CC BY
205
7. Босенко О.В. Стратегічне внутріфірмове 9. Підхід до стратегії розвитку підприємства
планування // Праці молодих учених. Економічні науки, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.b-2010, № 4. news.narod.ru/management/ppodhod 2.htm
8. Коцарь І.В. Процедура формування стратегії розвитку підприємства // Сучасні наукомісткі технології,
2006, № 1.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Кірдіна О.Г.
Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Боровик Ю.Т.
УДК 656.078
АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ТРАНСІ ІОРТНО-ІОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ НА БАЗІ
МОРСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОРТІВ
КовбатюкМ.В., к.е.н., доцент (КДАВТ)
Одним з напрямків розвитку українських морських портів для активізації інтеграції в міжнародну транспортно-логістичну систему є створення на їх базі транспортно-логістичних центрів. Для вибору виду логістичного центру на базі порту в статті представлений відповідний алгоритм.
Ключові слова морський торгівельний порт, транспортно-логістичний центр, алгоритм.
АЛГОРИТМ СОЗДАНИЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГИСТИЧЕСКОГО ЦЕНТРА НА БАЗЕ МОРСКОГО ТОРГОВОГО ПОРТА
КовбатюкМ.В., к.э.н., доцент (КГАВТ)
Одним из направлений развития украинских морских портов для активизации интеграции в международную транспортно-логистическую систему является создание на их базе транспортно-логистических центров. Для выбора вида логистического центра на базе порта в статье представлен соответствующий алгоритм.
Ключевые слова морской торговый порт, транспортно-логистический центр, алгоритм.
ALGORITHM OF TRANSPORT AND LOGISTICS CENTRES FORMATION ON THE BASE OF SEA COMMERCIAL PORTS
Kovbatyuk M. V.
Summary. One of the directions in development of Ukrainian seaports for integration into international transport and logistics system is formation of transport and logistics centers on their base. To choose the type of logistics centre on the base of seaport relevant algorithm in the article is represented.
Key words: sea commercial port, transport and logistics centre, algorithm.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями. Морські порти України є найважливішою складовою частиною не тільки транспортної, але і виробничої інфраструктури країни. Особлива роль портів в економіці визначається тим, що вони розташовані на напрямках міжнародних транспортних коридорів, а також тим, що через них проходить адміністративний та економічний кордон України. Порти виконують роль пунктів стиковки (перехідних мостів) між транспортною системою, а відповідно і економікою України з світовою транспортною системою та економіками іноземних держав.
В умовах пошуку оптимального способу організації змішаних, інтермодальних та мультимодальних перевезень, а також інтеграції в міжнародну транспортно-логістичну систему на перший план виходить можливість створення в порту транспортно-логістичних центрів.
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Питання логістичного обслуговування, формування логістичних систем на підприємствах водного транспорту взагалі та в морських портах, зокрема, розглядаються в наукових працях таких вчених, як Баришнікова В.В. [1], Вінніков В.В. [2], Костоглодов Д.Д. [3], Ларіна Р.Р. [4], Г.Маліндретос,
І. Христодулу-Вартоси, М.Я.Постан,
І.М.Москвиченко, О.О.Балобанов [5], Окландер М.А.[6], Примачов М.Т., Примачова С.І. [7], Урбанський І. [8] та інші.
Але на сьогоднішній день немає чітко визначеного механізму створення транспортно-логістичного центру на базі морського торгівельного порту.
Невирішена частина загальної проблеми. Світовий досвід свідчить про те, що створення на базі портів транспортно-логістичних центрів підвищує рівень їх конкурентоспроможності, в той же час, й досі не розроблено механізму, який би визначав можливість створення логістичного центру певного виду.
Метою статті є створення алгоритму для вибору виду логістичного центру на базі порту.
Сьогодні в портах створюються логістичні центри різних видів, кожен з яких має свої особливості. В Україні на даному етапі розвитку портового господарства морський торговельний порт не можна класифікувати як логістичний центр. Проте аналіз діяльності портів та сучасні тенденції у розвитку глобальної логістики дозволяють виділити три основні типи логістичних центрів, які можна створити на базі наших портів з урахуванням їх особливостей: портовий кластер; інтермодальний хаб; керуючий транспортно-логістичний центр.
Суть кластерної концепції полягає у розгляді економіки не в рамках галузі, а в регіональному розрізі. Це твердження має серйозну економічну базу, оскільки з підприємствами та організаціями портової діяльності взаємодіє велика кількість підприємств та організацій інших галузей, рівень розвитку яких формує економічне середовище регіону та їх неможливо розглядати у відриві від портової діяльності.
Викладення основного матеріалу дослідження. Логістичний центр - об’єкт просторово-функціональний: залізничний,
контейнерний термінали, територія складських площ, зона митного контролю, зона логістичних послуг; простір, в якому концентруються супроводжуючі послуги; фінансові установи, офісні приміщення; зона рекреації і т.п.
Зважаючи на вимоги, що висуваються до транспортно-логістичних центрів у світовій практиці та на особливості розвитку портового господарства в нашій країні, при створенні транспортно-логістичного центру на базі порту (групи портів) необхідно керуватися наступними принципами, що наведені на рисунку 1.
Портовий кластер - місцева виробнича система, зазвичай об’єднує портовий комплекс та інші підприємства, що надають різноманітні додаткові послуги. Такі послуги дозволяють підвищити конкурентоспроможність портового комплексу.
Використання кластерної концепції дозволить налагодити взаємовигідну співпрацю між підприємствами та з органами державної влади, освітніми, науковими установами, іншими організаціями, що забезпечують нормальне
функціонування портового господарства. У той же час інвестиції,спрямовані на поліпшення умов функціонування всього кластеру, принесуть користь відразу багатьом підприємствам різних сфер господарювання, які пов’язані з портовою діяльністю.
Таким чином, портовий кластер може розглядатися як один із варіантів транспортно-логістичної системи на базі морського торговельного
> мінімізація логістичних витрат;
> інтегрована інформаційна складова;
> верховенство логістичних принципів;
> календарне планування завантаження суміжних видів транспорту;
> вибір учасників об’єднання за критерієм ефективності взаємодії;
> наявність конкурентних переваг;
> відносини з вантажовласниками за принципом єдиної відповідальності;
> врахування й розвиток економічних інтересів учасників;
> диспетчеризація процесу перевезення;
> комерційна структура у вигляді транспортної компанії.
Рис. 1. Принципи створення транспортно-логістичного центру
порту. Особливістю такого виду організації портового господарства є розвинена у регіоні наукова діяльність, наявність фінансово-кредитної та консалтингової інфраструктури. Також не менш важливою є готовність місцевих органів самоврядування до співпраці. Ефективна реалізація подібних проектів можлива лише при безпосередній позитивній участі місцевої влади, тому що плани розвитку регіону повинні корелювати зі стратегією розвитку портового господарства даного регіону. Результатом такої взаємодії буде вирішення проблеми ефективного розвитку всіх учасників портового кластеру, що дозволить максимально використати можливості зростання рівня конкурентоспроможності регіону та галузі.
Іншим варіантом організації транспортно-логістичної інфраструктури в Україні є трансформація морського торговельного порту в інтермодальний хаб (азіатська модель), структура якого включає безпосередньо сам порт, індустріальну зону, спеціальну зону та вільну економічну зону. В індустріальній зоні розміщується промислове виробництво, тут відбувається переробка сировини, упакування та маркірування товару. В спеціальній зоні проводяться такі операції над вантажами, як складування, транспортування та торгівля.
Інтермодальний хаб надає послуги, пов’язані з повною обробкою товарно-матеріальних запасів: доставка вантажу, митне очищення, розпакування, доставка на склад, створення всіх необхідних умов для зберігання та обслуговування під час зберігання, перевантаження на інші види транспорту, відслідковування вантажів у процесі їхнього транспортування.
Морський порт, виступаючи у ролі хабу, може також займатися фідерними перевезеннями вантажів (морські перевезення на невелику відстань між,
щонайменше, двома портами з метою згрупування (розподілу) вантажів (звичайно контейнерів) в одному з цих портів для перевезення у відкритому морі чи після такого перевезення). Особливо це буде актуальним в тих місцях, де поряд розташовані морські та річкові порти.
Отже, головною особливістю інтермодального хабу буде наявність вільної економічної зони та діяльність як оператора змішаного перевезення.
Зважаючи на те, що рівень розвитку морських портів країни не однаковий, не всі порти зможуть впоратися з функціями інтермодального хабу, не кажучи вже про те, щоб виступати ядром портового кластеру.
У зв’язку з цим потрібно розглядати створення транспортно-логістичного центру розсіяного типу. Такий центр буде об’єднувати окремі запаси транспортної комунікації через спільну інформаційну платформу, а управління візьме на себе така структура як керуючий транспортно-логістичний центр (рисунок 2).
Така форма організації транспортно-логістичного центру необхідна за умов, коли порт не має виходів на міжнародні транспортні коридори, відсутні інвестиції у розвиток інфраструктури порту. Розвиваючись як самостійні, порти, що входять до такої організації, можуть спільно використовувати складські комплекси («сухі порти»), проводити консолідацію вантажів, співпрацювати з інтермодальними хабами за допомогою фідерних перевезень.
Основною конкурентною перевагою таких портів повинна бути сучасна інформаційна система.
Не зважаючи на певні організаційні відмінності даних видів транспортно-логістичних центрів, вони мають спільні місію та мету створення.
Рис.2. Модель керуючого транспортно-логістичного центру
Місією транспортно-логістичних центрів є підвищення завантаження міжнародних
транспортних коридорів, що проходять по території України, зокрема південного регіону, за рахунок забезпечення якісного транспортного сервісу на основі світового досвіду.
Метою створення транспортно-логістичного центру є отримання прибутку за рахунок збільшення обсягу перевезень транзитних вантажів через українські ділянки міжнародних транспортних коридорів; вдосконалення рівня організації експортно-імпортних і внутрішніх перевезень через порти України.
Для успішного вирішення проблем інтеграції торговельних портів необхідно вибрати відповідний механізм, який би дозволив визначити можливість організації того чи іншого виду транспортно-логістичного центру в конкретному порту.
Зважаючи на те, що кожен вид транспортно-логістичного центру, який створюватиметься на базі порту, має свої особливості, необхідно проводити оцінку відповідності цим особливостям і вимогам. Для цих цілей створимо алгоритм вибору раціонального варіанту формування транспортно-логістичного центру (рисунок 3).
Рис. 3. Блок-схема алгоритму вибору виду транспортно-логістичного центру
До параметрів, які задають певний вектор транспортно-логістичного розвитку порту, потрібно включати такі, що мають і суб’єктивний, і об’єктивний характер.
До об’єктивних характеристик відносимо: наявність вільної економічної зони (ВЕЗ); наявність науково-дослідних інститутів. До суб’єктивних факторів віднесемо значення показника рівня логістичного обслуговування.
В практиці логістики прийнято розраховувати цей показник як відношення кількісної оцінки теоретично можливого обсягу логістичного сервісу до кількісної оцінки фактично наданого обсягу логістичного сервісу.
Застосовуючи цей показник для визначення рівня логістичного сервісу в морському
торговельному порту України необхідно враховувати наступні їх особливості: серед портів немає таких, що можна віднести до портів третього покоління; визначити кількісну оцінку теоретичного та фактичного обсягу усіх можливих послуг дуже складно.
Враховуючи дані особливості, а також те, що саме порти третьої генерації можуть стати базою для створення логістичного центру, для розрахунку даного показника необхідно мати експертну оцінку відповідності основних видів діяльності порту, на базі якого планується створення транспортно-логістичного центру, тим видам, що характерні для портів третього покоління (таблиця 1).
Таблиця 1
Еволюція поколінь морських портів
Покоління Функції порту Роль порту
1 2 3
Перше ■ Перевантаження вантажів з морського транспорту на сухопутні види транспорту. ■ Тимчасове зберігання вантажів, що мають бути перевантажені. Перевантажувальний центр
Друге ■ Функції портів першого покоління. ■ Надання промислових і комерційних послуг, безпосередньо не пов’язаних з перевантаженням (наприклад, ремонт суден, комерційне зберігання вантажів на складах та ін.) Перевантажувальний та обслуговуючий центр
Третє ■ Функції портів першого та другого поколінь. ■ Логістичне обслуговування товаропотоків. ■ Адміністративні функції щодо інформаційного забезпечення транспортного процесу. ■ Співпраця порту з містом і надання консолідованих послуг у припортовій зоні. Ключова ланка логістичних ланцюгів
Четверте ■ Функції портів першого, другого та третього поколінь. ■ Створення зони економічного впливу порту і портового співтовариства, під яким розуміється об’єднання організацій, що приймають участь у просуванні товаропотоків через порт. Центр зони економічного впливу порту
Тому розрахунок рівня логістичного обслуговування порту зручно буде оформлювати у вигляді форми, що наведена в таблиці 2, де
характеристики будуть оцінюватися на відповідність портам третього покоління.
Форма для визначення оцінки послуг, що фактично надаються в порту
Таблиця 2
Назва порту Оцінка відповідності послугам портів третього покоління Сумарна оцінка
Логістичне обслуговування вантажопотоків Адміністративні послуги Екологічна діяльність Електронний документообіг Спрощення митних процедур Організаційна інтеграція
Для оцінки будемо застосовувати наступну шкалу: наявність певної категорії послуг в порту -«3», відсутність або на етапі впровадження - «1», наявність, але недостатньої якості чи кількості - «2».
Формула для розрахунку рівня логістичного обслуговування матиме вигляд:
де п - кількість напрямків діяльності логістичного центру;
LSI■ - бальна оцінка рівня розвитку і-го виду діяльності у порту, рівень логістичного обслуговування якого розраховується;
LSШI■ - бальна оцінка рівня розвитку і-го виду діяльності у порту третього покоління.
У нашому випадку п = 6, £ Ь8Ш, = 6x3 =
18.
Якщо рівень логістичного обслуговування порту Г| < 0,50, то рівень логістичного
обслуговування порту низький і необхідно виконати
наступні кроки: аналіз причин низького рівня обслуговування - розробка стратегії - реалізація стратегії.
Приймаючи до уваги те, що рівень логістичного обслуговування прямо залежить від асортименту послуг, які доступні клієнтам порту, то впливати на нього можна за допомогою впровадження стратегії диверсифікації. Тобто здійснювати перехід від односторонньої виробничої структури, що базується на одному виді діяльності, до багатопрофільного з широкою номенклатурою послуг. Метою диверсифікації як форми організації діяльності порту є зростання ефективності виробничо-господарських процесів за рахунок розширення асортименту та збільшення різноманітності портових послуг.
Збільшивши рівень логістичного обслуговування до середнього (0,50 < г| < 0,70) або високого (г| > 0,70), можна продовжувати проходження алгоритму.
Якщо рівень логістичного обслуговування середній (0,50<т|< 0,70), то необхідно перевірити виконання умови «Наявність спеціальної економічної зони». Якщо «ТАК», то отримуємо результат, що на базі даного морського порту доцільно створювати транспортно-логістичний центр типу
«Інтермодальний хаб».
Якщо рівень логістичного обслуговування високий (г| >0.70). то необхідно перевірити
виконання умови «Наявність науково-дослідних інститутів». Якщо «ТАК», то отримуємо результат, що на базі даного морського порту доцільно створювати транспортно-логістичний центр типу «Портовий кластер».
Якщо ж при перевірці умов «Наявність спеціальної економічної зони» та «Наявність
науково-дослідних інститутів» ми отримуємо «НІ», то на базі даного морського порту доцільно створювати транспортно-логістичний центр типу «Керуючий транспортно-логістичний центр».
Висновки. Таким чином, відбувається поступова зміна ролі портів у світовій економічній системі, вони вже не лише пункти перевалки товарів з морського на інші види транспорту, але й стратегічні пункти в організації зовнішньої торгівлі, сполучна ланка в інтегрованому транспортному ланцюзі, центри економічного і промислового зростання регіону. Сьогодні ефективно працюючий порт - це порт, що є ланкою транспортно-логістичної системи. Запропонований алгоритм дозволить визначити види логістичних центрів, які можуть бути створені в морських портах України.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Барышникова В.В. Современный порт в логистической цепочке доставки грузов /
В.В.Барышникова// Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії і практики. - Харків "ХАТ, 2009. - № 4 (8).- С.15-26.
2. Винников В.В. Логистика на водном транспорте /В.В.Винников. - Одесса: Феникс, 2004. -222 с.
3. Костоглодов Д.Д. Маркетинг и логистика фирмы / Костоглодов Д.Д., Саввиди И.И., Стаханов В.Н.
- М.: «Изд-во Приор», 2000. - 128 с.
4. Ларіна Р. Р. Теоретико-методологічні основи формування регіональних логістичних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук / Р. Р. Ларіна. — Харків. - 2006. - 34 с.
5. Транспортная логистика и интермодальные перевозки: учебн. пос. / Г. Малиндретос, И. Христодулу-Вартоси, М. Я. Постан, И. М. Москвиченко, А. О. Балобанов.- Одесса: Астропринт, 2004. - 164 с.
6. Окландер М. А. Формування логістичних систем підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук / М. А. Окландер. — Одеса. -2003. - 38 с.
7. Примачев Н.Т. Морские торговые порты в системе интермодальных транспортных сообщений / Примачев Н.Т., Примачева С.И. - Одесса: ИРПЭЭИ, 2001. - 214 с.
8. Урбанский И. Перспективы развития транспортной инфраструктуры и логистики в Украине / И.Урбанский // Порты Украины. - 2008. - № 5. - С. 1215.
9. Совершенствование управления морскими торговыми портами : учебное пособие / В.И. Чекаловец, А.Л. Колодин и др. - Одесса: ОНМУ, 2002. - 142с.
10. Степанов О.Н. Стратегическое управление развитием морского порта: монография. / О.Н.Степанов
- Одесса: Астропринт, 2005. - 328 с.
Рецензент д.е.н., професор КДАВТБоняр С.М. Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова І.В.
УДК 338.47:656.2
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
КостюкЖ.С., аспірант (УкрДАЗТ)
Досліджено складові економічної безпеки підприємства, основні проблеми забезпечення економічної безпеки на підприємствах залізничного транспорту, відокремлено елементи безпеки з урахуванням специфіки роботи галузі.
Ключові слова.: підприємство, економічна безпека, функціональні складові, залізничний транспорт.
