CC BY
27
УДК 656.015
Запропоновано алгоритм визна-чення м^ця розташування зупиноч-ного пункту м^ького пасажирського транспорту, що забезпечуе м^мум сукупних сустльних витрат паса-жирiв, що користуються маршрутом та використовуючи стутнь небезпеки конфлштног точки пере-тинання транспортних i тшохидних пототв
АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ М1СЦЯ РОЗТАШУВАННЯ ЗУПИНОЧНОГО ПУНКТУ М1СЬКОГО ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ
О. М. £ р м а к
Астрант
Кафедра транспортних систем i лопстики Хармвська нацюнальна академiя мюького господарства вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61002 Контактний тел.: (057)755-23-99
1. Вступ
Основш умови, як повинш по можливосп забез-печуватися при виборi мiсця зупиночного пункту, зво-дяться до наступного: безпека руху основного потоку людей, що користуються даним маршрутом, мжмаль-нi перешкоди для переважних напрямкiв транспортних потоюв, скорочення вiдстанi пiшохiдного тдхо-ду до основних об'eктiв тяжшня [1].
Вiд правильного розмiщення зупиночних пункпв залежить не тiльки вщстань пiшохiдних пiдходiв i зруч-шсть пересадок, а отже, i загальна витрата часу пасажи-ра на пересування, але й швидкосп руху транспортних засобiв (експлуатацiйна i швидюсть сполучення).
2. Аналiз останнiх публжацш
Автори [2] вирiшують оптимiзацiйну задачу по економп часу пересування пасажиром в залежност вiд довжини перегону, яка е соцiальною.
Iншi дослвдники [3], розглядали сукупнiсть витрат сустльства, якi пов'язанi з наявнiстю зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту. Таким чином була сформована модель загальних витрат, яка е по свош суп соцiально-економiчною i и можливо оптимь зувати за рахунок перерозподшу довжини перегонiв.
Що стосуеться розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту в межах перехре-стя, то деяк з них [4] вважають, що зупиночнi пункти мкького пасажирського транспорту необхiдно розта-
шовувати за перехрестям або площею, бшя тротуарiв на вiдстанi вiд перехрестя не далi 20-25 метрiв. При цьому меншi затримки автобусiв на перехресп перед заборон-ними сигналами свгглофора, кращi умови безпеки.
3. Мета та постановка задачi
Основною метою е розробка алгоритму визначен-ня мкяця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту на поточнш довжинi маршруту, що забезпечуе мжмум сукупних суспiльних витрат пасажирiв, що користуються маршрутом.
Задачами дослщження е:
- визначення порядку проведення натурних дослщ-жень вихщних даних моделi;
- проведення розрахунюв по моделi;
- визначення оптимального мкця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту;
- зображення алгоритму визначення оптимального мшця розташування зупиночного пункту мшького па-сажирського транспорту схематично.
4. Ршення задачi
Вiдповiдно до ДБН 360-92 "Мктобудування. Пла-нування i забудова мiських i сiльських поселень", роз-дiл 7 - "Транспорт та вулично-дорожня мережа"[5]:
1. Дальшсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мшького пасажирського транспорту варто
приймати не б^ьше 500 м. У загальномшькому центрi дальнiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мiського пасажирського транспорту ввд об'eктiв ма-сового ввдвщування повинна бути не б^ьше 250 м; у виробничих i комунально-складських зонах - не бiльше 400 м вiд прохiдних тдприемств; у зонах масового ввд-починку й спорту - не б^ьше 800 м вщ головного входу.
В умовах складного рельефу при ввдсутносп спе-цiального пiднiмального транспорту ввдсташ тшохщ-них пiдходiв до зупинок мшького транспорту (радiуси тшохщно! доступностi зупинок) варто зменшувати залежно ввд величини ухилiв мiсцевостi за аналопею з радiусами, наведеними в додатку 6.3, таблиця 2 [5].
У районах шдивщуально! садибно! забудови даль-нiсть пiшохiдних пiдходiв до найближчо! зупинки мiського пасажирського транспорту може бути зб^ь-шена в бшьших, великих i найбiльших мктах до 600 м, у малих й середшх - до 800 м.
2. Вщсташ мiж зупинними пунктами на лжях мiського пасажирського транспорту в межах територп населених пункпв варто приймати, м:
- для автобуав, тролейбусiв i трамва'в 400-600;
- експрес-автобусiв i швидюсних трамва'в 8001200;
- метрополитену 1000-1500;
- електрифiкованих залiзниць 1500-2000.
Вщповщно до вимог до розмщення, обладнання
та утримання зупинок на маршрутах пасажирського автомобiльного транспорту [6]:
1. Зупинки на мкьких автобусних маршрутах по-виннi розташовуватись поблизу пасажиротвiрних i пасажиропоглинальних пунктiв: житлових масивiв, пiдприемств, культурно-побутових закладiв, торго-вельних центрiв, мiсць масового вiдпочинку населен-ня, залiзничних станцiй, рiчкових i морських портiв, аеропортiв, станцiй метрополитену тощо.
2. Розмiщення зупинок на вулично-дорожнш мере-жi повинно вщповщати таким основним вимогам:
- якнайзручшшого i безпечного пiдходу до основ-них об'ектiв, масово вiдвiдуваних громадянами;
- якнайменшого зниження пропускно! здатноси мiськоi вулицi (дороги);
- якнайменших взаемних перешкод мiж рiзними видами мкького транспорту;
- зручностi пересадки з одного виду мшького транспорту або маршруту на шший;
- безпеки дорожнього руху.
3. У мшцях перетину, вiдгалуження або збiжностi автобусних маршрутiв розмiщення зупинок повинно забезпечувати не лише зручшсть пересадок, а й зручшсть користування маршрутами одного напрямку.
4. У мшцях перетину маршрутiв зупинки слщ роз-мiщувати так, щоб пасажири не перетинали про'зно! частини вулищ (дороги).
5. Автобуснi зупинки слщ розмiщувати, як правило, за перехрестям вулиць та дорш
6. Розмщення автобусних зупинок до перехрестя вулиць i дорiг припустиме у виняткових випадках, зокрема у раз^ якщо:
- до перехрестя знаходиться великий масово вщ-вщуваний громадянами об'ект або вхiд до тдземного пiшохiдного переходу;
- резерв пропускно! здатностi про'зно! частини вулищ (дороги) до перехрестя б^ьший, шж за ним;
- час, який пасажири витрачають на пересадку, значно скорочуеться;
- поряд з перехрестям розпочинаеться тд'!зд до мосту, естакади, тунелю, шляхопроводу тощо або зна-ходиться залiзничний пере'зд.
Таким чином ми бачимо, що розмiщення зупи-ночних пунктiв не носить шяко! конкретики. Тому ми пропонуемо алгоритм визначення мкця розташу-вання зупиночного пункту мiського пасажирського транспорту, що водночас забезпечуе мжмум витрат i безпеку руху.
Вихiдними величинами для розрахунку мкця роз-ташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту е пасажиропотж слiдування F(x)сл та утворюючий пасажиропотiк F(x)вx . Для цього, ви-користовуючи методи обстеження пасажиропотоюв, необхiдно на дiлянках по сто метрiв визначити потоки пасажирiв на всiй довжинi маршруту.
Наступним етапом, використовуючи анкетування, необхiдно визначити вартшть пiшого руху та вар-тiсть вiльного часу пасажира, що знаходиться в салош транспортного засобу.
Використовуючи щльову функцiю [3], було отрима-но модель визначення оптимально! довжини перегону
V. ■(t ■ С Т(х)сл+С +1 ■ N -С ■ АТЗ)
п 1ш \ зп пас \ / зп зп шв шв Тз /
2Т(х)вх Сп1ш ■ К
при
к
Ъйг
(1)
(2)
де ^ - швидкiсть руху пiшохода, км/год.; taп - час стоянки на зупиночному пункп, год.; Спас,Сшш - вартiсть вiльного часу пасажира та пiшого руху вщповщно, грн.;
F(x)сл - пасажиропотш шляху слiдування, пас.; - варпсть утримання зупиночного пункту, грн.;
С
- кiлькiсть шкщливих викидiв в атмосферу, кг/год.; Сшв - варпсть шкiдливих викидiв в атмосферу, грн./кг; АТЗ - кiлькiсть транспортних засобiв, од.; F(x)вх - утворюючий пасажиропотж, пас.; К - сукуптсть поправочних коефiцiентiв; к
^- сума i-их витрат суспшьства пов'язаних з робо-тою зупиночного пункту мiського пасажирського транспорту, грн.
Таким чином отримуемо оптимальну довжину перегону при умов^ що сума сустльних витрат пов'язаних з роботою зупиночного пункту буде мтмальною.
Але, якщо таким мiсцем е перехрестя дорщ тодi необхiдно визначити найбезпечшше розташування зупиночного пункту за залежшстю [7]:
Gп = 0,0025 + 0,00092^ (N,5 ■ ^КП")
(3)
де NТi - годинна штенсившсть руху транспортних потокiв у конфлжтнш точцi пiшохiдного переходу, авт/год; NПi - годинна iнтенсивнiсть руху пiшоходiв у конфлiктнiй точцi тшохщного переходу, пiш/год; к - кшьюсть точок, в яких конфлiктують транспорты та шшохщт потоки.
Схема алгоритму визначення мкяця розташування зупиночного пункту мюького пасажирського транспорту
Для цього додатково необхвдно визначити штенсив-шсть руху транспортних засобiв на перехресп та коре-спонденцii пасажирiв по напрямках. Також визначити схему оргашзацп дорожнього руху на перехрестя а саме регульоване чи нерегульоване. Якщо регульоване, то кiлькiсть фаз регулювання та схему пофазного розЧзду.
Визначивши сумарну ступiнь небезпеки конфлж-тних точок перетинання пiшохiдних i транспортних потокiв при органiзацii зупиночного пункту до та тсля перехрестя робимо висновок про найбезпечш-ше розташування зупиночного пункту мшького паса-жирського транспорту.
Використовуючи вище сказане зобразимо схему алгоритму визначення мкяця розташування зупиночного пункту мкького пасажирського транспорту (рисунок).
5. Висновки
Провiвши аналiз нормативних докуменив по роз-мiщенню зупиночних пункпв мiського пасажирського транспорту було виявлено, що конкретш реко-мендацii вiдсутнi та взагалi неврахована величина пасажиропотоюв.
Тому розроблений алгоритм визначення мкяця розташування зупиночного пункту мшького паса-
жирського транспорту дозволить обирати оптимальну довжину перегону, що забезпечуе мжмум сукупних суспiльних витрат пасажирiв та найбезпечнiше розташування в зош перехрестя.
Лiтература
1. Клинковштейн Г.И. Организация дорожного движения. - М.: Транспорт, 1982. - 240 с.
2. Ефремов И.С., Кобозев В.М., Юдин В.А. Теория городских пассажирских перевозок. - М.: Высшая школа, 1980. - 535 с.
3. брмак О.М., Доля В.К. Визначення довжини перегону на маршрутах МПТ. - Зб. наук. праць, вип. 85. - Харгав: Вид. УкрДАЗТ, 2007. - С. 104-108.
4. Спирин И.В. Перевозки пассажиров городским транспортом. - М.: Транспорт, 2002. - 286 с.
5. ДБН 360-92 "Мютобудування. Планування 1 забудова мюьких 1 сшьських поселень".
6. Наказ Мшютерства транспорту Украши "Про затвер-дження Порядку 1 умов оргашзацп перевезень пасажи-р1в та багажу автомобшьним транспортом" № 762 вщ 05.11.2001 р.
7. Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов. - М.: Транспорт, 1990. - 240с.
