CC BY
28Актуальнi питання прогнозування сельових ризишв для потреб onmuMÍ3a^'íуправлiння сельовою небезпекою гiрськuх регiонiв
Нацональний унверситет бюресурав i природокористування УкраТни, м. КиТв e-mail: [email protected], lelya [email protected]
Анотаця. У статтi окреслено актуальнсть проблеми прогнозування ризикв прояву сельових явищ у г1рських регюнах. Охарактеризованi найважливш1 показники, як доцльно використовувати при прогнозуваннi сельових ризикв. Проанал1зован1 основi методи прогнозування сел/'в. Автори звертають увагу на важливють використання ¡нформацТ про ризики прояву сел/'в при плануваннi i реал/'зац!' комплексу протисельових заход/'в. У статт': в/'дображено головн1 напрями управл1ння сельовими ризиками у р/'знi перюди сельовоТ активност1. Обфунтовано необх/'днють створення автоматизованих ¡нформац1йно-анал1тичних систем, прогнозно-моделюючих комплекав, розрахунково-анал1тичних модул/'в та математичних моделей для прогнозування й управл1ння сельовою небезпекою.
Ключов1' слова: сельова небезпека, сельовий ризик, прогнозування, оптимзаця, мон1торинг, прогнознi модел.
Постановка науково! проблеми та и значення
Управлшня сельовою небезпекою являе собою надзвичайно трудомюткий, безперервний, комплексний процес, головним призначенням якого е загальна мiнiмiзацiя сельовоТ небезпеки в репош. Визначальна роль в ефективносл управлшня сельовоТ небезпекою належить прогнозуванню селiв, яке дае змогу передбачити, спрогнозувати, попередити та знизити активiзацiю переважноТ бтьшосп сельових проявiв.
Не зважаючи на с^мкий науково-техшчний розвиток, активне впровадження в науку математичного моделювання, ПС-технологш, використання можливостей ДДЗ та космiчних зшмш, створення ймовiрних коротко- та довгострокових прогнозiв сельовоТ дiяльностi дос залишаеться актуальним питання сьогодення.
На сучасному етап сельознавства прогнозування сельових процеав здшснюеться переважно на основi розрахункових параметрiв, як характеризують речовинний склад потенцшних сельових вiдкладiв, ктматичш показники та басейновi параметри [12]. На жаль, подiбнi методики розробки прогнозiв не е ушверсальними для репошв з вщмшними геолопчними, геоморфолопчними та ^матичними умовами.
Розробку адекватних методiв та засобiв прогнозування селiв необхiдно здiйснювати, враховуючи специфiку геолопчноТ i геоморфологiчноТ будови регiону, режим нов^шх i сучасних тектонiчних рухiв, умови формування та механiзми розвитку селiв. Лише в такий споаб створенi прогнози дозволять здiйснювати оптимальне та ефективне управлшня сельовою небезпекою.
Аналiз останшх дослiджень Í3 ще! проблеми
Вагомий внесок у розробку методик дослщження селiв, пошук закономiрностей прояву сельових процесiв i Т'х прогнозування зробили украТнськi дослiдники А. М. Олiферов, М. М. Айзенберг, М. С. Каганер, Б. М. 1ванов, А. А. Клюкш, А. С. Тищенко, Б. Л. Величко, В. В. Яблонський, Г. I. Рудько, Р. О. Сливка [11; 14; 24] та шшк
Питання дослщження сельових ризиш та можливють Т'х прогнозування привернуло також увагу зарубiжних вчених, серед яких вщзначимо Ю. Б. Виноградова, С. М. Флейшмана, В. Ф. Перова, О. Л. Шнипаркова, G. О. Таланова, Г. I. Херхеулщзе, А. I. Шеко (Росiя), F. Wei1, K. Hu, Y. Zhang, S. Jia (Китай), Daniele De Wrachien (Iталiя), Martinez Cora (США) та ряд шших.
У зв'язку активiзацiею прояву селiв на територп Укра'Тнських Карпат i Кримських пр необхiднiсть прогнозування сельових явищ постшно зростае. Свщченням цього е чисельнi публiкацiТ з даноТ тематики, серед яких варто вщзначити наступнi роботи: «Прогнозування екзогенних геолопчних процеав» (Е. Д. Кузьменко) [7; 8], «Довгостроковий часовий прогноз сельовоТ активност на територiТ прськокарпатського гiдрогеологiчного району» (Т. Б. Чепурна) [21], «Ймовiрнiсне прогнозування сельових явищ у Карпатах: технолопчш ршення» (М. М. Сусщко) [17], «Комплексна басейнова система прогнозування паводш у Закарпатп: методична та технологiчна база ТТ складових» (О. I. Лук'янець) [9], «Просторовий аналiз та прогнозування поширення селевих осередкiв у Карпатському репош» (Т. Б. Мисак) [10], «Розробка засобiв комп'ютерного моделювання селевоТ небезпеки в межах Карпатського репону» (В. В. Шевчук) [22], «Методолопчш особливост використання аналiтичних та моделюючих засобiв ПС для прогнозування i оцшки наслiдкiв
УДК 551.4: 911.3
Ковальчук I. П., Трофiмова О. О.
надзвичайних ситуацш на територп УкраТни» (О. О. 1щук) [5], «Селевой риск: теоретические основы и практическая значимость» (е. О. Таланов) [18], «Селевой риск на Черноморском побережье Кавказа» (О. Л. Шнипарков,) [23], «Численное моделирование движения селей и его приложение для зонирования селевого риска» (Уэй Ф.) [19], «Метод фонового прогнозирования селевой опасности на Центральном Кавказе и результаты его апробирования» (А. Х. Аджиев) [1].
Метою статт е визначення ролi прогнозування селiв як одшеТ з головних ланок наукового та шформацшного забезпечення оптимiзацiТ управлшня сельовою небезпекою, аналiз основних прогностичних характеристик селю, видтення титв прогнозiв селiв залежно вщ Тх генезису, масштабiв охоплення територп, завчасностк
Виклад основного матерiалу й обфунтування отриманих результатiв дослiдження
Управлiння сельовою небезпекою е комплексним i надзвичайно складним завданням [27], яке включае в себе монiторинг сельонебезпечних територш i сельових процесiв, прогнозування часу i мiсця виникнення селiв, масштабiв Тх прояву, обфунтування та реалiзацiю заходiв iз попередження i лiквiдацiТ наслiдкiв сельовоТ дiяльностi.
Зважаючи на те, що сельовi явища характеризуются дискретнiстю виникнення i короткочаснютю проходження, управлiння ризиками доцiльно здшснювати [27] у передсельовi (обстеження стану, прогнозы оцшки, протисельовi заходи) та у постсельовi перiоди (перiоди мiж сельовими явищами), коли немае загрози Тх виникнення та проходження (реалiзацiя комплексу протисельових заходiв, лiквiдацiя наслщмв селiв тощо).
Розробка i реалiзацiя ряду напрямiв у системi управлшня сельовим ризиком потребуе залучення рiзнопрофiльних оргашзацш, а також додаткового фшансування. Проблема фiнансування частково може бути виршена за рахунок страхування сельових ризиш, яке пiдвищуе ефективнiсть управлшня сельовим ризиком шляхом вщшкодування збитш вiд селiв i наявностi страхових резервiв, спрямованих на фiнансування превентивних заходiв щодо зниження сельового ризику.
Як вщомо [2], наявнiсть достовiрноТ iнформацiТ стосовно мiсця прояву, умов розвитку та чинниш активiзацiТ селiв сприяе пiдвищенню рiвня iнформативноТ здатност служби гiдрологiчного оповiщення i суттево впливае на якють управлiнських ршень, якi приймаються та реалiзуються на рiзних рiвнях державноТ влади.
Науково-дослщною дiяльнiстю у сферi оцiнювання сельовоТ небезпеки та прогнозування розвитку селiв займаеться УкраТнський науково-дослiдний гiдрометеорологiчний шститут (УкрНДГМ1). Вiн розробляе прогностичнi системи (пщсистеми та методики), якi передаються у пiдроздiли ДержавноТ метеорологiчноТ служби для випробування та впровадження в оперативну дiяльнiсть [25]. Впровадження i використання прогностичних систем сприяе пщвищенню рiвня дiяльностi служби гiдрологiчного оповщення, що е виключно важливою проблемою, зокрема для Карпатського репону, зважаючи на постшну загрозу вiд паводш та селiв.
Управлiння гiдрометеорологiТ (у складi ДержавноТ служби УкраТни з надзвичайних ситуацш), згщно з покладеними на нього завданнями, надае прогнозну шформацш щодо виникнення надзвичайних ситуацш природного характеру та здшснюе оргашзацш заходiв з мошторингу повеней, паводш, селiв, iнших небезпечних геоморфологiчних процеав. Результатом роботи Мiнiстерства надзвичайних ситуацш стала розробка Концепцп ЗагальнодержавноТ цтьовоТ со^альноТ програми захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки, яка схвалена Кабшетом М^с^в УкраТни у 2011 роц [26]. Ця Концеп^я передбачае: формування цтюноТ системи iнженерного захисту територiй, населених пунк^в i сiльськогосподарських угiдь вщ шкiдливоТ дм вод; розроблення схем комплексного протисельового захисту територш, зокрема у басейнах рiчок Тиси, Днютра, Прута i Сiрету; створення автоматизованих iнформацiйно-вимiрювальних систем для прогнозування й управлшня водним стоком; створення системи мошторингу та прогнозування надзвичайних ситуацш на основi постшно дшчих центральних i регiональних координацiйних органiв; проведення реконструкци систем централiзованого оповiщення населення про загрозу або про виникнення надзвичайноТ ситуацп.
Визначальна роль в управлшш сельовими ризиками, безперечно, належить прогнозуванню сельових явищ. Прогнозування сел'в - це передбачення часу i мюць виникнення та проходження селiв або перюду зростання сельовоТ активност [13]. З позицiй системного пщходу сельовий процес е багатокомпонентною вщкритою системою, в якiй прояв сельового потоку слщ розглядати як результат взаемодп елементiв всiеТ системи. Для оцшювання сельового ризику та створення вщповщних прогнозiв необхiдно враховувати два ряди показниш [12], що характеризують ступнь сельово'1 небезпеки та р'тень освоення територп (табл. 1).
Значно пщвищити ймовiрнiсть прогнозу селiв можна шляхом використання сучасних автоматизованих методiв дослщжень, даних дистанцiйного зондування Земл^ геоiнформацiйних технологiй, математичного i картографiчного моделювання, статистичного аналiзу, якi передбачають створення автоматизованих iнформацiйно-вимiрювальних систем (типу А1ВС - «ТИСА»), прогнозно-моделюючих комплешв (на зразок пМк «СЕЛ1», ПМК «ПРУТ-1»), розрахунково-аналiтичних модулiв та математичних моделей («MUDFLOWS», «RAMMS», «FLOW3D», «SLOJ-3D») тощо.
Таблиця 1.
Показники, як варто враховувати при оцшюванш сельового ризику_
Сельовий ризик:
Стутнь сельовоТ небезпеки: Р1вень освоення територ1Т:
1. фактори сельоутворення: а) природы (пдрометеоролопчш, геолопчш, геоморфолог1чн1 тощо); б) антропогенн1; в) техногенш. 1) густота населення
2) фондонасичення територп
3) густота зал1зниць та автомоб1льних шлях1в у сельових районах
2. частота проходження (перюдичнють) сел1в 4) густота мереж1 мют
3. висота розм1щення сельових вогнищ 5) густота с1льських поселень
4. об'ем сельового виносу 6) р1вень с1льськогосподарського освоення територп
5. сельова активнють басейну 7) р1вень розораност1 територп
6. ктьюсть сельових вогнищ 8) р1вень г1рничо-промислового впливу
7. показники власне селю: - щтьнють потоку - ширина потоку - глибина потоку - середш та максимальн! розмири уламгав нанос1в селю - швидкють селю - максимальн! та середш витрати селю - м1н1мальний (критичний) повздовжнш ухил тощо. 9) р1вень л1систост1 територп
10) наявн1сть водогосподарських об'ект1в (водосховищ, ставк1в, дамб, шших 1нженерних споруд на р1чках та у сельових басейнах) тощо
11) наявнють промислових пщприемств, д1яльнють яких сприяе виникненню сел1в
12) штегральний 1ндекс господарського освоення басейновоТ системи та штенсивност1 впливу д1яльност1 людини на природне середовище тощо.
Залежно в1д завчасност'1, територ1ального охоплення та генезису, видтяють [12] дектька типiв прогнозiв селю.
Так, зокрема, прогноз селiв залежно вiд термшу передбачення подiляеться на короткотермiновий (вщ декiлькох годин до декiлькох дiб), середньотермiновий (вiд одного до дектькох мiсяцiв) та довготермiновий (вiд одного до дектькох рош). Необхiдними умовами для короткотермшових прогнозiв е наявнють гiдрометричних спостережень та однотипнiсть рiчок за джерелами живлення водою i наносами. Середньотермiновi прогнози сельовоТ дiяльностi потребують попереднього аналiзу загальних пдролопчних процесiв, кiлькiсного оцiнювання селiв та встановлення комплексних зв'язш термiнiв початку i тривалостi проходження селiв значноТ потужностi. Довготермiновий прогноз будуеться з урахуванням ци^в сонячноТ активностi. Оцшювання змiн сельового режиму та сшввщношення генетичних типiв селiв на будь-який вщтинок наступних десятирiч подаеться на основi оцiнок клiматичних змiн [13].
Залежно вщ територiального охоплення, видтяють [12] репональний (фоновий), локальний та об'ектовий прогнози селiв.
Регiональний рiвень прогнозування (частина прськоТ областi або великого рiчкового басейну) вiдповiдае масштабам 1 : 200 000 - 1 : 50 000. Результати (прогноз) передають територiальним пщприемствам для врахування пщ час планування заходiв з дiагностики, а також планування дослщжень селiв на локальному рiвнi.
Локальний рiвень дослiджень (в межах одного сельового басейну) вщповщае масштабам 1: 5 000 -1 : 200. Ц дослщження виконуються для порiвняно невеликих дiлянок та зазвичай окремих генетичних тишв селiв.
Прогнозування на об'ектовому рiвнi реалiзують з метою передбачення поводження конкретного селю з розрахунком можливого рiвня небезпеки для прилеглих народногосподарських комплешв [8], населення, угiдь тощо.
Для рiзних генетичних типiв селiв розробляють окремi методи прогнозiв. При цьому використовують таю прогностичн ознаки, як момент виникнення, час проходження селю, статистичн дат про сельовий режим, гщрометеоролопчну шформацш, а також встановлен закономiрностi розвитку сельового процесу.
Прогностичн1 ознаки проходження сел1в - ознаки, як дозволяють зробити припущення про можливють проходження селiв у найближчi днi або протягом поточного сельонебезпечного перюду [13]. Характерними прогностичними ознаками проходження селiв е: для дощових сел'т - довготривалi дощ^ якi супроводжуються перезволоженням чохла пухких вiдкладiв на водозборi та паводками; значн накопичення продуктiв вив^рювання в осередках зародження селю та в сельовому русл^ для льодовикових сел1в - стшка сонячна погода з високими температурами пов^ря, порушення режиму стоку льодовикових рiчок; для снгових сел1в - глибока вщлига, рiзке потеплiння в перiод сыготанення з переходом середньодобовоТ температури пов^ря через 0° та випадання дощiв у перiод снiготанення тощо.
Для стратепчного планування заходiв, спрямованих на зменшення сельового ризику, необхiднi довгостроковi прогнози ступеня сельовоТ активностi; для поточного та оперативного управлшня -короткостроковi i дуже короткостроковi прогнози сельових явищ.
1снуе ряд методик короткострокового прогнозування селiв зливового i гляцiального генезису, а також рекомендацп з оцiнювання небезпеки сельових явищ зливового i змшання генезису [15; 16; 17]. Однак вони не забезпечують отримання прогностичноТ шформаци' з необхiдною для прийняття ефективних управлшських рiшень ймовiрнiстю i деталiзацieю. Окрiм цього, для ряду сельоактивних райошв Карпат подiбнi методики взагалi вiдсутнi.
На сучасному етап розроблений алгоритм ктькюноУ оц1нки впливу сельових потоке на ¡нженерн1 споруди в умовах Карпатського рег'юну [22], який дозволяе проводити моделювання впливу сельових потош, сформованих у межах Карпатського регюну на техногенш об'екти рiзного призначення з урахуванням параметрiв як самих потош, так i геолого-геоморфолопчних та гiдрометеорологiчних даних. 1стотне пiдвищення рiвня iнформативноï здатностi служби гщролопчного оповiщення можливе лише шляхом створення автоматизованих шформацшно-прогностичних систем, як б охоплювали всi технологiчнi процеси - вщ спостережень до забезпечення споживачiв iнформацiйною та прогнозною продук^ею [5]. 3i створенням басейнових прогностичних систем, як фунтуються на математичному моделюванш селiв, з'являеться можливiсть деталiзувати прогнозну продукцiю через ïï просторове подання, у тому чи^ i для водозборiв, не вивчених у гщролопчному вiдношеннi. Крiм того, запровадження басейнового пщходу сприятиме комплексному дослщженню умов i механiзмiв формування селiв з урахуванням розмаТття ландшафтних, геоморфолопчних та гiдрологiчних особливостей рiчкових водозборiв.
Висновки i перспективи подальших дослщжень
1. Створення ймовiрних прогнозiв сельовоТ дiяльностi неможливе без наявност якюноТ та вчасноТ вихiдноï шформаци, отримання якоТ напряму залежить вщ проведення ефективного монiторингу за станом природного середовища та штенсивнютю розвитку сельових та супутшх Тм процеав.
2. Розробка методiв прогнозування селiв та оцiнки сельовоТ небезпеки е повинна здшснюватися з урахуванням штегрованого аналiзу якiсних i кiлькiсних даних щодо геолого-геоморфолопчноТ будови територiï, фiзико-географiчних умов формування селiв i чинниш та механiзмiв Тх виникнення.
3. Застосування ПС-технологш з ïхнiми потужними обчислювальними ресурсами, впровадження математичного моделювання сельових процеав, використання ДДЗ та космозшмш значно пщвищуе ефективнiсть i точнють прогнозних оцiнок i створюе базу для завчасноТ реалiзацiï протисельових управлшських ршень.
4. На сучасному етап сельознавства вже розроблено та впроваджено чимало методик оперативного i короткострокового прогнозування сельових явиш [1; 5; 9; 15]. Проте, активiзацiя сельових процеав у Карпатському репош та несприятливi наслщки ТхньоТ дiяльностi останнiм часом свiдчать про необхщнють удосконалення методик довгострокового прогнозування сельовоТ небезпеки. Вщ вирiшення цього актуального питання сьогодення в значнш мiрi залежить ефективнiсть управлiння сельовою небезпекою.
Лтература
1. Аджиев А. Х. Метод фонового прогнозирования селевой опасности на Центральном Кавказе и результаты его апробирования / А. Х. Аджиев, Н. В. Кондратьева, О. А. Кумукова, И. Б. Сейнова, Е. М. Богаченко // Селевые потоки: катастрофы, риск, прогноз, защита: труды Международной конференции. - Отв. ред. С. С. Черноморец. - Пятигорск: Институт «Севкавгипроводхоз», 2008. - С. 263-266.
2. Актив1зац1я небезпечних екзогенних геолопчних процеав на територи УкраТни за даними моыторингу ЕГП -КиТ'в: Державна служба геологи та надр УкраТни, Державне науково-виробниче пщприемство «Державний шформацшний геолопчний фонд УкраТни», 2013. - 24 т. - 98 с.
3. Андреев Ю. Б. Проблемы оценки и картографирования природного риска (на примере лавин и селей) / Ю. Б. Андреев, А. Н. Божинский // Вестник МГУ. Сер. 5: Геогр., 1996. - №3. - C. 55-60.
4. Баринов А. В. Опасные природные процессы: Учебник / А. В. Баринов, В. А. Седнев, А. Б. Шевчук - М. : Академия ГПС МЧС России, 2009. - 334 с.
5. 1щук О. О. Методолопчш особливост1 використання анал1тичних та моделюючих засоб1в Г1С для прогнозування i оцшки наслщгав надзвичайних ситуацш на територи УкраТни / О. О. 1щук // Уч. зап. Таврич. унта. География. - 2002. - Т. 15(54). - № 1. - С. 94 - 101.
6. Кондратьева Н. В. Расчет селевой активности различных бассейнов статистическими методами / Н. В. Кондратьева, А. А. Гекиев, Н. А. Лизмова // Обозрение прикладной и промышленной математики, 2008. Т. 15. № 6. - с. 1094-1095.
7. Кузьменко Е. Д. Прогнозування екзогенних геолопчних процеав / Е. Д. Кузьменко [та Ы.] // Геошформатика . -10/2011 . - N4 . - С. 58 - 77.
8. Кузьменко Е. Д. Прогнозування екзогенних геолопчних процеав. Частина 1. Теоретичш передумови прогнозування екзогенних геолопчних процеав. Зaкономiрностi активiзацiï зсувiв / Е. Д. Кузьменко, О. М. Журавель, Т. Б. Чепурна [та ш.] // ГеоЫформатика. - 2011. - № 3. - С. 61 - 74.
9. Лук'янець О. I. Комплексна басейнова система прогнозування паводгав у Закарпатп : методична та технолопчна база ïï складових / О. I. Лук'янець, М. М. Сусщко // Наук. пра^ УкрНДГМ1, 2004, Вип. 253. -C. 234 - 249.
10. Мисак Т. Б. Просторовий aнaлiз та прогнозування поширення селевих осередюв у Карпатському репоы / Т. Б. Мисак // Збiрник наукових праць УкрДГР1, 2011. - № 1. - С. 211 - 222.
11. Олиферов А. Н. Геоинформационная система «Сели Украины и меры борьбы с ними» / А. Н. Олиферов, А. В. Давыдов // Инженерная география. Инженерно-геоморфологические аспекты. Тез. докл. межгосударственной конференции. - Вологда, 1992. - С. 78 - 79.
12. Перов В. Ф. Селеведение: учебное пособие / В. Ф. Перов - М.: Географический факультет МГУ, 2012. - 272 с.
13. Перов В. Ф. Селевые явления. Терминологический словарь / В. Ф. Перов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996. -288 с.
14. Рудько Г. И. Оползни и другие геодинамические процессы горноскладчастых областей Украины (Крым, Карпаты): Монография / Г. И. Рудько, И. Ф. Ерыш. - К.: Задруга, 2006. - 624 с.
15. Соседко М. Н. Применение математической модели формирования дождевого стока с распределенными параметрами при краткосрочном прогнозировании паводков в горных районах / М.Н. Соседко, О.И. Лукьянец // Тр. УкрНИГМИ, 1993. - Вып . 245. - С. 29-39.
16. Сусщко М.М. Математичне моделювання процеав формування стоку як основа прогностичних систем / М. М. Сусщко // Гщролопя, гiдрохiмiя i пдро еколопя, 20о0. - Том 1. - С. 32-40.
17. Сусщко М. М. Ймовiрнiсне прогнозування сельових явищ у Карпатах: технолопчы ршення / М. М. Сусщко, О. I. Лук'янець // Наук. прац УкрНДГМ1 . - 2006. - Вип. 255. - С. 252 - 256.
18. Таланов Е. А. Селевой риск: теоретические основы и практическая значимость / Е. А. Таланов // Селевые потоки: катастрофы, риск, прогноз, защита: труды Международной конференции. - Отв. ред. С. С. Черноморец. - Пятигорск: Институт «Севкавгипроводхоз», 2008. - С. 74-77.
19. Уэй Ф. Численное моделирование движения селей и его приложение для зонирования селевого риска / Ф. Уэй, К. Ху, Ю Жанг, С. Жиа // Селевые потоки: катастрофы, риск, прогноз, защита: труды Международной конференции. - Отв. ред. С. С. Черноморец. - Пятигорск: Институт «Севкавгипроводхоз», 2008. - С. - 23-26.
20. Херхеулидзе Г. И. О возможном влиянии длительной засухи на параметры селевого стока. / Г. И. Херхеулидзе // Изменения природной среды на рубеже тысячелетий. Труды Международной электронной конференции. - Тбилиси-Москва, 2006. - С. 53-58.
21. Чепурна Т. Б. Довгостроковий часовий прогноз сельовоТ активности на територп прськокарпатського гщрогеолопчного району / Т. Б. Чепурна, Е. Д. Кузьменко // Геодинамка. - 2011. - 1(10). - С. 38 - 46.
22. Шевчук В. В. Розробка засобiв комп'ютерного моделювання селевоТ небезпеки в межах Карпатського репону / В. В. Шевчук, О. М. 1вашк, М. В. Лавренюк // Теоретичн та приклады аспекти геошформатики: Зб. наук. пр. -К., 2009. - С. 307 - 318.
23. Шныпарков А.Л. Селевой риск на Черноморском побережье Кавказа / А.Л. Шныпарков, П.К. Колтерманн, Ю. Г. Селиверстов, С.А. Сократов, В.Ф. Перов // Вестник Московского университета, 2013 г. - Серия 5. География. - №3. - С. 42-48.
24. Яблонский В. В. Связь масштабности селей Карпат с природными и антропогенными факторами селеформирования / В. В. Яблонский // Тр. УкрНИГМИ, 1991. - Вып. 240. - С. 97 - 122.
25. Державна служба УкраТни з надзвичайних ситуацм [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.mns.gov.ua/
26. Про схвалення Концепцп ЗагальнодержавноТ цтьовоТ' со^альноТ' програми захисту населення i територш вщ надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки: розпорядження КабЫету М^ст^в УкраТни вщ 27 штня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://zakon2. rada.gov. ua/laws/show/368-2011 -%D1%80
27. Улучшение гидрометеорологического обслуживания (информация о погоде, климате и гидрологии) и снижение уязвимости к стихийным бедствиям в Цетральной Азии и на Кавказе, ГУ «Казселезащита» [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.meteo.uz/rus/seminar/day1/Day1_s2_f6_rus.pdf
Аннотация И. П. Ковальчук, Е. А. Трофимова Прогнозирование селей как инструмент оптимизации управления селевой опасностью горных регионов. В статье определена актуальность проблемы прогнозирования рисков проявления селевых явлений в горных регионах. Охарактеризованы основные показатели, которые целесообразно использовать при прогнозировании селевых рисков. Проанализированы главные методы прогнозирования селей. Авторы обращают внимание на важность использования информации о рисках проявления селей при планировании и реализации комплекса противоселевых мероприятий. В статье отображены основные направления управления селевыми рисками в разные периоды селевой активности. Обоснована необходимость создания автоматизированных информационно-аналитических систем, прогнозно-моделирующих комплексов, расчетно-аналитических модулей и математических моделей для прогнозирования и управления селевой опасностью.
Ключевые слова: селевая опасность, риск возникновения селей, прогнозирование, оптимизация, мониторинг, прогнозные модели
Abstract. I. Kovalchuk, О. Trofimova Forecasting mudflows as a way to optimize the management of mudflow hazard in mountain regions. In article the relevance of the problem of the forecasting the risk manifestations of mudflow phenomena in mountain regions determined. The main indicators that should be used in the forecasting of mudflows risk are characterized. The basic methods of forecasting of mudflows are analyzed. The authors pay attention on the importance of using information about risks of manifestation the mudflows in the planning and implementation of a complex measures against the mudflow. In article the main directions of mudflows risk management in different periods of mudflow activity are displayed. The necessity of creating the automated information-measuring systems, the forecasting and modeling systems, the calculation and analytical modules and the mathematical models to predict and management of mudflows danger are well-founded.
Keywords: hazard of mudflows, mudflow risk, forecasting, optimization, monitoring, the forecasting models.
Поступила в редакцию 30.01.2014 г.
