CC BY
57
И. А. Ионов, С. О. Шаповалов, Е. В. Руденко, М. Н. Долгая, А. В. Ахтырский, Ю. А. Зозуля, Т. Е. Комисова, И. А. Костюк - Харьков: Институт животноводства НААН, 2011. - 377 с.
8. Витамины в питании животных / А. Р. Вальдман, П. Ф. Сурай, И. А. Ионов, Н. И. Сахацкий. — Харьков : РИП Оригинал, 1993. — 423 с.
References
Ionov, I. А. (1997). Physiology of man and animals: special. 03.00.13 - Kh., 32 p. (in Ukrainian). Surai, P. F. (1999). Vitamin E and avian reproduction / Poultry and avian biology reviews. -V. 10, № 1. - P. 3-60.
Lemesheva, М. М., Sumy, М. М. (2003). Feeding of agricultural bird: Slobozhanschyna, - 152. (in Russian).
Higdon, J., Drake, V. J., Traber, M. G. (2008). Vitamin E [Electronic Resource] / Linus Pauling Institute, Micronutrient Information Center, Oregon State University. — Copyright. Mode of access: URL : http:// lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/vitaminE/ Higdon, J. (2009). Vitamin A [Electronic Resource] / J. Higdon, V. J. Drake, J. Mayer [at all.] // Linus Pauling Institute, Oregon State University, Micronutrient Information Center. — Copyright - Mode of access: URL: http://lpi.oregonstate.edu/infocenter/vitamins/ vitaminA Bergö, M. (2014). Antioxidants in the diet can worsen cancer [Electronic Resource] / M. Bergö, P. Lindahl // Pressrelease. - University of Gothenburg, -http://www.expertsvar.se/ english/pressrelease?pressReleaseID=21763&languageID=2 Ionov, I. А. (2011). Criteria and methods of control of metabolism are in the organism of animals and birds / I. А. Ionov, S.O. Shapovalov, E.V. Rudenko at all. - Kharkiv: Institute of stock-raising NAAS, 377 p. (in Russian). Valdman, А. (1993). Vitamins in the feed of animals / А. Valdman, P. F. Surai, I. А. Ionov., N. I. Sakhazki. - Kharkiv: of RIP Original, - 423 p. (in Russian).
Стаття надтшла до редакцп 11.04.2016
УДК 619:577.112:612.664.8.04:636.2
Криворучко Д. I., к. вет. н., доцент ([email protected]), Карповський В. I., д.вет.н, професор, Ф^моненко О. М., студент мапстратури ©
Нацюнальний утверситет б1оресурс1е i природокористування Украгни, м. Кшв
АМ1НОТРАНСФЕРАЗНА АКТИВН1СТЬ СИРОВАТКИ КРОВ1 ТА МОЛОКА КОР1В Р1ЗНИХ ТИП1В ВИЩОÏ НЕРВОВОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
У статтi описано дат до^джень активностi алант- та аспартатамтотрансфераз у кровi (за результатами артерiо-венозноï рiзницi) та у сироватц молока корiв рiзних титв вищог нервовог дiяльностi. Проаналiзовано зв 'язок сили, врiвноваженостi i рухливостi юркових процеав головного мозку з активтстю ензимiв. Установлено, що активтсть алант- та асnартатамiнотрансфераз у кровi корiв сильного врiвноваженого рухливого типу вищог нервовог дiяльностi вища тж у тварин тших типологiчних груп. Негативна артерiо—венозноа рiзниця свiдчить про видтення цих ферментiв у кров молочною залозою тд час лактацп. У сироватц молока активтсть ферментiв вища у корiв сильного врiвноваженого рухливого, сильного врiвноваженого тертного та сильного неврiвноваженого титв порiвняно з слабким, що вказуе на вищу ттенсивтсть ферментативних та синтетичних процеав у молочтй залозi тварин сильних титв вищог нервовог дiяльностi, а особливо сильного врiвноваженого рухливого типу.
Ключов1 слова: вища нервова дiяльнiсть, корковi процеси, лактащя, корови, ферменти, обмт речовин, молочна залоза.
УДК 619:577.112:612.664.8.04:636.2
Криворучко Д. И., Карповский В. И., Филимоненко А. Н.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
© Криворучко Д. I., Карповський В. I., Фшмоненко О. М., 2016
78
АМИНОТРАНСФЕРАЗНАЯ АКТИВНОСТЬ СЫВОРОТКИ КРОВИ И МОЛОКА КОРОВ РАЗНЫХ ТИПОВ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В статье описаны данные исследований активности аланин- и аспартатаминотрансферазы в крови (по результатам артерио-венозной разницы) и в сыворотке молока коров разных типов высшей нервной деятельности. Проанализирована связь силы, уравновешенности и подвижности корковых процессов головного мозга с активностью ферментов. Установлено, что активность аланин- и аспартатаминотрансферазы в крови коров сильного уравновешенного подвижного типа высшей нервной деятельности выше, чем у животных других типологических групп. Отрицательная артерио-венозная разница свидетельствует о выделении этих ферментов в кровь молочной железой в период лактации. В сыворотке молока активность ферментов выше у коров сильного уравновешенного подвижного, сильного уравновешенного инертного и сильного неуравновешенного типов по сравнению со слабым, что указывает на высокую интенсивность ферментативных и синтетических процессов в молочной железе животных сильных типов высшей нервной деятельности, а особенно сильного уравновешенного подвижного типа.
Ключевые слова: высшая нервная деятельность, корковые процессы, лактация, коровы, ферменты, обмен веществ, молочная железа.
UDC 619:577.112:612.664.8.04:636.2
Kryvoruchko D., Karpovskiy V., Filimonenko A.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev
AMINOTRANSFERASE ACTIVITY SERUM BLOOD AND MILK IN COWS OF DIFFERENT TYPES OF HIGHER NERVOUS ACTIVITY
The article describes the research data activity alanine- and aspartate aminotransferase in the blood (as a result of arteriovenous difference) and in the serum blood and milk in cows of different types of higher nervous activity. We analyzed the relationship strength, balance and mobility of cortical brain processes with enzyme activity. It was found that the activity of blood alanine and aspartate aminotransferase cows strong balanced mobile type of higher nervous activity higher than that of animals of other typological groups. Negative arteriovenous difference indicates the isolation of these enzymes in the blood of the mammary gland during lactation. The milk serum enzyme activity is higher in cows strong balanced rolling, strong balanced inert and strong unbalanced type as compared with a weak, which indicates a high intensity fermentation and synthetic processes in the mammary gland of animals severe types of higher nervous activity, especially strong balanced movable type.
Key words: higher nervous activity, cortical processes, lactation, cows, enzymes, metabolism, breast.
За сучасних умов iHreHC^iKa^i' сшьського господарства та ввдновлення скотарських господарств постае ряд питань пошуку rniHXiB тдвищення молочно! продуктивности, серед яких важливу роль займае вплив типу вищо! нервово! дiяльностi на оргашзм корiв. До^дження останшх десятитть доводять проввдну роль у процесах лактацл кори великих твкуль головного мозку, як вищого регуляторного центру, що направляе та корегуе дiяльнiсть у«х оргашв i оргашзму в щлому. Це положения повнютю справедливо i у ввдношенш молочно! залози тварин [1].
Амшотрансферази - ферменти, що кат^зують реакцто перенесення амшогрупи (№Н2-групи) ввд амшокислот або амшв до кетокислот або iнших сполук, що мютять у складi свое! молекули карбоншьну групу. Бюлопчна роль амшотрансфераз надзвичайно велика, оскшьки вони беруть участь у трансамiнуваннi. Встановлено, що будь-як стани, ям вимагають термiново!' мобшзацп компонентов бiлка для покриття енергетичних потреб органiзму (недостатня або незбалансована годiвля, всi види стресу тощо), пов'язанi з адаптивним, гормонально-стимульованим бюсинтезом амiнотрансфераз, перш за все фермен-пв, що беруть участь в глюконеогенезi
79
(аланшамшотрансфераза (АлАТ) та аспартатамшотрансфераза (АсАТ), амшотрансфераз ароматичних амшокислот). Це мае суттеве значення в перiод лактацiï тварин для забезпечення високого рiвня молочноï продуктивност [2].
Метою наших дослiджень було дослвдити активнiсть амiнотрансфераз у сироватщ кровi та сироватцi молока корiв з рiзним типом вищоï нервовоï дiяльностi.
Матерiали та методи дослщжень. Дослiдження виконанi на кафедрi фiзiологiï, патофiзiологiï та iмунологiï тварин Нащонального унiверситету бiоресурсiв i природокористування Украши. Експериментальна частина роботи виконана на базi СТОВ «Гейсиське» Ставищенського району Кшвсько1' области Лабораторнi дослiдження здiйсненi в «Проблемнш науково-дослiднiй лабораторiï фiзiологiï та експериментально1' патологiï тварин» кафедри фiзiологiï, патофiзiологiï та iмунологiï тварин Нащонального ушверситету бiоресурсiв i природокористування Украши.
Дослвди проведенi на коровах украшсько1' чорно-рябо1' молочно1' породи друго1' лактацiï в перiод 2-3-го мюящв лактацiï. Тварини були здоровими i перебували пiд поспйним клiнiчним наглядом. Господарство вшьне вiд iнвазивних та шфекщйних хвороб. Утримання корiв прив'язне, годiвля триразова, рацiон однотипный протягом усього перiоду дослiду. Воду тварини отримували з автонапувалок. До1'ння дворазове установкою з молокопроводом АДМ-8.
Визначення титв вищо1' нервово1' дiяльностi (ВНД) у велико1' рогатш худоби проводили з використанням методики харчових умовних рефлексiв Г. В. Паршутша та Т. В. 1полгтово1' [3] у нашш модифiкацiï [4, 5]. Кров для лабораторних дослiджень отримували одночасно шляхом пункцл черевно1' аорти та тдшшрно1' черевно1' вени, за допомогою голки з'еднано1' з одноразовим шприцем з дотриманням правил асептики та антисептики. Активнють АлАТ i АсАТ визначали кшетичним методом [6].
Статистичну обробку одержаних результата дослiджень проводили iз використанням пакету аналiзу даних Microsoft Excel [7]. Статистично-вiрогiдним результатом вважали рiзницю м1ж величинами, при якш коефiцiент (р) був не бшьше 0,05.
Результати дослiдження. Як видно з даних таблиц 1 у корiв рiзних типологiчних груп активнiсть аланiнамiнотрансферази рiзниться у сироватщ артерiальноï i венозно1' кровi так i у сироватщ молока.
Так найвища активнють АлАТ ввдшчена у тварин сильного врiвноваженого типу (СВР): у сироватщ арт^ально1' кровi на рiвнi 0,44±0,02 мкмоль/годмл, у венознш кровi -1,63±0,02 мкмоль/годмл та сироватщ молока - 0,27±0,02 мкмоль/годмл, артерiо-венозна рiзниця становить - 1,19±0,007 мкмоль/годмл з вiрогiдною рiзницею р<0,01.
Активнiсть цього ферменту у тварин сильного врiвноваженого iнертного (СВ1) та сильного неврiвноваженого (СН) титв була достовiрно нижче нiж у корiв СВР: 0,35±0,03 мкмоль/год мл та 0,39±0,01 мкмоль/год мл (р<0,05) у кровi з аорти; 1,44±0,08 мкмоль/год мл (р<0,05) та 1,33±0,06 мкмоль/год мл (р<0,01) - з ПЧВ, у сироватщ молока - 0,21±0,02 мкмоль/годмл (р<0,05) у СВ1 та 0,19±0,02 мкмоль/годмл (р<0,01) у СН ввдповвдно.
Таблиця 1
Актившсть АлАТ в сироватцi кров! та молока KopiB рiзних типiв вищоТ нервово'1
дiяльностi, M±m, мкмоль/год-мл.
Тип ВНД Черевний вiддiл аорти ПЧВ АВ рiзниця Сироватка молока
СВР 0,44±0,02 1,63±0,02 -1,19±0,007" 0,27±0,02
СВ1 0,35±0,03* 1,44±0,08* -1,09±0,05...... 0,21±0,02*
СН 0,39±0,01* 1,33±0,06 -0,95±0,05 ' ' 0,19±0,02"
С 0,32±0,02* 1,18±0,04 -0,86±0,02" 0,17±0,01
Примiтка: * р<0,05; ** р<0,01
Очевидно, молочна залоза в процесi лактаци видiляе фермент у вiдтiкаючу кров, про що свiдчить достовiрна негативна артерю-венозна рiзниця активности АлАТ у тварин уах дослiдних груп.
80
Активнють АлАТ у кровi ПЧВ вища шж у кровi черевно! аорти майже у 4 рази у к^в СВР типу, у 3,5 рази - СВ1 та СН та 1,3 рази у тварин слабкого (С) типу ВНД. Отриманi дат свщчать про бiльш високу iнтенсивнiсть бiлок синтетичних процесiв, а саме процеив трансамiнування у молочнiй залозi корiв сильних титв.
Встановлено позитивну кореляцiю мiж активнiстю АлАТ у артерiальнiй кровi та силою (г = 0,63, р<0,05) i врiвноваженiстю нервових процесiв (г = 0,69, р<0,05), у кровi ПЧВ - з силою (г = 0,75, р<0,01), врiвноваженiстю (г = 0,73, р<0,01) та рухливiстю (г = 0,62, р<0,05) коркових процесiв. Активнють цього ферменту у сироватцi молока з достовiрно високим степенем корелювала з силою i врiвноваженiстю (г = 0,72, р<0,01) та рухливютю (г = 0,67, р<0,05) нервових процеав ЦНС.
Аналiз активностi АсАТ у корiв дослiдних груп вказуе на вiдмiнностi iнтенсивностi обмiнних процеав в молочнiй залозi корiв рiзних типiв ВНД (табл. 2).
Таблиця 2
Актившсть АсАТ в сироватщ кровi та молока корiв рiзних типiв вищо''' _нервово'1 дiяльностi, М±т, мкмоль/год^мл. _
Тип ВНД Черевний вщдш аорти ПЧВ АВ рiзниця Сироватка молока
СВР 1,11±0,04 1,19±0,03 -0,08±0,01 0,54±0,03
СВ1 1,02±0,04 1,12±0,04 -0,1±0,01 0,5±0,05
СН 0,96±0,03' 1,02±0,04'' -0,07±-0,01 0,53±0,04
С 0,89±0,06' 0,91±0,03 -0,02±0,03 0,46±0,04
Примтка: *р<0,05; ** р<0,01
Так, у артерiальнiй кровi тварин усiх дослiдних груп активнють цього ензиму була нижчою нiж у кровi ПЧВ (рис. 3). Вiдмiчали достовiрно вищу активнють АсАТ у тварин СВР типу (1,11±0,04 мкмоль/годмл) порiвняно з СН (0,96±0,03 мкмоль/годмл при р<0,05) та слабким (0,89±0,06 мкмоль/годмл при р<0,05) типами ВНД. Що ж до сироватки молока, то встановлено лище тенденцiю до тдвищенно! активностi АсАТ у корiв сильних типiв ВНД ввдносно слабкого типу.
За результатами АВ рiзницi встановлено незначну змiну активностi ферменту, що може свiдчити про видiлення його молочною залозою у кров протягом лактащ!, але, ймовiрно, активнiсть АсАТ проявляеться у меншому ступенi тд час процесу синтезу молочного бiлку.
Встановлено корелящю сили з активностю АсАТ у артерiальнiй (г = 0,60, р<0,05) i венознiй кровi (г = 0,51, р<0,05) та врiвноваженостi нервових процеав з активнiстю ферменту у притшаючш (г = 0,83, р<0,01) та вiдтiкаючiй вiд молочно! залози кровi (г = 0,6, р<0,05). Кореляцп мiж активнiстю АсАТ у сироватщ молока з корковими процесами головного мозку не встановлено.
Висновки. Отже, активнiсть АлАТ та АсАТ у кровi корiв СВР типу ВНД вища шж у тварин шших типологiчних груп. Негативна АВ рiзниця свiдчить про видiлення цих ферментов у кров молочною залозою тд час лактацп. У сироватщ молока активнють ферменпв вища у корiв СВР, СВ1 та СН титв порiвняно з слабким типом, що вказуе на вищу iнтенсивнiсть ферментативних та синтетичних процесiв в молочнш залозi тварин сильних титв ВНД, а особливо СВР типу.
Л1тература
1. Кокорина Э. П. Условные рефлексы и продуктивность животных. / Кокорина Э. П. - М.: Агропромиздат., 1986. - 335 с.
2. Ленинджер А. Основы биохимии / А. Ленинджер; [перевод с англ. Дубининой М. Г.] — М.: Мир, 1985. - Т. 2. - С. 585-597
3. Паршутин Г. В. Типы высшей нервной деятельности, их определение и связь с продуктивными качествами животных / Паршутин Г. В., Ипполитова Т. В. - Фрунзе: Киргизстан, 1973. - 72 с.
4. Декларацшний патент Укра!ни на корисну модель № 16138, МПК (2006) А61В 5/16. Споаб ощнки властивостей нервових процеав у велико! рогато! худоби / Азар'ев В. В., Карповський В. I., Трокоз В. О., Костенко В. М., Криворучко Д. I. - № и20060 2200. - заявл. 28.02.2006 ; опубл. 17.07.2006, Бюл. №7.
81
5. Декларацшний патент Укра!ни на корисну модель № 16028, МПК (2006) А61В 5/0476. Споаб визначення типолопчних особливостей вищо! нервово! дiяльиостi велико! рогато! худоби / Костенко В. М., Карповський В. I., Трокоз В. О., Криворучко Д. I., Азар'ев В. В. - № u2006 01168. - заявл. 15.02.2006 ; опубл. 17.07.2006, Бюл. №7.
6. Kaplan L. A. Clinical Chemistry: Theory, Analysis, Correlation. [4th ed.] / L. A. Kaplan, A. J. Persce, S. C. Kazmierczak - St Louis USA: Mosby, 2003. - 1179 p. ISBN 0323-01716-9
7. Лесшкова I. Ю., Харченко С. М. Основи роботи i виршення задач сшьського господарства в середовищi електронних таблиць EXCEL : навч. поаб. / Лесшкова I. Ю., Харченко С. М. - Дншропетровськ: Пороги, 2002. - 147 с.
References
Kokorina, E. P. (1986). Uslovne refleksy i produktivnost' zhivotnykh. - M.: Agropromizdat. 335. (in Russian).
Lenindzher, A. (1985). Osnovy biokhimii. M.:Mir, 2, 585-597. (in Russian).
Parshutin, G. V., Ippolitova, T. V. (1973). Tipy vysshey nervnoy deyatel'nosti, ikh opredelenie i
svyaz' s produktivnymi kachestvami zhivotnykh. - Frunze: Kirgizstan, 72. (in Russian). Deklaracijnyj patent Ukrai'ny na korysnu model' № 16138, MPK (2006) A61V 5/16. Sposib ocinky vlastyvostej nervovyh procesiv u velykoi' rogatoi' hudoby / Azar'jev V. V., Karpovs'kyj V. I., Trokoz V. O., Kostenko V. M., Kryvoruchko D. I. - № u20060 2200. -zajavl. 28.02.2006 ; opubl. 17.07.2006, Bjul. №7. (in Ukrainian). Deklaracijnyj patent Ukrai'ny na korysnu model' № 16028, MPK (2006) A61V 5/0476. Sposib vyznachennja typologichnyh osoblyvostej vyshhoi' nervovoi' dijal'nosti velykoi' rogatoi' hudoby / Kostenko V. M., Karpovs'kyj V. I., Trokoz V. O., Kryvoruchko D. I., Azar'jev V. V. - № u2006 01168. - zajavl. 15.02.2006; opubl. 17.07.2006, Bjul. №7. Kaplan, L. A., Persce, A. J., Kazmierczak, S. C. (2003). Clinical Chemistry: Theory, Analysis,
Correlation. - St Louis USA: Mosby, 1179. Lesnikova, I. Ju., Harchenko, Je. M. (2002). Osnovy roboty i vyrishennja zadach sil's'kogo gospodarstva v seredovyshhi elektronnyh tablyc' EXCEL : navch. posib. - Dnipropetrovs'k: Porogy, 147. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакци 27.04.2016
УДК 619:616-022.7:636.082.35
Лкова В. В., к. вет. н., доцент, Павленко Г., студентка мапстратури
Нацюнальний утверситет б1оресурс1в i природокористування Украгни, м. Кигв Романенко Н. М., викладач вищо! категорп © ВПНУБП Украти Немшаевський агротехтчний коледж, Украгна
ПАТОЛОГОАНАТОМ1ЧН1 ЗМ1НИ В ТЕЛЯТ ЗА ГОСТРОГО ПЕРЕБ1ГУ
САЛЬМОНЕЛЬОЗУ
Представлено результати вивчення nатологоанатомiчних змт в телят вжом 30 - 40 дiб за гострого nеребiгу сальмонельозу. При проведены nатологоанатомiчного до^дження, найбтьш виразш змти реестрували в тонкому вiддiлi кишечнику, лiмфогдних органах i печтщ, що зумовлено розмноженням тут збудника тфекцИ
Характерними макроскотчними змтами за гострого nеребiгу сальмонельозног тфекцп в телят даног вжовог групи можна вважати: гострий дифузний серозно-катаральний ентерит з геморагiчним ухилом; гострий катаральний абомазит; гтерплазт лiмфогдних утворень слизовог оболонки тонкого вiддiлу кишечнику; серозний лiмфаденiт мезентерiальних лiмфатичних вузлiв; субмшарш некрози в печтщ. Також несnецифiчними, але постшними клiнiко-морфологiчними ознаками хвороби е дистрофiчнi змти паренх1матозних оргатв, дiарея i дегiдратацiя.
Ключов1 слова: телята, сальмонельоз, nатологоанатомiчний розтин, макроскотчш змти, дiарея, дегiдратацiя, серозно-катаральний ентерит, лiмфогднi органи, некрози, дистрофiчнi змти.
© Люова В. В., Павленко Г., Романенко Н. М., 2016
82
