CC BY
21
УДК 339 JEL: F60
АЛЬТЕРГЛОБАЛ1ЗМ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНО1 ЕКОНОМ1КИ
®2019 ГУБАНОВА Н. Н., КЛИМОВА С. О.
УДК 339 JEL: F60
Губанова Н. Н., Климова С. О. Альтерглобалiзм в умовах трансформацшноУ економюи
У сучасному CBimi процеси глобал'зацИ в/д/грають значну роль та впливають на yci сфери життя сустльства. Уxodi досл/дження проанал/зовано неоднозначний вплив глобал'ваци на свтове господарство, економ/чну безпеку держав i розпод'ш м/ж ними виникаючих господарських вигiд та загроз. Негативн явища, викликан/ глобал/зац/ею, породжують низку таких проблем, як глобальна нер'вном/ршсть економ/чного та соцального розвитку, поглиблення розриву м/ж товарними та фнансовими ринками, нацюнальна та релшна нетерпим/сть; створення глобальноi мережi злочинного б/знесу, м/жнародного тероризму; втрата нацюнальноi iдентичностi, руйнування звичайного способу життя, цтшсних ор'ентир'в, стандартизацИнацюнальних культур; транснацюнал'вац/я еколог/чних, економ/чних, технолог/чних проблем, глобальноi ядерноi катастрофи. Таким чином, виникае необмднсть досл/дження реальноi перспективи впливу 'деологи альтерглобал/зму на подальший розвиток глобал/заци. Ключов слова:глобальзац/я, альтерглобал/зм, транснац/онал/зац/я, неол/берал/зм. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-3-14-18 Вбл.: 10.
Губанова Нно HodapiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри загальноi економ/чноi теорЦ Нацюнальний техн/чний ун/верситет «Хар-швський полтехтчний iнститут»(вул. Кирпичова, 2, Харк/в, 61002, Украша) E-mail: [email protected]
Климова Свтлана Олегiвнa - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри загальноi економ/чноi теорЦ Нацюнальний техн/чний ун/верситет «Харшвський полтехтчний iнститут»(вул. Кирпичова, 2, Харк/в, 61002, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 339 JEL: F60
Губанова Н. Н., Климова С. О. Альтерглобализм в условиях трансформационной экономики
В современном мире процессы глобализации играют значительную роль и влияют на все сферы жизни общества. В ходе исследования проанализированы неоднозначное влияние глобализации на мировое хозяйство, экономическую безопасность государств и распределение между ними возникающих хозяйственных выгод и угроз. Негативные явления, вызванные глобализацией, порождают ряд таких проблем, как глобальная неравномерность экономического и социального развития, углубление разрыва между товарными и финансовыми рынками, национальная и религиозная нетерпимость; создание глобальной сети преступного бизнеса, международного терроризма; потеря национальной идентичности, разрушение обычного образа жизни, ценностных ориентиров, стандартизации национальных культур; транснационализация экологических, экономических, технологических проблем, глобальной ядерной катастрофы. Таким образом, возникает необходимость исследования реальной перспективы влияния идеологии альтерглобализма на дальнейшее развитие глобализации. Ключевые слова: глобализация, альтерглобализм, транснационализация, неолиберализм. Библ.: 10.
Губанова Нино Нодаровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичёва, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
Климова Светлана Олеговна - кандидат экономических наук, доцент кафедры общей экономической теории, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпи-чёва, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 339 JEL: F60
Hybanova N. N., Klymova S. O. Alterglobalism in the Conditions of Transformational Economy
In today's world, the processes of globalization play a significant role and cause influence on all spheres of society's living. The research analyzes the ambiguous impact of globalization on the world economy, the economic security of countries and the distribution of emerging economic benefits and threats. The negative phenomena caused by globalization give rise to a number of problems, such as the global unevenness of economic and social development, the deepening of the gap between commodity and financial markets, national and religious intolerance; the creation of a global network of criminal business and international terrorism; the loss of national identity, destruction of normal lifestyles, values, standardization of national cultures; the transnationalization of ecological, economic, technological problems, global nuclear catastrophe. Thus, there is a necessity to research the real perspective of the influence of the alterglobalism ideology on the further development of globalization.
Keywords: globalization, alterglobalism, transnationalization, neo-liberalism. Bibl.: 10.
Hybanova Nino N. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Klymova Svitlana O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of General Economic Theory, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: voloncevichsveta@gmail. com
Глобалiзащя та деяк ii насмдки спричинили виникнення таких проблем, як деградащя до-вшлля, переведення робочих мкць у краши з бкьш низькою заробггною платою, порушення прав людини на натвлегальних шдприемствах у кра'шах,
що розвиваються, зростання б^дносп та нерiвностi у свт, борги, як ставлять на межу катастрофи чис-ленш краши, що розвиваються та ш. [1, с. 5-9]. З ще'1 позици необхдшсть досмдження идеологи альтер-глобалiзму в умовах трансформацшно! економши
особливо актуалiзуeться. Найбкьш вiдомими Гдеоло-гами-теоретиками антиглобалктського руху е Л. Ла-руш, С. Жижек, К. Антон, С. Джордж, Х. Бей, М. Хардт, А. НегрГ, Н. Кляйн та ш. Погляди амери-канського економкта та громадського дiяча Л. Лару-ша та словенського фкософа С. Жижика спрямованi на аналiз сучасно! моделi глобалГзацГ! та и критики. Л. Ларуш протиставляе вiртуальнiй економiцi реаль-ну, яка виробляе вГдчутш блага.
Вiдомий укра'Гнський економшт-мГжнародник Т. В. Кальченко вважае альтерглобалiзм «оберненою стороною» процесу глобалГзацГ!, новим типом базо-во'! демократ!!, метою яко! е презентацiя та вткення нових принципiв функцiонування свiтовоi системи, як грунтуються на засадах сощального партнерства, соцiального захисту та на шституй соцiальноi держа-ви й реальних демократичних цшностях [6].
Метою стати е аналiз iдеологii альтерглобалiз-му та перспективи впливу на подальший розвиток глобалiзацГi.
Aльтерглобалiзм (альтернатива глобалiзму) -це теорiя й iдеологiя демократично! глобалГзацГ!, iдейно-полiтичного обгрунтування нового свиового порядку з позицш широко!' демократично! громадськостi.
Альтерглобалiзм - соцiально-полiтичний рух, який виник наприкшщ XX ст. i виступае за глобалГза-цiю в штересах громадян. Вiн ставить за мету змшити основнi параметри глобалiзацГi. Вперше Где! альтер-глобалiзму було розповсюджено у 2001-2002 рр. на сощальних форумах в Порту-АлегрГ та у ФлоренцГ!. Альтерглобалiзм не тiльки критикуе глобалiзацiю за Г! негативнi наслГдки для людства, але й пропонуе шшу стратегiю глобалiзацГi, яка мала б гумашстич-ний змГст, провадилася б в штересах широкого кола учасникш й вела до формування глобального гро-мадянського сусшльства. АльтерглобалГзм об'еднуе сили, якГ не приймають Гдеологш, форми й наслГдки глобалГзацГ!, але визнають Г! об'ективний характер Г висловлюють сподГвання на можливкть глобалГзацГ! з «людським обличчям» [4, с. 24].
За своею суттю погляди альтерглобалктш дуже схожГ та переплГтаються з поглядами скептикГв. Треба зазначити, що взагалГ Гснують три основнГ школи глобалГстики: школа пперглобалГстш, школа скептикГв Г школа трансформктш.
ГГперглобалГсти стоять на позищях створення единого свГтового ринку та единих закошв глобально! конкуренцГГ. Вони вважають, що денацюналГзащя економГки неминуча, оскГльки процеси встановлен-ня транснацГональних мереж виробництва, торпвлГ та фГнансГв, якГ на цей час спостерГгаються, - незво-ротнГ При цьому роль нацГональних урядГв полягае в посередництвГ, що забезпечуе зв'язок регюнальних Г глобальних мехашзмГв управлГння. Значною мГрою збГльшуеться вплив великих корпорацГй на свГтовГ
процеси, i обмаль сил i можливостей залишаеться у держав впливати на них. Нацюнальш уряди все менш здатш контролювати те, що вiдбуваеться все-рединi !х власних кордонiв, а також задовольняти ви-моги сво!х громадян.
Трансформiсти пiд глобалiзацiею розумшть ви-падковий за своею суттю шторичний процес, сповне-ний протирiч. Школа трансформiстiв не намагаеться передбачити майбутнш шлях розвитку глобалiзацi! пею ж мiрою, як i не намагаеться оцшити сучасне стосовно деякого реального «глобалiзованого свiту». Даний напрямок акцентуе увагу на глобалiзацi! як на тривалому вторичному процесi, який несе в со61 р1з-ш протирiччя та формуеться ситуативними факторами [8; 9].
Отже, саме скептики значною мiрою схильнi стверджувати, що глобалiзацiя - це мiф, що влада нацiональних урядiв, насправдд, до-статньо сильна, а система аргуменйв гiперглобалiстiв у коренi непереконлива, осюльки вона недооцiнюе роль нацюнальних урядiв у регулюваннi м!жнарод-но! економiчно! дiяльностi. Уряди кра!н - не пасив-нi жертви iнтернацiоналiзацГ!, а, навпаки, !! головнi архиектори. Який би вплив на нацюнальш уряди не чинили б зовшшш чинники, у них (урядiв) завжди е можливють дiяти.
Особливу увагу скептики придкяють трьом основним фшансовим i торговим блокам: НАФТА (кра!ни пiвнiчноамерикансько! зони в1льно! торгiвлi), 6С (кра!ни бвропейського Союзу) i АТР (кра!ни азш-сько-тихоокеанського регiону). Вони стверджують, що свiтова економiка зосереджуеться переважно в рамках цих трьох блоюв. Скептики наголошують, що проблема протирiч мiж кра!нами «Пiвночi» i «П1в-дня» не тiльки не виршуеться з точки зору лкв^аци нерiвностi, але здеб1льшого посилюеться. Таким чином, скептики ставлять шд сумшв взагалi можливiсть отримання виграшу кра!нами «третього свiту» вiд ефекпв глобал^аци. Часто вони апелюють до того, що закордонш iнвестицiйнi потоки, як би там не було, концентруються в розвинених кра!нах i регюнах. 1х точка зору е доказом того, насюльки сильно вкорени-лися уявлення про iерархГ! у свгговш економiцi.
Що стосуеться культурного аспекту, то, на думку скептиюв, нер!вшсть, що посилюеться мгж розви-неними кра!нами i кра!нами «третього св1ту», сприяе розвитку агресивного нацюнал!зму, що прискорюе под1л свиу на цивiлiзованi блоки i культурш та ет-н1чн1 анклави. Таким чином, скептики вважають, що управлшня свиовим порядком залишаеться голо-вним чином у руках зах^них держав, а шд глобаль-ним правлшням вони розум1ють переважно захiднi проекти. Багато з них спростовують той факт, що глобал!защя несе в со61 ушфкацго макроекономiки у свитому масштабi та лiквiдацiю нерiвностi [8; 9].
Таким чином, скептики вважають, що не спльки сам процес глобалГзацГ! спричиняе негативнi наслГд-ки, ск1льки небажання урядiв боротися з 11 проявами.
Деяк активiсти антиглобалiстських рухiв запе-речують недемократичнi та несправедливi мехашзми процесiв глобалiзацГí, iншi - капiталiзм i свободу тор-гiвлi, треп - тгльки неолiберальну форму кашталш-тичного сусп1льства. Проте всi вони сходяться в кри-тицi неолiберального варiанта капiталiзму i мГжна-родних фiнансово-економiчних iнститутiв, якi е його носшми (Свiтового банку, МВФ, СОТ), мiжнародних угод про свободу торпвлГ, а також полiтичних i еко-номiчних зустрiчей i конференцiй (зустрiчi Велико! вiсiмки, Всесвiтнього економiчного форуму i т. ш.). Бiльшiсть антиглобалкпв заявляють, що вiдкриття ринкiв i свобода перемiщення капiталiв не супрово-джуеться такою ж вiдкритiстю кордошв i свободою перемiщення людей. Тому вони ведуть боротьбу про-ти обмежень на iммiграцiю i прийом бiженцiв [7].
Основною метою руху е розвиток процесiв ш-теграцГ! економiк, народiв i культур на основах демократ!!, сощально! справедливости поваги до само-стiйностi та самобутносп нацiонально-культурних утворень [10].
Востанш два десятирiччя пiдйом протестного руху проти неолГберально! глобалГзацГ! е одним iз яскравих проявiв сощально'! активностi. Перехiд до неолiбералiзму як стратеги економiчного розвитку, здiйснений урядами провГдних кра!н Заходу, i перш за все ВеликобританГ! та США, з метою подолання економiчного спаду та пiдвищення кон-курентоспроможносп нацiональних економiк на початку 1970-х роив, вiдзначився низкою полГтичних та економiчних реформ, якГ передбачали дерегулящю сощально! сфери, приватизацiю державно! власност й скорочення витрат на сощальну сферу. НеолГбе-ральна парадигма стала визначальною також у систе-мГ мiжнародних економiчних вГдносин. Паралельно здшснювалося посилення регулюючо! ролГ глобаль-них ГнститутГв - МВФ, СвГтового банку Г СвГтово! ор-гашзацГ! торгГвлГ (СОТ) [1, с. 7].
Значну увагу неолГберали придГляли глобаль зацГ!, становленню единого економГчного, шформа-цГйного, культурного Г соцГального простору, а також поширенню захГдних демократичних цГнностей у всГх кра!нах свГту та поглибленому впровадженню !х у соцГальнГ структури Г суспГльне життя. В явищГ глобалГзацГ! неолГберали бачать наочне пГдтвердження правоти свое! парадигми, стверджуючо! необхГднГсть створення наднащональних структур - аж до свГто-вого уряду (свГтового управлшня). ГлобалГзацГя на-цГонального суверенГтету, у тому числГ й у виршенш нацГональних економГчних проблем, посилили увагу суспГльства до зростання глобально! могутностГ мГж-народних ГнститутГв Г впливу ТНК при вГдсутносп прозоростГ та звГтност в !хнГй дГяльностГ [2].
Змщнення неолiберального фундаменталiзму у свгтовш економiцi та запевнення його прибгч-никiв щодо вiдсутностi альтернативи неолгбе-ральнiй глобалiзацГi стимулювали на початку 1990-х рокгв дискус!! з питань можливостг утворення умов для бгльш соцiально, економiчно й екологiчно спра-ведливоi глобалiзацií. У дискусiях, що вгдбулися в ба-гатьох кра!нах свiту, противники глобалгзаци поступо-во формулювали спiльнi позицГ! з основних проблем сучасного етапу розвитку свгтово! економгки. Сфор-мувалося загальне уявлення про вгдповгдальнгсть мГж-народних фгнансових i економгчних оргашзацш за по-лгтичнг конфлгкти та економгчнг провали як в окремих кра!нах, так i в цГлих реггонах свгту. У сустльнш свг-домостг затверджувалось уявлення про те, що в основг всгх тих проблем, якг мала свгтова економгка й окремг кра!ни протягом 1980-90-х рокгв, - неолгбералгзм та дгяльнгсть мгжнародних оргашзацш [1, с. 8].
Економгчнг наслгдки неолгберально! глобалгзацГ! об'еднали в опозицгю до не! найрГзномангтнгшГ сили. Неолгберальнг реформи стимулювали активнгсть ргз-них соцгальних сил у кра!нах Пгвночг. Робочий рух в гндустргальних державах протягом 1980-90-х рокгв виступав проти приватизацГ!, наступу на права робгт-никгв, спаду виробництва, структурних перетворень у промисловостг й переведення робочих мгсць до кра!н, що розвиваються.
Екологи виступали проти СОТ, торговг правила та регулююча дгяльнгсть яко! негативно впливала на ефективнгсть нащонального законодавства та заходи в галузг охорони довкглля.
У Пгвшчнш Америцг в щ роки проводилися ма-совг кампанГ! проти створення на континент зони вгльно! торпвлГ Так, у 1988 р. канадськг активгсти та нацюналкти активно протестували проти лгбералг-зацй' торгового режиму мгж США та Канадою, вва-жаючи, що це спричинить скорочення робочих мгсць, соцгальних програм г призведе до втрати культурно! гдентичностг.
Пгдписання угоди про створення Пгвнгчноаме-рикансько! зони вгльно! торггвлг (НАФТА) виклика-ло протести в усгх кра!нах континенту. Проти угоди виступали як традицшш противники вгльно! тор-ггвлг (профспглки, нацгоналгсти, екологи), так г новг об'еднання, так як «Союз захисту вгдповгдально! торпвлг» (Alliance for Responsible Trade), «Громадян-ська кампангя проти вгльно! торгшлЬ (Citizens Trade Campaign) у США, мексиканська мережа громадян-ських заходгв проти вгльно! торггвлг (RAMALK).
У кра!нах Пгвдня 1980-тг роки також були вгд-значенг зростанням протестних настро!в - проти економгчних криз, спровокованих полгтикою структурно! адаптацг! (structural adjustment), нав'язано! МВФ, проти зростаючо! нергвностг мгж кра!нами Пгв-дня та Пгвночг та величезних борггв, якг мають кра!-ни, що розвиваються [3].
Провали економiчних реформ, здшснених зпд-но з неолiберальними рецептами Свiтового банку та МВФ, призвели до радикал1зацц громадянського сусп1льства i полiтичних партш у кра!нах Латинсько! Америки. Фiнансовi кризи в Пiвденно-Схiднiй АзГ! в 1997 р. стимулювали антиглобалГстсьш настро!. Бiльшiсть органiзацiй громадянського сусп1льства кра!н, що розвиваються, почали активно сшвпрацю-вати мiж собою та розвивати мiжнароднi контракти з органiзацiями кра!н Пiвночi. Зокрема, в ходi перего-ворiв щодо створення зони вкьно! торгiвлi в Латин-ськiй Америщ паралельно iз переговорами мiнiстрiв торгiвлi та головами урядiв в ЧилГ, БразилГ!, Коста-Рицi органiзовували «народш самiти». Такi самiти були оргашзоваш активiстами кра!н - учасниць фо-румГв Азiйсько-Тихоокеанського економiчного сшв-робГтництва (АТЕС) пГд час зустрГчГ голГв держав та урядГв кра!н АТЕС у Ванкуверi та Манiлi [1, с. 9].
Незадоволення наслГдками впровадження у життя неолiберальноI моделi глобалГзацГ! криста-лiзувалося у транснацiональний рух, який одержав назву альтерглобалiстського. ПершГ масовi виступи проти неолiберальноi глобалГзацГ! та мiжнародних ГнститутГв вГд6улися у 1997 р. у ПарижГ проти при-йняття Мшнародно! угоди з швестицш, що були оргашзоваш рухами й органiзацiями, якГ виступають за «глобальне громадянське сусп1льство»; наприкшщ 1999 р. у Сiетлi проти розширення сфер дГяльностГ СОТ. Ц акцГ! протесту стали демонстрацieю здатнос-тГ соцiальних рухГв ефективно протистояти единим фронтом викликам неолГберально! глобалГзаци, що нав'язувала кра!нам Г щлим континентам несправед-ливГ правила мГжнародно! торгГвлГ, порушуючи права людини та права пращвника, негативно впливаючи на навколишне середовище [5].
Результатом критично! оцшки неолГберально!' глобалГзацГ! та и наслГдкГв стало визнання бГль-шГстю учасникГв соцГальних рухГв того факту, що вона спричинила виникнення вах проблем, проти яких вони борються: чи то деградащя довкГлля, пе-реведення робочих мГсць у кра!ни з бГльш низькою заробГтною платою, порушення прав людини на на-пГвлегальних пГдприемствах у кра!нах, що розвиваються, зростання бГдностГ та нерГвностГ у свГтГ, борги, як ставлять на межу катастрофи численш кра!ни, що розвиваються, тощо [1, с. 5-9]. У вГдповГдь на ма-терГалГзацГю свГту альтерглобалГзмом висуваються широк гуманнГ, соцГальнГ, культурнГ, еколопчш гасла - скасування борпв кра!нам, що розвиваються, встановлення демократичного контролю над фшан-совими ринками та !х Гнститутами, надання права на працю Г пдну заробГтну плату, вимоги до екологГзацГ! виробництва, рГвноправ'я мГж статями, заборона на примусову та дитячу працю, захист прав етшчних меншин Г багато шших.
Ц
необхщн
глком закономгрним з цього приводу е заклик бвропейського соцГального форуму (6СФ) .до суспГльних рухГв цього континенту щодо 'носп боротьби: проти неолГбералГзму, проти вшни, проти расизму, проти сексизму Г гомофобГ!; за права та «шшу бвропу». ДемократичнГ вимоги аль-терглобалГстГв спрямованГ на збереження та змщ-нення громадського контролю над проблемою вирГ-шення долГ людей у краМ, регГонГ, суспГльствГ, свт. Саме тому ключовими пунктами !хньо! програми е соцГальнГ питання [6, с. 7]. Таким чином, можна заува-жити, що Гдеолопя альтерглобалГзму виникла на базГ неолГберально! моделГ глобалГзацГ! з Г! негативними наслГдками та суперечностями.
ПрибГчники альтерглобалГстського руху акцен-тують увагу на тому, що необхГдна нова модель глобалГзацГ!, якш були би притаманш такГ ознаки:
+ збалансованГсть мГж ринковими та зовншнГ-
ми регуляторами у свГтовому масштабГ; + дотримання громадянських прав Г свобод, визнання культурно! самобутностГ вах народГв свГту;
+ перевага економГки над полГтикою, розвиток дГалогу та партнерства цившзацш, проголо-шення взаемодГ! та сшвпращ унГверсальними формами людських вГдносин; + визнання специфГчних потреб розвитку сус-пГльства, забезпечення балансу штереав Г рГвностГ можливостей для всГх кра!н; + формування ефективного мехашзму коорди-нацГ! дГй нацГональних держав, демократиза-цГя дГяльностГ мГжнародних оргашзацш; + скасування практики подвГйних стандартГв у вГдносинах мГж кра!нами, лшвГдац1я штучних бар'ерГв для поширення знань та шформаци, розширення доступу до нових Гдей, науково-технГчних досягнень з метою зростання до-бробуту та якостГ життя населення всГх кра!н; + залучення незалежних громадських Г на-укових органГзацГй до розробки та прийняття господарських рГшень на всГх рГвнях влади, забезпечення бГльшо! ГнформованостГ сус-пГльства щодо проблем глобалГзацГ!; + екологГчна та соцГальна спрямованГсть еконо-
мГчного розвитку; + спГвпраця нацГональних держав Г мГжнародних органГзацГй у виршенш глобальних проблем.
ВибранГ антиглобалГстами способи опору - де-монстративне хулГганство, навмиснГ зГткнення з по-лщею - поки дГють успГшно. Уа цГ, безумовно, не-привабливГ, а часом Г просто варварськ дГ! та вчин-ки не повинш, однак, вГдводити вбГк вГд розумшня антиглобалГзму як визрГлого народного протесту проти зростаючо! несправедливостГ сучасного свГту, всепроникного засилля великого капГталу, що прагне, очоливши процес ГнтернацГоналГзацГ! свГтових госпо-
о ^
ш СП
О
о
Q_
дарських звязкГв, навязати людству власш закони гри Г навГчно закрГпити подГл свГту на бГдних (кра!ни, що розвиваються) Г багатих (кра!ни «золотого мГ-льярда»), а всередиш «свГту багатих» - на дуже бага-ту елГту, середнш клас, що и обслуговуе, Г абсолютних маргшалГв [7].
ВИСНОВКИ
Можна зазначити, що альтерглобалГзм вГдГграе важливу роль у трансформацшнш економГцГ, спря-мований у сво!й д1яльностГ на змщнення системи са-моуправлГння та протидго укрГплення влади корпоративного кашталГзму, що сприятиме побудовГ ново! моделГ глобалГзацГ! та покращенню рГвня життя на засадах глобального свГтового спГввГдношення. Таким чином, в умовах трансформацшних процесГв подальше дослГдження альтерглобалГзму е необхГдним для досягнення сощально-економГчно! стабГльностГ суспГльства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Альтерглобализм и антиглобалистские движения в современном мире : сб. обзоров и реф. / РАН. ИНИОН. Центр науч.-информ. исслед. глобал. и регион. пробл. Отд. глобал. пробл. М., 2006. 152 с.
2. Алле М. Глобализация: разрушение условий занятости и экономического роста: Эмпирическая очевидность. М. : ТЕИС, 2003. 314 с.
3. Валлерстайн И. Мир, в который мы вступаем: 2000-2050 гг. Россия и современный мир. 2001. № 1. С. 64-75.
4. Глобалистика // Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / гл. ред.: И. И. Мазур, А. Н. Чумаков. М.; СПб.; Н. Й. : ИЦ «ЕЛИМА», ИД «Питер», 2006. 1160 с.
5. Глобализация мирового хозяйства : учебное пособие / под ред. М. Н. Осьмовой, А. В. Бойченко. М. : ИНФРА-М, 2006. Т. VIII. 376 с.
6. Кальченко Т. В. Глобальна економ^а : навч. поаб. Ки!в : КНЕУ, 2009. 364 с.
7. Самойлов О. Ф. Теорiя та практика антиглобалкт-ського руху. URL: http://vmv.kymu.edu.Ua/v/p09/16.pdf
8. Hirst P. The Global Economy: Myths and Realities. International Affairs. 1997. Vol. 73. No. 3. P. 409-425.
9. Ohmae K. The End of Nation State. The Rise of Regional Economies. London : Harper Collins, 1995. 224 p.
10. Patomaki H. The Tobin Tax: A New Phase in the Politics of Globalization? // Globalization and Economy. Vol. 2: Globalizing Finance and the New Economy / ed. by P. James, H. Patomaki. Los Angeles : Sage publications, 2007. P. 326-340.
REFERENCES
Alle, M. Globalizatsiya: razrusheniye usloviy zanyatosti i ekonomicheskogo rosta: Empiricheskaya ochevidnost [Globalization: the destruction of conditions of employment and economic growth: Empirical evidence]. Moscow: TEIS, 2003.
Alterglobalizm i antiglobalistskiye dvizheniya v sovremen-nom mire : sb. obzorov i ref. [Alterglobalism and anti-globalization movements in the modern world: a collection of reviews and essays]. Moscow: RAN. INION. Tsentr nauch.-inform. issled. global. i region. probl. Otd. global. probl, 2006.
"Globalistika" [Globalistics]. In Mezhdunarodnyy mezh-distsiplinarnyy entsiklopedicheskiy slovar. Moscow; St. Petersburg; New York : ITs «ELIMA»; ID «Piter», 2006.
Globalizatsiya mirovogo khozyaystva [The globalization of the world economy], vol. VIII. Moscow: INFRA-M, 2006.
Hirst, P. "The Global Economy: Myths and Realities". International Affairs, vol. 73, no. 3 (1997): 409-425.
Kalchenko, T. V. Hlobalna ekonomika [Global economy]. Kyiv: KNEU, 2009.
Ohmae, K. The End of Nation State. The Rise of Regional Economies. London: Harper Collins, 1995.
Patomaki, H. "The Tobin Tax: A New Phase in the Politics of Globalization?" In Globalization and Economy, vol. 2: Globalizing Finance and the New Economy, 326-340. Los Angeles: Sage publications, 2007.
Samoilov, O. F. "Teoriia ta praktyka antyhlobalistskoho rukhu" [The theory and practice of anti-globalization movement]. http://vmv.kymu.edu.ua/v/p09/16.pdf
Vallerstayn, I."Mir, v kotoryy my vstupaem: 2000-2050 gg." [The world we are entering: 2000-2050]. Rossiia i sovremennyy mir, no. 1 (2001): 64-75.
<C
CO
<C
lq
О
< £
Si
Ш
