CC BY
21
Вкник Дншропетровського унiверситету. CepiM: геологiя, географiя. 2016. 24 (1), 151-157. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series geology, geography. 2016, 24 (1), 151-157.
doi: 10.15421/111623
http ://geolo gy -dnu.dp. ua
УДК 556.332.4
Анал1з х1м1чного складу п1дземних вод водоносних горизонт1в четвертинних вщклашв територн Швшчного г1рничо-збагачувального комб1нату (Кривбас)
Н. П. Шерстюк, Л. О. Носова
Дтпропетровський нацюнальний утверситет шет Олеся Гончара, Дтпропетровськ, Украгна, e-mail: [email protected]; [email protected]
Прничодобувна промисловкть чинить потужний вплив на довкшля. У районах видобутку корисних копалин ввдбу-ваються кормим змши геолог1чного середовища, як1 е незворотними. Пвдземш води, як елемент чотири- компонентно!' гвдрогеолопчно!' системи, зазнають значних перетворень. Виконано досл1дження х1м1чного складу пвдземних вод водоносних горизонт1в четвертинних в1дклад1в на територй' П1вн1чного г1рничо-збагачувального комбшату. Досль дження базуються на результатах гвдрогеолопчного мон1торингу, який проводить Кривор1зька геолого-г1дрогеолог1чна парт1я з 1978 року. Пдрогеох1м1чна 1нформац1я занесена у бази даних. Для подальших дослвджень обрано результати мон1торингу по 24 свердловинах, виконано обробку х1м1чних анал1з1в проб води, складено форму-ли Курлова, 1ндекси Алек1на. Встановлено, що найб1льш1 зм1ни г1дрогеох1м1чних умов ввдбуваються за увесь час спо-стережень на територй' проммайданчика, житлового масиву, у водоносному горизонт! алюв1альних ввдклад1в запла-ви Саксагань. Виявлен1 основш природн1 та техногенн1 чинники, яю впливають на формування х1м1чного складу пвдземних вод на територй', що дослвджуеться.
Ключов1 слова: г1рничо-збагачувальний комбтат, тдземт води, головт ¡они, г1дрогеох1м1чн1 законом1рност1
Analysis of the chemical composition of the groundwater aquifers of йuaternary sediments of the Northern mining and processing plant (Kryvbas)
N. P. Sherstuk, L. A. Nosova
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, e-mail: [email protected]; [email protected]
Mining provides a powerful impact on the environment. In the areas of mining radical changes occurring geological environment that are irreversible. Groundwater, as part of the four component hydrogeological system undergo significant changes. The investigation of the chemical composition of groundwater aquifers of quaternary sediments in the North mining plant. The study is based on results of hydrogeological monitoring carried out geological and hydrogeological Krivorozhskiy party since 1978. Hydrogeochemical information entered in the database. For further research on selected results of monitoring 24 wells, processing performed chemical analysis of water samples drawn Kurlov formula, indexes Alyekina. Established that the changes in hydro conditions occur at all times of observations at the industrial site, residential area, the aquifer sediments of alluvial floodplain river Saksagan. The basic natural and man-made factors that influence the formation of the chemical composition of groundwater in the territory studied.
Keywords: mining and processing plant, groundwater, major ions, hydrogeochemical patterns
Вступ. Сучасна геолопчна д1яльн1сть людини ха-рактеризуетъся глобальними масштабами, високи-ми швидкостями i р1зноман1тн1стю форм прояву. З позицш сучасного рiвня знань тд техногенезом слщ розумгги сукупнють геохiмiчних, пдрогеохь мiчних, фiзико-хiмiчних, бiохiмiчних процешв, що вщбуваються в бiосферi за впливу iнженерно-господарсько! дiяльностi людини.
Для до^джуваного району Криворiзького за-лiзорудного басейну суп^ порушення у розвитку
природних умов зумовлеш тривалим цшеспрямо-ваним антропогенним впливом на один з основних компоненпв ландшафту, яким е природнi води. Господарська дiялънiстъ тут пов'язана як iз сшьсь-ким господарством, так i з розробкою корисних копалин вщкритим способом, iз промисловiстю, будiвництвом i благоустроем мют, а також з шши-ми видами дiяльностi людини.
Iнтенсивнiстъ господарсько! дiялъностi безпе-рервно зростала протягом останнiх десятилiтъ i
ниш досягла максимальних величин (Mogilevskyi, 2002).
Прничодобувна промисловiсть - один iз по-тужних факторiв техногенного перетворення гео-логiчного середовища. На и частку припадають значнi площi земель, якi частково або повнiстю втратили природну родючiсть i стали не придат-ними для проживання людей. У процеш розробки корисних копалин у Кривбасi були знищенi окремi елементи природного ландшафту i сформований не властивий природi антропогенний ландшафт, представлений комплексом техногенних форм (рь зноманiтнiсть кар'eрiв, вшмок, вiдстiйникiв, штуч-них каналiв, вiдвалiв, гiрничих виробок i т. д.).
Зараз у Криворiзькому басейнi вiдомо близько 300 покладiв багатих залiзних руд, яю в межах ба-сейну об'еднаш в 25 родовищ. Деяк1 з них уже вщ-працьованi. З початку освоення басейну вщпра-цьовано 1 700 000 000 т багатих руд, !х запаси за сумою промислових категорiй до глибини 1 500 м складають 1 157 млн т, ще 231 600 000 т розвщано в штервалах глибин вiд 1 500 до 2 000 м. Середнш вмют залiза в них - 53,83 %. Ниш на рудниках iз тдземним видобутком сировини роботи ведуться в iнтервалах глибин 800 - 1 350 м, а mдготовчi роботи - на граничних для юнуючих технологiй глибинах.
Смуга родовищ руди тягнеться у Кривбаш на вщстань близько 100 км уздовж р. 1нгулець i його приток - Саксагаш та Жовто!. Ширина коливаеть-ся вiд 0,5 до 3,0 км, а в центральнш частиш сягае 6 - 7 км. Уздовж ще! смуги розташоваш кар'ери, копальнi, гiрничо-збагачувальнi комбiнати, мета-лургiйний завод, м. Кривий Р^ i робiтничi селища ^еге1]ик, Evgrashkina, Vlasova, 2007).
Глибина найбiльших кар'ерiв iз видобутку за-лiзноl руди перевищуе 200 м.
Пiдземнi води, як елемент пдрогеолопчно1 системи, зазнають у процесi техногенезу iстотних змш у гiдродинамiчному i гiдрогеохiмiчному режимах.
Суть дослщження полягае у виявленш зако-номiрностей змiн гiдрогеохiмiчного стану тдзем-них вод водоносного горизонту четвертинних вщ-кладiв на територп ПiвГЗК з 1978 по 2015 рт. Матерiали i методи дослщжень. З 1978 року Крь ворiзька геолого-гiдрогеологiчна партiя на територп Кривбасу проводить пдрогеолопчний мошго-ринг. Тiсна спiвпраця гiдрогеологiв ще! партп та науковцiв геолого-географiчного факультету ДНУ iменi Олеся Гончара тривае бiльше 25 рок1в, як у виконанш господарчих договорiв, так i в наданнi поточних консультацiй щодо оргашзацп та прове-дення пдрогеолопчного монiторингу. У 1991 -1995 рр. виконувалися госпдоговори зi створення та наповнення баз гiдрогеологiчних спостережень,
у 2015 р. - виконано хiмiчнi аналiзи проб води iз свердловин, якi належать до мережi пдрогеолопч-ного монiторингу територп Кривбасу.
Найбшьше пдрогеолопчно1 шформацп нако-пичено щодо територп Пiвнiчного прничо-збагачувального комбiнату (ПiвнГЗК).
На даному етат, який е продовженням досль джень, розпочатих у 1991 р., виконано анашз, ств-ставлення, узагальнення наявно1 гiдрогеохiмiчноl шформацп. Для цього використано основш правила обробки гiдрохiмiчних даних: заповнення баз даних, розрахунок формули Курлова та iндексу Алеюна.
Результати та 1х аналiз. У геолопчному вщно-шеннi територiя Швшчного прничо-збагачуваль-ного комбiнату складена четвертинними вщклада-ми, пухкими породами неогенового i палеогенового вiку, яю залягають на первинних каолiнах i кри-сталiчних породах докембрiю. Докембршсью кри-сталiчнi породи представленi граштами i м^мати-тами, мають повсюдне поширення. Покрiвля !х хвиляста, сильно еродована iз загальним ухилом у твденно-схщному напрямку. Елювiй кристалiчних порщ - каолiни, майже повсюдно залягають на кристалiчних породах докембрiю i породах криво-рiзькоl метаморфiчноl сери. Представлеш вони бiлими, сiрувато-бiлими каолштовими глинами, якi е водотривом для вищерозмщеного водоносного горизонту палеогенових вiдкладiв.
Палеогеновi вiдклади представленi глинами i пiсками, насамперед глауконiтовими сильно тску-ватими глинами, яю мюцями переходять у тонко-зернистi глиняст пiски. Вiдклади мають обмежене поширення i заповнюють зниження в кристашчно-му фундаментi. Потужнiсть вiдкладiв досягае 5-8 м. Потужнють пiскiв складае 6-20 м, зменшуючись на дшянщ хвостосховища до 1,0 м. Залягають вони на еродованш поверхнi каолшв. Виходи !х е на схилах балки Приворотно1.
Неогеновi вiдклади представлеш червоно-бурими щiльними глинами з включеннями вапня-ковистих стяжiнь. Загальна потужнiсть глин змь нюеться вщ 6 до 14 м. Вище глин суцшьним пок-ривом залягають четвертинш вiдклади, потужнiсть !х становить 6-12 м на вододш.
Неогеновi глини перекриваються лубенськи-ми ущшьненими червонувато-бурими суглинками (Q1). Деяю дослщники видiляють неогеновi глини i шжньочетвертинш суглинки (N2-Q1) у скiфськi глини, яю е регiональним водотривом водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв.
До початку експлуатацп хвостосховища ново-петрiвськi тски були практично сухими, обводнена потужнють !х не перевищувала 1,5-2,5 м. На mвночi району з бшьш високими гiпсометричними вщм1тками новопетр1всью шски замщеш глина-
ми, у зв'язку з чим водоносний горизонт м1г отри-мувати живлення лише в межах численних балок. Широкий розвиток яружно-балково1 мережi, за-критють шсюв зверху i з границь не дозволили сформуватися водоносному горизонту.
У лесовидних суглинках до експлуатацп хво-стосховища зустр1чалися окрем1 лшзи "верховодки" потужнютю до 2-3 м, яка залягала на водот-ривких червоно-бурих глинах i суглинках. Тшьки в балках були в1дм1чен1 води балкового алювда. Широкий розвиток тут яружно-балково1 мережi виключало надходження значно1 кшькост води в четвертинш суглинки.
На територп до^джень виявлено водоносний горизонт алювiальних четвертинних вiдкладiв у заплавi р. Саксагань. Особливiстю його е вщсут-шсть гiдравлiчного зв'язку з водоносним горизонтом лесоподiбних суглинк1в, натомiсть можливий його зв'язок iз рiчковими водами та водоносним горизонтом неогенових вiдкладiв (Bagrij, Gozhik, 2005).
Отже, особливiстю даного району е те, що до 1962 р. (початок будiвництва прничо-збагачуваль-ного комбшату) тут практично вщсутш водоноснi горизонти в четвертинних суглинках та новопет-рiвських пiсках.
Основнi джерела техногенного навантаження ПiвнГЗК на водш ресурси - це хвостосховище i проммайданчик збагачувально1 фабрики (Zotaeva, Куапес, Kise1eva, Shherbatenko, 1990). По суп фо-рмування водоносних горизонтiв у новопетрiвсь-ких i четвертинних лесоподiбних вiдкладах поча-лося внаслiдок !х техногенного впливу.
Хвостосховище ПiвнГЗК розташоване в балцi Петриковiй, у межах яко! на поверхню виходять новопетрiвськi пiски. Воно побудоване без проти-фiльтрацiйного екрана.
У першi роки заповнення хвостосховища режим рiвнiв водоносних горизонтiв тут мало вщрь знявся вiд природного. Це пояснюеться тим, що вщбувалося насичення сухих новопетрiвських ш-скiв водою. До 1970 року НПР хвостосховища на перевищував покрiвлi червоно-бурих глин, тому воно ще не чинило будь-якого впливу на рiвневий режим водоносного горизонту четвертинних вщк-ладiв.
1з початку експлуатацп хвостосховища, крiм пульпи, в нього скидають господарсько-стiчнi води. Починаючи з 1981 року в нього скидають мь нералiзованi шахтш води (мiнералiзацiя до 40 г/дм3) хлоридно-натрiевого складу з шдвищеним вмiстом йоду, брому i важких металiв (Otchet o МЯ, 1991).
До скиду у хвостосховище шахтних вод (до 1981 р.) мiнералiзацiя води в ньому була найниж-чою порiвняно з хвостосховищами шших ГЗК
Кривбасу. У 1965 рощ мiнералiзацiя води стано-вила 0,93 г/дм3 (початок заповнення), за переваж-ними юнами вода сульфатно-гiдрокарбонатна ма-гнiево-натрiева. У 1968 рощ мiнералiзацiя зросла до 1,02-1,03 г/дм3. Починаючи з 1972-го i по 1980 рш мiнералiзацiя води у хвостосховищi була в межах 1,4-1,7 г/дм3, причому склад и змiнився на хлоридно-сульфатний магнiево-натрiевий. У 1970 роцi порiвняно з 1960-м мiнералiзацiя води шд-вищилася приблизно в 1,5 раза, в 1,5 - 2 рази збь льшився вмiст сульфатiв i хлоридiв з одночасним зменшенням вмюту гiдрокарбонатiв. У 1982 роцi в результат скиду шахтних вод у хвостосховищi мiнералiзацiя води зросла з 2,6 г/дм3 у «чш до 5,0 г/дм3 у вересш. На кшець 1986-го вона досягла 8,7 г/дм3, до кшця 1987 року була 11,6 г/дм3. Ниш цей показник становить 14,8 г/дм3. Вмют хлорищв близько 7,8 г/дм3 , сульфата - 1,5 г/дм3, натрда -4,5 г/дм3. За складом вода хлоридно-натрiева. Ви-токи з хвостосховища складають 7 400 000 м3 на рш без урахування роботи дренажних споруд (Bu1ava, 1990).
Узагальнеш результати аналiзiв проб води iз 24свердловин, обладнаних на водоносш горизонти лесоподiбних суглинкiв та алювiальних вiдкладiв дiлянки ПiвнГЗК, наведено в таблищ. Схематично на рисунку показано розташування свердловин на територп ШвнГЗК. Серед 86 свердловин, по яких на даний час проводиться пдрогеолопчний мош-торинг, обрано 24, за якими е довгi ряди спосте-режень. Свердловини розташованi по всш терито-рИ бiльш-менш рiвномiрно (рис.).
Найскладшша гiдрогеохiмiчна ситуацiя фо-рмуеться поблизу свердловини № 7: без змши типу води значно змiнюються мiнералiзацiя та жорс-тюсть. Чим далi вiд свердловини № 7 ситуащя стае бiльш стабшьною (св. № 15, 16, 1052), не змь нюеться тип води за увесь час спостережень. У той же час досить велию значення рН шдземних вод у районi св. № 15 свщчать про посилення про-цесiв лужного гiдролiзу, що зумовлено близьюстю вiдвалiв порожнiх порiд. У райош св. № 1126, 1138, 1043 на формування хiмiчного складу шдземних вод впливають iншi техногенш об'екти, окрiм промислового майданчика (аварiйна ем-нiсть, РЗФ-2). Це викликае змши хiмiчного типу шдземних вод (Ша), що свiдчить про метаморфь зацiю хiмiчного складу води. Найпотужшшим те-хногенним об'ектом е аваршна емнiсть, яка вико-ристовуеться для скидання надлишкових оборот-них вод iз водойми хвостосховища [Natarov, 1957]. У районi св. № 1043 на хiмiчний склад ш-дземних вод впливають втрати шахтних вод iз промислового майданчика РЗФ-2 (рудо-збагачувально1 фабрики № 2).
Таблиця
Узагальнеш результати аналiзiв проб води зi свердловин дiлянки ПiвнГЗК (1978 — 2015 рр.)
№ свердло-вини Тип води роки Коротка характеристика пдрогеох^ мiчних умов
1 2 3
Водоносний горизонт лесовидних суглинюв
Промисловий майданчик*
7 С1№10 С1П1,4 С1N 20 ^11^3.2 С1N 6 С1П1,7 Без помтих закономiрностей
1978-1990 1990 - 2003 2003 - 2015
15 SNa3 1978 -1992 SNa 2 SП2,0 1992 - 2015 Без помiтних закономiрностей (рН > 9)
16 SNa67 1978 -1987 SNa13 SП3,5 1988 - 2015 Пiсля 1987 р. зниження мшера^заци та жорсткоси, зараз досягнуто певно! стабшзацп
1052 С№5 СП1,3 1985 - 2015 Стабшьний хiмiчний склад з незнач-ними коливаннями
1126 SNa22 SП4,5 1991 - 2004 С1 Na 40 С1ПЬ5,6 1990 - 2015 Змша типу води, збшьшення жорст-костi та мшера^заци (вплив втрат з аваршно! емностi)
1043 SNa17 SП3,5 1992 - 2005 С1N 37 С1ПЬ8,3 2015 Посилення техногенного наванта-ження до змши типу води
1138 С1 Na 70 С1Ша11,2 1990 - 2015 Стабшьний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
Житловий масив*
22 SNa12 SП1,7 1978 -1985 С№10 СП1,0 1985 - 2005 С№16 СП2,4 2015 Складш гiдрогеохiмiчнi умови
31 SNa30 1978 - 2015 Стабшьний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
1125 SNa32 SП4,5 1992 - 2015 Стабшьний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
Територiя, що прилягае до хвостосховища*
26 С№10 СП2,6 1992 - 2015 Незначне збшьшення жорсткост та мiнералiзацil
1047 SNa40 SП6,0 1988 - 2015 Стабiльний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
1142 SNa22 SП5,0 1990 - 2015 Незначне збшьшення жорсткост та мiнералiзацil
1077 с№8 СП0,9 1990 - 2015 Стабiльний хiмiчний склад зi збшь-шенням жорсткостi
1134 SNa 26 SП 5,2 1988 - 2015 Стабiльний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
2124 SNa30 1992 - 2015 Стабшьний хiмiчний склад iз незнач-ними коливаннями
1 2 3
1080 SNa15 SII 2,3 1989 - 2015 Cтaбiльний xîi^HHË склaд зi збiльшeнням жopсткoстi ia мiнepaлiзaцiï
1056 SMg 62 SII 4,8 1992 - 2015 Cтaбiльний xiмiчний склaд iз нeзнaчними кoливaннями
1146 SNa28 SII 5,0 1990 - 2015 Cтaбiльний xiмiчний скид iз нeзнaчними кoливaннями
1076 Cl Na 32 ClII11,8 1988 - 2015 Cтaбiльний xii^Hrä склaд зi збiльшeнням жopсткoстi ia мiнepaлiзaцiï
Boдoнoсний roprooHi aлювiaльниx вiдклaдiв
1074 SNa18 SII 2,8 1992 - 2015 Cтaбiльний xiмiчний склaд iз нeзнaчними кoливaннями
1518 SNa15 SII 2,5 1992 - 2015 Cтaбiльний xiмiчний скид iз нeзнaчними кoливaннями
596 cNa5 CII 0,5 1989 -1992 ci Na 8 ClIIIa0,7 1993 - 2015 Heстaбiльний xii^Hrä склaд зi збшьшсн-ням жopсткoстi ia мiнepaлiзaцiï
603 ci Na 10 ClIIIa1,8 1992 - 2015 Heстaбiльний xiмiчний скид
np^i^a. * - Дшянки xepnTOpn ШвнГЗК, пpийнятi зa paйoнyвaнням Kpивopiзькoï гeoлoгo-гiдpoгeoлoгiчнoï nap™.
Ha тepитopiï житлoвoгo мaсивy нaйсклaднiшi гiдpoгeoxiмiчнi yмoви спoстepiгaються пoблизy св. № 22: зм^ типу вoди, мiнepaлiзaцiï тa жopст-кoстi. У пpoбax вoди зi свepдлoвин № 31 тa 1125 тип вoди зa вeсь чaс спoстepeжeнь зaлишaeться стaбiльним.
Ha тaк звaнiй «'repm'opiï, щo ^таяте дo xвo-стосxoвищa» гiдpoгeoxiмiчнi yмoви стaбiльнi, He-звaжaючи na дoсить вeликy плoщy, щo зaймae ця дiлянкa, тa piзнoмaнiтнiсть тexнoгeнниx oб'eктiв na нiй. У пepeвaжнiй бiльшoстi пiдзeмнi вoди су-льфaтнoгo кису, гpyпи нaтpiю aбo кaльцiю, ,qpyro-гo типу. Типoвoю для ^eï дiлянки е ситyaцiя, якa спoстepiгaeться у пiдзeмниx вoдax пoблизy св. №1080: iнтeнсивнiсть збiльшeння мiнepaлiзaцiï з 1989 го 1992 piK стaнoвилa 0,3 г/дм3 na piK, a з 1992 го 2015 piK змeншилaся дo 0,03 г/дм3 та piK. Тoбтo зaгaлoм гiдpoгeoxiмiчнi yмoви na цiй дiлянцi нaближaються дo стaбiльнoгo стaнy. Однaк гос-тшго склaднoю i нeтипoвoю зa вeсь чaс OToCTepe-жeнь зaлишaeться гiдpoгeoxiмiчнa ситyaцiя гобли-зу св. № 1076. Пiдзeмнi вoди na вщмшу вiд iншиx, na цiй дшянщ - xлopиднoгo клaсy з вигашю м^-paлiзaцieю тa жopсткiстю.
Хiмiчний склaд пiдзeмниx вoд вoдoнoснoгo roproorny aлювiaльниx вiдклaдiв piзнoмaнiтний: зa чaс спoстepeжeнь зyстpiчaються yсi мoжливi ктаси вoд (гiдpoкapбoнaтний, сyльфaтний, xлopидний). Ц пoв'язaнo iз впливoм na фopмyвaння xiмiчнoгo
склaдy вoд aтмoсфepниx oпaдiв, Ha,axo,^eHra вoди з вoдoнoснoгo roproorny нeoгeнoвиx вiдклaдiв тa p. Ca^ararn. Пepeтiкaння з вoдoнoснoгo гopизoнтy нeoгeнoвиx вiдклaдiв зyмoвлюe сyльфaтний клaс вoди у пiдзeмниx вoдax na пepифepiï дiлянки (св. № 1074, 1518). Haдxoджeння xлopидниx вoд iз p. Ca^aram зyмoвлюe xлopидний тип пiдзeмниx вoд пoблизy св. № 596, 603. Мiнepaлiзaцiя пiдзeм-них вoд знaчнo мeншa, нiж у pi4^ (4,1 г/дм3), щo пoяснюeться ïx живлeнням aтмoсфepними oпaдa-ми. Caмe тaкe кoмплeкснe, змiшaнe живлeння т-дзeмниx вoд вoдoнoснoгo гopизoнтy aлювiaльниx вiдклaдiв зyмoвлюe ïx тpeтiй тип. Висновки. Ha тepитopiï ПiвнГЗK у пiдзeмниx вo-дax чeтвepтинниx вiдклaдiв зa чaс спoстepeжeнь (1978 - 2015) виявлeнo склaднi гiдpoгeoxiмiчнi yмoви, щo спpичинeнi пoтyжнiстю тexнoгeннoгo впливу na xiмiчний склaд пiдзeмниx вoд тa йoгo piзнoмaнiтнiстю. В той жe чaс стaнoм na 2015 p. гiдpoгeoxiмiчнi yмoви na тepитopiï стaли бiльш стaбiльними, з oкpeмими дiлянкaми, na яких xiмi-чний склaд вoди пpoдoвжye змiнювaтися aбo е ne типoвим: пoблизy св. № 7 (пpoммaйдaнчик), 22 (житговий мaсив), 1076 (сxiднa чaстинa дшянки, щo пpилягae дo xвoстoсxoвищa), вoдoнoсний rop^ зoнт aлювiaльниx вiдклaдiв.
Гiдpoгeoxiмiчнa ситyaцiя na тepитopiï Швт-чгого гipничo-збaгaчyвaльнoгo кoмбiнaтy пoтpeбye пoдaльшиx спoстepeжeнь, aнaлiзy тa yзaгaльнeнь.
Рис. Cxемa теpитоpiï Пiвнiчного гipничо-збaгaчyвaльного комбiнaтy Умовнi познaчення:
26
гiдpогеологiчнa свеpдловинa; звеpxy - номеp свеpдловини.
Bi6^iorpa^iHHi nocn.iaHHH
Bulava, L. N. 1990. Fiziko-geograficheskij ocherk territorii Krivorozhskogo gornopromyshlennogo rajona. [Physical-geographical outline the territory of Kryvyi Rih mining area]. Kryvyi Rih, Dep. in UkrNIINTI 02/11/90, 125 (in Russian).
Bagrij, I. D., Gozhik, P. F. 2005. Gidroekosistema Krivoriz'kogo basejnu - stan i naprjamki polipshennja [Hydrological ecosystem of basin of the Kryvyi Rih - condition and directions of improvement]. Kyiv, Feniks, 213 (in Ukrain).
Zotaeva, N. F., Kijanec, T. A., Kiseleva, L. Z., Shherbatenko, A. P. 1990. Vlijanie hvos-tohranilishha SevGOKa na kachestvo podzemnyh vod. (Racyonal'noe yspol'zovanye y ohrana nedr v chernoj metallurgy). [Influence SevGOK of the tailings on groundwater quality. (Rational utilization and conservation of mineral resources in the steel industry)]. Belgorod, VIOGEM, 65 - 67 (in Russian).
Mogilevs'kij, L. M. 2002. Vpliv tehnogenezu nadr na poverhnevi vodni ob'ekti Krivbasu. [Influence tech-nogenic mineral resources in surface water Kryvbas. Some factors technogenesis]. Series: "The geological environment of human ecosystem". Kryvyi Rih, OKTAN-PRINT, 80 - 86 (in Ukrain).
Natarov, V.D. 1957. K voprosu ob uslovijah pitanija i stoka podzemnyh vod Krivorozhskogo bassejna NIGRI. [On the question of the conditions of supply and groundwater discharge basin of Nigro of the Kryvyi Rih]. Bulletin of scientific and technical information, 2, 102 - 105 (in Russian).
Otchet o NIR. 1991. Prognoz vlijanija hvostohranilishha SevGOKa na vodnye resursy, razrobotka tehnologicheskogo reglamenta po ohrane vodnogo basejna ot zagrjaznenija. [The forecast the impact of of the tailings SevGOK on water resources, the development of technological regulations for the protection of swimming pools of water from pollution]. NovoTEK-2, 68 (in Russian).
Sherstjuk, N. P., Evgrashkina, G. P., Vlasova, I. A. 2007. Prognoz zagrjaznenija podzemnyh vod na territorii, prilegajushhej k hvostohranilishhu Severnogo gorno-obogatitel'nogo kombinata (Krivbass) [The forecast of groundwater contamination in the area adjacent to the tailings North Mining and Processing Plant (Kryvbas)]. Naukova-tehnichny magazine "Environment Ecology and Safety of Life Activity", №6, 36 - 40 (in Russian).
Hadíüwjia do редкоnегiï 22.02.2016
