CC BY
50
результат після ішемічних атеротромботичних гемісферальних інсультів у пацієнтів з абдомінальним ожирінням ІІ ступеня (ст.). Досліджено 63 пацієнта з абдомінальним ожирінням ІІ ст. без цукрового діабету у віці 67,9±0,7 років (44% жіночої статі). 31 пацієнт розпочинав прийом піоглітазону протягом перших 72 годин після розвитку інсульту, а 32 пацієнта склали контрольну групу. Всі пацієнти були умовно співставні за показниками шкали інсульту Національного інституту здоров'я на момент госпіталізації, за розмірами церебральних інфарктів і за рівнем доінсультної інвалідизації. «Умовно сприятливий»
функціональний результат приймався за модифікованою шкалою Ренкіна (МШР) <2 балів і за індексом Бартел (ІБ) >85 балів. Функціональний стан пацієнтів оцінювали на момент виписки зі стаціонару, через 4 і 12 тижнів після розвитку інсульту.
При виписці зі стаціонару не спостерігалося будь-якої різниці в частоті певних функціональних станів в обох групах пацієнтів. Однак, у більш пізні терміни прийом піоглітазону асоціювався з «умовно сприятливими» функціональними результатами. Так, згідно МШР «умовно сприятливі» функціональні стани достовірно частіше спостерігалися в групі піоглітазону (відношення шансів (ВШ) 3,70, 95% довірчий інтервал (ДІ), 1,26-10,13, р=0,028 через 4 тижні; ВШ 3,68, 95% ДІ,
1,18-10,60, р=0,04 через 12 тижнів після інсульту). Подібні ж результати були отримані і згідно ІБ (ВШ 3,89, 95% ДІ, 1,29-10,85, р=0,025 через 4 тижні; ВШ 4,04, 95% ДІ, 1,22-12,11, р=0,03 через 12 тижнів після інсульту). Постінсультний прийом піоглітазону асоціюється з достовірно більшою ймовірністю розвитку «умовно сприятливих» функціональних результатів після
атеротромботичних інсультів у пацієнтів з абдомінальним ожирінням.
Ключові слова: абдомінальне ожир іння,
атеротромботичний інсульт, функціональний стан, піоглітазон.
Стаття надійшла 25.08.2013 р.
исход после ишемических атеротромботических гемисферальных инсультов у пациентов с абдоминальным ожирением ІІ степени (ст.). Исследовано 63 пациента с абдоминальным ожирением ІІ ст. без сахарного диабета в возрасте 67,9±0,7 лет (44% женского пола). 31 пациент начинал прием пиоглитазона в течение первых 72 часов после развития инсульта, а 32 пациента составили контрольную группу. Все пациенты были условно сопоставимы по показателям шкалы инсульта Национального института здоровья на момент госпитализации, по объемам церебрального инфаркта и по уровню доинсультной инвалидизации. «Условно благоприятный» функциональный исход принимался по модифицированной шкале Рэнкина (МШР) <2 баллов и по индексу Бартел (ИБ) >85 баллов. Функциональное состояние пациентов оценивали на момент выписки из стационара, через 4 и 12 недель после развития инсульта.
При выписке из стационара не наблюдалось какой-либо разницы в частоте встречаемости определенных функциональных исходов в обеих группах пациентов. Однако в более поздние сроки прием пиоглитазона ассоциировался с «условно благоприятными» функциональными результатами. Так, согласно МШР «условно благоприятные» исходы достоверно чаще наблюдались в группе пиоглитазона (отношение шансов (ОШ) 3,70, 95% доверительный интервал (ДИ), 1,26-10,13, р=0,028 через 4 недели; ОШ 3,68, 95% ДИ,
1,18-10,60, р=0,04 через 12 недель после инсульта). Подобные же результаты были получены и согласно ИБ (ОШ 3,89, 95% ДИ, 1,2910,85, р=0,025 через 4 недели; ОШ 4,04, 95% ДИ, 1,22-12,11, р=0,03 через 12 недель после инсульта). Постинсультный прием пиоглитазона ассоциируется с достоверно большей вероятностью развития «условно благоприятных» функциональных исходов после
атеротромботических инсультов у пациентов с абдоминальным ожирением.
Ключевые слова: абдоминальное ожирение,
атеротромботический инсульт, функциональный исход, пиоглитазон.
Рецензент Литвиненко Н.В.
УДК 616.12-073.97:796-053.67
АМПЛІТУДНІ ПОКАЗНИКИ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ У СПОРТСМЕНОК І ДІВЧАТ, ЯКІ НЕ ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ, ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
У статті встановлено особливості амплітудних електрокардіографічних показників у спортсменок високого рівня спортивної кваліфікації та у дівчат, які не займаються спортом.
Ключові слова: електрокардіографія, амплітуда, дівчата, волейболістки, легкоатлетки, неспортсменкі, юнацький вік.
На основі багаторазового електрокардіографічного (ЕКГ) обстеження спортсменів високої кваліфікації встановлено, що одним із найбільш значимих факторів ризику невідкладних станів у них може бути відсутність поглибленого кардіологічного обстеження при стабільних порушеннях процесу реполяризації. Згідно сучасних уявлень, коректний аналіз ЕКГ у спортсменів повинен бути базовим етапом параклінічного кардіологічного обстеження, що дозволяє інколи в більшому ступені, ніж інші методи діагностики, запідозрити наявність серцево-судинної патології і обгрунтувати необхідний комплекс додаткових методів досліджень [2,3,4,5,6]. У зв’язку з цим на сьогоднішній день спеціалістами секцій спортивної кардіології і фізіології вправ Європейської асоціації з кардіоваскулярної профілактики та реабілітації, а також робочою групою з міокардіальних і перикардіальних захворювань Європейського товариства кардіології прийняті узгоджені рекомендації з інтерпретації у спортсменів [7]. З цих позицій встає питання про необхідність проведення спеціальних досліджень, основними цілями яких є визначення особливостей амплітудно-часових характеристик ЕКГ у висококваліфікованих спортсменів.
Метою роботи було встановлення меж довірчих інтервалів та перцентильного розмаху амплітудних ЕКГ показників та їх відмінностей у спортсменок високого рівня спортивної кваліфікації та у дівчат, які не займаються спортом.
Матеріал та методи дослідження. Після попереднього анкетування було відібрано 207 осіб: 80 спортсменок високого рівня спортивної кваліфікації (від першого дорослого розряду до майстрів спорту), яких розділили на 2 групи: волейболістки (46 осіб) та легкоатлетки швидкісно-силових видів (27 осіб). У 3 (загальну групу спортсменок) увійшли, крім волейболісток та легкоатлеток, ще 7 осіб високої спортивної майстерності, з них: боротьба (1), плавання (2), акробатика (4). 127 осіб, які не займаються спортом склали 4 групу. Всі досліджувані були віком від 16 до 20 років та належали до юнацького періоду онтогенезу [1]. Нами було проведено ЕКГ дослідження за допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу, що забезпечує одночасну
реєстрацію електрокардіограми, фонокардіограми та вимір артеріального тиску. Аналіз отриманих результатів проведено за допомогою програми 8ТЛТІ8ТІСЛ 5.5 (належить ЦНІТ ВНМУ імені М.І. Пирогова, ліцензійний № ЛХХЯ910Л374605ГЛ). Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальності розподілів за ^критерієм Стьюдента, а в інших випадках - за допомогою И-критерія Мана-Уітні.
Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного ЕКГ дослідження нами визначені межі довірчих інтервалів і перцентильного розмаху амплітудних показників у 12 стандартних відведеннях у дівчат, які займаються та не займаються спортом (мВ) (відповідно, для спортсменок та неспортсменок - довірчі межі для середньої -95,0 % та +95,0 %; а для дівчат волейболісток і легкоатлеток (25,0 регсепі! та 75,0 регсепіі). Розмах зубця Р має такі межі: у першому стандартному відведенні - у неспортсменок 0,068-0,075 мВ, в спортсменок загалом 0,065-0,076 мВ, у волейболісток 0,070-0,090 мВ, у легкоатлеток 0,0500,080 мВ; в другому стандартному відведенні у неспортсменок 0,101-0,114 мВ, у спортсменок загалом 0,0850,108 мВ, у волейболісток 0,070-0,110 мВ у легкоатлеток 0,060-0,120 мВ; в третьому відведенні у неспортсменок 0,035-0,052 мВ, спортсменок 0,018-0,043 мВ, волейболісток -0,020-0,060 мВ, легкоатлеток -0,020-0,060 мВ; в відведенні ЛУК в неспортсменок -0,091—0,083 мВ , у спортсменок загалом -0,088—0,074 мВ, у волейболісток -0,100—0,070 мВ, у легкоатлеток -0,100—0,060 мВ; в відведенніЛУЬ в неспортсменок 0,015-0,028 мВ, у спортсменок загалом 0,015-0,032 мВ, у волейболісток 0,000-0,050 мВ, у легкоатлеток -0,020-0,050 мВ.; у відведенні ЛУЕ для неспортсменок 0,067-0,081 мВ, у спортсменок загалом 0,052-0,074 мВ, у волейболісток 0,040-0,090 мВ, та легкоатлеток 0,030-0,080 мВ; в відведенні VI в неспортсменок -0,002-0,018 мВ, у спортсменок загалом -0,044—0,014 мВ, у волейболісток -0,100—0,020 мВ, у легкоатлеток -0,040-0,060 мВ; в відведенні У2 в неспортсменок 0,052-0,064 мВ, у спортсменок загалом 0,009-0,036 мВ, у волейболісток -0,0500,060 мВ, у легкоатлеток 0,020-0,070 мВ; в відведенні У3 в неспортсменок 0,068-0,076 мВ, у спортсменок загалом 0,062-0,075 мВ, у волейболісток 0,050-0,090 мВ, у легкоатлеток 0,050-0,080 мВ; в відведенні У4 в 0,065-0,073 неспортсменок, у спортсменок загалом 0,066-0,078 мВ, у волейболісток 0,060-0,090 мВ, у легкоатлеток 0,050-0,080 мВ; в відведенні У5 в неспортсменок 0,061-0,067 мВ, у спортсменок загалом 0,0560,067 мВ, у волейболісток 0,050-0,080 мВ, у легкоатлеток 0,050-0,070 мВ; в відведенні У6 в не спортсменок 0,055-0,061 мВ, у спортсменок загалом 0,051-0,061 мВ, у волейболісток 0,050-0,070 мВ, у легкоатлеток 0,0400,060 мВ. Нами встановлено, що межі довірчих інтервалів розмаху зубця Р у загальній групі спортсменок вдвічі більші, ніж в групі дівчат, які не займаються спортом у таких відведеннях: У2,У5,У6. Нами не виявлено значних відмінностей меж перцентильного розмаху даного показника між різними групами спортсменок , лише у відведенні У2 у волейболісток межі вдвічі більші, ніж у легкоатлеток.
Нами виявлено, що показник розмаху зубця Р в першому стандартному відведенні статистично значуще більший у дівчат волейболісток в порівнянні з дівчатами, що не займаються спортом (р<0,05), та дівчатами легкоатлетками (р<0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники розмаху зубця Р в 12 стандартних відведеннях у дівчат, які займаються та не займаються
спортом (мВ)
Відведення Групи М±о Відведення Групи М±о
І неспортсменки 0,071±0,020 У1 неспортсменки 0,008±0,055
спортсмени 0,070±0,025 спортсмени -0,029±0,067
волейбол 0,077±0,016 волейбол -0,055±0,061
легка атлетика 0,061±0,036 легка атлетика 0,002±0,060
ІІ неспортсменки 0,107±0,037 У2 неспортсменки 0,058±0,036
спортсмени 0,096±0,050 спортсмени 0,022±0,060
волейбол 0,100±0,038 волейбол 0,004±0,063
легка атлетика 0,081±0,065 легка атлетика 0,044±0,047
ІІІ неспортсменки 0,043±0,047 У3 неспортсменки 0,072±0,023
спортсмени 0,030±0,057 спортсмени 0,068±0,029
волейбол 0,027±0,052 волейбол 0,071±0,029
легка атлетика 0,025±0,062 легка атлетика 0,060±0,030
ЛУЯ неспортсменки -0,087±0,022 У4 неспортсменки 0,069±0,020
спортсмени -0,081±0,032 спортсмени 0,072±0,027
волейбол -0,086±0,021 волейбол 0,078±0,020
легка атлетика -0,070±0,044 легка атлетика 0,060±0,35
ЛУЬ неспортсменки 0,022±0,036 У5 неспортсменки 0,064±0,017
спортсмени 0,023±0,038 спортсмени 0,062±0,023
волейбол 0,031±0,034 волейбол 0,065±0,019
легка атлетика 0,019±0,040 легка атлетика 0,052±0,030
ЛУБ неспортсменки 0,074±0,039 У6 неспортсменки 0,058±0,017
спортсмени 0,063±0,050 спортсмени 0,056±0,021
волейбол 0,063±0,043 волейбол 0,058±0,015
легка атлетика 0,053±0,059 легка атлетика 0,047±0,024
Даний показник в другому стандартному відведенні у неспортсменок достовірно більший, ніж у легкоатлеток (р<0,05). В третьому відведенні достовірних відмінностей не виявлено. Встановлено, що показник розмаху зубця Р у відведенні ЛУЯ у легкоатлеток достовірно менший, ніж у неспортсменок (р<0,05). Показник
розмаху зубця Р у відведенні ЛУЬ та ЛУБ не мав статистично значущої різниці між усіма групами, що досліджувались. Виявлено, що показник розмаху зубця Р у відведенні VI у дівчат волейболісток достовірно більший, ніж у легкоатлеток, спортсменок та неспортсменок (р<0,001 в усіх випадках). Встановлено, що показник розмаху зубця Р у відведенні У2 достовірно більший у неспортсменок в порівнянні з спортсменками та волейболістками (в обох випадках р<0,001) та у легкоатлеток, ніж у волейболісток (р<0,01). При дослідженні показника розмаху зубця Р у відведенні У3 було встановлено, що він має тенденцію до збільшення у неспортсменок в порівнянні з легкоатлетками (р=0,06). Виявлено, що показник розмаху зубця Р у відведенні У4 у волейболісток достовірно більший в порівнянні з групою неспортсменок та легкоатлетками (в обох випадках р<0,05). Встановлено, що показник розмаху зубця Р у відведенні У5 та У6 у легкоатлеток достовірно менший, ніж у неспортсменок та волейболісток (в усіх випадках р<0,05).
Визначені межі довірчих інтервалів і перцентильного розмаху амплітуди зубця Q в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються спортом (мВ): в першому стандартному відведенні в неспортсменок -0,032—0,018 мВ, у спортсменок загалом -0,038—0,013 мВ, у волейболісток -0,020-0,000 мВ, у легкоатлеток -0,030-0,000 мВ; в другому стандартному відведенні в неспортсменок -0,030—0,017 мВ, у спортсменок загалом -0,032--0,016 мВ, у волейболісток -0,04-0 мВ, у легкоатлеток -0,030-0,000 мВ; в третьому відведенні у неспортсменок -0,055—0,035 мВ, спортсменок -0,063--0,029 мВ, волейболісток -0,060-0,000 мВ, легкоатлеток -0,040-0,000 мВ; в відведенні ЛУК в неспортсменок -0,409—0,290 мВ, у спортсменок загалом -0,484—0,311 мВ, у волейболісток -0,680-0,000 мВ, у легкоатлеток -0,790-0,000 мВ; в відведенні ЛУЬ в неспортсменок -0,050—0,022 мВ, у спортсменок загалом -0,058--0,020 мВ, у волейболісток -0,030-0,000 мВ, у легкоатлеток -0,050-0,000 мВ.; у відведенні ЛУГ для неспортсменок -0,037--0,022 мВ, у спортсменок загалом -0,039--0,019 мВ, у волейболісток -0,040-0,000 мВ, легкоатлеток -0,050-0,000 мВ; в відведенні У1 в неспортсменок -0,002-0,000 мВ, у спортсменок загалом -0,043-0,003 мВ; в відведенні У2 в неспортсменок -0,004-0,000 мВ, у спортсменок загалом -0,002-0,000 мВ; в відведенні У3 в неспортсменок -0,003-0,000 мВ, у спортсменок загалом -0,002-0,000 мВ; в відведенні У4 в не спортсменок -0,011—0,003 мВ, у спортсменок загалом -0,007--0,002 мВ; в відведенні У5 у неспортсменок -0,035—0,019 мВ, у спортсменок загалом -0,039—0,019 мВ, у волейболісток-0,030-0,000 мВ, у легкоатлеток -0,070-0,000 мВ; в відведенні У6 в неспортсменок -0,077—0,054 мВ, у спортсменок загалом -0,092—0,063 мВ, у волейболісток -0,120—0,040 мВ, у легкоатлеток -0,100—0,010 мВ. Межі довірчих інтервалів амплітуди зубця Q у спортсменок вдвічі більші, ніж у неспортсменок в першому стандартному відведенні та відведенні У2, а в відведенні У1 варіабельність даного показника в 23 рази більша у спортсменок. При порівнянні різних видів спорту встановлено, що перцентильний розмах даного показника лише в відведенні У5 удвічі більший у легкоатлеток ніж у волейболісток. При дослідженні даного показника в інших відведеннях особливостей не виявлено.
Т аблиця 2
Показники амплітуди зубця Q в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються
спортом (мВ)
Відведення Групи М±о Відведення Групи М±о
І неспортсменки -0,025±0,039 У1 неспортсменки -0,001±0,005
спортсмени -0,026±0,055 спортсмени -0,020±0,105
волейбол -0,020±0,032 волейбол -0,019±0,100
легка атлетика -0,036±0,084 легка атлетика -0,026±0,127
ІІ неспортсменки -0,024±0,038 У2 неспортсменки -0,002±0,012
спортсмени -0,024±0,037 спортсмени -0,001±0,006
волейбол -0,023±0,037 волейбол 0,000±0,003
легка атлетика -0,022±0,030 легка атлетика -0,003±0,009
ІІІ неспортсменки -0,045±0,058 У3 неспортсменки -0,001±0,009
спортсмени -0,046±0,076 спортсмени -0,001±0,005
волейбол -0,049±0,076 волейбол -0,001±0,005
легка атлетика -0,037±0,078 легка атлетика -0,001±0,006
ЛУЯ неспортсменки -0,349±0,339 У4 неспортсменки -0,007±0,024
спортсмени -0,398±0,390 спортсмени -0,004±0,012
волейбол -0,421±0,360 волейбол -0,004±0,011
легка атлетика -0,433±0,439 легка атлетика -0,006±0,013
ЛУЬ неспортсменки -0,036±0,079 У5 неспортсменки -0,027±0,048
спортсмени -0,039±0,086 спортсмени -0,029±0,044
волейбол -0,033±0,068 волейбол -0,027±0,046
легка атлетика -0,044±0,113 легка атлетика -0,032±0,040
ЛУБ неспортсменки -0,029±0,043 У6 неспортсменки -0,066±0,066
спортсмени -0,029±0,045 спортсмени -0,077±0,066
волейбол -0,029±0,047 волейбол -0,082±0,069
легка атлетика -0,025±0,037 легка атлетика 0,062±0,056
Необхідно відзначити, що амплітуда зубця р в І, ІІ та ІІІ стандартних відведеннях (табл. 2) не мала достовірних відмінностей і тенденцій до них при порівнянні всіх груп, які нами досліджувалися. У відведеннях ЛУК, ЛУЬ та ЛУБ даний показник також знаходиться майже на одному рівні. Нами встановлено, що даний показник лише у відведенні VI достовірно більший у дівчат спортсменок в порівнянні з неспортсменками (р<0,05). Показник
амплітуди зубця Q у У2, У3, У4, У5 та Уб відведеннях достовірно не відрізнявся між будь-якою групою, що нами вивчалася.
Визначені межі довірчих інтервалів і перцентильного розмаху амплітуди зубця Я в 12 стандартних відведеннях: у першому стандартному відведенні у неспортсменок 0,386-0,456 мВ, спортсменок 0,395-0,506 мВ, волейболісток 0,310-0,570 мВ та легкоатлеток 0,240-0,590 мВ; в другому стандартному відведенні у неспортсменок 0,960-1,066 мВ, спортсменок 0,973-1,132 мВ, волейболісток 0,770-1,140 мВ, легкоатлеток 0,9301,270 мВ; в третьому відведенні у неспортсменок 0,568-0,712 мВ, спортсменок 0,625-0,824 мВ, волейболісток 0,390-0,920 мВ, легкоатлеток 0,480-0,930 мВ; в відведенні ЛУК в неспортсменок 0,038-0,057 мВ , у спортсменок загалом 0,030-0,058 мВ, у волейболісток 0,000-0,070 мВ, у легкоатлеток 0,000-0,070 мВ; в відведенні ЛУЬ в неспортсменок 0,105-0,145 мВ, у спортсменок загалом 0,122-0,191 мВ, у волейболісток 0,07-0,22 мВ, у легкоатлеток 0,040-0,130 мВ; у відведенні ЛУГ для неспортсменок 0,774-0,894 мВ, у спортсменок загалом 0,8040,977 мВ, у волейболісток 0,610-1,020 мВ та легкоатлеток 0,730-1,070 мВ; в відведенні У1 в неспортсменок 0,232-0,292 мВ, у спортсменок загалом 0,138-0,213 мВ, у волейболісток 0,060-0,150 мВ, у легкоатлеток 0,110-
0,340 мВ; в відведенні У2 в неспортсменок 0,526-0,625 мВ, у спортсменок загалом 0,349-0,475 мВ, у волейболісток 0,180-0,410 мВ, у легкоатлеток 0,240-0,730 мВ; в відведенні У3 в неспортсменок 0,621-0,721 мВ, у спортсменок загалом 0,577-0,724 мВ, у волейболісток 0,430-0,730 мВ, у легкоатлеток 0,420-0,820 мВ; в відведенні У4 в не спортсменок 0,998-1,182 мВ, у спортсменок загалом 0,837-1,075 мВ, у волейболісток 0,5101,010 мВ, у легкоатлеток 0,720-1,470 мВ; в відведенні У5 в неспортсменок 1,366-1,521 мВ, у спортсменок загалом 1,475-1,698 мВ, у волейболісток 1,179-1,940 мВ, у легкоатлеток 1,250-2,190 мВ; в відведенні У6 в неспортсменок 1,172-1,288 мВ, у спортсменок загалом 1,252-1,440 мВ, у волейболісток 1,110-1,450 мВ, у легкоатлеток 1,040-1,530 мВ.
Межі довірчих інтервалів амплітуди зубця Я в більшості випадків знаходяться на одному рівні при порівнянні загальних груп спортсменок і дівчат, які не займаються спортом. При дослідженні меж довірчих інтервалів у різних видах спорту встановлено, що дані межі у легкоатлеток вдвічі більші, ніж у волейболісток у відведеннях У1 та У2. В усіх інших відведеннях даний показник знаходився майже на одному рівні.
Показник амплітуди зубця Я (табл. 3) в більшості відведень: І, ІІ, ІІІ, АУЯ, ЛУЬ, ЛУБ, а також У3, У5, та У6 не має достовірних відмінностей та тенденцій до них при порівнянні різних груп дівчат. У відведенні ЛУЬ у волейболісток даний показник достовірно більший, ніж у неспортсменок (р<0,001) та легкоатлеток (р<0,05). У відведеннях У1 та У2 він статистично значуще менший у дівчат волейболісток, ніж у дівчат, що не займаються спортом (р<0,001) та легкоатлеток (р<0,01). Вивчаючи показник амплітуди зубця Я у відведенні У4 ми з'ясували, що він достовірно більший в групі дівчат, що не займаються спортом в порівнянні з загальною групою спортсменок (р<0,05) та волейболісток (р<0,01). Також було встановлено, що даний показник більший у легкоатлеток, ніж у волейболісток (р<0,05).
Т аблиця 3
Показники амплітуди зубця Я в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються
спої ртом (мВ)
Відведення Групи М±о Відведення Групи М±о
І неспортсменки 0,421±0,200 У1 неспортсменки 0,262±0,172
спортсмени 0,451±0,251 спортсмени 0,175±0,167
волейбол 0,453±0,215 волейбол 0,128±0,120
легка атлетика 0,460±0,329 легка атлетика 0,231±0,194
ІІ неспортсменки 1,013±0,305 У2 неспортсменки 0,575±0,283
спортсмени 1,053±0,357 спортсмени 0,412±0,285
волейбол 1,010±0,389 волейбол 0,316±0,211
легка атлетика 1,089±0,311 легка атлетика 0,521±0,318
ІІІ неспортсменки 0,640±0,412 У3 неспортсменки 0,671±0,285
спортсмени 0,725±0,448 спортсмени 0,650±0,330
волейбол 0,712±0,505 волейбол 0,619±0,301
легка атлетика 0,703±0,349 легка атлетика 0,701±0,380
ЛУЯ неспортсменки 0,048±0,053 У4 неспортсменки 1,090±0,525
спортсмени 0,044±0,062 спортсмени 0,956±0,534
волейбол 0,048±0,070 волейбол 0,789±0,345
легка атлетика 0,039±0,053 легка атлетика 1,176±0,681
ЛУЬ неспортсменки 0,125±0,112 У5 неспортсменки 1,444±0,443
спортсмени 0,156±0,154 спортсмени 1,586±0,500
волейбол 0,172±0,137 волейбол 1,538±0,457
легка атлетика 0,137±0,196 легка атлетика 1,666±0,592
ЛУБ неспортсменки 0,834±0,340 У6 неспортсменки 1,230±0,330
спортсмени 0,891±0,387 спортсмени 1,346±0,421
волейбол 0,857±0,442 волейбол 1,345±0,452
легка атлетика 0,903±0,283 легка атлетика 1,333±0,406
Встановлені межі довірчих інтервалів і перцентильного розмаху амплітуди зубця 8 в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються спортом (мВ): в першому стандартному відведенні в неспортсменок -0,126--0,085 мВ, у спортсменок загалом -0,142--0,088 мВ, у волейболісток -0,230--0,020 мВ, у легкоатлеток -0,110-0,000 мВ; в другому стандартному відведенні в неспортсменок -0,070—0,040 мВ, у
спортсменок загалом -0,070—0,031 мБ, у волейболісток -0,110-0,000 мБ, у легкоатлеток -0,060-0,000 мB; в третьому відведенні у неспортсменок -0,057—0,026 мB, спортсменок -0,053—0,017 iwB, волейболісток -0,0500,000 мB, легкоатлеток -0,020-0,000 мB; в відведенні AVR в неспортсменок -0,412—0,275 мB , у спортсменок загалом -0,401 —0,231 мB, у волейболісток -0,570-0,000 мB, у легкоатлеток -0,740-0,000 мB; в відведенні AVL в неспортсменок -0,292—0,219 мB, у спортсменок загалом -0,336—0,227 мB, у волейболісток -0,470—0,100 мB, у легкоатлеток -0,340--0,100 мB.; у відведенні AVF у неспортсменок -0,052—0,026 мB, у спортсменок загалом -0,048--0,018 мB, у волейболісток -0,020-0,000 мB та легкоатлеток -0,050-0,000 мB; в відведенні V1 в неспортсменок -0,909—0,800 мB, у спортсменок загалом -0,856—0,702 мB, у волейболісток -0,890--0,570 мB, у легкоатлеток -1,000—0,630мB; в відведенні V2 в неспортсменок -1,434—1,270 мB, у спортсменок загалом -1,149—
0.920 мB, у волейболісток -1,040—0,610 мB, у легкоатлеток -1,430--0,750 мB; в відведенні V3 в неспортсменок -
1, 190— 1,023 мB, у спортсменок загалом -1,323—1,068 мB, у волейболісток -1,540—0,970 мB, у легкоатлеток -1,300—0,730 мB; в відведенні V4 в неспортсменок -0,711—0,558 мB, у спортсменок загалом -0,876--0,655 мB, у волейболісток -1,29—0,66 мB, у легкоатлеток -0,660—0,190 мB; в відведенні V5 в неспортсменок -0,351—0,271 мB, у спортсменок загалом -0,371—0,257 мB, у волейболісток -0,620—0,170 мB, у легкоатлеток -0,340--0,030 мB; в відведенні V6 в неспортсменок -0,127—0,089 мB, у спортсменок загалом -0,116—0,069 мB, у волейболісток -0,150-0,000 мB, у легкоатлеток -0,090-0,000 мB. При дослідженні меж довірчих інтервалів амплітуди зубця S встановлені розбіжності лише при порівнянні окремих видів спорту, а саме: в відведеннях ї, її, їїї в групі дівчат, які займаються волейболом, розмах даного параметру вдвічі більший в порівнянні з легкоатлетками, але слід відмітити, що в відведенні AVF у легкоатлеток він вдвічі більший ніж у волейболісток.
При дослідженні показника амплітуди зубця S (табл.4) у ї відведенні була встановлена тенденція до збільшення цього показника у волейболісток в порівнянні з неспортсменками (р=0,062). Також ми виявили, що даний показник достовірно більший у дівчат волейболісток, ніж у легкоатлеток (р<0,05). Показник амплітуди зубця S у її та їїї стандартних відведеннях та відведеннях AVR, AVL, AVF не має жодних статистично значущих відмінностей. Даний показник в відведенні V1 достовірно більший у дівчат неспортсменок, ніж у волейболісток (р<0,05). Показник амплітуди зубця S у відведенні V2 достовірно більший у дівчат неспортсменок, ніж у волейболісток (р<0,001) та легкоатлеток (р<0,05). У дівчат волейболісток у відведенні V3 даний показник статистично значуще більший в порівнянні з неспортсменками та легкоатлетками (р<0,05 в обох випадках). Показник амплітуди зубця S у відведеннях V4 та V5 статистично значуще більший у дівчат волейболісток в порівнянні з неспортсменками та легкоатлетками ( у V4 р<0,001 в обох випадках та у V5 р<0,05 в обох випадках). Показник амплітуди зубця S у відведенні V6 статистично значуще менший у легкоатлеток, ніж у дівчат, які не займаються спортом (р<0,05).
Т аблиця 4
Показники амплітуди зубця S в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються
спортом (мВ)
Bідведення Групи М±о Bідведення Групи М±о
ї неспортсменки -0,106±0,115 V1 неспортсменки -0,855±0,310
спортсмени -0,115±0,122 спортсмени -0,779±0,348
волейбол -0,147±0,135 волейбол -0,735±0,329
легка атлетика -0,074±0,086 легка атлетика -0,793±0,397
її неспортсменки -0,055±0,085 V2 неспортсменки -1,352±0,465
спортсмени -0,051±0,086 спортсмени -1,035±0,515
волейбол -0,060±0,104 волейбол -0,910±0,441
легка атлетика -0,039±0,055 легка атлетика -1,120±0,501
їїї неспортсменки -0,041±0,088 V3 неспортсменки -1,106±0,475
спортсмени -0,035±0,082 спортсмени -1,195±0,572
волейбол -0,038±0,094 волейбол -1,316±0,565
легка атлетика -0,072±0,058 легка атлетика -1,010±0,545
AVR неспортсменки -0,344±0,392 V4 неспортсменки -0,635±0,437
спортсмени -0,316±0,381 спортсмени -0,766±0,496
волейбол -0,268±0,369 волейбол -0,954±0,487
легка атлетика -0,313±0,389 легка атлетика -0,494±0,408
AVL неспортсменки -0,255±0,207 V5 неспортсменки -0,311±0,228
спортсмени -0,282±0,246 спортсмени -0,314±0,257
волейбол -0,305±0,277 волейбол -0,372±0,263
легка атлетика -0,238±0,181 легка атлетика 0,222±0,247
AVF неспортсменки -0,039±0,074 V6 неспортсменки -0,108±0,107
спортсмени -0,033±0,069 спортсмени -0,093±0,106
волейбол -0,036±0,078 волейбол -0,112±0,119
легка атлетика -0,028±0,052 легка атлетика -0,066±0,083
Нами визначені межі довірчих інтервалів і перцентильного розмаху амплітуди зубця Т в 12 стандартних відведеннях у спортсменок та неспортсменок (мВ): в першому стандартному відведенні в неспортсменок 0,217— 0,243 мВ, у спортсменок загалом 0,230-0,276 мВ, у волейболісток 0,210-0,310 мВ, у легкоатлеток 0,180-0,320 мВ; в другому стандартному відведенні в неспортсменок 0,326-0,365 мВ, у спортсменок загалом 0,333-0,382 мВ, у волейболісток 0,290-0,430 мВ, у легкоатлеток 0,290-0,430 мВ; в третьому відведенні у неспортсменок 0,105-0,139 мВ, спортсменок 0,087-0,138 мВ, волейболісток 0,060-0,170 мВ, легкоатлеток 0,060-0,180 мВ; в відведенні ЛУК в
неспортсменок -0,301—0,273 мВ , у спортсменок загалом -0,324—0,284 мВ, у волейболісток -0,360—0,260 мВ, у легкоатлеток -0,370--0,240 мВ; в відведенні АУЬ в неспортсменок 0,050-0,073 мВ, у спортсменок загалом 0,057-0,099 мВ, у волейболісток 0,040-0,120 мВ, у легкоатлеток 0,020-0,130 мВ.; у відведенні АУР для неспортсменок 0,215— 0,249 мВ, у спортсменок загалом 0,211-0,255 мВ, у волейболісток 0,170-0,290 мВ та легкоатлеток 0,190-0,280 мВ; в відведенні У1 в неспортсменок -0,090—0,041 мВ, у спортсменок загалом -0,203—0,139 мВ, у волейболісток -0,290— 0,180 мВ, у легкоатлеток -0,220-0,000 мВ; в відведенні У2 в неспортсменок 0,376-0,459 мВ, у спортсменок загалом 0,099-0,224 мВ, у волейболісток -0,120-0,080 мВ, у легкоатлеток 0,160-0,510 мВ; в відведенні У3 в неспортсменок 0,502-0,579 мВ, у спортсменок загалом 0,430-0,527 мВ, у волейболісток 0,300-0,620 мВ, у легкоатлеток 0,390-0,600 мВ; в відведенні У4 в неспортсменок 0,516-0,589 мВ, у спортсменок загалом 0,504-0,597 мВ, у волейболісток 0,3900,700 мВ, у легкоатлеток 0,410-0,680 мВ; в відведенні У5 в неспортсменок 0,482-0,543 мВ, у спортсменок загалом 0,500-0,579 мВ, у волейболісток 0,420-0,610 мВ, у легкоатлеток 0,410-0,630 мВ; в відведенні У6 в неспортсменок
0,374-0,421 мВ, у спортсменок загалом 0,387-0,442 мВ, у волейболісток 0,360-0,480 мВ, у легкоатлеток 0,320-0,490 мВ. Межі довірчих інтервалів розмаху зубця Т у дівчат, які займаються спортом вдвічі більші ніж у дівчат, які не займаються спортом у відведенні ЛУЬ. Також при вивченні меж довірчих інтервалів даного показника між різними представниками спортивної діяльності встановлено, що даний параметр удвічі більший у легкоатлеток ніж у волейболісток.
Показник розмаху зубця Т в І відведенні він має тенденцію до збільшення у спортсменок в порівнянні з неспортсменками (р=0,064). Зауважимо, що досліджуваний показник розмаху в І відведенні достовірно більший у волейболісток порівняно з неспортсменками (р<0,05). Показник розмаху зубця Т в ІІ та ІІІ відведеннях не мав жодних статистично значущих відмінностей. Встановлена тенденція до збільшення даного показника у відведенні ЛУЬ у дівчат волейболісток в порівнянні з неспортсменками (р=0,052). У відведенні ЛУЬ досліджуваний показник майже однаковий в усіх групах дівчат. Виявлено, що показник розмаху зубця Т у відведенні У1 у неспортсменок достовірно більший ніж у загальній групі спортсменок та волейболісток (р<0,001 в обох випадках). Також встановлено, що даний показник достовірно менший у легкоатлеток порівняно з волейболістками (р<0,001). Встановлено, що показник розмаху зубця Т у відведенні У2 у неспортсменок достовірно більший ніж у загальній групі спортсменок та волейболісток (р<0,001 в обох випадках). Також виявлено, що даний показник достовірно більший у легкоатлеток порівняно з волейболістками (р<0,001). Відзначимо тенденцію до збільшення цього показника у неспортсменок (р=0,056), порівняно з легкоатлетками. Показник розмаху зубця Т у відведенні У3 достовірно більший у неспортсменок, ніж у спортсменок та волейболісток (р<0,05 в обох випадках). У відведенні У4, У5 та У6 не виявлено жодних особливостей.
Таблиця 5
Показники розмаху зубця Т в 12 стандартних відведеннях в дівчат, які займаються та не займаються
спортом (мВ)
Відведення Групи М±о Відведення Групи М±о
І неспортсменки 0,230±0,073 У1 неспортсменки -0,065±0,139
спортсмени 0,253±0,103 спортсмени -0,171±0,144
волейбол 0,262±0,082 волейбол -0,231±0,106
легка атлетика 0,244±0,133 легка атлетика -0,100±0,149
ІІ неспортсменки 0,345±0,111 У2 неспортсменки 0,417±0,236
спортсмени 0,357±0,109 спортсмени 0,161±0,280
волейбол 0,356±0,113 волейбол 0,010±0,210
легка атлетика 0,360±0,093 легка атлетика 0,332±0,219
ІІІ неспортсменки 0,122±0,097 У3 неспортсменки 0,540±0,219
спортсмени 0,112±0,114 спортсмени 0,479±0,217
волейбол 0,104±0,127 волейбол 0,444±0,232
легка атлетика 0,121±0,097 легка атлетика 0,524±0,182
ЛУЯ неспортсменки -0,287±0,080 У4 неспортсменки 0,553±0,206
спортсмени -0,304±0,090 спортсмени 0,550±0,210
волейбол -0,308±0,078 волейбол 0,540±0,219
легка атлетика -0,302±0,105 легка атлетика 0,566±0,185
ЛУЬ неспортсменки 0,061±0,067 У5 неспортсменки 0,512±0,173
спортсмени 0,078±0,094 спортсмени 0,539±0,178
волейбол 0,086±0,090 волейбол 0,542±0,190
легка атлетика 0,069±0,108 легка атлетика 0,525±0,134
ЛУБ неспортсменки 0,232±0,097 У6 неспортсменки 0,398±0,132
спортсмени 0,233±0,099 спортсмени 0,415±0,123
волейбол 0,228±0,113 волейбол 0,417±0,122
легка атлетика 0,239±0,067 легка атлетика 0,404±0,113
1.Варіабельність меж довірчих інтервалів зубців Р, Q, а також Т в дівчат спортсменок в окремих випадках вдвічі більша, ніж у дівчат, які не займаються спортом. При порівнянні різних видів спорту встановлено, що розмах меж довірчих інтервалів зубців Q, Я, та Т більший в легкоатлеток. Слід відмітити , що межі даного параметру у волейболісток вдвічі більші в зубцях Р та 8.
2. При порівнянні показника амплітуди зубців Р, Q, Я, та Т між спортсменками та неспортсменками встановлено, що дані параметри більші в групі дівчат, які не займаються спортом. При порівнянні окремих
видів спорту встановлено, що у легкоатлеток амплітудні показники мають більші значення для ЕКГ зубців Я і Т. Також слід зауважити, що в групі волейболісток показник амплітуди зубця Р та 8 має більші значення, ніж у легкоатлеток.
Перспективи подальших досліджень полягають у здійсненні аналізу та визначати амплітудні ЕКГ параметри у волейболісток і легкоатлеток юнацького віку.
1. Никитюк Б.А. Морфология человека / Б. А. Никитюк, В.П. Чтецов // - М.: МГУ, 1983. - 314 с.
2. Corrado D. Appropriate interpretation of the athletes electrocardiogram saves lives as well as money / D. Corrado, W.J. McKenna // Europ. Heart J.- 2007.- Vol.28.- P.1920-1922.
3. Corrado D. Pre-participation screening of young competitive athletes for prevention of sudden cardiac death / D. Corrado, C. Basso, M. Schiavon [et al.] //J. Amer. Coll. Cardiol.- 2008.- Vol.52.- P.1981-1989.
4. Corrado D. Recommendations for interpretation of 12-lead electrocardiogram in the athlete / D. Corrado, A. Pelliccia, H. Heidbuchel [et al.] // Europ. Heart J.- 2010.- Vol.31.- P.243-259.
5. Drezner J.A. Contemporary approaches to the identification of athletes at risk for sudden cardiac death / J.A. Drezner // Curr. Opin. Cardiol.- 2008.-Vol.23.- P.494-501.
6. Myerburg R.J. Electrocardiodrams should be included in preparticipation screening of athletes / R.J. Myerburg, V.L. Vetter // Circulation.- 2007.-Vol. 116.- P.2616-2626.
7. Papadakis M. Preparticipation screening for cardiovascular abnormalities in young competitive athletes / M. Papadakis, G. Whyte, S. Sharma // Brit. Med. J.-2008.- Vol.337.- P.1596
АМПЛИТУДНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАММЫ У СПОРТСМЕНОК И ДЕВУШЕК, НЕ ЗАНИМАЮЩИХСЯ СПОРТОМ, ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА Кириченко Ю.В.
В статье установлены особенности амплитудных электрокардиографических показателей у спортсменок высокого уровня спортивной квалификации и у девушек, не занимающихся спортом.
Ключевые слова: электрокардиография, амплитуда, девушки, волейболистки, легкоатлетки, неспортсменки, юношеский возраст.
Стаття надійшла 2.09.2013 р.
AMPLITUDE INDICATORS ELECTROCARDIOGRAM IN ATHLETES AND GIRLS WHO ARE NOT INVOLVED IN SPORTS, ADOLESCENCE Kyrychenko Y.V.
In this paper the peculiarities of amplitude electrocardiographic parameters in athletes of high level sports training and the girls who are not involved in sports.
Key words: electrocardiography, amplitude, girls
volleyball, athlete, nonsportsmen, adolescence.
Рецензент Запорожець Т. М.
УДК: 617.755-036-053.2-053.6-053.81:028:612.843.35
ДИНАМИКА КОНТРАСТНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ПОДРОСТКОВ ПРИ ВИЗУАЛЬНОЙ
НАГРУЗКЕ
Представлены результаты исследования контрастной чувствительности у 24 подростков до и после компьютерных игр двух видов («Doom 2», «Lines») и работы с текстом на бумажном носителе. Показано, что контрастная чувствительность подростков во всех диапазонах частот является лабильной, о чем свидетельствуют разные исходные значения показателей, полученные в разные дни. Разная скорость предъявления, цветовое оформление и эмоциональная окраска компьютерных игр не оказывают существенного влияния на динамику показателей контрастной чувствительности подростков. Основным направлением изменения показателей контрастной чувствительности после компьютерных игр является их достоверное снижение во всех диапазонах частот. Работы с текстом на бумажном носителе приводит к разнонаправленным изменениям контрастной чувствительности в разных диапазонах частот, а не только к снижению, что подтверждает негативное влияние электронных средств отображения информации на функцию восприятия контраста.
Ключевые слова: контрастная чувствительность, подростки, компьютерная игра, бумажные и электронные носители информации.
Работа является фрагментом приоритетной темы МОЗ Украины «Гігієничні аспекти донозологічних станів та їх корекція у підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти»(реєстраційний номер 0199ив0176).
В настоящее время одним из наиболее распространенных развлечений детей и подростков являются компьютерные игры, которые реализованы не только на экранах мониторов, но и на более мелких носителях, таких как планшеты, смартфоны и мобильные телефоны [1,2]. В отличие восприятия текстовой информации с бумажного и даже электронного носителя, компьютерная игра обладает целым рядом отличительных свойств. Прежде всего, это особенности ее цветового оформления, во многих случаях присутствие определенной эмоциональной окрашенности, скорость предъявления информации. Существенное влияние на состояние зрительных функций играющего оказывают размеры воспринимаемых объектов, их цветовой состав, соотношение яркостей, контрастность изображения, время игры, необходимость в ускорении зрительномоторной реакции, условия, в которых происходит игра (эргономика рабочего места, освещенность окружающих предметов, расположение монитора и т.д.) [1,2,3].
Все вышеперечисленное приобретает особую актуальность в связи с ухудшением зрительных функций современных детей и подростков, значительной распространенностью близорукости и ранним началом ее
