe, which show stable positive change in the socio-economic development, can appear to be of a special value. Keywords: socio-economic development, the European Union, the regions, regional policy, imbalances, unevenness, socio-economic indicators, trends. Fig.:5. Tabl.: 1. Bibl.: 19.
Ключевые слова: социально-экономическое развитие, Европейский Союз, регионы, региональная политика, диспропорции, неравномерности, социально-экономические показатели, тенденции. Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 19.
Ярошенко Игорь Васильевич - кандидат экономических наук, заведующий, отдел проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 эт., Харьков, 61022, Украина)
E-mail: iyaroshenko@i.ua
Yaroshenko Igor V. - Candidate of Sciences (Economics), Head of, Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (8 floor, 7 entrance, Derzhprom, 5 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: iyaroshenko@i.ua
Вступ. Сучасний розвиток Укра!ни та и регюшв на фот триваючих евроштеграцшних процейв потребуе детального вивчення досв^у формування европейсько! регь онально! полiтики, позитивних прикладiв i тенденцш, що сприяли економiчному зростанню територш i покращенню добробуту населення кра!н 6С з метою !х використання тд час формування власно! нацюнально! регюнально! полiти-ки у кра!ш.
Регiональна полiтика 6С, що мае назву полiтики «згуртування», як складова европейсько! структурно! по-лiтики спрямована на виршення проблем розвитку територш, насамперед депресивних, старопромислових, слабо-розвинених, зменшення наявних диспропорцiй сощально-го й економiчного розвитку регюшв i запобiгання виник-ненню мiжрегiональних дисбалансiв у бвросоюзь
Дослiдженнями проблем регюнального розвитку та тенденцiй регюнально! полiтики у кра!нах свiту, кра!нах бвропейського Союзу та в Украши займались багато вь тчизняних i зарубiжних науковцш i практикш. Вивченню зазначено! теми присвяченi роботи: Долшнього М. I., Ки-зима М. О., Варналш З. С., Мокш А. I., Новжово! О. Ф., Ро-манюк О. Ф., Романюк С. А., Кузнецова А. В., Ткачука А. Ф. та ш. [1-16].
Дослiдження нерiвномiрностi розвитку територш кра!ни е важливою частиною державно! полiтики. Виявлен-ня основних характерних рис асиметрп дозволяе не ткьки визначити наявну ситуацiю щодо диспропорцшносп реп-ональних потенцiалiв сталого розвитку, але й оцiнити ди уряду, спрямоваш на !х усунення.
Для Украши, яка мае на мета штегруватися до бвропейського ствтовариства, детальне дослiдження досвiду й анамз прiоритетних засад регюнально! полiтики кра!н 6С е вкрай доцкьним для формування та реамзаци власно! регюнально! полiтики з врахуванням кращих европейських принципов оргашзаци управлiння регiональним i мiсцевим розвитком i розбудови мюцевого самоврядування. Особливо цiнним може виявитися використання кращих практик регюнально! полiтики краш-члешв 6С Центрально! та Сх^но! бвропи, якi демонструють стаб1льш позитивнi змiни в соцiально-економiчному розвитку.
Мета статтi. Здiйснити аналiз i оцiнку тенденцiй со-цiально-економiчного розвитку кра!н бвропейського Союзу та !! регiонiв за перюд 2000-2013 рр., визначити ефек-тившсть регюнально! полiтики 6С з подолання диферен-щацц i нерiвномiрностi соцiально-економiчного розвитку кра!н-члешв та !х регюшв i можливiсть застосування цих практик для Укра!ни.
Завдання статть Провести анамз тенденцiй сощ-aAbH0-eK0H0Mi4H0r0 розвитку кра!н-член1в бС та !х ре-rioHiB за перюд 2000-2013 рр. Оцшити piBeHb сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку кра!н i !х регioнiв пoрiвнянo з се-редньоевропейськими значеннями пoказникiв. Проаналь зувати ефектившсть регioнальнo! пoлiтики бвропейського Союзу на oснoвi пoрiвняльнoгo аналiзу окремих показниив сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку кра!н та !х регioнiв i ди-намiки рiвня нерiвнoмiрнoстi !х розвитку. Оцiнити можли-вiсть застосування кращих практик для Укра!ни
Основш результати. Регioнальна пoлiтика бС е гнучкою i залежно вiд часових прioритетiв проводиться на oснoвi дoвгoтермiнoвoгo планування (на 7 роив) i визна-чення основних прюритетних цiлей для кожного перюду.
Аналiз сoцiальнo-екoнoмiчнoгo стану регioнiв бС вiдпoвiднo до едино! стандартизовано! класифжащ! регю-н1в (NUTS 1, 2, 3) [18] дозволяе визначити приналежшсть територш до в^пов^них «проблемних груп» з метою надання фiнансoвo! шдтримки через структурнi фонди (бФРР - бвропейський фонд регioнальнoгo розвитку, бСФ - бвропейський сoцiальний фонд, Фб - Фонд еднoстi (згуртування)) в^пов^но до завдань регioнальнo! пoлiти-ки на певний фшансовий перioд.
Актуальним для нашого дoслiдження дoсвiду регь онально! пoлiтики бС е часовий перюд з 2000 р. до 2013 р., який включае два повш фiнансoвi перioди регioнальнo! пoлiтики бС (2000-2006 рр. i 2007-2013 рр.), характеризуемся значним розширенням кiлькoстi кра!н-членiв за раху-нок вступу до складу бС «нових» кра!н Центрально! i Сх^-но! бвропи (2004 р. - 10 кра!н, 2007 р. - 2 кра!ни, 2013 р. -1 кра!на) та мoжливiстю прoаналiзувати, яких змш досягли «нoвi» кра!ни, !х вплив на сoцiальнo-екoнoмiчний розвиток «старих» кра!н-членiв i бвропейський Союз в щлому.
Наслiдкoм вступу до складу бС кра!н Центрально! i Сх^но! бвропи, регioни яких менш розвинута, мають бкьше проблем i потребують значно! додатково! фшансо-во! шдтримки, стало збкьшення мiжрегioнальних диспро-порцш, що визначило дoдаткoвi виклики для регюнально! пoлiтики бС.
Враховуючи сучасш проблеми регioнальнoгo розвитку в Украш на фoнi зростання диспропорцш сощально-екoнoмiчних пoказникiв, збiльшення ккькоста проблемних теритoрiй, поширення сощально! i пoлiтичнo! напру-женoстi, запозичення досв^у европейсько! регioнальнo! пoлiтики е особливо актуальним в умовах реформування адмiнiстративнo-теритoрiальнoгo устрою i впровадження принцип1в децентралiзацi! влади у кра!нi.
ДослГдження проведено на основi аналiзy показниив соцiально-економiчного розвитку регiонiв бС в^пов^но до термiнiв (2000-200б рр., 2007-2013 рр.) фшансових пе-рiодiв регюнально'1 полiтики бС з 2000 р. до 2013 р.
Основними завданнями регюнально'1 полiтики бС y цей перюд e: пiдвищення р1вня добробуту територiй, вирiвнювання мiжрегiональниx диспропорцiй шляхом скорочення економiчного i соцiального вГдставання та шд-тримки проблемних територш, шдвищення р1вня конку-рентоспроможностi територш, сприяння економiчномy зростанню i зайнятосп, захист навколишнього середовища й енергетична безпека.
На сьогодш (станом на 01.01.201б) до складу бС входить 28 кра'ш-член1в, якi e дуже диференцiйованi, як за кiлькiстю населення i територieю, так i за основними соцiально-економiчними показниками розвитку (ВВП на одиницю населення, р1вень безробптя, видатки на НДДКР) (табл. 1).
В бвропейському Союзi проживаe понад 500 млн оаб, 1х чисельнiсть в окремих крашах коливаeться вiд 425,4 тис. оаб (Мальта) до 80,8 млн оаб (Нiмеччина), рГз-ниця y 190 разiв [17].
Загальна площа територп бС складаe майже 4,5 млн кв. км, найбГльша за площею Францiя (б32,8 тис. кв. км) пе-ревищye найменшу Мальту (31б кв. км) в 2 тис. разiв.
Показники розселення населення по територп краш також значно рiзняться. За середньо'1 щiльностi населення на територп бС y 2013 р. - 11б,4 осiб на 1 кв. км, рiзниця мiж крашами становить 75 разiв - вГд 17,9 осiб на 1 кв. км (Фiнляндiя) до 1 339,8 оаб на 1 кв. км (Мальта).
Сума ВВП по ПКС y 2013 р. по крашам бвросоюзу в цкому склала 13,5 трлн eвро, коливання показника пере-вищye 275 разiв вГд 9,7 млрд eвро (Мальта) до 2,7 трлн eвро (Нiмеччина).
У розрахунку на одиницю населення ВВП по ПКС (% вГд середнього по бС) y 2013 рощ рiзниця мiж крашами склала майже б раз1в, найбiднiшою e Болгарiя (45 %), най-багатшим - Люксембург (258 %).
За середнього рiвня безробггтя в 2013 р. по бС 10,9 % рiзниця мГж найнижчим 5,2 % (Шмеччина) i найвищим 27,5 % (Грещя) становить 5,3 разу.
Видатки на НДДКР y 2013 р. (в % до ВВП) за серед-нього показника по бС 2,03 % коливались вГд 0,4 % (Руму-шя) до 3,3 % (ФшляндГя), або y 8,б разу.
Диспропорцн соцiально-економiчниx показни-ив краïн-членiв бС рГвня NUTS 1 (державний р1вень) за 2013 р. наведено на рис. 1.
Для рГзних часових перiодiв, що охоплюють фшан-совГ плани бС, змши показниив соцiально-економiчного розвитку мають характерш особливость
Перiод 2000-2013 рр. для бвропейського Союзу xарактеризyeться значними змшами в його структура вГдбувалося поступове зростання йлькосй краш-члешв (NUTS 1) i вГдповГдно регюшв (NUTS 2): до 2004 р. -15 краш (214 регюшв), яю можна назвати «старЬ> краши бС, з 2004 р. - 25 краш (25б регюшв), з 2007 р. - 27 краш (270 регюшв), з 2013 р. - 28 краш (272 регюни). Всього по-чинаючи з 2004 р. до складу бС увшшли 13 «нових» краш (y складГ яких 58 регюшв) Центрально'1 та Сх1дно1 бв-ропи.
Шд час проведення розрахунк1в показниив сощаль-но-економГчного розвитку в дослГдженш було враховано рГзну ккьисть кра'ш-член1в бС та 1х регюн1в за рГзш перю-ди часу (2000 р. - бС-15, 2007 р. - бС-27, 2013 р. - бС-28).
Структурт змши в бС за перюд 2000-2013 рр. сприяли розширенню позицш eвропейського обеднання y свгтовому сшвтовариствк це i розширення територГаль-ного простору (темп зростання площГ територп - 134,5 %), збГльшення ринку працГ (темп зростання чисельносп населення - 133,8 %), зростання економши (темп зростання ВВП по ПКС - 157,4 %) [17].
У той же час пртеднання до складу бС «нових» кра-ш Центрально'1 та СхГдно'1 бвропи, якГ на момент вступу були фактично значно б1дшшими за «старих» кра'1н-член1в бвропейського Союзу, призвело до збГльшенням диспро-порцй соцГально-економГчних показникГв мГждержавного рГвня (NUTS 1).
ДинамГку диспропорцГй соцГально-економГчних по-казник1в рГвня NUTS 1 (державний рГвень) за перГод 20002013 рр. наведено на рис. 2.
Збкьшення диспропорцГй маe мГсце як y сощаль-них показниках: чисельшсть населення - на 2,5 пункту (з 187,4 разу y 2000 р. для бС-15 до 189,9 разу y 2013 р. для бС-28), щкьшсть населення - на 47,1 пункту (з 27,7 разу до 74,8 разу вГдповГдно), так i в економГчних показниках: ВВП по ПКС - на 18б,5 пункту (з 88,8 разу до 209 разГв), ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього по бС) - на 2,5 пункту (з 3,2 разу до 5,7 разу), ВВП на 1 кв. км -на 37,9 пункту (з 28,б разу до бб,5 разу), i в шновацшних показниках: видатки на НДДКР (% до ВВП) - на 4,1 пункту (з 4,5 разу y 2000 р. до 8,б разу y 2013 р.).
Особливютю регюнально'1 полГтики бС за останнш повний закшчений часовий перюд, що оxоплюe 20072013 рр., e сощально-економ1чний розвиток територш в умовах стабкьно'1 илькосп краш-члешв бС i регю-н1в: з 2007 р. - 27 краш (270 регюшв), з 2013 р. - 28 краш (272 регюни).
Динамку диспропорцш сощально-економ1чних по-казник1в рГвня NUTS 1 (державний рГвень) за перюд 20072013 рр. наведено на рис. 3.
Перюд 2007-2013 рр. xарактеризyeться зменшен-ням диспропорцш y показниках чисельносп населення -на 11,7 пункту (з 201,б разу y 2007 р. бС-27 до 189,9 разу y 2013 рощ бС-28) та добробуту: ВВП по ПКС - на
22.7 пункту (з 298 разГв до 209 раз1в) i ВВП ПКС на одиницю населення (% до середнього по бС) - на 0,б пункту (з б,3 разу до 5,7 разу).
У той же час маe мкце збкьшення диспропорцш за щкьшстю населення - на 0,7 пункту (з 74,1 разу до
74.8 разу), рГвнем безробгття - на 1,8 пункту (з 3,5 разу до 5,3 разу), ВВП на 1 кв. км - на 3,1 пункту (з б3,4 разу до бб,5 разу), видатками на НДДКР (% до ВВП) - на 0,3 пункту (з 8,3 разу y 2000 ро. до 8,б разу y 2013 р.).
Результатом регюнально'1 полГтики бС на державному р1вш за перюд 2007-2013 рр. e скорочення вГдставан-ня показниив сощально-економ1чного розвитку слабших «нових» краш вГд бГльш розвинутих «старих» на фот зростання загального добробуту кра'ш-член1в бС (темп зростання ВВП по ПКС «нових» краш - 118,7 % i «старих» кра-ш - 102,9 % за середнього показника по бС - 104,8 %).
=1 "О
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
СП
Таблиця 1
Соц1ально-економ1чш показники по краТнах ССI репонах МУТБ1 (державний р1вень) у 2007-2013 рр.
Назва краТни Територт, кв. км Населения, тис. оыб Щшьшсть населения, оаб на 1 кв. км Р1вень безроб1ття, %
2007 2013 Вщх. (+,-) Темп зростання, % 2007 2013 Вщх. (+, -) Темп зростання, % 2007 2013 Вщх. (+, -), В.П. Темп зростання, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Всього €0-28 4493712,4 500297,0 506847,6 6550,6 101,3 114,7 116,4 1,7 101,5 7,2 10,9 3,7 151,4
Бельпя 30528,0 10666,9 11204,0 537,1 105,0 350,4 368,8 18,4 105,3 7,5 8,4 0,9 112,0
Болгарт 110899,7 7518,0 7245,7 -272,3 96,4 68,0 66,7 -1,3 98,1 6,9 12,9 6,0 187,0
Чехт 78866,0 10343,4 10512,4 169,0 101,6 133,3 136,1 2,8 102,1 5,3 7,0 1,7 132,1
Дашя 42894,8 5475,8 5627,2 151,4 102,8 126,7 130,8 4,1 103,2 3,8 7,0 3,2 184,2
НПмеччина 357137,2 82217,8 80767,5 -1450,4 98,2 230,4 230,0 -0,4 99,8 8,7 5,2 -3,5 59,8
Естошя 45227,0 1338,4 1315,8 -22,6 98,3 30,9 30,3 -0,6 98,1 4,6 8,6 4,0 187,0
1рландт 69797,0 4457,8 4605,5 147,7 103,3 64,3 67,2 2,9 104,5 4,7 13,0 8,3 276,6
Грецт 131957,0 11060,9 10926,8 -134,1 98,8 84,5 83,8 -0,7 99,2 8,4 27,5 19,1 327,4
1спашя 505990,7 45668,9 46512,2 843,3 101,8 90,1 92,9 2,8 103,1 8,2 26,1 17,9 318,3
Францт 632833,6 64007,2 65835,6 1828,4 102,9 100,9 103,8 2,9 102,9 8,0 10,3 2,3 128,8
Хорваты 87661,0 4312,0 4246,8 -65,2 98,5 76,2 75,2 -1,0 98,7 9,9 17,3 7,4 174,7
1талт 301336,0 58652,9 60782,7 2129,8 103,6 198,0 199,4 1,4 100,7 6,1 12,1 6,0 198,4
Ктр 9251,0 776,3 858,0 81,7 110,5 84,8 93,5 8,7 110,3 3,9 15,9 12,0 407,7
Латвт 64562,0 2191,8 2001,5 -190,3 91,3 35,3 32,4 -2,9 91,8 6,1 11,9 5,8 195,1
Литва 65300,0 3212,6 2943,5 -269,1 91,6 51,6 47,2 -4,4 91,5 4,2 11,8 7,6 281,0
Люксембург 2586,0 483,8 549,7 65,9 113,6 185,6 210,1 24,5 113,2 4,1 5,8 1,7 141,5
Угорщина 93023,7 10045,4 9877,4 -168,0 98,3 108,1 106,4 -1,7 98,4 7,4 10,2 2,8 137,8
Мальта 316,0 407,8 425,4 17,6 104,3 1288,8 1339,8 51,0 104,0 6,5 6,4 -0,1 98,5
НПдерланди 41540,4 16405,4 16829,3 423,9 102,6 485,3 498,4 13,1 102,7 3,2 7,2 4,0 225,0
Австрт 83879,0 8308,0 8506,9 198,9 102,4 100,6 102,9 2,3 102,3 4,9 5,3 0,4 108,2
Польща 312679,0 38115,6 38017,9 -97,8 99,7 121,9 121,7 -0,2 99,8 9,6 10,3 0,7 107,3
г> га
ш (Б
ж о х о г
ш
г
■с
о
13
га
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Португалт 92211,9 10553,3 10427,3 -126,0 98,8 114,5 113,4 -1,1 99,0 8,0 16,2 8,2 202,5
Румунт 238390,7 20635,5 19947,3 -688,1 96,7 93,7 86,9 -6,8 92,7 6,4 7,1 0,7 110,9
Словешя 20273,0 2010,3 2061,1 50,8 102,5 100,2 102,3 2,1 102,1 4,8 10,1 5,3 210,4
Словаччина 49036,0 5376,1 5415,9 39,9 100,7 109,6 110,4 0,8 100,7 11,1 14,2 3,1 127,9
Фшляндт 338432,1 5300,5 5451,3 150,8 102,8 17,4 17,9 0,5 102,9 6,9 8,2 1,3 118,8
Швецш 438575,8 9182,9 9644,9 461,9 105,0 22,3 23,6 1,3 105,8 6,2 8,1 1,9 130,6
Великобритант 248527,8 61571,6 64308,3 2736,6 104,4 252,9 264,3 11,4 104,5 5,3 7,5 2,2 141,5
15 краТн СС «старих члежв» 3318227,3 394013,8 401979,0 7965,2 102,0 118,7 121,1 2 А 102,0 X X X X
13 краТн СС «но-вих члежв» 1175485,1 106283,2 104868,6 -1414,6 98,7 90,4 89,2 -1,2 98,7 X X X X
=1
тз о
а
ь ®
Ф Ж
0
1 О
г я
5
ю о
СП
Назва краТни ВВП пкс, млрд евро ВВП ПКС на 1 особу (% вщ середнього СС-28) ВВП на одиницю площ1, тис. евро на 1 кв. км Видатки на НДДКР, % до ВВП
2007 2013 вщх. (+,-) Темп зростання,% 2007 2013 Вщх. (+,-) Темп з роста ння, % 2007 2013 Вщх. (+, -) Темп з роста ння, % 2007 2013 Вщх. (+,-) Темп зростання, %
1 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
Всього СС-28 12901,2 13518,1 616,9 104,8 100 100 X X 2890,2 3028,4 138,2 104,8 1,78 2,03 0,25 114,0
Бельпя 315,7 351,1 35,4 111,2 115 119 4 103,5 11303,4 12947,5 1644,2 114,5 1,84 2,42 0,58 131,3
Болгарт 79,5 86,3 6,8 108,6 40 45 5 112,5 287,5 370,1 82,6 128,7 0,44 0,65 0,21 147,7
Чехт 223,0 230,4 7,4 103,3 84 82 -2 97,6 1749,9 1994,3 244,5 114,0 1,31 1,91 0,60 145,4
Дашя 171,4 185,6 14,2 108,3 122 124 2 101,6 5442,1 5896,7 454,6 108,4 2,51 3,08 0,57 122,9
НПмеччина 2452,0 2672,7 220,7 109,0 116 122 6 105,2 7028,4 7866,7 838,2 111,9 2,45 2,84 0,39 115,8
Естошя 23,7 25,7 2,0 108,4 69 73 4 105,8 359,1 414,3 55,2 115,4 1,07 1,74 0,67 162,6
1рландт 166,6 158,6 -8,0 95,2 147 130 -17 88,4 2818,9 2504,3 -314,6 88,8 1,24 1,58 0,34 127,2
Грецт 262,9 213,7 -49,2 81,3 91 73 -18 80,2 1764,4 1382,6 -381,9 78,4 0,58 0,80 0,22 138,5
(Б
ж о
X
о г
г
■с
о
X
о
=1 "О
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
СП
Закшченнятабл. 1
1 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
1спашя 1203,9 1165,0 -38,9 96,8 103 94 -9 91,3 2136,0 2073,5 -62,5 97,1 1,23 1,24 0,01 100,8
Францт 1768,0 1868,9 100,9 105,7 107 107 0 100,0 3074,5 3340,0 265,5 108,6 2,02 2,25 0,23 111,2
Хорваты 68,1 68,6 0,5 100,7 61 61 0 100,0 501,1 496,9 -4,2 99,2 0,79 0,81 0,02 103,1
1талт 1599,4 1595,4 -4,0 99,7 105 99 -6 94,3 5343,9 5341,1 -2,8 99,9 1,13 1,30 0,17 115,4
Ктр 19,8 20,3 0,5 102,6 100 89 -11 89,0 1881,5 1958,6 77,1 104,1 0,40 0,46 0,06 115,7
Латвт 33,9 34,2 0,3 100,8 60 64 4 106,7 350,4 360,4 9,9 102,8 0,56 0,60 0,04 107,3
Литва 50,5 57,4 6,9 113,7 61 73 12 119,7 444,7 535,3 90,6 120,4 0,80 0,95 0,15 118,9
Люксембург 31,6 37,4 5,8 118,2 254 258 4 101,6 13902,9 17512,8 3609,8 126,0 1,65 1,34 -0,31 81,1
Угорщина 157,2 174,3 17,1 110,9 61 66 5 108,2 1088,3 1080,8 -7,6 99,3 0,97 1,41 0,44 145,1
Мальта 8,2 9,7 1,5 118,4 78 86 8 110,3 18218,4 23958,9 5740,5 131,5 0,55 0,85 0,30 154,3
НПдерланди 576,1 585,8 9,7 101,7 136 131 -5 96,3 14653,9 15475,3 821,4 105,6 1,70 1,98 0,28 116,6
Австрт 264,1 288,7 24,6 109,3 123 128 5 104,1 3366,1 3846,0 479,8 114,3 2,43 2,97 0,54 122,1
Польща 522,5 689,3 166,8 131,9 53 67 14 126,4 1003,1 1266,8 263,7 126,3 0,56 0,87 0,31 154,9
Португалт 215,8 217,2 1,4 100,7 79 78 -1 98,7 1902,9 1837,0 -65,9 96,5 1,12 1,33 0,21 119,0
Румунт 224,4 289,2 64,8 128,9 42 54 12 128,6 526,0 605,2 79,2 115,1 0,52 0,39 -0,13 74,3
Словент 45,3 44,9 -0,4 99,1 87 82 -5 94,3 1734,0 1782,9 48,9 102,8 1,42 2,59 1,17 182,2
Словаччина 93,5 108,3 14,8 115,8 67 75 8 111,9 1143,3 1500,8 357,5 131,3 0,45 0,83 0,38 184,5
Фшляндт 161,0 163,8 2,8 101,7 118 113 -5 95,8 551,3 596,9 45,5 108,3 3,35 3,31 -0,04 98,8
Швецт 301,1 323,7 22,6 107,5 128 127 -1 99,2 812,7 994,9 182,2 122,4 3,26 3,30 0,04 101,3
Великобритант 1862,0 1851,9 -10,1 99,5 118 109 -9 92,4 8707,5 8116,6 -591,0 93,2 1,69 1,69 0,00 99,7
15 краТн €С «ста-рих члешв» 11351,6 11679,4 327,8 102,9 X X X X 3421,0 3519,8 98,8 102,9 1,96 2,25 0,29 114,8
13 краТн СС «но-вих члешв» 1549,6 1838,7 289,1 118,7 X X X X 1318,3 1564,2 245,9 118,7 0,46 0,63 0,17 137,0
г> га
ш (Б
ж о х о г
ш
г
■с
о
13
га
Укладено автором за даними [17]
Показник Площа територп ВВП ПКС Населення Щшьнкть населення ВВП / площа територп Видатки на НДДКР % ВВП ВВП ПКС на 1 особу Рiвень безробггтя
-ууууууууууууЦууууууууууууууууууууууууууууууууУ^
^УУУУУУ! 275,3
"УУУУ1 189,9
23 74,8 Э 66,5 8,6 5,7 5,3
2002,6
0
500
1000 1500 2000
Вщхилення максимального значення вiд мiнiмального, рази
Рис. 1. Диспропорци соцiально-економiчних показникiв рiвня ШТБ 1 (державний рiвень) за 2013 р.
Укладено автором за даними [17]
А^к А А А А А А А А А А ^ А А А А А А А А А А А!
-0,7
47,1
3 4,1
] 2,5
32,5
186,5 ВВП ПКС
Щтьшсть населення ВВП / площа територп
Видатки на НДДКР / ВВП
ВВП ПКС на 1 особу (% до середнього по ЕС)
Населення Рiвень безробггтя
-50
200
3,1
0 50 100 150
Змши показнигав диспропорцш за перюд 2000-2013 рр., рази
Рис. 2. Динамка диспропорци соцiально-економiчних показнимв рiвня ШТБ 1 (державний рiвень)
за перiод 2000-2013 рр.
Укладено автором за даними [17]
Показник ВВП / площа територп Рiвень безробггтя Щшьнкть населення
Видатки на НДДКР / ВВП
ВВП ПКС на 1 особу (% до середнього по ЕС)
Населення
- 22.7 ВВП ПКС
а о,7
- 0.6 Е
-11,7 IW><W><W><W><W><W><
1.8
] 0.3
-25 -20 -15 -10 -5 0 5
Змши показни^в диспропорцш за перюд 2007-2013 рр., рази
Рис. 3. Динамка диспропорци соцiально-економiчних показнимв рiвня ШТБ 1 (державний рiвень)
за перiод 2007-2013 рр.
Укладено автором за даними [17]
Водночас розвиток економши «старих» бкьш розви-нутих краш 6С частково вiдбуваeться за рахунок сощально-економiчних ресурсiв «нових» краш-члешв, характерним е перерозподк людського потенщалу та трудових ресурсiв до краш iз високим р1внем життя, в^пов^но щiльнiсть
населення «старих» краш зростае (102 %), «нових» краш -знижуеться (98,7 %).
Зростання мгждержавних нерiвномiрностей, особливо в сощальних показниках (щкьшсть населення - на 0,7 пункту, рiвень безробiття - на 1,8 пункту) вказуе на на-
явшсть внутрiшнiх проблем розвитку конкретних терито-рiй регiонального рiвня.
AHaAi3 макроекономiчних показникiв регiонального рiвня (NUTS 2) та ix змiни протягом вищеназваних фшан-сових перiодiв в 6С дае можливiсть бiльш детально оцши-ти результативнiсть регюнально! полiтики.
Проведений анамз соцiально-економiчного розвитку регiонiв 6С ршня NUTS 2 за перюд з 2000 р. до 2012 р. (останнш рiк повно'1 шформаци по всiх регiонах рiвня NUTS 2 для 6С-27) показав наявшсть значно бкьшо! ди-ференщаци показникiв, нiж на державному ршш.
Враховуючи значну кiлькiсть регiональних одиниць (на кшець 2012 р. 270 регюшв NUTS 2 для 6С-27), кож-на з яких мае сво'1 iсторичнi, культурнi, етнiчнi, сощальш, економiчнi, полiтичнi, iншi особливостi розвитку роблять природним кнування розбiжностей адмшютративно-територiального устрою i соцiально-економiчного розвитку територш.
Диспропорци соцiально-економiчних показниив рiвня NUTS 2 по крашах-членах 6С за 2012 р. наведено на рис. 4.
Показник ВВП / площа територи Площа територи Щтьнкть населення Видатки на НДДКР на 1 особу ВВП ПКС Населення Р1вень безробггтя ВВП ПКС на 1 особу
1 1 1
;ххххххххххххххххххххх XXXXXXXXXXXXXXXI 16924,2
,9
<ХХХХХХ>4 3549
23 628,1
3516,5
3419,4
13,7
11,6
20992,6
0
5000 10000 15000 20000
Вщношення максимального показника до мЫмального, рази
Рис. 4. Диспропорцп соцiально-економiчних показнимв piBHq NUTS 2 по кражах-членах €С за 2012 р.
Укладено автором за даними [17]
Регюни суттево вiдрiзняються один вiд одного. Най-меншi за кiлькiстю жителш на кiнець 2012 р.: Аландсью ост-рови (Фiнляндiя) - 28,5 тис. ойб (або 0,006 % вк загально'1 кiлькостi населення 6С-27 - 502,4 млн осiб), мкто Мелiлья (Iспанiя) - 83,6 тис. ойб (0,017 %), мiсто Сеута (1спашя) -84,5 тис. ойб (0,017 %) [17].
Найбiльшими е Андалуйя (Iспанiя) - 8,4 млн ойб (1,7 %), Ломбардiя (Iталiя) - 9,8 млн осiб (1,9 %) i 1ль де Франс (Франщя) - 12 млн ойб (2,4 %). Диспропорцiя показника становить 419,4 разу.
Розмiр територи коливаеться вiд 13,4 кв. км (або 0,0003 % вк загально'1 площi територи 6С-27 - 4407,1 тис. кв. км) кпанського автономного мкта Мелiлья до 226,8 тис. кв. км (5,08 %) Швшчно-Схкно! Фшлянди, рiзниця в 16,9 тис. разiв.
Нерiвномiрнiсть розселення населення по територи регюнш досягае бкьше 3,5 тис. разш. Найменшими е показники в Шаш (Францiя) - 2,9 ойб на 1 кв. км (2,5 % вк середнього показника щкьност населення по 6С-27 -116,9 осiб на 1 кв. км); Верхньому Норрландi - 3,3 ойб на 1 кв. км (2,8 %) i Середньому Норрландi (Швецiя) - 5,2 ойб на 1 кв. км (4,4 %); Пшшчно-Схкнш Фшлянди - 6,4 ойб на 1 кв. км (5,5 %).
Найбкьша концентрацiя населення спостериаеться в мiських агломерацiях: Автономш мiста Сеута - 4,4 тис. ойб на 1 кв. км (в 37,4 разу бкьше, шж середнiй показник щiльностi населення по 6С-27) i Мелiлья (Iспанiя) - 6,2 тис. ойб на 1 кв. км (52,8 разу); Вена (Aвстрiя) - 4,4 тис. ойб на 1 кв. км (37,4 разу); Столичний регюн Брюссель (Бель-пя) - 7,3 тис. ойб на 1 кв. км (62,0 разу); Внутршнш Лон-
дон (Великобриташя) - 10,3 тис. осiб на 1 кв. км (в 88,1 разу бкьше).
В^илення в розмiрi ВВП по ПКС територiй у 2012 р. досягае 516,5 разу. Леерами е французький 1ль де Франс -555,3 млрд евро (4,1 % вк загального показника по 6С-27 -13424,4 млрд евро), галшська Ломбардiя - 351,8 млрд евро (2,6 %), англшський Внутршнш Лондон - 280,7 млрд евро (2,1 %).
Найменший показник ВВП по ПКС у юпанських мкт Сеута (1,7 млрд евро, або 0,013 %) i Мелкья (1,5 тис. осiб, або 0,011 %) та Аландських островш (Фiнляндiя, 1,1 млрд евро, або 0,008 %).
За рiвнем економiчного розвитку територи (за по-казником ВВП на 1 кв. км) диспропорщя мiж регiонами у 2012 р. досягла майже 21,0 тис. разiв, вк найбiднiших Ша-ни у Франца (46 тис. евро на 1 кв. км, або 1,5 % вк середнього показника по 6С-27 3,0 млн евро на 1 кв. км) i Верхнього Норрланда у Швеци (133,7 тис. евро, або 4,4 %) до найба-гатших Столичного регюну Брюссель у Бельги (437,2 млн евро на 1 кв. км, що в 145,7 разу бкьше за середнш показник по 6С-27) i Внутршнього Лондону в Великобритани (965,3 млн евро, що бкьше в 321,8 разу).
Для оцшки результатов впливу регюнально! полiти-ки згуртування на стан соцiально-економiчного розвитку регiонiв 6С рiвня NUTS 2 проведений порiвняльний аналiз показниив за перiод часу, що вкповкний аналiзу показни-кiв державного рiвня.
Розширення ккьисно! структури 6С за перюд 20002012 рр. характеризуеться зростанням ккькост регiонiв рiвня NUTS 2: до 2004 р. - 214 регюшв (15 «старих» краш
еС), 2004-2007 pp. - 2S6 pегiонiв (2S кpаïн), 2007-2012 pp. -270 pегiонiв (27 кpаïн). Всього починаючи з 2004 p. pегiо-нальний склад еС збкьшився на SS pегiонiв (12 «нових» Kp^rn, без Xоpватiï) Центpальноï та Сх1дно1 евpопи.
Пiд час пpоведення pозpахyнкiв показниюв соць ально-економiчного pозвиткy в до^дженш 6уло вpахова-но piзнy кiлькiсть pегiонiв кpаïн-членiв еС за piзнi пеpiоди часу (2000 p. - eC-1S (214), 2012 p. - еС-27 (270)).
У той же час найбкьш об'eктивним для оцшки pе-зyльтативностi pегiональноï полiтики e показник економiч-ного pозвиткy теpитоpiï y pозpахyнкy на одиницю населен-ня (для поpiвняльних умов piзних теpитоpiй pозpаховyeть-ся y % до сеpеднього показника по еС).
За даними 2012 p. неpiвномipнiсть показниюв ВВП по ПКС на одиницю населення (% до сеpеднього по еС) мiж pегiонами NUTS 2 становить 11,6 pазy. Найбiднiшими e Пiвнiчно-Захiдний (2S %), Пiвнiчно-Центpальний i Пш-денно-Центpальний (31 %), Пшшчно-Сх^ний i П1вденно-Сх^ний (37 %) pегiони Болгаpiï; Швшчний Схiд Румунп (33 %); Пшшчна Угоpщина (3S %). До найбагатших належать Внyтpiшнiй Лондон y Великобpитанiï (320 %), Люксембypг (261 %), Столичний pегiон Бpюссель y Бельгп (20S %), Гам-бypг y Шмеччиш (19S %).
За даними 2012 p. в^пов^но до класифжацп pегiонiв по piвню pозвиткy в pамках pегiональноï полiтики згypтy-вання 30 % (S1 iз 270 pегiонiв еС-27) e менш pозвинyтими (ВВП по ПКС на душу населення нижче 7S % в^ сеpеднього по еС), 21,9 % (S9 pегiонiв) пеpехiдного типу (ВВП по ПКС на душу населення в1д 7S % до 90 % в1д сеpеднього по еС), 48,1 % (130 pегiонiв) - це бкьш pозвинyтi (ВВП по ПКС на душу населення бкьше 90 % в1д сеpеднього по еС) [19].
1з загально'1 илькосп pегiонiв еС лише 1S, або 6,7 %, пеpевищyють сеpеднiй показник по еС за piвнем ВВП по ПКС на одиницю населення бкьш шж в 1,S pазy: в Бель-riï (1 pегiон iз 11), Чеськiй pеспyблiцi (1 iз S), Дани (1 iз S), Нiмеччинi (S iз 3S), Фpанцiï (1 iз 26), Люксембypгy (1 iз 1), Нiдеpландах (3 iз 12), Aвстpiï (2 iз 9), Швецп (1 iз S), Велико-бpитанiï (2 iз 37).
Менше S0 % вiд сеpеднього показника по еС y 2012 p. piвень ВВП по ПКС на одиницю населення мають 7,0 %, або
Для Mp^y 2000-2012 pp. хаpактеpне зменшен-ня мiжpегiональних диспpопоpцiй для pегiонiв NUTS 2 за показниками чисельност населення - на 11,3 пункту (з 430,8 pазy y 2000 p. еС-Б до 419,4 pазy y 2012 p. еС-27), щкьшстю населення - на 843,0 пункту (з 4,4 тис. pазiв до 3,S тис. pазiв) та добpобyтом за ВВП по ПКС - на 36,8 пункту (з SS3,3 pазiв до S16,S pазiв) (pис. S).
Показник
по £С)
19 pегiонiв еС, з яких y Болгаpiï (S pегiонiв iз 6), Угоpщинi (4 iз 7), Польщi (S iз 16), Румунп (S iз 8).
2000-2012 pp. хаpактеpизyeться збкьшен-ням неpiвномipностi показника ВВП по ПКС на одиницю населення (% до сеpеднього по еС) на piвнi NUTS 2 - на S,9 пункту (з S,7 pазy до 11,6 pазy) (pис. S).
В 2000 p. (еС-Б) диспpопоpцiя мiж найбiльш pозви-нутим pегiоном еС Внyтpiшнiм Лондоном по ВВП ПКС на одиницю населення (130 % в^ сеpеднього по еС-W) i най-менш pозвинyтим фpанцyзькою Гвiаною (23 %) становила S,7 pазy.
За пiдсyмками 2012 p. (еС-27) самий високо pозвинy-тий pегiон еС Внyтpiшнiй Лондон з ВВП ПКС на одиницю населення 320 % в^ сеpеднього по еС в 11,6 pазy пеpеви-щував piвень самого вiдсталого pегiонy iнтегpацiйноï ^y-пи - Швшчно-Зах^ного pегiонy Болгаpiï, що пpиeднався до еС в 2007 p. (28 % в1д сеpеднього по еС).
Дичинами зpостання диспpопоpцiй за piвнем еко-номiчного pозвиткy теpитоpiй (y pозpахyнкy на одиницю населення) e не лише pозшиpення меж еС за pахyнок «нових» менш pозвинyтих теpитоpiй, а i пpоблема вiдсyтностi yнiвеpсальних механiзмiв pегiональноï полiтики еС щодо допомоги слабоpозвинyтим ^облемним) теpитоpiям y пошуку i pеалiзацiï можливостей (внyтpiшнiх i зовнiшнiх) викоpистання пеpеваг для iнновацiйного pозвиткy. Части-на таких теpитоpiй в умовах високо'1 конкypенцiï з pозви-нутими кpаïнами,за вiдсyтностi потенцiалy для pозвиткy залишаeться пpиpеченою на незначну i сповкьнену дина-мiкy ВВП.
Мiжpегiональна piзниця y сyмi витpат на шновацш-ний pозвиток (y pозpахyнкy на одиницю населення) зали-шаeться значною i становить 628,1 pазy за даними 2012 p.
- 843,0
kS55555555555555555555555555555555555555555<
-36,8 и><
-11 3 Е
0,7
I 5,9
-B50 -650 -450 -250
Змши показнкiв диспропорцш за пеpiод 2000 - 2012 pp., рази
-50
Щтьшсть населен ВВП ПКС Населення
PiBeHb безpобiття
ВВП ПКС на 1 особ (% вщ середнього
150
Рис. S. Динамка диспpопоpцiï соцiально-економiчних показникiв piBHq NUTS 2 по кpаïнах-членах €С
за nep^ 2000-2012 pp.
Укладено автоpом за даними [17]
При середнiй в 6С сумi видаткш на НДДКР на оди-ницю населення (534,4 евро), менше 10 евро на одного жителя були витрачеш кошти на науковi розробки й шнова-цiйний розвиток в Швшчно-Захкному (5,6 евро), Пгвшчно-Центральному (4,5 евро), Пгвденно-Центральному (9,5 евро) i Пiвнiчно-Схiдному (7,4 евро) регюнах Болгари, в Пiвденному Сходi (4,8 евро) i Пiвденно-Захiднiй Олтени (6,3 евро) в Румуни.
У два рази бкьше за середнш показник по 6С у роз-рахунку на одного жителя регюну на науку i дослiдження витрачаеться в регюнах Бельги (провiнцiя Фламандський Брабант - 1,4 тис. евро), Дани (Столична область - 2,8 тис. евро, Центральна Ютландiя - 1,1 тис. евро), Фшлянди (За-хкна - 1,1 тис. евро, Хельсши УусГмаа - 1,9 тис. евро), Великобритани (Чешир; Схкна Антя; Внутршнш Лондон; Беркшир, Баингемшир i Оксфордшир; Пiвнiчно-Схiдна Шотландiя - 1,1-1,5 тис. евро).
Не менш гострою проблемою для регюнш 6С зали-шаеться ршень безробiття, незважаючи на те, що заходи його подолання фшансуються в рамках полiтики згурту-вання (6СФ).
Забезпеченiсть населення роботою на рiзних терито-рiях 6С значно вiдрiзняеться, рiзниця в показниках стано-вить 13,7 разу. Поряд iз регiонами з практичною вксутшс-тю безробiтних (нiмецькi регюни Верхня Баварiя, Тюбiнг, Трiр - 2,7 %, австршський Тiроль - 2,8 %) е регюни, де робота потрiбна кожнш третш особi (iспанськi Сеута - 37,0 %, Андалуйя - 34,4 %, Естремадура - 33,1 %, Канарсьи остро-ви - 32,6 %, Захкна Македонiя в Греци - 29,7 % тощо).
В цкому по 40 регiонах ргвня NUTS 2 (20 - Шмеччи-на, 7 - Aвстрiя, 4 - Бельпя, 3 - Великобританiя, 2 - Чехiя i Румунiя, 1 - Iталiя i Нiдерланди) безробгття не переви-щувало 5,0 % при середньому по 6С-27 10,4 %. У той же час у 27 регюнах рiвень безробггтя вище 20,0 % (10 - Грещя, 13 - Iспанiя, 4 - Франщя).
КрГм того, з точки зору регюнально! полГтики 6С в умовах сучасно! кеологи сталого розвитку, актуальнос-ri i пошуку нових ефективних ршень набувають регю-нальш проблеми, пов'язаш Гз природними, клГматични-ми, глобальними (катаиизми, засухи, повшь) i суспкьно-полГтичними змшами (миращя, бГженщ тощо) [13].
Висновки.
Проведений аналГз регюнально: полГтики 6С за перюд 2000-2013 рр. на основГ показниив сощально-еконо-мГчного розвитку краш i '1х регюшв дозволяе дшти таких висновив.
1. Розширення меж бвропейського Союзу (з 15 краш у 2000 р. до 28 краш у 2013 р.) характеризуеться розширенням територкльного простору (збкь-шення площГ територи на 34,5 % за 2000-2013 рр.), збкьшенням ринку пращ (зростання чисельност населення на 33,8 %), зростанням економжи (темп зростання ВВП ПКС - 157,4 %), що посилюе позици европейського об'еднання у свгтовому товариствь
2. Краши-члени 6С та !х регГони е дуже диференщ-йованими, як за кГлькГстю населення i територГею, так i за основними сощально-економ1чними по-казниками розвитку.
Диспропорцй мГж краОнами 6С за результатами 2013 р. становлять: за чисельшстю населення - 190 разш;
площею територи - 2 тис. pa3iB; щкьшстю населення -75 раз1в; ВВП по ПКС - 275 pa3iB; ВВП по ПКС на одиницю населення (% вк середнього по 6С) - 6 раз1в; р1внем без-робiття - 5,3 разу; за видатками на НДДКР в % до ВВП -8,6 разу.
Значними е нерiвномiрностi мiж регюнами 6С р1в-ня NUTS 2 за даними 2012 р.: за чисельшстю населення -419,4 разу; площею територи - 16,9 тис. разiв; щкьшстю населення - 3,5 тис. разiв; ВВП по ПКС - 516,5 разу; ВВП по ПКС на одиницю населення (% вк середнього по 6С) -11,6 разу; рiвнем безробитя - 13,7 разу; видатками на НДДКР на одного жителя - 628,1 разу.
3. Рiзницi показниив соцiально-економiчного розвитку регюшв 6С рiвня NUTS 2 бкьш^ нгж на мiждержавному рiвнi: за чисельшстю населення -в 2,2 разу; площею територи - в 8,5 разу; щкьшс-тю населення - в 47,5 разу; ВВП по ПКС на одини-цю населення (% вк середнього по 6С) - в 2 рази; ршнем безробггтя - в 2,6 разу.
4. Перюд 2000-2013 рр. для бвропейського Союзу характеризуеться значними змшами у структур^ вкбувалося поступове зростання илькосп краш-члешв (NUTS 1) i вкповкно регiонiв (NUTS 2): до 2004 р. - 15 краш (214 регюшв), з 2004 р. - 25 краш (256 регюшв), з 2007 р. - 27 краш (270 регюшв), з 2013 р. - 28 краш (272 регюни).
5. Приеднання до складу 6С краш Центрально'1 та Схкно'1 бвропи, яи на момент вступу були фак-тично значно бкншими за «старих» краш-членш бвропейського Союзу, призвело до збкьшення диспропорци соцiально-економiчних показниив.
На державному ргвш за перюд 2000-2013 рр. мае мюце збкьшення диспропорцш у показниках: чисельнос-тi населення - на 2,5 пункту; щкьносп населення - на 47,1 пункту; ВВП по ПКС - на 186,5 пункту; ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього по 6С) - на 2,5 пункту; ВВП на 1 кв. км - на 37,9 пункту; видатках на НДДКР (% до ВВП) - на 4,1 пункту.
На мiжрегiональному ргвш (NUTS 2) за перюд 20002012 рр. вкбулося збкьшення нерiвномiрностi за показни-ком ВВП по ПКС на одиницю населення (% до середнього по 6С) - на 5,9 пункту.
6. Особливктю регюнально'1 полiтики 6С за останнш
повний заинчений часовий перюд 2007-2013 рр. е соцiально-економiчний розвиток територш в умовах стабкьно'1 ккькосп краш i регюнш 6С: з 2007 р. - 27 краш (270 регюшв), з 2013 р. -28 краш (272 регюни).
7. Перюд 2007-2013 рр. на мiждержавному рiвнi характеризуеться збкьшенням диспропорцш по показниках: щкьносп населення - на 0,7 пункту; рiвню безробитя - на 1,8 пункту; ВВП на 1 кв. км - на 3,1 пункту; видатках на НДДКР (% до ВВП) - на 0,3 пункту. Зменшення диспропорцш мае мюце в показниках: чисельносп населення -на 11,7 пункту; ВВП по ПКС - на 22,7 пункту; ВВП ПКС на одиницю населення (% до середнього по 6С) - на 0,6 пункту.
8. Результатом регюнально'1 полiтики 6С на державному рiвнi за 2007-2013 рр. е скорочення вкста-
вання показникiв соцiально-економiчного розвит-ку слабших «нових» краш bîa бiльш розвинутих «старих» краш 6С на фот зростання загального добробуту краïн-членiв 6С (темп зростання ВВП по ПКС «нових» краш - 118,7 % i «старих» краш -102,9 % при середньому по 6С - 104,8 %).
9. Розвиток економши «старих» бкьш розвинутих краш 6С частково вiдбуваeться за рахунок соцiально-економiчних ресурсiв «нових» краш-членш, характерним е перерозподiл людського потенцiалу та трудових ресурсiв до краш з висо-ким рiвнем життя, вiдповiдно щiльнiсть населення «старих» краш за 2007-2013 рр. зростае (102 %), «нових» краш - знижуеться (98,7 %).
10. Зростання мiждержавних нерiвномiрностей, особливо в сощальних показниках (щкьшсть населення - на 0,7 пункту, ршень безробггтя - на 1,8 пункту) вказуе на наявшсть внутршшх проблем розвитку конкретних територш регюналь-ного рiвня.
11. Результати досидження за перiод з 2000 р. до 2013 р., який включае два повш фiнансовi пе-рiоди регiональноï полiтики 6С (2000-2006 рр. i 2007-2013 рр.) на основi показниив сощально-економiчного розвитку краш-члешв та к регь онш вказуе на iснування значних диспропорцш соцiально-економiчного розвитку окремих територш.
За показником, що найбкьше характеризуе добро-бут кожного громадянина в 6С (ВВП по ПКС на одиницю населення % в1д середнього показника по 6С) найб^нши-ми за даними 2012 р залишаються територп «нових» краТн Сх^ноТ i ЦентральноТ бвропи: Болгарп (5 регюшв iз 6), Угорщини (4 iз 7), Польщi (5 iз 16) i Румунп (5 iз 8).
12. Причинами зростання диспропорцш сощально-економiчного розвитку на державному та регю-нальному ршнях е не лише розширення меж 6С за рахунок «нових» менш розвинутих територш, а i проблема в^сутност уншерсальних механiзмiв регiональноï полiтики 6С щодо допомоги слабо-розвинутим (проблемним) територiям у пошуку i реалiзацiï можливостей (внутрiшнiх i зовнiшнiх) використання переваг для шновацшного розвитку. Частина таких територш в умовах високоТ конкуренцн з розвинутими крашами за в^сут-ностi потенцiалу для розвитку залишаеться при-реченою на незначну i сповкьнену динамiку ВВП.
13. Нерiвномiрнiсть е однiею з характерних особли-востей сучасного розвитку краш бвропейсько-го Союзу. Проте детальне вивчення досвiду ре-гюнальноТ полiтики европейських краТн щодо мехашзмш регулювання диспропорцiй, подо-лання розрiзненостi та вирiвнювання сощально-економiчного розвитку територш е наразi акту-альним для розвитку сучасноТ УкраТни в перюд ре-форми децентралiзацiï влади, модершзацн систем мiсцевого самоврядування та адмшютративно-територiального устрою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Долшнш М. I. Pегiональна политика на рубежi ХХ-ХХ1 столпы HOBi прiоритети / М. I. Долшнш. - КиТв : Наук. думка, 2006. - 514 с.
2. Долшшй М. Регюнальна полита та механiзм и реа-лiзацiТ / М. Долiшнiй, С. Злупко, С. Писаренко ; Нац. акад. наук УкраТни, 1н-т регiон. дослщжень. - КиТв : Наук. думка, 2003. -503 с.
3. Регюни УкраТни: проблеми та прюритети со^ально-економiчного розвитку : монографiя / [З. С. Bарналiй, А. I. Мокм, О. Ф. Новтова та iн.] ; Нацiональний ш-т стратегiчних дош-джень. - КиТв : Знання УкраТни, 2005. - 498 с.
4. Державна регюнальна политика УкраТни: особливосп та стратепчш прiоритети : монографiя / за ред. З. С. Bарналiя. -КиТв : Н1СД, 2007. - 820 с.
5. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны : монография / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. - Харьков : ИНЖЭК, 2007. - 204 с.
6. Кизим Н. А. Неравномерность регионального развития в Украине: теоретико-методические основы и инструментарий оценки : монография / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Бобкова. - Харьков : ФЛП Либуркина Л. М. ; ИД «ИНЖЭК»,
2011. - 200 с.
7. Децентралiзацiя публiчноТ влади: досвщ европейських краТн та перспективи УкраТни / [О. Бориславська, I. Заверуха, Е. Захарченко та ш.] ; Швейцарсько-украТнський проект «Пщ-тримка децентралiзацiТ в УкраТш - DESPRO». - КиТв : ТОВ «Софiя»,
2012. - 128 с.
8. Оцшка можливостей розширення i замщення рингав збуту для продукцГТ пщприемств реального сектора УкраТни : монографiя / за ред. М. О. Кизима, проф. I. Ю. Матюшенка. -Харш : ВД «1НЖЕК», 2014. - 280 с. // Офщмний сайт Науково-дошдного центру iндустрiальних проблем розвитку НАН УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ndc-ipr.org/ archive/category/pmonografiyip/page/2/
9. Оцшка наслоив членства УкраТни у Свиовш оргаш-зацГТ TC^^i : монографiя / за заг. ред. М. О. Кизима, I. Ю. Матюшенка. - Харгав : ВД «1НЖЕК», 2014. - 212 с. // Офщшний сайт Науково-дошдного центру iндустрiальних проблем розвитку НАН УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/3/
10. Регюнальна полiтика : правове регулювання. Свтто-вий та украТнський досвiд / за заг. ред. А. Ткачука. - 2-ге вид., допов. - КиТв : Леста, 2011. - 260 с.
11. Региональная политика стран ЕС / отв. ред. А. В. Кузнецов ; Центр европейских исследований ИМЭМО РАН. - М. : ИМЭМО РАН, 2009. - 230 с.
12. Экономика стран ЕС после введения евро: от эйфории 1999 г. до долгового кризиса 2010-х гг. / под ред. А. В. Кузнецова и Е. С. Хесина. - М. : ИМЭМО РАН, 2013. - 250 с.
13. Региональная политика: зарубежный опыт и российские реалии / под. ред. А. Кузнецова, О. В. Кузнецовой. - М. : ИМЭМО РАН, 2015. - 137 с.
14. Ярошенко I. В. Аналiз соцiально-економiчного розвитку проблемних регюшв краТн ёвропейського Союзу / I. В. Ярошенко // Проблеми економти. - 2014. - № 3. - С. 45-53.
15. Ярошенко I. В. Свттовий та вгтчизняний досвщ пщ-тримки проблемних регюшв / I. В. Ярошенко // Бiзнес 1нформ. -2014. - № 10. - С. 79-86.
16. Полякова О. Ю. Пщходи до експрес- i фундаментальной дiагностики проблем соцiально-економiчного розвитку ре-
гюшв / О. Ю. Полякова, I. В. Ярошенко, I. Б. Семигулша // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 6. - С.52-57.
17. Офiцiйний сайт ЕвропейськоТ комо (Евростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
18. Regulation (EC) No. 1059/2003 of the European Parliament and of the Council of 26 May 2003 on the establishment of a common classification of territorial units for statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
19. The European Union explained: Regional policy. -Luxembourg: European Commission, 2014. - P. 3.
REFERENCES
Boryslavska, O. et al. Detsentralizatsiia publichnoi vlady: dos-vid yevropeiskykh krain ta perspektyvy Ukrainy [The decentralization of public authority: European experience and prospects of Ukraine]. Kyiv: TOV «Sofiia», 2012.
Dolishnii, M., Zlupko, S., and Pysarenko, S. Rehionalna poli-tyka ta mekhanizmyiirealizatsii [Regional policy and its implementation mechanism]. Kyiv: Naukova dumka, 2003.
Derzhavna rehionalna polityka Ukrainy: osoblyvosti ta strate-hichni priorytety [State Regional Policy of Ukraine: features and strategic priorities]. Kyiv: NISD, 2007.
Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhi XX-XXI stolit: novipriorytety [Regional policy at the turn of the XXI century: new priorities]. Kyiv: Naukova dumka, 2006.
Ekonomika stran YeS posle vvedeniya yevro: ot eyforii 1999 g. do dolgovogo krizisa 2010-kh gg. [The economy of the EU countries after the introduction of the euro: the euphoria of 1999 to the debt crisis of the 2010s]. Moscow: IMEMO RAN, 2013.
Kizim, N. A., Rayevneva, E. V., and Bobkova, A. Yu. Neravno-mernost regionalnogo razvitiya v Ukraine: teoretiko-metodicheskiye osnovy i instrumentariy otsenki [Uneven regional development in Ukraine: theoretical and methodological framework and assessment tools]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; ID «INZhEK», 2011.
Kizim, N. A., and Uzunov, V. V. Programmno-tselevoy podk-hod k gosudarstvennomu upravleniyu sotsialnoy napriazhennostyu v regionakh strany [Software and targeted approach to the governance of social tensions in the country]. Kharkiv: INZhEK, 2007.
"Otsinka mozhlyvostei rozshyrennia i zamishchennia rynkiv zbutu dlia produktsii pidpryiemstv realnoho sektora Ukrainy" [Assessment of expansion and replacement markets for the products of the real sector of Ukraine]. Ofitsiinyi sait Naukovo-doslidnoho tsentru industrialnykh problem rozvytku NAN Ukrainy. http://ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/2/
"Otsinka naslidkiv chlenstva Ukrainy u Svitovii orhanizatsii torhivli" [An impact assessment of Ukraine's membership in the World Trade Organization]. Ofitsiinyi sait Naukovo-doslidnoho tsentru industrialnykh problem rozvytku NAN Ukrainy. http://ndc-ipr.org/archive/category/pmonografiyip/page/3/
Ofitsiinyi sait Yevropeiskoi komisii (lEvrostat). http://epp.eu-rostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/
Poliakova, O. Yu., Yaroshenko, I. V., and Semyhulina, I. B. "Pidkhody do ekspres- i fundamentalnoi diahnostyky problem sot-sialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv" [Approaches to rapid diagnosis and fundamental problems of socio-economic development]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 52-57.
Regionalnaya politika: zarubezhnyy opyt i rossiyskiye realii [Regional policy: foreign experience and the Russian realities]. Moscow: IMEMO RAN, 2015.
Regionalnaia politika stran YeS [Regional policy of the EU]. Moscow: IMEMO RAN, 2009.
Rehionalna polityka : pravove rehuliuvannia. Svitovyi ta ukrainskyidosvid [Regional policy: regulation. World and Ukrainian experience]. Kyiv: Lesta, 2011.
"Regulation (EC) No. 1059/2003 of the European Rarliament and of the Council of 26 May 2003 on the establishment of a common classification of territorial units for statistics" http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32003R1059
The European Union explained: Regional policyLuxembourg: European Commission, 2014.
Varnalii, Z. S. et al. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socio-economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.
Yaroshenko, I. V. "Svitovyi ta vitchyznianyi dosvid pidtrymky problemnykh rehioniv" [National and international support to troubled regions]. Biznes Inform, no. 10 (2014): 79-86.
Yaroshenko, I. V. "Analiz sotsialno-ekonomichnoho rozvytku problemnykh rehioniv krain Yevropeiskoho Soiuzu" [Analysis of socio-economic development of problematic regions of the European Union]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2014): 45-53.
