CC BY
77
20. Дмитрієв І.А. Сутність та місце економічної безпеки підприємства в системі забезпечення економічної безпеки держави [Текст] / І.А. Дмитрієв, А.О.Близнюк // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В.Даля. - 2011. - №3 (157). - С. 86-90.
21. Білоус Я.Ю. Аналіз підходів до визначення поняття «економічна безпека підприємства» [Текст] / Я.Ю. Білоус // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. - 2011. - №23. -С.241-247
22. Прус Н.В. Теоретичні аспекти
забезпечення економічної безпеки підприємства
[Текст] / Н.В.Прус // Вісник Східноукраїнського національного університету імені В.Даля. - 2011. -№3 (157). - С. 183-193.
23. Бурда І.Я. Економічна безпека
підприємства та місце в ній кадрової безпеки
[Електронний ресурс] / І.Я. Бурда // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка", 2011. - Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operati on=1&iid=743
Аннотация. В статье рассмотрены основные подходы к трактовке понятия «экономическая безопасность предприятия», определение ее сущности, выполнен их анализ, предложено авторское определение «экономической безопасности предприятий железнодорожного транспорта».
Ключевые слова: экономическая безопасность, предприятие, анализ, подход, железнодорожный транспорт.
Summary. The article describes the main approaches to the interpretation of the concept of «economic security of the enterprise», the definition of its essence, analyze them, suggested the author's definition of «economic security of the enterprises of railway transport».
Keywords: economic security, enterprise, analysis, approach, railway transport.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпанієць В.В. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова І.В.
УДК 338.434 : 330.522.2
АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ДЖЕРЕЛ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Луценко О.А. к.е.н., доцент (ХНТУСГ)
Проведено ретроспективний аналіз формування основних засобів сільському господарстві в дореформений період. Розглянуто проблеми відтворення основних засобів і шляхи забезпечення ними аграрних підприємств Харківського регіону.
Ключові слова: відтворення, основні засоби, матеріально-технічна база, фінансове забезпечення.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями.
Г оловною передумовою успішної виробничо-комеріційної діяльності сільськогосподарських
підприємств є оптимальне забезпечення ресурсами. Орієнтуючись на інноваційну модель розвитку, держава покликана забезпечити сприятливі умови переходу на якісно новий рівень технічного і технологічного оснащення сільськогосподарських підприємств, але вирішення цього завдання
ускладнено важким фінансовим станом самих виробників, трансформаційними змінами в
економіці і, нарешті, стагнацією світовою економіки. Особливого значення набуває фінансове забезпечення процесів відтворення основних засобів у господарствах, де зменшився вплив амортизаційних відрахувань, власних і позикових коштів, ускладнилися умови одержання кредитів і бюджетної підтримки. Отже, проблема відтворення основних засобів була і буде
актуальною і основною як в економічних відносинах, так і, відповідно в економічній науці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій Питання формування матеріально-технічного
забезпечення аграрного виробництва всебічно розглядаються в наукових працях багатьох вітчизняних вчених-економістів, зокрема П. І. Гайдуцького, П. І. Підлісецького, В. О. Питулька, П. Т. Саблука, В. П. Ситника, В. В. Юрчишина та інших. Фінансові аспекти формування
матеріально-технічної бази, у тому числі за державної підтримки, висвітлено у працях Я. К. Білоуська, М. Я. Дем’яненка, О. Є. Ґудзь. Питання технічної політики та ринку техніки в АПК
розкрито в роботах Я. К. Білоусько, В. Л.
Товсопята [6,7].
Виділення невирішених частин загальної проблеми. Проте, не зважаючи на
значний доробок вітчизняних вчених з даної проблеми в наукових працях не простежується
© Луценко О.А.
пошук шляхів системного формування основних засобів, що потребує детального аналізу фінансових джерел сільськогосподарських товаровиробників.
Формування цілей статті. Ціллю статті є порівняльний аналіз темпів відтворення основних засобів у дореформений період і в ринкових умовах та оцінка сучасного стану процесу відтворення у сільському господарстві в Харківській області.
Виклад основного матеріалу
дослідження. В дореформений період реальним джерелом забезпечення відтворення основних фондів у сільському господарстві були: амортизаційні відрахування, прибуток підприємств в частині його використання на розвиток виробництва; довгострокові кредити, які перевищували власні джерела на формування основних фондів сільськогосподарського призначення і державні капітальні вкладення.
Аналізуючи кожну складову легко помітити збалансованість пропорції росту фондів, капітальних вкладень і використання потенціалу амортизації, що дозволило нарощувати енергетичні потужності. Зі збільшенням основних фондів за 1970-1986 рр. з 106 до 330 млрд крб., зростало нарахування амортизації з 2,9 % до 12,1 % і капітальні вкладення з 16,0 до 33,5 млрд крб.[1].
В галузі сільське господарство колишнього СРСР прибуток підприємств аграрного сектора становив: 1970 р. - 49 млрд крб., 1980 р - 0,5 млрд крб. збитку; 1985 р. - 10,5 млрд крб., 1986 р. - 13,0 млрд крб. Причому було внесено до бюджету 55 %, а 45 % - залишалось в розпорядженні підприємств, в т. ч. для капітальних вкладень - близько 0,5 млрд крб. Тобто сума відрахувань від прибутку та її роль у формуванні основних фондів сільськогосподарських підприємств була значно нижчою, ніж амортизаційних відрахувань. Таким чином у сукупності власних коштів було явно недостатньо для відновлення й оновлення основних засобів і сільськогосподарські підприємства для
відтворення основних фондів використовували кредити банків. За 1970-1986 р.р. в народному господарстві СРСР позики збільшились в 4 рази, відповідно короткострокові - в 4 рази і довгострокові - в 4,4 рази. Особливо посилилось збільшення кредитів сільському господарству короткострокових - в 9,5 разів, і довгострокових -в 5,3 рази. Довгострокові кредити надавались переважно на придбання виробничих фондів - 8690 %. При цьому більша частина виробничих кредитів спрямовувалась на будівництво об’єктів -40-45 %, придбання техніки та електрифікацію -25-34%. Таким чином протягом дослідного періоду
має місце помітна синхронність між капітальними вкладеннями і введенням в дію основних фондів.
Аналіз сучасних тенденцій капітальних вкладень і введення основних фондів свідчить про наявні розриви в необхідних пропорціях. Саме в 2000 р. співвідношення між капітальними вкладеннями і введенням основних засобів склало 1:1, то вже в 2003-2005 роках - 1: 0,8, в 2006 р. - 1:
0,6, а в 2008 р. - 1: 0,5, в 2010 р. - 1: 0,7 [2 ].
Зараз відтворення основних засобів в сільському господарстві має звужений характер, розбалансоване по співвідношенню, що не сприяє раціональній галузевій структурі виробництва. Значною мірою такий характер відтворення основних засобів позначається особливістю інвестицій, які вкладаються в основний капітал.
В Україні і Харківській області в 2010 р. за рахунок коштів державного бюджету було здійснено 5-6 % капітальних інвестицій, місцевих бюджетів -2,9-3,7%, власні кошти становили -55,7-69,4%, кошти іноземних інвесторів - 2,3 - 2,6 %, банків - 13,7-10,5 % [2, 3].
Високий відсоток власних інвестицій має реальний вплив на потрібний обсяг основних засобів. Справа в тому, що тільки на придбання техніки за рахунок цих коштів можна виділити тільки не більше 2 млрд. грн. або 12-13 % від річної потреби для цих цілей. Всі інші кошти можна розглядати як потенційно бажаний кредит. Що стосується іноземних інвестицій, то їх частка для села не перевищує 2 %, рівно як і вітчизняних. Природно все це не сприяє відтворенню основних засобів в сільському господарстві країни і регіонів. Ось чому потрібна більш суттєва і цілеспрямована державна підтримка у створенні виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств всіх форм власності.
Проте питома вага витрат на АПК в структурі бюджету за 2002-2013 рр. становила в середньому 3,3 % і з кожним роком помітно зменшується [4]. Питома вага видатків зведеного бюджету на сільське господарство у структурі ВВП складала 2 % [4]. Індекси росту основних засобів у сільському господарстві за останні роки були низькими, або незначно вище попередніх періодів і становили: 2001 р. - 99,7; 2002 р. - 100,3; 2003 р. - 100,9; 2004 р. - 101,8; 2005р. - 102,4; 2006 р. - 99,8; 2007 р. - 106,1, 2009 - 102,5. Питома вага сільського господарства в основних засобах знизилась з 10,1 в 2001 році до 2,6 % в 2009 році, тоді як у промисловості та інших видах економічної діяльності вона залишилась практично на рівні, а на транспорті та зв’язку - підвищилась [2].
Таке суттєве зменшення виробничих фондів за рахунок високого зносу, передчасного вибуття і тривалого не вживання основних засобів, особливо в тваринництві, несвоєчасного
відшкодування і оновлення є основним чинником стримування нарощування виробництва продукції, підвищення її ефективності в
сільськогосподарських підприємствах. В результаті у виробництві валового внутрішнього продукту частка сільського господарства в 2010 р. порівняно з 2001 роком в Україні скоротилася з
14,4 % до 7,2 % в 2010 році, а в доданій вартості відповідно з 16,3 до 7,8 % в 2010 р. [2].
Таким чином порівняння джерел і темпів відтворення основних засобів у сільському господарстві за останні 16 років в Україні та за такий період в радянські часи свідчить про суттєві розбіжності і неоднакові умови інвестування основних засобів у сільському господарстві, що вплинуло на різні результати інтенсивності та ефективності аграрної сфери.
В цих умовах першочергове значення набувають інші джерела придбання необхідної кількості перш за все технічних засобів. Справа в тому, що за останні роки навіть при високих цінах на власну техніку сільгоспмашинобудівники не в повній мірі забезпечують попит агроформувань в техніці. Як відмічають А. Новицький, С.
Карабиньош, З. Ружило [5], в Україні із-за
фінансових негараздів не вистачає близько 40 % тракторів і понад 50 % зернозбиральних
комбайнів. Понад 75 % тракторів, зернозбиральних комбайнів та інших технічних засобів, які
перебувають в експлуатації, відпрацювали свій амортизаційний період. Як свідчить аналіз, проведений по сільськогосподарським
підприємствам Харківської області, це стримує виконання технологічних операцій як по певним вимогам, так і порушує строки виконання робіт з урахуванням ґрунтово-кліматичних, економічних умов регіону. Тобто порушення агротехнічних вимог веде до недобору врожаю, знижує якість
Придбання сільськогосподарської техніки віт підприємствами Харківськ
продукції, ціни реалізації та можливості стійкого одержання доходів.
Забезпеченість агроформувань
сільськогосподарською технікою в Харківській області (за даними Г оловного управління агропромислового розвитку) складає лише 73 % від технологічної потреби. Особливо недостатня забезпеченість зернозбиральними комбайними -65,8 %, що призводить до збільшення оптимальних строків збирання в 1,5-2 рази, а по окремих господарствах - в 3-5 рази. Незважаючи на різке зменшення посівів цукрових буряків та кормових культур забезпеченість відповідною технікою складає 70-80 % від технологічних потреб. Має місце недостатня забезпеченість господарств посівною технікою, комбінованими агрегатами, оприскувачами. За останні роки в невеликих обсягах надходить обладнання для утримання великої рогатої худоби, свинарства, птахівництва повністю вітчизняного виробництва.
При придбанні техніки основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств, питома вага яких на придбання вітчизняних й іноземних основних засобів становить в середньому 95 %, що має принципове значення для їх економічної самостійності та послідовної стабілізації. Основні кошти спрямовуються на придбання іноземної техніки, їх питома вага становить - 75-85 %, з них значна частина - 90 % - це власні кошти, а решта -кредити. На придбання вітчизняної техніки коштів спрямовується значно менш, питома вага яких становить 15 %. Абсолютна більшість техніки придбається за імпортом як нова. Разом з тим має місце надходження імпортних тракторів, зернозбиральних комбайнів, жниварок,
кормозбиральних комбайнів, посівної техніки із вторинного ринку (табл.1).
Таблиця 1
изняного виробництва сільськогосподарськими
ї області за 2010 -2012 рр.
Роки Всього Вітчизняного виробництва Іноземного виробництва
Разом Кредити, кошти та часткова компенсац ія вартості За власні кошти Разом Нова техніка Бувша у викорис танні
За власні кошти За кредити За власні кошти
од. млн. грн од. млн грн. од. млн. грн од. млн грн од. млн. грн од млн грн од млн. грн од. млн грн
2010 998 351,3 697 110,1 12 4,7 685 105,4 301 241,3 271 231,9 30 9,3
2011 1561 837,3 958 198,3 5 1,9 953 196,3 603 638,9 590 635,4 0 0,0 13 3,5
2012 2028 1253,6 1077 188,5 - - 1077 188,5 951 1065,0 923 1057,1 1 1,3 27 6,6
*Складено за даними Головного управління агропромислового розвитку у Харківській області ** 2012р. - дані за 11 місяців
З кожним роком зменшується кількість техніки, яка купується за державними програми : фінансовий лізинг, часткову компенсацію вартості складної сільгосптехніки вітчизняного
виробництва, механізм здешевлення кредитів і регіональну програму виробництва
сільгосптехніки через недостатні обсяги їх фінансування і недосконалий порядок розподілу коштів.
Хоча на наш погляд, такий напрям економічних відносин найбільш повно б відповідав вимогам ринку і краще б сприяв створенню надійної бази основних засобів у сільськогосподарських підприємствах регіону.
Висновки і перспективи подальших робіт у цьому напрямку. За результатами дослідження встановлено, що в оновленні основних засобів фінансове забезпечення повинно мати комплексний характер. Поряд із власними коштами треба використовувати повною мірою можливості кредиту, лізингу, бюджетну підтримку, вторинний ринок. Останніми роками в регіоні витрати на придбання техніки збільшились у 3,5 рази, у т. ч. нової вітчизняної техніки - в 1,5 рази, іноземного виробництва - 3,1 рази. Питома вага витрат на придбання вітчизняної техніки у загальних витратах скоротилася і становить лише
28,4 %, тоді як іноземної - 79,6% у 2012 р.
Причинами низької результативності держпідтримки технічного оновлення в сільському господарстві України стали недостатність і нестабільність бюджетного фінансування, недостатній фінансовий стан
сільськогосподарських товаровиробників, нечітке визначення суб’єктів підтримки.
Враховуючи важливість вторинного ринку техніки для поліпшення технічної оснащеності сільгосптоваровиробників слід зауважити, що його розвиток в умовах ринкових відносин також потребує державної підтримки і уточнення концепції створення ринку.
Аналіз існуючого порядку державної підтримки технічного оновлення агарного виробництва свідчить про необхідність його вдосконалення. Першочергова увага в державній політиці повинна бути спрямована на мобілізацію можливостей по технічному і технологічному
оновленню сільськогосподарського виробництва на основі прискореного завершення цільових програм та їх швидкого впровадження у виробництво. Недостатня їх завершеність і фінансова обмеженість та нестабільність практично зводить нанівець наукові розробки, які раніше проводилися. Ось чому зараз недоцільно обмежуватися тільки коштами підприємств АПК. Успішно вирішити проблему ефективних розробок можна тільки із залученням приватного капіталу, інших галузей національної економіки, цільових інноваційних кредитів, зарубіжних інвесторів, комерційних структур. Такий підхід вимагає досконалої нормативно-правової бази для посилення зацікавленості всіх інвесторів у розвитку перш за все науки і завдань науково-технічного розвитку матеріально-технічної бази галузі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Народное хазяйство СССР за 70 лет. Юбилейний статистичний ежегодник. - М. Финансы и статистика, 1987 . - 766 с.
2. Статистичний щорічник 2010 р.
[Електронний ресурс]. - Режим доступу :
<www.minstat.gov.ua >
3. Харківська область у 2010 році : статистичний щорічник [Електронний ресурс].-Режим доступу : <www.uprstat.kharkov.net>
4. Розподіл видатків державного бюджету України на 2012 рік : [Електронний ресурс].-Режим доступу : http: // w.1 c1 rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc34?id.
5. Новицький А. Чи варто застосовувати техніку із вторинного ринку? / А. Новицький, С. Карабиньош, З. Ружило // Пропозиція. - 2009. - № 7. - С. 104 - 107.
6. Підлісецький Г. М. Фінансовий лізинг як механізм державної підтримки техніко-технологічного забезпечення сільського господарства // Г. М. Підлісецький, П. А. Денисенко // Економіка АПК № 4, 2011, с. 75 - 79.
7. Білоусько Я. К. Розвиток ринку сільськогосподарської техніки / [Я. К. Білоусько, А.В. Бурилко, П. А. Денисенко та ін.]. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008. - 132 с.
Аннотация. Проведен ретроспективний анализ формирования основных средств в сельском хозяйстве в дореформенный период. Рассмотрены финансовые источники формирования основных средств аграрних предприятий Харьковского региона.
Ключевые слова воспроизводство, основные средства, материально-техническая база, финансовое обеспечение.
Summary. Analyze of formation capital assets in agriculture before reform period is conducted. Financial source of capital assets formation in agrarian enterprises of Kharkiv region is considerate.
Keywords: Reproduction, capital assets, material and technical base, financial providing.
Рецензент д.е.н., професорХНТУСГМаренич Т.Г.
Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
