CC BY
86
УДК 338.47:339.9
АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ
О.Ю. Кірюхіна, аспірант, КУЕТТ
Анотація. Розглянуто особливості формування та сучасні тенденції розвитку ринку транспортних послуг. Досліджено особливості надання комплексу транспортно-експедиційних послуг. Наведено перелік основних принципів логістики. Перераховано функції, що виконують транспортні компанії. Запропоновано подальші напрямки дослідження.
Ключові слова: логістика, транспортна логістика, методи та моделі, вантажні перевезення, логістичні принципи, прикладна логістика.
Вступ
Актуальність застосування логістики при організації міжнародних перевезень вантажів засвідчують дані статистичних досліджень низки західних країн, виконані фахівцями Комітету з внутрішнього транспорту ЕЕК ООН. Результати показали, що частина руху товару в цих країнах складає більше 20% ВНП, при цьому в структурі цих витрат витрачання за змістом запасів складають 44%, на складування й експедицію - 16%, перевезення - 31% (з них магістральні - 23%, технологічні - 9%), збут продукції - 8%. Дослідження, проведені ученими інституту руху товару і кон’юнктури оптового ринку, свідчать, що витрати на постачання і збут за джерелами формування розподіляються так: у споживачів - в середньому 24,3%, у постачальників - 13,5%, у посередницьких організацій - 3,2%, на транспорті - 54%. За основними стадіями руху товару витрати складають: на перевезення, включаючи витрати на перевезення і розвантаження, - 62,5% і на складування - 37,5% [1]. Таким чином, на підставі даних різних джерел можна стверджувати, що від третини загальних до половини логістичних витрат припадають на транспортування.
Аналіз публікацій
Для зниження витрат на транспортування і підвищення конкурентоспроможності багато фірм, які здійснюють діяльність в різних галузях економіки, стали використовувати логістичні підходи, що дозволяють знизити витрати виробництва і розглядаються як «знаряддя в конкурентній боротьбі і ... управлінська логіка для реалізації плану-
вання, розміщення і контролю над фінансовими і трудовими ресурсами» [2, с. 30].
Логістика як науковий напрям з’явилася в 60-ті рр. XX ст. і в своєму динамічному розвитку пройшла декілька важливих етапів. На сьогодні ефективність і затребуваність логістики не викликає сумнівів. Наведемо лише декілька прикладів, що ілюструють необхідність використання логіс-тичного підходу в управлінні матеріальними ресурсами. Застосування методів логістики дозволяє знизити рівень запасів на 30-50% і скоротити час руху продукції на 25-45% [2]. Встановлено, що скорочення на 1% логістичних витрат еквівалентне майже 10% збільшення обсягу продажів.
У вітчизняних публікаціях щодо трактування терміна логістика ведеться широка дискусія. У роботі [2] аналізуються поняття логістики, що обговорюються зарубіжними вченими. Багато вітчизняних учених дають своє визначення логістики, дехто з них при визначенні поняття логістики звертається до терміна, представленого у словнику А.М. Роднікова: «Логістика - наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними та нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської переробки сировини, матеріалів і напівфаб-рикатів, доведення готової продукції до споживача відпо-відно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання й обробки відповідної інформації» [4, с. 86].
На початку XXI ст. логістика виступає як дисципліна, що включає закупівельну або постачальницьку логістику; логістику виробничих процесів;
збутову або розподільну логістику; транспортну логістику; інформаційну або комп’ютерну логістику; ряд інших логістик.
Мета і постановка задачі
Сьогодні логістику можна і потрібно розглядати як новий напрямок оптимізації й організації раціональних потокових процесів (вантажопотоків), що дозволяють забезпечити високу ефективність, максимально знизити неефективні витрати, одночасно відповідаючи високим вимогам ринку [3].
Застосування логістики при організації міжнародних перевезень
Під транспортуванням мається на увазі ключова, комплексна транспортна функція як сукупність процесів перевезення, навантаження-розванта-ження, експедиції й інших логістичних операцій. Транспортна логістика вирішує проблеми транспортування комплексно, з відмовою від вирішення завдань за локальними критеріями (вартість перевезення, терміни доставки, гарантії збереження вантажу та ін.) і заміною їх на один глобальний. При цьому мінімум витрат повинен дотримуватися на всьому маршруті доставки, а не тільки на окремих ділянках.
Транспортна логістика вирішує такі задачі:
- забезпечення технічної і технологічної зв’язаності учасників транспортного процесу, узго дження їхніх економічних інтересів, а також використання єдиних систем складування;
- створення транспортних систем (зокрема транспортних коридорів і транспортних ланцюгів);
- забезпечення технологічної єдності транспортно-складського господарства;
- сумісне планування виробничого, транспортного і складського процесів;
- вибір виду транспортного засобу (ТЗ);
- вибір типу ТЗ;
- визначення раціональних маршрутів доставки;
- вибір перевізника й експедитора.
Рішення вказаних задач транспортної логістики може бути знайдене за допомогою різних моделей і методів, основними з яких є такі.
1. Моделі вибору перевізників.
2. Методи і моделі маршрутизації перевезень:
- маятникові маршрути;
- розвозочні маршрути;
- транспортна задача (закріплення постачальників за споживачем);
- змішані (комбіновані) перевезення;
- моделі розподілу послуг сервісу, ідентифікація торгових сегментів (склад + транспорт);
- моделі внутрішньовиробничих транспортних систем.
3. Модель «точно-в-строк» (JIT).
4. Економіко-математична модель макрологісти-чної системи (виробнича транспортна задача).
5. Моделі логістичних центрів (виробництво -транспорт — споживання).
Логістичний підхід є одним зі способів ефективного вирішення задач організації транспортного обслуговування економіки і населення на мікро- і макрорівні. Головними структурно-логістичними елементами вирішення проблем транспортно-шляхового комплексу є:
- інтермодальні перевезення (міжнародні та внутрішні);
- міжнародні транспортні коридори (наприклад, «Північ - Південь» або дев’ять Критських коридорів для Європи);
- транспортний менеджмент.
Ідеологія комплексного логістичного підходу стала визначною для перевізників та експедиторів у формуванні політики транспортної компанії на ринку. За таких умов організація перевізного процесу є первинною відносно практики вкладення капітальних витрат. Отже, логістика визначає політику транспортної компанії на основі реалізації її основних принципів.
Перший принцип - посилення спеціалізації та передача ряду функцій від компаній-виробників продукції до транспортних компаній з метою зниження витрат, пов’язаних із транспортуванням.
Другий принцип - це дотримання шести правил логістики, що виявляються в гарантії транспортної компанії передати вантаж (товар) вантажоотримувачу точно в бажаному (потрібному) місці в бажаний (потрібний) час і в бажаному стані. При цьому розподіл товарів повинен здійснюватися із сумарними мінімальними витратами.
Третій принцип охоплює політику комунікацій, яка включає маркетингову і моніторингову складові. Завдання маркетингової складової - інформувати клієнтів про запропоновані пакети послуг з метою впливу на придбання послуг клієнтами в бік збільшення обсягів (наприклад, реклама про відкриття нового маршруту, сезонні знижки та ін). Моніторингова складова припускає відстежу-вання переміщення вантажу, його стани й інформування замовника.
Органічне злиття транспорту з обслуговуванням виробництва робить його однією з ланок логісти-чної системи «виробництво - транспорт - розподіл». З іншого боку, сама транспортна система може вважатися логістичною системою, що споживає різні матеріальні ресурси. Це пов’язано з функціональними особливостями транспортного процесу і супутніми операціями, що виникають при переміщенні товарів (транспортування, експедиція, складування).
При здійсненні перевезення вантажів перевізники виконують такі функції:
- отримання замовлення від вантажовласника або організатора системи доставки (ОСД);
- укладання договору з вантажовласником або ОСД;
- складання маршруту доставки і режиму руху;
- вибір типу рухомого складу і визначення оптимальної кількості транспортних засобів;
- виконання початкових операцій у вантажовідправників (прийом вантажу, зважування, пломбування, укладання вантажів за призначенням, прийом за якістю і кількості тощо);
- навантаження вантажу на рухомий склад у пунк-тах відправлення або перецеплення напівпричепа з вантажем (очікування вантаження, маневрування рухомого складу і т.д.);
- митне оформлення й огляд при виїзді з країни (очікування огляду, огляд представниками митної служби, накладання штампу «митний вантаж підлягає доставці в митницю», відмітка про накладені пломби та штампи «виїзд дозволений»);
- митне оформлення й огляд при в’ їзді в країну призначення;
- переміщення вантажів рухомим складом від пунктів відправлення до пунктів призначення;
- забезпечення безпеки руху на лінії;
- забезпечення якості перевезення, збереження і своєчасність доставки;
- інформування вантажовласника або ОСД про хід здійснення перевезення і про непередбачені ситуації;
- вивантаження вантажів з рухомого складу (див. пункт «навантаження вантажів»);
- виконання кінцевих операцій у вантажоодержувача (здача вантажу по кількості та якості, внут-рішньоскладське транспортування);
- здійснення кінцевих операцій (отримання документів про здачу вантажу, розрахунок за доставку).
Описані функції пов’язані з тимчасовими показниками, показниками обсягів і, як наслідок, вартісними показниками, що характеризують різні ва-
ріанти організації процесу і підтверджуються досвідом промислово розвинених країн.
Висновки
Серед недостатньо розроблених питань прикладної логістики, які надалі планується дослідити, відзначимо такі:
• недостатню зв’язаність розроблених алгоритмів для реалізації комплексного і системного підходів до об’ єктів логістичного менеджмента. В результаті прикладна логістика є набором методів, моделей і правил;
• відсутність багатоваріантності використання моделей і методів;
• ідеалізацію моделей і методів логістики. У результаті важко практично застосувати ці методи, моделі та алгоритми;
• недостатню опрацьованість алгоритмів багатовимірних або багатокритеріальних оцінок, яким у теорії логістики приділяється велика увага; саме багатокритеріальний підхід дозво-ляє отримати комплексну оцінку ефективності потокових процесів і рішення багатьох задач ло-гістики, в основі яких лежить завдання вибору в різних проявах.
Література
1. Костоглодов Д.Д., Нарисова Л.М. Распредели-
тельная логистика. - М.: Экспертное бюро, 1997. - 127 с.
2. Новиков О.А., Уваров С.А. Логистика: Учеб.
пособие. - СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2000. - 208 с.
3. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менедж-
мент: Учебное пособие. - М.: Бизнес школа «Интел-Синтез», 1997.
4. Родников А.Н. Логистика: Терминологический
словарь. - М.: Экономика, 1995. - 251 с.
Рецензент: В.М. Варфоломєєв, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 15 вересня 2006 р.
