Алгоритм отлучения от искусственной вентиляции у детей с разными формами острой дыхательной недостаточности Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Орипнальш дозддження

УДК 616.24-008.4-085.816.2-053.2

DOI: 10.22141/2224-0586.16.2.2020.203148

Флик О.В.

Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на

Алгоритм в^лучення BiA штучно!' вентиляцп

■ W ■ ■ ■

в AiTen i3 рiзними формами гостро! дихально! HeAOCTaTHOCTi

Резюме. Актуальтсть. Важливою проблемою пед1атричних в1ддыень ттенсивног терапп е успшне вгд-лучення вгд довготривалог штучног вентиляцп легень (ШВЛ). Разом з тим в1дсутне консенсусне ршен-ня щодо основних ф1зюлог1чних параметр1в, як повинн бути досягнутI в процеа в1длучення вгд ШВЛ для успшног екстубацп пащента. Мета до^дження: описати й оцтити клтчну ефективтсть запропоно-ваного нами алгоритму в1длучення вгд ШВЛ у дтей ¡зрЬзними формами гострог дихальног недостатност1. Робочою була гтотеза, що тривалкть в1длучення вгд ШВЛ не залежить вгд показник1в газообмну (зокре-ма, ствв1дношень ра0/ГЮ2, Бр0/ГЮ2, тдексу оксигенацгг), роботи серцево-судинног системи (ударного тдексу, серцевого тдексу), функцп д1афрагми (зокрема, амплтуди гг рух1в I фракцгг стоншення) I нутри-тивного статусу пащента (р1вня транстиретину й ствв1дношення транстиретину/С-реактивного про-тегну), р1вня фосфору, кальщю I магшю сироватки кров1. Матерiали та методи. Нами проведене про-спективне когортне одноцентрове доЫдження у в1ддыенн1 анестезюлогп з л1жками ттенсивног терапп КНПЛьв1вськог обласног дитячог кл1шчног лжарщ «ОХМАТДИТ». До досл1дження включали пащент1в 1з гострою дихальною недостаттстю, як потребували ШВЛ через ттубацШну трубку понад 3 доби. Крите-р1ями виключення з доЫдження були: в1дмова законних представникв пащента вгд участ1 в доЫдженщ на будь-якому його етат, агональний стан пащента при надходженн на лкування Ш початок ШВЛ менше нгж через 48 год тсля попереднього в1длучення. До досл1дження були включенI 89 пацентгв вком 1 мгс. — 18рокв. Уах пацентгв було розподиено випадковим чином на 2 групи (за допомогою серв1су random.org). До анализу даних включений 81 пащент. Ми аналЬзували частоту успшного вгдлучення вгд ШВЛ (в1дсут-тсть потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год вгд моменту екстубацп пащента й припинення мехашчног тдтримки його дихання), а також тривалють проведения ШВЛ I тривалкть госттал1зацп у в1ддыенн1 ттенсивног терапп. Результати та обговорення. На етат проведення вгдлучення вгд ШВЛ на додаток до стандартного клтгчного огляду пащента нами було запропоновано використання алгоритму, що включае так етапи: переведення пащента в примусово-допом1жний чи допом1жнийрежим ШВЛз уль-тразвуковим ощнюванням функцп д1афрагми; ощнювання р1вня внутршньолегеневого шунтування кров1 й кисневог щни дихання за допомогою тдексгв (ра0/ГЮ2 або Бр0/П02, гндексу оксигенацгг); оптимгзащю гемодинамти (досягнення нормал1зацп тренд1в серцевого тдексу й ударного тдексу); оптим1защю нутри-тивного статусу й регрес загальног в1дпов1д1 оргашзму на запалення (за р1внем транстиретину й ствв1д-ношенням транстиретин/С-реактивний протегн); нормал1защю показникв р1вн.я неоргашчного фосфору, магшю та юшзованого кальцт сироватки кров1. Ми встановили, що в Iгруш успшно вгдлучилися вгд ШВЛ 72,1% пащент1в, тод1 як у II груп — 86,8 % (р = 0,05). Тривалкть проведення ШВЛ була вищою в II грум пащент1в пор1вняно з Iгрупою I становила 19,4 ± 2,6дня 123,1 ± 2,2 дня в1дпов1дно (р = 0,12). Тривалють госттал1защг у в1ддыенн1 ттенсивног терапп була вищою серед пащентгв I групи пор1вняно з II групою I становила 29,2 ± 3,1 дня 126,5 ± 3,6дня в1дпов1дно (р = 0,06). Висновки. Комплексний пгдхгд, що включае корекцю показник1в гемодинам1ки, досягнення оптимального р1вня газообм1ну, покращення нутритивного статусу й корекцю електролтного балансу з проведенням д1афрагмопротективног штучног вентиляцп легень, дозволяе тдвищити ймов1ртсть успшного в1длучення дтей вгд штучног вентиляцп легень. Ключовi слова: вгдлучення вгд штучног вентиляцп легень; дти; гостра дихальна недостаттсть

© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020

Для кореспонденци: Фтик Ольга Володимирiвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапп, Львiвський нацюнальний медичний ушверси-тет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: filyk_olha@meduniv.lviv.ua

For correspondence: Olha Filyk, PhD, Associate Professor at the Department of Anesthesiology and Intensive Therapy, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: filyk_olha@meduniv.lviv.ua

т

Вступ

Актуальною проблемою педiатричних вщдшень ш-тенсивно! терапи е устшне вiдлучення вiд довготрива-ло! штучно! вентиляци легень (ШВЛ). Кiлькiсть дггей, якi потребують ШВЛ у вщдшеннях штенсивно! терапи, коливаеться вiд 2—3 % до 15—18 % i залежить вiд профь лю вщдшення [4]. Водночас за останнi декшька мiсяцiв на фонi пандеми СОУГО-19 зросла кiлькiсть пацiентiв, якi мають тяжку дихальну недостатнiсть i потребують рестраторно! терапи. А наявнiсть у них тяжких супут-нiх захворювань знижуе шанси на успiшне одужання.

Визначення довготривало! ШВЛ за даними рiзних науковцiв вiдрiзняеться [1—5], проте перелш основних фiзiологiчних параметрiв, що повиннi бути досягнутi в пащента при и проведеннi, е практично однаковим, незалежно вiд дослшницько! групи, яка вивчае дану проблему [6]. За останш роки велика увага лiкарiв ш-тенсивно! терапи присвячена вивченню ролi функ-цiонування дiафрагми й запобiганню виникненню мiотравми дiафрагми як складово! неуспiшного вщлу-чення вщ ШВЛ [7]. Разом з тим у педiатричнiй прак-тищ вiдсутне консенсусне рiшення щодо основних фiзiологiчних параметрiв, що повиннi бути досягнул в процесi вiдлучення вщ ШВЛ для устшно! екстубаци пащента.

Метою нашого дослiдження було описати й ощни-ти клiнiчну ефективнють запропонованого нами алгоритму вщлучення вiд ШВЛ у дiтей iз рiзними формами гостро! дихально! недостатность Робочою була гшо-теза, що тривалють вiдлучення вiд ШВЛ не залежить вщ показник1в газообмiну (зокрема, сшввшношень раО2/БЮ2, 8рО2/БЮ2, iндексу оксигенаци), роботи серцево-судинно! системи (ударного шдексу, серце-вого iндексу), функци дiафрагми (зокрема, амплiтуди и рух1в та фракци стоншення) i нутритивного статусу пащента ^вня транстиретину й сшввшношення транстиретину/С-реактивного протешу), рiвня фосфору, кальщю i магнiю сироватки кровi.

Матерiали та методи

Нами проведене проспективне когортне одноцен-трове дослщження у вiддiленнi анестезiологií з лiжками штенсивно! терапи КНП Львiвськоí обласно! дитячо! кшшчно! лiкарнi «ОХМАТДИТ», що е клiнiчною базою кафедри анестезюлоги та штенсивно! терапи Львiв-ського нацiонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького з травня 2017 року по квггень 2020 року. До дослщження включали пацiентiв iз гострою дихальною недостатнiстю, якi потребували ШВЛ через iнтубацiйну трубку понад 3 доби. Критерiями виклю-чення з дослщження були: вiдмова законних представ-никiв пацiента вiд участ у дослiдженнi на будь-якому з його етатв, агональний стан пащента при надходжен-нi на л^вання й початок ШВЛ менше шж через 48 год пiсля попереднього вщлучення. До дослiдження були включеш 89 пацiентiв вiком 1 мю. — 18 рокiв. Усiх па-цiентiв було розподiлено випадковим чином на 2 групи (з допомогою сервюу random.org). У 3 пащентав вико-нати весь перелiк запропонованих нами методiв обсте-ження було неможливо, тому до аналiзу даних вони не

увшшли, ще в 5 пащенпв досягнути вiдповiдностi вшм запропонованим нами критерiям було неможливо, !х було виключено з аналiзу даних.

Отже, до I групи (п = 43) увiйшли дгга, яким проводили вiдлучення зпдно з прийнятими у вiддiленнi стандартами ощнювання готовностi до вщлучення (шляхом рутинного клiнiчного огляду й парактшчного ощню-вання). У II груш пащентав (п = 38) на додачу до стан-дартних показниюв оцiнювали в динамiцi показники газообмiну, зокрема спiввiдношення раО2/НО2, 8рО2/ БЮ2, iндекс оксигенаци, показники роботи серцево-судинно! системи (ударний шдекс, серцевий шдекс), функцiю дiафрагми (амплпуду и рухiв i фракцiю стоншення), нутритивний статус (рiвень транстиретину й сшввщношення транстиретину/С-реактивного проте!-ну), рiвень фосфору, кальцiю i магнш сироватки кровi. Вiдлучення вiд ШВЛ у обох групах пацiентiв почина-лося, коли стан пащента було стабшзовано, досягнуто регресування синдрому загально! вiдповiдi органiзму на запалення, вщбулося вiдновлення патерну спонтанного дихання, а також за наявност ковтального й каш-льового рефлексiв.

Ми аналiзували частоту успiшного вiдлучення вщ ШВЛ (вiдсутнiсть потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год вщ моменту екстубаци пацiента й при-пинення мехашчно! пiдтримки його дихання), а також тривалють проведення ШВЛ i тривалють госппатзаци у вщдшенш штенсивно! терапи.

Результати й обговорення

Довготривалою ШВЛ вважають тодi, коли вона вщ-буваеться понад 4 доби в пащенпв пiсля проведених операцш [1] чи понад 7—21 день у пащентав iз соматич-ною патологiею [2]. Iншi ж дослщження пролонгова-ною ШВЛ називають ту, яка проводиться у вже трахео-стомованих пацiентiв [3] або в тих, хто отримуе ШВЛ вдома чи в закладах палiативноí отки. Також iснуе визначення довготривало! ШВЛ як то!, що вщбуваеться понад 21 добу зi щоденною тривалiстю швазивно! чи нешвазивно! ШВЛ понад 6 год для дорослих пащентав [4], а для дггей — понад 21 добу зi щоденною тривалю-тю швазивно! чи нешвазивно! ШВЛ понад 6 год, i при цьому в один етзод вентиляци враховують також перерви в нш менше за 48 год [5].

Вщлучення вiд ШВЛ — це процес переходу вщ рес-шраторно! пiдтримки до самостiйно виконуваного дихання, що включае зниження параметрiв рестратор-но! пiдтримки при можливост пацiента пiдтримувати задовiльний рiвень газообмшу та власне екстубацiю. Успiшним можна назвати той процес вiдлучення вщ ШВЛ, коли пацiент може тдтримувати ефективний газообмiн при повному спонтанному диханш без жод-но! мехашчно! пiдтримки. Неуспiшним буде таке вщ-лучення, коли зусилля пацiента не здатш пiдтримувати ефективний газообмiн без мехашчно! пiдтримки за допомогою апарата ШВЛ. 6 декшька питань, на яы по-трiбно мати або знаходити вщповщ. По-перше, чому ж потрiбно перейматися процесом вщлучення? Вщо-мо, що екстубацiя може бути як передчасною (проведена до того моменту, як пащент буде готовим, юнуе

■

високий ризик екстрено! рештубаци, призводить до серцево-судинних порушень), так i запiзнiлою (вщ-строчення екстубаци, навiть якщо пацiент готовий до вщлучення, унаслiдок чого зростае ризик нозокомiаль-но! iнфекцií та ушкодження нижнiх дихальних шляхiв i легень). По-друге, чому важливо вчасно екстубувати пащента? Дiти, якi мали неустшне вiдлучення й екс-тубацiю i були повторно заiнтубованi впродовж на-ступних 48 год, мали суттево вищий рiвень летальностi порiвняно з тими, яю успiшно вiдлучилися вщ ШВЛ (20 % порiвняно з 2 %, р < 0,001) [8].

Причиною невдалого вщлучення найчастше е недостатньо ретельне оцiнювання вах факторiв, що впливають на ефективнють газообмiну. Також важли-ву роль вщграе бажання лiкарiв мiнiмiзувати ризик ускладнень для пацiента, пов'язаних iз проведенням ШВЛ, i таким чином передчасно вiдлучити його вiд ШВЛ. Найчастшими причинами невдалого вщлу-чення вщ ШВЛ у дiтей е постштубацшний набряк пiдзв'язкового простору, низький рiвень ресшратор-ного драйву, висоы показники роботи дихання до моменту екстубаци, тяжы порушення нутритивного статусу, що разом iз дисфункцiею дiафрагми внасль док довготривало! ШВЛ [7] можуть призводити до И атрофи, декомпенсаций роботи серцево-судинно! сис-теми внаслщок неможливостi пiдтримувати належний рiвень газообмiну.

На етапi проведення вщлучення вiд ШВЛ на дода-ток до стандартного ктшчного огляду пащента нами було запропоновано використання алгоритму (рис. 1), що включае таы етапи: переведення пащента в приму-сово-допомiжний чи допомiжний режим ШВЛ з уль-тразвуковим оцiнюванням функци дiафрагми; оцшю-вання рiвня внутршньолегеневого шунтування кровi й киснево! щни дихання з допомогою iндексiв (раО2/ БЮ2 або 8рО2/НО2, iндексу оксигенаци); оптимiзацiю гемодинамiки (досягнення нормалiзацií трендiв серце-вого iндексу й ударного шдексу); оптимiзацiю нутритивного статусу й регрес загально! вiдповiдi оргашзму на запалення (за рiвнем транстиретину та спiввiдно-шенням транстиретину/С-реактивного протешу) [9]; нормалiзацiю показник^в рiвня неоргашчного фосфору, магнiю та юшзованого кальцiю сироватки кровi [10, 11].

Порiвнюючи обидвi групи (табл. 1), ми встанови-ли, що в I груш усшшно вiдлучилися вщ ШВЛ 72,1 % пацiентiв, тодi як у II групi — 86,8 % (р = 0,05). Три-валють проведення ШВЛ була вищою в II груш па-щенпв порiвняно з I групою i становила 19,4 ± 2,6 дня i 23,1 ± 2,2 дня вiдповiдно (р = 0,12). Тривалють госпiталiзацií у вiддiленнi штенсивно! терапП була вищою серед пащенпв I групи порiвняно з II групою i становила 29,2 ± 3,1 дня i 26,5 ± 3,6 дня вiдповiдно (р = 0,06).

Рисунок 1. Алгоритм вдлучення в'щ ШВЛ у дтей '¡з р'зними формами гостроI дихально/ недостатност

Таблиця 1. Результати в^учення й тривалсть лкування пац1ент'1в iз гострою дихальною недостатнстю

Показник 1 група (п = 43) II група (п = 38) Р

Успiшне вiдлучення вiд ШВЛ, п (%) 31 (72,1) 33 (86,8) 0,05

Тривалiсть проведення ШВЛ, дш 19,4 ± 2,6 23,1 ± 2,2 0,12

Тривалiсть госпiталiзацií у вiддiленнi штенсивноТ терапií, днi 29,2 ± 3,1 26,5 ± 3,6 0,06

Висновки

Комплексний пiдхiд, що включае корекцш показ-никiв гемодинамiки, досягнення оптимального pÍBM ra3006MÍHy, покращення нутритивного статусу та корекцш електролггаого балансу з проведенням дiафраг-мопротективно! штучно!' вентиляцй' легень дозволяе пiдвищити ймовiрнiсть успiшного вiдлучення дiтей вiд штучно!' вентиляцй' легень.

Конфл^ ÏHTepecÏB. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту штерешв i власно'1' фiнансовоï защкавленос-ri при пiдготовцi дано! статтi.

Список лiтератури

1. Polito A., Patorno E., Costello J.M., Salvin J.W., Emani S.M., Rajagopal S. et al. Perioperative factors associated with prolonged mechanical ventilation after complex congenital heart surgery. Pediatr. Crit. Care Med. 2011. 12(3). e122-e126.

2. Monteverde E., Fernández, A., Poterala R., Vidal N., Siaba Serrate A., Castelani P. et al. Characterization of pediatric patients receiving prolonged mechanical ventilation. Pediatr. Crit. Care Med. 2011. 12(6). e287-e291.

3. Wakeham M.K., Kuhn E.M., Lee K.J., McCrory M.C., Scan-lon M.C. Use of tracheostomy in the PICU among patients requiring prolonged mechanical ventilation. Intensive Care Med. 2014. 40(6). 863-870.

4. MacIntyre N.R. et al. Management of Patients Requiring Prolonged Mechanical Ventilation. Chest. 2005. 128(6). 39373954.

^Ш

5. Sauthier М., Rose L., Jouvet P. Pediatric Prolonged Mechanical Ventilation: Considerations for Definitional Criteria. Respiratory Care. Jan 2017. 62(1). 49-53. DOI: 10.4187/respcare.04881

6. Effect of mechanical ventilator weaning protocols on respiratory outcomes in infants and children: A randomized controlled trial. JAMA. 2002. 288(20). 2561-2568. doi:10.1001/jama.288.20.2561.

7. Schepens Т., DresМ., HeunksL., Goligher E.C. Diaphragm-protective mechanical ventilation. Curr. Opin. Crit Care. 2019. 25. 7785. doi: 10.1097/MCC.0000000000000578.

8. Esteban A. et al. and the International Group of Mechanical Ventilation in Children. An international study of mechanical ventilation in children. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2001. 163. A30.

9. Фыик О.В. Pieenb транстиретину сироватки Kpoei та динамжа спiввiдношення транстиретину до С-реактивного протешу в дтей з гострою гiпоксемiчною дихальною недостат-тстю: поширетсть порушень та вплив на результати лжу-вання. Медицина невiдкладних статв. 2020. 1(104). 36-41. doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.16.L2020.196930.

10. Фыик О. Дефщит кальцю та магтю у дтей з гострою дихальною недостаттстю: проспективне когортне обсервацш-не до^дження. Медицина невiдкладних статв. 2019. 8(103). 3844. doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8J03.2019.192369.

11. Filyk O., Pidhirnyy Y. Phosphorus and magnesium level dynamics in critically ill mechanically ventilated children: the prospective cohort observational study. Бшь, знеболення та ттенсивна терапы. 2020.1. 22-27. DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(90).2020.193905.

Отримано/Received 04.01.2020 Рецензовано/Revised 12.01.2020 Прийнято до друку/Accepted 16.01.2020 ■

Филык О.В.

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина

Алгоритм отлучения от искусственной вентиляции у детей с разными формами острой дыхательной недостаточности

Резюме. Актуальность. Проблемой педиатрических отделений интенсивной терапии является успешное отлучения от длительной искусственной вентиляции легких (ИВЛ). Вместе с тем отсутствует консенсусное решение относительно основных физиологических параметров, которые должны быть достигнуты в процессе отлучения от ИВЛ для успешной экстубации пациента. Целью исследования было описать и оценить клиническую эффективность предложенного нами алгоритма отлучения от ИВЛ у детей с различными формами острой дыхательной недостаточности. Рабочей была гипотеза, что продолжительность отлучения от ИВЛ не зависит от показателей газообмена (в частности, соотношений ра02/ И02, 8р02/И02, индекса оксигенации), работы сердечно-сосудистой системы (ударного индекса, сердечного индекса), функции диафрагмы (в частности, амплитуды ее движений и фракции истончения) и нутритивного статуса пациента (уровня транстиретина и соотношения транстиретина/С-реактивного протеина), уровня фосфора, кальция и магния сыворотки крови. Материалы и методы. Нами проведено проспективное когортное одноцентровое исследование в отделении анестезиологии с койками интенсивной терапии КНП Львовской областной детской клинической больницы «ОХМАТДЕТ». В исследование включали пациентов с острой дыхательной недостаточностью, требующих проведения ИВЛ через интубационную трубку более 3 суток.

Критериями исключения из исследования были: отказ законных представителей пациента от участия в исследовании на любом из его этапов, агональное состояние пациента при поступлении на лечение и начало ИВЛ менее чем через 48 часов после предыдущего отлучения. В исследование было включено 89 пациентов в возрасте 1 мес. — 18 лет. Все пациенты было разделены случайным образом на 2 группы (с помощью сервиса random.org). В анализ данных включен 81 пациент. Нами проанализирована частота успешного отлучения от ИВЛ (отсутствие необходимости проводить ИВЛ в течение более 48 часов с момента экстубации пациента и прекращения механической поддержки его дыхания), а также длительность проведения ИВЛ и длительность госпитализации в отделении интенсивной терапии. Результаты. На этапе проведения отлучения от ИВЛ в дополнение к стандартному клиническому осмотру пациента нами было предложено использование алгоритма, включающего следующие этапы: перевод пациента в принудительно-вспомогательный или вспомогательный режим ИВЛ с ультразвуковой оценкой функции диафрагмы; оценивание уровня внутрилегочного шунтирования крови и кислородной цены дыхания с помощью индексов (ра02/И02 или 8р02/И02, индекса оксигенации), оптимизацию гемодинамики (достижения нормализации трендов сердечного индекса и ударного индекса), оптимизацию нутритивного статуса и регресс общего ответа

организма на воспаление (по уровню транстиретина и соотношения транстиретина/С-реактивного протеина), нормализацию показателей уровня неорганического фосфора, магния и ионизированного кальция сыворотки крови. Сравнивая обе группы пациентов, мы установили, что в I группе успешно отлучились от ИВЛ 72,1 % пациентов, тогда как во II группе — 86,8 % (p = 0,05). Продолжительность проведения ИВЛ была выше во II группе пациентов по сравнению с I группой и составила 19,4 ± 2,6 дня и 23,1 ± 2,2 дня соответственно (p = 0,12). Продолжительность госпитализации в отделении интенсивной терапии была выше среди пациентов

I группы по сравнению со II группой и составила 29,2 ± 3,1 дня и 26,5 ± 3,6 дня соответственно (р = 0,06). Выводы. Комплексный подход, включающий коррекцию показателей гемодинамики, достижение оптимального уровня газообмена, улучшение нутритивного статуса и коррекцию электролитного баланса с проведением диафрагмопротективной искусственной вентиляции легких, позволяет увеличить вероятность успешного отлучения от искусственной вентиляции легких у детей.

Ключевые слова: отлучение от искусственной вентиляции легких; дети; острая дыхательная недостаточность

O.V. Filyk

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

Algorithm for weaning from mechanical ventilation in children with different types of acute respiratory failure

Abstract. Background. Important problem of pediatric intensive care is successful weaning from mechanical ventilation. However, there is no consensus on the basic physiological parameters that have to be achieved during the weaning process for successful patient's extubation. The purpose of the study was to describe and evaluate the clinical effectiveness of our algorithm for weaning from mechanical ventilation in children with different forms of acute respiratory failure. The study hypothesis was that the duration of weaning from mechanical ventilation does not depend on gas exchange rates (paO2/FiO2 ratio, SpO2/FiO2 ratio, oxygenation index), cardiovascular function (stroke volume index, cardiac index), diaphragm function (amplitude of both hemidiaphragms movement, thickening fraction) and patient's nutritional status (transthyretin level and transthyretin/C-reactive protein ratio), phosphorus, calcium, and magnesium serum levels. Materials and methods. We conducted a prospective cohort single-center study at the Department of Anesthesiology and Intensive Care of Lviv Regional Children's Clinical Hospital "OHMATDYT". We included patients with acute respiratory failure who were mechanically ventilated via endotracheal tube for more than 3 days. Exclusion criteria in this study were: the refusal of the patient's legal representatives to participate in the study at any of its stages, the patient's agonizing state upon admission, and initiation of mechanical ventilation in less than 48 h after prior weaning. The study included 89 people aged 1 month — 18 years. All patients were randomly divided into 2 groups (using random.org). Eighty-one individuals were included in the data analysis. We analyzed the frequency of successful weaning from mechanical ventilation (no need in mechanical ventilation for more than 48 h from the moment of patient's extubation and dis-

continuation of any mechanical support), as well as the duration of mechanical ventilation and the length of stay in the intensive care unit. Results. During weaning from mechanical ventilation, in addition to the standard clinical examination of patient, we proposed the use of an algorithm, which includes the following steps: transition of the patient into support mode of mechanical ventilation, ultrasound examination of diaphragm function; evaluation of pulmonary shunt and oxygen cost ofbreathing with paO2/FiO2 ratio or SpO2/FiO2 ratio, oxygenation index; improvement of hemodynamics (achieving normalization of trends of cardiac index and stroke index); optimization of nutritional status and regression of the systemic inflammation response syndrome (by transthyretin level and transthyretin/C-reactive protein ratio); normalization of inorganic phosphorus, magnesium and serum calcium levels. We found that 72.1 % ofpatients were successfully weaned from mechanical ventilation in group I, while in group II — 86.8 % (p = 0.05). The duration of mechanical ventilation was higher in group II compared to group I: 23.1 ± 2.2 days and 19.4 ± 2.6 days, respectively (p = 0.12). The length of stay in the intensive care unit was higher among patients of group I in comparison with group II: 29.2 ± 3.1 days and 26.5 ± 3.6 days, respectively (p = 0.06). Conclusions. The comprehensive approach, which includes correction of hemodynamic parameters, achievement of optimal gas exchange level, improvement of nutritional status and correction of electrolyte balance with diaphragm-protective mechanical ventilation, allows us to increase the likelihood of successful weaning from mechanical ventilation in children.

Keywords: weaning from mechanical ventilation; children; acute respiratory failure