CC BY
36
Kopiy L.I., Kahanyak Yu. Yo., Kopiy S.L., Mykhaylemko M.M., Kopiy O.I. Main Areas of Formation of Highly Productive Birch-Pine Forest Stands in Western Polissya
The results of studies conducted on permanent study area in birch-pine stands of fresh Pi-netum site type ("A" site type: infertile pine forest site type) are presented. Inventory and bi-ometric estimates of forest parts have been provided for sample plots. The results of studies concerning the influence of thinning intensity on forming inventory indices for birch-pine stands under conditions of the forest type under consideration are analysed. Some patterns of stand inventory indices changes at the age of stand's cleaning have been investigated. The peculiarities of timber volume accumulation differentiated in equal parts have been revealed. Varying thinning intensity was found to have a significant impact on stand growing stock structure. The pooled data obtained allow for balanced scientific approach to silvicultural activities planning in birch-pine stands of fresh "A" site type in the process of forestry management.
Key words: forest stand, growing stock, pine, birch, site class, average age, type of site conditions, relative density, structure, permanent study area, inventory and biometric indices.
УДК 712.41 Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г наук; астр. Н.Ю. Бреус1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ ВИД1В ГАРНОКВ1ТУЧИХ КУЩ1В, ПРЕДСТАВЛЕНИХ В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА КИЕВА
Наведено результати розподшу видш гарноквпучих кущш, що представлеш в озеленены 100 парюв Киева, на групи вщповщно до активност i'x фiзiологiчних видшень. Встановлено залежшсть росту корешв тест-об'екта вщ змши концентрацп фiзiологiчно активних речовин витяжки i неоднорщшсть алелопатичж« активност гарноквпучих кущiв залежно вщ фази ix фенолопчного розвитку. Визначено порядок розподшу гарноквггучих кущiв за алелопатичною актившстю вгд найбшьш активного виду, до такого, що не виступае шпбтором ростових процеав Lepidium sativum L.
Ключовi слова: алелопатя, алелопатична актившсть, гарноквГтучГ кущг парки Киева, швентаризащя.
Вступ. Сучасний мегаполiс, яким виступае Кт'в, е нестшкою штучною екосистемою - урбоекосистемою, утвореною природно-антропогенними комплексами. Вiд природних екосистем, яю пiдтримуються самостшно, ii Bi^i3M-ють рiзко порушенi бiогеохiмiчнi цикли, наявнкть величезно! кiлькостi вiдходiв, яю не в змозi утилiзувати бюта, переважання гетеротрофно! ланки. Тому першо-черговi завдання сучасного мiстобудування иов'язаш з плануванням "зелених островiв", "еколопчного каркасу" в мiстi та тдтримки фiтоценозiв (продуцен-тiв) [6]. Шлях до виршення проблеми оздоровления мкького середовища про-лягае через !х вивчення i охорону, а також збереження !х бiорiзноманiття [12].
Правильний добiр рослин для оитишзацл паркових насаджень з враху-ванням 1х властивостей та бюлопчно! сумiсностi е достатньо складним питан-ням, вщ вирiшения якого залежить !х стшккть, довговiчнiсть та декоративнiсть. За таких обставин, важливого значення набувае врахування алелопатичних особливостей гарноквiтучих кущiв, mi визначають можливiсть !х сумiсного зростання. Хiмiчна взаемод1я рослин або алелопатая - науковий напрям бюлоги,
1 Наук. керГвник: проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук
що виник на стику геоботaнiки i фiзiологiï рослин, вiдиосно недавно. Як i iншi молодi гaлyзi бiологiчноï науки, алелопапя поеднуе у собi класичну геоботаш-ку, яка розглядае взаемний вплив оpгaнiзмiв у фiтоценозax, з експерименталь-ною фiзiологieю рослин [13].
Aнaлiзyючи лiтеpaтypнi дaнi, алелопатда детально вивчено на приклад тpaв'яниx рослин, тодi як дослiджениям алелопатичного потенщалу деревно!' pослинностi пpидiлено недостатньо уваги [14-16], що ж стосуеться гарноквиу-чж кушдв - ситyaцiя взaгaлi критична. На сьогодиi всi нayковi напрацювання, що оxоплюють цю категорда рослин, можна звести до кшьшк pобiт, серед якиx: В.М. Олексевич (1971) - дослiджения витяжок кореневж залишюв тaкиx видав, як Rosa rugosa Thunb., Viburnum opulus L., Ligustrum vulgare L.; H.A. Пав-люченко (2003) - aлелопaтичнi особливосп Syringa vulgaris L.; H.H. Верейкша (2005) - фiтонциднa aктивнiсть деякж листяниx кущш (зокрема Viburnum opulus L., Chaenomeles maulei C.K. Schneid., Hydrangea arborescens L., Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. та ш.).
Об'ект дослщження - гapноквiтyчi кушд, що пpедстaвленi в озелененнi парив Киева.
Мета дослвдження - визначити приналежнкть видгв гapноквiтyчиx ку-щш, що пpедстaвленi в озелененнi Киева, до вiдповiдноï групи aлелопaтичноï активности
Мaтерiaли та методика дослiдження. Польовi дослiджения здiйснено в два етапи: упродовж 2009-2014 pp. у rnp^x Киева та експериментальну части-ну -у 2013-2014 pp. на 6asi лaбоpaтоpiï Ботaнiчного саду HУБiП Украши. Об'ектами дослiджень були гapноквiтyчi кущ^ що пpедстaвленi в озелененнi парив Киева. 1нвентаризацда зелениx насаджень здшснено згiдно з iнстpyкцieю з теxнiчноï iнвентapизaцiï [5]. Aлелопaтичнi влaстивостi визначено ввдповвдно до методики бiопpоб [3]. Для проведення бiотестiв iз дифузатами надземник частин рослини використано листки, стебла та кыти видав гapноквiтyчиx кущдв, що зростають у rnp^x центpaльноï частини мiстa (Маринський парк, Хреща-тий парк, Miський сад, Парк слави, Aскольдовa могила). Для визначення алело-пaтичниx властивостей грунту дослщжено мaтеpiaл, взятий з веpxнього шару безпосередньо пiд дослiдними рослинами та як контролю - грунт за межами крони, тобто за межами алелопатичного поля рослини (Ерёменко ЮА., 2014). Окрш pекомендовaноï концентрацц витяжки, отpимaноï iз змивiв надземн^ частин дослiджyвaниx видiв та грунту - 1:10, проведено дослщження з викорис-танням дифyзaтiв, спiввiдношения якж становило 1:50, 1:100 та 1:200. Саме та-кi сшвввдношення, на думку вчениx, е найбшьш наближеними до iснyючиx умов зростання рослин [7]. Тест-об'ектом дослщження було пророщене нaсiния Lepidium sativum L. та Raphanus sativus L. var. Radicula Pers. Повторювашсть до^ду була трикратна та вщповвдала фенолопчним фазам розвитку рослин (масове облистнення, масове цвiтiния, початок опадання листя).
Aлелопaтичнy aктивнiсть дослiдниx pозчинiв виражено в УОК (умовнж одиниида по кумарину) вiдповiдно до методики A.M. Гродзинського (1965). Для pозpaxyнкy шдексу aлелопaтичноï aктивностi використано формулу [11]
A = (Lk - Lo)/Lk,
де: А - aлелопaтичнa aKTmmcTb виду; Lk - довжинa пpоpостaння тест-об'eктiв контролю; Lo - довжиш пpоpостaння тест-об'ектш дослiдy.
Дaлi отpимaнi pезyльтaти ощнено вiдповiдно до шкгли, зaпpопоновaноï Н.М. Мaтвeeвим, згiдно з якою, 3a a^mmcTO фiзiологiчних видiлень рослини подшяють нa три групи [S] :
• алелопатично сильноактивнi (5OO УОК та бшьше)
• алелопатично середньоактивт (3OO-5OOyOK)
• алелопатично малоактивнi (O-3OO УОК).
Результати дослщження. 3a перюд дослiджень 2OO9-2O14 рр. проведено iнвентapизaцiю гapноквiтyчих кущових рослин у 1OO пapкaх Киeвa. 3a pезyльтa-тaми нaших спостережень тa виконaних робгт з iнвентapизaцiï рослин виявлено, що пapковi нaсaдження Киeвa пpедстaвленi 21 видом njeï кaтегоpiï кушдв ^бл.). Пкля проведения всiх лaбоpaтоpних до^джень тa обчислень методaми мaтемaтичноï стaтистики отpимaно pезyльтaти, якi пpедстaвлено в тaблицi.
Табл. Розподйг видiв гарноквтучих куш^в на групи вiдповiдно до акmивносmi ïx фiзiологiчниx видйгень (для концентрацп витяжки 1:10)
Група рослин, залежно ввд активноста
Ha3Ba pocnHHH фiЗiологiчних видшень
сильно активш (5OO УОК та бшьше) середньо активш (3OO-5OO УОК) мало активш (O-3OO УОК)
Chaenomeles maulei C.K. Schneid. +
Cornus mas L. +
Cotinus coggygria Scop. +
Deutzia scabra Thunb. +
Forsythia europea Deg. et Bald. +
Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl. +
Hydrangea arborescens L. +
Ligustrum vulgare L. +
Mahonia agguifolium Nutt. +
Philadelphus coronarius L. +
Physocarpus opulifolius L. +
Potentilla fruticosa L. +
Rosa rugosa Thunb. +
Sambucus nigra L. +
Swida alba (L.) Opiz. +
Spiraea japonica L. +
Spiraea media Fr. Schmidt +
Syringa vulgaris L. +
Tamarix ramosissima Ledeb. +
Viburnum opulus L. +
Weigela florida DC. +
Ввдповщно до даних, наведених у табл., можна зробити висновок, що пе-реважна бшьшкть видш гарноквiтучих кушдв, яю використовуються в озеле-неннi Киева, мають високi показники УОК i належать до групи алелопатично сильно активних рослин. Це такi види, як Mahonia agguifolium Nutt., Spiraea media Fr.Schmidt, Chaenomeles maulei C.K. Schneid., Hydrangea arborescens L., Viburnum opulus L., Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl., Forsythia europea Deg. et
Bald., Syringa vulgaris L., Cotinus coggygria Scop., Rosa rugosa Thunb., Potentil-lafruticosa L., Ligustrum vulgare L., Swida alba (L.) Opiz.
Проте переважна бшьшкть вчених одностайна у своему твердженш про те, що для отримання бшьш об'ективних показниюв аледопатично! активносп видав, окрш загальновизнано! концентрацй' 1:10, доречним е визначення до кодь шв у концентрациях, яш максимально набдижен до кнуючих у природних умо-вах зростання рослин [4]. Наш1 досл1дження показали, що алелопатична актив-нкть досдщних вид1в гарноквиучих кушдв знаходиться у ирямш залежноси вщ зменшення концентрацй' розчину. Тобто, у цьому випадку, справедливим е твер-дження, що 1з зниженням концентрацй' ф1з1олог1чно активних речовин витяжки зменшуеться иригшчення росту корешв текст-об'екта. Проте навиъ за концентрацй' 1:200 досдщш види показали абсолютно бшолярш результата аледопатич-но! активности Так, якщо Rosa rugosa Thunb. та Chaenomeles maulei C.K. Schneid. виступали активними шпбторами ростових ироцеав Lepidium sativum L. (67,7 % та 71,3 % в1дпов1дно), то Philadelphus coronarius L. у такш концентрацй' навпа-ки - сприяв !'х кращому проростанню пор1вняно 1з контролем (134 %). Окрш цього, необхщно зазначити ще одну щкаву законом1рн1сть, що характерна для переважно! бшьшосп досдвдних вид1в - дифузати надземних частин рослини за однаково! концентрацй' розчину змшювали свою шпбгторну здатшсть залежно вщ фази фенодопчного розвитку досдщно! рослини. Так, пор1внюючи дан про-ростання тест-об'ектав тд даею витяжок, що отримаш на початку вегетацц рослин та в середиш цього перюду, можна зазначити, що алелопатична актившсть не е сталою характеристикою упродовж усього вегетацшного сезону - вона дося-гае свого максимального значения наближуючись до середини вегетацл рослини i знижуеться, коли рослина готуеться до стану зимового спокою.
1ндекс адедопатичноí активностi досдвдних видiв гарноквiтучих кушiв зменшуеться у такш послщовносп: Rosa rugosa Thunb., Viburnum opulus L., Syringa vulgaris L., Chaenomeles maulei C.K., Ligustrum vulgare L., Potentilla fruticosa L., Spiraea media Fr.Schmidt, Forsythia europea Deg. et Bald., Mahonia ag-guifolium Nutt., Schneid., Hydrangea arborescens L., Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl., Cotinus coggygria Scop., Swida alba (L.) Opiz., Cornus mas L., Sambucus nigra L., Spiraea japonica L., Physocarpus opulifolius L., Tamarix ramosissima Le-deb., Deutzia scabra Thunb., Weigela florida DC., Philadelphus coronarius L.
Висновки. Встановлено задежнiсть росту коренiв тест-об'екта вщ концентрацй' фiзiодогiчно активних речовин витяжки, отримано! iз змивiв надземних частин рослин i грунту, та виявлено змiну аледопатично! активносп гарнок-вiтучих кущ1в залежно ввд фази 'х фенодогiчного розвитку.
Визначення та використання iндексу аледопатично! активносп гарноквь тучих кушiв дало змогу провести градiеитний розподад досдiдних видiв вiд найбiдьш активного виду, яким э Rosa rugosa Thunb., до найменш активного -Philadelphus coronarius L.
Серед досдщжених вид1в гарноквiтучих кушiв, що представлен в озеде-неннi парк1в Киева, 13 вид1в (62 %) належать до групи аледопатично активних; до групи середньоактивних та малоактивних - по 4 види ввдповщно, що у ввд-сотковому е^валенп вiдповiдае 19 %.
Лггература
1. Верейкина Н.Н. Аллелопатические свойства растений-инродуцентов в искусственных фитоценозах белгородской области : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 "Экология", 03.00.05 "Ботаника" / Н.Н. Верейкина. - Воронеж, 2005. - 22 с.
2. Гродзинский A.M. Аллелопатия в жизни растений и их сообществ / А.М. Гродзинский. -К. : Изд-во "Наук. думка", 1965. - 198 с.
3. Гродзшський А.М. Основи ютчио! взаемоди рослин / А.М. Гродзшський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 206 с.
4. Ерёменко Ю.А. Аллелопатические свойства адвентивных видов древесно-кустарнико-вых растений / Ю.А. Ерёменко // Промышленная ботаника. - 2012. - Вып. 12. - С. 188-193.
5. 1нструкцш з технчно! швентарнзацл зелених насаджень у м1стах i селищах мюького типу Укрщни. затв. Державна комитетом будгвництва, архiтектури та житлово! политики вiд 24.12.2001 № 226, зареестр. у Мiнiстерствi Украши 25.02.2002 р., № 182/6470.
6. Кавтарадзе Д.Н. Экополис как естественнонаучная концепция среды обитания человека / Д.Н. Кавтарадзе // Экология и устойчивое развитие города : матер. III Междунар. конф. по программе "Экополис". - М. : Изд-во "Экополис", 2000. - С. 14-16.
7. Матвеев Н.М. Аллелопатия как фактор экологической среды / Н.М. Матвеев. - Самара : Изд-во "Самарское кн. изд-во", 1994. - 206 с.
8. Матвеев Н.М. Некоторые данные по аллелопатическим взаимоотношениям между древесными и травянистыми растениями в условиях степи / Н.М. Матвеев // Физиолого-биохими-ческие основы взаимного влияния растений в фитоценозах. - М. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 215-217.
9. Олексевич В.М. Изучение аллелопатических свойст некоторых древесных и кустарниковых растений, используемых в озеленении : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.101 / В.М. Олексевич. - Днепропетровск, 1971. - 20 с.
10. Павлюченко Н.А. Алелопатичн особливост Syringa vulgaris L. / Н.А. Павлюченко : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 3.00.12 '^зюлогш рослин". - К. : Вид-во "Либдь", 2003. - 24 с.
11. Симагина Н.О. Взаимодействия между растениями в сообществах галофитной растительности Крыма: аллелопатический аспект / Н.О. Симагина : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Ботаника". - Ялта, 2006. - 20 с.
12. Сохранение и восстановление биоразнообразия : учебн. пособ. / В.Е. Флинт и др. - М. : Изд-во НУМЦ 2002. - 288 с.
13. Юрчак Е.В. 1сторичн аспекти розвитку дослщженъ з алелопатл / Е.В. Юрчак // 1сторш науки i бiографiстика. [Електронне наукове фахове видання]. - 2013. - № 1. - С. 18. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://base.dnsgb.com.ua/inb/2013-1/13_yurchak.pdf.
14. Inderjit J. Are laboratory bioassays for allelopathy suitable for prediction of field responses / J. Inderjit // Journal of Chem. Ecology. - 2000. - Vol. 29, No 9. - Pp. 2111-2118.
15. Weidenhamer J.D. Distinguishing resource competition and chemical interference overcoming the methodological impasse / J.D. Weidenhamer // Agronomy Journal. - 1996. - Vol. 88, No 6. -Pp. 866-875.
16. Weidenhamer J. Density - dependent phytotoxicity: distinguishing resourse competition and allelopathic interference in plants / J. Weidenhamer, D. Hartnett, J. Romeo // Journl of Applied Ecology. - 1989. - Vol. 26, No 2. - Pp. 613-615.
Олексийченко Н.А., Бреус Н.Ю. Аллелопатическая активность видов красивоцветущих кустарников, которые представлены в озеленении города Киева
Приведены результаты распределения видов красивоцветущих кустарников, которые представлены в озеленении 100 парков Киева, на группы в соответствии с активностью их физиологических выделений. Установлена зависимость роста корней тест-объекта от изменения концентрации физиологически активных веществ вытяжки и неоднородность аллелопатической активности красивоцветущих кустарников в зависимости от фазы их фенологического развития. Определен порядок распределения краси-воцветущих кустарников по аллелопатической активности от наиболее активного вида к такому, что не выступает ингибитором ростовых процессов Lepidium sativum L.
Ключевые слова: аллелопатия, аллелопатическая активность, красивоцветущие кустарники, парки Киева, инвентаризация.
AlekseychenkoN..A., BreusN.Yu. Allelopathic Activity of Flowering Shrubs Presented in Kiev Landscaping
Some results of the distribution of flowering shrubs species that are presented in 100 landscaped parks in Kiev into groups according to their physiological activity selections are presented. The dependence of the root growth of the test object by changing the concentration of physiologically active substances extraction and heterogeneity of allelopathic activity of flowering shrubs, depending on the phase of their phenological development, is identified. The order of distribution of flowering shrubs on the allelopathic activity of the most active species to such that are not acting inhibitor of growth processes Lepidium sativum L is defined.
Key words: flowering shrubs, parks in Kiev, inventory, allelopathy, allelopathic activity.
УДК 630*[231+56+17]:582.475.4(477.4/.8) Астр. 1Л. Алекстк1;
проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ АКТУАЛ1ЗАЦН ТАКСАЦ1ЙНИХ
ПОКАЗНИК1В МОДАЛЬНИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Представлено результати розроблення системи акту^зацп таксацшних показни-юв модальних соснових деревосташв природного походження Полюся Украши. На ос-
вщношення значень таксацшних показниюв поточного року до наступного, з вико-ристанням моделей ходу росту цих деревосташв, побудовано рiвняння актуалiзащl се-реднiх показникiв: висоти, дiаметра, участi головно! породи у складi ярусу та запасу де-ревостану. Створена система рiвнянь дае змогу виконувати актуалiзацiю таксацшних показникiв деревостанш повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект" пiд час проведения безперервного лiсовпорядкуваиия.
Ключовi слова: сосна звичайна, модальнi деревостани, Полiсся Украши, система актуалiзацil, модель.
Вступ. Отримання об'ективно1 iнформацií про стан та динамшу лiсового фонду Украши, забезпечуеться шляхом проведення базового i безперервного лковпорядкування. Базове лковпорядкування дае змогу отримати найбшьш об'емну iнформацiю високо1 точносп, водночас це е досить затратним методом i не може проводитись щорiчно. Безперервне лiсовпорядкування не потребуе значних затрат коштiв та часу, а шформацда про змiни у лковому фонд отри-мують на основi звiтностi про виконання господарських заходш i актуалiзацií таксацiйних показниюв у видшах, де не ввдбулося змiн [1, 2, 5, 6]. Господарськ заходи зазвичай здiйснюють на порiвняно невеликих площах лiсового фонду шдприемства, тому основна частина лковпорядно* iнформацií припадае на ак-туалiзацiю таксацiйних показникiв.
Система актуалiзацií лковпорядно!' iнформацií, яку використовують на ви-робництвi, забезпечуе актуалiзацiю середньо!' висоти деревостану на основi його поточного приросту. Натомкть прогнозування середнього дiаметра виконують з урахуванням його вщношення до середньо!' висоти. Актуалiзацiю запасу деревно!' породи в насадженнi здшснюють на основi поточного приросту деревостану за
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
