CC BY
33
© Солонько Г. М., Смоляр Н. I., *Тиркус М. Я., *Макух Г. В.
УДК 616. 314-002-053. 2-089. -5-031. 81-079. 43
Солонько Г. М., Смоляр Н. I., *Тиркус М. Я., *Макух Г. В.
АЛЕЛЬНИЙ ПОЛ1МОРФ13М ЛОКУСУ с. 2166 Т>С ГЕНА Stathmin У Д1ТЕЙ,
ЯКИМ ПРОВОДИЛОСЬ СТОМАТОЛОГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ П1Д ЗАГАЛЬНИМ
ЗНЕБОЛЕННЯМ
ЛНМУ ¡м. Данила Галицького (м. Львгв) *ДУ «1нститут спадковоГ патологи НАМН УкраГни» (м. Львiв)
Дане дослщження е фрагментом планово! НДР кафедри стоматологи дитячого в!ку ЛНМУ ¡м. Данила Галицького «Стоматолопчна захворюван!сть д!тей з урахуванням еколого-соц!альних чинник!в ризику та обфунтування диференц!йованих метод!в л!кування та проф!лактики», № держ. реестрацп 0110и002147.
Вступ. Вщомо, що бол!сн! вщчуття у дитини та страх перед ними е Еу стоматолога, а й до самого в!д-вщування стоматолопчного каб!нету нав!ть з метою профшактичного огляду. Повне уявлення про розвиток ! пщтримку страху та пов'язаних ¡з ним стан!в немож-ливе без урахування генетичних механ!зм!в, як! зумов-люють страх, хоча вщомо, що генетичн! фактори мають значний вплив на особливост! сприйняття ! реакцп на б!ль. Маловщомими е молекулярн! механ!зми появи ! прояву страху. Для Тх з'ясування ¡нформативними мо-жуть стати досл!дження, спрямован! на вивчення ген!в, продукти яких зад!ян! у б!ох!м!чних реакц!ях, що в!дбу-ваються у процесах вищоТ нервовоТ д!яльност!. Б!лок статм!н (Э1а1:Ит1п) мае високий р!вень експресп у лате-ральних ядрах мигдалевидного т!ла, а також у таламус! ! к!ркових структурах, як! посилають сигнали про вро-джений та набутий страх [3]. Саме тому ген статм!ну (БТММ1) отримав назву «ген страху».
Доведена роль статм!ну (БТММ1) в якост! кондуктора страху р!зних вид!в, що зумовлюе й важлив!сть вивчення рол! цього б!лку в ет!опатогенез! псих!чних розлад!в, пов'язаних з! страхом, наприклад, посттравматичного стресового розладу (ПТСР) [4]. Для гена БТМЫ1 характерним е алельний пол!морф!зм: присутн!сть р!зних вар!ант!в гена !з в!дм!нними функ-ц!ональними властивостями. Виявлено зв'язок р!зних алел!в гена БТММ1 з повед!нковими фенотипами [2].
Отже, припускаемо, що БТМЫ1 генотип мае функ-цюнальну значим!сть для виникнення та ступеню ви-раження основних тип!в страху ! тривоги у людини, а тому актуальним е генотипування алел!в БТММ1 гена. В якост! модел! у робот! обрано пол!морф!зм гз182455, для якого опубл!кован! повщомлення про його асоц!а-ц!ю !з емоц!йно-повед!нковими реакц!ями у людини [4].
В л!тератур! немае даних стосовно рол! пол!мор-ф!зму гена БТММ1 та формування негативних емоц!й щодо стоматолопчних втручань.
Мета дослщження - анал!з алельного пол!-морф!зму гена БТМЫ1 у стоматолопчних пац!ен-т!в дитячого в!ку !з страхом перед лкуванням, яким
проводилась санац!я ротово)" порожнини п!д загаль-ним знеболенням.
Об'ект та методи дослщження. Матер!алом для молекулярно- генетичних досл!джень стали зраз-ки ДНК, отриман! з ядерних кл!тин венозно)" кров! 31 соматично здорово)" дитини в!ком в!д 3х до 7 рок!в, серед них 16 хлопц!в та 14 д!вчат, яким було проведено санац!ю ротовоУ порожнини п!д загальним знеболенням. Контрольною групою стали 30 д!тей цього ж в!ку, як! погоджувались на стоматолопчне л!кування та не в!дчували страху перед ним. У д!тей контрольно)" групи ДНК вид!ляли з кл!тин букального еп!тел!ю. Дослщження проведен! у лабораторп генетичних досл!-джень ДУ «1нститут спадково)" патолог!" НАМН УкраУ-ни» (директор - професор, д. м. н. Гнатейко О. 3.).
Проведено молекулярно-генетичне дослщження пол!морфного локусу c. 2166T>C гена STMN1 в положены 26234983 хромосоми 1 (номер пол!морф!зму в баз! даних NCBI - rs182455). Однонуклеотидний по-л!морф!зм (SNP) зумовлений зам!ною тим!ну (алель 2166T ) на цитозин (алель 2166С).
Ампл!ф!кац!ю посл!довностей ДНК in vitro проводили, використовуючи метод пол!меразноУ ланцюго-воУ реакц!)" (ПЛР) [7]. В результат! обробки продукту ПЛР реакц!)" ендонуклеазою рестрикцп Psp I24B I на електрофореграм! в!зуал!зуються фрагменти величиною: 466 п. н. - генотип TT, 466 п. н., 344 п. н. та 122 п. н. - генотип TC, 344 п. н. та 122 п. н. - генотип
«3 4 5
Рис. 1. - Електрофореграма рестрикцгйного аналгзу продуктгв ПЛР SNP rs182455 гена STMN1 (2 % агароз-
ний гель): 1- маркери молекулярноГ ваги; 2 - CC-генотип (72 п. н. та 36 п. н.), 3 - негативний контроль, 4 - TT-генотип (466 п. н.); 5 - TC-генотип (466 п. н., 344 п. н. та 122 п. н.).
00, вiдпoвiднo. Eлeктpoфopeгpaмy мoлeкyляpнo-гe-нeтичнoгo дocлiджeння пoлiмopфiзмy 2166T>C гeнa STMN1 нaвeдeнo на pиc. 1.
Oтpимaнi peзyльтaти oбpoбляли за дoпoмoгoю мeтoдiв вapiaцiйнoÏ cтaтиcтики, пpийнятими для 6ío-лoгiчниx дocлiджeнь [3] та peкoмeндoвaними для o6-poбки peзyльтaтiв мoлeкyляpнo - гeнeтичниx дocлi-джeнь [5].
Peç^wa™ дocлiджeнь тa ïx oбгoвopeння. У
peзyльтaтi пpoвeдeнoгo мoлeкyляpнo-гeнeтичнoгo aнaлiзy ДНК y 31 дитини дocлiднoÏ гpyпи та 30 дiтeй кoнтpoльнoÏ вcтaнoвлeнo гeнoтип щoдo пoлiмopф-нoгo лoкycy c. 2166T>0 гeнa STMN1. Peзyльтaти мo-лeкyляpнo-гeнeтичнoгo aнaлiзy лoкycy 2166T>0 гeнa STMN1 y дocлiднiй гpyпi дiтeй iз cтpaxoм пepeд cto-мaтoлoгiчним втpyчaнням, яким пpoвoдилocь riny-вання пiд нapкoзoм, нaвeдeнo y тaблицi 1.
B якocтi кoнтpoлю cфopмoвaнo гpyпy 30 дтей, якi oxoчe пoгoджyютьcя на cпiвпpaцю iз cтoмaтo-лoгoм, y якиx зpaзки ДНК видiлeнo iз кгмтин бyкaль-нoгo eпiтeлiю. Bcтaнoвлeний poзпoдiл гeнoтипiв за
Taблиця 1
Чacтoтa гeнoтипiв тa aлeлiв лoкycy c. 2166T>C гeнa STMN1 cepeд oбcтeжeниx дiтeй
Чacтoтa areriß та rehoтипiв, %
rei-io- Дocлiдha myria Kohтpoльha rpyпa
типи/ areri Фак- Teope-тичню Фак- Teope-тичho
гена STMN1 N тична Чacтoтa oчiкyвaha чacтoтa (HWE) Х2 P N тична Чacтoтa oчiкyвaha чacтoтa (HWE) Х2 P
2166TT 4 12,9 25,0 16 53,3 53,8
2166T0 23 74,2 50,0 12 40,0 39,1
216600 4 12,9 25,0 3,91 0,05 2 6,7 7,1 0,00 1
2166T 31 50,0 - 44 70,3
21660 31 50,0 - 16 26,7 -
Пpим¡ткa: N - кшыкють cпocтepeжeнь, HWE (Hardy-Weinberg equilibrium) - piвнoвaгa XapAi-Baйнбepгa.
Taблиця 2
Poзпoдiл гeнoтип¡в пoл¡мopфнoгo лoкycy c. 2166T>C гeнa STMN1 y дocл¡джeниx гpyпax
STMN1 генютип Дocлiдha ^y^a Kohтpoльha гpyппa Х2 P OR
N = 31 N = 30 11,31 0,004* Знач. 95 % 0I
STMN1 2166TT 12,9 % 53,3 % 0,13* 0,04 - 0,46
STMN1 2166T0 74,2 % 40,0 % 4,31* 1,45 - 12,78
STMN1 216600 12,9 % 6,7 % 2,07 0,35 - 12,27
Пpимiткa: n - кiлыкicты ocí6, P- знaчимicты вiдмiннocтeй y poзпoдiлi гeнoтипiв мiж ramp-oлынoю i дocлiднoю гpyпaми, *- cтaтиcтичнo вipoгiднe знaчeння, OR (odds ratio) - кoeфiцi-ент вiднoшeння шанав.
Taблиця 3
Чacтoтa aлeлiв пoл¡мopфнoгo лoкycy c. 2166T>C гeнa STMN1 y дocлiджeниx гpyпax
Arreri гена STMN1 Чacтoтa, % X2 P OR
Дocлiдha myna, N = 31 Kohтpoльha myna, N = 30 Знач. 95 % 0I
STMN1 2166T 50,0 73,3 7,01 0,008* 0,36* 0,17 - 0,78
STMN1 21660 50,0 26,7 2,75* 1,29 - 5,87
Пpимiткa: n - гальк^ть ocí6, P- значимють вiдмiннocтeй мiж кoнтpoлынoю i дocлiднoю ^y-пами, *- cтaтиcтичнo вipoгiднe знaчeння, OR (odds ratio) - кoeфiцieнт вiднoшeння шaнciв.
пoлiмopфним вapiaнтoм c. 2166T>0 гeнa STMN1 в дocлiднiй та кoнтpoльнiй гpyпax вipoгiднo нe в^^з-няeтьcя вiд тeopeтичнo oчiкyвaнoгo щoдo piвнoвaги Xapдi-Baйнбepгa ^бл. 1). Пpoтe, y дocлiднiй гpyпi дiтeй вiдмiчeнo знaчнe зpocтaння частки гeтepoзи-гoтнoгo гeнoтипy STMN1 2166T0 - 74,2 % пpи oчiкy-вaнoмy 50 % i ця вщмЫнють дocяглa знaчeння p = 0,05.
Як 6угю вкaзaнo, y 74,2 % дтей з нeпepeбopним cтpaxoм пepeд втpyчaнням виявлeнo гeтepoзигoтний гeнoтип STMN1 2166T0, пpи 40 % cepeд дiтeй кoнтp-oльнoÏ гpyпи. Bдвiчi чacтiшe y дтей дocлiднoÏ гpyпи виявляли низькoфyнкцioнaльний гeнoтип STMN1 2166C0 y пopiвняннi з д^ьми кoнтpoльнoÏ гpyпи: 12,9 % та 6,7 %, вiдпoвiднo. Peзyльтaти poзпoдiлy ге-нoтипiв y дтей iз cтpaxoм пepeд втpyчaнням y пopiв-няннi з кoнтpoлeм нaвeдeнo на pиc 2.
Як cвiдчaть peзyльтaти, нaвeдeнi на pиc. 2, cepeд 72 % дiтeй, як бoятьcя cтoмaтoлoгiчнoгo втpyчaння, виявлeнo aлeль C пoлiмopфнoгo лoкycy c. 2166T>C гeнa STMN1 в гeтepoзигoтнoмy стан i в мaйжe 13 % y гoмoзигoтнoмy cтaнi. У peзyльтaтi пpoвeдeнoгo мoлeкyляpнo-гeнeтичнoгo aнaлiзy вcтaнoвлeнo cтaтиcтичнo вipoгiднi вiдмiннocтi y cпiввiднoшeннi гeнo-типiв гeнa STMN1 мiж гpyпoю дiтeй, щo бoятьcя cтoмaтoлoгiчнoгo riny-вання, y пopiвняннi iз гpyпoю дiтeй, якi пoгoджyвaлиcя на cпiвпpaцю iз cтoмaтoлoгoм (кoнтpoльнa гpyпa) (p < 0,05). Oбчиcлeнi пoкaзники вщ-нoшeння шaнciв (OR) виникнeння CTpaxy пepeд втpyчaнням зaлeж-нo вщ кoмбiнaцiÏ aлeлiв лoкycy c. 2166T>C гeнa «cтpaxy» cтaтмiнy нaвeдeнo y тaблицi 2. Як cвiдчaть peзyльтaти cтaтиcтичнoÏ oбpoбки oтpимaниx дaниx та визнaчeний пoкaзник вiднoшeння шaнciв, який вiдoбpaжae pизик poзвиткy cтpaxy пepeд cтoмaтoлoгiчним втpyчaн-ням, вiдмiннocтi y чacтoтax гeнoти-пiв дocлiджyвaнoÏ та кoнтpoльнoÏ гpyп е знaчимi, як i пoкaзники OR для гeнoтипy STMN1 2166TT та STMN1 2166T0.
Bcтaнoвлeнo, щo нaявнicть ге-нoтипy STMN1 2166T0 зyмoвлюe зpocтaння pизикy виникнeння CTpa-xy пepeд втpyчaнням y 4,31 paзи пpи вipoгiднoмy дoвipчoмy iнтepвaлi CI 1,45 - 12,7. На пpoтивaгy, гeнoтип STMN1 2166TT виявляе вipoгiдний пpoтeктивний eфeкт: OR = 0,13, CI: 0,04 - 0,46. to6to, пpи тaкoмy re-нoтипi y людини знaчнo знижeний pизик poзвиткy cтpaxy пepeд втpy-чанням - 0,13 y пopiвняннi з yмoв-нoю oдиницeю.
Зважаючи на виявлeнi вщмн нocтi щoдo poзпoдiлy гeнoтипiв пo-лiмopфнoгo лoкycy c. 2166T>C гeнa STMN1 y дтей iз cтpaxoм пepeд
0,17 - 0,78 та асо^ацю алеля С ¡з BiporiflHMM зростанням роз-витку страху перед втручанням у 2,75 рази при AOBipHOMy ¡н-теpвалi 1,29 - 5,87. Для з'ясування типу прояву даного алеля проведено обчислення пoказникiв ризику розвитку каpieсy за дoмiнантнoю та рецесивною моделями успадкування.
При гiпoтезi рецесивного типу успадкування алелiв локусу c. 2166T>C гена STMN1 вщмшност мiж групами не досягнули вipoгiдних значень (р = 0,41). Високий стyпiнь (99 %) вipo-гiднoстi вiдмiннoстей poзпoдiлy генoтипiв був отриманий при допущен дoмiнантнoгo типу успадкування алелю 2166C гена STMN1 (р = 0,0008), тобто наявнють алеля 2166C як гомо- так i в гетерозиготному стан зумовлюе зростання ризику виник-нення непереборного страху перед втручанням.
В результат аналiзy частоти генoтипiв локусу 2166C гена STMN1 у дтей piзнoi статi з та без непереборного страху перед втручанням виявлено певн тендеры закoнoмipнoстi. Так, у хлопав ген «страху» переважно проявляеться при на-явнoстi STMN1 2166 C ваpiантy в обох алелях гена. Щодо дi-вчат - то достатньо одне'| кoпii гена STMN1, яка несе алель С однонуклеотидного пoлiмopфiзмy rs182455 для збiльшення ризику виникнення непереборного страху перед втручанням.
Висновки. В результат проведеного молекулярно-ге-нетичного дoслiдження алельного пoлiмopфiзмy локусу с. 2166T>C гена STMN1 у дтей ¡з непереборним страхом перед втручанням у пopiвняннi ¡з групою дiтей, якi погоджувалися на спвпрацю, встановлено вiдмiннoстi у розпод^ генoтипiв та алелiв гена «страху» статмЫу. Показано, що наявнiсть геноти-пiв 2166 TC чи 2166 CC гена STMN1 е генетичним чинником, який збтьшуе ризик виникнення страху перед стоматолопч-ним л^ванням у 7,7 pазiв.
Перспективи подальших дослщжень. Генетичне тесту-вання локусу с. 2166T > C гена STMN1 може використовува-тись для прогнозування поведЫки дитини у стоматолога пщ час л^вання та визначення тактики щодо ii кopекцii.
Л1тература
Гублер Е. В. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях / Е. В. Гу-блер, А. А. Генкин. - Л.: Медицина, 1973. - С. 44-56.
Вгдиег David. Analysis of Stathmin gene variation in patients with panic disorder and agoraphobia / David Вгдиег, Heike йцг-gens, Franziska Einsle // Psychiatric Genetics. - 2013. - Vol. 23, Issue 1. - P. 43-44.
Brocke В. Stathmin, a gene regulating neural plasticity, affects fear and anxiety processing in humans / B. Brocke, K. P. Lesch, D. Armbruster [et al.] // Am. J. Med. Genet. В Neuropsychiatr Genet. - 2010. Vol. 5, № 153B (1). - P. 243-251. Cao C. Stathmin genotype is associated with reexperiencing symptoms of posttraumatic stress disorder in Chinese earthquake survivors / C. Cao, L. Wang, R. Wang [et al.] // Prog Neuropsychopharmacol Biol Psychiatry. - 2013 Vol. 44. - P. 296-300. Код доступа doi: 10. 1016/j. pnpbp. 2013. 04. 004. Epub 2013 Apr 10.
Clerget-Darpoux F. Introduction to the genetic epidemiology of multifactorial diseases / F. Clerget-Darpoux, S. Lyonnet, P. Broet // ESHG COURSE November 2-6, 2009, CHU du Kremlin Bicertre, Faculte de Medecine Paris-Sud, France. - Код доступа https://www. eshg. org/paris2010. 0. html.
Ehlis A. C. Influence of a genetic variant of the neuronal growth associated protein Stathmin 1 on cognitive and affective control processes: an event-related potential study / A. C. Ehlis, K. Bauernschmitt, T. Dresler, T. Hahn [et al.] // Am. J. Med. Genet. B Neuropsychiatr. - 2011. - Vol. 156B. - P. 291-302.
Mc Pherson M. J. PCR: a Practical Approash / M. J. Mc Pherson, P. Quirke, G. R. Taylor. - New York : Oxford University press, 1993. - 253 p.
Рис. 2. Розподш генотишв пол1морфного локусу c. 2166T>C гена STMN1 у дггей ¡з страхом перед втручанням у портнянш з контролем (х2 = 11,31, р = 0,004); n - кшьмсть о^б.
стоматолопчним л^ванням у пopiвняннi з контрольною групою, вважали доцтьним провести дослщження щодо частоти алелiв в аналiзoваних вибipках. Показники частоти алелiв локусу c. 2166T > C гена STMN1 у до-слщжуваних групах стоматолопчних па^енлв дитячого в^ наведен у таблиц 3.
Як свщчать результати, наведен у таблиЦ 3, встановлено статистично вipoгiднi вщ-мЫност у частой нормального Т та низько функцюнального С алелiв локусу c. 2166T>C гена STMN1 у дослщжуваних групах пащен-™ (х2=7,01, р < 0,05). Обчислення показника вщношення шанЫв виявило вipoгiдний про-тективний ефект щодо алеля Т: OR = 0,36, С1:
УДК 616. 314-002-053. 2-089. -5-031. 81-079. 43
АЛЕЛЬНИЙ П0Л1М0РФ13М ЛОКУСУ с. 2166 T>C ГЕНА Stathmin У Д1ТЕЙ, ЯКИМ ПРОВОДИЛОСЬ СТО-МАТ0Л0Г1ЧНЕ Л1КУВАННЯ П1Д ЗАГАЛЬНИМ ЗНЕБОЛЕННЯМ
Солонько Г. М., Смоляр Н. I., Тиркус М. Я., Макух Г. В.
Резюме. Вивчення poлi пoлiмopфiзмy гена STMN1 на формування негативних емоцм щодо стоматолопчних втручань дозволить пояснити виникнення страху у дтей. Мета- аналiз алельного пoлiмopфiзмy гена STMN1 у стоматолопчних па^енлв дитячого вiкy ¡з страхом перед лiкyванням, яким проводилась сана^я poтoвoi по-рожнини пщ загальним знеболенням. У pезyльтатi дооглдження встановлено вiдмiннoстi у poзпoдiлi генотитв та алелiв гена «страху» статмЫу серед дiтей, що бояться стоматолога та дтей, що погоджуються на ствпрацю.
Показано, що наявнють генотип1в 2166 TC чи2166 CC гена STMN1 е генетичним чинником, який збтьшуе ризик виникнення страху перед стоматолопчним л1куванням у 7,7 раз1в.
Ключов1 слова: д1ти, стоматолопчне л1кування, страх, загальне знеболення, молекулярно-генетичний анал1з, ген страху Stathmin, алельний пол1морф1зм.
УДК 616. 314-002-053. 2-089. -5-031. 81-079. 43
АЛЛЕЛЬНЫЙ ПОЛИМОРФИЗМ ЛОКУСА с. 2166 T>C ГЕНА Stathmin У ДЕТЕЙ, КОТОРЫМ ПРОВОДИЛОСЬ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОД ОБЩИМ ОБЕЗБОЛИВАНИЕМ
Солонько Г. М., Смоляр Н. И., Тиркус М. Я., Макух Г. В.
Резюме. Изучение роли полиморфизма гена STMN1 на формирование отрицательных эмоций по поводу стоматологических вмешательств позволит объяснить возникновение страха у детей. Цель - анализ ал-лельного полиморфизма гена STMN1 у стоматологических пациентов детского возраста, имеющих страх перед лечением, которым проводилась санация ротовой полости под наркозом. В результате исследования обнаружены отличия в распределении генотипов и аллелей гена «страха» статмина среди детей, которые боятся стоматолога и детей, соглашающихся на сотрудничество. Показано, що наличие генотипов 2166 TC или 2166 CC гена STMN1 является генетическим фактором, увеличивающим риск возникновения страха перед стоматологическим лечением в 7,7 раза.
Ключевые слова: дети, стоматологическое лечение, страх, наркоз, молекулярно-генетический анализ, ген страха Stathmin, аллельный полиморфизм.
иРС 616. 314-002-053. 2-089. -5-031. 81-079. 43
Allelic Polymorphism of Locus c. 2166 T>C of Stathmin Gene in Children who Conducted Treatment under General Anaesthesia
Solonko H. M., Smoljar N. I., Tircus M. J., Makukh G. V.
Abstract Pain and fear of being hurt are the main factors of negative attitude prior to treatment in dental clinic. Full understanding of the development and maintenance of fear is impossible without taking into account the genetic mechanisms that cause fear. Stathmin gene called "fear gene" because of protein's role in brain structure associated with emotions. There is no data in the literature regarding gene's STMN1 polymorphism role and development of negative emotions towards dental procedures.
Aim of the study. To analyze allelic polymorphism of gene STMN1 in dental pediatric patients with fear prior to treatment who conducted treatment under general anaesthesia.
Objects and methods. Materials for this study were DNA samples obtained from nuclear cells of venous blood of 31 somatically healthy children aged 3 to 7 years who conducted treatment under general anaesthesia. The control group consisted of 30 children of the same age who did not feel the fear of dental treatment and DNA samples obtained from buccal epithelium cells.
A molecular genetic study of polymorphic locus c. 2166T >C of gene STMN in position 26234983 of chromosome 1 was performed. Single-nucleotide polymorphism (SNP) due to the replacement of thymine (allele 2166T) to cytosine (allele 2166C). Amplification of DNA sequences in vitro was performed using the method of polymerase chain reaction (PCR).
Results and discussion. As result of molecular genetic study of 31 children of experimental group and 30 children of control group genotype regarding polymorphic locus c. 2166T > C of gene STMN1 is determined. However, children in experimental group registered significant increase in the proportion of heterozygous genotypes STMN1 2166TC -74.2 % compared to expected 50 % and this difference have reached value p = 0.05. In children of experimental group low functional genotype STMN1 2166CC was determined twice as often compared to control group: 12.9 % and 6,7, respectively.
According to the results, 72 % of children who are frightened of dental procedures were determined with allele C of polymorphic locus c. 2166T > C of gene STMN1 in heterozygous state and nearly 13 % in homozygous state. Statistically significant differences in a proportion of gene's STMN1 genotypes between experimental and control group were found (p < 0.05). It was determined that presence of STMN1 2166TC genotype causes increase of risk of fear development before dental procedure by 4.31 at credible confidence interval CI 1.45-12.7.
An analysis of frequencies of genotypes of locus 2166C of gene STMN1 in children of different gender with or without irresistible fear before dental procedure determined some gender consistencies. The boys "fear gene" mainly manifests in the presence of STMN1 2166C variation in both alleles of the gene. As for the girls, one copy of the gene STMN1, which is carrying allele C of single nucleotide polymorphism rs182455 is enough to increase a risk of development of irresistible fear before dental treatment.
Conclusion. As result of performed molecular genetic studies of allelic polymorphism of locus c. 2166T > C of gene STMN1 in children with irresistible fear before dental treatment comparing with cooperative children, differences in genotype allocations and allocation of alleles of "fear gene" Stathmin were determined. It's shown that presence of genotypes 2166TC or 2166CC of gene STMN1 is considered as genetic factor which increase a risk of fear development before dental treatment by 7.7 times.
Keywords: children, dental treatment, fear, general anaesthesia, molecular genetic analysis, "fear gene" Stathmin, genotypes, alleles.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття надшшла 10. 09. 2014 р.
