CC BY
25
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-025.58-053.6-072.15 ПЕАЬКО В.М., ЦЕЛУЙКО В.1.
Харювська медична академ'т пслядипломно! осв'пи, кафедра кардюлог'И та функцюнально!диагностики
АЛГОРИТМ для ненвазивоТ д1агностики ступеня порушення коронарного кровооб1гу у жнок,
■ __V ■ ■
ЯК1 перенесли ГОСТРИИ 1НФАРКТ мюкарда
Резюме. Уробоmi проведено аналЬз взаемозв'язку мiж факторамиризику, характером перебгу, лабора-торними, функцональними показниками серцево-судинно'1 системи iрезультатами гострого нфаркту мюкарда, з одного боку, та ступенем порушення коронарного кровообщ — з ншого на основi ретро-спективних даних (з результатами ангюграфiчних до^джень) 44 сторш хвороб жток, як перенесли тфаркт мшкарда. На пiдставi обробки отриманих даних за допомогою математично'1 моделi було створено алгоритм для нетвазивно'1 дiагностики ступеня порушення коронарного кровооб^у у жток. У ре-зультатi апробаци даний метод показав 100% чутливсть i 90% специфiчнiсть. Ключовi слова: шфаркт мшкарда, коронарш артери, нетвазивт критери диагностики.
Вступ
Результата клтчних дослщжень свщчать, що у жшок з гострим коронарним синдромом та ш-фарктом мюкарда (1М) рщше порiвняно з чоловь ками виявляеться обструкцiя коронарних артерш. За даними канадського Hamilton Health Sciences Angiography Registry, серед 23 771 пащента, яким уперше в житп була проведена коронарографiя, 38,4 % становили жшки. 39,7 % жшок та 21,3 % чо-ловЫв мали нормальш коронарш артерп або з невеликим атеросклеротичним ураженням (P < 0,01). Суттева обструктивна коронарна хвороба мала мю-це у 22,3 % жшок i 36,5 % чоловЫв (P < 0,01) в шшш публжацп [1]. У дослщженш WISE було показано, що близько 2/3 жшок, яким була проведена корона-ровентрикулографiя, не мають значних коронарних стенозiв [2].
Така ситуашя виявляеться при всiх формах гострого коронарного синдрому й у вс1х вжових групах [3—6]. Для визначення найбгльш ефектив-но! тактики лжування хворих на 1М рекомендовано проведення коронароангiографiчних досль джень, але в реальнш практицi з рiзних причин виникають обмеження з виконання ще! проце-дури [7]. Враховуючи, що у жiнок ураження коронарних судин зустрiчаються рiдше, ввдповвдно меншою е потреба в проведенш ангюграфп. Для виявлення групи пащенток, яким у першу чергу потр!бна коронарографiя, при проведеннi скри-ншгу можна використовувати неiнвазивнi крите-рп дiагностики.
6 в1рог1дний зв'язок м1ж факторами ризику, характером переб!гу, лабораторними, функцюналь-ними показниками серцево-судинно! системи (ССС) i результатами Г1М, з одного боку, та ступенем порушення коронарного кровообпу, з шшо-
го боку, що дае можливiсть для розробки методiв прогнозування ступеня ураження коронарних артерш [8].
Метою дослщження була розробка нешвазивних критерпв та дiагностичного алгоритму для ощнки ступеня порушення коронарного кровообпу в жь нок, яю перенесли гострий iнфаркт iз подальшим використанням !х для вiдбору пащенпв для першо-чергового проведення ангiографiчниx дослiджень коронарних артерiй iз вибором тактики л^ван-ня — шгервенцшних i xiрургiчниx втручань або консервативного л^вання.
Матер1ал i методи
Для обГрунтування можливостi вирiшення цьо-го завдання були сформованi двi групи жiнок: перша група (n = 22), до яко! входили xворi з вираже-ним (> 50 %) порушенням коронарного кровооб^, i друга (контрольна) група (n = 22), що складалась з хворих iз незначним порушенням коронарного кровообпу або iнтактними коронарними артерiя-ми. На пiдставi аналiзу iсторiй хвороби у всix жшок було тдтверджено дiагноз iнфаркту мюкарда. Для верифжацп ступеня ураження коронарних артерш уам жiнкам проведено коронароангiографiчне до-слiдження на апаратi BV Pulsera (Philips, Нщерлан-ди). Було проаналiзовано фактори ризику, спадковi чинники, характер перебпу 1М, лабораторнi, функ-цiональнi показники ССС та результати Г1М в обох групах. Для математично! обробки даних викорис-тано метод неоднорщно! послщовно! процедури Вальда — Генкiна (Гублер 6.В., 1978).
© Педько В.М., Целуйко В.1., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
Перевага цього методу аналiзу даних перед ш-шими полягае в тому, що вш не потребуе знання закошв розподшення B^ip™, у зв'язку з чим вона може бути ощнена як параметрична. Ця процедура проста i близька до лжарського мислення у сво!й логiчнiй основi та дозволяе пропуски в обстеженш хворих. Даний метод забезпечуе мiнiмiзацiю числа кpокiв процедури pозпiзнавання i, вщповщно, сут-теве зменшення числа ознак, необхiдних для дiагно-зу (Гублер 6.В., 1978).
Результата та обговорення
Ретроспективний ан^з отриманих даних вста-новив, що у груш зi значними порушеннями коронарного кpовообiгу стосовно контрольно! групи ви-явлена вipогiдно бшьша частка хворих iз наявнiстю АГ до 1М у 3,2 раза (86,4 i 27,3 %; p < 0,001); мало-рухливого способу життя — у 2,1 раза (95,5 i 45,5 %; p < 0,001); iшемiчноl хвороби серця (1ХС) до Г1М — у 2,2 раза (50 i 22,7 %, p < 0,05); серцево! недостатшс-тi (СН) до Г1М — у 3,5 раза (63,6 i 18,2 %; p < 0,001), при цьому частка жшок iз СН II ст. до Г1М стано-вила 31,8 i 0 % (p < 0,001); iз гострим порушенням мозкового кровообку (ГПМК) до 1М — 3,1 i 0 % (p < 0,05) вщповщно. Отpиманi данi свщчать про те, що фактори ризику Г1М е патогенетично значими-ми щодо розвитку Г1М i формування тяжкостi по-рушень коронарного кровооб^.
Враховуючи, що за цiлим рядом фактоpiв вста-новлено лише тенденщю до 1х домiнування у хворих та у зв'язку з можливим ефектом сумацп (синер-гiзму) цих фактоpiв, була проведена комплексна ощнка вipогiдностi розб1жностей уск фактоpiв за допомогою кpитеpiю знакiв. У тому випадку, коли частота зустpiчальностi фактора у 1-й груш переви-щувала таку у 2-й гpупi > 5 %, ставили знак (+), якщо навпаки — знак (—). При piзницi < 5 % фактор не враховувався (табл. 1).
З табл. 1 видно, що з одинадцяти фактоpiв по десяти з них виявлено домшування у хворих iз ви-раженим порушенням коронарного кровооб^, що за крт^ем знакiв свщчить про невипадковiсть указаних pозбiжностей (р < 0,05). Звщси можна зро-
бити висновок, що в жшок 1з вираженими порушеннями коронарного кровообяу спостер1гаеться бшьша обтяжливють факторами ризику, нж у хворих 1з незначними порушеннями або без них. Це дозволяе використовувати 1х не тшьки для розробки алгорит-м1в д1агностики ступеня порушення коронарного кровооб1гу, але й для прогнозування виникнення вказаних змш
Стосовно переб1гу 1М виявлено, що стутнь порушення коронарного кровообяу суттевим чином впливае на характер переб1гу Г1М. При цьому типо-вий переб1г Г1М в1дзначено в ус1х хворих 1-1 групи 1 тшьки у третини (31,8 %; р < 0,001) хворих 2-1 групи. Характерною особливютю кл1н1чних прояв1в Г1М у хворих 1-1 групи була виражена тривалють больо-вого синдрому, що визначалася у 68,2 %, у той же час у хворих 2-1 групи вона вщм1чена тшьки у 22,7 % випадюв (р < 0,001). I навпаки, вщносно короткий перюд больового синдрому вщм1чався т1льки серед хворих 2-1 групи (45,5 %; р < 0,001).
Значн1 розб1жност1 м1ж групами виявлен1 щодо анг1нозного синдрому, який мав мюце в уск хворих 1-1 групи (100 %) 1 тшьки у третини пащенпв (36,3 %; р < 0,001) 2-1 групи. Так1 значим! розб!ж-ност1 були в1дм1чен1 й щодо наявносп в обстежених хворих гшертензп. Артер1альну г1пертенз1ю виявлено у бшьшосп хворих 1-1 групи (95,5 %), а у хворих 2-1 групи - т1льки у 59,1 % (р < 0,001).
Звертае на себе увагу однакова питома вага хво-рих в обох групах, у яких вщм1чено позитивний ефект вщ використання наркотичних анальгетик1в 1 штрат1в. При цьому у хворих 1-1 групи цей ефект ви-значався в 5 раз1в част1ше, н1ж у 2-й груп1 (вщповщ-но 90,9 1 18,2 %; р < 0,001). Ефектившсть використання нирапв також була в1ропдно вищою у хворих 1-1 групи (р < 0,001).
Щодо локал1зацГ1 1 глибини ураження Г1М, то розб1жностей м1ж групами не встановлено (р > 0,05). В обох групах частка хворих 1з передшм 1М станови-ла 81,8 %, 1з задн1м - 18,2 %; з д (+) 1М - 40,9 %, а з д (—) — 59,1 %. Ц1 дан1 св1дчать, що ступ1нь порушення коронарного кровооб1гу не впливае на локал1защю та глибину ураження Г1М. Поряд 1з
Таблиця 1. Комплексна о^нка ступеня розб'жностей фактор1в ризику Г1М м'ж групами
Фактори ризику Знак
АГ до Г1М +
Цукровий дiабет +
Обтяжений амейний анамнез з 1ХС +
Ускладнений сiмейний анамнез з АГ +
Порушення ритму серця до Г1М -
ГПМК до Г1М +
СН I до Г1М +
СН II до Г1М +
1ХС до Г1М +
Дислiпiдемiя +
Облiтеруючi захворювання судин нижшх кiнцiвок +
Прим'ика: Р < 0,05
клтчними ознаками виявлено високовiрогщнi розб1жносп мж групами щодо значень деяких бю-хiмiчних показникiв (табл. 2).
1з табл. 2 випливае, що для хворих 1-1 групи характерною е виражена (КА > 3,6 ум.од.) дислшще-мiя, що встановлена у 86,4 % хворих, у той час як у хворих 2-1 групи вона спостер^алася у 2,3 раза рщ-ше (27,3 %, р < 0,001). Дуже значнi розбiжностi м1ж групами спостер^алися щодо рiвня КФК, який ха-рактеризуе обсяг пошкодження мюкарда та час роз-витку 1М. При цьому надвисокий (> 801 Од/л) умют КФК був специфiчним тiльки для хворих 1-1 групи (59,1 %) i не визначався серед обстежених 2-1 групи (0, р < 0,001). Стосовно рiвня МВ фракци КФК, яка бшьш специфiчна для мiокарда, то дуже висою й значення (> 161 Од/л) в 11 разiв частiше спостерь галися серед хворих 1-1 групи (вщповщно 50 i 4,5 %; р < 0,001). Значення МВ-КФК у дiапазонi 141— 160 Од/л визначалися з однаковою частотою (4,5 %; р > 0,05) у групах, а вмют МВ-КФК < 140 Од/л в 1,8 раза частше визначався серед обстежених 2-1 групи (р < 0,001). Отже, розглянуп бiохiмiчнi показники також дозволяють використовувати 1х iз дiагностич-ною метою.
При розглядi частоти ускладнень Г1М вiро-гiдних розб1жностей мж групами за бiльшiстю з них не виявлено. Вщмшносп встановлено тшьки щодо порушень ритму в гострий перюд, аритмiй та аневризми. Порушення ритму в гострий перь од у 3,2 раза частше виникали у хворих 2-1 групи (р < 0,001). Також вiрогiдно частше (у 3,5 раза) у хворих 2-1 групи рееструвалися аритмп як усклад-нення Г1М, що можна пояснити розвитком репер-фузшно'1 аритмп, як результат швидкого вщнов-лення кровообiгу в зв'язку з незначним ураженням коронарних артерiй. Аневризма виникала тшьки у хворих зi значними порушеннями коронарного кровообiгу (5,9 i 0 %; р < 0,05). Щодо особливостей лжування Г1М на догосттальному та госттально-му етапах вiрогiднi вiдмiнностi мж групами виявлено щодо використання наркотиюв, нирапв та iнших препаратiв. Наркотики i нiтрати у 1-й групi призначалися практично вам хворим (першi — у 90,9 %, друп — у 100 % випадюв), у той час як у 2-й груш вони застосовувалися у 2 рази рщше (45,5 %; р < 0,001).
Таким чином, доведена наявшсть в1ропдно! залежност мж ступенем порушення коронарного KpoBoo6iry i показниками, що характеризують фактори ризику Г1М, клiнiчними проявами Г1М, характером його ускладнень, бiохiмiчними параметрами i особливостями лiкyвання на догосттальному i госпiтальномy етапах. Це стало науковим шдГрунтям для розробки нешвазивних критерпв дiагностики ступеня порушення коронарного кро-воо61гу у жшок, як1 перенесли гострий iнфаркт м1-окарда.
Розробка критерпв проводилася за допомогою методу неоднорщно! послщовно! процедури Валь-да — Генкiна з визначенням дiагностичних коефщь енпв (ДК) i iнформативностi (I) для рiзноманiтних чинниюв щодо iнфарктy мiокарда. Використовую-чи середш арифметичнi значення показника шфор-мативностi, можна отримати комплексну ощнку дiагностичноl значyщостi riei або шшо! сукупност1 ознак.
Значення дiагностичних коефiцieнтiв i шформа-тивност1 загальних факторiв ризику Г1М свiдчать, що ряд фактор!в ризику виявили високу (5,0 > I > 1,0) дiагностичнy шформативнють. До таких ознак серед фактор!в ризику належать: АГ до Г1М (I = 3,69), малорухливий спос16 життя (I = 3,30), СН до Г1М (I = 2,23), дислшщемп (I = 2,05), СН II ст. до ПМ (I = 1,71) i облиеруюч! захворювання нижн1х кш-ц1вок (I = 1,23). Пом!рш (1,0 > I > 0,5) дiагностичнi властивосп встановлено щодо IXC до ПМ (I = 0,72). Щодо д!агностично1 значущост спадкових факторiв ризику IM високу дiагностичнy iнформативнiсть виявив пол!морф!зм гена ангiотензинy II (I = 1,07).
Стосовно д!агностично! значyщостi клтчних характеристик перебiгy ПМ встановлено, що типов! прояви анпнозного синдрому виявили дуже високу (I = 5,47) шформативнють. Висока дiагнос-тична значущють була характерна для переб^ IM (I = 4,76), ефективност наркотичних анальгетикiв i нiтратiв (I = 3,80), тривалост больового синдрому (I = 3,72) i наявност у хворого артерiальноl гшер-тензп (I = 2,22).
Значення ДК й I деяких 6юх1м1чних показниюв виявили, що дуже висока шформативнють спосте-рiгаeться щодо р1вня КФК (I = 6,79). !нш1 показники мали високу дiагностичнy значущють. При цьому
Таблиця 2. Значення деяких бiохiмiчних показниюв у хворих залежно в д ступеня порушення коронарного кровооб'1гу
Показник Градащя 1-ша група 2-га група Р
критерпв Абс. % Абс. %
КА, ум.од. < 3,5 > 3,6 3 19 13,6 86,4 16 6 72,7 27,3 < 0,001 < 0,001
КФК, Од/л < 450 501-800 > 801 1 8 13 4,5 36,4 59,1 14 8 0 63,6 36,4 0 < 0,001 > 0,05 < 0,001
МВ-КФК, Од/л < 140 141-160 > 161 10 1 4 45,5 4,5 50 18 1 1 81,8 4,5 4,5 < 0,001 > 0,05 < 0,001
Примтки: КА — коеф1ц1ент атерогенносri; КФК — креатинфосфоюназа.
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5
Бiохiмiчнi КлЫка IM Лтування Загальн Ускладнення Генетичн показники Г1М фактори IM фактори
ризику ризику
Рисунок 1. Комплексна оцнка д1агностично/ значимост параметр'в стосовно гострого ¡нфаркту м 'юкарда у ж1нок
на користь виражених порушень коронарного кро-вообцу свщчив високий рiвень КФК (< 500 Од/л), МВ-КФК (< 140 Од/л), КА (< 3,5 ум.од.).
Що стосуеться дискримiнантних властивостей ускладнень Г1М, то вони були високими при розви-тку аритмш (I = 2,48).
Для хворих 1-1 групи характерний розвиток анев-ризми, повторного 1М або шсульту при вiдсутностi формування аритмiй i порушення провiдностi, а на користь хворих 2-1 групи вказують наявнiсть у них аритмiй i порушень провщносп при вiдсутностi аневризми i повторного 1М або iнсульту. Характеристика дiагностичних властивостей особливостей лжування Г1М на догоспiтальному i госттальному етапах показала, що висока шформативтсть вияв-лена при використаннi на госттальному етат т-тратiв (I = 2,93) та наркотиюв (I = 2,48). При цьому на користь виражених порушень коронарного кро-вообцу вказуе використання нiтратiв i наркотикiв на госпiтальному етапi, ниратш — на догостталь-ному етат. У щлому дiагностична значимiсть особливостей терапп Г1М (рис. 1) зайняла третiй ранг (I = 1,96), поступившись при цьому тшьки бiохiмiч-ним показникам i клшшд ПМ.
Ураховуючи, що всi види обстеження хворих виявили високу дiагностичну iнформативнiсть, це стало основою для створення узагальненого алгоритму дiагностики ступеня порушення коронарного кровообiгу. При цьому до алгоритму були включен ознаки з шформатившстю > 0,30 (табл. 3).
Дiагностику за допомогою алгоритму здшсню-ють шляхом алгебрашного пiдсумовування ДК до моменту досягнення дiагностичного порогу, який для 95% рiвня надiйностi становить > 13,0, для 99% рiвня надiйностi > 20,0, а для 99,9% рiвня — > 30,0. Якщо бшя суми ДК знак (+) — дiагностують вира-жене порушення коронарного кровооб^, а якщо знак (—) — дiагностують мало змiненi або iнтактнi коронарнi артерп. У випадку пiдсумовування всiх показникiв алгоритму дiагностичний порiг не до-сягнуто — дiагноз невизначений.
Як приклад роботи з алгоритмом наводимо ви-писку з гсторц хвороби.
Iсторiя хвороби № 128462. Хвора, 53 роки.
При обстежент хворо! отримат TaKi результати:
— КФК - 896 Од/л (+11,5);
— анпнозний синдром — так (+6,2);
— переб^ Г1М — типовий (+4,9);
— ефектившсть наркотичних анальгетиюв — так (+3,4);
— ефектившсть нирапв — так (+3,4);
— тривалють больового синдрому — 95 хв (+3,6);
— АГ до 1М — так (+5,6);
— КА — 3,7 ум.од. (+5,1);
— малорухливий споаб життя — так (3,2);
— використання штрапв на госттальному ета-ni — так (+2,6);
— МВ-КФК — 96 Од/л (-2,5);
— використання наркотиюв на госттальному етат — так (+3,0);
— аритми в гострий перюд 1М — m (+3,0);
— СН до 1М — так (+5,6);
— гiпертензiя пiсля 1М — так (+2,0);
— дислшщеми до 1М — так (+2,0);
— СН II до 1М — так (+9,2);
— використання ниратш на догосштальному етат — т (-2,0);
— облiтеруючi захворювання нижнiх кiнцiвок — так (+4,2);
— полiморфiзм гену АГ11 — СС (+1,5);
— повторний IM або iнсульт — m (-1,0);
— 1ХС до IM — н1 (-1,9);
— обтяжливий амейний анамнез i3 1ХС—так (+3,4);
— цукровий д!абет — так (+4,2).
Алгебра!чне пiдсумовувaння ДК (нaдaнi у дужках) перших двох ознак алгоритму дозволяе до-сягти дiaгностичного порогу з надшшстю 95 % (ЕДК = +17,7); при пiдсумовувaннi перших трьох покaзникiв нaдiйнiсть пiдвищуеться до 99 % (ЕДК = +22,6), а при шдсумовувант шести ознак надшшсть дiaгностики пiдвищуеться до 99,9 % (ЕДК = +33,0). Знак (+) 61ля суми дае можливють д!агностувати виражене порушення коронарного кровообяу. Ангiогрaфiчне дослщження виявило атеросклеротичне ураження 3 судин: право! коро-нарно! артерп, передньо! нисхщно! артерп i огина-ючо! артерп з1 ступенем звуження просв1ту понад 50 %, що повнютю пiдтверджуе даний диагноз.
Апробация алгоритму на груп1 обстеження (n = 44) показала, що правильт дiaгнози становили 86,4 %, невизначет — 9,1 %, похи6ков1 — 4,5 %. При цьому виражет порушення коронарного кровообь гу дана методика дозволяе правильно дiaгностувaти у 100 % випадюв, причому у 86,4 % — 1з нaдiйнiстю 99,9 %, а у 13,6 % випадюв — 1з нaдiйнiстю > 99 %.
Отже, чутливють методу становить 100 %, а спе-циФ1чн1сть методу, тобто здатшсть дiaгностувaти ос16 1з мало змшеними або iнтaктними коронарни-ми артериями, становила 90,1 %.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження виявило високу дiaгностичну нaдiйнiсть алгоритму, що дозволяе рекомендувати його для ключного викорис-
0
тання, а саме для скриншгу жшок, якi перенесли 1М, з метою вщбору пацieнтiв для першочергового проведення ангiографiчних дослiджень коронарних артерш з подальшим вибором тактики л^вання — iнтервенцiйних i хiрургiчних втручань або консервативного лiкування.
Список л1тератури
1. Kreatsoulas C, Natarajan M.K., Khatun R., Velianou J.L., Anand S.S. Identifying women with severe angiographic coronary disease // J. Intern. Med. — 2010. — 268. — 66-74
2. Shaw L.J., Merz C.N, Pepine C.J., Reis S.E., Bittner V, Kip K.E, Kelsey S.F., Olson M., Johnson B.D., Mankad S., Sharaf B.L., Rogers W.J., Pohost G.M., Sopko G. Women's Ischemia Syndrome Evaluation
Таблиця 3. Алгоритм дiагностики ступеня порушення коронарного кровооб1гу у ж1нок,
як перенесли Г1М
Показник Градацiя показника ДК 1
КФК, Од/л < 450 -11,5 6,79
501-800 0
> 801 +11,5
Анпнозний синдром Так +6,2 5,47
Hi -8,0
nepe6ir Г1М Типовий +4,9 4,76
Атиповий -9,2
Ефективнють HiTpaTiB Так +3,4 3,80
Hi -10,4
Тривалють больового синдрому (хв) < 40 -10,5 3,72
41-80 0
81-110 +3,6
> 111 +7,8
АГ до Г1М Так +5,1 3,69
Hi -2,2
КА, ум.од. < 3,5 -7,2 3,64
> 3,6 +5,1
Малорухливий cnoci6 життя Так +3,2 3,30
Hi -10,0
Використання ттра^в на госттальному етат Так +2,6 2,93
Hi -10,4
МВ-КФК, Од/л < 140 -2,5 2,81
141-160 0
> 161 +10,4
Використання наркотишв на госттальному Так +3,0 2,48
етат Hi -7,8
Аритми в гострий перюд Так -7,8 2,48
Hi +3,0
СН до Г1М Так +5,6 2,23
Hi -3,6
Гiпеpтензiя Так +2,0 2,22
Hi -10,0
Дислiпiдемiя Так +2,0 2,05
Hi -9,1
СН II ст. до Г1М Так +9,2 1,71
Hi -1,5
Облiтеpуючi захворювання нижтх шнтвок Так +4,2 1,23
Hi -2,8
Використання ттра^в на догосттальному Так +5,2 1,15
етат Hi -2,0
Полiмоpфiзм гену анпотензину II СС +1,5 1,07
СТ -6,0
Повторний IM або iнсульт Так +7,0 0,72
Hi -1,0
IXC до ПМ Так +3,4 0,72
Hi -1,9
Обтяжливий сiмейний анамнез по IXC Так +3,4 0,70
Hi -1,8
Примтка: знак (+) свдчить на користь вираженого порушення коронарного кровооб'1гу, а знак (-) — на користь мало змнених або iнтактних коронарних артерй.
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
(WISE) Investigators. The economic burden ofangina in women with suspected ischemic heart disease: results from the National Institutes of Health-National Heart, Lung, and Blood Institute — sponsored Women's Ischemia Syndrome Evaluation // Circulation. — 2006. —114. — 894-904.
3. Heer T, Schiele R., Schneider S., Gitt A.K., Wienbergen H, Gottwik M. et al. Gender differences in acute myocardial infarction in the era of reperfusion (the MITRA registry) // Am. J. Cardiol. — 2002. — 89. — 511-517.
4. Berger J.S., Elliott L., Gallup D., Roe M., Granger C.B., Armstrong P.W. et al. Sex differences in mortality following acute coronary syndromes // JAMA.. — 2009. — 302. — 874-882.
5. Rosengren A., Wallentin L, Gitt A.K., Behar S, Battler A., Hasdai D. Sex, age, and clinical presentation of acute coronary syndromes //Eur. Heart. J. — 2004. — 25. — 663-670.
6. Sex and race are associated with the absence of epicardial coronary artery obstructive disease at angiography in patients with acute coronary syndromes / N.P. Chokshi, S.N. Iqbal, R.L. Berger et al. // Clin. Cardiol. — 2010. — Vol. 33, № 8. — P. 495501.
7. Настанова з кардюлоги /Шдред. проф. Коваленка В.М. — К. : Морюн, 2008. — С. 158-176.
8. Педько В.М. Залежтсть ступеня ураження коро-нарних артерш вiд факторiв ризику у жшок з шфарктом мокарда / В.М. Педько // Укратський журнал екстремальног медицини iменi Г. О. Можаева. — 2012. — Т. 13, № 2. — С. 54-58.
Отримано 04.03.13 □
Педько В.Н., Целуйко В.И.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра кардиологии и функциональной диагностики
АЛГОРИТМ ДЛЯ НЕИНВАЗИВНОЙ ДИАГНОСТИКИ СТЕПЕНИ НАРУШЕНИЯ КОРОНАРНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ У ЖЕНЩИН, КОТОРЫЕ ПЕРЕНЕСЛИ ОСТРЫЙ ИНФАРКТ МИОКАРДА
Резюме. В работе проведен анализ взаимосвязи между факторами риска, характером течения, лабораторными, функциональными показателями сердечно-сосудистой системы и исходами острого инфаркта миокарда, с одной стороны, и степенью нарушения коронарного кровообращения — с другой на основании ретроспективных данных (с результатами ангиографических исследований) 44 историй болезни женщин, перенесших инфаркт миокарда. На основании полученных данных с помощью математической модели был создан алгоритм для неин-вазивной диагностики степени нарушения коронарного кровообращения у женщин. В результате апробации данный метод показал 100% чувствительность и 90% специфичность.
Ключевые слова: инфаркт миокарда, коронарные артерии, неинвазивные критерии диагностики.
Pedko V.M., Tseluyko V.I.
Kharkív Medical Academy of Postgraduate Education, Department of Cardiology and Functional Diagnostics, Kharkív, Ukraine
ALGORITHM FOR NON-INVASIVE DIAGNOSIS
OF DEGREE OF CORONARY CIRCULATION IMPAIRMENT IN WOMEN WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION
Summary. The paper analyzes the relationship between risk factors, the nature of the clinical course, laboratory, functional parameters of the cardiovascular system and the outcomes of acute myocardial infarction, on the one hand, and the degree of the coronary circulation disturbance, on the other, on the basis of retrospective data (the results of angiographic studies) of 44 histories of women who have had a myocardial infarction. On the basis of the data obtained using a mathematical model we established algorithm for non-invasive diagnosis of the degree of coronary blood flow impairment in women. As a result of testing, this method showed 100% sensitivity and 90% specificity.
Key words: myocardial infarction, coronary arteries, non-invasive diagnostic criteria.
